Формування та функціонування італійської економічної терміносистеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЯКОВЕНКО Ольга Іванівна

УДК 811.131.1'276.6:33

ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІТАЛІЙСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ

Спеціальність 10.02.05 - романські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі іспанської та італійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, професор Магушинець Іван Іванович професор кафедри іспанської та італійської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Помірко Роман Семенович завідувач кафедри французької філології Львівського національного університету імені Івана Франка;

кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Пономаренко Володимир Панасович в. о. завідувача відділу романських, германських і балтійських мов Інституту мовознавства НАН України імені О.О. Потебні.

Захист відбудеться “18” вересня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розіслано “30” червня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради канд. філол. наук Клименко Л.В.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Фахова мова сфери економіки, яка обслуговує цілу низку суміжних наук, привертала й продовжує привертати увагу вчених в аспекті виявлення основних структурних, семантичних, стилістичних, прагматичних та іншого роду характеристик термінологічної лексики. Особливе місце посідають праці на матеріалі української мови, присвячені дослідженню економічних терміносистем (Чорновол Г. В., Покровська О. А., Шапран Д. П., Чуєшкова О. В.). Подібні проблеми є об'єктом дослідження і романо-германського мовознавства (Вакулик І. І., Малиновська I. В., Грицьків А. В., Гутиряк О. І., Константінова О. В., Дуда О. І., Пушкар В. І., Бєлозьоров М. В., Кришталь С. М.).

Функціонування економічної термінології набуває особливого значення саме зараз, в період поглиблення інтеграції країн і міжнародних економічних зв'язків. Лексичний склад, розширення й ускладнення економічної терміносистеми італійської мови віддзеркалює прогресивний розвиток суспільства, вплив сучасних процесів глобалізації, інтеграції, регіоналізації та посилення міжкультурної взаємодії. Наприкінці XX - початку XXI століть сфера економіки виявилась одним із головних “постачальників” неологізмів до італійської мови в зв'язку з новими тенденціями й напрямками соціально-економічного розвитку. Саме зростання кількості термінів, пов'язаних з економікою, пояснює підвищений інтерес до цієї сфери як одного з джерел поповнення словникового складу і потребує детального дослідження.

Отже, актуальність теми даного дисертаційного дослідження визначається, з одного боку, роллю економічної лексики у збагаченні словникового складу мови, а з іншого - необхідністю аналізу різноманітних процесів та явищ у лексиці сфери економіки останнього десятиріччя, причин і результатів якісних змін у способах і засобах збагачення цього пласту лексики італійської мови та особливостей його функціонування. Актуальність дисертації зумовлена також необхідністю застосування комплексного підходу до вивчення італійського економічного терміна, який ще не був об'єктом всебічного лінгвістичного аналізу, що безпосередньо сприятиме подальшому розвитку термінології та термінографії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі іспанської та італійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у відповідності з планом науково-дослідницької роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах наукової теми “Актуальні проблеми філології” (код 02 БФ 044-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України.

Тема дисертації у новій редакції затверджена на засіданні Вченої ради Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 5 від 17 грудня 2007 року).

Мета і завдання дослідження. Основна мета роботи полягає у комплексному лінгвістичному аналізі економічної термінології сучасної італійської мови як підсистеми загальнолітературної мови.

Визначена мета передбачає вирішення таких завдань:

- визначити різницю між загальновживаною та термінологічною лексикою з позиції номінативної функції, яку вони виконують;

- описати особливості лексико-семантичних процесів італійської економічної термінології;

- проаналізувати лексичний склад досліджуваної термінології; виявити найпродуктивніші шляхи та способи поповнення італійської економічної термінології; визначити найпродуктивніші моделі утворення італійських термінів для позначення економічних понять;

- описати механізм метафоричного способу термінотворення; встановити канали метафоричного переносу та з'ясувати роль різноманітних тематичних груп лексики в метафоричному способі поповнення термінологічного складу економічної підсистеми сучасної італійської мови;

- провести комплексне дослідження італійських економічних неологізмів останнього десятиліття на матеріалах сучасної італійської преси.

Лексичний склад економічної терміносистеми сучасної італійської мови виступає об'єктом даного лінгвістичного дослідження.

Предметом дослідження є шляхи формування та особливості функціонування італійської економічної термінології на сучасному етапі мовного розвитку.

Матеріалом дослідження послужили лексикографічні джерела - сучасні економічні енциклопедичні словники італійської мови, а також тлумачні і перекладні словники, що охоплюють різні сфери економіки; в результаті було відібрано і досліджено корпус італійської економічної термінологічної лексики обсягом 5403 одиницi. Досліджено також корпус неологізмів досліджуваної термінології - 515 терміноодиниць - за останні 10 років, вибірка яких здійснювалася з сучасної італійської преси за останнє десятиліття: Corriere della sera, Foglio, Gazzetta del Sud, Giornale, Libero, Manifesto, Messaggero, Sole 24 Ore, Stampa.

Методи дослідження. Застосовуючи системний аналіз, ми розглядаємо італійську економічну термінологію як цілісне системне утворення.

При дослідженні економічної терміноcистеми основою є ономасіологічний підхід. В залежності від завдань, ми використовуємо різні його напрямки, а саме: семантико-структурний, функціональний, когнітивний.

Мета та завдання дисертації визначили вибір таких методів дослідження, як: індуктивний метод, етимологічний аналіз; словотвірний аналіз; метод словотвірного моделювання; статистичний та порівняльно-співставний методи; виокремленню новотворів і підтвердженню їхнього узуального статусу сприяє комплексний підхід, із використанням таких критеріїв, як кількісний, лінгвістичний та соціолінгвістичний; аналіз словникових дефініцій; аналіз кореляції мовних та суспільних явищ, за допомогою якого аналізується вплив екстралінгвістичних чинників у взаємозв'язку з факторами внутрішнього характеру на розвиток словникового складу досліджуваної терміносистеми.

Наукова новизна дослідження. Вперше запропоновано комплексне лінгвістичне дослідження особливостей формування та функціонування італомовної економічної термінології з урахуванням шляхів поповнення термінології впродовж останнього десятиліття, які, хоча і є продовженням термінотворчих процесів попередніх періодів, але проявляють нові тенденції. В результаті дослідження визначено найпродуктивніші шляхи, словотворчі моделі та дериваційні засоби поповнення словника досліджуваної терміносистеми, завдяки чому можна прогнозувати основні нанпрямки подальшої розбудови італійької економічної термінології.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що в ній у результаті дослідження розкрито особливості лексичного складу італійської економічної термінології на сучасному етапі мовного розвитку. Таким чином, теоретична значущість пропонованої роботи визначається її внеском до таких аспектів мовознавства як соціолінгвістика, термінознавство і термінографія, ономасіологія та її напрямків: семантико-структурного, функціонального та когнітивного.

Практичне значення дослідження заключається в тому, що його результати можуть бути використані для підготовки та читання курсів з лексикології, стилістики, лінгвокраїнознавства, термінознавства, на практичних заняттях з термінології та перекладу як на факультетах мовної спеціалізації, так і в навчальних закладах економічної освіти. Матеріали дослідження можуть бути використані в методичних розробках та навчальних посібниках для студентів філологічних, економічних та факультетів перекладу, в написанні курсових, бакалаврських і магістерських робіт та на практичних заняттях з італійської мови. Практичне значення визначається також перспективою використання отриманих результатів у лексикографічній практиці, а також для внормування термінологічної лексики.

Основні положення, що виносяться на захист:

1. Терміни італійської економічної термінології функціонують за всіма правилами системної організації лексики як на поняттєвому, так і на мовному рівнях, про це свідчить факт існування процесів синонімії, антонімії, полісемії (що нейтралізується в контексті) та парадигматичних відносин гіперо-гіпонімії, які зумовлені єдиним лінгвоментальним механізмом номінації.

2. Найсуттєвіші типологічні риси італійської економічної термінології знаходять своє вираження в таких лексико-семантичних та структурно-синтаксичних характеристиках, як: кількісна перевага полілексемних термінів над однослівними (терміни-словосполучення складають 65%), що зумовлено як позалінгвальними, так і лінгвістичними і прагматичними чинниками. Головним позалінгвальним чинником є фаховий характер економічної терміносистеми, що на мовному рівні відображається ускладненням структури термінологічних одиниць. Лінгвістичні і прагматичні чинники зумовлюють відносно меншу багатозначність полілексемних термінів у порівнянні з монолексемними. Найпродуктивніші структурні моделі полікомпонентних одиниць в економічній термінології складаються з двох і трьох компонентів. Монолексемні терміни італійської економічної термінології, переважну більшість яких становлять іменники, вживаються як самостійні номінативні одиниці і як ядерні терміноелементи термінологічних словосполучень.

3. Основою формування і сучасного розвитку італійської економічної термінолоії є латинська, власне італійська і частково іншомовна лексика. Шляхи та способи творення італійських економічних термінів не відрізняються від способів утворення загальновживаних слів, але мають і свої особливості. Найбільшою продуктивністю в системі економічних термінів відзначається суфіксальне термінотворення.

4. Термінологізація загальновживаної лексики відбувається переважно за рахунок когнітивних процесів метафоризації. Метафоричні терміни в італійській економічній термінології здійснюють когнітивну, комунікативну, прагматичну та навіть естетичну функції (які перебувають у постійній взаємодії) і репрезентовані 10 тематичними групами.

5. Неологічні процеси в межах італійської економічної термінології спричинено взаємодією чинників внутрішнього та зовнішнього характеру. Впродовж останнього десятиріччя основними рисами процесів термінотворенння для позначення нових економічних понять, що спостерігаються в межах досліджуваної терміносистеми, є: активізація префіксального способу та словоскладання, а також пожвавлення процесу запозичення іншомовних термінів.

Апробація результатів дисертації. Положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри іспанської та італійської філології з 2002 по 2008 рр., а також були представлені на наукових конференціях: Наукова конференція “Сучасна іспаністика у культурологічному контексті” (Київ, 2003 р.); Міжнародна наукова конференція за участю молодих учених “Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження” (Київ, 2003 р.); Міжнародна наукова конференція “Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” (Київ, 2003 р.); Міжнародна наукова конференція “Семіотика культури / тексту в етнонаціональних картинах світу” (Київ, 2004 р.); Міжнародна наукова конференція “Філологія в Київському університеті: історія та сучасність” (Київ, 2004 р.); ХІV Міжнародна наукова конференція “Мова і культура” ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 2005 р.); VIII Науково-практична конференція “Стратегія та методи навчання мов для спеціальних цілей” (Київ, 2007 р.); Міжнародна наукова конференція “Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства” (Київ, 2007 р.).

Публікації. Результати виконаного дослідження викладено в 13 наукових статтях, опублікованих у фахових виданях ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається із переліку скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного із них, загальних висновків, списків використаної наукової та довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу й додатків. Обсяг тексту дисертації - 198 сторінок, загальний обсяг роботи - 234 сторінки. Список використаних джерел нараховує 243 найменування. Список джерел ілюстративного матеріалу налічує 292 позиції. Робота містить 15 додатків, обсяг яких - 199 сторінок. Додатки складаються з двох таблиць: “Способи термінотворення” та “Семантичні різновиди італійських економічних метафоричних термінів”, додатків щодо кожного зі способів та шляхів поповнення сучасної італійської економічної термінології, а також лексико-семантичних процесів в межах досліджуваної термінології та тематичного словника.

італійський економічний термінологія преса

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У “Вступі” подається обґрунтування теми дисертаційного дослідження: в ньому визначаються актуальність, наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи, встановлюються мета і завдання, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано основні положення, що виносяться на захист. Вступ містить також дані про матеріал і методи дослідження, про структуру даної роботи.

У першому розділі - “Характерні риси системи економічних термінів сучасної італійської мови” - подано результати вивчення понять “термін” і “термінологія”; надано власні визначення понять “термін” і “термінологія”, “економічний термін” та “економічна термінологія”; визначено особливості термінологічної лексики відносно загальновживаних слів; досліджено італійську економічну термінологію як елемент структурно-семантичної організації мови та визначено її характерні риси, з огляду на її специфіку.

Під поняттям “економічна термінологія” розуміється прошарок лексики, який обслуговує різні сфери економічної діяльності, і пов'язаний з економікою як наукою, як фахом, як сферою суспільної діяльності. Економічний термін розуміється як слово чи словосполучення, що висловлює і формує спеціальне поняття, яке співвідноситься з іншими поняттями у системі понять сфери економіки і має власну наукову дефініцію.

Розвиток синонімії (зафіксовано 542 синонімичні пари) обумовлено особливостями розвитку самої системи економічних відносин, а також мовними системними закономірностями, такими як розширення та звуження значення, поява нових найменувань, запозичення, наявність різних словотвірних моделей, різна етимологія терміноелементів, перенос значення та ін. Найрозповсюдженішим типом синонімії в межах економічної термінології є синонімічні відносини між італійським терміном та запозиченою терміноодиницею - 30% всіх синонімічних термінів.

Полісемія є складовою частиною процесу формування нових значень, які утворюються в результаті процесів термінологізації, ретермінологізації та полісемантизації на основі семантичних переносів або спеціалізації; нами виявлено 47 полісемічних економічних термінів італійської мови. У семантичному та формально-структурному планах економічним антонімам властива більшість кваліфікаційних ознак загальнолексичних антонімів.

Гіпонімічна парадигма є однією з найважливіших категорій, яка формує термінологічну структуру економіки і виступає засобом тематичної організації економічної терміносистеми. Гіперо-гіпонімічні відношення економічних термінів відображають різнорівневі родо-видові зв'язки понять терміносистеми.

Взявши до уваги кількісну перевагу багатокомпонентних термінів над однослівними (вони складають 65% термінологічної лексики досліджуваної сфери), що пояснюється схильністю термінів досліджуваної термінології до аналітизму та диференціації понять, надано рекомендації щодо скорочення надто громіздких термінологічних структур.

У другому розділі - “Шляхи поповнення італійської економічної термінології” - досліджено внутрішньо- та зовнішньомовні шляхи термінотворення італійських економічних термінів; визначено найпродуктивніші термінотворчі моделі.

У результаті комплексного аналізу економічної термінології сучасної італійської мови (матеріалом дослідження є 5403 терміноодиниць), яке проводилося на трьох рівнях лінгвістичного аналізу, а саме: морфологічному, семантичному та синтаксичному, виокремлено корпус однокомпонентних термінів, утворених за допомогою зовнішньо- та внутрішньомовних шляхів та способів поповнення лексичного складу (вони складають 35% від загальної кількості термінів), та використовуючи результати статистики, ми можемо зробити висновок, що шляхи та способи термінотворення не відрізняються від способів утворення загальновживаних слів.

Основними шляхами термінотворення в сучасній італійській економічній терміносистемі є деривація (словотвірна та семантична) та запозичення. Суфіксація посідає перше місце - 27% (345 термінів). Метод абревіації займає друге місце, адже значну частину досліджуваної термінології складає група термінів-абревіатур - 18% (226 термінів). Метод словоскладання є дуже продуктивним на сучасному етапі, доля термінів-композитів складає 14% (175 італійських економічних термінів). Процес запозичення іншомовних термінів (переважна більшість яких це запозичення з англійської мови) як спосіб поповнення економічного словника італійської мови, за продуктивністю посідає четверте місце і нараховує 13% однокомпонентних економічних термінів сучасної італійської мови (165 терміноодиниць). Частина термінів з латинського фонду складає 9% (113 термінів). Шостим за продуктивністю є семантичний спосіб поповнення термінологічного словника - 8% (97 термінів). Низьким рівнем продуктивності відзначено спосіб префіксації - 5% (61 термін). Такий спосіб поповнення лексичного складу підмови економіки, як регресивний словотвір, не виявляє високої продуктивності - 4% термінологічних одиниць (55 термінів). Спосіб калькування іншомовних термінів, переважна більшість яких походять з англійської, посідає дев'яте місце - в цей спосіб утворено лише 2% однокомпонентних економічних термінів сучасної італійської мови (31 термін).

На морфологічному рівні суфіксація є найпродуктивнішим способом термінотворення в межах еконoмічної термінології. Отже, внаслідок вивчення структури та семантики суфіксальних дериватів італійської економічної термінології отримано наступні результати: 1) суфіксальна деривація спричиняє зміну категорії (accreditare < accredita- + -mento = accreditamento); 2) найпродуктивнішою основою для творення термінів-іменників є дієслівна - 75% економічних терміноодиниць утворено методом віддієслівної суфіксації (253 терміни); прикметникові основи теж відрізняються досить високою продуктивністю - 15% (46 термінів); похідні економічні терміни-іменники, утворені від іменникових основ, складають 10% всіх суфіксальних дериватів (36 термінів); 3) встановлено, що в італійській мові економіки діє принцип поняттєво-суфіксальної диференціації та спеціалізації: суфікси виражають і диференціюють інтер- та інтракатегоріальні зв'язки (finanzia- + -mento = finanziamento; “finanziare” + “atto di” = “atto di (finanziare)”); 4) в групі італійських економічних термінів-іменників суфіксальних похідних ми виділяємо наступні семантичні групи: перше місце за кількістю посідають похідні для позначення певного виду економічної діяльності чи процесу - 63% (211 термінів). Найпродуктивнішими моделями в цій групі є: V + -zione (distribuzione, compensazione, obbligazione); V + -mento (accreditamento, finanziamento, fallimento); V + -ione / -sione (divisione); V + -enza (scadenza). Другою за чисельністю є група термінів, що позначають агента, виконавця чи суб'єкта економічної діяльності - 23% економічних термінів-іменників, утворених способом суфіксації (78 термінів). Найпродуктивнішими моделями в межах цієї групи є: V + -tore / -trice (imprenditore, monopolizzatore, prestatore); N + -ista (aumentista, azionista, premista); V + -ante (montante, mutuante). Суфіксальні похідні для позначення якісних характеристик економічних процесів та їх виконавців складають 14% (46 термінів). Найпродуктивнішими моделями тут виступають: A + -itа (competitivitа, convertibilitа); A / N + -ismo (liberismo, protezionismo); 5) у словотвірній системі досліджуваної термінології існує певний набір суфіксальних формантів та словотвірних моделей із арсеналу загальномовних, яким властива поняттєво-категорійна спеціалізація в межах терміносистеми. Найпродуктивнішими моделями творення італійських економічних термінів-іменників способом суфіксальної деривації є наступні: V + -zione - 33% (110 термінів); V + -mento - 16% (52 терміни); A + -itа - 7% (24 терміни); A + -ismo - 6% (20 термінів); V + -tore / -trice - 6% (21 термін); N + -ista - 5.7% (19 термінів); V + -ione / -sione - 5.4% (18 термінів); V + -enza - 4.8% (16 термінів); V + -ante / -ente - 3% всіх суфіксальних похідних досліджуваної термінології (10 термінів).

Спираючись на отримані результати структурно-семантичного аналізу та дані статистичних підрахунків стосовно процесів префіксальної деривації італійських економічних термінів-іменників, ми можемо зробити наступні висновки: 1) префіксація, як правило, не викликає зміну категорії: inflazione (N) + iper- = iperinflazione (N), fiscale (A) + para- = parafiscale (A); 2) значення терміна в процесі деривації змінюється відповідно до значення префікса. Так, наприклад, префікс re- використовується в значенні “di nuovo”. Отже, семантичною моделлю префіксального терміна-деривата reinvestire є: “investire” + “di nuovo” = “di nuovo (investire)”; 3) заперечний префікс anti- є найпродуктивнішим, за його допомогою утворено 16% префіксальних дериватів (10 термінів), наприклад: anticongiunturale, anticonsumistico, antinflattivo, antinflazionistico. Досить продуктивними виступають також префікси: dis- (10% - 6 термінів): disinflazione, disoccupazione, disintermediazione; co- (8% - 5 термінів): coassicurazione, cogestione; sotto- (8% - 5 термінів): sottocapitalizzazione, sottoconsumo, sottosviluppo; ex- (6% - 4 терміни): excedola, exdiritto, exdividendo; iper- (5% - 3 терміни): iperinflazione, ipermercato, iperreazione; pre- (5% - 3 терміни): prepensione; sovra- (5% - 3 терміни): sovraindebitamento, sovraoccupazione, sovrapproduzione; in- (5% - 3 терміни): insolvenza. Інші префікси, такі як: con-, contro-, de-, infra-, inter-, para-, re-, s-, sopra-, stra-, sub-, super- не виявляють високої продуктивності у творенні економічних термінів-іменників сучасної італійської мови.

На морфо-синтаксичному рівні найпродуктивнішими способами термінотворення виступають абревіація та словоскладання. Дослідження процесів абревіації, як способу поповнення термінологічного словника сфери економіки італійської мови, дозволило зробити наступні висновки:

1) абревіація сприяє виникненню паралельної скороченої форми вже існуючої терміноодиниці: Ente nazionale di previdenza e assistenza statali > ENPAS; 2) відзначається тенденція до використання абревіатур не тільки як повноцінної, але й основної комунікативної одиниці, коли вона (абревіатура) створюється і вживається одночасно із розгорнутою формою; 3) терміни-абревіатури сфери економіки представлені переважно абревіатурами ініціального типу, які, в залежності від способу їхньої вимови, поділяються на: буквені чи алфавітні (PNL - Prodotto nazionale lordo, PСP - Pagamento contro pagamento; S.r.l. - Societа a responsabilitа limitata); звукові чи фонетичні (AIRE - Associazione italiana delle societа di revisione, ACRI - Associazione tra casse di risparmio italiane, IRPEF - Imposta sul reddito delle persone fisiche). Іншим структурним типом абревіатур досліджуваної термінології є абревіатурами складового типу (MEIM - Mercato monetario e finanziario, CONSOB - Commissione nazionale per le societа e la borsa); 4) характерною рисою досліджуваної термінології є досить активне словотворення зі скороченнями: irizzare > IRI - включити до складу IRI - націоналізувати.

В результаті дослідження на структурно-семантичному рівні та використовуючи статистичні дані, ми дійшли наступних висновків щодо словоскладання як способу поповнення італійської економічної термінології: 1) творення композитів досліджуваної терміносистеми супроводжується семантичною деривацією, досить часто це призводить до метафоричного переосмислення одного чи обох компонентів складного слова: casa-madre, impresa-figlia, obbligazioni-spazzatura; 2) композити італійської економічної термінології мають суто італійський характер - їх утворення є проявом загального процесу семантичної конденсації термінолексики; 3) дослідження італійських економічних термінів - складних слів в плані їхньої словотворчої будови показало, що найпродуктивнішим структурним типом є сполучення двох іменників - 54% (95 термінів): acquisto-vendita, capogruppo, borsa merci; утворення із префіксоїдами та суфіксоїдами посідають друге місце і становлять 30% (53 терміни): girofondo, multiproprietа; наступним типом за продуктивністю є поєднання прислівника та іменника - 8% (15 термінів): dopoborsa, quasi-contratto, quasi-prestito, benefondi, dopolistino; 4) найпродуктивнішими словотворчими формантами виступають наступні: aliquota, banca, borsa, cambio, capo, corso, costo, fondo, impresa, inflazione, libro, moneta, obbligazione, paese, prezzo, quota, reserve, scorta, societа, tasso, valore; 5) що стосується складних слів, утворених за допомогою префіксоїдів та суфіксоїдів, то внаслідок проведеного дослідження і використовуючи дані статистики, ми можемо стверджувати, що найпродуктивнішими префіксоїдами, що беруть участь у творенні італійських економічних термінів, виступають наступні: auto- (25% - 13 термінів) (autoassicurazione, autoconsumo, autofinanziamento) та euro- (17% - 9 термінів) (euroazione, euroassegno, eurocredito); префіксоїди neo-: neocorporativismo, tele-: teleacquisti, xeno-: xenomercato, та суфіксоїд -giro: bancogiro - виявляють середню продуктивність. Утворення із префіксоїдами agri-, capo-, deci-, iso-, macro-, meso-, metro-, micro-, mini-, porta-, multi- не виявляють високої продуктивності в утворенні італійських економічних термінів складно-похідних слів; 6) для італійської економічної термінології характерним є досить новий і відносно продуктивний тип творення складних термінів - “книжне чи культурне словоскладання”, який полягає у поєднанні суфіксоїдів із префіксоїдами: duopolio, monopsonio, omeopolio, ergonomia. У цей спосіб утворено 6% складних слів досліджуваної термінології (10 термінів).

Метафоричний спосіб творення економічних термінів зі слів загального вжитку є в італійській мові досить продуктивним (автор виявив 364 метафоричні терміноодиниці, з яких 97 є монолексемними), що забезпечує інтенсивну взаємодію загальновживаної лексики із термінологічною. Аналіз досліджуваного лексичного матеріалу дозволяє дійти висновку, що у формуванні переосмисленого термінологічного значення актуалізується не будь-яка сема, а лише та, яка є найнеобхіднішою для успішного втілення завдання вторинної номінації. Так, економічна дійсність постає перед нами начебто гра: gioco borsistico, gioco d'azzardo, gioco di cambiali, gioco equo; а діячі - як герої цієї гри чи казкові герої: gnomo. Численними є терміни, семантику яких має декодувати перекладач (адресат комунікації) в процесі мовного акту, наприклад: а bocca di barile - “як з відра” - операції з купівлі-продажу об'єму цінних паперів, незалежно від їх квотування.

Визначення асоціативних полів сприяло виділенню концептуальних метафор, серед яких найбільше представленими виступають такі: “бізнес - війна”, “конкуренція - бій”; “економічна система - тваринний світ, економічні діячі - представники тваринного світу”; “економіка - довкілля, економічні явища - природні явища”; “економічні проблеми - хвороба, а заходи їх подолання - лікування”; “економіка - родина, а суб'єкти економічної діяльності - члени родини”; “економіка - людське тіло, ринкові механізми - частини тіла”.

Внаслідок дії екстра- та інтралінгвістічних факторів італійська економічна термінологія інтегрує іншомовні терміни, які є власне запозиченнями чи кальками іншомовних слів. Вивчення складу італійської економічної термінології в діахронному плані показує, що виявлені нами економічні терміни за походженням поділяються на дві групи: слова латинського фонду та запозичення з інших мов. З точки зору походження італійської економічної термінології виявлено, що значну частину складають терміноодиниці з латинської мови (оскільки італійська є природним розвитком латинської мови). Нами виявлено 161 економічний термін з латинською основою: aliquota, dividendo, azienda, cradito, denaro. Що стосується власне запозичень з інших мов, то їх можна класифікувати відповідно до ступеня асиміляції в італійській мові. На основі цього ми виділяємо неінтегровані та інтегровані запозичення. У результаті статистичних підрахунків отримано наступні результати:

1) група термінів, що не підпорядкувалися внутрішньомовним правилам італійської мови та повністю зберегли своє первинне написання, є найпоширенішою: вона складає 330 економічних термінів, з яких 118 є монолексемними терміноодиницями. За розповсюдженістю найбільшу частину складають запозичення з англійської мови - 94%: dumping, non-profit, budget, swap, straddle, dealer, що свідчить про велику силу культурно-інтеграційних процесів. Неінтегровані запозичення з французької мови представлено 4.5%: tranche; запозичення з інших мов складають 1.5%: kaizen, embargo, noch;

2) група термінів, що підпорядкувалися внутрішньомовним правилам, становить 47 терміноодиниць. Найпродуктивнішою ланкою є інтегровані запозичення з французької мови - 51%: avallo, profitto, superetta, franco; а також з англійської - 23.5%: stagflazione, supermercato, eurodollaro.

Структурно-семантичне калькування є досить продуктивним способом передачі іншомовних термінів, що не мають аналогів в італійській мові. Група італійських економічних термінів - кальок іншомовних терміноодиниць - становить 88 одиниць. Найчисленнішим типом всередині цієї групи є калькування англійських економічних термінів - 82%: orso, volatilitа, stagnazione, toro, linea di credito; кальки з французької мови представлено 14%: allocazione, cedola, societа anonima.

У третьому розділі -- “Функціонуваня італійських економічних термінів (на матеріалах публіцистики останнього десятиліття)” - розглянуто семантичні різновиди економічних метафоричних термінів, їх функції в текстах; досліджено корпус італійських економічних неологізмів останнього десятиліття за матеріалами сучасної публіцистики.

Дослідження італійських економічних термінів на семантичному рівні показало високу продуктивність метафоризації як способу поповнення лексичного складу терміносистеми, що вивчається. Нами використано широкий підхід щодо виділення метафор, створений на загальних засадах когнітивної лінгвістики. В процесі аналізу економічного мовлення виділено когнітивну, комунікативну, прагматичну та естетичну функції метафори, які знаходяться у постійній взаємодії (в залежності від контексту важливість тієї чи іншої функції метафори може збільшуватися чи зменшуватися).

Аналіз виявив, що метафоричні терміни в підмові економіки не є поодинокими, випадковими вкрапленнями, а являють собою цілу систему, яка формується за певними семантичними моделями, репрезентованими в італійській мові 10 тематичними групами. Кількісний аналіз італійських метафоричних термінів підмови економіки уможливив визначення ролі цих тематичних груп. Так, антропоморфна метафора посідає перше місце в італійській економічній термінології - 36% метафоричних термінів економічної сфери (130 термінів): consorella, mano invisibile, impresa figlia, casa madre; другою за розповсюдженістю групою є метафори для позначення предметів побуту - 14% (52 терміни): forbici salariali, paniere di beni, “collo di bottiglia; група метафоричних термінів для позначення кольору складає 12% від загальної кількості метафоричних економічних терміноодиниць (44 терміни): mercato nero, andare in rosso, borsa nera, clausola rossa, economia verde; численною є також група для позначення абстрактних понять, що набувають фізичних характеристик внаслідок їх переосмислення - 9% ( 32 терміни): congelamento dei prezzi, risveglio e flessione dei valori, moneta calda, fluttuazione sporca; військова метафора представлена 6% від загальної кількості метафоричних термінів економіки сучасної італійської мови (23 терміни): cavalliere bianco, politica “del rubamazetto”, lotta concorrenziale, combattere la concorrenza; група термінологічних одиниць для позначення довкілля і природних явищ також складає 6% (20 термінів): clima congiunturale, giardinetto, integrazione a valle; зооморфна метафора посідає сьоме місце і представлена 5% метафоричних термінів (18 термінів): mercato dell'orso, mercato del toro, agnello, gatto selvaggio, farfalla, articolo civetta. Як показало дослідження, запозичення з інших наук (quoziente acido di liquiditа, risanamento fiscale), національно-географічна (riforma bonsai, samurai bond, obbligazione “yankee”, sushi bond, “muraglia chinese”) та орієнтаційна (integrazione ascendente, rialzista, mercato al ribasso) метафори відзначені однаковою продуктивністю: всі три групи виявляють середню продуктивність і нараховують по 4% досліджених метафоричних термінів сучасної італійської економічної термінології.

Взаємодія чинників внутрішнього та зовнішнього характеру сприяє появі мовних змін. Зафіксовано 515 терміноодиниць для позначення нових економічних понять, що увійшли до італійської економічної термінології за період останніх десяти років. На морфологічному рівні однією з головних рис італійського економічного словника останнього десятиліття є активізація префіксів, з яких найпродуктивнішими є anti- та super- (antiazienda, anti-banche, anti-aumenti, superbanca, superborsa, supercedola). Префіксоїд euro- стає найпродуктивнішим у групі складних слів, утворених за допомогою префіксоїдів (euroaumenti, euroconsumatore, eurolavoro). Спостерігається широке використання префіксоїдів для позначення семантики “кількості та розміру” нових реалій: maxi-, micro-, mini-, mega-, poli-, що пояснює їхню продуктивність у сфері економіки сучасної італійської мови. Сфера електронної економіки повністю або частково обслуговується такими новими словотворчими елементами, як префіксоїди e-, net-, tele-, cyber-. Сучасний етап науково-технічного прогресу вніс певні зміни в систему словотворчих засобів, зумовив використання нових дериваціійних елементів: префіксоїдів caro-, turbo-, pseudo-, psico-, toto-, bio-, eco- та geo-, які вперше використовуються для створення терміноодиниць сфери економіки. Виявляють традиційно високу продуктивність і складні слова, утворені за моделлю V + N. Такі неологізми утворено за допомогою таких віддієслівних основ: acchiappa-, attira-, blocca-, cambia-, ruba-, salva-, sbanca-, spalma-, spilla-, taglia-. На структурному рівні найпродуктивнішою є модель N + N. Спостерігається активна тенденція до використання словотворчих формантів за іншомовним зразком у творенні італійських економічних термінів-композитів, наприклад, з англійської: baby, bond, leader, mix, record, business, boom, shopping, manager. Показовою тенденцією італійської мови у сфері економіки виступає виникнення численних неологізмів, що віддзеркалюють труднощі та нестабільність, які спостерігаються у економічній ситуації сучасної Італії. Словотворчими формантами даної групи економічних термінів є: allarme, emergenza, mala. Центрами інноваційних процесів останніх років є такі ключові поняття економіки, як: banca, contratto, dipendente, fondo, lavoro, provvedimento, riforma, tassa. Ядром багатьох лексичних і фразеологічних інновацій для позначення економічних реалій останніх років виступають такі лексеми, як: fantasma, simbolo, effetto, fanta, monte, uomo, bonsai.

Дослідження італійських запозичень останнього десятиліття у сфері економіки та бізнесу свідчить про закріпленість певних одиниць за відповідними понятійними блоками. Так, до італійської економічної терміносистеми запозичено терміноодиниці для позначення процесів глобалізації і відповідних економічних явищ, що викликають ці процеси; наступною групою є запозичення із семантикою для позначення нових явищ на валютному і фондовому ринках, це також терміни з поняттєвої сфери “людські ресурси”, іншим блоком є термінологічна база, що обслуговує сферу менеджменту, терміни для позначення нових понять бізнес-середовища, а також фахові терміноодиниці, що обслуговують сфери маркетингу і реклами.



ВИСНОВКИ

У висновках автор наводить результати вирішення наукового завдання, що стосується комплексного лінгвістичного аналізу економічної термінології сучасної італійської мови.

Італійська економічна термінологія - це цілісна термінологічна система, яка є складовою частиною загальнонаціональної мови, розвивається за притаманними їй законами та нормами; характеризується високою інформативністю, точністю та експресивною нейтральністю.

Вивчено лексико-семантичні процеси синонімії, антонімії, полісемії та гіперо-гіпонімічні відносини в межах досліджуваної терміносистеми. Проаналізовано шляхи та причини виникнення полісемії та синонімії в італійській економічній термінології.

Шляхи та способи творення італійських економічних термінів не відрізняються від способів утворення звичайних слів, але мають свої особливості. Терміни-словосполучення становлять абсолютну більшість - 65% досліджуваних терміноодиниць. Виявлено, що найпродуктивнішими способами творення монолексемних термінів є: суфіксація - 27%, особливо за моделями: V + -zione - 33%; V + -mento - 16%; A + -itа - 7%; A / N + -ismo - 6%; V + -tore / -trice - 6%; абревіація - 18%, терміни-абревіатури сфери економіки представлені переважно абревіатурами ініціального типу; словоскладання - 14%, найпродуктивнішим структурним типом є поєднання двох іменників - 54%; запозичення - 13%, найбільшу частину складають запозичення з англійської мови - 94%.

Метафоризація є досить продуктивним способом термінотворення (автор виявив 364 метафоричні терміноодиниці), що забезпечує інтенсивну взаємодію загальновживаної лексики із термінологічною. На відміну від термінологій інших галузей знань (технічних, природничих), де метафоричні значення формуються, здебільшого, на основі функціональної та зовнішньої схожості, в економіці метафоризація здійснюється переважно за асоціативною ознакою, що викликає посилення образного сприйняття терміна, особливо на початкових етапах його функціонування, що часто змушує вживати лапки при оформленні термінологічної одиниці: politica “del rubamazzetto”, “obbligazioni spazzatura”, “collo di bottiglia”. Функціями, притаманними метафоричним термінам в італійській економічній термінології, є: когнітивна, комунікативна, прагматична та естетична. Метафоричні терміни в італійській економічній термінології репрезентовані 10 тематичними групами, серед яких антропоморфна метафора посідає перше місце - 36%; метафори для позначення предметів побуту - 14%; метафоричні терміни для позначення кольору - 12%.

Появі мовних змін сприяє взаємодія чинників внутрішнього та зовнішнього характеру. Так, внаслідок бурхливого розвитку економічних відносин, вступу Італії до ЄС, світової глобалізації, появи новітніх технологій, розширення англомовного впливу, інформаційної революції та дії інших чинників відбуваються певні зміни в лексичному складі досліджуваної термінології, а саме: поява численної кількості неологізмів - нами зафіксовано 515 терміноодиниць для позначення нових економічних понять, що увійшли до італійської економічної термінології за період останніх десяти років. Переважну більшість складають запозичення (особливо з англійської мови), терміни-композити (особливо N + N та V + N) та префіксальні похідні (найпродуктивнішими є префікси anti- та super-).

Щодо перспектив подальшого дослідження, то слушним було б вивчення італійської економічної термінології в діахронному плані, проведення паралелей з іншими мовами, створення італо-українського тлумачного словника економічних термінів. Внутрішній склад та процеси, що відбуваються в межах сучасної італійської економічної термінології, являють собою значною мірою “terra incognita”, що робить наше лінгвістичне дослідження важливим і своєчасним.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Яковенко О. І. Аналіз деяких теоретичних понять термінологічної галузі і вимог до термінів / О. І. Яковенко // Мовні і концептуальні картини світу. - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 11, книга 2. - С. 256-260.

2. Яковенко О. І. Визначення змісту понять: “професійна лексика” та “номенклатурні найменування” / О. І. Яковенко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. праць. - К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2005. - Вип. 6. - С. 309-313.

3. Яковенко О. І. Внутрішня форма та лексичне значення терміна / О. І. Яковенко // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К. : Вид. Центр КНЛУ, 2005. - №13. - С.338-348.

4. Яковенко О. І. До питання про визначення поняття „термін” на базі сучасної економічної термінології італійської мови / О. І. Яковенко // Мовні і концептуальні картини світу. - К. : Київський університет, 2004. - Вип. 12, ч. 2. - С. 388-391.

5. Яковенко О. І. Дослідження суфіксальної деривації термінологічної лексики (на базі економічних термінів італійської мови) / О. І. Яковенко // Мова і культура: зб. наук. праць. - К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2005. - Випуск 8. Т. V, ч. 2: Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. - С. 180-188.

6. Яковенко О. І. До питання про лексико-семантичні характеристики італійської економічної термінології / О. І. Яковенко // Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. - К. : Вид. Центр КНЛУ, 2003. - Вип. 8. - С. 64-68.

7. Яковенко О. І. Дослідження проблеми визначення поняття “термін” / О. І. Яковенко // Мовні і концептуальні картини світу. - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 14, кн. 2. - С. 274-277.

8. Яковенко О. І. Когнітивна метафора та її функції (на матеріалі італійської економічної термінології) / О. І. Яковенко // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К. : Вид. Центр КНЛУ, 2007. - №13. - С. 232-237.

9. Яковенко О. І. Неологічні процеси в економічній терміносистемі сучасної італійської мови / О. І. Яковенко // Мовні і концептуальні картини світу. - К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2008. - Вип. 24, ч. 4. - С. 101-107.

10. Яковенко О. І. Особливості засвоєння економічних термінів в процесі вивчення мови для спеціальних цілей / О. І. Яковенко // Стратегія та методи навчання мов для спеціальних цілей. - К. : Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, 2007. - С. 112-113.

11. Яковенко О. І. Словоскладання як засіб термінотворення (на матеріалі італомовних економічних термінів) / О. І. Яковенко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. праць. - К. : “Логос”, 2008. - Вип. 13. - С. 413-418.

12. Яковенко О. І. Функціонування метафоричних термінів підмови економіки в сучасній італійській мові / О. І. Яковенко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. пр. - К. : Логос, 2007. - Вип. 12. - С. 434-444.

13. Яковенко О. І. Шляхи утворення економічної терміносистеми італійської мови в діахронно-синхронному плані / О. І. Яковенко // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К. : Вид. Центр КНЛУ, 2004. - №11. - С. 194-200.



АНОТАЦІЯ

Яковенко О. І. Формування та функціонування італійської економічної терміносистеми. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 - романські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2008.

Дисертація присвячена комплексному лінгвістичному аналізу сучасної італійської економічної термінології. В роботі вивчено італійську економічну термінологію як елемент структурно-семантичної організації мови та визначено її характерні риси; досліджено внутрішньомовні та зовнішньомовні шляхи термінотворення італійських економічних термінів, визначено найпродуктивніші термінотворчі моделі; розглянуто семантичні різновиди економічних метафоричних термінів та їх функції в текстах; проаналізовано італійські економічні неологізми останнього десятиліття за матеріалами сучасної публіцистики.

Ключові слова: термін, термінологія, економічний термін, економічна термінологія, словотвірна деривація, семантична деривація, запозичення.



АННОТАЦИЯ

Яковенко О. И. Формирование и функционирование итальянской экономической терминосистемы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 - романские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2008.

В диссертации представлен комплексный лингвистический анализ современной итальянской экономической терминологии. В работе изучена итальянская экономическая терминология как элемент структурно-семантической организации языка и определены ее характерные особенности; исследованы внутриязыковые и внешнеязыковые пути образования итальянских экономических терминов, выявлены наиболее продуктивные терминообразовательные модели; рассмотрены семантические типы экономических терминов-метафор и их функции в текстах; изучены итальянские экономические неологизмы последнего десятилетия по материалам современной публицистики.

Ключевые слова: термин, терминология, экономический термин, экономическая терминология, словотворная деривация, семантическая деривация, заимствования.



ANNOTATION

Iakovenko. O. I. Formation and Functioning of Economic Terminology in Italian. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's Degree in Phylology, Speciality 10.02.05 - Romance Languages. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2009.

The thesis deals with complex linguistic analysis of modern Italian economic terminology.

In the research the problem of the `term' and `terminology' is studied, the author's definitions of the `term', `terminology', `economic term' and `economic terminology' are given. The particulars of terminology concerning ordinary words are shown.

The meaning of “economic terminology” is understood as the layer of language vocabulary serving for different spheres of economic activities. It is connected with economics as a science, profession and a sphere of public activities. Economic term is understood as a word or word combination expressing and formulating a special meaning which correlates with other meanings within the system of meanings and possesses its own definition.

Italian economic terminology as an element of structural and semantic organisation of the language is studied, its characteristic features are determined. The terms of the terminology under research, are functioning according to all rules of vocabulary system organisation. Lexico-semantic processes of synonymy, polysemy, antonymy and hypero-hyponymy within the limits of the given terminological system are analysed.

The evolution of synonymy (542 pairs of synonyms are fixed) is defined by the particulars of development of the very system of economic relations and also by language system natural features such as widening and narrowing of meaning, occurrence of new titles, loan terms, different word-formation models etc. The most typical kind of synonymy within economic terminology is synonymic relations between the Italian term and the loan term which make 30% of all synonymic terms.

Polysemy is an integral part in the process of formation of new meanings which are created as a result of termologisation, retermologisation and polysemantisation; 47 polysemic economic terms of the Italian language are found. In semantic and formal structural aspect, it is characteristic for economic antonyms to possess qualifying features of common language antonyms.

Hyponymic paradigm is one of the most important categories which forms terminological structure of economics and appears a method of thematic organisation of economic term system. Hyper-hyponymic relations of economic terms reflect connections of term-system meanings of different levels and kinds.

Internal and external language ways of term formation of Italian economic terms are examined, the most productive term-formation models are determined. Ways and methods of Italian economic term-formation do not differ from those of ordinary words, but they have their own particulars. As a result of our research we can conclude the following considering the productivity of every method of term-formation of monolexemic terms: 1) suffixation - 27%. The most productive formation models of Italian economic terms-nouns by suffix-derivation method are the following: V + -zione - 33%; V + -mento - 16%; A + -itа - 7%; A / N + -ismo - 6%; V + -tore / -trice - 6%; N + -ista - 5.7%; V + -ione / -sione - 5.4%; V + -enza - 4.8%; V + -ante / -ente - 3% of all suffix derivatives of the terminology under research; 2) method of abbreviation - 18%, terms-abbreviations of economic sphere are presented mostly by abbreviations of initial type; 3) method of word composition - 14%, the most productive structural type is the joining of two nouns - 54%; 4) adoption of foreign terms - 13%, the major part is created by English loan-words - 94%; 5) the share of terms from the Latin fund makes 9%; 6) semantic method - 8%; 7) the low level of productivity is registered for the prefixation method - 5%; 8) regressive word formation - 4%; 9) model words and constructions after foreign patterns - 2%.

...