Етнокультурні особливості семантики англійських фразеологізмів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА

УДК 81'373.612+81.373.72 (043)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Етнокультурні особливості семантики англійських фразеологізмів

(на матеріалі британського варіанту англійської мови)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

НАГОРНА Ольга Олександрівна

Одеса - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті Іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент

Титаренко Олена Юріївна, Інститут Іноземної філології

Національного педагогічного університету

імені М.П. Драгоманова, доцент кафедри англійської філології.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Денисенко Софія Никифорівна, Львівський

національний університет імені Івана Франка,

професор кафедри іноземних мов природничих факультетів;

кандидат філологічних наук, доцент

Гнаповська Людмила Вадимівна, Державний

вищий навчальний заклад “Українська академія

банківської справи Національного банку України”,

доцент кафедри іноземних мов.

Захист відбудеться 21 листопада 2008 року о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за адресою: 65058, Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 166.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: 65082, Одеса. вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано 10 жовтня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиМатузкова О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена дослідженню семантики фразеологічних одиниць (ФО) сучасної англійської мови, в яких до процесу семіозису залучено образ, пов'язаний з етнокультурно специфічним фрагментом життєвого світу британців. Здійснений у роботі когнітивно-семасіологічний аналіз цих одиниць, тобто фразеологізмів із британським етнокультурним семантичним компонентом (ЕКСК), надає можливість з'ясувати особливості змістової організації та виявити механізми формування їх значення.

Етнокультурна своєрідність ФО усвідомлювалася дослідниками з моменту зародження фразеології як окремої філологічної галузі, але впродовж класичного та посткласичного етапів її розвитку (В. М. Телія) відповідне знання було радше інтуїтивним, ніж науковим. Таке становище спричинено тим, що традиційній лінгвістиці бракувало понять та методів, необхідних для висвітлення всього обсягу значущої інформації, актуалізованої мовним знаком. Етнокультурна інформація належить до того змістового шару мовного знака, що поєднується з формою асоціативним шляхом, а не у конвенційний спосіб. Переорієнтація лінгвістики на дослідження антропоцентричності мови надала теоретичний інструментарій, адекватний цілям опису цієї інформації.

Попри значний інтерес дослідників до вивчення ЕКCК фразеологічних одиниць з позицій різних мовознавчих дисциплін - лінгвокраїнознавства (Є. М. Верещагін, С. Н. Денисенко, В. Г. Костомаров, Т. В. Лиховидова, Д. Г. Мальцева), зіставно-порівняльної фразеології (О. Ф. Арсеньєва, Є. Н. Гилязева, А. Д. Райхштейн, Є. М. Солодухо, З. І. Унук, Т. Н. Федуленкова), ареальної фразеології (В. Т. Малигін, Є. О. Ніколаєва, О. Я. Остапович), лінгвокультурології (Б. М. Ажнюк, Г. А. Багаутдінова, О. І. Бикова, Н. Г. Брагіна, Д. О. Добровольський, В. І. Зімін, Н. М. Кирилова, Д. К. Лопарева, Н. О. Потапушкін, В. М. Телія, З. З. Чанишева) та когнітивної лінгвістики (І. О. Голубовська, М. Л. Ковшова, Н. К. Рябцева, О. О. Селіванова, Р. Х. Хайруліна), - природа цього складного феномена залишається сьогодні у багатьох аспектах відкритим питанням. Насамперед існують труднощі у визначенні лінгвістичного статусу ЕКСК та встановленні способів його входження до змістової структури ФО, продовжується пошук критеріїв виокремлення його різновидів та добору терміна на його позначення. Так, ЕКСК називають культурною конотацією (В. М. Телія), етнокультурним смислом (З. З. Чанишева), культуроносним сенсом (Є. М. Верещагін та В. Г. Костомаров) тощо. Ці труднощі виникають через те, що дотепер не створено теорії фразеологічного значення, яка уможливлювала б розгляд на єдиному концептуальному підґрунті пов'язаних із ФО власне мовних та енциклопедичних знань, обґрунтовувала їх типологію та надавала пояснення когнітивним механізмам, що забезпечують входження енциклопедичної інформації до змістової структури мовних одиниць. Розроблено окремі аспекти такої теорії (О. І. Бикова, М. Л. Ковшова, Н. К. Рябцева, В. М. Телія, З. З. Чанишева, A. Naciscione), але вони ще мають бути синтезовані в загальну когнітивно зорієнтовану теорію фразеологічного значення.

Актуальність дисертаційного дослідження визначається його належністю до сучасної когнітивної парадигми лінгвістичного знання, здатної, зокрема, посилити експланаторний потенціал фразеології. Структура значення англомовних ФО з британським ЕКСК розглядається у ньому з позицій когнітивної семасіології. До уваги беруться не лише результати процесу формування значення, але й задіяні у ньому когнітивні механізми. Англомовні ФО з автентичним ЕКСК не були дотепер об'єктом окремого розгляду, що увиразнює актуальність дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Дослідження проблем гуманітарних наук”, узгоджено

з проблематикою робіт кафедри англійської філології “Лінгвальний аналіз”, затвердженої вченою радою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 6 від 25 грудня 2003 року). Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні вченої ради Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол №1 від 31 серпня 2004 року).

Мета дослідження полягає у з'ясуванні ролі етнокультурного компонента у семантичній організації англомовних фразеологізмів британського походження.

Поставлена мета передбачає необхідність розв'язання таких завдань:

- систематизувати наявні підходи до розгляду етнокультурних особливостей фразеологізмів та визначити теоретичні засади опису значення етнокультурно маркованих фразеологізмів з позицій когнітивної семантики;

- розробити методику когнітивно-семасіологічного аналізу англомовних фразеологізмів британського походження, спрямованого на з'ясування їх етнокультурних особливостей;

- встановити типи когнітивних механізмів, задіяних у формуванні значення досліджуваних одиниць;

- виокремити різновиди ФО з британським ЕКСК відповідно до місця останнього в загальній структурі значення цих одиниць;

- класифікувати денотативну сферу етнокультурно маркованих англомовних ФО британського походження;

- виявити джерела етноспецифічних образів, на підґрунті яких формується семантика англомовних ФО з британським ЕКСК.

Об'єктом дослідження є англомовні фразеологізми з британським ЕКСК. англомовний фразеологізм семантичний когнітивний

Предметом вивчення виступають семантичні, когнітивні та прагматичні властивості цих одиниць, у яких виявляється їхня етнокультурна специфіка.

Матеріалом дослідження слугували 337 англомовних ФО з автентичним ЕКСК, до яких уналежнено одиниці, що містять у своєму складі британську реалію та/або супроводжуються словниковою глосою “британське” (Brit.) Їх було отримано методом суцільної вибірки з 25 фразеологічних словників англійської мови (17 англо-англійських, 5 англо-російських та 3 англо-українських), а також із

13 спеціалізованих сайтів, присвячених британській фразеології. Із загальної кількості використаних джерел 30 - в електронному форматі.

Дослідницькі завдання дисертації вирішуються шляхом комплексного використання методів традиційної та когнітивної семантики, а також лінгвокультурології. Метод аналізу словникових дефініцій використано при визначенні денотативного значення етнокультурно маркованих ФО; метод концептуального аналізу застосовано при встановленні значення досліджуваних одиниць у повному обсязі; аналіз мовного матеріалу в термінах концептуальних метафор та метонімій здійснено з метою виявлення типів когнітивних механізмів формування фразеологічного значення; метод лінгвокультурологічного коментаря використано при реконструкції образної основи досліджуваних одиниць. Елементи кількісного аналізу застосовано при встановленні репрезентативності виокремлених типів фразеологізмів у корпусі аналізованих одиниць.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше здійснено дослідження структури значення етнокультурно маркованих фразеологізмів британського походження з позицій когнітивної семасіології. Встановлено провідну роль внутрішньої форми у формуванні значення етнокультурно маркованих ФО, виявлено місце етнокультурного компонента у їх семантичній структурі, з'ясовано типи концептуального мапування, шляхом якого утворюється значення розглянутих у роботі одиниць. Новою є класифікація денотативної сфери етнокультурно маркованих фразеологізмів британського походження та систематизація джерел етноспецифічних образів, що становлять концептуальне підґрунтя їх семантики.

Теоретичне значення дисертаційної роботи зумовлено тим, що визначення ЕКСК як імплікаційного складника фразеологічного значення надає можливість системно співвіднести власне мовне й енциклопедичне знання, пов'язане з ФО. Це є внеском у когнітивно зорієнтовану теорію фразеологічного значення. Встановлення особливостей концептуального мапування при формуванні значення досліджуваних ФО поглиблює теорію концептуальної метафори; класифікація денотативної сфери ФО з британським ЕКСК і систематизація джерел етноспецифічних образів, що перебувають у їх основі, сприяє розвитку лінгвокраїнознавства у його мовно-культурологічному аспекті.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання її основних положень і висновків у лекціях та семінарських заняттях із лексикології сучасної англійської мови (розділи “Фразеологія”, “Ономастика”), стилістики англійської мови (розділ “Стилістична диференціація словникового складу”), а також у спецкурсах “Фразеологічна номінація” та “Когнітивна семасіологія”. Теоретичні положення роботи та її практичні результати можуть бути використані на практичних заняттях з англійської мови у вищих навчальних закладах, у практиці перекладу, при написанні методичних рекомендацій,

у наукових пошуках магістрів, аспірантів, а також у лексикографічній практиці при укладанні словників етномаркованих одиниць сучасної англійської мови. Створений глосарій покликаний підвищити лінгвістичну компетенцію користувача, збагатити його лексичний запас, а також познайомити з історично-культурною спадщиною Британії. Глосарій планується як допоміжний довідник для читання і перекладу автентичних текстів.

Апробація отриманих результатів дисертації здійснювалася щорічно на засіданнях кафедри англійської філології Інституту Іноземної філології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ). Результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися

на Міжнародній науково-практичній конференції “Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції” (Київ, 2006), на Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (Хмельницький, 2007), на Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (Хмельницький, 2005), на Міжвузівській науково-практичній конференції “Педагогічні технології підготовки перекладачів у вищих навчальних закладах” (Хмельницький, 2006), на науково-практичній конференції викладачів та аспірантів кафедри англійської філології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, 2006), на XII щорічній звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів Хмельницького університету управління та права (Хмельницький, 2008).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в 7 статтях, чотири з них у фахових наукових виданнях ВАК України, а також у матеріалах трьох наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 1,75 др. арк.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Додаток А містить глосарій англомовних ФО з автентичним етнокультурним семантичним компонентом, який уміщує 337 одиниць. Глосарій подається як таблиця та включає такі компоненти:

1) власний номер одиниці; 2) фразеологізм зі значенням; 3) коментар; 4) прототипна ситуація; 5) референтна ситуація; 6) когнітивний механізм формування фразеологічного значення; 7) супровідні конотації. У додатку Б наведено таблицю,

в якій систематизовано структурні моделі аналізованих фразеологізмів. Обсяг основної частини дисертації становить 156 с., загальний обсяг - 260 с. Робота містить 4 таблиці та 4 рисунки. Список використаної наукової і довідкової літератури містить

267 найменувань, з яких 52 - іноземними мовами. Список джерел ілюстративного та фактичного матеріалу - 48 позицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито суть наукової проблеми етнокультурної маркованості фразеологічних одиниць, обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету та завдання дисертації, визначено матеріал та методи дослідження, його теоретичне значення та практичну цінність, подано перелік положень, що виносяться на захист.

Розділ 1. “Теоретичні засади дослідження етнокультурного змісту фразеологізмів”. Відповідно до домінування структурного, функціонально-семантичного або антропоцентричного підходу до вивчення ФО, у розвитку фразеології як лінгвістичної науки виокремлюються класичний, посткласичний

та сучасний етапи, яким притаманні свої пріоритети у дослідженні фразеологізмів. Етнокультурна проблематика стає надзвичайно актуальною саме для антропоцентрично зорієнтованої фразеології, оскільки вона стосується того шару значення ФО, котрий традиційна фразеологія вважає компетенцією психології та логіки. Проте у становленні сучасних поглядів на етнокультурні аспекти ФО важливість класичного та посткласичного періодів розвитку фразеології є безперечною, адже тоді було введено категорію фразеологічного значення (В. Л. Архангельский, В. В. Виноградов, О. В. Кунін, В. М. Телія), закладено підвалини дослідження його вмотивованості (В. В. Виноградов, В. П. Жуков, О.В.Кунін), визначено основні одиниці фразеологічного складу мови (В. Л. Архангельский, В. В. Виноградов, О.В.Кунін) та встановлено основні типи ФО (Н. М. Амосова, І. В. Арнольд, В. В. Виноградов, В. Х. Колінз, А. П. Коуві, О.В.Кунін, Б. О. Ларін, О. І. Смирницький).

Синонімічні терміни “фразеологізм” та “фразеологічна одиниця” вживаються у роботі на позначення семантично зв'язаних словосполучень, які, на відміну від схожих із ними за формою синтаксичних структур, не створюються відповідно до загальних закономірностей вибору й комбінації слів при організації висловлення, а відтворюються в мовленні у фіксованому вигляді (В. М. Телія). Знакова специфіка фразеологізмів полягає в тому, що вони не тільки називають позначуване, але й характеризують його, доповнюючи та збагачуючи номінативний інвентар мови оцінно-експресивними засобами, а також засобами, здатними описати такі “подробиці” позначуваного, які не вкладаються у межі лексичної номінації (В. М. Телія).

Фразеологічне значення витлумачено в роботі як ментальну сутність, що активується у свідомості носіїв мови інформацією, безпосередньо пов'язаною з мовною формою (мотиватором значення). Вмотивованість фразеологізмів має образну природу. Центром образа, що утворює мотиваційне підґрунтя ФО, є його внутрішня форма (ВФ), яка відіграє роль “посередника” між вторинними значеннями мовних одиниць і втіленим у знаках первинного найменування колективним досвідом народу. ВФ й образ ситуації перебувають у гіпонімічних відношеннях: ВФ мовної одиниці - це центр образу, що домінує над усіма іншими її семантичними складниками (О. О. Потебня). Вказуючи на причину, за якою фразеологічне значення втілено саме в такій формі, ВФ виражає значення мотивуючого прототипу, дефінованого як вільне сполучення слів, що позначає ситуацію, предмет, традицію або культурне явище (Б. М. Ажнюк).

Етномаркованими є фразеологізми, що характеризують денотат шляхом апеляції до уявлень носіїв мови про той або інший феномен національної культури - духовної або матеріальної. Елементом, що визначає етнокультурну специфіку ФО, є їх ВФ, яка, фіксуючи в семантичній структурі фразеологізму вербальні асоціації (В. М. Телія), викликає образне уявлення про позначуване. Яскравість образу залежить від ступеня прозорості ВФ (О. В. Кунін). Зникнення відповідної реалії, традиції, соціального або культурного явища руйнує дериваційний семантичний зв'язок між ФО та її прототипом. Це веде до забуття ВФ фразеологізму носіями мови й робить її синхронно невмотивованою. Так, наприклад, ФО з британським етнокультурним компонентом to nail to the counter (розсекретити когось, розкрити чиїсь справжні почуття) походить від давньої маловідомої сьогодні англійської традиції прибивати до прилавка фальшиві монети, якими покупець намагався розплатитися у крамниці або пивній (Англо-український фразеологічний словник - далі АУФ). Синхронічно невмотивованим фразеологізмам притаманна затемнена ВФ, реконструкція якої потребує залучення культурологічної інформації.

При розгляді семантики мовних одиниць із позицій традиційних підходів їх значення постає як жорстке утворення зі стабільним складом ознак (В. В. Виноградов, В. Г. Гак, Н. Г. Комлєв, В.В. Левицький, О. О. Уфімцева та ін.). Окрім власне значення (у вузькому сенсі), у семантичній структурі слова дослідники, котрі працюють у межах функціональної парадигми (Т. Г. Винокур, В. М. Телія, В. І. Шаховський та ін.), виокремлюють також конотації як сукупність різноманітних уявлень, понять, емоцій та оцінок, що асоціюються зі значенням мовної одиниці. Етнокультурний компонент фразеологічного значення іноді уналежнюють до конотації (О. І. Бикова, В. М. Телія, З. З. Чанишева). Проте у світлі сучасних підходів до тлумачення значення (О. С. Кубрякова, М. В. Нікітін, Ю. С. Степанов, У. Еко, G. Lakoff, R. Langacker та ін.) таке визначення статусу ЕКСК хибує на надмірну загальність. Як зазначає М. В. Нікітін, традиційною лінгвістикою не були виявлені ані закономірності входження конотацій до структури значення, ані ймовірнісна природа конотацій та всього значення в цілому.

При розгляді з позицій когнітивної семасіології природа етнокультурного компонента фразеологічного значення та його місце в загальній семантичній структурі ФО визначаються відповідно до типу структури свідомості, з якою пов'язаний цей складник (М. В. Нікітін). Значення будь-якої мовної одиниці отримує кваліфікацію як елемент двох структур свідомості - когнітивної та прагматичної, - що надає підстави для виокремлення когнітивного та прагматичного компонентів значення (М. В. Нікітін). Когнітивний складник фразеологічного значення стосується знання носіїв мови про позначуваний фразеологізмом фрагмент світу, а прагматичний компонент співвідносний з інформацією про суб'єктивне ставлення мовця до позначуваного. За допомогою когнітивних і прагматичних структур організовується досвід кожного окремого індивіда, “тисячократно збагачений і скоригований завдяки мові колективним досвідом людства” (М. В.Нікітін). Так, наприклад, у ФО the admirable Crichton, застосування якої вказує на проведення аналогії між денотатом (конкретною особою) і відомим шотландським ученим ХVI ст. Дж. Крайтоном, когнітивним складником значення є “освічена, ерудована особа” (АУФ), а прагматичним компонентом - “висока позитивна оцінка”. В семантичній структурі ФО з британським ЕКСК когнітивний і прагматичний компоненти, як правило, перебувають у відносній рівновазі, але не виключаються й випадки, коли в семантиці фразеологізму переважає той або інший. Так, наприклад, ФО Bath chair (крісло на колесах для хворих) походить від топоніму Бат, що є назвою курорту в західній Англії, відомого своїми гарячими джерелами (Expressions and Sayings), ілюструє випадок, коли значення фразеологізму є переважно когнітивним, тобто ФО називає денотат, але не оцінює його. Такі ФО виявляють тенденцію до термінологізації, що відбувається тоді, коли відповідний денотат не має однослівного найменування. Іншу природу має значення фразеологізму weak tea (дещо таке, що не має ефекту) (J. Briggs), яке є переважно прагматичним, а саме, виражає оцінне ставлення мовця до денотата.

За М. В. Нікітіним, у когнітивному складнику значення виокремлюються контенсіонал, що визначається як структурована сукупність ознак денотата, котра відбивається у значенні мовної одиниці, та екстенсіонал, тобто сукупність денотатів, з яким співвідноситься її значення (М. В. Нікітін). Так, наприклад, у розглянутій вище ФО the admirable Crichton ознака “освічений” входить до контенсіоналу когнітивного значення, а екстенсіоналом є вся множина осіб, до характеризації яких може бути застосований цей фразеологізм.

Однак контенсіонал розглянутої ФО не обмежується цією ознакою. Досить високою є ймовірність того, що позначувана особа належить до британської лінгвокультурної спільноти. Проте очевидно, що етнокультурний компонент значення цього фразеологізму має відмінну від ознаки “освічений” природу: його наявність виводиться асоціативним шляхом та, відповідно, є ймовірнісною.

Для диференціації лінгвістичного статусу таких ознак у роботі застосовано введені М. В. Нікітіним поняття інтенсіоналу (змістового ядра значення) й імплікаціоналу (периферії семантичних ознак, що імплікуються інтенціональними ознаками). Так, етнокультурний семантичний складник ФО the admirable Crichton належить до імплікаціоналу значення цієї мовної одиниці, оскільки знання про те, що Дж. Крайтон є представником британського етносу, входить до її семантичної пресупозиції, тобто фонового знання, необхідного для розуміння значення (C. S. Levinson). ЕКСК ФО може входити й до інтенсіоналу її семантичної структури, як, наприклад,

у фразеологізмі the English disease, що має два тлумачення: 1) схильність до страйків; 2) чоловічий гомосексуалізм (Dictionary of Euphemisms). Пресупозицією цієї ФО є те, що мовець, який її застосовує, не належить до британської лінгвокультурної спільноти. Такі фразеологічні найменування характеризують британців з позиції “чужого”, тобто надаються британцям представниками інших етносів. Якщо ЕКСК належить до імплікаціоналу значення ФО, то таке найменування присвоюється з позиції “свого”, тобто представником британського етносу.

У свою чергу, імплікаціонал значення ФО є неоднорідним: у ньому, слідом за М. В. Нікітіним, виокремлюємо сильний імплікаціонал (ознаки, які становлять майже обов'язкову частину значення), високоймовірнісний імплікаціонал (ознаки, ймовірність наявності яких у складі значення одиниці є високою) та слабкий/ вільний імплікаціонал (ознаки, наявність/відсутність яких є однаково ймовірною).

Належність ЕКСК фразеологізму до сильного імплікаціоналу залежить від того, чи представлені в зовнішній формі ФО реалії британського життя або власні назви, пов'язані з географією, історією або культурою Великої Британії. Прикладом ФО, в яких ЕКСК належить до сильного імплікаціоналу, є фразеологізм Hobson's choice (фактична відсутність вибору), що містить антропонім - ім'я королівського конюха (XVII ст.). Згідно з його правилом, кожен відвідувач мав брати коня, що стояв крайнім до виходу, або взагалі залишитися без коня (English Idioms).

До ФО, ЕКСК яких належить до високоймовірнісного імплікаціоналу, уналежнюються одиниці із затемненою ВФ, наприклад, Green Room (щось пов'язане з мистецтвом). Цей вираз народився у Лондонських театрах на початку XVIII ст. унаслідок того, що стіни кімнати, де актори чекали на свій вихід на сцену, були пофарбовані в зелений колір, котрий має заспокійливий ефект (Idiomsite).

До слабкого імплікаціоналу належить ЕКСК тих фразеологізмів, мотивація яких на сьогодні повністю втрачена, наприклад, raining cats and dogs (йде сильний дощ) (Meanings and Оrigins of Phrases). Авторство цієї ФО приписують Дж. Свіфту.

У значенні цієї ФО переважає прагматична етнокультурна конотація, тобто цей фразеологізм із досить високою мірою ймовірності характеризує людину, котра вживає цей фразеологізм, як члена британської лінгвокультурної спільноти.

Мовні образи, які становлять основу значення ФО з ЕКСК, створюються специфічним способом, що залежить від когнітивних механізмів, задіяних у цьому процесі. У найзагальнішому вигляді образ визначається як явище, що виникає

у результаті відображення одного об'єкта в іншому, котрий виступає як сприймаюча формація - духовна або фізична (Культурология. ХХ век). У лінгвістиці образ тлумачиться як здатність мовних одиниць створювати наочно-чуттєві або когнітивні уявлення про предмети та явища (Н. Д. Арутюнова). Образ, на основі якого формується семантика того або іншого фразеологізму, може бути реконструйований за його ВФ, що становить собою “образ образу”, а не образ предмета (О. О. Потебня).

Сприйняття однієї сутності крізь призму іншої називається в когнітивній лінгвістиці концептуальним мапуванням (conceptual mapping), яке має свої різновиди (G. Fauconnier). Основою проективного мапування (projection mapping) є структурна схожість двох сутностей, а мапування за прагматичною функцією (pragmatic function mapping) базується на суміжності сутностей, що належать до однієї сфери досвіду людини (терміни Ж. Фокон'є). Ці різновиди мапування співвідносні з концептуальною метафорою та концептуальною метонімією відповідно.

Концептуальна метафора визначається як перенесення інформації з однієї царини знання - джерела, що містить інформацію про об'єкт, залучений до позначення іншого об'єкта, - в іншу царину знань - мети, що містить інформацію про сутність, яка підлягає визначенню. Так, наприклад, значення ФО to be all at sea (бути спантеличеним) (J. Briggs) утворене шляхом перенесення знання про просторове розташування предметів на структурну організацію царини розумового: подібно до того, як людина може легко збитися зі шляху у відкритому морі, де немає дороговказів, так само вона може загубитися й у світі ідеальному, не маючи ментальних орієнтирів. Окрім відомостей про концептуальне мапування, концептуальні метафори містять вивідне знання, що може бути досить детальним. Таке знання називається метафоричним розширенням (entailment) або розгорнутою інференцією (rich inference) (G. Lakoff, M. Johnson). Так, наприклад, перебування людини у відкритому морі передбачає, що вона може потрапити у небезпеку, скажімо, у разі шторму. Відповідна інференція не є обов'язковою для значення ФО to be all at sea: ця асоціація є метафоричним розширенням значення і має ймовірнісну природу.

Особливості проективного мапування пояснюються в сучасній лінгвістиці не тільки в термінах концептуальної метафори: на вирішення цієї проблеми спрямована, зокрема, теорія первинної метафори (Primary metaphor theory) (J. Grady). Дж. Грейді виокремлює два типи метафор: первинні/прості (primary) та складні (compound). Первинні метафори поєднують так звані “базові” концепти, наявні у безпосередньому досвіді людини, тобто первинні концепти царини джерела стосуються сенсорно-перцептивного досвіду людини, а первинні концепти царини мети пов'язані з її суб'єктивною реакцією на цей досвід, становлячи собою судження, оцінки або умовиводи. Згідно з таким визначенням, концептуальна метафора, що зумовлює ВФ ФО to be all at sea, є первинною. Концепт царини джерела (ПЕРЕБУВАННЯ У ВІДКРИТОМУ МОРІ) формується шляхом узагальнення сенсорного (візуального) досвіду людини, а концепт царини мети (РОЗГУБЛЕНІСТЬ) репрезентує суб'єктивну реакцію на сенсорне сприйняття та його осмислення.

На підґрунті первинних метафор будуються складні метафори, які ілюструє етнокультурно маркований фразеологізм британського походження Scotch mist (щось уявне, вигадане) (Expressions and Sayings). До процесу формування його значення залучено знання із двох царин досвіду людини. По-перше, це знання щодо природи туману (непрозоре повітря, насичене водною парою) (Glossary of Meteorology). По-друге, це знання щодо кліматичних умов Шотландії, де замість туману випадає дрібний дощ (там само). Зіставлення цих знань дозволяє дійти висновку, що шотландський туман (Scotch mist) - це щось неіснуюче у природі. Вивідне знання є підставою метафоричного перенесення значення зі складної царини джерела на царину мети: позначувана цим фразеологізом сутність або ситуація характеризується як вигадана/уявна.

За визначенням З. Кевечеша та Г. Раддена, концептуальна метонімія - це когнітивний процес, за якого одна сутність (джерело) забезпечує ментальний доступ до іншої концептуальної сутності (мети) у межах тієї самої концептуальної царини. Концептуальна метонімія відрізняється від концептуальної метафори тим, що концептуальне відношення, висвітлене метафорою, постає у вигляді “Х розуміється в термінах Y”, тоді як концептуальний зв'язок, що формує підґрунтя метонімії, - це заміщення “Х стоїть замість Y” (Z. Kцvesces, G. Radden). На відміну від метафори, до якої залучено різні царини знання, метонімічне перенесення значення відбувається в межах однієї концептуальної царини. Проілюструємо це на прикладі ФО the backroom boys (дослідники, науковці), що походить від прецедентного висловлення Лорда Бівербрука, який згодом став міністром повітряного флоту Великої Британії. У своїй промові про “неоспіваних героїв війни” він сказав: Кому треба віддавати честь та шану? Я вам скажу. Хлопцям у задній кімнаті (the backroom boys). Вони не перебувають у центрі загальної уваги, а просто роблять свою справу (Expressions and Sayings). Значення фразеологізму the backroom boys утворюється з опорою на концептуальну метонімію, оскільки в контексті прецедентного висловлення і цільовий концепт (НАУКОВЦІ), і концепт, залучений до порівняння (ХЛОПЦІ У ЗАДНІЙ КІМНАТІ), належать до тієї самої царини знання, а саме - ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ.

Взаємодія метафори й метонімії була вперше розглянута з когнітивних позицій Л. Ґусенсом, який назвав це явище метафтонімією. Цей складний когнітивний механізм перебуває в основі формування значення багатьох ФО

з британським ЕКСК. Так, наприклад, значення ФО A1 at Lloyd's (бездоганна якість) ґрунтується на метафоричному перенесенні знання щодо царини МОРЕПЛАВСТВО на царину ЛЮДИНА за параметром ЯКІСТЬ. За реєстром морських перевезень Ллойда, A1 - позначення суден, які мають бездоганну якість, тобто тут наявне й метонімічне перенесення за схемою КАТЕГОРІЯ замість ЧЛЕНА КАТЕГОРІЇ (Z. Kцvesces, G. Radden). Таким чином, в основі формування значення цього фразеологізму лежить метафтонімія типу “метонімія в метафорі” (L. Goossens).

Розділ 2 “Життєвий світ британця в англомовних фразеологізмах з автентичним етнокультурним компонентом” присвячено розгляду денотативної сфери ФО з британським ЕКCК, джерел виникнення етноспецифічних образів, пов'язаних із ВФ цих одиниць, та когнітивних механізмів, задіяних у формуванні їх значення.

I. Денотативна сфера англомовних фразеологізмів з автентичним етнокультурним компонентом. Аналіз ФО з британським ЕКСК методом словникових дефініцій надає можливість встановити їх слова-ідентифікатори, тобто лексичні одиниці, що застосовуються у їх визначенні (О. С. Кубрякова). У свою чергу, останні вказують на наявність у семантиці тієї або іншої ФО відповідних сем. Покажемо процедуру застосування цього методу на прикладі ФО Miss Nancy (дівчина), яка застосовується на позначення занадто ніжного хлопця (АУФ). Значення слова “дівчина” (a girl) містить семантичні ознаки “жіноча стать” та “молодий вік”, перша з яких набуває в розглянутій ФО метафоричного переосмислення. Це надає підстави стверджувати, що в семантичній структурі ФО Miss Nancy наявні семи “ґендер” та “вік”.

Відповідно до наявності виокремлених у такий спосіб сем, ФО з британським ЕКСК було поділено на чотири великі групи: британець як індивідуальний суб'єкт, британець як соціальний суб'єкт, британець як суб'єкт дії та британець як суб'єкт взаємодії із середовищем свого існування. Ці групи ФО з британським ЕКСК співвідносяться одна з однією за принципом “всесвіту, що розширюється” (Культурология. ХХ век). Керуючись загальною методологічною настановою антропоцентризму, ядром денотативної сфери ФО з британським ЕКСК уважаємо індивідуальну особистість, яка постає у різноманітті своїх властивостей та станів. ФО, що відбивають характер її стосунків з іншими індивідами, розглядаємо як шар, що охоплює це ядро. Ці дві зони денотативної сфери ФО з британським ЕКСК є статичними. Наступний шар належить до динамічної зони, яка, у свою чергу, також утворена двома шарами, співвідносними з групами ФО “британець як суб'єкт дії” та “британець як суб'єкт взаємодії із середовищем свого існування”. Розглянемо детальніше групи одиниць, співвідносні з цими шарами денотативної сфери ФО з британським ЕКCК.

1. Британець як індивідуальний суб'єкт. ФО, що належать до цієї групи, загалом складають 21,9% корпусу дослідженого матеріалу. В цій групі було виокремлено такі підгрупи: найменування одиничної особи, особисті властивості людини та її стани.

1.1. Найменування одиничної особи. Цю підгрупу представлено ФО, які називають видатних представників британської лінгвокультури шляхом указівки на їх суспільну роль, особисті риси або пов'язаний із цією особою прецедент. Так, для того, щоб встановити значення ФО the Iron Lady (досл. залізна леді) (Collins English Dictionary) в повному обсязі, необхідно звернутися до образу Маргарет Тетчер - жінки, яка завдяки своїм особистим властивостям стала прем'єр-міністром Великої Британії. Наполегливість та рішучість її характеру, котрі відбиває похідне значення іменника iron (в атрибутивній позиції - “твердий”, “рішучий”), допомогли їй реалізувати запропоновану її Кабінетом політику, незважаючи на опір опозиції та критику з боку громадськості. У час свого виникнення ця ФО не вживалася на позначення інших представниць жіночої статі, а стосувалася лише особистості Маргарет Тетчер, що свідчить про звуження екстенсіонала цього фразеологічного виразу порівняно з вільним сполученням слів.

1.2. Властивості людини. Серед ФО, які входять до складу цієї підгрупи, виокремлюються фразеологічні номінації соціального походження людини, її ґендерних та вікових ознак, розумових здібностей, моральних якостей, рис характеру та зовнішнього вигляду. Соціальне походження людини може бути престижним, наприклад, to grow up with the rituals of Henley and Wimbledon (вирости в заможній родині, належати до вищих прошарків суспільства) (Expressions and Sayings), або непрестижним, наприклад, country blood (людина, яка має темношкірих предків) (там само). Ґендерні ознаки індивіда ілюструє ФО blue stocking (синя панчоха, жінка-педантка, позбавлена жіночності) (АУФ), вікові ознаки - фразеологізм Tyburn blossom (юний правопорушник) (там само), розумові здібності - ФО wise man of Gotham (людина, що робить нерозумні речі) (там само), моральні якості - ФО Sir Galahad (благородний) (там само). Риси характеру людини, що відбиваються у значенні фразеологізмів із британським ЕКСК,

є переважно негативними. Прикладом є ФО pudding heart (боягуз) (Expressions and Sayings). Зовнішній вигляд людини зафіксовано, наприклад, в семантиці таких ФО, як Lord Raglan та Beau Brummel (денді) (там само).

1.3. Стани людини поділяються на психічні та фізичні. Серед психічних станів виокремлюються емоційні (скороминущі), які ілюструють фразеологізми

to get the hump (засмутитися) і pleased as Punch (задоволений) (J. Briggs), та психоментальні (тривалі), наприклад, two stops from Becontree, Tom o'Bedlam (божевільний) (АУФ). На відміну від психічних станів, які можуть бути

і позитивними, і негативними, фізичні стани людини, що отримують відбиття у ФО з британським ЕКСК, завжди є негативними: це сп'яніння, наприклад, one over the eight (бути п'яним) (A Dictionary of Euphemisms), голод, наприклад, to sup with Sir Thomas Gresham (бути голодним) (A New Dictionary of Eponyms), хвороба, наприклад, Drury Lane ague (венеричне захворювання) (A Dictionary of Euphemisms), смерть, наприклад, Davy Jones's locker (могила моряків, які потонули у морі) (Expressions and Sayings).

2. Британець як соціальний суб'єкт характеризується ФО з британським ЕКСК відповідно до своєї належності до угруповань та здатності виконувати соціальні ролі. Частка одиниць цієї групи становить 22,6% корпусу.

2.1. Належність до угруповань. ФО цієї підгрупи можуть позначати угруповання за статусною ознакою, професійні об'єднання, інституційну належність та маргінальні угруповання, що виокремлюються за невідповідності особистості суспільним нормам. Так, етнокультурно марковані ФО британського походження можуть характеризувати суб'єкта як носія певного соціального статусу, котрий тісно пов'язаний з матеріальним статком. До цієї підгрупи одиниць належать найменування представників вищих прошарків суспільства, наприклад, Sloane Ranger (Meanings and Оrigins of Phrases), нижчих за соціальним положенням, наприклад, below the salt (там само), та пересічних громадян, приміром, а man on the Clapham omnibus (Expressions and Sayings). Соціальний статус британця визначає також його владна впливовість, і тому до групи статусно маркованих ФО з британським ЕКСК уналежнюємо одиниці типу big wig (впливова людина) (там само), The Grand Old Man (G.O.M.) (відомий діяч) (АУФ). Значення ФО з британським ЕКСК може містити відомості й про належність людини до професійних об'єднань, наприклад, Jack Tar (моряк) (АУФ), Tom Tailor (кравець) (там само). Інституційні ознаки, наявні у ФО з британським ЕКСК, можуть бути як конкретними, так і доволі абстрактними. Так, наприклад, ФО Banbury man (пуританин) (АУФ) називає людину за її релігійними переконаннями, а фразеологізм above/below the gangway members (члени парламенту, представники уряду/опозиції) (English Idioms) - їх політичні погляди. Менш конкретним є, наприклад, значення ФО on the side of angels (бути традиційним, не підтримувати нові прогресивні ідеї) (АУФ), у якій інституційна сфера не специфікується. Об'єднання індивідів можуть бути й максимально абстрактними, наприклад, угруповання за маргінальністю, в основі яких перебуває розмежування “своїх” та “чужих”. Цю підгрупу одиниць ілюструє ФО three tailors of Tooley street (група людей, яка вважає себе представниками цілої нації) (АУФ).

2.2. Соціальні ролі британця, що відбиваються в семантиці досліджуваних фразеологізмів, можуть бути реляційними або інституційними. Реляційні ролі суб'єкта пов'язані з місцем, яке він може посідати у складі малої соціальної групи, насамперед, родини, наприклад, ball and chain (дружина, яка утримує чоловіка від того, що він бажає робити) (Meanings and Оrigins of Phrases). Стосунки індивіда поза межами родини відбиваються у ФО тоді, коли вони мають негативне забарвлення, наприклад, to be at daggers drawn (ворогувати) (The Free Dictionary). Зафіксовані у фразеологічному фонді англійської мови інституційні ролі британця є завжди негативними, наприклад, in clink (у в'язниці) (Expressions and Sayings).

Семантичним ознакам ФО, співвідносним з особистими та соціальними рисами людини, притаманний синкретизм. Так, наприклад, словами-ідентифікаторами значення ФО the blue-rinse brigade (жінки немолодого віку з консервативними поглядами) (Expressions and Sayings) є іменники “жінка”, “вік” та “погляди”, тобто у значенні цієї ФО поєднуються, зокрема, гендерні й вікові ознаки індивіда та його належність до певної групи людей.

3. Британець як суб'єкт дії отримує різнобічне висвітлення у ФО

з британським етнокультурним компонентом. Кількість одиниць цієї групи складає 24,6% корпусу. Виконувані суб'єктом дії поділяються на фізичні, ментальні та символічні. В окрему підгрупу було об'єднано ФО, що характеризують спосіб дії.

3.1. Фізичні дії відбиває, наприклад, семантика фразеологізмів to wet smb's whistle (поновити склянку з алкогольним напоєм) (Ye Olde English Sayings) та to do a Lord Lucan (зникнути, втекти) (Online Etymology Dictionary).

3.2. Психоментальні дії ілюструють ФО get someone's goat (нервувати когось) (J. Briggs) та put on one's thinking cap (серйозно обдумувати) (Expressions and Sayings).

3.3. Символічні дії відображено, наприклад, у значенні фразеологізмів

to reach the woolsack (стати лорд-канцлером) (АУФ) та to dance attendance (виявляти надмірну увагу до когось) (English Idioms). Різновидом символічних дій є мовленнєві дії, наприклад, to kiss the Blarney stone (підлещуватися) (там само), to blow one's own trumpet (вихвалятися) (English Sayings Explained).

3.4. Характеристика способу дії зафіксована таким фразеологізмами,

як, наприклад, by hook or by crook (усіма правдами та неправдами) (English Idioms) та to fight like Kilkenny cats (вести люту непримиренну боротьбу) (там само).

4. Британець як суб'єкт взаємодії із середовищем свого існування. Ця група етномаркованих фразеологізмів британського походження є найчисленнішою (30,9%). У її складі виокремлюються одиниці, що позначають фрагменти природного, техногенного та символічного середовища. Особливе місце посідають ФО, в яких домінує оцінний компонент.

4.1. Природне середовище життєдіяльності британця відбивається

у фразеологічних найменуваннях рослин, наприклад, Cheddar рink (різновид гвоздики) (Flowers), неуособлених живих істот, приміром, a furry thing (кролик) (A Dictionary of Euphemisms), небесних світил, наприклад, Charles's Wain (Велика Ведмедиця) (Ch. Funk), географічних регіонів, таких, як the Land of Cakes (Шотландія) (J. Briggs), та кліматичних умов, наприклад, pea soup (жовтий лондонський туман) (English Idioms).

4.2. Техногенне середовище, або створена народом матеріальна культура, втілюється у фразеологізованих назвах будівель, наприклад, Anderson shelter (бомбосховище Андерсона) (Dictionary of Britain), транспортних засобів, наприклад, the twopenny tube (лондонське метро) (English idioms); інструментів, наприклад, Brummagem screwdriver (молоток) (Meanings and Оrigins of Phrases), одягу, наприклад, British warm (коротка тепла шинель) (Dictionary of Britain) та продуктів харчування, приміром, halfpenny lick (морозиво) (English idioms).

4.3. Символічне середовище життєдіяльності британців представлено в корпусі ФО з британським ЕКСК назвами інституцій, наприклад, the old lady of Threadneedle street (Англійський банк) (АУФ), символів, таких, як the British lion (британський лев) (АУФ), міфічних істот та предметів, приміром, good folk (феї, ельфи) (A Dictionary of Euphemisms), fortunatus's cap (шапка, що виконує бажання власника) (АУФ), абстрактних сутностей, наприклад, baker's dozen (тринадцять) (English idioms), зокрема, мови: parliamentary language (увічлива мова) (там само), Joe Miller (старий жарт) (там само).

4.4. Оцінка ситуації є важливим складником семантики ФО з британським ЕКСК. Ситуації взаємодії британця із середовищем існування можуть отримувати етичну, раціоналістичну, істиннісну або емотивну оцінку. Етичну оцінку ілюструє ФО It's not cricket! (Це нечесно!) (English Sayings Explained), прикладом раціоналістичної оцінки є ФО Heath Robinson affair (заплутаний, складний) (J. Briggs), істиннісну оцінку втілює ФО Tell it to the marines! (Розкажіть це іншим!) (Meanings and Оrigins of Phrases), а емотивну - фразеологізм I'll be a monkey's uncle! (Та невже!) (Phrases with Origin). Як показують ці приклади, ФО з оцінним значенням можуть мати форму не лише словосполучення, але й вигукового речення.

II. Джерела образів, що мотивують значення англомовних фразеологізмів з автентичним етнокультурним компонентом, було поділено за двома критеріями: типом індикатора етнокультурної маркованості фразеологізмів та природою фонового знання, необхідного для розуміння фразеологічного значення. Під індикатором, або маркером етнокультурного змісту фразеологізму услід за З. З. Чанишевою, розуміємо мовну одиницю, що входить до складу ФО та відзначається етнокультурною своєрідністю.

Індикаторами етнокультурного змісту фразеологізмів британського походження можуть бути: (1) антропоніми (імена історичних осіб, типові британські імена та імена фольклорних і літературних персонажів). Так, наприклад, ФО Florence Nightingale (медична сестра) (The Free Dictionary) походить від імені та прізвища англійської медсестри, яка стала національною героїнею, символом безкорисливого служіння людям, завдяки своїй діяльності під час Кримської війни; (2) топоніми, серед яких виокремлюються назви вулиць, районів та установ Лондона і назви графств, міст та селищ Великобританії. Наприклад, ФО оn Carey Street (бути у боргах, складному матеріальному становищі) (Expressions and Sayings) містить назву вулиці, на якій колись було розташовано суд у справах про банкрутство; (3) реалії (харчові, грошові, спортивні або ті, що пов'язані з мореплавством). Наприклад, ФО have one's innings (усьому свій час) (АУФ) містить спортивний термін inning (черга, послідовність), що походить із крикету.

За типом знання, необхідного для розуміння значення ФО у повному обсязі, досліджені ФО було поділено на чотири групи: (1) ті, що відбивають у свідомості мовної особистості “типовий” фрагмент реального світу (культурні еталони, етнічні стереотипи та національні символи); (2) ті, що пов'язані зі знанням міфології та ритуалів (народні легенди та повір'я, звичаї і традиції); (3) ті, що вмотивовані знанням культурно значущих прецедентів (прецедентні ситуації та тексти або висловлення); (4) ті, що потребують мовного знання (особливостей мовної форми та правил її застосування).

2.1. Культурні еталони, етнічні стереотипи та національні символи проникають у фразеологічне значення шляхом метонімічного переосмислення. Наприклад, британский лев (the British lion) є символом Британії.

2.2. Народні звичаї і традиції, легенди та повір'я. Наприклад, значення ФО to give hostages to fortune (взяти на себе зобов'язання - про того, хто одружується, має дітей тощо, - довіритися своїй долі) базується на звичаї, згідно з яким переможений король повинен був відіслати одного з власних синів своєму завойовнику як запоруку майбутньої смиренної поведінки (English Sayings Explained).

2.3. Прецедентні ситуації та тексти, приміром, ілюструє виникнення ФО the Sovereign of the Swans (Річард I, Ричард - Левине Серце), пов'язане з таким прецедентом. Річард I, повертаючись із Хрестового походу, зупинився на Кипрі, де закохався у місцеву принцесу. На згадку про їх кохання принцеса подарувала Річарду I два лебеді.

2.4. Особливості мовної форми - фонетичні, лексичні та граматичні - також можуть бути основою формування образу, що є підґрунтям значення етномаркованих ФО британського походження.

Фонетичні особливості ФО. Схожість у звучанні наприклад, власної назви Emma Freud (ім'я відомої англійської діячки, правнучки Зігмунда Фройда) (A Dictionary of Euphemisms) та хвороби haemorrhoids (геморой) є основою формування значення ФО Emma Freuds (геморой). Характерним евфонічним засобом утворення досліджуваних фразеологізмів є алітерація, насамперед, повторення приголосних звуків у початковій позиції, наприклад, Big Ben (годинникова башта у Лондоні, частина архітектурного комплексу Вестмінстерського палацу) (English Idioms); lungs of London - лондонські парки (там само). Рима, що зумовлює також певну ритмічну організацію вислову, спостерігається, наприклад, у фразеологізмах Box and Cox (чергування) (Meanings and Оrigins of Phrases) та booze cruise (подорож-прогулянка за алкогольними напоями) (там само). Народна етимологія, що спирається на випадковий збіг або навіть віддалену схожість у звучанні слів, також є джерелом появи ФО з ЕКСК. Приміром, ФО Jolly Roger (Веселий Роджер, піратський прапор) (Jolly Roger) походить від французького словосполучення joyeux rouge (яскравий червоний). Піратський прапор у ті часи був криваво-червоного кольору, який символізував собою смерть. Згодом цей вислів, зазнавши фонетичних змін, став тлумачитися у більш зрозумілий для англійців спосіб як “Веселий Роджер” (Jolly Roger).