Формування української термінології холодильної техніки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

ЮЖАКОВА ОЛЕНА ІВАНІВНА

УДК 811.161.2:621.56/59

ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ХОЛОДИЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Спеціальність 10.02.01 - українська мова

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Одеса - 2009



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі української мови Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Бондар Олександр Іванович, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, завідувач кафедри української мови.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Кочан Ірина Миколаївна, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри українського прикладного мовознавства;

кандидат філологічних наук, доцент Нікуліна Неля Василівна, Харківський національний

автомобільно-дорожній університет, доцент кафедри українознавства.

Захист відбудеться «25» вересня 2009 р. о 12.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 166.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І. І. Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано «20» серпня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О. П. Матузкова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. За роки існування незалежної України життєві потреби зумовили інтенсивне опрацювання українських терміносистем різних галузей науки і техніки, дали новий поштовх для їх упорядкування та стандартизації на якісно вищому щаблі. Репрезентуючи систему наукових понять, термінологія на концептуальному рівні має універсальний глобальний характер, проте вербалізація наукових понять відзначається певними особливостями в терміносистемі кожної мови, що досліджували зарубіжні та вітчизняні вчені, розвґязуючи на конкретному матеріалі загальні й окремі проблеми термінознавства (Е. Вюстер, О. С. Герд, С. В. Гриньов, М. Д. Гінзбург, Б. М. Головін, В. П. Даниленко, В. В. Дубічинський, М. С. Зарицький, Л. В. Івіна, С. Г. Казаріна, Т. Л. Канделакі, Т. Р. Кияк, І. М. Кочан, В. М. Лейчик, Д. С. Лотте, Л. А. Манерко, Г. П. Мацюк, Г. В. Наконечна, Н. Ф. Непийвода, Т. І. Панько, Т. С. Пристайко, В. М. Прохорова, Л. О. Симоненко, В. А. Татаринов та ін.).ному рівні має універсальний глобальний характер, однак н

Наразі предметом глибокого осмислення і жвавого обговорення стали термінологічні системи різних сфер знань, зокрема галузеві технічні термінології, про що свідчать праці російських та українських дослідників (М. М. Бондарчук, С. М. Дорошенко, Н. К. Ктитарової, О. Ф. Кучеренко, Е. А. Лапіні, О. Г. Литвин, А. О. Ніколаєвої, Н. В. Нікуліної, Ю. Р. Олещенко, І. А. Хребтової, Л. В. Ярової). Це повґязано зі збільшенням ролі техніки в усіх сферах життя і насамперед - з негативним техногенним впливом на довкілля, внаслідок чого аналіз української термінології холодильної техніки (УТХТ) є особливо актуальним.

Галузеві терміносистеми розглядали в різних ракурсах: з позицій структурної семантики, соціолінгвістики, функціонування, філософії і гносеології, логіки, історії терміносистем тощо. Сьогодні на часі когнітивний підхід, який вимагає нетрадиційного поглибленого опису терміносистем, що передбачає побудову концептуальної моделі галузі, яку можна подати у вигляді сценарію або фрейма. Якщо в російському термінознавстві цей підхід набуває все більшого поширення (праці І. Г. Гусєвої, Т. В. Дроздової, Л. В. Івіної, В. Ф. Новодранової, Ю. Ю. Уткіної та ін.), то в українському він лише започатковується, що і визначає актуальність дослідження, оскільки, з одного боку, УТХТ до цього часу не приділяли достатньої уваги, попри те що немає жодної царини науки й виробництва, де б не використовували досягнення холодильної галузі (космос, екологія довкілля, медицина, мореплавство, сільське господарство тощо). В аналізованій сфері існують поодинокі праці інженера В. Бродянського, який лише побіжно торкався питань термінології холодильної техніки (ХТ), виявляючи неточності між означуваним і означенням. З іншого боку, виокремлення характеристик - концептів цієї галузі - дасть змогу осмислити й систематизувати знання у сфері штучного холоду (ШХ), оформивши їх у певні фреймові структури.

Отже, актуальність теми зумовлена як складністю загальної наукової проблематики ХТ (наприклад, створення озонобезпечних холодоагентів), так і недостатньою розробленістю відповідного термінологічного апарату, що ускладнює чітке усвідомлення і розвґязання вузлових питань у цій галузі знань, вимагаючи негайного комплексного аналізу УТХТ, який міститиме розгляд її екстралінгвістичних та лінгвістичних параметрів.

Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми кафедри української мови Одеського національного університету імені І. І. Мечникова «Дослідження етносоціопсихолінгвістичних аспектів функціонування української мови» (№ державної реєстрації 0106U008144).

Тему роботи затверджено на засіданні вченої ради філологічного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (Протокол № 9 від 29.06.2005 р.) та на засіданні наукової координаційної ради «Українська мова» в Інституті української мови НАН України від 17 січня 2006 р. - Витяг з протоколу № 30 від 01.02.2006 р.

Мета дисертації: здійснити комплексний аналіз УТХТ, відстежити провідні тенденції в її формуванні, становленні й розвитку.

Завдання:

розглянути різні підходи до вивчення терміносистем з акцентуванням уваги на особливостях когнітивного аспекту;

виявити екстралінгвістичні та лінгвістичні чинники становлення УТХТ;

зґясувати обсяг української термінології холодильної техніки на підставі виокремлення категорійних, базових, опорних концептів та субконцептів нижчих рівнів, показати зв'язки між ними за допомогою фреймів;

визначити структурні, системні й семантичні параметри УТХТ;

здійснити стратифікацію термінолексики, тобто описати розшарування досліджуваних одиниць за міжнауковим, вузькогалузевим, загальнонауковим, загальнотехнічним та загальновживаним лексичними стратами;

схарактеризувати лінгвістичні й термінознавчі способи творення номінацій на матеріалі УТХТ, визначити їх продуктивні і малопродуктивні моделі;

зробити генетичний аналіз термінолексики для виявлення тенденцій у сучасному термінотворенні.

Об?єктом дослідження обрано українську термінологію холодильної техніки, а саме терміни, що повґязані з парком парових холодильних машин (ХМ). Предметом дослідження виступає системна організація термінів ХТ, тобто екстралінгвістичні, лінгвістичні і термінознавчі характеристики УТХТ.

Методи дослідження. Для здійснення цілісного аналізу термінокорпусу ХТ у дисертації застосовано комплекс методів, серед яких виокремлено загальні (спостереження, аналіз, синтез), лінгвістичні (описовий, структурний та ін.) і термінознавчі (методи класифікування термінологій та їх елементів). Лінгвістичні методи залучено для дослідження семантичної і формальної структури терміна як лексичної одиниці мови, а саме: описовий метод передбачає пояснення особливостей побудови термінних номінацій, мовну класифікацію та інтерпретацію аналізованих одиниць; елементи дистрибутивного аналізу дають змогу розкрити звґязки та відношення між мовними елементами, їх оточенням; компонентний аналіз допомагає встановити структуру значення терміна. Метод фреймового аналізу забезпечує об'єктивність опису формування концептосфери УТХТ та її складників - концептів вищого (категорійних, базових, опорних) і нижчого (субконцептів, слотів) порядків. Елементи математичної статистики використано для виявлення продуктивних синтаксичних та словотвірних моделей.

Матеріалом дослідження є близько 3000 термінів і терміносполучень у галузі ХТ. Джерельною базою для формування термінокорпусу послужили словники (перекладні, тлумачні), навчальні посібники, підручники, науково-теоретичні журнали («Холод», «Холодильна техніка і технологія») та конспекти лекцій з відповідних дисциплін.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українському термінознавстві встановлено корпус термінів ХТ (галузь ХМ) за допомогою когнітивної моделі у вигляді фреймів, що значно полегшило визначення обсягу розглянутого обґєкта та аналіз логіко-поняттєвого змісту термінів. Уперше досліджено екстралінгвістичні чинники формування й розвитку УТХТ, зґясовано функціонально-семантичну стратифікацію термінів як основу для виявлення їх лексичної джерельної бази, простежено особливості семантичних параметрів термінології, рівень її синтаксичної уніфікованості та сучасні тенденції в українському термінотворенні. Дисертація є першою спробою опису парадигматичних відношень в українській фаховій лексиці сфери ШХ, а також використання елементів когнітивного підходу у структуруванні її термінології.

Теоретичне значення праці полягає в тому, що її результати становлять певний внесок у подальший розвиток термінознавства і сприятимуть вдосконаленню методики дослідження терміносистем з використанням методів когнітивної лінгвістики - фреймового аналізу, який є принципово новою, експланаторною підвалиною для дослідження логіко-поняттєвого апарату будь-якої системи термінів. Одержані результати поглиблять знання про галузеву терміносистему, її поняттєві та мовні особливості, парадигматичні відношення в ній, а також про специфіку галузевого термінотворення.

Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати сприятимуть унормуванню і впорядкуванню термінології ХТ, а також прислужаться при укладанні словників, довідників з ХТ, у створенні фахових посібників та підручників, а зібраний та проаналізований корпус термінів стане підставою для стандартизації галузевої мови. Матеріали дисертації можна використати для читання курсів «Українська мова професійного спрямування», «Фахова мова і мовлення» та спецкурсів з історії і теорії термінознавства («Сучасний стан української технічної термінології: проблеми і перспективи»).

Апробація роботи. Дисертацію обговорено на засіданнях кафедри української мови Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. За темою дисертації виголошено доповіді на Міжнародній науковій конференції «Викладання мов: нові методики та технології» (Харків, 2004), на ХІІІ - XVI Міжнародних наукових конференціях «Мова і культура» (Київ, 2004 - 2007), на ІХ та Х Міжнародних наукових конференціях «Проблеми української термінології. СловоСвіт» (Львів, 2006, 2008), на XIV та ХV Міжнародних лінгвістичних конференціях «Язык и мир» (Ялта, 2007, 2008).

Публікації. Основний зміст роботи висвітлено в 11 публікаціях, вісім з яких надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 357 позицій. Загальний обсяг роботи - 475 сторінок, з них 187 сторінок основного тексту. Матеріали дослідження узагальнено у 272 схемах, 42 таблицях і 1 діаграмі (Додатки А, Б, В, Д).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

номінація творення лінгвістичний

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваних проблем, проаналізовано ступінь їхнього опрацювання у науковій літературі, сформульовано мету і завдання роботи, визначено обґєкт і предмет дослідження, подано відомості про джерела спеціального фахового матеріалу, прокоментовано методи і прийоми, застосовані в роботі, схарактеризовано наукову новизну дисертації, окреслено теоретичне й практичне значення одержаних результатів та форми їх апробації, описано структуру праці.

У першому розділі «Багатоаспектність підходів до аналізу терміносистем» прокоментовано сучасні проблеми термінознавства з акцентуванням уваги на різних підходах дослідження терміносистем (когнітивному, соціолінгвістичному, лінгвістичному, термінознавчому), за допомогою яких характеризують термінологію будь-якої сфери знань.

Головним обґєктом термінознавства є термін, який визначаємо як вербальний знак, співвіднесений зі спеціальним поняттям, що забезпечує взаєморозуміння науковців певної галузі науки. Згідно з теорією Т. Канделакі, в дисертації спрямовано увагу не лише на термінні одиниці, що називають процеси, предмети (агрегати, пристрої, механізми), а й на величини - характеристики і параметри агрегатів, пристроїв, механізмів. На підставі термінознавчих досліджень виявлено, що з-поміж багатьох аспектів опрацювання термінологій найпоширенішим є лінгвістичний, решта підходів (термінознавчий, соціолінгвістичний, когнітивний) переживає своє становлення.

Особливу увагу в роботі приділено когнітивному підходу, бо саме когнітивна лінгвістика дає змогу підійти до розгляду термінології ХТ як до концептуальної інформації, яка вже стала результатом осмислення і є підставою для організації певних знань у відповідні структури. Оскільки кожна вербальна одиниця „займає відповідну комірку в національно-зумовленій концептосфері мови” (А. Бабушкін), концептуальну схему ХТ розглянуто як один із мікросвітів концептуальної моделі світу. Сучасний «типовий» шлях опрацювання термінологій передбачає встановлення її обсягу через виокремлення категорійних, базових, опорних концептів та їхніх складників на підставі побудови фреймових моделей, що призначені показати системність, структурованість і цілісність термінології.

Термін на позначення складних технічних комплексів та їх елементів, процесів, явищ тощо може бути концептом, оскільки його вербальний зріз свідчить про певне сприйняття світу фахівцем, про ступінь культури людського мислення, рівень еволюції людських знань. Отже, терміноконцепт - оперативна одиниця технічного знання з власним змістом, відображеним у концептуальних ознаках, позначеним у мові відповідними лексемами, які утворюють цей концепт, і яка водночас є «цеглиною» означеної галузі знань з притаманною їй етнокультурною специфікою.

Порівнюючи терміни концепт, поняття і значення, відзначаємо, що більшість учених вважають концепт і поняття тотожними за змістом, але такими, що належать до різних наук - когнітивістики і логіки. Разом з тим поширюється думка про те, що концепт - це зміст поняття, синонім до смислу (Ю. Степанов, В. Маслова), він не може дорівнювати поняттю (А. Бабушкін), оскільки в понятті відбито суттєві ознаки предмета, а щоб упізнати концепт, достатньо побачити одну чи декілька не завжди суттєвих ознак (М. Болдирєв). За обсягом змісту концепт ширший від значення, він стабільніший та безпосередніше пов?язаний зі світом; слово відображає лише частину концепту (В. Карасик, С. Аскольдов, В. Маслова), тобто концепт співвідноситься зі словом в одному зі своїх значень (Д. Лихачов). На нашу думку, концепт співвідносний з поняттям, але не тотожний йому, і ширший за обсягом від значення слова, в якому відображено лише частину концепту. Вербальними знаками існування концепту є всі терміни.

На підставі аналізу професійної концептосфери інженера холодильної промисловості, згідно з теорією Е. Рош, виокремлено концепти різних порядків - чотири категорійних, пґять базових і чотирнадцять опорних, організованих за тематико-змістовим принципом (схема 1).

Схема 1 - Концептуальна схема термінології, повґязаної зі сферою холодильної техніки (2724 одиниці)

Примітка. „Сірі” заштриховані чотирикутники означають, що ця галузь досліджена дисертантом



У роботі використано два типи фреймів. Перший тип фрейма (класифікаційний), прикладом якого слугує Концептуальна схема термінології…, допомагає структурувати знання в галузі ХТ, ієрархізувати їх певним чином та графічно подати у формалізованому вигляді. Опорні концепти є підставою для подальшого членування оперативних одиниць сфери ХТ - субконцептів різних рівнів, що є «дрібнішими» від попередніх. Наприклад, для опорного концепту Холодильні машини, установки, мережі: елементна база - статика субконцептом першого порядку є Елементна база опорного концепту ХМ; субконцептом 2-го порядку - Елементна база слота 1-го порядку Парова ХМ; субконцептом 3-го порядку - Елементна база слотів 2-го порядку Головні деталі парової ХМ. Такі субконцепти складаються з термінів-слотів відповідного порядку, які в подальшому членуванні стають підставою для концептуалізації терміноодиниць нижчих рівнів. Так, субконцепт 2-го порядку Елементна база слота 1-го порядку Парова ХМ складають слоти 2-го порядку Компресор, Випарник, Конденсатор, Дросель ХМ, які, у свою чергу, підлягають наступному поділу.

Функцією фрейма другого типу, як і першого, є структурування матеріалу, проте, на відміну від першого, він детальніше відображає взаємозвґязки між концептами різних порядків, розташовуючи їх на периферії навколо фреймового ядра. Організуючись таким чином, фрейм другого типу містить інформацію, що асоціюється з цим ядром, і подає окремі субконцепти і слоти як частини єдиної концептуальної схеми сфери ШХ (див. розділ 2).

Досліджуючи таким чином галузь ХТ, систематизовано вербалізовані концепти науки про холод у фреймах як фрагментах обґєктивної дійсності, визначено основні функціональні відношення між різними концептами. Фреймовий аналіз обґрунтував виокремлення та групування певних терміноконцептів у терміноблоки, які схематично відображають людський досвід, зокрема професійний. На підставі зазначеного вище встановлено загальний обсяг термінокорпусу УТХТ - 2724 терміни.

Когнітивний підхід не виключає інших засад опрацювання термінолексики ХТ, бо на процес виникнення термінів та їх входження у певні терміносистеми впливають різні фактори. Дослідження екстралінгвістичних чинників передбачає огляд історії розвитку ХТ у світі і в Україні. Холодильна промисловість у світі почала розвиватися з початку ХХ ст., а в СРСР, до складу якого входила Україна, - з середини 30-х років минулого століття. Одним із її центрів було і залишається м. Одеса. Основні поняття ХТ (холодильні система, цикл, ланцюг) виникли наприкінці ХІХ - початку ХХ ст., а слова холод та охолодження відомі як терміни вже в ХVII-XVIII ст., проте словникові статті сучасних академічних лексикографічних праць не містять термінологічного значення слова холод. На цей час холодильна справа стала однією з провідних технічних наук, що має розроблений поняттєвий апарат. Стрімкий розвиток холодильних технологій і ХТ в Україні зумовив зростання кількості технічних видань з цієї галузі, та вперше українською мовою підручник «Холодильні установки» вийшов лише 1995 року; саме тоді, у 90-і рр., зґявилися словники технічного спрямування, упорядники яких намагалися відродити автентичні терміни.

Аналіз лінгвістичних чинників розвитку української термінології ХТ виявив позитивні моменти (намагання відновити технічну термінолексику на українському мовному ґрунті) та висвітлив проблемні питання у сферах фіксації і функціонування термінів (нехтування законами української мови під час перекладу термінів, надмірну варіантність тощо). Згідно з вищевикладеним запропоновано періодизацію розвитку УТХТ: хронологічні межі першого етапу - етапу становлення - 20-і - 30-і рр. ХХ ст. - стосуються часу, коли було видано російсько-українські технічні словники, в яких провідним стало прагнення узагальнити попередні надбання технічної думки та у разі відсутності питомих еквівалентів ословити відповідні поняття з урахуванням законів української мови. Другий період - період русифікації - тривав з кінця 30-х до початку 90-х рр. ХХ ст.; для нього характерні перманентні заміни у словниках українських варіантів термінів російськими. Третій період - період відродження - повґязаний з відновленням національної термінології ХТ (він починається з 90-х рр. ХХ ст. і триває дотепер). Терміни цього періоду є обґєктом дисертаційного дослідження, адже активізацію процесів формування й розвитку термінології ХТ спостерігаємо протягом останніх двох десятиліть.

У другому розділі «Структурні, системні та семантичні параметри концептосфери Холодильна техніка» здійснено подальший фреймовий аналіз термінів концептосфери ХТ, встановлено кількість номінацій за сферами вживання, їхню довжину і структуру, проаналізовано гніздотвірні терміни і терміноелементи, висвітлено класифікаційні процеси на лексичному рівні, тобто досліджено явища антонімії, синонімії, гіперо-гіпонімії.

Відновлення змістових звґязків між елементами фреймів другого типу через виокремлення ядра кожного фрейма та внутрішньої й зовнішньої периферії фреймового ядра дало змогу цілісно й системно відтворити його на двох рівнях. Так, ядро дроселювання у поєднанні з правобічними і лівобічними субкатегоризаторами (адіабатне дроселювання і дроселювання пари) утворюють внутрішню периферію; однак у деяких термінів це ядро може переміщатися на місце субкатегоризатора, в «маргінальну зону», й утворювати зовнішню периферію (втрати через дроселювання; дросель-ефект) (схема 2).

Наприклад, до внутрішньої периферії належать терміни, що мають те саме фреймове ядро, але відрізняються від нього певною кількістю субкатегоризаторів: на першому рівні - одним (дроселювання пари), на другому - двома (дроселювання вологої пари) тощо. Зовнішню периферію поділяємо на найближчу, віддалену й далеку. Зовнішній найближчій периферії порівняно з віддаленою й далекою притаманні сильніші семантичні звґязки з терміном-ядром, причому синтаксичний звґязок є факультативною ознакою, на противагу семантичному.



Схема 2 - Фрейм номінації Процеси, повґязані зі зміною стану речовини, що відбуваються в обґєкті

Віддалена периферія значною мірою, а далека - меншою повґязані із зовнішньою найближчою периферією та найменше - з ядром фрейма. Так, термін інверсія не має спільних зовнішніх формантів з ядром дроселювання, але цей процес безпосередньо стосується змісту нульовий дросель-ефект, тому термін інверсія - складник зони віддаленої периферії, а температура інверсії - зони далекої периферії. Отже, виокремлення ядра і периферії фреймів щодо концептів різних порядків дало змогу показати фрагмент науки про ШХ, проілюструвати семантичні та певною мірою синтаксичні звґязки між елементами фреймів і субфреймів, обґрунтувати відбір відповідних номінацій для дослідження і констатувати цілісність та системність концептосфери ХТ.

Проаналізовано також структурні параметри термінології, для чого встановлено довжину, компонентність термінів, розглянуто їхні різновиди за сферами вживання. Довжина термінів сфери ХТ дорівнює ~ 2,8 слова, проте довжина вузькогалузевого терміна найбільша (~ 3,6 слова). Дослідження компонентності засвідчило, що превалюють двочленні конструкції - 965 одиниць (35,3 %); менша кількість трикомпонентних номінацій 638 (23,6 %); чотирислівних одиниць - 398 (14,6 %); одночленних - 314 термінів (11,5 %). Отже, кількість неоднослівних номінацій дорівнює 2410 (88,5 %), три- і багатокомпонентні терміни складають 53 % (1445 од.). Параметри довжини та компонентності термінів ХТ вказують на пізніше утворення термінних одиниць ШХ порівняно з одиницями природничих та інших технічних наук.

Різновиди термінних номінацій за сферами вживання подано в порядку зменшення наповненості груп: міжгалузеві терміни, що належать спорідненим галузям техніки, - 723 (26,5 %), фізичні терміни - 678 (24,9 %), вузькогалузеві терміни - 551 (20,2 %), хімічні номінації - 88 (3,2 %) тощо. Ці термінні різновиди становлять 74,8 % від усіх одиниць концептосфери ХТ (решта термінів або належить сферам точних, технічних та гуманітарних наук, або стосується кількох галузей одночасно). Отже, термінологія ХТ поліядерна. Вона виникла на базі природничих і деяких технічних наук (машинобудування, приладобудування тощо), тому відсоток, що характеризує термінолексику базових для ХТ наук порівняно з іншими лексичними „нашаруваннями”, досить високий - 55,4 %.

Крім графічного відображення взаємозвґязків концептів різних рівнів, показниками системності термінології концептосфери ХТ служать і гніздотвірні терміни та терміноелементи (під останніми розуміємо частини складених термінів). Наприклад, термін холод є гніздотвірним для 94 номінацій, оскільки корінь холод простежується у назвах відповідних процесів (охолодження), пристроїв (охолодник), речовин (холодоагент), характеристик і параметрів (холодопродуктивність) тощо. Крім того, ці терміни утворюють гіпонімічні ряди (холод - глибокий, помірний). Отже, один гніздотвірний термін холод дає уявлення про важливі поняття й окреслює коло проблемних питань у сфері ШХ. Кількість термінів у складі гнізд коливається від 3 до 125 номінацій, та навколо термінів- і терміноелементів-домінант (83 і 88 відповідно) групуються 2343 номінації (86,0 %). Все це свідчить про відносну самостійність термінології ХТ.

Системність термінолексики ХТ підтверджує аналіз парадигматичних відношень між термінами, до яких належать антонімічні, синонімічні, гіперо-гіпонімічні та ін. Загалом у концептосфері ХТ нараховано 145 термінологічних антонімічних опозицій (ТАО): 32 - контрарні (великі, середні, малі холодильні конденсатори), 30 - контрадикторних (затоплені - незатоплені холодильні випарники), 83 - комплементарні (тепло - холод). ТАО базових концептів притаманні певні диференційні та інтегральні семи. Завдяки інтегральним семам («структура, будова, кількість»; «наявність/відсутність речовини, процесу»; «відношення до реальності»; «градуальність») здійснюється семантичний звґязок між термінами різних концептів. Щоб показати розгалуженість антонімічних опозицій, описано 144 видові ТАО за 25 родовими ознаками. Так, родове ТАО абсолютні ? відносні величини формує низку видових пар: абсолютні ? відносні - втрати, ексцентриситет, довжина та ін., що є прикладом паралельного звґязку; виокремлено також послідовний і мішаний типи звґязків.

Варіантність термінів є закономірним мовним явищем, в основі якого пошук оптимальної номінації. Підставою для виокремлення варіантів у сфері ШХ послужила концепція В. Татаринова, який розрізняє формально-структурне варіювання, що не повґязане із семними відмінностями; ономасіологічне варіювання, яке зумовлено наявністю у мові синонімічних засобів для вираження тих самих логіко-мисленнєвих категорій з різним ступенем їх диференціації; власне синонімію, що ілюструють терміни, які вживаються на позначення одного поняття для виділення в ньому раніше невисвітлених аспектів.

У термінології ХТ виявлено 410 варіантних пар, з-поміж яких 38 є формально-структурними варіантами (9,3 %), 207 - ономасіологічними (50,5 %), 128 (31,2 %) - власне синонімами, 15 пар (3,7 %) визначено як перехідні випадки варіантності, у 19 (4,6 %) парах варіантність створено за рахунок термінів-епонімів, у трьох парах (0,7 %) - завдяки символьним позначкам. Кількість термінів у синонімічних рядах базових концептів коливається від 2 до 10, що свідчить і про певну надмірність, і активну позицію у творчому пошуку доцільної номінації. Формально-структурне варіювання репрезентовано: акцентними (ентаґльпія - ентальпіґя) та морфологічними варіантами (політропний - політропічний; холодоагент - холодагент; паротворення - пароутворення). Ономасіологічне варіювання має такі різновиди: афіксальне (мастильний - змащувальний); композитне (хлорсульфований поліетилен - сульфохлорований поліетилен); композитно-суфіксальне (вітрогін - вітровик); композитно-синтаксичне (утилізаційний казан - казан-утилізатор); синтаксичне (втрати через дроселювання - дросельні втрати); перифрастичне (стисливість - обґємна пружність); еліптичне (температура точки роси - точка роси).

Власне синонімія найскладніша для аналізу, бо потребує інженерних і лінгвістичних знань: термодинамічна температура - пізніша назва абсолютної температури; замість ексергії спочатку вживали терміни максимальна робота і роботоздатність системи. Якщо термін народжується в результаті виникнення нової концепції, то паралельний синонім є концептуальним щодо попереднього. Такими синонімами є терміни грецького походження термоекономічний ~ ексергоекономічний аналіз щодо номінації техніко-економічний аналіз.

Отже, поширене явище варіантності припускає подвійне тлумачення: варіантність багаторядна у часи формування й розвитку термінології, проте вона також є показником розвиненості термінного апарату. З одного боку, вона є поштовхом для подальшого розвитку людського (інженерного) мислення, а з іншого, - може спричиняти термінну плутанину. Одним зі шляхів усунення цього недоліку є відродження термінології, що відповідає українській ментальності.

У третьому розділі «Способи творення термінів у концептосфері Холодильна техніка» розглянуто способи творення термінів та терміноелементів (лексико-семантичний, синтаксичний, морфологічний, запозичення), зроблено функціонально-семантичну стратифікацію термінів ХТ, а також виявлено кількість запозичень та відстежено сучасні тенденції в термінотворенні.

Наразі полісемію тлумачать як «результат варіювання мовцем певних семантичних ознак у сітковому інформаційному процесі» (О. Огуй). Традиційно розрізняють три основні типи полісемії: метафору, гіперо-гіпонімію, яку орієнтовно тлумачать як звуження й розширення значення, та метонімію. Крім того, в роботі виокремлено терміни-полісеманти, що складно уналежнити до якогось типу, проте вони також є основою для виникнення термінних новотворів. Прикладом такого різновиду полісемії слугує термін переохолодження, що виник внаслідок звуження значення і в подальшому семантично розшарувався у сфері техніки і ШХ: 1) охолодження речовини нижче від температури її тверднення; 2) зменшення температури рідини нижче за температуру її конденсації; 3) охолодження продукту до температури його замерзання або на декілька градусів нижче, тобто підморожування продукту. Всі три ЛСВ обґєднує архісема «процес» та ядерна диференційна сема «перехід за певну межу під час зниження температури». Усього зафіксовано 48 полісемічних термінів (1,8 %), які номінують близько 60 понять, актуальних для сфери ШХ.

Метафоризація є підставою для виникнення близько 90 термінів (3,2 %), причому 90 % метафор стосуються міжгалузевої і 10 % - вузькоспеціальної сфери. Більшість метафор створено на ґрунті перенесення емоційних вражень, асоціацій та сприйняття 47 (52,2 %). Крім того, виокремлено 15 тематичних груп метафоризованих термінів, з-поміж яких велику кількість одиниць зафіксовано у групі антропоморфних (шийка [гвинта]) та побутових (кожух [конденсатора]) метафор, що стосуються базового концепту Речі й системи ХТ (статика) (63,4 % - 57). Подальший аналіз показав семні зсуви в аргументах (метафоризованих елементах) і параметрах (ключових елементах) метафор (теорія В. Москвіна). Так, у метафорі мертвий [простір] простежено перенесення за функцією, але параметр мертвий змінює значення і виступає синонімом не до померлий, а до шкідливий, на що впливає аргумент простір, сам же термін означає «некорисний простір».

Семантична деривація другого типу (звуження значення) є продуктивним і регулярним способом термінотворення у сфері ХТ, за допомогою якого утворено 294 терміни (10,8 %), як-от: безвідмовність, надійність, роботоздатність тощо.

Зафіксовано 19 моделей метонімізації, на підставі яких створено 46 (1,7 %) термінів і терміноелементів, що номінують понад 60 спеціальних понять у сфері ШХ, а саме: назва процесу - назва величини (теплопровідність); назва властивості - назва величини (вґязкість); назва речовини - назва розплаву (розтопу) з цієї речовини (евтектика). Отже, лексико-семантичний спосіб творення є досить продуктивним у галузі ШХ (478 номінацій - 17,6 %).

Для виявлення лексичної джерельної бази термінів здійснено функціонально-семантичну стратифікацію одиниць ХТ, у звґязку з чим залежно від структури їх поділено на однослівні терміни та терміноелементи (частини складених номінацій). У результаті такого перекомпонування зґясовано, що 2724 одиниці складаються з 1591 терміна і терміноелемента (зменшення кількості останніх сталося через неврахування повторюваних слів).

Аналіз виокремлених лексичних стратів (загальномовного, загальнонаукового, загальнотехнічного, міжнаукового та вузькоспеціального), які розглянуто на підставі теорії Т. С. Пристайко, показав, що матеріалом для творення термінів у галузі ХТ служить міжнаукова лексика (її доля становить 69,3 %), лексика загальнонаукового та загальнотехнічного шару (18,1 %), загальновживані слова (10,5 %) та вузькоспеціальні одиниці (2,1 %). Невелику кількість вузькогалузевих термінів та терміноелементів пояснено тим, що більшість номінацій сфери ШХ кількакомпонентні і достатньо одного елемента у складі терміна на позначення спеціального поняття, до того ж неоднослівний вузькогалузевий термін може й не містити у своєму складі спеціалізованого елемента (низькі температури). Подальший аналіз номінацій визначив термінологічність складників неоднослівних термінів, що здійснено на підставі запропонованих понять: повна термінонасиченість (всі елементи номінації є термінами: температура охолодження), часткова термінонасиченість (як мінімум один елемент номінації не належить термінній лексиці: ідеальний компресор), термінна ненасиченість (всі елементи номінацій стосуються загальномовного, або загальнонаукового, або загальнотехнічного стратів лексики: забруднена вода). Отже, термінно ненасичена 71 од. (3,0 %); 851 од. (35,3 %) повністю термінонасичена; 1488 од. (61,7 %) частково термінонасичені.

Як зазначено, відсоток однослівних термінів у галузі ХТ невеликий, тому для сфери ШХ характерний синтаксичний спосіб творення (2410 од. - 88,5 %), причому найчастіше концептуалізація понять здійснюється за допомогою атрибутивних субкатегоризаторів: нараховано 1028 (37,8 %) термінів з атрибутивним компонентом (холодний потік), 935 (34,3 %) термінів мішаної (атрибутивно-субстантивної) групи (теоретичний компресор холодильної машини) і лише 447 номінацій (16,4 %) субстантивної групи (втрати холоду).

На підставі дослідження встановлено, що неоднослівні терміни створено за 275 моделями. Високий показник різновидів типів моделей (К = 0,1) характеризує рівень уніфікованості термінології як низький, що притаманно термінологіям, які формуються, і таким, що, трансформуючись, ускладнюються внаслідок обґєктивних змін людського буття.

Словотвірний аналіз 1396 термінів і терміноелементів сфери ХТ (без урахування непохідних одиниць: 1591 - 195 = 1396) довів, що абсолютну перевагу має суфіксальний спосіб творення: 884 одиниці (63,3%); у номінаціях, виражених іменниками, переважають продуктивні суфікси - -енн-(я), -анн-(я) (108 - 7,7 %); -ість (36 - 2,6 %), причому переважно суфіксальні деривати вказують на певну ономасіологічну категорію (процесуальність, предметність, якість тощо); серед терміноелементів-прикметників продуктивний суфікс -н- (237 - 17,0 %), -ов- (90 - 6,4 %).

Інші способи творення номінацій у сфері ШХ менш продуктивні. Так, за допомогою основоскладання побудовано 285 термінів і терміноелементів (20,4 %), з-поміж яких опорні елементи композитів здебільшого позначають предмет (водозбірник), речовину (шестифтористий), процес (вологовипадіння), характеристики (теплопровідність), а частини, що передують опорній, - речовину (водовловлювач), кількість (двотрубний), характеристики (теплообмін) і предмет (кожухозмійовиковий). Префіксальним способом утворено 83 одиниці (6,0 %), безафіксним - 42 (3,2 %), префіксально-суфіксальним - 40 (2,7 %), юкстапозицією - 32 (2,3 %). Рештою способів (префіксально-безафіксним, префіксально-флективним, флективним, морфолого-синтаксичним, абревіацією) утворено 30 одиниць (2,1 %), проте ініціально-цифрова абревіація, яку докладно не розглянуто, є одним з головних термінотвірних способів.

Етимологічний аналіз спеціальної лексики концептосфери ХТ підтвердив припущення про перевагу питомих одиниць. Так, з-поміж 1591 терміна і терміноелемента 901 (56,5 %) питома одиниця, 484 (30,5 %) - іншомовні, з яких 396 термінів латинського, грецького та греко-латинського походження (24,9 %); на підставі цих одиниць (396) виокремлено 144 інтернаціоналізми; 206 (13,0 %) одиниць належать мішаній групі. Великий відсоток запозичень зумовив процес засвоєння іншомовної термінолексики (абсорбер - вбирач; сублімація - узгін), який вважаємо тенденцією сучасного українського термінотворення.



ВИСНОВКИ

Результати дослідження сформульовано у загальних висновках:

З-поміж різних підходів до аналізу термінолексики виокремлено засади опрацювання термінології ХТ: фреймовий як частина когнітивного, соціолінгвістичний, лінгвістичний і термінознавчий підходи. Особливу увагу приділено когнітивному аналізу, який уможливив осмислення й систематизацію знань у сфері ХТ, оформлених у фреймові структури.

Розгляд термінів у соціолінгвістичному й лінгвістичному аспектах виявив різноманітні чинники, які вплинули на зародження та формування термінології ХТ. Аналіз витоків створення головних номінацій сфери ШХ засвідчив, що їх виникнення повґязане з відкриттями ХVIII ст., а становлення термінології - з бурхливим розвитком ХТ у ХХ ст.; мовна політика за радянських часів загальмувала на десятиліття вживання українських автентичних термінів, проте сьогодні відродження українського технічного слова активізується.

Фреймовий аналіз термінології ХТ дав змогу встановити її обсяг (2724 одиниці), виокремити категорійні, базові й опорні концепти, які стали підґрунтям для подальшої концептуалізації термінних одиниць. За допомогою фреймів двох типів вдалося показати ієрархію різних за змістовим наповненням одиниць (концептів, субконцептів, слотів), їх взаємозумовленість і взаємозвґязок, констатувати цілісність термінології, що дало підставу розглядати організацію знань про ШХ як частину людської діяльності, яка обґєднала різновекторні напрями людської думки (науковий, технічний, гуманітарний).

Визначено довжину терміна ХТ (~ 2,8); пояснено, що збільшення вузькогалузевої одиниці (~ 3,6) спричинено становленням термінології сфери ШХ і разом з тим обґєктивними процесами ускладнення людського буття на тлі створених технічних досягнень, що зафіксовано в мові подовженням оперативних одиниць фахового мовлення. Кількість неоднослівних номінацій дорівнює 2410 (88,5 %), три- і більшечленні номінації складають 53 % (1445 од.). Також встановлено, що термінологія ХТ належить до поліядерних; вона сформована на ґрунті природничих, точних і технічних наук, тому відсоток, який характеризує термінолексику базових для ХТ наук порівняно з іншими лексичними „нашаруваннями”, високий (55, 4 %).

Показниками системності та відносної самостійності термінології концептосфери ХТ служать гніздотвірні терміни і терміноелементи, навколо яких групується 86,0 % номінацій. На підставі дослідження антонімічних і варіантних пар термінів простежено семантичні параметри термінології. З-поміж 145 ТАО визначено інтегральні семи, завдяки яким здійснюється семантичний звґязок між складниками опорних концептів ХТ. Поширене явище варіантності (410 пар і рядів термінів) свідчить про розвиненість термінного апарату галузі ШХ та водночас про активний пошук вербальних засобів для реалізації інженерної думки, що властивий термінологіям, які формуються.

Аналіз виокремлених лексичних стратів показав, що матеріалом для творення термінів у галузі ХТ служать: міжнаукова лексика (її частка становить 69,3 %), лексика загальнонаукового і загальнотехнічного стратів (18,1 %), а також загальновживані слова (10,5 %) та вузькоспеціальні одиниці (2,1 %).

Дослідження способів термінотворення виявило, що лексико-семантичний спосіб досить продуктивний у сфері ХТ (17,6 %), проте більшість термінів побудовано аналітично, тобто синтаксичним способом (2410 - 88,5 %), причому кількісно переважають терміни з атрибутивним компонентом (1028 - 37,8 %). Крім того, високий показник різновидів типів синтаксичних моделей (К = 0,1) визначає низький рівень уніфікованості термінології ХТ, що характерно, з одного боку, для періоду її формування й розвитку, а з другого, - це можна пояснити термінологічними змінами, які відбуваються внаслідок ускладнення галузевих понять і зумовлені екстралінгвістичними чинниками.

Словотвірний аналіз 1591 терміна і терміноелемента зафіксував абсолютне превалювання суфіксального способу (63,3 %), порівняно з осново- і словоскладанням (22,7 %), префіксацією (6,0 %) тощо; виокремлено також абревіацію. Разом з тим зареєстровано дві провідні тенденції в сучасному творенні номінацій ХТ: абревіатурне «скорочення» терміна та подовження його за рахунок збільшення кількості складників.

Етимологічний аналіз термінної лексики концептосфери ХТ свідчить про перевагу питомих елементів (56,5 %) з-поміж загальної кількості термінів і терміноелементів (1591), але через те що відсоток іншомовних одиниць у галузі ХТ залишається високим (30,5 %), творення термінів на власному мовному ґрунті триває, адже пошук специфічно-національного у кожній конкретній галузі знань є завжди на часі. Процес засвоєння іншомовної термінолексики вважаємо тенденцією сучасного українського термінотворення.

Отже, УТХТ перебуває на стадії формування й розвитку, на що вказує надмірна варіантність, лексична невпорядкованість, низька синтаксична уніфікованість тощо, проте вона має ознаки і термінології, і терміносистеми, тож подальша систематизація термінних номінацій і створення наукових праць з курсу «Холодильні машини» українською мовою дасть змогу уналежнити УТХТ до розряду терміносистем.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПРАЦЯХ

1. Южакова О. І. Концепт холод та його субконцепти як основа терміносистеми холодильної техніки / О. І. Южакова // Українська термінологія і сучасність. - К.: КНЕУ, 2005. - Вип. VІ. - С. 246-249.

2. Южакова О. І. Екстралінгвістичні чинники формування термінології холодильної техніки / О. І. Южакова // Мова. - Одеса: Астропринт, 2006. - № 11. - С. 273-276.

3. Южакова О. І. Абревіатурний тип мислення інженера / О. І. Южакова // Культура народов Причерноморья. - 2007. - № 110. - Т. 2. - С. 331-333.

4. Южакова О. І. Структурні параметри термінології холодильної техніки (на підставі аналізу слота 2-го порядку Компресор холодильної машини) / О. І. Южакова // Записки з українського мовознавства. - 2007. - Вип. 17. - Одеса: Астропринт, 2007. - С. 127-140.

5. Южакова О. І. Синонімія як спосіб пізнання світу / О. І. Южакова // Мова і культура. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008. - Вип. 10. - Т. ІV (104). - С. 160-166.

6. Южакова О. І. Ономасіологічна структура термінів з атрибутивним компонентом (на матеріалі термінології холодильної техніки) / О. І. Южакова // Вісник: Проблеми української термінології. - Львів: Національний ун-т «Львівська політехніка», 2008. - № 620. - С. 84-90.

7. Южакова О. І. Проблеми варіативності української технічної термінології / О. І. Южакова // Культура народов Причерноморья. - 2008. - № 142. - Т. 2. - С. 433-435.

8. Южакова О. І. Сучасний стан термінології холодильної техніки / О. І. Южакова // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. - Т. 105. - Вип. 92. - С. 146-150 (Серія: Філологія. Мовознавство).

9. Южакова О. І. До проблемних питань перекладу науково-технічного тексту (на підставі термінології холодильної техніки) / О. І. Южакова // Мова і культура. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. - Вип. 9. - Т. VІІІ (96). - С. 357-363.

10. Южакова О. І. Фреймова модель субконцепту «компресор холодильної машини» і проблема вибору / О. І. Южакова // Новітня філологія. - Миколаїв: МДГУ, 2007. - № 6 (26). - С. 129-142.

11. Южакова О. І. Метафора у термінології холодильної техніки / О. І. Южакова // Вісник: Проблеми української термінології. - Львів: Національний ун-т «Львівська політехніка», 2007. - № 593. - С. 45-52.



АНОТАЦІЯ

Южакова О. І. Формування української термінології холодильної техніки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. - Одеса, 2009.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню термінології холодильної техніки, в якому акцентовано увагу на динаміці формування й становлення термінокорпусу, зазначено перспективи його подальшого розвитку.

Встановлено екстралінгвістичні та лінгвістичні чинники формування й розвитку термінного апарату. На підставі побудованої концептуальної моделі дослідженої термінології - концептосфери холодильної техніки - у вигляді фрейма, що слугував інструментом для аналізу виокремлених концептів різних порядків, визначено системні і структурні параметри аналізованого термінного корпусу. Схарактеризовано компонентність і довжину номінацій, виокремлено групи термінів за сферами вживання, описано гніздотвірні одиниці, висвітлено класифікаційні процеси на лексичному рівні.

Визначено особливості способів творення термінів і терміноелементів, зроблено функціонально-семантичну стратифікацію лексики, виявлено кількість запозичень та простежено тенденції в українському термінотворенні.

Ключові слова: термін, терміноелемент, фрейм, концепт, концептосфера холодильної техніки.



АННОТАЦИЯ

Южакова Е. И. Формирование украинской терминологии холодильной техники. Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова. - Одесса, 2009.

Диссертация посвящена комплексному анализу терминологии холодильной техники; при её исследовании были использованы разные методы. Социолингвистический подход применён для установления экстралингвальных и лингвистических факторов формирования и развития терминокорпуса холодильной техники. Зарождение науки об искусственном холоде связано с открытиями ХVIII в., а её становление - с бурным развитием техники в ХХ веке.

Фреймовый анализ (построение фреймов) дал возможность определить объём терминологии (2724 номинации) и структурировать концепты разных уровней, то есть показать иерархию разных по содержанию единиц (концептов, субконцептов, слотов), их взаимообусловленность и взаимосвязь, а также констатировать целостность и относительную самостоятельность терминологии.

Охарактеризована компонентность (число двух-, трёх-, четырёх-, пяти- и шестикомпонентных терминов составляет 83,5 %) и подсчитана длина термина концептосферы холодильной техники (~ 2,8 слова), а также длина узкоспециального термина (~ 3,6 слова), что подтверждает факт о более позднем образовании номинаций сферы искусственного холода по сравнению с естественными и некоторыми техническими науками.

Терминоведческий анализ стал теоретической основой для выделения групп терминов в зависимости от сфер употребления. Установлено, что терминология холодильной техники принадлежит к полиядерным, так как она сформирована на базе естественных, точных и технических наук, поэтому процент, характеризующий терминолексику базовых для сферы искусственного холода наук по сравнению с другими лексическими напластованиями, достаточно высок (55,4 %); доля узкоотраслевых терминов составляет 20,2 %.

В дальнейшем исследовании использовался лингвистический подход. С его помощью определены гнездообразующие термины и терминоэлементы (171), вокруг которых сгруппированы 2343 номинации (86,0 %), что считается высоким показателем системности терминологии.

Анализ семантических параметров терминологии выявил, что 145 антонимических оппозиций разных концептов семантически соединены между собой определёнными интегральными семами. Распространённое явление вариантности (410 терминологических пар и рядов) свидетельствует о двух противоположных процесах и свойствах терминологии холодильной техники: с одной стороны, речь идёт о формировании и становлении терминологии, с другой, - о развитости мышления инженера-холодильщика, который может использовать разные единицы речи для выражения одной и той же мысли.

Описание лексических стратов (общеупотребительного, общенаучного, общетехнического, межнаучного, узкоспециального) показало, что материалом для создания терминов в области искусственного холода служат межнаучная лексика (её доля равна 69,3 %), общенаучные и общетехнические слова (18,1 %), а также общеупотребительная (10,5 %) и узкоспециальная (2,1 %) лексика.

Исследование способов терминообразования в сфере искусственного холода позволило зафиксировать относительную продуктивность лексико-семантического способа (17,6 %), однако большинство терминов, среди которых преобладают номинации с атрибутивным компонентом (1028 - 37,8 %), построены аналитически (2410 - 88,5 %). В данной концептосфере зарегистрирован высокий показатель разновидностей типов моделей терминов (К = 0,1), который соответствует низкому уровню унификации терминологии. По сравнению с моделями других терминосистем для сферы холодильной техники характерно меньшее число однословных и большее количество трёх- и четырёхчленных единиц определённых конструкций.

Словообразовательный анализ терминов и терминоэлементов подтверждает предположение об абсолютном превалировании суффиксального способа образования (63,3 %) в сопоставлении с осново- и словосложением (22,7 %), префиксацией (6,0 %) и т. д., причём суффиксальные дериваты, как правило, указывают на определённую ономасиологическую категорию; выделена также аббревиация. В результате синтаксического и словообразовательного анализа обнаружены две тенденции в изменении структуры термина: «уменьшение» его длины вследствие аббревиации и увеличение его состава благодаря синтаксическому способу образования.

Рассмотрение единиц с точки зрения этимологии даёт возможность сделать вывод о наибольшем количестве исконных однословных и компонентов неоднословных терминов (56,5 % от общего числа терминов и терминоэлементов). Большой процент заимствований (30,5 %), без учёта номинаций смешанной группы (13,0 %), стал причиной поиска национальных эквивалентов для терминолексики иностранного происхождения. Указанный процесс считаем тенденцией современного украинского терминообразования.

Ключевые слова: термин, терминоэлемент, фрейм, концепт, концептосфера холодильной техники.



ANNOTATION

Yuzhakova O. I. Formation of Ukrainian refrigeration engineering terminology. Manuscript.

Thesis for а candidate degree in Philology. Speciality 10.02.01 - the Ukrainian language. - Odesa I. I. Mechnikov National University, Odesa, 2009.

This thesis focuses on the comprehensive research of refrigeration engineering terminology and dwells on the prospects of its further development with emphasis put on the dynamics of term framework formation.

...