Словесний образ-символ в американській поезії ХХ століття: когнітивно-семіотичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 811.111'38:821.111(73)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

СЛОВЕСНИЙ ОБРАЗ-СИМВОЛ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ХХ СТОЛІТТЯ: КОГНІТИВНО-СЕМІОТИЧНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

ГОРЧАК Тетяна Юріївна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник

доктор філологічних наук, професор

Бєлєхова Лариса Іванівна,

Херсонський державний університет,

кафедра романо-германських мов, професор

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, доцент

Неборсіна Наталія Павлівна,

Київський національний університет

ім. Тараса Шевченка

кафедра англійської філології, професор

кандидат філологічних наук

Маріна Олена Сергіївна,

Київський славістичний університет,

кафедра практики іноземних мов, доцент

Захист відбудеться "_19_" _березня_ 2009 р. о _10:30_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680 МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Червоноармійська, 73).

Автореферат розісланий "_12_" _лютого _ 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради, професор О. М. Кагановська

АНОТАЦІЯ

Горчак Т.Ю. Словесний образ-символ в американській поезії ХХ століття: когнітивно-семіотичний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню словесних образів-символів з акцентом на особливостях їхнього формування та функціонування в текстах американської поезії ХХ століття, що з'ясовується шляхом поєднання когнітивного та семіотичного підходів. У роботі запропоновано семіотичну модель словесного образу-символу як багаторівневого метазнаку. Розроблено семантичну класифікацію словесних образів-символів з огляду на вихідне значення, похідний референційний смисл і різні види семантичної транспозиції у них. Залежно від характеру знання, опредметненого в словесних образах-символах, у дисертації визначені їх когнітивні типи.

Встановлено лінгвокогнітивні механізми формування словесних образів-символів у досліджуваних поетичних текстах та визначено семіотичні принципи, що виступають підґрунтям поетичної референції. Виокремлено комунікативні сигнали, які свідчать про наявність символічного значення у вірші. Особливого висвітлення в роботі дістав аспект функціонування словесних образів-символів у поетичних текстах, а саме їх репрезентативна, текстотвірна, когнітивна та комунікативно-прагматична функції. На основі кількісного аналізу встановлені загальні тенденції використання словесних образів-символів у американській поезії ХХ століття, характерними ознаками якої виступають індивідуалізм, метафоричність та філософська спрямованість.

Ключові слова: словесний образ-символ, метазнак, вихідне значення, похідний референційний смисл, семантична транспозиція, лінгвокогнітивні механізми, семіотичні принципи, комунікативні сигнали.

АННОТАЦИЯ

Горчак Т.Ю. Словесный образ-символ в американской поэзии ХХ века: когнитивно-семиотический аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2009.

Диссертация посвящена изучению словесных образов-символов, лингвокогнитивных механизмов их формирования и особенностей функционирования в текстах американской поэзии ХХ века. Словесный образ-символ рассматривается в работе как метазнак, основывающийся на простых языковых знаках, и категория поэтического текста.

В диссертационном исследовании предложено определение словесного образа-символа как особой разновидности словесного образа, семантическая классификация словесных образов-символов в аспектах прямого, буквального, исходного значения и производного, переносного, референциального смысла, а также семантической транспозиции - метафоризации, метонимизации или конвенционализации. С точки зрения корреляции семантических составляющих словесного образа-символа установлены тенденции их соотношения в американских поэтических текстах ХХ века и выявлена ее общая направленность.

Под словесным образом-символом в диссертации понимается импликативный (креативный), макроконтекстуальный, динамический троп, для которого характерна расщепленность референции и равноправие буквального и символического значений. Основным процессом, который лежит в основе формирования словесного образа-символа, в диссертации признается сложение-совмещение его семантических составляющих и концептов. Значение словесного образа-символа имеет слоистую структуру, состоящую из денотативного, коннотативного и концептуального уровней, на которых он объективирует фактуальную, подтекстовую и концептуальную информацию. В поэтических текстах словесные образы-символы выступают репрезентантами концепта текста благодаря своей особой смысловой емкости и эстетичности.

В рамках исследуемого корпуса материала словесные образы-символы в аспекте буквального значения делятся на предметные и непредметные, в которых выделяются подгруппы - биоморфные, антропоморфные, артефактуальные, предметно-пространственные; духовнокультурные, временные, пространственные, субстанциональные, феноменологические, атрибутивные и процессуальные словесные образы-символы.

На основе производного референциального смысла различаем теософские, эмоциональные и морально-этические словесные образы-символы. В зависимости от характера семантической транспозиции, которая лежит в основе формирования словесных образов-символов и определяется в работе как процесс генерирования новых смыслов при условии сохранения первичных значений, выделяем метафорические, метонимические и конвенционные словесные образы-символы.

В зависимости от типов знаний, опредмеченных в словесных образах-символах, они классифицируются в диссертации на традиционные, переосмысленные и индивидуальные. Первые объективируют устоявшиеся, широко известные в определенном языковом сообществе ассоциации, вторые характеризуются своеобразным преломлением архетипных и стереотипных представлений. Индивидуальные словесные образы-символы, отмеченные новизной в формальном и смысловом аспектах, преобладают в текстах американской поэзии ХХ века, что свидетельствует об индивидуализме как ее доминантном мотиве и подчеркивает приоритет личностных целей и интересов для американцев, свободу индивида от общества.

В поэтическом тексте семантизация словесных образов-символов осуществляется поэтапно под влиянием фонових, энциклопедических, знаний и контекста интерпретации. Важную роль для актуализации символического значения в стихотворении играют коммуникативные сигналы, к числу которых относятся обращения, повторы, сильная позиция слов или словосочетаний, рамочная конструкция, риторические вопросы и т.д., направляющие ход интерпретации в необходимое русло. Иногда в тексте стихотворения присутствуют ключи-индикаторы, непосредственно растолковывающие скрытый смысл словесных образов-символов.

Исследование особенностей функционирования словесных образов-символов в поэтических текстах позволило выделить четыре основные выполняемые ими функции - репрезентативную, текстообразующую, коммуникативно-прагматическую и когнитивную. Репрезентативность словесных образов-символов заключается в репрезентации ими сложных конструктов человеческого сознания. Словесные образы-символы, появляясь в тексте, определенным образом структурируют его, принимая участие в композиционном развитии и реализации эстетического влияния на читателя. Установление символического смысла в тексте напоминает решение исследовательской задачи и способствует формированию творческого потенциала человека.

С опорой на когнитивную теорию словесного образа в диссертационном исследовании определяются лингвокогнитивные механизмы и семиотические принципы, лежащие в основе формирования словесных образов-символов. Основными лингвокогнитивными операциями формирования словесных образов-символов являются субститутивное и нарративное картирование, заключающиеся в отыскивании среди референциальных значений концепта таких, которые могут замещать друг друга, и установлении межтекстуальных связей с целью использования в словесном образе-символе его прецедента (лингвокогнитивная процедура интертекстуализации). Основными принципами формирования словесных образов-символов в текстах поэзии выступают принципы иконичности, индексальности и произвольности.

Ключевые слова: словесный образ-символ, метазнак, исходное значение, производный референциальный смысл, семантическая транспозиция, лингвокогнитивные механизмы, семиотические принципы.

RESUME

Gorchak T.Yu. Verbal Image-Symbol in American Poetry of the 20^th Century: A Cognitive and Semiotic Aspect. - Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in Philology, speciality - 10.02.04 - Germanic Languages. - Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2009.

This dissertation focuses on verbal image-symbols with a special emphasis on the peculiarities of their formation and functioning in the 20^th century American poetry, which is accomplished due to the integration of cognitive and semiotic approaches. The paper presents a semiotic model of verbal image-symbol as a multilevel metasign. Semantic classification of verbal image-symbols has been worked out with regard to their primary meaning, derived referential sense and different types of semantic transposition. Cognitive typology of verbal image-symbols was elaborated on the ground of knowledge they objectify.

Basic cognitive mechanisms, which underlie the process of verbal image-symbols formation in the poetic texts under analysis, are revealed alongside with the semiotic principles that define poetic reference. Communicative signals, which testify to the symbolic meaning in poems, have been singled out. The functional facet of verbal image-symbols in poetic texts was highlighted with regard to their representational, text-forming, cognitive, communicative and pragmatic functions. General tendencies of verbal image-symbols usage in the 20^th century American poetry have been determined with the help of quantitative analysis, and the conclusion about its individualistic, metaphoric and philosophic nature has been reached.

Key words: verbal image-symbol, metasign, primary meaning, derived referential sense, semantic transposition, cognitive mechanisms, semiotic principles, communicative signals.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертацію присвячено розкриттю проблеми формування та функціонування словесного образу-символу, який визначається через споріднені категорії словесного образу, символу та знаку. Висвітлення когнітивного та семіотичного аспектів досліджуваного явища дозволяє створити всебічний опис словесного образу-символу як багаторівневого лінгвокогнітивного та семіотичного конструкту.

З найдавніших часів символи відігравали важливу роль у процесі пізнання людиною навколишнього світу та себе в ньому. Змістова складність сполучається в них з формальною простотою, зумовлюючи їхню особливу ємність та естетичність. Проблема символу вивчалася у філософії (Г. В. Ф. Гегель, І. В. Гете, В. фон Гумбольдт, М. Мамардашвілі, О. П'ятигорський, П. О. Флоренський), культурології (К. Леві-Строс, Є. М. Мелетинський, М. Мюллер), психології (З. Фрейд, Ж. Лакан, К. Г. Юнг), літературознавстві (С. С. Авєрінцев, А. Бєлий, В. В. Виноградов, В. І. Іванов, О. Ф. Лосєв), міфопоетиці (М. М. Маковський, В. М. Топоров, Н. Фрай) та семіотиці (Ю. М. Лотман, Ч. С. Пірс, А. Соломонік, Ц. Тодоров, Б. А. Успенський, Р. Якобсон). У широкому семіотичному смислі символ - це знак, що передбачає використання свого первинного значення як форми для вторинного, культурно більш цінного, узагальненого та абстрактного змісту (Ю. М. Лотман).

У лінгвістичній науці символ вивчався з позицій різних підходів: етнологічного (О. М. Веселовський, Є. М. Мелетинський, В. Тернер), лінгвокультурологічного (Ю. М. Лотман, В. А. Маслова, В. М. Телія), лінгвопсихологічного (В. Емріх, О. О. Потебня), семантичного (В. В. Виноградов, М. П. Кочерган, О. І. Сімович) та концептуального (Р. Цур, О. В. Шелестюк). У дослідженнях художнього тексту термін "символ" використовується на позначення двох не тотожних одне одному понять. З одного боку, символ - це одиничне лексико-семантичне явище, виражене словом або словосполученням (В. І. Кононенко, О. В. Шелестюк), а з іншого - загальнотекстове явище, що виступає в ролі другого смислового плану твору (А. Губер, М. О. Новікова, Ю. П. Солодуб, А. А. Тахо-Годі, Г. М. Храповицька, О. В. Шульська).

Синонімічне вживання термінів "символ", "словесний символ", "образ-символ" у сучасних лінгвістичних студіях та неповнота досліджень цього феномену як особливого різновиду словесного образу (Н. С. Валгіна, І. А. Солоділова) зумовлює необхідність введення в науковий обіг терміна "словесний образ-символ" і свідчить про актуальність обраної теми. Поєднання семіотичного та когнітивного підходів у роботі продиктоване загальною спрямованістю лінгвістичних досліджень на пошук зв'язків між поетичними ефектами та певними структурними особливостями тексту. Проблематика, що висвітлюється в дисертації, відповідає сучасному етапу розвитку когнітивної лінгвістики, зокрема, когнітивної поетики, одним із завдань якої є визначення когнітивних процесів та стратегій, що лежать в основі формування й інтерпретації художнього тексту. У широкому смислі когнітивна поетика - це вивчення архітектури розумових форм автора і читача (І. А. Тарасова).

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що в поетичному тексті словесний образ-символ виступає динамічним смисловим утворенням (construal), семантичне наповнення якого відбувається під впливом контексту та фонових знань читача. У такому образі має місце рух від конкретного змісту до узагальненого абстрактного. Словесний образ-символ - це органічне поєднання образності та знаковості, що виявляються різною мірою залежно від типу опредметнених знань. Він завжди співвідноситься із загальною ідеєю тексту, об'єктивуючи концепт вірша.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету в рамках комплексної колективної теми "Когнітивні дослідження тексту і дискурсу: поетика, стилістика, риторика" (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 2 від 23 вересня 2004 р.). Проблематика дисертації вписується в коло питань, що вивчаються згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України "Функціональні моделі тексту та дискурсу в синхронії та діахронії: когнітивний, комунікативний та емотивний аспекти" № 0106U002115, що розробляється Київським національним лінгвістичним університетом (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 30 січня 2005 р.).

Метою дослідження є з'ясування семіотичних і лінгвокогнітивних механізмів формування та особливостей функціонування словесних образів-символів у текстах американської поезії ХХ століття.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

– розкрити зміст терміна "словесний образ-символ";

– розробити семантичну класифікацію та когнітивну типологію словесних образів-символів у американській поезії ХХ століття;

– визначити лінгвокогнітивні механізми формування словесних образів-символів у поетичних текстах;

– з'ясувати місце та роль семіотичних принципів, які лежать в основі актуалізації символічного значення у вірші;

– виявити основні функції словесних образів-символів у досліджуваних американських поетичних текстах;

– встановити особливості функціонування словесних образів-символів у текстах різних літературно-стильових напрямів американської поезії ХХ століття.

Об'єктом дослідження є словесні образи-символи в американських поетичних текстах, предметом - лінгвокогнітивні механізми і семіотичні принципи формування та особливості функціонування словесних образів-символів у текстах американської поезії ХХ століття.

Дослідження проведено на матеріалі американської поезії XX століття. Вибірку зроблено з 1842 поетичних текстів, у яких виокремлено 413 словесних образів-символів.

В аналізі фактичного матеріалу використані методи семантичного, концептуального, когнітивного, кількісного аналізів та семіотичний метод абстракції із залученням прийомів лінгвостилістичного аналізу тропів і фігур. Семантичний аналіз словесних образів-символів спрямований на виявлення їхнього значення та форми його реалізації як певної сукупності денотативних, сигніфікативних і конотативних компонентів. Методика концептуального аналізу сфокусована на пошуку концептів, "підведених" під тіло знака (О. С. Кубрякова) в словесних образах-символах. Застосування когнітивного аналізу має на меті визначення лінгвокогнітивних процесів, операцій та процедур, задіяних у формуванні словесних образів-символів. Висновки про наявність певних тенденцій стосовно використання словесних образів-символів у поетичних текстах базуються на результатах кількісного аналізу. Семіотичний метод абстракції Ю. С. Степанова застосовано для розкриття абстрактного символічного змісту, що втілюється в конкретному словесному образі-символі. Згідно з методом абстракції мова слугує планом вираження для семіотичної системи більш високого порядку - стилістики, яка у свою чергу виступає планом вираження для семіотики ще більш високого рівня - зовнішньої стилістики, або семіології (Ю. С. Степанов).

Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше визначено поняття "словесний образ-символ" та встановлено його специфіку порівняно до інших видів словесних образів; побудовано семіотичну модель словесного образу-символу, яка відбиває його багаторівневу структуру; запропоновано когнітивну типологію словесних образів-символів на основі типів знання, опредметнених у них; окреслено систему комунікативних сигналів, що свідчать про наявність символічного значення в тексті. Новизною позначається також трьохвимірна семантична класифікація словесних образів-символів, кожен з яких відноситься до певного виду з огляду на характер своїх компонентів - вихідного значення, похідного референційного смислу та семантичної транспозиції.

Теоретичне значення дослідження вбачається у подальшій розбудові когнітивної теорії словесного образу як лінгвокогнітивного конструкту, виявленні лінгвокогнітивних і семіотичних механізмів формування та особливостей функціонування словесних образів-символів у поетичних текстах. Розбудова семантичної класифікації словесних образів-символів поглиблює загальні уявлення про словесний образ. Створення семіотичної моделі словесного образу-символу як метазнаку, а також установлення кореляції між різними видами мапувань і семіотичними принципами є внеском у розвиток лінгвосеміотики та когнітивної поетики. Виявлені закономірності у використанні тих чи інших типів та видів словесних образів-символів у американських поетичних текстах ХХ століття сприяють більш глибокому аналізу таких віршів у контексті загальної американської культури.

Практичне значення роботи визначається можливістю використання сформульованих теоретичних висновків у курсі стилістики англійської мови (розділи "Поетичні тропи та фігури мовлення", "Стилістична семасіологія", "Стилістика тексту"), у спецкурсах з теорії поетичного мовлення та когнітивної поетики (розділ "Методи інтерпретації художнього тексту"), у курсі з історії та теорії зарубіжної літератури (розділ "Американська поезія"), на заняттях з англійської мови. Матеріали дослідження можуть бути застосовані в лексикографічній практиці для укладання словників символів та під час написання наукових робіт з філології.

Апробація результатів дослідження здійснена на міжнародній науково-практичній конференції "Сучасна лінгвістика в Україні: здобутки, перспективи" (Херсон, 2005 р.), науково-практичних конференціях викладачів Київського національного лінгвістичного університету "Мова - освіта - культура: наукові парадигми і сучасний світ" (Київ, 2005-2007 рр.), міжнародній науковій конференції "Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики" (Київ, 2007 р.) і міжнародній науково-практичній конференції "Мови і світ: дослідження та викладання" (Кіровоград, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дисертації повністю висвітлено в семи одноосібних статтях автора, опублікованих у фахових виданнях ВАК України (2,81 др. арк.), у матеріалах та тезах конференцій, виданих у збірниках матеріалів наукових конференцій (0,21 др. арк.). Загальний обсяг публікацій - 3,02 др. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури та ілюстративних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 214 сторінок, з яких 182 - основний текст, 32 - список використаних джерел.

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, з'ясовано його мету та завдання, висвітлено актуальність та новизну, виділено об'єкт та предмет дослідження, окреслено теоретичне та практичне значення роботи.

У першому розділі розкрито основні поняття, необхідні для розбудови теорії словесного образу-символу, з'ясовано його структурно-семантичні особливості, образну та знакову природу, виявлено специфіку семіозису, запропоновано когнітивну типологію словесних образів-символів у американських поетичних текстах ХХ століття.

У другому розділі створено семантичну класифікацію словесних образів-символів з урахуванням їх вихідного значення, похідного референційного смислу та характеру семантичного зв'язку між ними. У цьому розділі описано основні тенденції кореляції між планом вираження та змісту в словесних образах-символах у текстах американської поезії минулого століття, на підставі чого виявлені її характерні ознаки, а також установлено особливості вживання словесних образів-символів у різних літературно-стильових напрямах.

У третьому розділі визначено характер мапування в словесних образах-символах, що лежить в основі їх формування, встановлено місце та роль семіотичних принципів іконічності, індексальності та довільності в цьому процесі, окреслено систему комунікативних сигналів, що свідчать про наявність словесних образів-символів у вірші, описано основні функції таких словесних образів у американських поетичних текстах ХХ століття.

У загальних висновках підведені підсумки дисертації, висвітлені теоретичні та практичні результати дослідження, окреслені перспективи подальших досліджень у руслі зазначеної проблематики. Роботу завершує список використаної наукової, довідкової літератури та джерел ілюстративного матеріалу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. "Теоретико-методологічні засади дослідження семіотичного та когнітивного аспектів словесного образу-символу". У реферованій дисертації словесний образ-символ розглядається як різновид словесного образу, що досліджується у когнітивно-семіотичному ракурсі. Спираючись на запропонований І. О. Солоділовою поділ тропів на прозорі та імплікативні, мікро- та макроконтекстуальні, динамічні та статичні, словесний образ-символ визначаємо як імплікативний, динамічний, макроконтекстуальний словесний образ, для якого характерна розщепленість референції та рівноправність вихідного значення і похідного референційного смислу. Розщепленість референції означає, що ім'я словесного образу-символу одночасно співвідноситься з певним об'єктом позамовної дійсності та якісно відмінним від нього конструктом людської свідомості, який визначається контекстом інтерпретації та фоновими знаннями читача. Рівноправність вихідного значення та похідного референційного смислу (А. В. Азбукіна) в словесному образі-символі відрізняє його від інших тропів, у яких відмічається підрядний статус денотативного значення, що, віддавши свої ознаки переносному, "ніби вмирає в ньому" (Г. К. Косиков).

Як імлікативний (або креативний) троп словесний образ-символ відрізняється від прозорих у змістовому відношенні словесних образів на підставі того, що смисл, який ним виражається, не лежить на поверхні тексту, а тісно пов'язаний з контекстом та активізацією читацької рефлексії. Макроконтекстуальність словесного образу-символу пояснюється тим, що його зміст з'ясовується не з безпосереднього контекстуального оточення, а декодується читачем з усього тексту, сукупної образної системи автора. Словесний образ-символ має динамічний характер, оскільки виникає внаслідок взаємодії з іншими образами через осмислення їхніх зв'язків та відношень у тексті (С. Г. Шурма), на відміну від статичних словесних образів, додатковий смисл яких є прив'язаним до певного текстового відрізку.

Порівняно до інших видів словесних образів, що складаються з оболонки, змісту, основи для порівняння (І. А. Річардз), буквальне значення словесного образу-символу не суперечить образному, яке завжди має імпліцитний характер. Такі словесні образи одночасно виступають засобами первинної та вторинної номінації, що зумовлює їх особливе місце у системі тропів. Метафоричний словесний образ схематично представляють як Х подібне до A, де Х - умовне позначення суб'єктної частини словесного образу, а A - об'єктної; метонімічний словесний образ як А стоїть замість Х. Структурна формула словесного образу-символу - це А позначає А' та імплікує Х, де А та А' - об'єктна частина словесного образу, до складу якої входить образна інформація, пов'язана з А у тексті (А'), а Х - суб'єктна. Якщо формула символу починається з позначення ним конкретного об'єкта, що сприймається наочно та символізує абстрактне поняття, то формула метафори завершується позначенням такого об'єкта (Ю. П. Солодуб). Від метонімій словесні образи-символи відрізняються актуалізацією неоднопорядкових значень, наявністю плану узагальнення й абстракції. В алегорії, що, як і символ, є зразком "езопівської мови" (Р. Цур), спостерігається чіткий, однозначний зв'язок між абстрактним змістом та конкретною формою, в яку він "одягається", що відображає службову функцію оболонки, штучно створеної для ілюстрації абстрактної ідеї у тексті.

У метафоричних та метонімічних словесних образах відбувається перехрещення та включення значень їх складників, тоді як в словесному образі-символі має місце складання-суміщення значень та відповідних концептів (І. А. Солоділова, Р. Цур, О. В. Шелестюк), що зумовлює шарувату структуру досліджуваного явища (рис. 1). У словесних образах-символах перетинаються різні плани реальності - фізичної, матеріальної та духовної, ідеальної. Словесні образи-символи розкривають "невимовний" досвід (Р. Цур), що не може бути виражений засобами повсякденної мови. Такі ідеї важко піддаються вербалізації, оскільки стосуються діяльності правої півкулі мозку, де інформація є дифузною, недиференційованою та глобальною (Р. Цур).

Перехрещення значень складників словесного образу проілюструємо на прикладі символічної метафори К. Сендберга life is a bowl of cherries (життя - це чаша з вишнями), інтерпретація якої спирається на знання англосаксонської традиції, де cherries (вишні) символізують знання, дари (Дж. Тресіддер). У цьому метафоричному словесному образі відбувається перехрещення значень словесних одиниць life та bowl, в основі чого лежить концептуальна схема ЖИТТЯ Є ВМІСТИЛИЩЕ. Проте чаша у тексті не стоїть замість життя, а лише уподібнюється йому. У метонімічних словесних образах спостерігається включення прямого значення в інтенсіонал переносного на правах гіпосеми (О. В. Шелестюк). Наприклад, метонімії young light blue (молода світла блакить) та young light gold of morning (вранішнє світле золото) того ж автора спираються на метонімічну схему ОЗНАКА стоїть замість ПРЕДМЕТА, оскільки блакитний колір є складовою частиною неба, а жовтий - невід'ємним атрибутом сонця. У таких словесних образах актуалізуються значення одного порядку та відсутній план подальшої абстракції. Суміщення в словесному образі-символі конкретного уявлення та абстрактного поняття зумовлює його значно більшу смислову ємність порівняно до метафори та метонімії: словесний образ та смисл утворюють у ньому діалектичну єдність. Так, rose-garden (сад троянд) у "Burnt Norton" ("Бернт Нортон") Т. С. Еліота позначає сад троянд і одночасно символізує любов, щастя: Down the passage which we didn't take / Towards the door we never opened / Into the rose-garden - "Униз по дорозі, якою ми ніколи не ходили, / До дверей, яких ми ніколи не відчиняли, / У сад троянд".

Рис. 1. Семантичні зв'язки у різних видах словесних образів

словесних образ символ когнітивний

На відміну від інших словесних образів, словесні образи-символи об'єктивують у текстах значущі ідеї, зокрема, роздуми про світобудову і суспільний устрій, філософські міркування про життя. Комплексність словесного образу-символу є причиною його багатозначності та наявності в ньому смислової перспективи, що свідчить про поліінтерпретативність і нескінченність семіозису (У. Еко) такого словесного образу в поетичному тексті. Вихідне значення в словесному образі-символі радіально породжує різні значення, навіть протилежні, енантіосемічні, кожне з яких у свою чергу здатне генерувати ланцюг нових, як правило, більш абстрактних значень. Наприклад, у вірші "Thirteen Ways of Looking at a Blackbird" ("Тринадцять способів дивитись на чорного дрозда") У. Стівенса словесний образ-символ blackbird (чорний дрозд) характеризується множинністю тлумачень та невичерпністю змісту, що зумовлює складність його інтерпретації. Залежно від ознаки, що береться за основу символічного переносу, він може набувати різного референційного смислу - органічний зв'язок людини з природою, тлінність земного існування, видиме, зовнішнє, уява, творчість.

Важливим аспектом словесного образу-символу як знаку в широкому смислі є наявність у нього мотиваційної основи, що відрізняє його від конвенційного знаку, план вираження та змісту якого поєднуються умовним зв'язком. Проте в основі словесного образу-символу лежить не простий тропеїчний перенос, а транспозиція - процес породження, генерування нових референційних смислів за умови повного збереження самозначущості первинних значень (А. В. Азбукіна). Транспозиція передбачає перехід від наявного знаку до відсутнього на основі сприйняття зв'язку між семантичними ознаками позначуваних (О. В. Шелестюк), що може бути зумовлене як загальноприйнятими традиційними, так і індивідуально-авторськими уявленнями.

Словесний образ-символ є проявом найвищого ступеню образності в тексті. Його поява пов'язується з градацією, східчастістю в образній системі твору, сходженням від конкретного змісту до узагальненого абстрактного. У межах семіотичного підходу до вивчення поетичних явищ мікрообрази (стилістичні тропи та фігури) і макрообрази (персонажі, пейзажі, роздуми) визначаються як знаки більш високого порядку - метазнаки, утворені на основі простих мовних знаків (Ю. С. Степанов). На підставі цього словесний образ-символ тлумачиться як знак, в якому представлена єдність смислу, внутрішньої форми та мовного позначення. У ньому виокремлюються три рівні значення - денотативний, конотативний (Р. Барт, Л. Єльмслєв) та концептуальний, або рівень ідеології (У. Еко), у межах яких словесний образ-символ передає, відповідно, фактуальну, підтекстову та концептуальну інформацію (І. Р. Гальперін). Важливим аспектом семіотичної концепції знаку, за Ю. С. Степановим, є інтегрованість одиниці попереднього рівня у план вираження наступного (див. рис. 2):

Рис. 2. Семіотична модель словесного образу-символу

Для пояснення моделі проаналізуємо вірш Р. Фроста "Come in" ("Увійди"), в якому словесний образ-символ виникає на основі словосполучення thrush music, що позначає пісню дрозда (денотативний рівень значення): As I came to the edge of the woods, / Thrush music - hark! ("Коли я підійшов до краю лісу, / Пісня дрозда - слухай!"). Цей словесний знак входить до складу словесних образів у тексті, зокрема метафор та порівнянь, які створюють у ньому певні конотації (конотативний рівень значення). Так, thrush music асоціюється у вірші з межею, заходом сонця та розпачем: The last of the light of the sun / That had died in the west / Still lived for one song more / In the thrush's breast ("Останній промінь сонця, / Що вмер на заході, / Усе ще жив / У пісні дрозда"), Far in the pillared dark / Thrush music went - / Almost like a call / To come in to the dark and lament ("Далеко серед темних колон / Лунала пісня дрозда, / Майже як поклик / Увійти до темряви та лементу"). У результаті аналізу асоціативних зв'язків у вірші та залучення фонових знань читача про символіку образа дрозда в англомовній поезії (У. Уітмен, Т. Гарді, Е. Клемпітт) з'ясовується, що thrush music символічно об'єктивує тут емоційний концепт ДЕПРЕСІЯ (концептуальний рівень значення).

Залежно від типу опредметнених знань, які поділяються на базові, стереотипні та індивідуальні (Л. І. Бєлєхова), словесні образи-символи в американській поезії ХХ століття мають традиційний, переосмислений чи індивідуальний характер. Традиційні словесні образи-символи відзначаються стійкістю, одноплановістю, закріпленістю традицією вживання. До таких одиниць відноситься словесний образ-символ Mother Earth (Мати Земля), що в поетичному тексті Дж. Мерілла "The Broken Home" ("Зруйнований дім") символізує вічні цінності: любов, домашнє вогнище, продовження роду. Переосмислені словесні образи-символи характеризуються авторським переосмисленням загальновідомих традиційних символів. Т. С. Еліот відходить від традиційного значення символу dove (голуб), що зазвичай інакомовно репрезентує ідею миру. У "Little Gidding" ("Літтл Гіддінг") він позначає німецький пікірувальний бомбардувальник та символізує Святий Дух, проте контекст унеможливлює реалізацію стереотипного значення "голуб миру". Індивідуальні словесні образи-символи вирізняються новизною у формальному та змістовому аспектах. Так, the blue guitar (блакитна гітара) У. Стівенса спирається на своєрідне осмислення поетом кольорів, зазначене Л. І. Бєлєховою: blue - символ творчості, green - веселощів, радості та світла, red - осіннього бачення світу. Такий словесний образ представляє нову кристалізацію загальнолюдського досвіду (М. Н. Епштейн) та символізує у вірші У. Стівенса творчу уяву.

Розділ 2. "Семантична класифікація словесних образів-символів у американській поезії ХХ століття". У цьому розділі представлено семантичну класифікацію словесних образів-символів за характером їх вихідного значення, похідного референційного смислу та семантичної транспозиції.

З огляду на буквальне значення словесні образи-символи поділяються на предметні та непредметні. Перші об'єктивують певну цілісність, виокремлену з навколишнього світу в процесі людської діяльності та пізнання. Серед них вирізняються біоморфні, антропоморфні, артефактуальні та предметно-просторові словесні образи-символи. Непредметні словесні образи в аспекті прямого значення позначають просторові та часові характеристики, ознаки, явища, процеси тощо. Такі словесні образи-символи класифікуються в роботі на часові, просторові, духовнокультурні, субстанціональні, феноменологічні, атрибутивні, процесуальні. До предметних відноситься артефактуальний словесний образ-символ jar (банка) у "Anecdote of the Jar" ("Історія з банкою") У. Стівенса, що символізує в ньому цивілізацію, яка витіснила первісну природу. Непредметні - це, наприклад, просторові словесні образи-символи out far (далеко за) та in deep (глибоко в) у вірші Р. Фроста "Neither Out Far nor In Deep" ("Ані вдаль, ані вглиб"), де вони символічно позначають зовнішнє та внутрішнє, відоме та невідоме.

За характером семантичної транспозиції словесні образи-символи традиційно поділяються на метафоричні та метонімічні (В. А. Кухаренко, О. В. Шелестюк), підґрунтя яких становлять аналогія та асоціація, що спираються на універсальні концептуальні зв'язки - предметну симіляцію та імлікацію (М. В. Нікітін). Аналогія та асоціація в структурі словесних образів-символів може мати як сильний, так і слабкий характер, що зумовлює більший чи менший ступінь знаковості таких словесних образів. Наприклад, метонімічні словесні образи-символи bread (хліб) та roses (троянди) у вірші Дж. Оппенхейма, які символізують у ньому матеріальні та духовні потреби жінок у суспільстві, характеризуються більшим ступенем знаковості в аспекті символічного значення, оскільки є усталеними та загальновідомими. Менший ступінь знаковості простежується в словесному образі-символі asphodel (асфодель) В. Вільямса на позначення кохання немолодої людини, що відрізняється глибиною та постійністю, оскільки таке символічне значення не є кодифікованим, закріпленим у словнику.

У дисертаційному дослідженні, окрім метафоричних та метонімічних, виокремлюються конвенційні словесні образи-символи, які не є безпосередньо мотивованими і спираються на соціальні та культурні конвенції. Символічний зміст у такому разі встановлюється завдяки залученню енциклопедичних знань з боку інтерпретатора. У поетичному тексті Т. С. Еліота "The Waste Land" ("Безплідна земля") словесний образ-символ jug-jug (тьох-тьох) пов'язується з міфом про Філомелу, яку зґвалтував жорстокий і розбещений цар Терей (Г. Е. Іонкіс). Згідно з міфом цар забажав вбити свою жертву, але боги вступилися за неї, перетворивши на солов'я. Завдяки цьому давньогрецькому сюжету тьохкання солов'я в англомовних поетичних текстах з XVI століття символічно позначає фізичне кохання без духовної близькості, зґвалтування, що з'ясовується завдяки опосередкованому зв'язку з цим міфом.

В аспекті похідного референційного смислу залежно від характеру інформації, що передається, виокремлюються морально-етичні, теософські та емоційні словесні образи-символи. Морально-етичні словесні образи-символи актуалізують концепти морального порядку - ДОБРО, ЗЛО, ЧЕСТЬ, ДОСТОЙНІСТЬ, ГОРДІСТЬ, ТЕРПИМІСТЬ, СУМЛІННЯ, які втілюють вищі духовні цінності людей (А. М. Приходько). Прикладом морально-етичного словесного образу-символу є the black finger, pointing upwards (чорний палець, спрямований угору) А. Грімке, який позначає гордість, непохитність та витривалість афроамериканців. Завдяки аналогії між фізичною спрямованістю уверх, з одного боку, та духовною стійкістю темношкірих американців, з іншого, у тексті об'єктивується морально-етичний концепт ГОРДІСТЬ. Теософські словесні образи-символи втілюють універсальні ментальні утворення з абстрактною семантикою, такі як БОГ, ВІЧНІСТЬ, ВІРА, ДОЛЯ, ДУША, ЖИТТЯ, СМЕРТЬ (А. М. Приходько). Словесний образ-символ the still-point (точка спокою) Т. С. Еліота з циклу "Four Quartets" ("Чотири квартети"), який присвячено роздумам над ідеєю часу, символізує вічність, божественне начало, Логос. Емоційні словесні образи-символи втілюють емоційно-телеономні та емоційні концепти, такі як РАДІСТЬ, КОХАННЯ, ЩАСТЯ, ЗАДОВОЛЕННЯ, СТРАХ, ГНІВ, РОЗЧАРУВАННЯ (А. М. Приходько). Наприклад, marigolds (чорнобривці) у вірші В. Вільямса "A Negro Woman" ("Негритянка") є емоційно-телеономним та символізує в ньому радість, щастя.

Словесні образи-символи виступають маркерами жанрової специфіки та етнокультурної своєрідності поезії. На основі превалювання тих чи інших їхніх типів та видів у поетичному тексті визначається його належність до певного літературно-стильового напряму. Так, для всієї американської поезії ХХ століття характерний яскраво виражений індивідуалізм, що підкреслює пріоритет особистісних цілей та інтересів для американців, свободу індивіда від суспільства. Якщо в символізмі домінують індивідуальні словесні образи-символи, що виступають основою поетичних текстів, у постсимволістських віршах переважають переосмислені словесні образи-символи з сильним емотивним компонентом значення. Традиційні словесні образи-символи використовуються переважно поетами-традиціоналістами. Для "елітарної" поезії, розрахованої на вузьке коло знавців, характерні конвенційні словесні образи-символи.

Кількісний аналіз словесних образів-символів у американській поезії XX століття дозволив стверджувати, що автори використовують, насамперед, біоморфні (29,25%) та предметно-просторові (11,95%) словесні образи-символи, тоді як найменш задіяними є процесуальні (2,8%) словесні образи-символи. Найбільшого висвітлення в американських поетичних текстах минулого століття дістала філософська проблематика - теософські концепти об'єктивуються 55% проаналізованих словесних образів-символів. За характером семантичної транспозиції більшість досліджених словесних образів-символів є метафоричними (67%), що корелює з думкою Р. Якобсона про метафоричність поезії порівняно з метонімічністю прози. Переважання у американських віршах минулого століття індивідуальних словесних образів-символів (46,7%) свідчить про індивідуалізм як головний мотив цієї поезії.

Розділ 3. "Особливості формування та функціонування словесних образів-символів у американських поетичних текстах XX століття". Основною лінгвокогнітивною операцією, що лежить в основі творення словесних образів-символів у поетичних текстах, виступає субститутивне мапування, суть якого становить зсув у референції (Л. І. Бєлєхова). Наприклад, у вірші Р. Фроста "Fire and Ice" ("Пламінь та крига") ВОГОНЬ і КРИГА стоять замість ПРИСТРАСТІ та НЕНАВИСТІ, про що свідчать безпосередні ключі-індикатори у тексті - desire (бажання) та hate (ненависть). У контексті ймовірного кінця світу словесний образ-символ fire символізує горіння, активність, а ice - пасивність, душевне заціпеніння. Нерідко cубститутивне мапування поєднується в словесних образах-символах з наративним, коли шляхом інтертекстуалізації встановлюються зв'язки між словесними образами-символами та текстами світової культури (Л. І. Бєлєхова), що спостерігається у використанні біблійних та міфологічних персонажів американськими поетами ХХ століття. Словесні образи-символи можуть входити до складу інших словесних образів - художніх порівнянь, метафор, оксиморонів, антитез, надаючи їм символічного характеру. У такому разі до формування символічних словесних образів у поетичних текстах залучаються аналогове та контрастивне мапування.

Важливу роль у семантизації словесних образів-символів відіграє принцип іконічності (O. Fischer, M. Nдnny, E. Tabakowska, О. П. Воробйова, Л. І. Бєлєхова), що проявляється в американських поетичних текстах ХХ століття в образному та діаграматичному різновидах. Реалізація іконічності спрямована на актуалізацію символічного значення у вірші. Принципи іконічності лежать в основі створення комунікативних сигналів у тексті з метою профілізації додаткових нашарувань смислу в ньому. Комунікативними сигналами в роботі вважаються способи формальної організації тексту, які дозволяють читачеві збагнути прихований зміст словесних одиниць. Такими є риторичні запитання, сильна позиція словесних образів-символів, повтори, рамкова конструкція, звертання тощо. Зазвичай повторюється художня деталь, у якій завдяки багаторазовому вживанню на перший план висувається символічний зміст (С. Г. Шурма), що є реалізацією іконічного принципу кількості. Згідно з таким принципом більша кількість асоціюється з додатковим семантичним навантаженням номінативних одиниць. Так, у вірші Р. Фроста "Mending Wall" ("Полагодження стіни") словесний образ-символ wall вживається декілька разів: спочатку як реалія зображуваного фрагмента картини світу (стіна, що розділяє сусідні ферми), а потім як символічна перепона в порозумінні між людьми: We keep the wall between us as we go ("І ми тримаємо стіну між нами на шляху"). Окрім іконічності, важливу роль у актуалізації символічного значення в тексті відіграє семіотичний принцип індексальності, у визначенні якого ми спираємося на трихотомічний поділ знаків Ч. С. Пірса, а також принцип довільності, що бере свій початок від концепції немотивованості мовного знака Ф. де Соссюра. Індексальність зумовлює реальні, стабільні відношення між словесним образом-символом та поняттям, що ним символізується. Реалізація принципу довільності в словесних образах-символах передбачає опору на фонові (енциклопедичні) знання читача.

Основними функціями словесних образів-символів у поетичних текстах виступають репрезентативна, текстотвірна, комунікативно-прагматична та когнітивна. Репрезентативна функція найбільш характерна для традиційних словесних образів-символів, у яких спостерігається стійкий знаковий зв'язок між образом та символічним змістом. Це семіотична функція визначення, денотації (М. Нікітін), яка пов'язана зі знаковою природою символу, його здатністю позначати, а не відображати світ речей і явищ (О. О. Селіванова). Репрезентативна функція відрізняє словесні образи-символи від поетичних метафор, що використовуються у текстах з метою опису та характеризації (О. В. Шелестюк). Наприклад, словесний образ-символ woods (ліси) символічно репрезентує в поетичних текстах Р. Фроста смерть, а road (дорога) - життя.

Словесні образи-символи мають здатність до текстотворення, виконуючи текстотвірну функцію (О. П. Воробйова). Більшою мірою вона характерна для словесних образів-символів, між планами змісту та вираження яких немає однозначного зв'язку (Ю. П. Солодуб). Індивідуальні словесні образи-символи можуть ставати семантичним центром тексту та до останнього рядка зберігати таємницю своєї інтерпретації. Вони виступають актуалізаторами концепту вірша та спираються на ретроспекцію, посилюючи текстову зв'язність і системність (В. А. Кухаренко). Так, у вірші "Aunt Jennifer's Tigers" ("Тигри тітки Дженніфер") А. Річ формальна та змістова зв'язність, відповідно, когезія та когерентність (В. Дресслер), забезпечуються словесним образом-символом tigers (тигри) завдяки його повторенню та входженню до декількох образних комплексів (О. В. Шульська) у ньому. Лексико-семантичні зв'язки цього образу структурують увесь текст та індукують асоціації зі сміливістю, безстрашністю та впевненістю. Семантизація образу тигри тітки Дженніфер, які крокують зі спокійною лицарською впевненістю, відбувається завдяки контрасту з іншим образом Aunt Jennifer's fingers (пальці тітки Дженніфер), що ледве утримують голку. Таке протиставлення приводить до зштовхування на концептуальному рівні полярних сутнісних ознак концепту РУХ: з одного боку, легкість, свобода, розкріпаченість, швидкість, з іншого - важкість та скутість. Відтак, з'ясовується символічний зміст словесного образу-символу tigers, який інакомовно позначає у вірші свободу та безсмертя мистецтва, що долає невільність та скінченність буття творця.

Комунікативно-прагматична функція словесних образів-символів полягає у створенні ними особливої емотивності тексту, пов'язаної з активацією образів та емоцій, які містяться в асоціативному полі словесних образів-символів і впливають на читача (С. М. Співак). Апеляція до емоцій інтерпретатора відіграє вирішальну роль під час осмислення словесного образу-символу skunks (скунси) у вірші Р. Лоуела "Skunk Hour" ("Час скунса"), де автор послідовно торкається декількох аспектів буття - соціального, психічного та біологічного - з метою розкриття спільної для них теми кризи цивілізації, тотальної деградації. Згадка про скунсів, які шукають у місячному сяйві поживу, асоціативно пов'язується у вірші з попередніми картинами занепаду, що оточують ліричного героя, - відлюдкуватої спадкоємиці, збанкрутілого мільйонера та внутрішньої порожнечі самого поета. Нашаровуючись на загальноприйняту негативну конотацію, пов'язану з фізіологічними особливостями скунсів, словесний образ-символ skunks актуалізує ідею вірша - духовне зубожіння людства.