Мовний етикет угорського населення Закарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 811.511.141'271 (477.87)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Мовний етикет угорського населення Закарпаття

Спеціальність 10. 02. 09 - фінно-угорські та самодійські мови (угорська мова)

Гульпа Діана Василівна

Ужгород - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі угорської філології Ужгородського національного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор ФАБІАН Мирослава Петрівна, Ужгородський національний університет, декан факультету романо-германської філології, завідувач кафедри англійської філології.

Офіційні опоненти:

Ференц А. Молнар, доктор Угорської АН, професор кафедри угорського мовознавства Мішкольцського університету (Угорщина);

П. Локотош Ілона, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри угорської мови Ніредьгазського педінституту (Угорщина).

Захист відбудеться 24 вересня 2008 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 61.051.05 в Ужгородському національному університеті (88017, м. Ужгород, вул. Університетська, 14).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Ужгородського національного університету (88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 10).

Автореферат розісланий 23. серпня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук, доцент Пискач О.Д.

Загальна характеристика роботи

Дисертація присвячена комплексному дослідженню феномену етикету на рівні мови й мовлення угорського населення Закарпаття, яке в процесі тривалого співіснування з іншими націями і народностями, що населяють територію Закарпаття, створило свою власну систему форм і засобів передачі привітань та звертань, без яких неможливе спілкування.

Актуальність дисертаційного дослідження обумовлена процесами демократизації суспільства, коли людина в різних комунікативних ситуаціях повинна правильно добирати як вербальні, так і невербальні форми культурного спілкування, яке дає змогу всебічно вивчити особливості світобачення народів, їх культуру, менталітет, зробити успішними сфери діяльності в контексті вільного володіння правилами етикету. В угорському мовознавстві мовний етикет здебільшого вивчається на рівні розмовної мови з точки зору комунікативного акту та ролі й місця в ньому комуніканта (А. Домонкоші, М. Контра, І. Ньомаркої, К. Сілі). При цьому він розглядається ними в історичному плані шляхом аналізу змін тієї чи іншої форми та її впливу на формування ментальності індивіда й нації у певний історичний період, і всі історичні та суспільні явища, які реально стають зримими на кінцевому етапі, в мовному етикеті проступають уже на початковій стадії (Р. Ангелус, М. Кертийс, Е. Понорі-Тиврик, Р. Тардус, Д. Шінор).

Вітчизняні мовознавці здебільшого досліджують форми мовного етикету в межах однієї мови або на основі аналізу літературних творів (Г. Аврахов, Б.Д. Антоненко-Давидович, Ф.С. Бацевич, М. Білоус, С. Богдан, А.Н. Васильєва, М. Волощак, Г. Врублевська, О.М. Пазяк, Н.П. Плющ, О. Сербенська, В. Скуратівський, А. Содомора, К. Стещенко, В. Сухомлинський, М. Б. Хайруллін та інші).

Упродовж останнього десятиліття мовознавці (М. Фабіан, Я. Радевич-Винницький, С. Богдан, О. К. Горват, О. Ткаченко, Й. Тардош тощо) стали більше уваги приділяти різноаспектному дослідженню мовного етикету, його впливу на культуру. Актуальність дослідження полягає ще в тому, що на Закарпатті в багатонаціональному середовищі вивчення мовного етикету проводиться вперше, а це дає можливість розкрити його особливості, виявити культурні та мовні взаємозв'язки угорського населення зі своїми сусідами і виявити їх вплив на форми мовного етикету зокрема.

У роботі мовний етикет угорців Закарпаття досліджується в аспекті двокультурності в соціолінгвістичному плані, тісному зв'язку угорської та української культури. В такому контексті мовний етикет на матеріалі угорської мови на Закарпатті розглядається вперше.

Актуальність дослідження посилюється ще й тим, що шкільні посібники з угорської та української мов для угорськомовних шкіл Закарпаття цієї теми взагалі не торкаються, хоча її значущість має важливе значення на первинному та вторинному етапах соціалізації індивіда. На наш погляд, авторам шкільних підручників як з української, так і з угорської мови доцільно було б приділяти більше уваги мовному етикету, оскільки в ньому віддзеркалюється дух нації, її розвиток.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт кафедри угорської філології Ужгородського національного університету „Мова і культура: соціолінгвістичний, прагматичний і комунікативний аспекти їх взаємодії” (тему затверджено вченою радою філологічного факультету УжНУ, протокол №4 від 14 грудня 2006 р.). Досліджувана в дисертації проблема є складовою частиною комплексної держбюджетної теми ДБ - 529 №0103U001703 „Мовна взаємодія у поліетнічному соціумі на Закарпатті” Центру гунгарології УжНУ (протокол №5 від 1 січня 2006 р.).

Мета дослідження полягає в комплексному, всебічному аналізі форм і засобів вираження мовного етикету угорського населення Закарпаття та виділенні моделей мовленнєвої поведінки на трьох етапах соціалізації індивіда.

Реалізація мети дослідження передбачає вирішення таких завдань:

розробити методику комплексного вивчення форм і засобів вираження мовного етикету угорського населення Закарпаття;

всебічно проаналізувати феномен етикету - явища, обумовленого соціальними, національними, культурологічними та індивідуально-психологічними чинниками;

виявити форми та різновиди мовного етикету в одно-, дво- та багатомовному середовищі на Закарпатті;

розкрити вплив екстралінгвальних чинників на формування та вживання етикетних форм звертання і привітання;

виділити етикетні форми звертання та привітання на трьох етапах соціалізації індивіда.

Об'єктом дослідження є мовний етикет угорського населення Закарпаття.

Предмет дослідження становлять угорські етикетні звертання та привітання, що використовуються в одно-, дво- та багатомовному середовищі на Закарпатті.

Джерельною базою дослідження слугувало анкетне опитування 500 респондентів носіїв різних поколінь угорського населення Закарпатської області (30 населених пунктів) за розробленим і укладеним двомовним питальником, а також матеріали тлумачних словників угорської та української мов.

Специфіка теми, завдань і матеріалу дисертації зумовили комплексний підхід до вибору методів дослідження: соціолінгвістичний, структурно-семантичний, емпіричний, статистичний, описовий, метод польового дослідження. Для збору фактичного матеріалу - мовного етикету угорського населення Закарпаття - розроблено і укладено двомовний питальник. Проведення опитування респондентів здійснювалося за двома питальниками: для форм привітання і окремо - форм звертання. Для аналізу матеріалу і пояснення мовних фактів використовувалися описовий, емпіричний та метод польового дослідження. Статистичний метод застосовувався для представлення кількісної характеристики форм мовного етикету. Описовим методом вивчалися подібності й відмінності у використані мовного етикету на Закарпатті в місцях компактного і некомпактного проживання угорського населення.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що дисертація є першим монографічним дослідженням угорського мовного етикету в поліетнічному соціумі на Закарпатті. Новим є комплексний і всебічний аналіз мовного етикету в соціолінгвістичному аспекті в одно-, дво- та багатомовному середовищі на Закарпатті, де поруч з угорською використовується і українська мова: виділено функціонально зумовлений характер мовного етикету угорського населення Закарпаття; розкрито механізм ситуативного прояву етикету в мові та мовленні угорців та угорців-білінгвів Закарпаття; установлено специфіку етикету звертань та привітань на першому, другому і третьому етапах соціалізації індивіда; виявлено етикетні форми, що ввійшли останнім часом у мовну практику молодого покоління, а також зафіксовано ті, які поступово виходять з ужитку угорського населення Закарпаття.

Теоретичне значення дисертації визначається тим, що вона покликана заповнити суттєву прогалину в дослідженні форм мовного етикету угорців в поліетнічному соціумі на Закарпатті. Вперше як в угорському, так і українському мовознавстві надано нові дані про угорсько-український взаємовплив у формуванні мовного етикету угорського населення Закарпаття. Теоретичні здобутки дисертації сприяють подальшій розробці теорії міжмовних, міжмовленнєвих та культурних контактів, удосконаленню й поглибленню вчень про національний, культурний, психологічний та освітній рівень нації. Методика аналізу, представлена в дослідженні, може бути поширена на вивчення мовного етикету інших етносів у одно-, дво- та багатомовному соціумі. Мовний матеріал, його аналіз та висновки роботи дають підставу для подальшого вивчення проблем соціолінгвістики, теорії комунікації, лінгвокультурології та перекладознавства.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що матеріали роботи можуть бути використані при написанні теоретичних праць з соціолінгвістики, історії угорської мови та мовної культури на Закарпатті, укладанні різних типів угорсько-українських, українсько-угорських словників та методичних-посібників із міжмовних контактів, інтерференції, ділового мовлення, мовної культури. Результати роботи можуть бути застосовані в навчальному процесі при викладанні курсів з ”Етики”, ”Естетики”, ”Вступу до фінно-угрознавства”, ”Ділової угорської мови”, ”Основ міжмовної та міжкультурної комунікації”, ”Теорії і практики перекладу”, розробці спецкурсів і спецсемінарів з ”Угорсько-українських міжмовних контактів”, ”Етикету угорського населення Закарпаття”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати проведеного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри угорської філології УжНУ та Центру гунґарології, а також отримали своє відображення у доповідях на п'ятьох міжнародних наукових конференціях: ”Українська література в загальноєвропейському контексті” (Ужгород, 2002), ”Взаємодія мов та літератур у поліетнічному соціумі на Закарпатті”(Ужгород, 2003), ”Фінно-угристика: стан, завдання та перспективи розвитку” (Ужгород, 2006), на VI-му міжнародному конгресі гунґарологів ”Nyelv, nemzet, identitбs” (Дебрецен, 2006), всеукраїнській науковій конференції „Творчість Івана Чендея в загальноукраїнському літературному контексті” (Ужгород, 2007) та на підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету (Ужгород, 2001 - 2008).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено в дванадцяти наукових публікаціях: у дев'яти статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та матеріалах і тезах виступів на наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій - 3,4 др. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (220 позицій) та додатків. Загальний обсяг роботи - 233 сторінки, основний зміст викладено на 186 сторінках.

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету й завдання, окреслено наукову новизну, теоретичне і практичне значення основних положень та одержаних результатів, розкрито об'єкт і предмет роботи, описано методи дослідження.

У першому розділі розглянуто проблематику дослідження мовного етикету в угорському та вітчизняному мовознавстві; викладено теоретичні основи дослідження; з'ясовано взаємозв'язок мови та культури, їх роль у відображенні етикету в мові та мовленні.

Другий розділ присвячено дослідженню мовного етикету в дво- та багатомовному середовищі. Відзначено, що мовний етикет угорців Закарпаття вивчався здебільшого на матеріалі одномовного середовища, в межах однієї однорідної народності. На сучасному етапі розвитку фінно-угрознавства значна увага приділяється комплексному і всебічному дослідженню територій компактного /некомпактного проживання угорського населення. У цьому зв'язку Закарпатська область є однією із густонаселених територій, де білінгвізм та багатомовність дають благодатний матеріал для проведення соціолінгвістичних розвідок; виділено основні причини і типи двомовності в поліетнічному соціумі на Закарпатті.

У третьому розділі розкрито функції та форми мовного етикету в мовленні угорського населення на Закарпатті: виділено засоби вираження мовного етикету в комунікативному просторі на Закарпатті, подано їх функціональні й ситуативно обумовлені характеристики; проаналізовано шляхи та особливості прояву мовного етикету на всіх етапах соціалізації індивіда.

У загальних висновках подано теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження й окреслено перспективи подальших наукових розвідок з обраної проблематики.

Додатки ілюструють результати проведеного за спеціально розробленими і укладеними питальниками анкетування власне угорських та українських форм звертань і привітань в одно-, дво- та багатомовному середовищі на Закарпатті.

Основний зміст роботи

Етикет як об'єкт дослідження мови та культури угорського населення Закарпаття. Всебічне вивчення мовного етикету, його специфіки та основних форм прояву є одним із важливих проблем сучасного фінно-угрознавства.

Дослідження мовного етикету в угорському мовознавстві проводиться в рамках здобутків угорської соціолінгвістики. Проблемі мовного етикету угорські мовознавці приділяли увагу вже з кінця ХІХ століття. При вивченні форм мовного етикету вони вважали суттєвим не зв'язок мови та суспільства, а сферу використання тієї чи іншої форми та її походження. У цьому плані найвагомішою вважаємо працю М. Кертийса (Kertйsz Manу) ”Szбllok az Ъrnak” (”Звертаюсь до Пана”), в якій опрацювано чотирьохсотлітню історію розвитку й уживання ввічливого мовлення в Угорщині.

Соціолінгвістика як наука в Угорщині не мала традиції, вона була “імпортом із Заходу”. Завдяки освітній політиці в Угорщині існувала селективна соціологія, тобто реально існуюча мовна політика не звертала увагу на рівень мовленнєвого розвитку, мовленнєву культуру, що існувала на різних суспільних рівнях, на стан мовної ситуації меншин та проблему двомовності. Угорські мовознавці зацікавилися соціолінгвістикою як наукою лише у 60-70 рр. ХХ століття.

Мовний етикет в українському мовознавстві здебільшого досліджується в одномовному середовищі, і форми його прояву дослідники кваліфікують по-різному: “стійкі формули” (Н. Формановська), “традиційні формули”, “формули мовного етикету” (В. Литовченко, О. Миронюк, Я. Радевич-Винницький), “етикетні формули та формули ввічливості” (С.Богдан) тощо.

Вивчення форм мовного етикету в широкому розумінні дає можливість простежити культурологічний та ментальний рівень суспільства, розкрити сутність мовної політики держави. Великий прорив у цьому плані зроблено за останні десятиліття, коли все більше українських мовознавців зацікавилися впливом суспільних, політичних та інших явищ на мовленнєву культуру нації. Мовний етикет як суспільна норма поведінки виступає важливою складовою гуманітарної культури, в якій гуманні стосунки між людьми в суспільстві знаходять своє безпосереднє відображення в системі етикету.

Одним із важливих сфер прояву етикету є процес комунікації, коли співбесідники оцінюють ситуацію, добирають відповідні формули, а через них - розкривають і самих себе. Визначальну роль при цьому відіграє вибір стратегії ведення комунікації, яка в конкретній ситуації залежить від наступних факторів:

· суспільної відстані сторін (від родичів до незнайомих);

· ранґу в суспільній діяльності мовців;

· соціального статусу сторін;

· специфіки національної культури.

Специфіка мовного етикету угорського населення Закарпаття в дво- та багатомовному середовищі. Етикет у мові та мовленні в дво- і багатомовному середовищі виступає як багатогранний і поліфункціональний феномен. З одного боку, він характеризує повсякденне життя людей, їхню суспільну діяльність і його обов'язковість пояснюється позамовними чинниками, а з другого, він чітко регламентований індивідуальними, психолого-фізіологічними особливостями індивідів, їх культурою, освітою тощо.

Для розкриття сутності мовного етикету і його властивостей виявлено соціолінгвістичні причини дво- та багатомовності угорського населення Закарпаття і вказано, що двомовність як багатогранне поняття є індивідуальним, суспільним, соціо- та психолінгвістичним явищем. Двомовною вважаємо ту особу, яка в одно- або багатомовному середовищі здатна на рівні рідної мови спілкуватися на двох мовах. Згідно із соціокультурними вимогами, встановленими спільнотою та індивідом щодо комунікативної та когнітивної компетенції індивіда, білінгв здатний з обома мовними групами та культурами або ж їхніми частинами ототожнюватись. Двомовність, як і будь-яке інше явище, має свої позитивні і негативні властивості. Поділ двомовності на різні види зумовлює взаємовплив між їх підвидами.

У соціолінгвістичному аспекті розрізняємо наступні типи двомовності: рання, повна, активна, урівноважена, бікультурна двомовність, яка сприяє тому, що завдяки їй людина є здібнішою та толерантнішою, ніж одномовна. Пізня, часткова, пасивна, монокультурна двомовність може бути інтолерантною, і призводить до виникнення змішаної двомовності. При цьому знання лише однієї мови є проявом монокультурності та вузького світогляду. Водночас зміни в суспільно-політичному, соціальному житті людей, можливості подорожувати, знайомитися з культурою інших народів сприяють дослідженню мовного етикету в багатомовному середовищі на Закарпатті, де поряд з державною існують і мови національних меншин. Крім української, на Закарпатті поширені й уживаються угорська, словацька, німецька, румунська, ромська мови. Те, що Закарпаття є багатонаціональним краєм, пояснюється історико-політичними факторами, а також тим, що він межує з Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Польщею. На мовленнєвий етикет на Закарпатті суттєво впливають традиції, звичаї, ментальність різних національностей, що проживають у цьому регіоні.

Соціолінгвістичні особливості мовного етикету угорського населення Закарпаття присвячено дослідженню форм мовного етикету в літературній та розмовній мові угорського населення Закарпаття. Основна функція мовного етикету в угорській національній культурі - це здійснення та підтримання зв'язків між комунікантами в різних комунікативних ситуаціях. Аналіз мовного матеріалу показав, що важливим аспектом дослідження є функціонально обумовлене застосування форм мовного етикету в комунікативному просторі, зокрема етикетної лексики, етикетних виразів у сучасному мовленні угорців на Закарпатті. Форми звертання та привітання в різних комунікативних ситуаціях є багатогранними: іменникові Kati, Imi, Kati nйni, Imre bбcsi, tiszteletem, ьdvцzletem, (Катя, Імре, тьотя Катя, дядя Імре, моє шанування, мої вітання), займенникові форми звертання maga, цn, te, (ви, ти) метафоричні вокативи csillagom, lelkem, cuncim, cunci mуkus, szнvem, йdes, tьndйrke, pockolбndusz, йletem, napocska, galambom, rifke, virбgom, gyцngyvirбg, (зіронько, душечка, моя цунці, цунці білочко, серденько, солоденька, ангелочку, поцколандус, життя моє, сонечко, голубко, ріфке, квіточка, конвалія), які є складовою частиною культури та традицій у спілкуванні угорського населення на Закарпатті. Серед форм привітань є загальновживані jу reggelt, napot, estйt, йjszakбt kнvбnok; szia, szevasz, szeva, szervusz, szerbusz; hello, csб (добрий ранок, день, вечір, на добраніч; привіт, пріветік, хело, ча) та національно-специфічні вирази adjon Isten, kezйt csуkolom, virбgos jу reggelt, jу szerencsйt, szerencsйs napot, szerencse fel, pбlinkбs jу reggelt (дай Боже, цілую ручки, квітуче добре рано, успіху, успішного дня, з горілкою доброго ранку з гумористичним відтінком). Завдяки довготривалим контактам угорського населення з українцями на Закарпатті відтворюються тонкощі національної специфіки їх культур. Важливим фактором при цьому виступає соціальний статус співрозмовників, те культурне середовище, в якому вони виросли, виховувались та живуть, оскільки існують регіони та національні культури, які структурно й органічно об'єднані в соціальну систему. На Закарпатті, де мають місце специфічні вікові стосунки між людьми різних націй (угорців, українців, росіян, румунів, словаків тощо), взаємовідносини між ними характеризуються безпосередністю, чим пояснюється взаємозбагачення мов і культур, їх взаємний вплив на процес комунікації. При цьому увага приділяється демографічним груповим відмінностям та комунікації між соціальними групами, прикладом якого служать стать, місце проживання, вид зайнятості, добробут та вік комунікантів.

У використанні форм мовного етикету угорським населенням Закарпаття важливу роль відіграють наступні фактори:

а) Комунікація між угорським населенням села та міста. Ці відмінності віддзеркалюють стилі комунікації та функціональні відмінності в комунікативному акті при взаємодії сільських і міських індивідів. Так, привітання kezйt csуkolom! на початку ХХ століття було поширене в містах серед еліти суспільства. Зараз воно вживається у всіх соціальних групах як у містах, так і селах. Загальнопоширеною є його скорочена форма csуkolom (цілую). Привітання pбlinkбs jу reggelt, jу szerencsйt, adjon Isten, (з горілкою доброго ранку, дай Боже, успіху) вживаються здебільшого у селах середнім та старшим поколіннями.

б) Регіональна комунікація. У закарпатському варіанті угорської розмовної мови під впливом української та російської в другій половині ХХ століття до керівних осіб, учителів, посадовців зверталися, вживаючи форму ім'я + по батькові Margarita Sztepбnovna, Joszip Pбvlovics, Judita Fedorіvna (Маргарета Степанівна, Йосип Павлович, Юдіта Федорівна) на знак пошани, а в інших регіонах використовувалася форма пан + рід заняття tanбr ъr, doktor ъr, rendхr ъr (пан вчитель, пан доктор, пан міліціонер).

в) Комунікація між особами різної статі. Тут у вживанні форм мовного етикету між жінками та чоловіками теж спостерігаються відмінності. Прикладом цього може служити те, що, вітаючись з жінкою, чоловіки вживають угорську форму привітання kezйt csуkolom, virбgos jу reggelt, kцszцntцm Margitka (цілую ручки, квіткового доброго ранку, мої вітаннячка Маргарета) і етикетно правильним у цьому випадку буде, якщо жінка відповість простою темпорально зумовленою формою jу napot! (добрий день!).

г) Культурна комунікація організацій. Іншим видом культурного комунікаційного клімату, з яким більшість із нас перебуває у взаємодії, є культура організації, що включає в себе її супутні норми, процедури та комунікаційні моделі. Так, у школах з угорською мовою навчання учитель, звертаючись до учня, вживає форму „ти” + ім'я, Peti, Gйza, Tibor, Katika (Петя, Гийза, Тібор, Катіка), а в школах з українською мовою навчання поширенішою є форма звертання на „ти” + прізвище + ім'я або прізвище Чопей Ганна, до дошки, Кручаниця, вийдіть відповідати. У звертанні до вчителя в школах з угорською мовою навчання вживається форма на „ви” + ім'я + nйni (тьотя) або „ви” +ім'я + tanбr ъr (пан учитель) Irma nйni, Magdi nйni, Miklуs bбcsi, Jуzsi bбcsi (тьотя Ірма, тьотя Магда, дядя Міклош, дядя Йовшка).

Мовний етикет досліджується в роботі і як суттєва складова комунікації, оскільки життя людини, як і суспільства загалом, неможливе без знання мовного етикету, яким послуговуємося щодня.

У соціалізації індивіда сім'я відіграє першочергову роль. Для задоволення своїх потреб він/вона освоює складну систему ввічливої мовленнєвої поведінки своєї нації в різних комунікативних ситуаціях. Прикладом цього служать, зокрема, угорські народні казки, в яких герой при зустрічі зі старшою за віком жінкою звертається до неї: jу napot, цreganyбm! adjon Isten, jу napot! (добрий день, бабко! дай Боже, доброго дня!) і отримує відповідь: szerencsйd, hogy цreganyбdnak szуlнtottбl! adjon Isten, fiam! (пощастило тобі, що назвав мене бабкою! дай Боже, синку!).

У дисертаційному дослідженні розрізняємо три етапи соціалізації індивіда: 1) первинну, що триває від народження до досягнення ним/нею семирічного віку; 2) вторинну - шкільні роки; 3) третій етап соціалізації, що настає з повноліттям. Кожний із цих етапів характеризується своїми особливостями.

На першому етапі соціалізації індивіда сімейне виховання є першочерговим, вагому роль тут відіграють батьки, вони вчать своїх дітей, до кого, яким чином слід звертатися та вітатися у сімейному колі, серед знайомих, сусідів, друзів, у дошкільних навчальних закладах та релігійних установах і організаціях.

На вторинному етапі соціалізації індивіда (в навчальних закладах різних рівнів, у сфері послуг) людина знайомиться з декількома іноземними мовами та починає вивчати їх у різних навчальних закладах. Важливу роль тут відігріють навчальні заклади І-ІІІ рівнів, шкільний осередок, навчання, вчителі та друзі. На цьому етапі соціалізації людина проходить два етапи розвитку: 1) з дитячого віку до підліткового; 2) з підліткового до повноліття.

Зазначимо, що на цьому етапі з етикетних форм зникають метафоричні звертання йdesem (солоденький), angyalom ~ angyalkбm (ангелочку), csillagom (зіронько), egyetlenem (єдиний мій/моя), kincsem (скарб мій) тощо та форми звертання типу kicsim ~ kicsikйm, picim ~ picikйm (маленька, маленький, малесенький, манюся) а також пестливі варіанти звертань, що позначають родинний зв'язок fiacskбm, kislбnyom, gyermekem, (синулечка, синку, донечка, дочушка, дитинко). Поширенішим серед угорського населення на Закарпатті є звертання по імені в пестливій формі або з використанням форм, що вказують на родинний зв'язок у словниковій, а не розмовній формі. На етапі пізнього дитячого віку в стосунках з дорослими індивід, використовуючи форми звертання, бере до уваги родинні стосунки, вік, стать особи.

На третьому етапі соціалізації дитина, звертаючись і спілкуючись з дорослими, вживає форму звертання на ”ви” навіть до тих родичів, дорослих тощо, до кого перед цим зверталася на ”ти”. Через деякий час, на початку підліткового періоду звертання на ”ти” у відносинах з дорослими, чи то з близькими, чи то з незнайомими, буде вважатися неприродним, чужим.

У пізньому дитячому віці вживання пестливої форми імені не є характерним. Звертаючись, діти використовують повне ім'я Rйka, Dйnes, поширеним явищем є давати одне одному клички, вибір яких залежить, в основному, від зовнішнього вигляду, а іноді й від розумових здібностей дитини: Katуka, Janika, zsirбf, bambika (Катруся, Ванічка, жирафа, телепень), а також називати одне одного іменами мультиплікаційних героїв: Srek, Fiona, Micimackу, Gyujmovocskб (Шрек, Фіона, Пух, Дюймовочка).

Батьки, звертаючись до підлітка, використовують повну форму імені, не вживаючи пестливих форм, часто зважаючи на категоричне прохання своїх дітей. Так само уникають вони пестливих форм у звертаннях, що позначають родинний зв'язок: fiam 'сину' - форма звертання батьків до дитини чоловічої статі, яка на Закарпатті в селах є загальнопоширеною разом з її демінутивною формою fiacskбm, kisfiam; lбnyom 'доню, дівчина' - форма звертання батьків до доньки, що вживається самостійно або з додаванням означення йdes, kedves (солодка, мила) тощо. ЇЇ також вживають старші за віком особи, звертаючись до незнайомої дівчини, особливо на селах. Ця форма звертання є поширеною на Закарпатті між угорцями як у селах, так і містах.

У підлітковому віці зазнають змін етикетні формули звертань у відносинах з батьками. На всіх інших рівнях вони залишаються незмінними. У звертаннях до батьків використовується і жаргонна лексика. В угорському мовленні на Закарпатті це явище практично тотожне міському середовищу. У звертанні до батьків улюбленими формами, особливо при згадуванні, є: хsцk, цregeim ~ цregem, anyбm (старі ~ стара ~ старий, батя, мать).

Між підлітками поширеним явищем є вживання кличок, метафоричних форм звертання та жаргонної лексики, що позначають стать, родинний зв'язок, вік. Підлітки використовують ті ж клички, що і в підлітковому періоді, або ж дають нові, що точніше, яскравіше характеризують особу: alcapone, terminбtor, gyilkos, zsarnok (алькапоне, термінатор, вбивця, тиран), а також використовують імена відомих персонажів художніх фільмів.

Висновки

Дослідження мовного етикету, зокрема звертань і привітань, якими послуговується угорське населення Закарпаття, виявило, що угорські мовці залежно від географічного і мовного середовища користуються різними мовами: рідною угорською, державною українською і російською. Вони є збалансованими чи незбалансованими білінгвами або трилінгвами. Збалансовані білінгви в процесі нашого дослідження зустрічалися рідко, але незалежно від цього, різні форми українського мовного етикету більшою чи меншою мірою використовуються носіями угорської мови в процесі комунікації. Вибір конкретної форми мовного етикету залежить від багатьох факторів, у першу чергу мовної ситуації, соціального статусу індивіда, віку, освіти, статі, місця проживання комунікантів. В одномовному угорському середовищі Виноградівського, Берегівського, Мукачівського та Ужгородського районів комунікантами вживаються традиційні та нові угорські форми мовного етикету в звертаннях та привітаннях. У багатомовному середовищі, особливо в офіційній сфері в Рахівському, Тячівському, Виноградівському, Берегівському, Мукачівському, Ужгородському районах, крім угорських форм звертань і привітань, паралельно вживаються власне українські форми звертання і привітання. Шляхом проведення анкетування зібрано понад 1000 звертань і привітань (разом з варіантами), серед яких є загальні, в основному темпоральні привітання jу reggelt, jу napot, jу estйt, jу йjszakбt kнvбnok, viszontlбtбsra, viszonthallбsra ('добрий ранок, добрий день, добрий вечір, надобраніч', до побачення), національно угорські Isten бldjon, Isten veled lelkem, хrizzen a jу Isten, a jу Isten legyen melletted (благослови тебе Боже, Бог з тобою, най береже тебе Боже, най Бог завжди буде з тобою) і власне українські форми звертання і привітання ваше здоров'я, Бог у поміч, дай Боже час добрий, з Богом у добру дорогу, най щастить, най тя Бог береже, що використовуються угорським населенням на Закарпатті. Етикетні форми в поліетнічному соціумі містять:

1) загальні, в основному темпоральні привітання - jу reggelt, jу napot, jу estйt, jу йjszakбt (kнvбnok), szia, sziasztok, szevasz, szevasztok, csуkolom, tiszteletem, ьdvцzletem (добрий ранок, добрий день, добрий вечір, надобраніч, привіт, пріветік, цілую, моє шанування, моє вітання), вибір яких залежить від доби дня. Вони вживаються на всіх рівнях людського життя і є найуживанішими. На Закарпатті між угорцями, особливо в селах, поширеним є стягнута форма привітань jу reggelt, napot, estйt, йjszakбt, без лексеми бажаю, уживання якої вважаємо неввічливим; szerbusz ('привіт') - діалектний варіант форми привітання szervusz, що вживається у відносинах на ”ти” на всіх рівнях суспільного життя і на Закарпатті між угорцями в сільських місцевостях є загальнопоширеною та загальновживаною. Szia, sziasztok ('привіт') - стягнута форма привітання szervusz, є фамільярною у відносинах на ”ти” і вживається людьми всіх вікових категорій на Закарпатті.

2) Власне угорські форми звертань і привітань - csуkolom ('цілую') - стягнута форма привітання csуkolom a kezedet/kezйt, є загальнопоширеною як у містах, так і селах. Вона є фамільярною і вживається здебільшого дітьми та особами молодшого покоління стосовно осіб старшого покоління. На Закарпатті між угорцями в містах вживається спорадично. У містах серед представників угорської еліти поширеною є форма привітання pб та puszi pб Zsuzsikбm, puszi Erzsikйm (па Жужіка, цілую Ержіка). Застаріла форма привітання Pбlinkбs jу reggelt, ('з палинкою доброго ранку') вживається між чоловіками, особливо у селах, що вживається як у відносинах на ”ви”, так і ”ти” з гумористичним відтінком. Поширеними є також привітання virбgos jу reggelt, jу szerencsйt, szerencsйs napot, szerencse fel (квіткового доброго ранку, успіху, успішного дня).

3) Традиційні українські форми звертань і привітань уживаються в багатомовному середовищі при зустрічі. Серед них загальновживаними є здоров, здоров був, була особливо у мовленні молоді. Такі форми привітання вважаються неввічливими, їх слід уникати.

У тих місцевостях, де угорське населення проживає компактно, переважають національні угорські форми мовного етикету, а там, де домінує україномовне оточення, уживаються власне українські форми звертань і привітань, особливо в офіційних мовних ситуаціях.

Угорське населення на Закарпатті в різних сферах суспільного життя по-різному користується лексемами та виразами мовного етикету. Вибір форм звертань та привітань з багатої скарбниці національної мови залежить від наступних факторів:

· суспільної дистанції між комунікантами (від близьких членів родини до вищестоячих посадовців, органів влади);

· соціального статусу комунікантів;

· посади комунікантів;

· культурного рівня та освіти комунікантів;

· суспільної приналежності комуніканта за віком, статтю, конфесією тощо.

У процесі всебічного дослідження мовного етикету на всіх рівнях його прояву серед угорського населення Закарпаття виділено фамільярну та офіційну сфери комунікативної ситуації.

1. Серед фамільярних звертань використовуються загальні, традиційні угорські та українські назви і сталі вирази та запозичення:

а) загальні звертання: anyu, apu (мамо, mamо), що широко розповсюджені в усіх європейських мовах;

б) власне угорські звертання: anya, anyu, йdes, йdesanya;

в) традиційні українські звертання в багатомовному середовищі: матуся, мамко і різні її морфологічні демінутивні форми мамочка, мамці, мамуню, мамулечко, мамусечко;

г) запозичені форми звертання в угорській мові: muter, fater (з німецької).

Серед опитаних респондентів старшого віку поширені традиційні форми звертання (anyu, apu), а серед представників молодшого віку - запозичення (muter, fater), що мають відповідне стилістичне забарвлення (діалектне чи жаргонне). Форми звертання, уживані в ширшому колі родинних відносин, є сталими: nagynйni, nagybбcsi, keresztanya, keresztapa, kereszt, meny, vх, anyуs, apуs (вуйна, уйна, стрийна, тітка, тютка, вуйко, стрийко; батечко, маточка, хресна, хресний, хресна мати, хресний батько; невістка, невіста, зять). Ця сталість пояснюється історичним процесом виникнення назв родинних зв'язків.

В офіційній сфері використовуються традиційні форми звертання, які відповідають вимогам сучасного мовленнєвого етикету. Після 1945-го року в офіційній сфері загальнопоширеною формою звертання була лексема elvtбrs, kartбrs (товариш). Цей приклад є свідченням того, що кожна політична система створює свої норми мовної поведінки. Зараз цю форму звертання - elvtбrs, kartбrs (товариш) замінили лексеми ъr, ъrhцlgy, asszonyom, kisasszony (пан, пані, панна).

В офіційному комунікативному акті в багатомовному середовищі Закарпаття традиційними є формули звертання ім'я + по батькові, пан + постійний або оказіональний рід занять чи посада: Микола Миколайович, Марія Василівна, пане ректоре, пан професор. В офіційному комунікативному акті в одномовному угорському середовищі на Закарпатті традиційними є формули звертання: постійний або оказіональний рід занять чи посада + ъr: rektor ъr, tanбr ъr, tanбrnх (пан ректор, пан вчитель, пані вчителька). Особливістю вживання етикетних форм угорським населенням на Закарпатті є те, що у вищих навчальних закладах та офіційних установах до викладачів і посадових осіб звертаються формулою ім'я + nйni (тьотя), bбcsi (дядя) Kati nйni, (тьотя Катя), Feri bбcsi (дядя Фері).

Комплексний аналіз відповідей респондентів за питальником виявив загальну тенденцію в прояві мовного етикету угорського населення Закарпаття, яке полягає поступовому поширенні звертання на ”ти”. При цьому тикання в одномовних угорських населених пунктах поширюються інтенсивніше під впливом західної культури, ніж у багатомовному середовищі.

Вітання є ознакою культури і вихованості людини. Особливістю Закарпатського менталітету культурної людини є пошана і толерантність до рідної мови співбесідника. Виявом цього є те, що представники угорського населення Закарпаття вітаються по-угорськи та рідше українською мовою і навпаки, напр.: Йов напот ківанок! У більшості випадків використовуються загальні та національні форми привітання.

У формах мовного етикету угорського населення на Закарпатті виражається їх своєрідний спосіб мислення і національна ментальність. Вибір етикетних одиниць значною мірою залежить від екстралінгвальних і соціальних факторів: віку, місця проживання, статі, постійного чи оказіонального роду занять або посади, освіти, соціальної дистанції між комунікантами. У формулах звертань та привітань угорського населення Закарпаття переплітаються загальнолюдські і національні особливості. Воно обирає зі скарбниці мови найдоцільніше етикетне слово чи вираз у конкретній мовленнєвій ситуації. Уміння вибирати залежить від виховання в сім'ї і школі, а, виходячи з цього, слід приділяти особливо велику увагу вихованню молодого покоління на першому та другому етапах соціалізації.

Мовний етикет угорського населення Закарпаття, таким чином, розглядається не тільки в контексті власне мови, але й спілкування, взаємозв'язку між мовними та немовними елементами комунікації. Людський фактор починає займати центральне місце в лінгвістиці взагалі та угорському мовознавстві зокрема. Аналіз етикетних форм звертання і привітання дає підставу стверджувати, що мова угорського населення Закарпаття виступає одночасно фактором соціальним, передбачаючи комунікацію, а також фактором гносеологічним, психічним, семіологічним, який має логіко-понятійний та прагматичний аспекти. Як і інші, досліджувана угорська мова фіксує не тільки раціональне - думки, ідеї, але й емоції, почуття - сферу емоційної діяльності людини. Їх прояв постає однією з форм відображення дійсності і складає невід'ємну частину людського буття. Різноаспектний характер взаємозв'язків людини та реальної дійсності, емоцій з мисленням, інтелектуальною діяльністю свідомості - все це знаходить своє відображення в мовному етикеті угорського населення Закарпаття.

У плані подальших наукових розвідок перспективним видається дослідження інших вербальних і невербальних засобів прояву етикету носіями різних мов у полікультурних соціумах країн близького та далекого зарубіжжя.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Hulpa D. Udvariassбgi formulбk Balla Lбszlу ”A Nagy Semmi” c. regйnyйben // Ювілейний збірник на честь 70-річчя від дня народження професора Петра Лизанця. - Ужгород: Патент, 2000. - С. 193-197.

2. Гульпа Д. Іван Франко як популяризатор угорської літератури // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. - Вип. 5. - Ужгород: Ліра, 2002. - С. 81-84.

3. Гульпа Д. Форми привітання в угорській та українській мовах на Закарпатті // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Філологія. - Вип. 6. - Ужгород: Ліра, 2002. - С. 33-36.

4. Gulpa D. Megszуlнtбsi stratйgiбk a kбrpбtaljai magyar nyelvhasznбlatban. (Balla Lбszlу ”A Nagy Semmi” c. regйnye alapjбn) // Acta Hungarica 1999-2000, Х-ХІ-ий рік видання. - Ужгород: Патент, 2003. - C. 39-45.

5. Gulpa D. Tegezйsi йs magбzбsi szituбciуk Balla Lбszlу ”A Nagy Semmi” c. regйnyйben // Acta Hungarica 2001, ХІІ-ий рік видання. - Ужгород: Спектраль, 2004. - C. 97-103.

6. Гульпа Д. Явище білінгвізму в поліетнічному соціумі на Закарпатті // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Філологія. - Вип. 10. - Ужгород: Ліра, 2004. - С. 22-25.

7. Гульпа Д. Відображення суспільних змін у формах вокативів угорської та української мов на Закарпатті (за дослідженням форм звертань у трудовому колективі) // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Філологія. - Вип.14. - Ужгород: Говерла, 2006. - С.111-114.

8. Hulpa D. A nyelvi tiszteletadбs formбi Balla Lбszlу йs Ivбn Csendej mыveiben // Acta Hungarica 2004, XV-ий рік видання. - Ужгород: Спектраль, 2006. - C. 80-84.

9. Hulpa D. Kцszцnйsi formбk a kбrpбtaljai magyar kцznyelvben // VI. Nemzetkцzi hungarolуgiai kongresszus. Az elхadбsok цsszefoglalуi. - Debrecen: Alfцldi Nyomda Zrt., 2006. - C. 128-129.

10. Гульпа Д. Форми мовного етикету в романах Ласла Балли ”Великий Нуль” та Михайла Томчанія ”Жменяки” // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Творчість Івана Чендея в загальноукраїнському літературному контексті. - Випуск 11. - Ужгород: Говерла, 2007. - С. 213-219.

11. Hulpa D. A tбrsadalom rйtegzхdйsйnek tьkrцzхdйse a kцszцnйsekben

(szйpirodalmi mыvek alapjбn) // Acta Hungarica, 2007. - XVI - XVII. йvf. 2005-2006. - Ungvбr: Спектраль, 2007. - С. 43-46.

12. Hulpa Diбna. Kцszцnйsi formбk a kбrpбtaljai magyar йs ukrбn kцznyelvben // Maticsбk Sбndor szerk. Nyelv, nemzet, identitбs. - A VI. Nemzetkцzi Hungarolуgiai Kongresszus nyelvйszeti elхadбsai. I. kцtet. - Debrecen - Budapest: Nemzetkцzi Magyarsбgtudomбnyi Tбrsasбg, 2007. - С. 53 - 61.

Анотація

Гульпа Д.В. Мовний етикет угорського населення Закарпаття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 09 - фінно-угорські та самодійські мови (угорська мова). - Ужгородський національний університет, Ужгород, 2008.

Дисертацію присвячено комплексному соціолінгвістичному дослідженню мовного етикету угорського населення Закарпаття. У роботі виділено етикетні форми ввічливого звертання і привітання в одно-, дво- та багатомовному середовищі. Проведено соціолінгвістичний аналіз мовного матеріалу шляхом застосування польового методу та анкетування респондентів-білінгвів Закарпатської області. Здійснено класифікацію етикетних форм, яка ґрунтується на вивченні соціалізації індивіда. Укладено реєстр словникових статей етикетних форм звертань і привітань угорського населення Закарпаття, що базується на наступних факторах: а) комунікації в межах угорських міських та сільських населених пунктів Закарпаття; б) регіональній комунікації; в) комунікації між чоловіками та жінками, враховуючи вікові, статеві, освітні тощо характеристики комунікантів. Виділено основні типи мовленнєвого етикету, їх функціонування залежно від мовної та комунікативної ситуації. Дослідження проведено на основі розробленого питальника і проведення анкетування респондентів з різних територій Закарпаття.

Ключові слова: соціолінгвістика, білінгвізм, багатомовність, мовний етикет, ввічливість, звертання, привітання, комунікативний акт, комунікативна ситуація, комунікант.

Аннотация

Гульпа Д.В. Языковый этикет венгерского населения Закарпатья. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 09 - финно-угорские и самодийские языки (венгерский язык). Ужгородский национальный университет, Ужгород, 2008.

Диссертация посвячена комплексному социолингвистическому исследованию языкового этикета венгерского населения Закарпатья. В работе изучение этикетных форм обращений и приветствий проводится в одно-, дво- и многоязычной среде. Большое внимание уделяется теоретическим и практическим вопросам билингвизма, влиянию языка на культуру и, наоборот, что способствовало раскрытию сущности, типов и путей функционирования этикета в венгерском языке и речи на трёх этапах социализации индивида. Предложена классификация функционально обусловленных типов языкового этикета, указано особенности его употребления венгерским населением Закарпатья в зависимости от лингвистических и экстралингвистических факторов.

Источником исследования послужили материалы, собранные в полевых условиях и путём анкетирования респондентов Закарпатськой области по составленной программе-вопроснику. В ходе исследования проанализировано более 1000 этикетных форм обращений и приветствий с их вариантами.

В отличие от существующих о языковом этикете работ, в диссертации впервые проводится его исследование в социолингвистическом аспекте в полилингвистическом и поликультурном социуме. Раскрыты особенности коммуникации и место в них коммуникантов, их роли. В исследовании выделены главные стратегии коммуникации, выбор которых определяют:

· социальная отдалённость коммуникантов (от родственников до незнакомых);

· социальный статус коммуникантов;

· ранг коммуникантов в общественной деятельности;

· специфика национальной культуры коммуникантов.

К основным факторам выбора вежливых форм речевого этикета относим: екстралінгвальний закарпаття угорський мовленнєвий

а) коммуникацию между венгерским населением Закарпатья в сёлах и городах, например, приветствие kezйt csуkolom! в начале ХХ века было распространено в городах в высших кругах общества; б) региональную коммуникацию, например, в закарпатском варианте венгерского языка под влиянием украинского и руского во второй половине ХХ века в официальной сфере к руководителям обращались по имени и отчеству; в) коммуникацию между индивидами разного пола. Примером могут служить приветствия между женщинами и мужчинами: kezйt csуkolom, jу napot kнvбnok.

Установлено, что языковая среда играет важную роль в выборе форм речевого этикета среди венгров Закарпатья. В одноязычной среде Виноградовского, Береговского, Мукачевского и Ужгородского районов коммуниканты употребляют традиционные и суто венгерские формы речевого этикета в обращениях и приветствиях. В многоязычной среде, особенно в официальной сфере, венгры употребляют реже и украинские формы речевого этикета.

Ключевые слова: социолингвистика, билингвизм, многоязычие, языковой этикет, вежливость, обращение, приветствие, коммуникативный акт, коммуникативная ситуация, коммуникант.

Resume

Hulpa D.V. Language etiquette of the Hungarians of Transcarpathia. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology, speciality 10. 02. 09 - Finno-Ugric and Samodian Languages (Hungarian language). - Uzhhorod National University, Uzhhorod, 2008.

The present thesis deals with language etiquette of the Hungarians of Transcarpathia. The paper focuses on sociolinguistic study of etiquette in mono- and bilingual (multilingual) communities, its functioning and main types. Much attention is paid to its use in communication, which depends on social distance between people, their social status, rank and peculiarities of their national culture. The paper determines choice of polite etiquette forms both in language and speech, which is based on following factors: a) communication within the Hungarian villages and towns of Transcarpathia; b) regional communication; c) communication between males and females, taking into account their age, educational and cultural background, etc.

...