Транспозиція граматичних форм іменних частин мови: функціонально-семантичний аспект

2. Залежність грамеми від лексико-стилістичних чинників і контекстуально-ситуативних потреб зумовлена тим, що кожен мовний знак закріплений за певним граматичним простором, який, своєю чергою, є невіддільним від асоціативно-змістового плану контексту. Внутрішньокатегорійна транспозиція ґрунтується на цій взаємозалежості семантичного та граматичного наповнень будь-якої словоформи. Контекстуальне оточення актуалізує в грамемі потенційні значення, що створює можливості для модифікаційних змін. Тим часом зміна семних комбінацій всередині грамеми призводить до іррадіації нових конотативних, асоціативних смислів контексту.

3. У транспозиційних змінах квантитативного характеру більшою мірою виражений семантико-стилістичний, аніж морфолого-синтаксичний аспект. Транспозиція кількісних значень у межах іменних частин зумовлена двокомпонентністю парадигми граматичної категорії числа. Виокремлюються такі різновиди квантитативних транспозитів: 1) іменники singularia tantum: матеріально-речовинні, абстрактні і власні назви, вживані у формі множини; 2) іменні частини мови з двочленною числовою парадигмою: форми узагальнювальної однини, дистрибутивної однини, гіперболічної множини. Транспозиційні процеси на рівні категорії числа відбуваються у двох напрямках: зображення у множинному плані певних об'єктів, фактів дійсності, понять, явищ, що насправді існують в одиничному варіанті або не підлягають обчисленню; репрезентація реальної множинності через форму однини.

4. Продуктивність та ступінь традиційності/оказіональності транспозиційних значень родових форм зумовлені поділом останніх на семантичні та асемантичні форми, що пов'язано з позалінгвальними ознаками статі та недорослості. Контамінаційні процеси в площині триграмемної моделі семантико-граматичної категорії роду охоплюють різні функціонально-стилістичні та семантичні яруси мовлення: транспозиційні заміщення фемінативів і маскулінативів супроводжуються актуалізацією семи "особа", грамема середнього роду, транспонуючись у площину чоловічого або жіночого, зберігає свої первинні значення - недорослість, предметність. На частотність, характер вживання та емоційно-експресивну оцінку транспонованих грамем роду впливають окремі позамовні чинники, які мають відношення до психологічних, гендерних стосунків, етнолінгвальної свідомості мовців, ідейно-змістового спрямування контексту.

5. Транспозиційні можливості відмінків не однакові. Називний щодо інших виступає домінантним у суб'єктній позиції, майже не має валентних та змістових обмежень у сполученні з дієсловами, залучає в діапазон свого функціонального впливу всі без винятку грамеми відмінків, проте його семантичне поле є досить стійким до розгляданих граматичних модифікацій. Спеціалізованими у транспозиційних відношеннях є також значення об'єктності (знахідний відмінок), інструментальності (орудний), локативності (місцевий). Родовий відмінок є грамемою транспозиційного походження, тому вирізняється здатністю органічно переходити у функціонально-семантичні поля інших відмінкових грамем та окремих частин мови. Давальний відмінок у своїх транспозиційних інтенціях найбільш тяжіє до суб'єктності номінатива, може також набувати об'єктних значень із різноманітними відтінками. Перебуваючи на периферії відмінкової парадигми, орудний вирізняється множинністю семантико-синтаксичних функцій (об'єктно-інструментальна, об'єкта дії та стану, суб'єкта дії та стану, стихійного реалізатора дії) і, крім того, у реченні тяжіє до реалізації в ролі обставини. Прийменникова залежність і ядерна локативна сема місцевого відмінка дещо обмежують дифузію семантичних складників грамеми, її вторинні функції свідчать про транспозицію в площину номінатива, інструменталя, акузатива, синтаксичну наближеність не лише до обставини, але й до означення. Вокатив у своїх вторинних функціях семантично акцентованого адресата, нереалізованого потенційного суб'єкта дії та кличного ідентифікації орієнтований на називний відмінок.

6. Явище транспозиції відображає цілісність, системність, синкретизм окремих мовних рівнів та їх категорій. Міжчастиномовна підпорядкованість форм роду й числа, числа й відмінка свідчить про необхідність урахування міжкатегорійної взаємодії при реалізації граматичних значень.

7. Граматична метафора, ґрунтуючись на прийомі перенесення, виражає абстрактні, узагальнювальні відношення між грамемами й цим загострює протиріччя формального та змістового показників транспозита, що призводить до утворення нових асоціативних полів і зміни ідейно-змістових настанов висловлювання. Метафоризація граматичних значень відбувається завдяки зміні традиційного синтаксичного оточення категорійної форми, неузгодженості семного та грамемного складу мовної одиниці, ситуативній невідповідності граматичної форми й денотата, фактів реальної дійсності. За умови високого рівня оказіональності граматичні транспозити можуть бути відносно самостійним, а подекуди й наріжним стилістичним засобом.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Кучеренко Л.І., Назаренко І.О. Передумови та механізм граматичної транспозиції // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. - 2006. - №2. - С. 151-155.

2. Назаренко І.О. Граматична транспозиція іменників singularia tantum та мовна норма // Лінгвістичні студії: зб. наук. праць. - Вип. 15. - Донецьк: ДонНУ, 2007. - С. 164-169.

3. Назаренко І.О. Граматичні транспозити зі значенням дистрибутивності // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія "Лінгвістика": збірник наукових праць. - Випуск VІІ. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. - С. 97-101.

4. Назаренко І.О. Функціонально-стилістичні особливості іменних частин мови, вживаних у значенні гіперболічної множини // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. - 2008. - №1. - С. 124-129.

5. Назаренко І.О. Особливості функціонування квантитативних транспозитів-онімів у сучасній українській мові // Лінгвістичні студії: зб. наук. праць. - Вип. 18. - Донецьк: ДонНУ, 2009. - С. 221-226.

АНОТАЦІЯ

Назаренко І.О. Транспозиція граматичних форм іменних частин мови: функціонально-семантичний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Запорізький національний університет. - Запоріжжя, 2009.

У дисертації подано комплексний аналіз транспозиційних процесів у межах граматичних форм іменних частин мови у зв'язку з ситуативно-прагматичними настановами контексту. З'ясовано передумови, механізм та специфіку внутрішньокатегорійної транспозиції; обґрунтовано взаємозалежність транспозиційних перетворень на грамемному рівні та значення словоформи й контексту; окреслено напрямки перехідності в зоні граматичної категорії числа; описано транспозиційні можливості грамем роду. У дослідженні представлено семантичну парадигму спеціалізованих значень відмінкових грамем, виокремлено та класифіковано транспозиційні семантико-синтаксичні функції відмінків; здійснено семантико-граматичний та семантико-стилістичний аналіз функціонування граматичних транспозитів числа, роду й відмінка, вивчено контекстуальні умови та своєрідність вживання граматичної метафори.

Ключові слова: транспозиція, внутрішньокатегорійна транспозиція, первинне / вторинне граматичне значення, грамема, граматична форма, категорія числа, категорія роду, категорія відмінка, граматична метафора.

АННОТАЦИЯ

Назаренко И.А. Транспозиция грамматических форм именных частей речи: функционально-семантический аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Запорожский национальный университет. - Запорожье, 2009.

В диссертации представлен комплексный анализ транспозиционных процессов в пределах грамматических форм именных частей речи в связи с ситуативно-прагматическими требованиями контекста, его особенностями и способностью к отображению фактов объективной действительности. Выявлены предпосылки, механизм и специфика внутрикатегориальной транспозиции благодаря определению первичных и вторичных грамматических значений; обоснована взаимозависимость транспозиционных преобразований на грамемном уровне и семантики словоформ, контекста; определены направления переходности в зоне грамматической категории числа; описаны транспозиционные возможности граммем рода. В исследовании представлена семантическая парадигма специализированных форм падежных граммем, выделены и классифицированы транспозиционные семантико-синтаксические функции падежей; осуществлен семантико-грамматический и семантико-стилистический анализ функционирования транспозитов именных грамматических форм; исследованы контекстуальные условия и своеобразие стилевого употребления грамматической метафоры. Рассматривается вопрос взаимодействия и взаимозависимости грамматического и семантического контекстов с точки зрения требований литературной нормы.

Использованный в диссертации богатый иллюстративный материал из источников разного жанрово-стилевого направления свидетельствует о том, что в украинском языке транспозиция грамматических форм рода, числа и падежа именных частей речи довольно распространенное явление, для которого характерны как общие признаки процесса переходности, так и собственно категориальные. Внутренняя категориальная транспозиция реализуется на периферии грамемных значений и сопровождается диффузией последних. Транспозиция грамматических форм именных частей речи основывается на противоречии между фактами реальной действительности и их речевой репрезентацией, несоответствии семантической и грамматической составляющих лингвальной единицы, разрыве между грамемных наполнением словоформы и общим грамматическим содержанием контекста.

В результате анализа выявлено, что в транспозиционных изменениях квантитативного характера более выражен семантико-стилистический, нежели морфолого-синтаксический аспект. Выделены такие типы квантитативных транспозитов: 1) имена существительные singularia tantum - материально-вещественные, абстрактные и имена собственные, употребляемые в форме множественного числа; 2) именные части речи с двучленной числовой парадигмой: формы обобщающего единственного числа; дистрибутивного единственного числа; гиперболического множественного числа. Транспозиционные процессы в пределах категории числа развиваются в двух направлениях: 1) репрезентация во множественном проявлении определённых объектов, фактов действительности, понятий, явлений, которые существуют в единичном варианте или не поддаются исчислению; 2) представление реальной множественности посредством формы единственного числа.

Транспозиция граммем рода осуществляется в таких направлениях: обозначение лиц женского пола формой мужского рода и наоборот; употребление граммемы среднего рода относительно взрослых лиц обоих полов.

Анализ системы падежных значений с учётом внутренних транспозиционных изменений позволил определить, что транспозиционные возможности падежей не одинаковы. Именительный выступает доминирующим в субъектной позиции, почти не имеет валентных и смысловых ограничений в сочетании с глаголами, распространяет функциональное влияние на все без исключения граммемы падежей, при этом его семантическое поле достаточно стойкое по отношению к рассматриваемым грамматическим модификациям. Специализированными в транспозиционном отношении являются также значения объектности (винительный падеж), инструментальности (творительный), локативности (предложный). Родительный падеж - граммема транспозиционного происхождения, отличается способностью органично переходить в функционально-семантические поля других падежных граммем и отдельных частей речи. Ориентируются в транспозиционных значениях на центральные падежи и граммемы дательного, творительного, предложного и звательного падежей.

В работе определены особенности функционирования транспозитов в разных стилях речи. Исследованы как внутриязыковые, так и внеязыковые причины, влияющие на изменения в семно-грамемном составе словоформы, выявлена взаимозависимость форм рода и числа, числа и падежа.

Транспозиция рассматривается как явление отображающее целостность, системность, синкретизм отдельных уровней языка и их категорий.

Ключевые слова: внутрикатегориальная транспозиция, первичное / вторичное грамматическое значение, граммема, грамматическая форма, категория числа, категория рода, категория падежа, грамматическая метафора.

SUMMARY

Nazarenko I.O. Transposition of grammatical forms nominal parts of speech: functional and semantical aspect.

Thesis for the Candidate's degree in the field of Philology, speciality 10.02.01 - Ukrainian language. - Zaporizhzhya National University. - Zaporizhzhya, 2009.

The thesis provides a comprehensive analysis of transpositional patterns in grammatical forms of nominal parts of speech in connection with the situational and pragmatic context. In particular, the author specifies the nature of intracategorical transposition; explains the interrelation between transpositional modifications at the level of grammeme, semantics of the word, and the context; defines the directions of modifications in the grammatical category of number; gives the description of transpositional potential of gender grammemes. The research reveals the semantic paradigm of nuclear meanings of case grammemes, identifies and classifies transpositional semantical-syntactical functions of cases; provides semantical-grammatical and semantical-stylistical analysis of the functioning of grammatical transposits of number, gender and case; investigates contextual conditions and specific character of stylistically usage of grammatical metaphor for the analyzed grammatical categories.

Key words: transposition, intracategorical transposition, primary / secondary grammatical meaning, grammeme, grammatical form, category of number, category of gender, category of case, grammatical metaphor.

Размещено на Allbest.ru