Метафорична реалізація концепту політика в сучасному англомовному політичному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. КАРАЗІНА

УДК 811.111'42:32

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Метафорична реалізація концепту політика в сучасному англомовному політичному дискурсі

Спеціальність 10.02.04. - германські мови

Васильєва Марина Олександрівна

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Бондаренко Євгенія Валеріївна, доцент кафедри англійської філології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Зацний Юрій Антонович, професор кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету;

кандидат філологічних наук, доцент Змійова Ірина Володимирівна, доцент кафедри ділової англійської мови та перекладу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Захист відбудеться “2” жовтня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий “27” серпня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Солощук.

Загальна характеристика роботи

Реферована дисертація присвячена когнітивно-дискурсивному аналізу метафоричної реалізації концепту ПОЛІТИКА в сучасному англомовному політичному дискурсі.

Концепт як “ментальна реальність людини” (M. Schwarz), “універсалія людської свідомості” (С.Х. Ляпин), “ментефакт” (В.В. Красних) є ключовим об'єктом когнітивних досліджень в антропоцентричній парадигмі сучасної гуманітарної науки. Складність та поліфункціональність поняття “концепт” зумовлює існування широкого розмаїття теоретичних тлумачень його природи. У ситуації поліпарадигматизму в сучасній лінгвістиці (О.С. Кубрякова) спостерігається тенденція до формування нової когнітивно-дискурсивної парадигми (О.С. Кубрякова, А.Д. Бєлова, І.С. Шевченко, А.П. Мартинюк, О.І. Морозова), у межах якої об'єкти знання не пасивно відбиваються в дискурсі, а активно конструюються в ньому. Це посилило інтерес лінгвістів до вивчення концепту як когнітивно-дискурсивного утворення, що народжується в процесі продукування смислів у дискурсивному просторі і вміщує, з одного боку, індивідуальний досвід людини, а з іншого, - колективне знання, цінності, норми і правила, що регулюють її поведінку як члена соціуму.

Політика впродовж тисячоліть була міждисциплінарним об'єктом наукового осмислення філософії (Аристотель, Платон, Конфуцій, Цицерон, Августин, Ф. Аквінський, М. Макіавеллі, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.Ж. Руссо, Ш. Монтеск'є та ін.), соціології (М. Вебер, Н. Смелзер, П. Бурдьє, П.О. Сорокін, В.М. Амелін), історії (А. Токвіль), психології (Л. Войтасик, Л.Я. Гозман, О.Б. Шестопал, Є.Л. Доценко) і власне політології (Р. Дарендорф, О.І. Соловйов, В.П. Пугачов, Р.Т. Мухаєв та ін.). У ХХ столітті політика посідає своє місце й серед об'єктів лінгвістичних студій, що призводить до формування в сучасному мовознавстві новітнього напряму - політичної лінгвістики (N. Chomsky, G. Lakoff, А. Burkhardt, H.D. Lasswell, Ch. de Landtsheer, M.L. Geis, Ю.А. Зацний, О.Й. Шейгал, В.З. Дем'янков, А.М. Баранов, П.Б. Паршин, А.П. Чудінов та ін.), у колі об'єктів вивчення якої перебуває вербальна діяльність, пов'язана з соціально-політичним життям суспільства.

Міжпредметні дослідження політики в гуманітарних науках, у тому числі й лінгвістиці, свідчать про необхідність звернення до аналізу концепту ПОЛІТИКА. Як один з базових концептів картини світу ПОЛІТИКА він був предметом вивчення на матеріалі російськомовних лексикографічних джерел (Ю.В. Трофимова). Проте, відсутні дослідження, що системно висвітлюють закономірності метафоричної реалізації концепту ПОЛІТИКА в сучасному англомовному політичному дискурсі.

Актуальність роботи зумовлена, по-перше, пріоритетним місцем концепту ПОЛІТИКА в картині світу будь-якої етнокультурної спільноти (у тому числі й англомовної); по-друге, застосуванням когнітивно-дискурсивного підходу як стрижневого в сучасному мовознавстві, що дозволяє компліментарно вирішувати численні проблеми, пов'язані з отриманням, обробкою, експлікацією та оперуванням знаннями в мисленні людини та її комунікативній діяльності; по-третє, системним підходом до вивчення метафоричної реалізації концепту ПОЛІТИКА в ейдетичному та логічному аспектах. Усе це визначає наукове завдання дисертаційного дослідження - установлення лінгвокультурної специфіки концепту ПОЛІТИКА, метафорично реалізованого в сучасному англомовному політичному дискурсі.

Зв'язок з науковими темами. Тема дисертаційної роботи відповідає профілю наукових досліджень факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна у межах теми: “Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу та навчання іноземних мов” (номер державної реєстрації 0106U002233).

Об'єктом дослідження виступають метафоричні вирази, за допомогою яких концепт ПОЛІТИКА одержує мовну об'єктивацію в сучасному англомовному політичному дискурсі.

Предмет аналізу становлять особливості вербалізації концепту ПОЛІТИКА за допомогою різнорівневих метафоричних засобів, систематизованих відповідно до їх частиномовної приналежності, лексикологічних ознак та ступеня конвенціональності, виявлення яких дає змогу встановити лінгвокультурну специфіку досліджуваного концепту.

Мета дослідження полягає в розкритті лінгвокультурної специфіки концепту ПОЛІТИКА через встановлення лінгвокогнітивних характеристик його метафоричного втілення в сучасному англомовному політичному дискурсі. Поставлена мета передбачає необхідність розв'язання таких завдань:

1) дати визначення концепту політика і встановити його структурні складники;

2) з'ясувати зміст вербалізованого в сучасній англійській мові понятійного складника концепту політика шляхом аналізу словникової семантики імені концепту - лексеми politics;

3) розкрити внутрішню структуру понятійного складника концепту ПОЛІТИКА за допомогою фреймової моделі;

4) виділити й систематизувати кореляти метафор ПОЛІТИКИ, що формують підґрунтя вербалізації образного складника концепту в англомовному політичному дискурсі;

5) установити специфіку вербалізації образного складника концепту ПОЛІТИКА за допомогою конвенціональних та образних метафоричних виразів;

6) побудувати фреймові моделі метафор політики, здійснити їх мапування.

Матеріалом дослідження послужили 242 метафоричних вирази (серед них 176 конвенціональних й 66 образних), відібрані з 10 000 дискурсивних фрагментів, які ілюструють функціонування метафоричних репрезентантів концепту ПОЛІТИКА в сучасному англомовному політичному дискурсі. Фрагменти отримані методом суцільної вибірки з 35 британських та американських видань ЗМІ, що містять публічні виступи політиків, аналітичні статті політичної тематики, а також з репортажів BBC News і CNN News, які висвітлюють політичні події.

Методологічною базою дослідження є когнітивно-дискурсивний підхід, заснований на загальному принципі антропоцентризму, що являє собою синтез здобутків сучасних шкіл когнітивної лінгвістики, зокрема: положення семантико-когнітивного аналізу, який передбачає в процесі лінгвокогнітивного дослідження перехід від змісту значення до змісту концепту за умови особливого типу опису - когнітивної інтерпретації (Й.А. Стернин, З.Д. Попова); розмежування понятійного, образного та ціннісного складників у польовій моделі лінгвокультурного концепту (В.І. Карасик); фреймового подання конститутивних ознак концепту та зв'язків між ними (Ч. Філлмор, С.А. Жаботинська); трактування метафори як ментальної операції, що знаходить об'єктивацію у вигляді метафоричних виразів (G. Lakoff, M. Johnson, M. Turner, Z. Kцveиses).

Мета, завдання і методологічні засади дослідження обумовили використання як методів традиційної семантики - дефінітивного й компонентного аналізу (для встановлення базових значень лексеми politics та її диференційних семантичних ознак); контекстологічного аналізу (для виявлення метафоричних реалізацій концепту ПОЛІТИКА у дискурсі); кількісного аналізу (для обґрунтування вибору імені концепту; для обґрунтування зарахування метафоричних виразів до інвентаря конвенціональних метафор на позначення ПОЛІТИКИ; для виявлення частотності репрезентацій когнітивних трансформацій царин джерела метафор ПОЛІТИКИ в англомовному політичному дискурсі), так і сучасних когнітивних розвідок - методики фреймового моделювання (для побудови фреймової моделі понятійного складника концепту ПОЛІТИКА і подання метафоричної кореляції у вигляді концептуальної міжфреймової мережі); інструментарію теорії когнітивної метафори (для встановлення корелятів онтологічних, структурних та орієнтаційних метафор, що є основою вербалізації образного складника концепту ПОЛІТИКА; для виявлення когнітивних трансформацій царин джерела метафор ПОЛІТИКИ, об'єктивованих у дискурсі образними метафоричними виразами).

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше на основі когнітивно-дискурсивного підходу з'ясована лінгвокультурна специфіка концепту ПОЛІТИКА, метафорично вербалізованого в сучасному англомовному політичному дискурсі: встановлені кореляти метафор ПОЛІТИКИ, що лежать у підґрунті формування образного складника досліджуваного концепту; з'ясовані особливості ейдетичної та логічної реалізації концепту ПОЛІТИКА за допомогою конвенціональних та образних метафоричних виразів; виявлені когнітивні трансформації царин джерела метафор ПОЛІТИКИ, що реалізуються в дискурсі за допомогою образних метафоричних виразів; побудовані фреймові моделі метафор ПОЛІТИКИ. У роботі також набули подальшого розвитку теоретичні питання, що стосуються тлумачення природи концепту, а також запропоновані ідеї щодо подання метафоричної кореляції у вигляді концептуальної міжфреймової мережі, основані на понятійному апараті фреймової семантики.

Наукова новизна отриманих результатів може бути узагальнена в таких положеннях, що виносяться на захист:

1. Лінгвокультурний концепт ПОЛІТИКА є відкритою багатогранною одиницею людської свідомості, що безупинно конструюється в ситуації спілкування і репрезентує індивідуальний та усуспільнений досвід, пов'язаний з трактуванням феномену політики в англомовному соціумі. Польова модель концепту ПОЛІТИКА містить понятійний, образний на ціннісний складники, питома вагомість серед яких приписується образному компоненту через абстрактний характер досліджуваного концепту, зміст якого відбито у широкому спектрі метафоричних засобів його об'єктивації.

2. Визначальним при формуванні образного складника концепту ПОЛІТИКА виявляється понятійний складник як специфічний набір сформованих у колективній свідомості англомовного соціуму уявлень про природу та сутність феномену політики. Ці уявлення існують у вигляді конститутивних ознак концепту, зафіксованих в англійські мові знаком politics. Конститутивні ознаки концепту ПОЛІТИКА та зв'язки між ними моделюються у вигляді акціонального фрейму, який виступає як матричний стосовно предметного фрейму, що структурує його слоти: [АГЕНС (СУБ'ЄКТ ПОЛІТИКИ - ПОЛІТИК) є ТАКИЙ (мотивований егоцентричною потребою досягнення професійного успіху) діє ТАМ (в інституціональній (політичній) сфері) діє на ПАЦІЄНСА (ОБ'ЄКТА ПОЛІТИКИ - ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО) діє задля МЕТИ (реалізації власної потреби в захопленні та утриманні влади / забезпечення суспільного блага) діє за допомогою ІНСТРУМЕНТА (влади) діє ТАК (застосовуючи систематизовані засоби управління)].

3. Реалізація образного складника концепту ПОЛІТИКА здійснюється на підґрунті закріплених у свідомості носіїв англійської мови когнітивних метафор ПОЛІТИКИ. Метафора ПОЛІТИКИ моделюється у вигляді концептуальної міжфреймової мережі на основі компаративного фрейму, сформованого міжпросторовим зв'язком подібності між референтом ПОЛІТИКА та його корелятом.

4. Образний складник концепту ПОЛІТИКА вербалізується в сучасному англомовному політичному дискурсі конвенціональними та образними метафоричними виразами. Конвенціональні метафори репрезентують концепт ПОЛІТИКА ейдетично (як холістичну, нерозчленовану єдність) та логічно (як структуровану сутність). Основу ейдетичного подання концепту формують онтологічні метафори ПОЛІТИКИ, що залучають такі кореляти: ЖИВА ІСТОТА, ТІЛО ЛЮДИНИ, ХВОРИЙ ОРГАНІЗМ, ПРИРОДА, РОСЛИННИЙ СВІТ, ТВАРИННИЙ СВІТ, МЕХАНІЗМ, БУДІВЛЯ, ІНСТРУМЕНТ, ТРАНСПОРТ. Підґрунтям його логічної реалізації є онтологічні метафори ПОЛІТИКА є ТІЛО ЛЮДИНИ, ПОЛІТИКА є МЕХАНІЗМ, ПОЛІТИКА є БУДІВЛЯ, ПОЛІТИКА є ТВАРИННИЙ СВІТ, ПОЛІТИКА є РОСЛИННИЙ СВІТ; орієнтаційна метафора ПОЛІТИКА є РУХ (по горизонталі, по вертикалі, з ухилом убік); структурні метафори ПОЛІТИКА є ВІЙНА, ПОЛІТИКА є СПОРТ/ГРА, ПОЛІТИКА є КУХНЯ, ПОЛІТИКА є БІЗНЕС, ПОЛІТИКА є ТЕАТР, ПОЛІТИКА є ЦИРК.

Конвенціональні метафоричні вирази на позначення концепту ПОЛІТИКА демонструють у дискурсі здатність до розширення - формування на їх основі похідних метафоричних виразів, що реалізують прирощення компонентів смислу за рахунок індивідуальних конотацій продуцента дискурсу.

5. Образні метафори позначають конститутивні ознаки концепту ПОЛІТИКА і реалізують у дискурсі когнітивні трансформації корелятів метафор ПОЛІТИКИ, подані лінгвокогнітивними процедурами розширення, специфікації, комбінування та редукції.

Теоретична значущість дисертації полягає в тому, що її результати і висновки є внеском у когнітивну семантику (встановлення метафоричних засобів вербалізації концепту ПОЛІТИКА з урахуванням їх частиномовної приналежності, ступеня конвенціональності, лексикологічних ознак), фреймову семантику (побудова фреймової моделі понятійного складника концепту ПОЛІТИКА та подання метафоричної кореляції у вигляді концептуальної міжфреймової мережі на основі компаративного фрейму), теорію концептуальної метафори (встановлення корелятів метафор ПОЛІТИКИ, класифікація метафор ПОЛІТИКИ й виявлення когнітивних трансформацій корелятів метафор ПОЛІТИКИ).

Практична значущість дисертації полягає в тому, що її результати можуть бути використані при викладанні курсів лексикології (розділи “Лексична семантика” і “Словниковий склад мови”) і стилістики (розділ “Стилістична семасіологія”) сучасної англійської мови, лексикографічній практиці при укладанні словника політичних метафор, у спецкурсах із когнітивної семантики, а також у наукових дослідженнях студентів та аспірантів. З урахуванням зміцнення міжпредметних зв'язків у гуманітарних науках дослідження також може стати в нагоді політичним діячам, PR-менеджерам, журналістам.

Апробація отриманих результатів. Основні теоретичні положення й висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри англійської філології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, лінгвістичних семінарах факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, а також на таких конференціях: V Міжнародній науково-методичній конференції “Методологічні проблеми сучасного перекладу” у Сумському державному університеті (Суми, травень 2004 р.), ХІІІ Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго “Мова й культура” у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка (Київ, червень-липень 2004 р.), ІV Міжнародній науковій конференції “Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна (Харків, листопад 2004 р.), VІІ Міжнародній науково-методичній конференції “Стратегії й методи навчання мові в спеціальних цілях” у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка (Київ, травень 2005 р.), Міжнародній науковій конференції “Проблеми загальномовної й ареальної семантики” у Луганському національному педагогічному університеті ім. Т. Шевченка (Луганськ, вересень 2005 р.), Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми функціональної лінгвістики” у Харківському національному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди (Харків, листопад 2005 р.), ХІV Міжнародній лінгвістичній конференції “Мова і світ” у Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського (Ялта, жовтень 2007 р.), Другому всеукраїнському науковому форумі “Сучасна англістика: когніція, комунікація, текст” у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна (Харків, грудень 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Мови і світ: дослідження та викладання” у Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. В. Винниченка (Кіровоград, березень 2008 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 одноосібних статей у фахових виданнях України і 3 тези виступів на наукових конференціях.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списків використаної літератури (313 позицій, з яких 16 - лексикографічні джерела), джерел ілюстративного матеріалу (39 позицій) та додатків. Загальний обсяг роботи становить 225 сторінок. Обсяг основного тексту - 172 сторінки.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, його новизну й теоретичне значення, сформульовано мету й завдання дослідження; описано методологічні засади й методи аналізу; викладено основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі окреслено теоретико-методологічне підґрунтя аналізу метафоричної реалізації концепту ПОЛІТИКА в сучасному англомовному політичному дискурсі: описано поняття англомовного політичного дискурсу як контексту метафоричної реалізації концепту ПОЛІТИКА; встановлено значущість картини світу як пресупозиційного фонду політичного дискурсу; з'ясовано сутність концепту ПОЛІТИКА як об'єкта дослідження, виділено його складники; описано методику фреймової структурації понятійного складника концепту ПОЛІТИКА і фреймового моделювання метафори ПОЛІТИКИ як підґрунтя вербалізації образного складника досліджуваного концепту.

Другий розділ присвячено реконструкції структури понятійного складника концепту ПОЛІТИКА, що відбиває колективні уявлення представників англомовного соціуму про природу та сутність політики, репрезентовані в англійській мові знаком politics.

У третьому розділі у фокусі уваги перебувають особливості реалізації в англомовному політичному дискурсі образного складника концепту ПОЛІТИКА за допомогою конвенціональних та образних метафоричних виразів.

Основний зміст роботи

Теоретико-методологічні засади аналізу метафоричної реалізації концепту політика в сучасному англомовному політичному дискурсі. Політика являє собою одну з найважливіших сфер соціального буття суспільства, спроби наукового осмислення якої в лінгвістичній науці визначають цей фрагмент реальності як складний абстрактний феномен (Р. Chilton, А.П. Чудінов), для розуміння й опису всебічних проявів та аспектів якого людина залучає метафору. У фокусі нашої уваги перебувають метафоричні реалізації концепту ПОЛІТИКА в сучасному англомовному політичному дискурсі.

Виходячи з розуміння дискурсу в когнітивно-дискурсивній парадигмі (О.С. Кубрякова, О.В. Олександрова, І.С. Шевченко, О.І. Морозова, А.П. Мартинюк, О.О. Чорновол-Ткаченко), англомовний політичний дискурс визначаємо як мовленнєво-розумову діяльність, обмежену інституціональними рамками політичного спілкування і спрямовану на переконання аудиторії, що зумовлює специфіку її кінцевої реалізації (політичного тексту): змістовну, що визначається відбиттям у ньому діяльності суб'єктів політики; семантичну, що полягає у позначенні в ньому учасників описуваного, відносин між ними, обставин їх дій тощо; прагматичну, пов'язану з реалізацією за допомогою мовних засобів впливу на об'єкта дискурсу і спонукання його до певних дій.

Лінгвокультурний концепт ПОЛІТИКА визначаємо як відкриту багатогранну одиницю людської свідомості, що безупинно конструюється в ситуації спілкування і репрезентує, з одного боку, індивідуальний, а з іншого, - усуспільнений досвід, пов'язаний з трактуванням феномену політики в свідомості носіїв англійської мови. У польовій моделі концепту ПОЛІТИКА розмежовуємо понятійний, образний та ціннісний складники, питому вагомість серед яких приписуємо образному компоненту через абстрактний характер змісту концепту ПОЛІТИКА, який реалізується в сучасному англомовному політичному дискурсі через численні метафоричні засоби.

Визначальним у формуванні образного складника концепту ПОЛІТИКА є понятійний складник, утворений конститутивними ознаками логічного поняття політики в колективній свідомості носіїв англійської мови. Ці ознаки відбивають загальні та найбільш суттєві характеристики ПОЛІТИКИ, зміна яких призводить до перетворення концепту на іншу сутність (М.В. Нікітін). Понятійна частина реалізується в семантиці імені концепту - знака politics.

Образний складник концепту ПОЛІТИКА об'єктивується за допомогою метафоричних виразів, основу яких формують концептуальні метафори ПОЛІТИКИ. Ґрунтуючись на розумінні метафори в лінгвокогнітивній теорії (G. Lakoff, M. Johnson, Z. Kцveиses, O. Jдckel, M. Turner, V. Evans та ін.), метафора ПОЛІТИКИ визначається як ментальна операція, під час якої в абстрактний концепт ПОЛІТИКА (царину цілі/референт) переносяться ознаки з іншого концепту, що репрезентує повсякденну (предметну) практику життєдіяльності суспільства (царини джерела/корелята). Метафорична кореляція реалізується в компаративному фреймі, сформованому міжпросторовим зв'язком подібності між цариною джерела й цариною цілі. Компаративний фрейм розгортається в міжфреймову мережу у вигляді системи фреймів царини джерела. Подібність між двома концептами розглядається як складна кореляція, де корелят опосередковано реалізує вітальні зв'язки референта.

У корпусі метафоричних репрезентантів концепту ПОЛІТИКА виділяємо конвенціональні та образні метафоричні вирази. Перші подані узуально закріпленими стертими метафорами, що являють собою готові елементи лексики (Г.Н. Скляревська) і виконують номінативну функцію первинної реалії (Н.Д. Арутюнова), а також метафорами, які системою мови не есплікуються, але в дискурсі виявляють у своїй семантиці колективну ознаку, оскільки активно використовуються продуцентами дискурсу, переходячи з тексту в текст і поступово втрачаючи образність (Б. Тошович, В.Л. Наер). Другі реалізуються через оказіональні метафори, що віддзеркалюють індивідуальне ставлення суб'єкта дискурсу до описуваного явища. Образні метафори на позначення концепту ПОЛІТИКА вербалізують когнітивні трансформації царин джерела метафор ПОЛІТИКИ, а саме: лінгвокогнітивні процедури розширення - введення в царину джерела метафоричної кореляції нового (неконвенціонального) елементу; специфікації - деталізації конвенціонального елементу царини джерела; комбінування - інтеграції декількох царин джерела метафоричних кореляцій; редукції - елімінації конвенціонального елементу царини джерела (G. Lakoff, M. Turner, Л.І. Бєлєхова). В аспекті когнітивних процесів симіляції, що являють собою основу метафоричного переносу, конвенціональні та образні метафоричні вирази кваліфікуються як “дві специфічні маніфестації єдиного універсального когнітивного процесу” (М.В. Варламов).

Лінгвокогнітивна структура понятійного складника концепту політика. Завданням цього розділу є реконструкція понятійного складника концепту ПОЛІТИКА. Зміст понятійного складника концепту зафіксований в англійській мові знаком politics.

Вибір лексеми politics як імені концепту ПОЛІТИКА обґрунтовується в процесі аналізу її синонімічного ряду, що включає такі номінації: government, campaigning, electioneering, policy, foreign affairs, internal affairs, polity, statecraft, statesmanship, stumping, backroom, jungle, smoke-filled room, zoo. Результати дефінітивного та компонентного аналізу значень синонімів лексеми politics свідчать про наявність певних відмінностей між членами її синонімічного ряду, у семантичній структурі яких разом зі збігом денотативного значення виявляються різні диференційні компоненти. Контекстологічний аналіз фрагментів англомовного політичного дискурсу свідчить, що лексема politics реалізується в більшому розмаїтті ситуацій порівняно з членами її синонімічного ряду (лексема politics актуалізується в дискурсі у 39% випадків від загальної кількості 10 000 прикладів порівняно з 23% government; 17,5% policy; 5,6% polity; 2,7% campaigning; 1,9% electioneering; 1,4% foreign affairs; 1,7% internal affairs; 1,3% statesmanship; 2,1% statecraft; 0,8% stumping; 0,3% jungle; 0,3% zoo; 0,8% backroom; 0,6% smoke-filled room). Зазначені критерії, а саме полісемантичність лексеми politics, її поліфункціональність в англомовному політичному дискурсі, підтверджують адекватність вибору номінації politics як імені концепту ПОЛІТИКА, оскільки ця номінація дозволяє передати зміст досліджуваного концепту як цілісного феномену в сукупності всіх його проявів та аспектів.

Подання змісту понятійного складника концепту ПОЛІТИКА в сукупності його структурованих ознак здійснюється на підставі даних, отриманих шляхом когнітивної інтерпретації семантичних властивостей імені концепту - лексеми politics.

На сучасному етапі розвитку англійської мови узуальне значення номінації politics включає шість лексико-семантичних варіантів. Аналіз семантики слів-ідентифікаторів (термін О.С. Кубрякової) значень лексеми politics - мовних одиниць, що застосовуються в її словникових дефініціях (О.І. Морозова), - свідчать про наявність у семантичній структурі слова таких диференційних сем:

1) “наявність суб'єкта політики - політика” - екзистенційна ознака, експлікована словом politician (політик);

2) “наявність об'єкта політики - громадянського суспільства” - екзистенційна ознака, про яку сигналізує слово society (суспільство);

3) “застосування методів, тактики і стратегії” - гносеологічна ознака, експлікована словами tactics (тактика), strategy (стратегія), methods (методи);

4) “інтенція завоювання влади”, “інтенція забезпечення суспільного блага” - телеологічна ознака, на яку вказують словосполучення “aimed at obtaining power” (намір завоювати владу) та “aimed at ensuring the general welfare” ”(намір забезпечити суспільне благо);

5) “використання влади” - інструментальна ознака, про яку сигналізує словосполучення “with the use of power” (з використанням влади);

6) “політична сфера” - локативна ознака, експлікована словосполученням “political sphere” (політична сфера).

Когнітивна інтерпретація результатів структурно-семантичного аналізу лексеми politics дозволила виявити конститутивні ознаки концепту ПОЛІТИКА та зв'язки між ними, які формують його понятійне ядро, і подати їх у вигляді фрейму. Фреймова модель понятійного складника концепту ПОЛІТИКА структурована у вигляді акціонального фрейму, який виступає як матричний стосовно предметного фрейму, що структурує його слоти: [АГЕНС (СУБ'ЄКТ ПОЛІТИКИ - ПОЛІТИК) є ТАКИЙ (мотивований егоцентричною потребою досягнення професійного успіху) діє ТАМ (в інституціональній (політичній) сфері) діє на ПАЦІЄНСА (ОБ'ЄКТА ПОЛІТИКИ - ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО) діє задля МЕТИ (реалізації власної потреби захоплення та утримання влади / забезпечення суспільного блага) діє за допомогою ІНСТРУМЕНТА (влади) діє ТАК (застосовуючи систематизовані засоби управління)].

Реалізація образного складника концепту політика. У цьому розділі у фокусі уваги перебувають особливості вербалізації образного складника концепту ПОЛІТИКА за допомогою конвенціональних та образних метафоричних виразів. Перші подані стійкими ідіоматичними (lame-duck, sacred cow, bad apple, play politics) та неідіоматичними (head of government/state) словосполученнями; вільними словосполученнями із зв'язаним значенням метафоризованого слова (слова-параметра (М. Москвін)/фокуса метафори (М. Блек)), побудованими на основі денотата імені концепту politics (n) (face of politics), його частиномовних дериватів (spineless politician, political pendulum) або членів його синонімічного ряду (bossy government); образними словами ([politicians] fight/build/sell) і образно мотивованими словосполученнями ([politicians] play a leading/minor role); другі - образними словами (pitbull/lapdog/grill), а також образно мотивованими (steady diet, drop out of the race) і вільними (political straightjacket) словосполученнями.

Конвенціональні метафори репрезентують ПОЛІТИКУ ейдетично (як холістичну, нерозчленовану єдність у сукупності всіх її аспектів (С.А. Жаботинська) - від грецьк. eidos (ейдос)), відбиваючи при цьому узагальнене уявлення про природу цього феномену в свідомості носіїв англійської мови, та логічно (як структуровану сутність (С.А. Жаботинська) - від грецьк. logos (логос)), відсилаючи до конститутивних ознак концепту, що позначають складники політичних відносин - суб'єктів політики, їх дії та атрибути. Логічне подання концепту ПОЛІТИКА за допомогою конвенціональних метафоричних виразів дає змогу побудувати фреймові моделі концептуальних метафор, що являють собою основу метафоричної реалізації досліджуваного концепту. Такий спосіб аналізу концептуальної метафори є змістовним еквівалентом аналогового мапування (Л.І. Бєлєхова, M. Freeman), однак, на відміну від останнього, значно розширює обсяг когнітивного аналізу метафори за рахунок деталізації системних відповідностей між цариною джерела і цариною цілі метафоричної кореляції.

Характерною ознакою логічної реалізації концепту ПОЛІТИКА є відсутність метафоричної репрезентації об'єктів політики, що пояснюється прагматичною ознакою продукту політичного дискурсу (політичного тексту), яка полягає в здійсненні за допомогою мовних засобів впливу на об'єкт політики (В.З. Дем'янков, P. Bayley) - адресата-спостерігача, для якого розігрується певне дійство (О.Й. Шейгал). Складники політичних відносин реалізуються метафоричними виразами різної частиномовної приналежності: субстантивними, що позначають суб'єктів політики та їх атрибути (political warrior/boss/football/capital); дієслівними, які іменують дії суб'єктів політики (play political games, pay a high political price); ад'єктивними, що служать для вербалізації ознак суб'єктів політики та їх атрибутів (spineless/rotten/unripe politician).

Підґрунтям ейдетичної реалізації досліджуваного концепту є онтологічні метафори ПОЛІТИКИ, які залучають такі кореляти: ЖИВА ІСТОТА (high-energy politics, lying politics, bossy government, politics survives/deludes/seduces); фізіологічний стан людини, зокрема хворобливий - ХВОРИЙ ОРГАНІЗМ (political insanity/cancer/paralysis/wound/hemorrhage); природні явища - ПРИРОДА (political eruption, political season, political horizon, political landscape, political tectonic plates movement, political weather, political environment, political meltdown); фітоморфні явища - РОСЛИННИЙ СВІТ (fruitless policy, campaigning in full flower, political harvest, political fade); зооморфні явища - ТВАРИННИЙ СВІТ (ape/dinosaur/brutish/sheepish/foxy politics; political instincts); матеріальний об'єкт, що візуально спостерігається, має рельєфну фізичну форму та просторову локалізованість, зокрема артефакт - МЕХАНІЗМ (political machinery, policy launch/operation, political spin, political wheels turn, political pendulum swing/shift, defective policy/statecraft), БУДІВЛЯ (firm policy, policy platform, political door/niche/corner); ТІЛО ЛЮДИНИ (face of politics, political backbone/muscles/skin/guts, at the heart of politics); ІНСТРУМЕНТ (make something a political tool; use something as a political instrument/lever); ТРАНСПОРТ (гужовий (reins of government), залізничний (political locomotive/engine/wagon); автомобільний (political vehicle); морський (political ship)).

Основою логічної реалізації досліджуваного концепту є когнітивні метафори ПОЛІТИКИ, що залучають такі кореляти: ТІЛО ЛЮДИНИ, ТВАРИННИЙ СВІТ, РОСЛИННИЙ СВІТ, МЕХАНІЗМ, БУДІВЛЯ (джерела онтологічних метафор); РУХ (по горизонталі, по вертикалі, з ухилом убік) (джерело орієнтаційної метафори); ВІЙНА, СПОРТ/ГРА, КУХНЯ, ТЕАТР, ЦИРК, БІЗНЕС (джерела структурних метафор).

Онтологічні метафори концептуалізують ПОЛІТИКУ на основі асоційованих із суб'єктом політики, що уподібнюється частині тіла людини (head of state/government), механіку (political operative), архітектору (political architect), тварині (political animal/beast/chameleon; lame-duck, sacred cow), атрибутивних (spineless/unripe/rotten politicians) та діяльнісних ([politicians] fix/cement/ruin/build/bite/claw) ознак.

Орієнтаційна метафора концептуалізує ПОЛІТИКУ на базі асоційованих із дією суб'єкта політики просторових орієнтирів “вгору-вниз” (political rise/downfall); “вправо-вліво” ([politicians] move to the left/right); “вперед-назад” ([politicians] move on/go further/go backwards); “прямо-з ухилом убік” ([politicians] step aside/ move away from).

Джерела структурних метафор концептуалізують ПОЛІТИКУ на підґрунті широкого спектру асоціацій, пов'язаних із суб'єктом політики, уподібненим стрижневому активному організаційному началу будь-якої діяльності: воїну, гравцю, босу, актору, режисеру, акробату тощо (political warrior/player/boss/actor/director/acrobat); реципієнтом політики, поданим крізь призму агонального суб'єкта протистояння - супротивника, суперника (political enemy/rival); соціально-регулятивною дією суб'єкта політики (здійснення впливу на різноманітні фацети життя суспільства), поданої посередництвом фізичних дій - боротьби ([politicians] fight/battle/attack), гри (play political games, political gambling), фінансової трансакції ([politicians] sell/buy/strike a political deal), приготування їжі ([politicians] cook up), виступу перед аудиторією (perform political drama/farce/pantomime politics) тощо; місцем здійснення політичної активності, поданим засобами локативної ознаки агонального/видовищного дійства: поля бою, фронту, рингу, арени, сцени (political battleground/front, political ring, political arena/scene/stage); метою/результатом дії суб'єкта політики, асоційованими із прагненням вигоди/успіху/завоювання перемоги шляхом усунення суперника або супротивника/задоволення природних потреб (get political benefits/bonus, [politicians] win/defeat; [politicians] receive nourishment); інструментом дії суб'єкта політики, уподібненим живій істоті - донору, союзнику (political donor, political ally) та артефакту - зброї, футбольному м'ячеві, іграшці, боксерській груші, пішаку, маріонетці тощо (political weapon/football/plaything/punchbag/pawn/ puppet).

Конвенціональні метафоричні вирази, що вербалізують концепт ПОЛІТИКА, демонструють у дискурсі здатність до розширення: на їх основі утворюються похідні метафоричні вирази, що реалізують прирощення компонентів смислу за рахунок індивідуальних конотацій продуцента дискурсу. До індивідуальних конотацій відносимо бажання продемонструвати певні квалітативні ознаки описуваної політичної ситуації, які адресант вважає значущими, висловити своє (позитивне, негативне) ставлення до неї, схвалення або несхвалення тощо. Конвенціональні метафоричні вирази на позначення концепту ПОЛІТИКА в сучасному англомовному політичному дискурсі розширюються за допомогою таких лінгвостилістичних засобів:

– уведення метафоричного/оцінного епітету: Blair has in effect traded away the UK's independent foreign policy and received in return the right to be a crucial unquestioning political cog in the Bush re-election machine (The Sunday Herald, 18 April 2004). Використання епітетів crucial та unquestioning у комбінації з конвенціональним метафоричним виразом political cog, підґрунтям якого є когнітивна метафора ПОЛІТИКА є МЕХАНІЗМ, пов'язане з наміром адресанта підкреслити вагомий статус політика, причому даний метафоричний вираз змінює свій аксіологічний статус, оскільки метафорична номінація political cog не містить меліоративної конотації “значний/вагомий”;

– літералізація: Hardball has a system to protect batters from being hit: If you pitcher hits one of our guys, our pitcher will hit one of yours guys. This is also the only argument that ever works with Democrats (The USA Today, 16 February 2006). Фрагмент демонструє розширення конвенціонального метафоричного виразу play political hardball, основу якого становить когнітивна метафора ПОЛІТИКА є СПОРТ/ГРА. Літералізація у наведеному прикладі сприяє уподібненню політичної ситуації грі в бейсбол і виявляє певні квалітативні ознаки політики: у політиці, як і в бейсболі, якщо гравець команди штовхає гравця команди суперника, останній відповідає тим самим;

– транспозиція одного з елементів конвенціонального метафоричного виразу, що призводить до порушення в його структурі лексичних валентних зв'язків: The war on Iraq was a political deal knitted by US President George W. Bush and British Prime Minister Tony Blair (The Chicago Tribune, 14 May 2006). Наведений фрагмент демонструє розширення конвенціонального метафоричного виразу strike a political deal, в основі якого перебуває когнітивна метафора ПОЛІТИКА є БІЗНЕС, шляхом заміни слова strike лексемою knit, яка в метафоричному значенні зазвичай вживається в сполученні зі словами legend/myth (у значенні “сплести/вигадати легенду/міф”). Колокація knit a political deal не є типовою; вона створюється продуцентом дискурсу з метою привернути увагу адресата до певної політичної ситуації - війни в Іраку - і висловити несхвалення щодо методів її ведення, а саме планування і розв'язання військових дій в Іраку лідерами США і Великобританії на підставі фіктивних, надуманих фактів;

– антономазія: I am fed up with Punch and Judy politics of Westminster; the name calling, backbiting, point scoring, finger pointing (The BBC News, 2 April 2006). У цьому випадку конвенціональний метафоричний вираз act political farce, підґрунтям якого служить когнітивна метафора ПОЛІТИКА є ТЕАТР, закріплюється за конкретними дійовими особами балагану - Панчем та Джуді, які постійно вступають у конфронтацію і характеризуються агресивною, жорстокою, образливою поведінкою. Продуцентом дискурсу метафоричний вираз Punch and Judy politics використовується з метою висловлення несхвалення до подібної поведінки суб'єктів політики.

Образні метафоричні вирази позначають конститутивні ознаки ПОЛІТИКИ та реалізують у сучасному англомовному політичному дискурсі такі когнітивні трансформації царин джерела метафоричних кореляцій:

– лінгвокогнітивну процедуру розширення, що спостерігається, наприклад, при концептуалізації ПОЛІТИКИ як ТІЛА ЛЮДИНИ і в результаті якої в царину джерела вводиться новий концептуальний елемент - ГЕН: Reformed old communists have this in common: when they swing the other way, they always go that bit too far. They never take off their combat kit: the progressive social democratic gene is alien to their psyche (The Guardian, 29 September 2006);

– лінгвокогнітивну процедуру специфікації, що виявляється, наприклад, при концептуалізації ПОЛІТИКИ крізь призму ТВАРИННОГО СВІТУ і за якої конвенціональний елемент царини джерела ТВАРИНА, що заповнює слот АГЕНС, деталізується концептом ПІТБУЛЬ: Tony Blair and George Bush are one and the same political animal - pitbulls at an illegal dog fight (The Los Angeles Times, 29 October 2006);

– лінгвокогнітивну процедуру комбінування, що маніфестується, наприклад, під час конвергенції царин джерела метафоричних кореляцій ПОЛІТИКА є ТЕАТР та ПОЛІТИКА є ХВОРИЙ ОРГАНІЗМ : As record-low poll numbers continue to fall Republican strategies are writing a new script for Bush's political recovery in hopes of salvaging his second term in office (The Washington Post, 29 December 2005);

– лінгвокогнітивну процедуру редукції, яка спостерігається, наприклад, під час елімінації елемента царини джерела РЕМОНТ метафоричної кореляції ПОЛІТИКА є БУДІВЛЯ: In his Guardian article, Mr. Reid likened revamping the Home Office to interior decorating, saying peeling off the wallpaper revealed new cracks and problems. But the Conservatives claimed that the collapse of confidence in the department was due to 10 years of London mismanagement and Mr. Reid is papering over the cracks because he cannot solve them (The Guardian, 29 January 2007). Процедура редукції концепту РЕМОНТ полягає в такому: внаслідок ремонту елімінуються недоліки будівлі, чого не може відбутися за умови наклеювання шпалер на потріскані стіни.

Висновки

В основі запропонованого в роботі підходу до вивчення концепту ПОЛІТИКА - наукова методологія когнітивно-дискурсивної парадигми, що фокусує увагу лінгвістів на феномені дискурсу як активного середовища формування ментальних об'єктів, а не пасивного їх відбиття. Концепт ПОЛІТИКА визначаємо як відкриту багатогранну одиницю людської свідомості, що безупинно конструюється в ситуації спілкування і репрезентує індивідуальний та усуспільнений досвід, пов'язаний з трактуванням феномену політики у свідомості носіїв англійської мови, і містить понятійний, образний та ціннісний складники. Абстрактний характер концепту ПОЛІТИКА зумовлює питому вагомість образного складника, зміст якого вербалізується за допомогою широкого спектру метафоричних виразів.

Визначальним при формуванні образного складника концепту ПОЛІТИКА виявляється понятійний складник як специфічний набір сформованих у колективній свідомості носіїв англійської мови уявлень про природу та сутність феномену політики. Ці уявлення відбито в конститутивних ознаках концепту, змодельованих у вигляді акціонального фрейму, який виступає як матричний стосовно предметного фрейму, що структурує його слоти: [АГЕНС (СУБ'ЄКТ ПОЛІТИКИ - ПОЛІТИК) є ТАКИЙ (мотивований егоцентричною потребою досягнення професійного успіху) діє ТАМ (в інституціональній (політичній) сфері) діє на ПАЦІЄНСА (ОБ'ЄКТА ПОЛІТИКИ - ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО) діє задля МЕТИ (реалізації власної потреби захоплення та утримання влади / забезпечення суспільного блага) діє за допомогою ІНСТРУМЕНТА (влади) діє ТАК (застосовуючи систематизовані засоби управління)].

Підґрунтям вербалізації образного складника концепту ПОЛІТИКА є когнітивні метафори ПОЛІТИКИ - ментальні операції, під час яких в абстрактний концепт ПОЛІТИКА (царину цілі/референт) переносяться ознаки з інших концептів, що репрезентують повсякденну (предметну) практику життєдіяльності суспільства (царин джерела/корелятів). Концептуальна метафора моделюється у вигляді концептуальної міжфреймової мережі на основі компаративного фрейму.

Образний складник концепту ПОЛІТИКА репрезентується в сучасному англомовному політичному дискурсі конвенціональними та образними метафоричними виразами. Конвенціональні метафори подані стійкими ідіоматичними та неідіоматичними словосполученнями; вільними словосполученнями із зв'язаним значенням метафоризованого слова, побудованими на основі денотата імені концепту, його частиномовних дериватів та членів його синонімічного ряду; образними словами і образно мотивованими словосполученнями; образні метафори реалізуються через образні слова, образно мотивовані та вільні словосполучення.

Конвенціональні метафори вербалізують ПОЛІТИКУ ейдетично (як цілісний, неділимий феномен у сукупності всіх його аспектів) та логічно (як структуровану сутність), позначаючи складники політичних відносин - суб'єктів політики, їх дії та атрибути. Об'єкти політики в політичному дискурсі метафорично не репрезентуються, що пов'язується з прагматичною ознакою продукту цього типу дискурсу (політичного тексту), яка полягає в здійсненні впливу на об'єкта політики. Складники політичних відносин позначаються метафоричними виразами різної частиномовної приналежності: субстантивними, що номінують суб'єктів політики та їх атрибути; дієслівними, які називають дії суб'єктів політики; ад'єктивними, що служать для вербалізації ознак суб'єктів політики та їх атрибутів.