Функціональним підґрунтям ауґментативності є ступенева організація семантики збільшуваності. До найвиразніших рис шкали збільшуваності відносимо її дискретність. Така шкала переважно зростає вправо (можлива її висхідна орієнтація по вертикалі), вона неперервна, характеризується варіативною ступінчастістю та подекуди дифузними межами зон зростання й точки відліку.

Кожну лексичну одиницю, яка має значення ауґментативності, можна спроектувати на шкалу збільшуваності. Віднесення ауґментативів до різних точок на шкалі спирається на лексикографічне визначення та принципи компонентного аналізу. Так, перехід через точку відліку найчастіше виражено імпліцитно, і він стає очевидним завдяки вказівці на наступну значущу точку - перевищення норми (компоненти дефініцій “more than”, “to make something bigger/stronger etc.” (6)). Точка максимуму не обов'язкова, адже процес збільшення не завжди довершений. Про максимальну ауґментативність свідчать такі компоненти словникових дефініцій ауґментативів, як “extremely”, “excessively”, “as great as possible”, “as great as you can” (7) тощо:

(6) It will make it much more difficult for me to convince member states to accelerate the removal of barriers', he says. (BNC; CR7 1888);

(7) It was difficult in retrospect to distinguish what he had witnessed from what his overheated imagination had reconstructed. (D. Lodge).

У другому розділі “Дієслово як центр функціонально-семантичного простору ауґментативності” обґрунтовано доцільність виділення дієслівних ауґментативів у окремий функціональний клас, проаналізовано семантичні закономірності цих лексем на основі низки критеріїв їх функціонування в англійській мові.

Досліджуючи системні характеристики дієслова, мовознавці розробляють типології дієслівних одиниць за лексико-семантичним принципом (зокрема, свої класифікації дієслів пропонують Ю. Апресян, Ф. Бацевич, Л. Васильєв, А. Вежбицька, Г. Почепцов, Ю. Маслов, Т. Булигіна, О. Падучева, Ю. Степанов та ін.). У широкому спектрі існуючих груп ауґментативи згадуються лише у межах тих дієслів, які актуалізують значення зміни (П. Фабер та Р. Майрал, Т. Кільдібекова), каузації (М. Всеволодова, Г. Золотова, А. Мухін), градуальності (О. Падучева, К. Кеннеді та Л. Макнеллі), росту, приєднання, творення і трансформації (Б. Левін), виконання й досягнення (З. Вендлер). Виявлено високу репрезентативність ауґментативів у системі англійських дієслів (637 одиниць), що дає підстави вважати їх конституентами окремого функціонального класу дієслів з інваріантною семою збільшуваності.

Семантичну базу дієслова як частини мови складає значення процесуальності та динамічності. Такі маркери значною мірою характерні й для ауґментативності, якій властиве передусім дієслівне вираження динамічного нарощення кількісних чи якісних властивостей певного об'єкта. Усі виділені дієслівні ауґментативи впорядковано за ієрархічним принципом. Структурна організація дієслів зі значенням ауґментативності підтверджує асиметричний характер відношень між ядром, навколоядерною зоною та периферією (кількісні показники становлять 1:4:20 відповідно).

Конституенти семантичного простору дієслівних ауґментативів зосереджені навколо ядерних лексем to increase та to intensify, які відповідають усім критеріям визначення семантичної домінанти: вони стилістично нейтральні й найповніше передають значення всього кола ауґментативів, які семантично їм підпорядковані. Окрім того, ядерна зона дієслівних ауґментативів на позначення кількісних і якісних характеристик об'єкта вміщує семантично найближчі до to increase та to intensify лексичні одиниці. Їх лексикографічні визначення не містять уточнюючих сем процесу збільшення. Цьому критерію відповідають лексеми, які характеризуються узуальним вираженням ауґментативності: to grow, to enlarge, to expand, to extend, to widen, to broaden, to lengthen, to prolong, to deepen, to raise, to rise, to accelerate, to intensify, to strengthen, to add, to aggravate, to increase, to augment, to improve, to quicken, to activate, to exceed, to escalate.

У роботі встановлено й дієслівні лексеми, які формують навколоядерну зону досліджуваних одиниць. До неї відносимо дієслова, дефініції яких включають диференційні семи: напр., лексикографічне тлумачення дієслова to amass фіксує уточнюючу сему “over a period of time” (when you amass something, especially wealth or information, you get more and more of it over a period of time until you have a lot of it); to boost - “by a large amount” (if one thing boosts another, it causes it to increase and improve by a large amount) тощо.

Периферію дієслівної ауґментативності складає група лексичних одиниць, у яких семантичний компонент збільшуваності оказіональний. В окремих випадках вживання таких дієслів позначено стилістичними маркерами: to juice up - to make something more interesting or exciting [American English; informal]; to perk up - to become more cheerful, active, and interested in what is happening around you, or to make someone feel this way [informal] тощо.

Для комплексної характеристики дієслівних ауґментативів запропоновано низку семантичних критеріїв, які часто перебувають у тісній взаємодії один з одним. Відтак, дієслова зі семою ауґментативності проаналізовано за такими ознаками: 1) спрямованість на об'єкт; 2) тип об'єкта або ознаки, які зазнають збільшення; 3) проста/складна ауґментативність; 4) повнота реалізації процесу збільшення; 5) насиченість збільшуваності; 6) результат збільшуваності; 7) термінальність збільшуваності; 8) точність/неточність кількісних змін; 9) характер перебігу процесу збільшення; 10) приписування ознак, які насправді не притаманні об'єкту.

В результаті аналізу дієслів за наведеними критеріями встановлено, що вони здебільшого:

- перехідні (64,7%);

- граничні (понад 80%), адже після досягнення кінцевої мети - збільшення певної властивості об'єкта - процес нарощення характеристик об'єкта припиняється: to outgrow - if you outgrow a particular piece of clothing, you grow bigger so that you can no longer wear it; to overbleach - to bleach excessively, so that the material is damaged; to maximize - if you maximize something, you make it as great in amount or importance as you can тощо;

- реалізують поступову (32%) й раптову (19%) ауґментативність, які простежуємо за такими компонентами словникових визначень, як “gradually”, “a little at a time”, “more and more”, “over a period of time” та “suddenly”: to grow - when a person, an animal, or their body grows, their body increases in size and changes physically over a period of time; to creep up - to gradually become larger in number or amount; to erupt - if a place or situation erupts, there is a sudden increase in activity or emotion;

- відображають контрольовані квалітативно-квантитативні зміни (97,7% дієслів), менше 3% дієслів актуалізують значення різкого неконтрольованого зростання, яке метафорично прирівнюється до “вибуху”. Диференційна сема “suddenly” часто зустрічається в комбінації зі семами “quickly” та “rapidly”: to explode - to increase suddenly and rapidly in number or amount, in importance or seriousness; to zoom - if prices or sales zoom, they increase very rapidly and suddenly.

Дієслівні ауґментативи пропорційно актуалізують:

- підсилення певної ознаки (виділено п'ятнадцять типів кількісних (швидкість, об'єм, довжина, ширина тощо) та шістнадцять типів якісних (інтенсивність почуттів, вік, потужність, фізична активність тощо) характеристик об'єктів, які зазнають збільшення);

- просту та складну ауґментативність, яку визначаємо відповідно до варіативності етапів збільшення на шкалі: to multiply позначає різкий стрибок від точки норми до максимуму:

(8) We know that once we get started, the projects seem to multiply, and we're in for some back-breaking work. (COCA; 2009 MAG USAToday).

- повну (9) й неповну (10) ауґментативність, яким на шкалі відповідають точки максимуму та перевищення норми:

(9) At the rate we're going, the Department of Energy expects conventional oil production to peak in 2050. (COCA; 2008 MAG MotherJones);

(10) The use of assertiveness and relaxation skills heighten the sense of self-worth, as do peer support groups and reliable and empathetic mentor systems. (BNC; CHT 1365).

- нормальну (11), достатню (12) й надмірну (13) ауґментативність у пропорції 2:2:1:

(11) Recently, both artists have pursued their personal, work, but these opportunities largely arise only when the schedule for their commercial assignments allows. (COCA; 1990 MAG AmerArtist);

(12) It took more than three billion years to evolve up to the human race. (BNC; FYX 1812);

(13) There is the tendency to look for quick formulas, for ways to maximize efficiency, and as mentioned at the outset, to view employees in a depersonalized way. (BNC; FAH 680).

- точну (14) й апроксимативну (15) збільшуваність, визначити яку допомагає контекстуальне оточення ауґментатива:

(14) Some MPs expect Mr Lamont to widen the income tax band introduced last year from the first 2,000 of earnings to 3,000. (BNC; HJ3 1477);

(15) If we go on offering the present syllabus with fewer and fewer staff, individual teaching loads will rise to intolerable levels. (D. Lodge).

У третьому розділі “Периферійні засоби реалізації ауґментативності” висвітлено словотвірні, лексичні й синтаксичні засоби вираження ауґментативності. Особлива увага звертається на способи творення ауґментативів і закономірності функціонування іменникових, прикметникових та прислівникових одиниць зі вказаною домінантною семою. Проаналізовано градацію й повтор як ключові синтаксичні актуалізатори семантики ауґментативності.

Аналіз засвідчує, що в англійській мові існують продуктивні й малопродуктивні форманти, що творять нові слова з ауґментативним значенням. До продуктивних зараховуємо префікси hyper-, out-, over-, super- та ultra-; суфікси -ate, -en, -ify та -ize. Малопродуктивні засоби творення дериватів зі значенням збільшуваності представлено афіксами arch-, en- (em-), extra-, macro-, maxi-, mega(lo)-, omni-, pan-, poly-, preter-, re-, supra-, sur-, uber-, up-; -ary/-ory, -athon, -ive, -infested, -intensive, -oon, -rich, -ridden. Активне залучення наведених формантів у творенні лексичних інновацій відображає сучасні тенденції у словотворенні, яке тяжіє до афіксації та словоскладання (Ю. Зацний).

Відповідно до наявності або відсутності інваріантного значення збільшуваності усі лексеми, які утворюються за допомогою названих афіксів, умовно поділяємо на три великі групи:

- лексичні одиниці, мотиваційна основа яких та кінцевий дериват містять семи ауґментативності (окремі похідні з over- (overemphasize), out- (outflourish), en- (enlarge), re- (refresh), -ize (aggrandize), -ify (amplify), -en (quicken), -ive (accumulative) та -ary (complementary));

- лексичні одиниці, мотиваційна основа яких не містить семи ауґментативності, але дериват набуває її з приєднанням відповідного афікса (похідні з афіксами super- (superman), sur- (surcharge), ultra- (ultra-fashionable), hyper- (hypersensitive), extra- (extra-large), mega- (megastore), -ive (inventive) та -ory (contributory));

- лексичні одиниці, мотиваційна основа яких не містить семи ауґментативності, і дериват не набуває її з приєднанням відповідного афікса (деякі похідні з over- (overcoat), out- (out-guard), supra- (supranatural), sur- (surname), -ive (argumentative), -ary (passionary)).

На шкалі збільшуваності ауґментативи, утворені за афіксальними моделями, відповідають відрізкам від норми до точки перевищення норми та від перевищення норми до точки максимуму. Лексеми з префіксами over-, out-, ultra-, extra- ілюструють динамічне перевищення певної норми (інтенсифікатор very) та потенційну максимальну ауґментативність (диференційні семи excessively, extremely). У той же час super-, sur-, hyper-, en- (em-), re- та mega(lo)- є компонентами слів зі семантикою перевищення певної норми (інтенсифікатор very), а також слів, значення яких на градаційній шкалі досягає максимуму (excess, excessively, extremely тощо).

Суфіксальні деривати з усіма суфіксами, описаними вище, окрім деяких лексем із -ive та -ory, у процесі збільшення не досягають максимуму. Форманти macro-, maxi-, multi-, omni-, pan-, poly-, -athon, -oon, -infested, -intensive, -rich, -ridden виражають статичну ауґментативність, а тому не демонструють руху по шкалі та не переходять через її точки.

Розроблені принципи аналізу ауґментативів застосовано до лексичних одиниць такої семантики у різних частинах мови. Комбінації цих принципів для іменників, прикметників та прислівників дещо відрізняються від набору критеріїв дослідження дієслів: так, ауґментативи, котрі належать до цих частин мови, не виражають квазіауґментативності.

Синтаксичне вираження ауґментативності актуалізується прийомами градації та синтаксичного повтору з їх варіативним мовним вираженням. Специфіка градації полягає в залученні щонайменше трьох градонімів, які володіють однією або кількома спільними семантичними компонентами, принаймні один із котрих повторюється з кількісними змінами. Встановлено, що ауґментативність часто реалізується у вигляді гіпонімічної, нумеричної та фазової градації, побудованих за принципом “обгортання” (16) значень:

(16) She changed the baby while he howled anger, rage, and all other synonyms for these words… (M. Spark), де anger - a strong feeling of wanting to hurt or criticize someone because they have done something bad to you or been unkind to you; rage - a very strong feeling of uncontrollable anger; а ймовірними корелятами фрази all other synonyms for these words можна назвати лексеми resentment, outrage, exasperation тощо. Отже, описана ауґментативність схематично виглядає так: anger < rage < X.

Градація відбувається і шляхом “нанизування” певних значень, згідно з яким у семантиці повторюваної одиниці з'являється цілком новий компонент:

(17) The brotherhood's history spanned more than a millennium … an astonishing chronicle of secrets, blackmail, betrayal, and even brutal torture at the hands of an angry Pope. (D. Brown).

У плюралізмі функцій повтору дотичність до вираження ауґментативності виявляє функція підсилення та виділення інформації. Зі структурної перспективи виокремлено контактний та дистантний, повний та варіативний повтори, серед яких найчастотнішим для вираження ауґментативності є контактне використання словоформ (здебільшого дієслівних та прислівникових) зі сполучником and:

(18) It goes on and on and on - ten thousand miles of virtually uninterrupted ocean. (BNC; GV6 2370).

Складнішим виявом повтору слугують паралельні конструкції, які позначають більше, ніж два акти динамічного нарощення характеристик об'єкта:

(19) The more they clapped the more she waggled and the more she waggled the faster the music played, and the faster the music played, the faster she waggled, faster and faster and faster, never losing the tempo, never losing the fixed brassy smile that was upon her face, and the Egyptians clapped more and more and louder and louder as the speed increased. (R. Dahl).

ВИСНОВКИ

Шляхи та засоби вербалізації універсальних смислів у мові продовжують перебувати у колі найактуальніших проблем семантики. Розгляд семантичних констант зосереджується на закономірностях їхнього функціонування у вигляді категорій та просторів, їхні типології та наповненості. Особливо актуальним стає комплексне вивчення семантичних просторів, що знаходяться на перетині інших категорій, полів та просторів, але водночас наділених своїми семантичними ознаками.

У дисертації вперше сформульовано визначення ауґментативності та визначено її лінгвістичний статус як функціонально-семантичного простору. Мовна маніфестація простору на різних рівнях утворює окремі семантичні пласти, в яких сконцентровано морфологічні, лексичні та синтаксичні засоби.

Проведене дослідження специфіки різнорівневих компонентів функціонально-семантичного простору ауґментативності дає підстави для таких висновків:

- ауґментативність перебуває в тісній взаємодії зі семантичними категоріями, функціональну базу яких становлять якісно-кількісні характеристики. Відтак, на відміну від категорій кількості, якості та інтенсивності, ауґментативність може позначати поступовий і стрибкоподібний перехід із одного стану в інший; як і категорії інтенсивності, градуальності й компаративності, ауґментативність зіставляється зі семантичним оператором “більше, ніж”, а отже, відзначається переважно експліцитним співвідношенням із певною точкою відліку;

- семантичний простір ауґментативності передбачає вираження динамічних та статичних змін у якісно-кількісних відношеннях. Статична ауґментативність імпліцитно співвідноситься з певною точкою відліку на шкалі. Динамічна ауґментативність демонструє безпосередній зв'язок із точкою відліку;

- компонентний аналіз ауґментативів дає змогу спроектувати їх на шкалу збільшуваності, динамічні процеси на якій відбуваються із залученням чотирьох можливих точок - мінімуму, норми, перевищення цієї норми та максимуму. Зіставлення кожного ауґментатива з тією чи іншою точкою шкали продиктовано наявністю сем-індикаторів або контекстуальним оточенням;

- вираження функціонально-семантичного простору ауґментативності підпорядковується принципам польового структурування одиниць мови з виокремленням ядерного, навколоядерного та периферійного сегментів. На відміну від деяких інших (зокрема слов'янських) мов, у яких переважає морфологічне вираження збільшуваності, в англійській домінантними засобами реалізації зазначеної семантики вважаємо лексичні, які й становлять ядро простору;

- у вираженні семантики ауґментативності англійська мова використовує морфологічні, лексичні та синтаксичні засоби. Афіксальні морфеми нараховують 31 формант, дієслова - 637 лексем, іменники - 333 одиниці, прикметники - 324 одиниці, прислівники - 71 лексему. Досліджено й синтаксичний повтор, градацію та паралельні конструкції;

- серед морфологічних засобів вираження ауґментативності виділяємо такі форманти: arch-, en-, extra-, hyper-, macro-, maxi-, mega(lo)-, multi-, omni-, out-, over-, pan-, poly-, preter-, re-, super-, supra-, sur-, ultra-, uber-, up-, -ary/-ory, -ate, -athon, -en, -ify, -ive, -ize, -infested, -intensive, -oon, -rich, -ridden. Аналіз цих морфем та кореляційних твірних основ дає змогу встановити, що найпродуктивнішими в утворенні ауґментативів є словотвірні моделі за участі префіксів over- та out-; найбільша кількість лексем набуває семи збільшення завдяки приєднанню до твірної основи вищенаведених афіксів, лише незначне число мотиваційних основ (5%) уже містить семантичний компонент збільшуваності; префікси over-, out-, super-, en-, re- та суфікси -ate, -ify, -ive, -ize наділені транспонувальною функцією, адже їх приєднання до мотиваційної основи зумовлює зміну частиномовного статусу деривата;

- встановлено, що у своїй смисловій структурі дієслівні ауґментативи містять найповніший перелік категоріальних ознак збільшуваності, а тому належать до центральних засобів вираження цього смислу в англійській мові. Вивчення особливостей семантичної будови дієслів зі значенням ауґментативності дозволяє навести такі їхні характеристики: (1) 64,7% досліджуваних дієслів спрямовано на об'єкт збільшення; (2) дієслова-ауґментативи укладено в 31 тематичну групу, що позначають квантифікацію предметів (15 груп) та ознак (16 груп); (3) відповідно до складності семантичної структури розрізняємо прості й складні ауґментативи; (4) процес збільшення може бути повним та неповним; (5) проаналізовані дієслова ілюструють нормальну, достатню та максимальну збільшуваність; (6) дієслова зі семою ауґментативності здебільшого містять вказівку на бажаний результат (97,7 %); (7) 15 % ауґментативів, які позначають максимальну збільшуваність, характеризуються як граничні (термінальні), решта - неграничні; (8) дієслівні ауґментативи демонструють точні та приблизні кількісні або якісні зміни; (9) дієслова з домінантною семою збільшення віддзеркалюють поступовий, раптовий та стрибкоподібний характер процесу збільшення; (10) незначна частка дієслів (2,2 %) позначає неконтрольовану збільшуваність, інші відображають контрольовані зміни; (11) цікавим випадком є квазіауґментативи, які актуалізують сему “несправжньої” ауґментативності (1,7 % від усіх дієслівних ауґментативів);

- виявлено, що іменниковим ауґментативам притаманні такі ж семантичні закономірності, як і дієсловам, однак у зіставленні з останніми іменникові ауґментативи характеризуються надмірною збільшуваністю з тенденцією до її повторюваності. Прикметникові ауґментативи виразно тяжіють до максимальної збільшуваності. З-поміж загальновідомих функціональних класів прислівникових лексем значення ауґментативності передають лише емфасайзери та інтенсифікатори, а в рамках останніх бустери й максимайзери. Типовою рисою таких ауґментативів є актуалізація значення ступеневості (емфасайзери, бустери) і тотальності (максимайзери);

- ключовими синтаксичними виразниками збільшуваності в англійській мові вважаємо градацію (у її відокремленні від стилістичного використання) та синтаксичний повтор. Градаційне збільшення часто має тричленну структуру, однак зафіксовано й наявність чотирьох, п'яти або шести градонімів. Активним у мовній реалізації семантики ауґментативності є дистантний повтор, у той час як контактне вживання повторюваних елементів речення оказіональне. Число градонімів та компонентів синтаксичного повтору прямо пропорційне ступеню збільшуваності тих чи інших вимірів об'єкта;

- для ауґментативності характерна асиметрія у різних її виявах, зокрема розподілі елементів простору за принципом “ядро - периферія”, частиномовній реалізації семантики збільшуваності, демонстрації ауґментативів на різних відрізках шкали.

З огляду на широту поставленої проблеми та графічне обмеження даного дослідження перспективним видається розгляд ауґментативності в таких ракурсах:

- зіставлення ауґментативності й демінутивності в рамках комплексного дослідження просторів, котрі позначають динамічне нарощення / зменшення кількісно-якісних характеристик певного об'єкта;

- проведення докладного контрастивного аналізу спектру виражальних засобів ауґментативності в різноструктурних мовах;

- вивчення прагматичного потенціалу ауґментативності та її корелята - перебільшення - у різних підвидах дискурсу та їх комунікативної спрямованості.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Івашків С. Дієслівні аугментативи сучасної англійської мови та критерії їх класифікації / Світлана Івашків // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. - Львів : Вид. центр ЛНУ імені І. Франка, 2007. - Вип. 14. - С. 82-90.

2. Івашків С. Поняття норми та її реалізація у категорії аугментативності / Світлана Івашків // Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі : зб. наук. праць / за ред. В. Т. Сулима та С. Н. Денисенко. Ч. 1. Лінгвостилістика. Лексична семантика. Фразеологія. - Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2007. - С. 57-58.

3. Івашків-Когут С. В. Градація та повтор у категорії аугментативності / С. В. Івашків-Когут // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Серія філологічні науки. - Луцьк : Ред.-вид. відділ ВНУ “Вежа”, 2008. - №5. - С. 457-462.

4. Івашків-Когут С. В. Ауґментативи в семантичних класифікаціях англійських дієслів / С. В. Івашків-Когут // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць. Германська філологія. - Чернівці : ЧНУ, 2009. - Вип. 439-440. - С. 182-186.

5. Івашків-Когут С. В. Категорії кількості, якості, зміни, градуальності, інтенсивності та ауґментативність : конвергентні й дивергентні риси / С. В. Івашків-Когут // Нова філологія : збірник наукових праць. - Запоріжжя : ЗНУ, 2009. - Вип. 35. - С. 86-90.

6. Івашків-Когут С. В. Статус ауґментативності в англійській мові у контексті сучасних теорій мовної структуризації / С. В. Івашків-Когут // Мова і культура. - К. : Изд. дом Д. Бураго, 2009. - Вип. 11, том 11 (123). - С. 84-88.

7. Івашків-Когут С. Функціонально-семантична категорія ауґментативності в англійській мові / Світлана Івашків-Когут // Лінгвістичні студії : збірник наукових праць / наук. ред. А. Загнітко. - Донецьк : ДонНУ, 2009. - С. 128-132.

8. Івашків С. В. Принципи систематизації дієслівних аугментативів у сучасній англійській мові / С. В. Івашків // Матеріали VI Міжнар. наук. конф. “Каразінські читання” : Людина. Мова. Комунікація”, (Харків, 1 лютого 2007 р.). - Х. : Константа, 2007. - С. 142-143.

9. Івашків-Когут С. Деякі аспекти словотвірної структури англійських аугментативів / Світлана Івашків-Когут // Матеріали Всеукр. науково-практ. конф. “Мовна особистість у лінгвістичному та лінгводидактичному аспектах”, (Горлівка, 20 листопада 2007 р.). - Горлівка : Горлівський держ. пед. ін-т іноземних мов, 2007. - С. 169-172.

10. Івашків-Когут С. Синтаксичний повтор у системі засобів вираження аугментативності / Світлана Івашків-Когут // Актуальні проблеми філології та американські студії : матеріали І Міжнар. науково-практ. конф., (Київ, 24-25 квітня 2008 р.). - К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2008. - С. 274-276.

11. Івашків-Когут С. Теоретичні передумови скалярної організації ауґментативів (на матеріалі англійської мови) / Світлана Івашків-Когут // Семантика мови і тексту : матеріали X Міжнар. науково-практ. конф., (Івано-Франківськ, 21-23 вересня 2009 р.). - Івано-Франківськ : Видавець Третяк І. Я., 2009. - С. 129-130.

АНОТАЦІЯ

Івашків-Когут С.В. Функціонально-семантичний простір ауґментативності в сучасній англійській мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2009.

У дисертації вперше здійснено комплексний аналіз різнорівневої репрезентації функціонально-семантичного простору ауґментативності в сучасній англійській мові. В результаті проведеного дослідження сформульовано визначення функціонально-семантичного простору ауґментативності, з'ясовано особливості його функціонування на всіх мовних рівнях; виявлено та зафіксовано інвентар морфологічних, лексичних та синтаксичних ауґментативів; виокремлено ядро, зону навколо ядра та периферію засобів мовної реалізації ауґментативності загалом та на різних рівнях мови зокрема; встановлено перелік транспонувальних морфем зі значенням ауґментативності та форманти, які є найпродуктивнішими у творенні ауґментативів; сформульовано критерії дослідження ауґментативів, застосування яких уможливило проведення уніфікованого та системного вивчення мовних виразників ауґментативності.

Ключові слова: ауґментативність, функціонально-семантичний простір, градаційна шкала, статика, динаміка, частиномовний аналіз, ауґментатив, градація, повтор.

АННОТАЦИЯ

Ивашкив-Когут С. В. Функционально-семантическое пространство аугментативности в современном английском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2009.

В диссертации впервые осуществлен комплексный анализ разноуровневой репрезентации функционально-семантического пространства аугментативности в современном английском языке. В результате проведенного исследования сформулировано определение функционально-семантического пространства аугментативности, определены особенности его функционирования на всех языковых уровнях, выявлен и зафиксирован инвентарь морфологических, лексических и синтаксических аугментативов, определены ядро, околоядерная зона и периферия средств языковой реализации аугментативности и в целом, и на разных уровнях языка в частности; обозначен перечень транспонирующих морфем со значением аугментативности, а также форманты, которые являются наиболее продуктивными в образовании аугментативов; сформулированы критерии исследования аугментативов, применение которых позволило провести унифицированное и систематическое изучение языковых средств выражения аугментативности.

Ключевые слова: аугментативность, функционально-семантическое пространство, градационная шкала, статика, динамика, частеречный анализ, аугментатив, градация, повтор.

SUMMARY

Ivashkiv-Kohut S. V. Functional-semantic Space of Augmentativity in Modern English. - Manuscript.

A thesis for the Candidate Degree in Philology, Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - L'viv Ivan Franko National University. - L'viv, 2009.

The thesis is concerned with an extensive research into the issue of linguistic representation of the functional-semantic space of augmentativity in modern English. A comprehensive inventory of lexical, morphological and syntactic means of expressing augmentativity has been compiled and a row of corresponding techniques and methods of their analysis has been used.