Усталені конструкції з претеритальним кон’юнктивом у сучасній німецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 811' 112. 2' 276. 2

УСТАЛЕНІ КОНСТРУКЦІЇ З КОН'ЮНКТИВОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

МАРУНЬКО Орися Адамівна

Київ - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі германської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор КОЗЛОВСЬКИЙ Віктор Володимирович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри германської філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ПРИХОДЬКО Анатолій Миколайович, Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (Міністерство внутрішніх справ України), завідувач кафедри германської філології

кандидат філологічних наук, доцент БЕЗУГЛА Лілія Ростиславівна, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, доцент кафедри німецької філології

Захист відбудеться „19” березня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці ім. М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10.

Автореферат розіслано “_12_” лютого 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради к. філол. н. Клименко Л. В.



АНОТАЦІЯ

Марунько О. А. Усталені конструкції з претеритальним кон'юнктивом у сучасній німецькій мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2008.

Дисертація присвячена системному дослідженню структури, семантики, прагматики усталених конструкцій (речень) з претеритальним кон'юнктивом у сучасній німецькій мові. Встановлено граматичні форми, лексеми, відповідні значення, що утворюють синтаксичну та семантичну специфіку конструкцій (речень) такого формату; структурно-семан тич ні моделі речень з метою визначення їхнього місця у системі мови та мовлення. Визначено когнітивні умови організації речення-моделі, прагматичні характеристики (цілі, мотиви вживання даних утворень, види іллокутивних актів, роль компонента „ввічливість“ у вираженні інтенції мовця, виду іллокутивного акту та його ефективності). Встановлено лінгвокультурну специфіку відповідних мовленнєвих формул у сучасній німецькій мові.

Ключові слова: усталені конструкції, претеритальний кон'юнктив, німецька мова, структура, семантика, когнітивна прагматика.

мовлення речення синтаксичний семантичний



АННОТАЦИЯ

Марунько О. А. Устойчивые конструкции с претеритальным конъюнктивом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию особенностей структуры, семантики, прагматики устойчивых конструкций (предложений) с претеритальным конъюнктивом в современном немецком языке.

Устойчивая конструкция с претеритальным конъюнктивом рассматривается в работе как сложное синтактико-семантическое образование. В основе „устойчивости” (Festigkeit) конструкции лежит фактор частоты употребления (Gebrдuchlichkeit) в языковой среде. „Устойчивость” проявляет себя на структурном, психолингвистическом, прагматическом, лингвокультурном уровнях.

Установлена 21 конструкция „устойчивого” типа со сказуемым в форме претеритального конъюнктива и ограниченным числом словоформ, которыми выражено подлежащее.

Структурно-семантическими признаками конструкции выступают: форма претеритального конъюнктива в качестве сказуемого (Prдterit / Plusquamperfekt / Konditionalis 1), значение „вежливость“, а также ограниченное число словоформ - в качестве подлежащего (указательное местоимение es / das, наречие da / soweit, личное местоимение ich/wir/ Sie).

Фактор „устойчивости“ компонентов, которые образуют структурный центр синтаксической конструкции и далее - предложения, имеет объективную основу: ни один из компонентов не может быть „отчеркнутый“, поскольку в таком случае может быть нарушена грамматическая форма конструкции в целом, или конструкция может получить другую перспективу продолжения (построения).

Функциональную значимость конъюнктива в организации конструкции и предложения можно проверить заменой его на индикатив (Es wдre gut /besser ? Es ist gut /besser; Ich wдre Ihnen dankbar > Ich bin Ihnen dankbar). С точки зрения семантики индикативный вариант нельзя считать идентичным исходному, поскольку конъюнктив и индикатив принадлежат к разным конструктам (Bauformen) модального плана выражения.

Предложения данного формата рассматриваются в рамках отдельной синтактико-семантической категории современного немецкого языка.

Когнитивная структура предложения с устойчивой конструкцией в претеритальном конъюнктиве рассматривается как инструмент познания ситуации речевого взаимодействия. Этапы познания основываются на конвенциональном характере языка как объективном факторе, на общей и языковой компетенции адресанта и адресата - как субъективном факторе.

Прагматическое содержание предложения формируют интенционый, иллокутивный и перлокутивный компоненты. В рамках ситуации взаимодействия между предложением-моделью, возможными значениями интенции говорящего и видами иллокутивных актов установлены преимущественно константные прагматические связи. В конечном итоге такой характер связей обусловливает образование типичных речевых формул общения (Sprachformeln).

Эффективность употребления данных предложений-моделей обусловлено: фактором типичности ситуации, статусом самого предложения как речевого прототипа вежливости, фактором заинтересованности адресата в осуществлении предмета замысла адресанта, коммуникативной компетентностью адресанта и адресата.

Предложения с устойчивой конструкцией в претеритальном конъюнктиве определяются в работе как эффективные оценочные единицы, которые в рамках типичных ситуациях взаимодействия служат для выражения типичных речевых действий.

Общим признаком таких предложений служит значение „вежливости“. Вежливость как атрибутивный признак иллокутивного акта определяет стилистику и прагматику обращения, вопроса, ответа, просьбы, признательности и т.д. Вежливость рассматривается как категориальный признак предложения - с четко форматированным культурным полем функционирования, строгой прагматической направленностью, национальной спецификой проявления.

Предложения с устойчивой конструкцией в претеритальном конъюнктиве определяются в работе как лингвокультурные единицы, которые, с одной стороны, отображают структурную своеобразность современного немецкого языка, а с другой - служат типичными моделями речевого поведения с четко выраженной функциональной направленностью и национально-культурным содержанием. Эти единицы языка получили эталонное, образное значение, эксплицитно отображают результат познавательного опыта немецкого народа, черты его материальной и духовной культуры.

Ключевые слова: устойчивые конструкции, претеритальный конъюнктив, немецкий язык, структура, семантика, когнитивная прагматика.



SUMMARY

Marunko O.A. Set Phrases with Preterit Conjunctive in Modern German. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology, Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Taras Shevchenko Kyiv National University. - Kyiv, 2008.

The thesis focuses on structural, semantic, cognitive and pragmatic features as well as linguacultural peculiarities of the set structures (sentences) with Past Subjunctive in Modern German. The grammatical forms, lexemes and their meanings comprise the peculiarities of syntactic and semantic specificity of such structures. The place of the structural and semantic patterns analysed was defined within the framework of language and speech.

The cognitive prerequisites of such sentences, their pragmatic features (purpose, motives of usage; types of illocutionary acts; the role of the «politeness» component in expressing the speaker's intention, as well as the type of an illocutionary act and its effectiveness) was determined. The lingоcultural specificity of the set structure sentences with Past Subjunctive in Modern German was singled out.

Key words: set phrases, Preterit Conjunctive, German language, structure, semantics, cognitive pragmatics.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертація виконана у руслі антропоцентричної парадигми знань на підставі структурно-семантичного та когнітивно-прагматичного підходів до вивчення мовних одиниць і присвячена дослідженню групи усталених синтаксичних конструкцій з претеритальним кон'юнктивом типу ... da wдren wir ... ; ... das hдtten wir... ; ... wie wдre es mit ... ; ... ich hдtte gern ... ; ... ich wьrde ... ; ... es wдre ... у складі речення-висловлення, напр.: Da wдren wir am Ziel ... (Ось ми і на місці ...); Wie wдre es mit einem Spaziergang? (Ви не проти прогулятися?); Ich hдtte gern diese Schuhe … (Я б хотів ці черевики …); Ich hдtte Sie gern gesprochen ... (Я б дуже хотів з Вами поговорити ...); Ich wьrde Ihnen anderes vorschlagen ... (Я б запропонував Вам інше ... ); Es wдre gut, wenn ... (Було б добре, якби ...).

Актуальність дослідження зумовлено орієнтацією сучасної лінгвістики на виявлення функціонування мови у людському суспільстві, розуміння мови як діяльності, представлення мовних засобів реалізації мети та мотивів особистості. До таких засобів належать також синтаксичні конструкції з претеритальним кон'юнктивом, що дотепер не одержали ґрунтовного дослідження. В існуючих науко вих працях і навчальних посібниках конструкції (речення) даного типу розгляда ють ся у межах стислої інтерпретації кон'юнктива як засобу вираження „м'якості”, „ввіч ли вості” /„дипломатичності” (напр.: В. Флеміг, З. Єгер, К.-Г. Бауш, Й. Буша, У. Енгель, Й. Буша, І. Цох, Л. Гетце, Е. В. Б. Гес-Люттіг, Г. Ґельбіг, Й. Буша, В. Козловський). Разом з тим, поза увагою дослідників залишилися питання визначення внутрішніх синтаксичних та семантичних зв'язків між компонентами речення, моделювання речень, встановлення комунікативно-прагматичного потенціалу, а з урахуванням сучасних напрямів у лінгвістиці - їхні когнітивно-прагматичні та лінгвокультурні особливості. Необхідність проведення комплексного дослідження зазначених конструкцій (речень) зумовлено ус ві домленням соціальної важливості теми: правильне оформлення та вживання мовлен нєвих формул сприятиме досягненню взаєморозуміння.

Зв'язок роботи з науковими планами. Дисертація виконана на кафедрі германської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка згідно з планом науково-дослідницької роботи над темою „Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01), затвердженою Міністерством освіти і науки України.

Мета дослідження полягає у поглибленні знань щодо структури, се ман тики, когнітивно-прагматичних характеристик та лінгвокультурних особливостей усталених конструкції з претеритальним кон'юнктивом у сучасній німецькій мові і передбачає розв' я зання таких завдань:

1) визначити понятійний апарат дослідження - відповідно до по ложень теорії мовленнєвих актів, а також постановки головних питань розділів дисертації;

2) встановити та систематизувати граматичні форми, лексеми, відповідні значення, що утворюють специфіку синтаксичної та семантичної стру ктури речень зазначеного формату; визначити структурно-семан тич ні моделі з метою встановлення місця цих речень у системі мови та мовлення;

3) дослідити когнітивні умови організації речення, у складі якого фігурує усталена конструкція з претеритальним кон'юнктивом та його прагматичні характеристики (цілі, мотиви вживання даних утворень, види іллокутивних актів, роль компонента „ввічливість” у вираженні інтенції мовця, виду іллокутивного акту та його ефективності);

4) встановити лінгвокультурну специфіку усталених речень-моделей з претеритальним кон'юнктивом у сучасній німецькій мові.

Розв'язання поставлених завдань дасть у підсумку системну інформацію щодо лінгвістичного статусу, когнітивно-прагматичної та лінгвокуль турної значущості зазначених синтаксичних утворень.

Об'єктом дослідження у дисертації є дворівневі (за сферою існування) синтаксичні утворення (речення), що характери зуються усталеністю структури та присудком у формі претеритального кон' юнк тива; предметом - їхні струк турно-семантичні, когнітивно-праг ма тичні та лінгвокультурні особливості.

Методологічну основу дослідження становлять теоретичні положення з праць про проти ставлення та взаємодію мови та мовлення, про мову як засіб відображення об'єктивної дійсності та засіб спілкування, про взаємодію мови та мислен ня, мови та культури, про етнокультурну своєрідність мови, специфіку міжособистісних відносин у німецькому лінгвокультурному просторі.

Мовний матеріал у роботі розглянуто із вико ристанням основних методологічних тактик структурної, семантичної, когнітивно-комунікативної лінгвістики та лінгвокультурології. Індуктивний та дедуктивний методи застосовано для пошуку та систематизації практичного матеріалу, аргументації мовних ознак речень з усталеною конструкцією у претеритальному кон'юнктиві. Метод структур но-семан тич ного аналізу використано для встановлення специфіки структурної та семантичної побудови речення, визначення моделей речень та їхніх варіантів. Описовий метод застосовано для встановлення одиниць аналізу та загальної систематизації. Зміст і смисл висловлень визначається за допомогою комунікативно-семантичного методу, спрямованого на розмежування семантичного та праг матичного компо нентів речення. Когнітивно-прагматичний аналіз уможливлює інтерпретацію складових прагматики речення даного типу. Лінгвокультурний аспект дослідження об'єкта ґрунтується на застосуванні сукупності аналітич них прийомів, що використовуються під час аналізу взаємозв'язку мови та культури.

Матеріалом дослідження слугували фрагменти діалогів із художніх творів сучасних німецьких і австрійських авторів ХХ століття (36 найменувань). Усього було проаналізовано близько 2000 прикладів, одержаних методом загальної вибірки з романів, оповідань, драматургічних творів.

Наукова новизна дисертації полягає у комплексному (в аспектах синтаксису, семантики, когнітивної прагматики та лінгвокультурології) підході до аналізу усталеної конструкції з претеритальним кон'юнктивом. Виявлено та досліджено структурно-семантичну модель з претеритальним кон'юнктивом, визначено роль кон'юнктива у структурній та семантичній орга ні зації речення-моделі, прагматичного змісту та лінгвокультурної особливості. Установлено лінгвістичний та лінгвокультурологічний статус німецького речення з усталеною конструкцією у претеритальному кон'юнктиві.

Теоретичне значення роботи полягає у тому, що комплексне дослід ження групи усталених конструкцій з претеритальним кон'юнктивом є по даль шим кроком до всебічного наукового вивчення окремого класу синтаксичних одиниць сучасної німецької мови. В аспекті лінгвопрагматики результати дослідження речень такого формату поглиблюють теорію мовленнєвих актів. Лінгвокультурологічний напрям вивчення зазначених речень-висловлень визначає специфіку їхнього вживання у куль турному просторі Німеччини.

Практичне значення. Матеріал дисертації може знайти застосування у спецкурсах з питань теорії комунікації, соціолінгвістики, функціо нальної граматики, культури мовлення. У прикладному аспекті резуль тати дослідження можуть бути використані на заняттях з практики ні мецької мови як рекомендації для удосконалення техніки побудови мов лення у різних ситуативних умовах, формуванні та розвитку комуні ка тивної компетенції, розвитку діалогічного мовлення, що продиктовано потребою пізнання специфіки національної культури спілкування.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорю валися на засіданнях кафедри германської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2004-2008 рр.), на міжнародних конференціях: „Соціо культурні аспекти навчання інозем них мов” (Тернопіль, 2004), „Семіотика культури / тексту в етнонаціо нальних картинах світу” (Київ, 2004), „Філологія в Київському університеті: історія та сучасність” (Київ, 2004), „Мовні і концептуальні картини світу” (Київ, 2004), „Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004), „Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації” (Київ, 2005), „Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність” (Київ, 2005), „Міжнародна наукова конференція до 75-річчя доктора філологічних наук професора Станіслава Володимировича Семчинського (1939-1999)” (Київ, 2006), Наукових читаннях, присвячених 130-річчю від дня народження професора Івана Васильовича Шаровольського (Київ, 2006), „Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність” (Київ, 2007), „Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики” (Київ, 2007), „Актуальні проблеми германської філології” (Чернівці, 2008).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 8 наукових статтях фахових видань, затверджених ВАК України. Усі публікації виконано одноосібно.

На захист винесено такі положення:

1. Конструкції типу ... da wдren wir ... ; ... das hдtten wir... ; ... wie wдre es mit ... ; ... ich hдtte gern ... ; ... ich wьrde ... ; ... es wдre утворюють окрему групу синтаксичних одиниць сучасної німецької мови. До формальних і семантичних ознак речення, ядро якого складають зазначені конструкції, належить форма претеритального кон'юнктива та значення „ввічливість”. Ці ознаки визначають формальну та семантичну індивідуальність речень даного типу, їхній усталений статус. Синтактико-семантична особливість цих речень характеризується низкою варіантних і субваріантних моделей, побудованих на основі ієрархічних зв'язків.

Усталені конструкції з претеритальним кон'юнктивом утворюють окрему синтактико-семантичну категорію сучасної німецької мови.

2. Когнітивна структура усталених конструкцій з претеритальним кон'юнктивом є інструментом пізнання ситуації взаємодії. Етапи пізнання ґрунтуються на конвенціональному характері мови як об'єктивному чиннику (учасники акту оперують типовими мовленнєвими формулами) та на загальній і мовній компетенції адресанта та адресата як суб'єктивному чиннику.

3. Усталений характер речень-моделей у межах актомовленнєвої інтенції зумовлює переважно константні зв'язки між реченням-моделлю та значенням мовленнєвої інтенції. Вибір, уживання конкретного речення-моделі співвідноситься переважно з одним (двома) інтенційним(и) значенням(и). Зміст постактомовленнєвої інтенції визначається на основі екстралінгвістичної інформації, у межах якої фігурує речення-висловлення.

4. Речення-моделі даного формату виявляють переважно константні семантико-логічні зв'язки та типові види іллокутивних актів. Зміст іллокутивного компонента утворюють: лексичне та граматичне значення ядерних компонентів (wдre, hдtte, wьrde) та інших лексем у межах речення, а також зовнішня синтаксична структура речення. „Нейтральний” контекст утворює типову ситуацію, яка, відповідно, зумовлює вираження реченням типового іллокутивного значення, що надає можливість визначити типові мовленнєві формули (Sprachformeln).

5. Ефективність уживання таких речень-моделей зумовлена: 1) фактором типовості ситуації; 2) статусом самого речення як мовленнєвого прототипу ввічливості; 3) фактором зацікавленості адресата у здійсненні того, що є предметом задуму адресанта; 4) комунікативною компетентністю адресанта та адресата.

Речення такого формату ми відносимо до корпусу нормативних оцінних одиниць, які відбивають типові ситуації взаємодії та визначають ефективність мовленнєвої дії.

6. Усталені речення-моделі з претеритальним кон'юнктивом характеризуються семою „ввічливість”, що зумовлює ввічливу форму звертання, запитання, відповіді, прохання, вдячності тощо. „Ввічливість” є категоріальною (семантико-прагматичною) ознакою таких речень.

7. Усталені речення-моделі з претеритальним кон'юнктивом отримують статус лінгвокультурних одиниць. Вони відображають структурну своєрідність німецької мови. У когнітивно-прагматичному аспекті такі конструкції набули еталонного, образного характеру; відбивають результат пізнавального досвіду німецького народу, риси його духовної культури.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, бібліографії (198 позицій), списку джерел ілюстративного матеріалу (36 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 193 сторінки, обсяг основного тексту - 170 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано вибір теми, визначено мету, основні завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, описано методи та матеріал дослідження, сформульовано положення, які виносяться на захист, наведено дані про апробацію положень дисертації та публікації її основного змісту.

Розділ 1 «Теоретичні засади дослідження усталеної конструкції з претеритальним кон'юнктивом» присвячено обґрунтуванню головних питань дослідження об'єкта: 1) лінгвістичного статусу усталеної синтаксичної конструкції, тактики її структурно-семантичного моделювання; 2) основ теорії мовленнєвих актів, зокрема: встановлення та інтерпретації складових мовленнєвого акту; 3) теорії лінгвокультурного аспекту дослідження мовленнєвих формул спілкування.

Усталена синтаксична конструкція з претеритальним кон'юнктивом є складним утворенням з двох / трьох і більше граматичних форм. У формальному та семантичному аспектах статус усталеної конструкції з претеритальним кон'юнктивом відзначається індивідуальними ознаками побудови та характером синтаксичних зв'язків між складовими конструкції. Усталеність зумовлена високим ступенем синтаксичної та семантичної взаємодії компонентів. Заміна одного з компонентів на інший або його „викреслення“ зі складу конструкції (напр.: ... da wдren wir ... *… da lдsen / schwдmmen wir … ; ... wie wдre es mit ...? * … wie lдse /schwдmme es mit …?) призводить до порушення її формальної структури, семантичних та логічних зв'язків.

Особливість конструкції з претеритальним кон'юнктивом полягає також у тому, що план змісту таких відношень є обмеженим. Порівняння з індикативним варіантом (напр.: ... da wдren wir ... > … da waren wir ... ; … das hдtten wir... > das hatten wir … ; ... wie wдre es mit ...? ? wie war es mit?) зазначає важливу властивість конструкції, а саме: її „усталеність” - Festigkeit („стійкість”/„міцність”). В основі „усталеності” лежить такий її чинник, як частота вживання (Gebrдuchlichkeit) у спілкуванні. „Усталеність” має різні прояви (Ausprдgungen): структурний, психолінгвістичний, прагматичний.

Структурно-семантичне дослідження речення, ядро якого складає зазначена усталена конструкція, спрямовано на виокремлення узагальнених, інваріантних, одиниць (схем) та співвіднесення їх з конкретними мовленнєвими сегментами на основі правил реалізації синтагматичних відношень словоформ у межах конкретного речення. Такий опис має за мету встановити речення-моделі (структурні та структурно-семантичні). Модель розглядається нами як мінімальна структура, конструкція, „абстрактний зразок”, за яким побудовано окреме, „елементарне, відносно закінчене речення з одиниць нижчого рівня”. Це - цілісна структурна схема, що має власну формальну організацію і власне мовне значення (О.І. Москальська, В.Г. Адмоні, Г.Г. Почепцов).

Побудова структурної моделі спирається на врахування особливостей оформлення компонентів мінімальної реченнєвої структури. Мінімальний склад речення-моделі має відповідати певним вимогам. До них ми відносимо: 1) граматичну правиль ність; 2) збереження реченням у згорнутому вигляді типу вихідного речення; 3) конструктивну значущість підмета та присудка для двоскладного ре чен ня; 4) конструктивну значущість додатка, зумовлену рамками валент ності дієслова-присудка (Г. Ґельбіг, Й. Буша, O.I. Москальська, В.Г. Адмоні, Є.Й. Шендельс). Структурно-семантичне моделювання виявляє варіаційні структурні та семантичні можливості одиниць мови, розкриває їхні системні відношення у мові, сприяє усвідомленню їхнього функціонування.

Тактика когнітивно-прагматич ного дослідження речення зазначеного формату ґрунтується на інтерпретаційному аналізі і спрямована на встановлення та опис складових його прагматики: інтенції мовця, виду іллокутивної дії, її ефективності.

У межах інтерпретації інтенції мовця визначаються зв'язки між структурно-семантич ним типом речення та можливими видами акто-/ постактомовленнє вих інтенцій. Інтерпретацію іллокутивних значень спрямовано на розкриття зв'язку між структурно-семантичним типом речення-моделі та його комунікативними можливостями як певної мовленнєвої формули, що вживається як типова модель для вираження типового іллокутивного значення. Інтерпретація ефективності вживання конструкції проводиться з метою визначення можливих константних зв'язків між мовленнєвою ситуацією, інтенцією мовця та видом іллокутивної дії. У кінцевому результаті встановлюються мовленнєві формули, які за сферою вживання та функцією мають визначити певні норми мовленнєвої поведінки у німецькому суспільстві.

Фактори „типова ситуація” та „типова мовленнєва дія” формують у свідомості стереотипи (головні схеми) мовленнєвої поведінки: в умовах стандартної ситуації людина діє відповідно до існуючих норм спілкування.

Лінгвокультурологічний напрям дослідження має об'єктивні основи: він зумовлений підвищеною увагою лінгвістів до вивчення питання взаємодії мови і культури у межах антропоцентричної парадигми знань. Лінгвокультурологічний аспект дослідження усталених конструкції з претеритальним кон'юнктивом дозволяє встановити механізм участі мовної одиниці в утворенні культурних смислів (концептів лінгвокультури), інтерпретувати культурний компонент семантичної структури, визначати типові ситуації вживання.

У Розділі 2 «Структурно-семантична характеристика усталених конструкцій з претеритальним кон'юнктивом» досліджено формальну структу ру та семантику німецького усталеного речення-моделі з присудком у формі претеритального кон'юнктива. У синтаксичному аспекті визначено формальні ознаки речення, які слу гують відправним пунктом його структурного моделювання, роль форми кон'юнктива в організації структурної моделі, особливості поєднання форм кон'юнктива з лексичними компо нен та ми у рамках моделі та її варіантів. В аспекті семантики визначено роль форми кон'юнктива у реалізації модального значення у семантичній структурі моделі, роль внутрішнього і зовнішнього контексту у формуванні та вираженні семантичних компонентів речення.

Встановлення „фонду” структурно-семантичних моделей німецького речення такого формату, його якісні характеристики здійснено на основі загальної систематизації спільних та індивідуальних ознак, визначення структурного „ядра” конструкції, варіантів сполучуваності „ядра” з іншими граматичними та лексичними одиницями у складі речення, а також на основі встановлення семантики речення в умовах нейтрального контексту.

Формальний опис уста лених конструк цій з претеритальним кон'юнктивом, моделювання з наступним встановленням відповідних структурно-семантичних типів речень можна класифікувати як дескрип тив но-емпіричний. Моделювання слугує тактичним прийомом, завдяки якому здійснюється такий опис речення, який розкриває його зміст, перспективу функціональної спрямованості та усталеність.

Першим тактичним кроком структурно-семантичного моделю вання є ідентифікація форми предиката у групах речень. Ідентифікація дозволила визначити три види присудка: у формі претерита кон'юнктива, плюсквам перфекта кон'юнктива та кондиціоналіса І.

Другий крок - оцінка функціональної значущості форми предиката. У структур ному аспекті можлива заміна форми кон'юнктива на індикатив; при цьому речення залишається граматично коректним. Порівняйте: 1. Es wдre gut … Ich hдtte eine Frage … > Es ist gut … Ich habe eine Frage. 2. Da hдtten wir es geschafft … > Da haben wir es geschafft. 3. Ich wьrde es anders tun … > Ich werde es anders tun. Значущість функції форм претеритального кон'юнктива виявляє себе у семан тичному аспекті: індикатив нейтралізує сему „ввічливість“, що суттєво змінює зміст (Inhalt) речення, а також його смисл (Sinn). Форма кон' юнктива виконує функцію центра конструкції (ядра) та речення, т.зв. інваріанта моделі.

Третій крок полягає у визначенні такого інваріанта. Наприклад, для речень групи з присудком у формі претерита кон'юнктива інваріант утворює сполучення: … es wдre … ; … (ich) hдtte … (у дужках записуємо одиниці, які можуть змінюватися); для речень з присудком у формі плюсквамперфекта кон'юнктива - (wir) hдtten (es) … (geschafft), для речень з кондиціоналісом І - (ich) wьrde … (es) ... (tun).

Четвертий крок передбачає перехід від інваріанта до формування конкретної структурно-семантичної моделі: до інваріанта приєднуються лексичні одиниці (приєднання здійснюється на основі смислових і валентних відношень у межах реченнєвої структури). Напр.: у межах інваріанта 1 … es wдre … можливе утворення структурно-семантичної моделі: Es wдre gut (schlecht / mцglich); інваріанта 2 … hдtten (es) … (Part. II) - моделі Wir hдtten es geschafft; інваріанта 3 (ich) wьrde … (Inf. I) - моделі Ich wьrde es tun.

П'ятий крок моделювання - це технічне зображен ня моделі речення. Тут використовувалися букви-символи у лінійному записі. Напр., модель Es wдre gut (schlecht) записується нами як: S (es) + P wдre + prдd. Attr.; модель Wir hдtten es geschafft - як S (wir/sie) + P Plusquam. Konj. + Akk; модель Ich wьrde es tun - як S (ich/er) + P Kond. I + A.

Шостий крок може бути пов'язаний зі збільшенням первісної структури моделі. Доповнення структури ілюст рують комбінації слово форм. З іншого боку, факт продовження моделі відкриває перспективу моделювання речення та встановлення варіантів первісної моделі. Наприклад, речення-модель Es wдre gut може мати, наприклад, такі продовження: Es wдre gut von dir / Es wдre nicht gut von dir / Es wдre fьr mich nicht gut / Es wдre fьr mich nicht besonders gut.

Такий алгоритм інтерпретації об'єкта дозволив встановити:

1) групу конструкцій з wдre (... es wдre … /+ Part. II; … und das wдre … ? ; ... und wann wдre das / es … ? da / soweit wдren wir … ; ... wie wдre es mit … ?; … ich wдre …);

2) групу конструкцій з mцchte (... ich mцchte ... ; ... mцchten Sie … ?);

3) групу конструкцій з hдtte (... ich hдtte ... / + Part. II; Hдtten Sie … ?; ... das hдtten wir … + Part. II; … da hдtten wir ...; beinahe hдtte / wдre ich …+ Part. II );

4) групу конструкцій з формою wьrde (... ich wьrde (gern)+ Inf. I; ... es wьrde wohl …+ Inf. I; Wьrden Sie bitte … + Inf. I + !/ ?) ;

5) конструкцію з формою mьsste (Wir mьssten … + Inf. I+ !).

Зазначені конструкції слугують основою (ядром) лінійного каркасу структурних / структурно-семантичних моделей та відповідних речень-моделей:

1. S (Es) + V Prдt. Konj. wдre + Adv (семи: „Behauptung” + „Hцflichkeit”): Es wдre interessant (hцfliche Behauptung).

2. (Und) + S (das) + V wдre + Prдd. Attr. + ? („Frage” + „Vermutung” + „Expressivitдt” +„Hцflichkeit”): Und das wдre alles? (expressive hцfliche Frage).

3. Und (wann) + V wдre + S + … (Adv) ? („Frage” + „Expressivitдt” + „Hцflichkeit”): Und wann wдre das? (expressive hцfliche Frage).

4. Soweit + V wдre + S + Рrдposit. Dat. Objekt Adv („Behauptung” + „Hцflichkeit”): Soweit wдren wir am Ziel (hцfliche Behauptung).

5. Wie + V wдre + S (es) + mit + Dat.? („Frage” + „Hцflichkeit”): Wie wдre es mit einem Spaziergang? (hцflicher Vorschlag).

6. S (ich) + V Prдt.Konj. (wдre) + Adj. („Behauptung” + „Hцflichkeit”): Ich wдre froh (hцfliche Behauptung).

7. S (ich) + V wдre + Dat. Objekt + dankbar („Dankbarkeit” + „Hцflichkeit”): Ich wдre Ihnen dankbar (hцfliche Dankbarkeit).

8. S (ich) + V Prдt. Konj. mцchte + Akk. Objekt („Wunsch” + „Hцflichkeit”): Ich mцchte Kaffee (hцflicher Wunsch).

9. V (mцchten) + S (Sie /…) + Akk.Objekt + ? („Frage” + „Hцflichkeit”): Mцchten Sie Kaffee? (expressive hцfliche Frage).

10. S (ich /…) + V (hдtte) + (gern) + Akk. Objekt („Bitte” + „Hцflichkeit”): Ich hдtte eine Frage (hцfliche Bitte).

11. V (hдtten) + S (Sie) + (nicht) + Akk. Objekt +? („Frage” + „Hцflichkeit”): Hдtten Sie Zeit? (hцfliche Frage).

12. S (ich) + V hдtte + Akk. + gern + Part.II („Wunsch” +„Realitдt”+ „Expressivitдt” + „Hцflichkeit”): Ich hдtte Sie gern gesprochen (expressiv gefдrbter realisierbarer Wunsch).

13. Das + V hдtten + S (wir /...) + V Part.II („Behauptung” + „Hцflichkeit”): Das hдtten wir geschafft (hцfliche Behauptung).

14. Da +V hдtten + S (wir) + Akk. Objekt + ! („Behauptung” + „Expressivitдt” + „Hцflichkeit”): Da hдtten wir die Bescherung! (expressiv gefдrbte hцfliche Behauptung).

15. Beinahe + V Plusq.Konj. + S + Akk. („Irrealitдt” + „Mцglichkeit” + „Suppressivitдt”): Beinahe hдtte ich es vergessen (irreale suppressive Mцglichkeit).

16. S (ich /...) +V (wьrde/)+Akk./Dat.Objekt + Inf. І („Mцglichkeit” + „Hцflichkeit”): Ich wьrde es anders tun (realisierbare Mцglichkeit).

17. S (ich)+V (wьrde)+Akk. Objekt + gern + Inf. I („Wunsch” + „Realitдt”+ „Expressivitдt” + „Hцflichkeit”): Ich wьrde Sie gern einladen (expressiv gefдrbter realisierbarer Wunsch).

18. S (ich) + V (wьrde) + lieber + (...) + Inf. I („Wunsch” +„Realitдt”+ „Expressivitдt” + „Hцflichkeit”): Ich wьrde lieber hier bleiben (expressiv gefдrbter realisierbarer Wunsch).

19. S (es) + V (wьrde) + wohl + Inf. I („Behauptung” + „Milderung”): Es wьrde wohl reichen („gemilderte” Behauptung).

20. V (wьrde) + S (Sie) + bitte + Inf. I + ! („Bitte” + „Hцflichkeit”): Wьrden Sie bitte sagen! (hцfliche Bitte).

21. S (wir /...) +V mьssten + Akk.Objekt + Inf. I + ! („Vorschlag” + „Hцflichkeit”): Wir mьssten ihn einladen! (hцflicher Vorschlag).

Системною ознакою конструкцій / речень-моделей є форма претеритального кон'юнктива в якості присудка (Prдterit / Plusquamperfekt / Konditionalis 1) та обмежене число словоформ - у якості підмета (вказівний займенник es / das, прислівник da / soweit, особовий займенник ich/wir/ Sie).

Фактор „усталеності” компонентів, що утворюють структурний центр синтаксичної конструкції, а далі речення, має об'єктивну основу: жодний компонент не може бути „викреслений”, оскільки у такому випадку порушується граматична форма конструкції у цілому або конструкція отримує іншу перспективу продовження (побудови).

Функціональну значущість кон'юнктива в організації конструкції та речення можна перевірити „спробою” заміни його на індикатив (Es wдre gut /besser ? Es ist gut /besser; Ich wдre Ihnen dankbar > Ich bin Ihnen dankbar). З точки зору семантики, індикативний варіант не можна вважати ідентичним вихідному, оскільки кон'юнктив та індикатив є одиницями, які за формою належать до різних конструктів (Bauformen) модального плану вираження.

У Розділі 3 «Когнітивно-прагматична характеристика речення з усталеною конструкцією у претеритальному кон'юнктиві» визначаються когнітивні умови організації речення, прагматичні характеристики, роль форми кон'юнктива у вираженні складових прагматичного змісту речення, значення „ввічливості”; лінгвокультурна специфіка речень цього формату.

Когнітивна структура такого речення є інструментом пізнання ситуації взаємодії. Для адресанта процес пізнання починається з етапу загальної оцінки ситуації спілкування та вибору конкретної мовної / мовленнєвої одиниці; для адресата - з етапу сприйняття почутого (написаного) та розуміння думки адресанта. Етапи взаємодії ґрунтуються на конвенціональному характері мови як об'єктивному чиннику (учасники акту оперують існуючими стандартними, типовими, мовленнєвими формулами), на загальній та мовній компетенції адресанта та адресата як суб'єктивному чиннику.

Дослідження когнітивно-прагматичного аспекту речення враховує психологічні, соціальні та лінгвокультурні чинники ситуації взаємодії. Процес визначення інтенції мовця включає встановлення особливостей прояву актомовленнєвої інтенції та постактомовленнєвої (стратегічної) інтенції. Усталений характер речень у межах актомовленнєвої інтенції зумовлює переважно константні зв'язки між реченням-моделлю та значенням мовленнєвої інтенції. Вибір та вживання конкретного речення співвідноситься переважно з одним (двома) інтенційним(и) значенням(и). Засобами вираження такого значення є комунікативний аспект синтаксичної форми речення-моделі та семантичний зміст речення. „Автономне” вираження прямого інтенційного значення окремими реченнями-моделями зумовлено високим ступенем усталеності. Зміст постактомовленнєвої (стратегічної) інтенції визначається на основі екстралінгвістичної інформації, у межах якої фігурує речення-висловлення. Це означає, що стратегічні плани автора повинні враховувати умови, у межах яких має відбутися взаємодія з партнером.

Зміст усталеного речення з претеритальним кон'юнктивом може мати як прямий, так і непрямий характер. Прочитання непрямого, завуальованого, іллокутивного значення вимагає від адресата „вийти” за межі буквального розуміння речення. Тут фіксується розходження між буквальним змістом і тим, що має на увазі (mean) мовець. Уживання конструкції із прихованим змістом кінцевого етапу інтенції пов'язано із наміром мовця уникнути категоричності у спілкуванні. Речення такого формату не наказують, не примушують, не зобов'язують, не вимагають. Мовець не переймає функцію прийняття рішень, а залишає вибір за співрозмовником, сподіваючись на його прихильність, порядність тощо. При цьому він апелює до кращих рис характеру партнера, підвищує самоповагу слухача, намагається викликати у нього позитивні емоції.

Усталений характер зазначених речень не обмежує їхні комунікативно-прагматичні можливості. Ситуативний контекст і мовне оточення можуть змінювати типові іллокутивні значення, послідовність актів в інтеракції, а також бути основою іншого за типом утворення мовленнєвого акту - на противагу тому, який є типовим для речення-моделі у „нейтральному” контексті. У такий спосіб змінюється стилістика іллокутивного акту та смисл висловлення. Наприклад, речення-модель Ich wдre + Dat.Objekt + dankbar у спеціально змодельованій ситуації може виражати акт прохання або іронії. Такі непрямі акти свідчать про додаткову інформацію щодо міжособистісних стосунків учасників взаємодії.

Ефективність усталеного речення-моделі з претеритальним кон'юнктивом ґрунтується первісно на індивідуальності структурно-семантичного варіанта, ядро якого складає форма кон'юнктива. У межах розгорнутого варіанта (речення-моделі) форма претеритального кон'юнктива та значення „ввічливості” акцентують увагу адресата на інформації та сприяють позитивній реакції на почуте.

Ввічливість, об'єктивована усталеним реченням-моделлю з претеритальним кон'юнктивом, має „власне” культурне поле вживання, чітку прагматичну спрямованість та національну специфіку прояву.

Соціально-культурний простір Німеччини характеризується поглибленням ввічливої атмосфери у суспільстві. Ввічливі звертання у формі речення усталеної конструкції з претеритальним кон'юнктивом, як правило, є непрямими актами нагадування, прохання, попередження. Здебільшого вони виконані з гумором, викликають посмішку, покращують настрій, відкривають шлях до взаєморозуміння (наприклад, табличка у салоні автобуса або трамвая: „Fьr 40 Euro wьrden wir gerne Ihre Ausrede hцren“ - За 40 Євро ми із задоволенням вислухаємо Ваше пояснення). Ввічливо оформлене прохання можна часто чути у магазині під час покупки товарів (Ich hдtte gern 400 Gramm Pflaumen - Будь ласка, 400 грам слив), на вулиці, коли людина звертається, щоб запитати про що-небудь або попросити про послугу, біля каси на залізничному вокзалі (Wьrden Sie bitte sagen ... - Скажіть, будь ласка ... ). Ввічливі конструкції спостерігаються у мовленні журналістів, ведучих на ТБ, політиків. Їхня діяльність має вплив на кожного з членів суспільства. Ввічливо оформлені фрази відіграють значну роль як у досягненні взаєморозуміння з тими, до кого вони звертаються, так і - як віддзеркалення соціально-виховних процесів - у формуванні культурних відносин між членами суспільства.

Повним та якісним відображенням такого оцінного ставлення людини до почутого (прочитаного) є художня література. Діалоги з художніх творів ілюструють ситуації мовленнєвої взаємодії, у межах яких значення ввічливості відбиває ввічливе ставлення мовця, підкреслює високий рівень його культури та культури спілкування представників конкретного народу. Діалоги з художніх творів ілюструють прийняті у суспільстві норми поведінки, наприклад: клієнта та службовця, партнерів по бізнесу, лікаря й пацієнта, директора й учителя, вихователя та учня. Ввічливі прямі та непрямі акти звертання із запитанням / пропозицією та ввічливі відповіді з наступною згодою / підтримкою й т.д. є ознакою коректної поведінки людини.



ВИСНОВКИ

Необхідність написання цієї дисертації зумовлена підвищеним інтересом лінгвістики до всебічного вивчення мовних одиниць. Її мета полягала у комплексному дослідженні усталеної конструкції з претеритальним кон'юнктивом: встановленні лінгвістичного статусу речення, ядро якого складає дана конструкція, встановленні та інтерпретації його структурно-семантичних, когнітивно-прагматичних характеристик і лінгвокультурних особливостей.

1. Cинтаксичні конструкції типу ... da wдren wir ... ; ... das hдtten wir ... ; ... wie wдre es mit ... ; ... ich hдtte gern ... ; ... ich wьrde ... ; ... es wдre ... характеризуються спільною формальною ознакою - претеритальним кон'юнктивом, значенням „ввічливості”, вибірковістю та високим ступенем взаємодії форми кон'юнктива з іншими словоформами у межах каркасу речення. У загальній системі німецької мови вони утворюють окрему синтаксичну категорію.

2. Структурно-семантичний аспект дослідження виявив постійні та змінні складові конструкції. На цій основі встановлено: - 21 конструкцію з присудком у претеритальному кон'юнктиві; - відповідні структурні моделі та структурно-семантичні речення-моделі; - системні зв'язки конкретних граматичних і лексичних одиниць у межах даних синтаксичних утворень.

Особливість речень-моделей, ядро яких складає усталена конструкція з претеритальним кон'юнктивом, виявляє себе у структурній та семантичній індивідуальності та усталеності. Структурну індивідуальність та усталеність речень зумовлено формою претеритального кон'юнктива та її зв'язком з константними структурними компонентами у межах конкретної моделі, а семантичну - індивідуальними константними складовими (семами) у межах її семантичної структури.

Значущість словоформи у кон'юнктиві полягає в організації речення-моделі. Форма кон'юнктива індивідуалізує речення та протиставляє його аналогічному у структурному плані індикативному реченню.

Інтерпретація індивідуальних структурно-семантичних ознак речення-моделі, тих, які дозволяють виокремити його від аналогічних за формальною структурою речень іншого типу, визначають його синтаксичний статус. Процес встановлення та інтерпретації цих ознак визначає особливості синтаксису сучасної німецької мови.

3. Когнітивна структура речення-моделі з претеритальним кон'юнктивом є інструментом пізнання ситуації взаємодії.

Прагматичний зміст речення формують інтенційний, іллокутивний та перлокутивний компоненти.

Усталений характер речень-моделей у межах актомовленнєвої інтенції зумовлює переважно константні зв'язки між реченням-моделлю та значенням мовленнєвої інтенції. Вибір та вживання конкретного речення-моделі співвідноситься переважно з одним (двома) інтенційним(и) значенням(и).

Зміст інтенції речення з усталеною конструкцією у претеритальному кон'юнктиві може мати як прямий, так і непрямий характер. „Прихований” зміст кінцевого етапу інтенції є тактичним кроком мовця уникнути категоричності у спілкуванні. Мовець не приймає рішення, а залишає його за співрозмовником. Таку тактику зумовлює прихильність мовця до партнера по спілкуванню, сподівання на його порядність.

Речення-моделі усталеної конструкції з претеритальним кон'юнктивом характеризуються переважно константними семантико-логічними зв'язками та типовими видами іллокутивних актів.

Зміст мовленнєвої дії визначають лексичне та граматичне значення ядерних компонентів (wдre, hдtte, wьrde) у взаємодії з іншими лексемами речення, а також його зовнішня синтаксична структура. „Нейтральний” контекст утворює типову ситуацію, яка, відповідно, зумовлює вираження реченням типового іллокутивного значення, що надає можливість визначити типові мовленнєві формули (Sprachformeln).

Ситуативний контекст і мовне оточення можуть змінювати стандартні іллокутивні значення, їхню послідовність, а також бути основою іншого за типом утворення мовленнєвого акту - на противагу тому, який є типовим для речення-моделі у „нейтральному” контексті. У такий спосіб змінюється стилістика іллокутивного акту та смисл висловлення.

Ефективність речення усталеної конструкції з претеритальним кон'юнктивом зумовлено: 1) типовістю ситуацій, у яких воно вживається; 2) статусом самого речення як мовленнєвого прототипу ввічливості; 3) зацікавленістю адресанта у здійсненні предмета задуму адресата (збіг інтересів учасників взаємодії); 4) комунікативною компетентністю адресата. Названі фактори дозволяють віднести речення усталеної конструкції з претеритальним кон'юнктивом до корпусу таких нормативних оцінних одиниць сучасної німецької мови, які відбивають типові ситуації взаємодії та сприяють ефективності мовленнєвої дії.

Ввічливість класифікується як атрибутивна ознака мовленнєвої дії; вона вказує на ввічливу форму звертання, запитання, відповіді, прохання, вдячності тощо. В умовах нейтрального контексту ввічливі мовленнєві формули з претеритальним кон'юнктивом підкреслюють бажання мовця до співробітництва, є тактичним кроком до результативної взаємодії, нормою у спілкуванні. Вони мають „власне” культурне поле функціонування, чітку прагматичну спрямованість, національну специфіку прояву.

Завдяки своїй усталеності та типовості, речення з усталеною конструкцією у претеритальному кон'юнктиві характеризуються чітко визначеною іллокутивною силою, зумовлюють у звичайній, типовій, ситуації позитивну реакцію адресата. Такі формули свідчать про намагання мовця бути толерантним до партнера, з повагою ставитися до його точки зору, а в разі непогодження з „чужою” думкою (поведінкою) - висловити своє ставлення до змісту почутого у ввічливій, необразливій формі.

Системний характер сфери вживання речень з усталеною конструкцією у претеритальному кон'юнктиві, їхні системні, типові когнітивно-прагматичні зв'язки дають можливість стверджувати, що дані утворення є тими лінгвокультурними одиницями, які, з одного боку, відображають одну із структурних особливостей сучасної німецької мови, а з іншого, на основі когнітивної природи утворення, розвитку та закріплення за певними сферами вживання, ситуативно-зумовленими ситуаціями взаємодії - є культурною ознакою поведінки людини як представника певного народу. Усталені речення-моделі з претеритальним кон'юнктивом набули еталонного, образного значення; експліцитно відбивають результат пізнавального досвіду німецького народу, риси його матеріальної та духовної культури.

Одержані результати стосуються окремого, проте специфічного класу синтаксичних одиниць сучасної німецької мови. На рівні мовлення вони ідентифікуються як усталені утворення, що характеризуються типовою сферою функціонування та своєрідним національно-культурним забарвленням. Подальше вивчення речень такого формату може бути спрямовано на поглиблення когнітивно-прагматичних і лінгвокультурологічних знань.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Марунько О. А. Структурно-семантичний аспект усталених конструкцій з кон'юнктивом у сучасній німецькій мові / О. А. Марунько // Мовні і концептуальні картини світу : [зб. наук. праць]. -- Вип. 14. Кн. 2. -- К. : Вид. Дім Дмитра Бураго, 2004. -- С. 9--12.

2. Марунько О. А. Структура та семантика речень усталеної конструкції з кон'юнктивом (на матеріалі сучасної німецької мови) / О. А. Марунько // Мовні і концептуальні картини світу: [зб. наук. праць]. -- Вип. 15. Кн. 2. -- К. : Вид. Дім Дмитра Бураго, 2004. -- С. 39--42.

3. Марунько О. А. Тактика структурно-семантичного моделювання німецького речення усталеної конструкції з претеритальним кон'юнктивом / О. А. Марунько // Мовні і концептуальні картини світу: [зб. наук. праць]. -- Вип. 16. Кн. 1. -- К. : Вид. Дім Дмитра Бураго, 2005. -- С. 277--281.

4. Марунько О. А. Інтенційна спрямованість речень усталеної конструкції з претеритальним кон'юнктивом (на матеріалі сучасної німецької мови) / О. А. Марунько // Мовні і концептуальні картини світу: [зб. наук. праць].-- Випуск 18. Книга 1. -- К. : Вид. Дім Дмитра Бураго, 2005. -- С. 289--292.

5. Марунько О. А. Кількісний ряд конструкцій усталеної форми з претеритальним кон'юнктивом (на матеріалі сучасної німецької мови) / О. А. Марунько // Мовні і концептуальні картини світу : [зб. наук. праць / відп. ред. Чередниченко О. І.]. -- Вип. 21. Част. 2. -- К. : ВПЦ „Київський університет”, 2007. -- С. 206--211.

6. Марунько О. А. Когнітивна структура речення усталеної конструкції з претеритальним кон'юнктивом / О. А. Марунько // Зб. наук. пр. Київського нац. ун-ту імені Тараса Шевченка / Відп. ред. Н. М. Корбозерева. -- К. : Логос, 2007. -- Вип.12. -- С. 253--257.

7. Марунько О. А. Формальний статус усталеної синтаксичної конструкції з претеритальним кон'юнктивом / О. А. Марунько // Мовні і концептуальні картини світу : [зб. наук. праць Київ. націон. ун-ту імені Тараса Шевченка / відп. ред. Чередниченко О. І.]. -- Вип. 23. Част. 2. -- К. : ВПЦ „Київський університет”, 2007. -- С. 154--157.

8. Марунько О. А. Іллокутивний потенціал речень усталеної конструкції з претеритальним кон'юнктивом (на матеріалі сучасної німецької мови) / О. А. Марунько // Мовні і концептуальні картини світу світу : [зб. наук. праць Київ. націон. ун-ту імені Тараса Шевченка]. -- Вип. 24. Част. 2. -- К. : ВПЦ „Київський університет”, 2008. -- С. 246--251.

Размещено на Allbest.ru

...