Мікротопонімія Кіровограда

Перехід слів з одного класу до іншого (топонімізація апелятивів, трансонімізація), тісна взаємодія онімної та апелятивної лексики у процесі формування різних розрядів найменувань свідчить про системні та структурно-семантичні зв'язки між різними групами й окремими назвами в мікротопонімії Кіровограда.

Будова й дериваційні засоби мікротопонімів відбивають специфіку словотвору української національної мови. За структурними особливостями виділяються три групи найменувань: одночленні, складні та складені (багаточленні). Серед одночленних - первинні (лексико-семантичні і морфолого-синтаксичні) та вторинні (морфологічні найменування). Вони утворені відомими в українській мові способами: лексико-семантичним (7,0 %), морфолого-синтаксичним (27,7 %), морфологічним (16,1 %) і лексико-синтаксичним (1,1 %).

Найпродуктивнішим серед одночленних мікротопонімів є морфолого-синтаксичний спосіб. Основний обсяг найменувань, утворених цим способом, складають деривати на -ський, -ний, -івський, -ївський, які поступово втрачають зв'язок з номенклатурним словом і субстантивуються. Панування такої тенденції в мікротопонімії міста засвідчує кількісна перевага назв на -ський. Аналіз мікротопонімів Кіровограда свідчить, що у межах назв, утворених морфологічним способом, найпродуктивнішими є суфіксальні типи на -енський, -инський, -ин, -ів, -івка, -овка, -ка, -ний, -ове. Ґенітивний тип назв формують закінчення -а, -и, що є яскравою ознакою мікротопонімії. Ще одну словотворчу групу становлять лексеми, утворені способом складання основ (2,3 %) і складноскорочені слова (0,5 %) та абревіатури (0,041 %).

Особливістю мікротопонімії є висока продуктивність складених найменувань, серед яких найпоширеніші двочленні мікротопоніми, що є сполуками слів (31,8 %). За частиномовною належністю вирізняються такі їхні типи: “прикметник + іменник”, “числівник + іменник”, “іменник + іменник”.

Додатковим у них виступає номенклатурне слово. За ними йдуть багаточленні назви типу “іменник + іменник + іменник” та ін. (6,0 %). Окреме місце посідають утворення ізоморфного типу - дромоніми (Харківсько-Миколаївська залізниця) (3,2 %). Поширеними є прийменникові та сполучникові лексикалізовані сполуки (4,3 %), до складу яких входять прийменники біля, до, за та ін., сполучники і, та. Особливістю місцевої мікротопонімії є функціонування варіантів. Велика частина складених мікротопонімів і поширеність варіантів свідчать про неусталений характер досліджуваних назв та функціонування багатьох з них за межами української мови.

На формуванні місцевої мікротопонімії позначився значний вплив російської мови: Большая (вулиця), Мельничний (провулок), Овражний (тупик), Черемушки (частина міста) та ін. Є сліди проживання в Кіровограді інших національних меншин, що свідчить про відкритий характер місцевої топонімної системи, яка поступово підпорядковується фонетичним і лексико-граматичним законам української мови.

Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях: з них 4 наукові статті у фахових виданнях та 3 в інших (6 одноосібних та 1 - у співавторстві)

1. Ляшенко Р.О. Історія вивчення урбанонімів в українському мовознавстві Наукові записки. - Випуск 48. - Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. - С. 300 - 305.

2. Ляшенко Р.О. Динаміка урбанонімів пізньозаселеного регіону України (на матеріалі Кіровоградщини) // Наукові записки. - Серія: Мовознавство. - Тернопіль: ТДПУ, 2003. - Випуск І. - С. 129 - 132.

3. Ляшенко Р.О. Формування урбанонімії в давньоукраїнській та староукраїнській мові // Наукові записки. - Випуск 53. - Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. - С. 295 - 301.

4. Ляшенко Р.О. Урбаноніми міста Кіровограда за часів незалежності України та їх мотиваційна база // Наукові записки. - Випуск 59. - Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. - С. 310 - 316.

Інші публікації:

1. Ляшенко Р.О. Власні назви трамвайних колій і тролейбусних ліній міста Кіровограда та їх мотиваційна база // Актуальні аспекти дослідження історії міста (матеріали історико-краєзнавчої конференції). - Частина І. - Кіровоград, 2005. - С. 127 - 131.

2. Ляшенко Р.О. Вулиці Єлисаветграда: минуле і сучасність (мікротопоніми міста) // Єлисаветград у дзеркалі слова / За ред. проф. О.А. Семенюка. - Кіровоград: Код, 2004. - С. 5 - 17 (у співавторстві).

3. Ляшенко Р.О. Мікротопоніми міста Кіровограда // Актуальні проблеми і перспективи розвитку вищої освіти в Україні: Збірник матеріалів П'ятої науково-практичної конференції. - Кіровоград: КІК, СПІ “ПА”. - НРЦ. - 2005.

АНОТАЦІЯ

Ляшенко Р.О. Мікротопонімія Кіровограда. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2008.

У роботі досліджено мікротопонімію Кіровограда. Проведено комплексний лінгвістичний аналіз матеріалу, зібраного з картографічних та архівних джерел, експедиційним методом і шляхом опитування інформаторів. Дослідження проведено на матеріалі близько 2500 мікротопонімів, більшість з яких уведено в науковий обіг уперше. Здійснено класифікацію мікротопонімів, яка ґрунтується на детальному вивченні мотивів номінації та семантики твірних слів. Описано динаміку процесу перейменувань й основні тенденції у системі мікротопонімів Кіровограда. Досліджено формальну будову та словотвірну структуру первинних (лексико-семантичних і морфолого-синтаксичних) та вторинних (морфологічних і лексико-синтаксичних) утворень. Виявлено дериваційні особливості, зокрема встановлено типи, за якими утворені мікротопоніми досліджуваного регіону, з'ясовано їх продуктивність. Укладено словник-покажчик мікротопонімів Кіровограда.

Комплексний аналіз мікротопонімної системи Кіровограда свідчить, що вона функціонує як складова частина української топонімії.

Ключові слова: антропонім, апелятив, лексема, мікротопонім, мікротопонімія, ойконім, словотвірний тип, топонім, урбанонім, Кіровоград.

АННОТАЦИЯ

Ляшенко Р.А. Микротопонимия Кировограда. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2008.

Диссертационная работа является результатом исследования микротопонимических наименований города Кировограда.

Основой исследования послужили материалы, собранные из картографических и архивных источников экспедиционным методом и путем опроса информаторов. В работе проанализировано около 2500 микротопонимов Кировограда, большинство из которых введено автором в научный оборот впервые.

Во введении определяются цели и задачи научного исследования, методологические и методические принципы, которые легли в основу работы, а также научная новизна, теоретическая и практическая значимость исследования, дается характеристика источников, из которых черпался фактический материал.

Первый раздел диссертации “Микротопонимия как объект научного изучения” носит теоретический характер. Микросистема собственных внутригородских наименований рассматривается как подсистема в общей топонимике Украины. Анализу подвергается географическая и историческая специфика города Кировограда. Обзор достижений в области микротопонимии позволяет сделать вывод о том, что данная отрасль украинской лингвистики развивается в русле научных исследований зарубежной ономастики.

Во втором разделе “Мотивационно-семантические группы микротопонимов Кировограда” внимание сосредоточено на выявлении семантического своеобразия апеллятивной и онимной лексики, которая послужила словообразовательной базой названий.

Это позволило определить роль лексических единиц разных мотивационных классов в процессе словопроизводства микротопонимов с учётом продуктивности/непродуктивности их использования. Микротопонимы с точки зрения процесса формирования делятся на три группы - естественные, искусственные и такие, которые объединяют признаки предыдущих двух групп. Первые выступают наименованиями, характеризирующими рельеф местности, структуру и особенности почвы, а также являются названиями, в которых отражаются представители флоры и фауны данной территории. Во вторую группу входят лексемы шести мотивационно-семантических разрядов (урбанонимов). При этом основы производящих слов содержат указания на условия возникновения поселений, назначение и использование земельных площадей, на единицы измерения площадей и наделов, отношение объектов к человеку, пути сообщения, являются названиями промыслов, а также связаны с религиозными, историческими событиями и др. Производящие основы онимных единиц подразделяются на две семантические разновидности - основы с антропонимным значением и основы-топонимы (гидронимы, ойконимы, микроойконимы, этнохоронимы, собственно топонимы).

К третьей группе относятся лексемы, которые объединяют признаки естественных и искусственных. В семантическом отношении они имеют двойственный характер: Лелеківський (переулок), Сугоклеївська (улица) и др. Отдельно описывается динамика процесса переименований и основные тенденции в системе микротопонимов.

В третьем разделе “Словообразовательная структура микротопонимов Кировограда” собственные названия городских географических объектов подвергаются анализу с точки зрения их структуры. Это позволяет выделить среди исследуемых единиц одночленные, сложные и составные микротопонимы, в структуру которых входят два или больше вербальных компонента. Наиболее продуктивными являются однословные микротопонимы (Базар, Гірниче, Підгайці). В ходе исследования было установлено, что они возникают в языке в результате лексико-семантического (Поляна, Ставок), морфолого-синтаксического (Глухий, Світла) или морфологического (Максима, Ковалівський) способов словообразования. Зафиксированы микротопонимы, базовые лексемы которых образованы путём сложения основ и аббревиации: Укрсоцбанку (дом), Двісті вісімдесят сьомий та Двісті вісімдесят восьмий МШС (постройки), ЗСГ (выставка).

Специфика же аналитических (составных) микротопонимов состоит в том, что они представляют собой более конкретные наименования, которые точнее характеризуют тот или иной объект, что объясняется наличием в их составе слов атрибутивной семантики (Дике Поле; Біля лікарні Святої Ганни, У сосновому бору, Площа для народних розваг та ігор).

Комплексное изучение микротопонимии Кировограда показало, что процесс её формирования не выходит за рамки тех закономерностей, которые имели место на протяжении столетий на территории Украины. При этом своеобразие микротопонимической лексики определяется тем, что в ней находят отражение прежде всего актуальные для города исторические особенности общества, природно-географическая характеристика местности, общественно-экономический уклад, культурные и языковые традиции народа.

Большинство микротопонимов Кировограда возникло на основе украинской лексики, но есть немало производных от заимствованных слов. В отдельных названиях прослеживаются черты русского языка: Большая (улица), Мельничний (переулок), Черемушки (часть города) и др.

Ключевые слова: антропоним, апеллятив, лексема, микротопоним, микротопонимия, ойконим, словообразовательный тип, топоним, урбаноним, Кировоград.

SUMMARY

Lyashenko R.O. Microtoponymy of Kirovohrad. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Philology by specialty 10.02.01. - Ukrainian language. - Kharkiv National University after V.N. Karazin, Kharkiv, 2008.

The dissertation aims to research microtoponymy of Kirovohrad. The material is collected from cartographic sources, expeditionary method and the way of questioning the respondents. The thesis expounds the complex linguistic analysis of the data, collected by means of field records. It is used beside 2500 names of microtoponyms in this work, most of which are gathered and introduced into science by the author for the first time. The classification of the microtoponyms, which is based on the detailed study of the motives of nomination and semantics of their formative words, has been provided. The dynamics of process of the renamings and the main trends in microtoponymy system of Kirovohrad has been detailed. The structure of the primary formations (lexico-semantic and morphologo-sintactic ways of the word-building) and the secondary formations (morphological and lexico-sintactic ways of word-building) have been revealed. The derivational peculiarities have been explored; in particular, the types, according to which the microtoponyms of Kirovohrad are formed, have been defined. Their productivity has been realized. The dictionary of 2416 microtoponyms of Kirovohrad in their contemporary form has been compiled.

Comprehensive analysis of Kirovohrad microtoponymy system demonstrated that it functions as a constituent part of Ukrainian toponymy.

Key words: anthroponym, appellative, lexeme, microtoponym, microtoponymy, oikonym, word-building type, toponym, urbanonun, Kirovohrad.

Размещено на Allbest.ur