Типологія криптонімів англійської та української мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Спеціальність 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

УДК 811.111+811.161.2'373.23

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ТИПОЛОГІЯ КРИПТОНІМІВ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ

Собков Юрій

Вікторович

ЛЬВІВ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перекладу та загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Лучик Алла Анатоліївна, Національний університет “Києво-Могилянська Академія”, професор кафедри загального і слов'янського мовознавства

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Стеріополо Олена Іванівна, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри німецької філології кандидат філологічних наук Дробаха Лариса Валеріївна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, доцент кафедри зіставного мовознавства

Захист відбудеться 17 вересня 2008 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79001, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано 15 серпня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Шпак О.А.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Криптоніми, поряд з псевдонімами, функціонують в абсолютній більшості антропосистем і є поширеною формою приховування справжнього авторства. Вони становлять помітний сектор ономастичного простору мов, і, відповідно, привертають увагу вітчизняних і зарубіжних учених. Це окремі дослідження з мовознавства, літературознавства та історії літератури (П. Беркова, В. Виноградова, І. Масанова і Ю. Масанова, Г. Шерера), праці бібліографів (А. Моріса, Т. Мошера і А. Тейлора, Е. Смітта). Вагомими є загальні праці з теорії ономастики та антропонімії (Л. Белея, В. Дмітрієва, І. Желєзняк, В. Кам'янця, Ю. Карпенка, К. Кунце, В. Лучика, Є. Отіна, Ю. Редька, О. Реформатського, О. Суперанської, Т. Суркової, Г. Суслової, Б. Унбегауна, Г. Френсона, В. Фляйшера, М. Худаша, П. Чучки та інших учених).

Найпоширенішими формами криптонімів є похідні від прізвищ та імен авторів. В Україні, як і в англомовному світі, до криптонімів і псевдонімів вдаються передовсім письменники та публіцисти, рідше - артисти, вчені, військові, спортсмени, скаути-пластуни. Проте вивчення цього класу антропонімів перебуває на рівні відбору та систематизації матеріалу. Він відображений у спеціальній англійській та українській довідково-бібліографічній літературі. Близько 7000 криптонімів представлені та розкриті у „Словнику українських псевдонімів та криптонімів ХІХ-ХХ ст.” О. Дея. Англійські самоназви зібрані й систематизовані у “Словнику літературних псевдонімів” Ф. Аткінсона, “Словнику літературних псевдонімів англійської мови” Т. Карті, “Словнику псевдонімів” A. Рума.

Актуальність теми. Обрання теми дисертації зумовлено потребою у визначенні чіткого ономастичного статусу та особливостей функціонування самоназв як в окремих мовах, так і у порівняльно-зіставному аспекті, необхідністю комплексного вивчення криптонімів як онімів окремого класу, аналізу їх у межах англійської та української антропосистем. Дослідження, в основі якого системний підхід, сприятиме повнішому розкриттю понятійного змісту криптоніма.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. План і методи роботи узгоджені з програмою вивчення історії української лексики Лабораторії ономастичних і діалектичних досліджень кафедри української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, з її комплексною темою „Актуальні питання лексикології та граматики української мови”, а також із комплексною темою кафедри перекладу та загального мовознавства „Європейські мовні картини світу в аспектах етнолінгвістики та лінгвокультурології”. Тему затверджено на засіданні бюро Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” (протокол № 4 від 21 жовтня 2004 р.) Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.

Метою дисертації є комплексний аналіз літературних і публіцистичних криптонімів англійської та української мов, принципів, способів, засобів і мотивів криптонімії, виявлення спільного та специфічного у порівнюваних криптонімах, визначення продуктивності їх творення. Передбачається виконання таких завдань:

– охарактеризувати та узагальнити місце криптонімів у системі власних назв англійської та української мов;

– дослідити особливості структури криптонімів;

– описати основні принципи та мотиви творення криптонімів;

– визначити типологічні та специфічні риси криптонімії в обох мовах;

– проілюструвати основні моделі творення криптонімів та їх продуктивність в англійській та українській мовах.

Об'єктом дослідження обрано криптоніми англійських (2115 одиниць) та українських (6787 одиниць) письменників і публіцистів. Матеріал відібрано з довідково-бібліографічної літератури.

Предметом дослідження є способи, принципи та мотиви криптонімних утворень в англійській та українській мовах.

Джерелами фактичного матеріалу слугували - „Словник українських псевдонімів та криптонімів ХIХ-ХХ ст.” О. Дея (Київ, 1969), “Словник літературних псевдонімів” Ф. Аткінсона (Лондон, 1995), “Словник літературних псевдонімів англійської мови” Т. Карті (Лондон, 1995), “Словник псевдонімів” A. Рума (Джеферсон Північна Кароліна і Лондон, 1998).

Методи та методики дослідження зумовлені метою, завданнями й особливостями аналізованого матеріалу. За допомогою аналітично-описового методу здійснюється наукова інтерпретація самоназв. Дедуктивний метод дозволяє на основі конкретних результатів зробити загальні висновки. Метод компонентного аналізу та методика безпосередніх складників забезпечує дослідження структури, принципів та мотивів творення криптонімів і встановлення системних відношень між ними. Зіставний метод уможливлює виявлення типологічних і специфічних рис у криптонімії англійської та української мов. Кількісний аналіз застосовується для підтвердження наявності криптонімії в досліджуваних мовах.

Наукова новизна роботи полягає в характері відбору матеріалу, обсязі та аспектах його аналізу. Вперше комплексно вивчено системи англійської й української криптонімії, виявлено типові і специфічні риси криптонімних одиниць, зроблено спробу класифікації продуктивних моделей криптонімів.

Теоретичне значення роботи полягає у збагаченні наукових засад антропоніміки, отримані результати є вагомим внеском у розвиток типологічної ономастики. Робота суттєво розширює знання про принципи, мотиви творення і структуру криптонімів та особливості їх організації в англійській та українській мовах, розкриває перспективи для подальшого вивчення криптонімних самоназв в інших антропосистемах.

Практичне значення роботи полягає в можливості застосування її результатів у написанні навчальних посібників із зіставної лексикології, окремі положення дослідження можуть стати основою спецкурсів з англійсько-української антропоніміки і ономастики, для укладання словників криптонімів.

Особистий внесок дисертанта полягає у тому, що здійснено комплексний зіставний аналіз літературних і публіцистичних криптонімів англійської та української мов, охарактеризовано особливості криптонімії, визначено основні принципи, способи і мотиви творення самоназв.

На захист виносяться такі основні положення:

1. Криптоніми як специфічні власні самоназви людей тісно пов'язані з їхнім носієм. Їх значення та функції обумовлені твірними компонентами антропонімів.

2. Криптоніми використовуються для позначення прихованого авторства, проте в українській мові їх прагматично-функціональні параметри значно ширші, ніж в англійській.

3. У структурному плані криптоніми є скороченнями автором одного, кількох чи всіх складників власного імені у вигляді літер, неповних слів самостійно або в поєднанні з різними графічними знаками (зірочками, крапками, рисками, дужками), цифрами та приписами у вигляді літер, словосполучень, окремих слів або їх частин. Відповідно за розмаїттям способів творення криптоніми англійської мови об'єднують 149 структурних форм, української - 359.

4. Принципи творення криптонімів у порівнюваних мовах залежать від можливостей комбінації елементів твірних антропонімів. Відповідно до цього потенціал антропонімної системи англійської мови становить 10 принципів, української - 13.

5. Основним мотивом творення криптонімів в англійській та українській мовах є повне або часткове приховування справжніх антропонімів авторів. Проте в англійській мові мотив повного приховування значно більший, ніж в українській, що пов'язано з утворенням криптонімів від псевдонімів.

6. Принципи, мотиви і засоби творення криптонімів є спільними для обох мов. Специфіка їх реалізації зумовлена структурно-типологічними особливостями англійської та української мов.

7. Компоненти співвідношення зовнішньої (формальна будова) та внутрішньої (за принципами й мотивами номінації) організації криптонімних систем порівнюваних мов виявляють різну продуктивність, що підтверджується кількісними показниками.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювались на засіданнях і семінарах кафедри перекладу та загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, на конференціях із проблем порівняльного мовознавства. Окремі аспекти роботи викладені в доповідях на Другій міжнародній науково-практичної конференції „Сучасні наукові дослідження - 2006” (Дніпропетровськ, 2006), Другій міжнародній наукової конференції „Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2007), Дванадцятій міжнародній ономастичній конференції “Українська ономастика в загальнослов'янському контексті” (Чернівці, 2007).

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в семи наукових працях: статтях і матеріалах конференцій, опублікованих у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів з висновками до них, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. У вступі обґрунтовано актуальність роботи, визначено мету й завдання, окреслено наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів дослідження, виділено об'єкт та предмет дослідження, подано джерела фактичного матеріалу та описано апробації і публікації основних положень дисертації. У першому розділі обґрунтовано теоретичні передумови дослідження, розкрито специфіку криптоніма, визначено його місце в системі антропонімів та ономастичний статус; з'ясовано причини, які спонукали авторів до самоназв; описано відмінність криптонімії від абревіації та скорочення. Другий розділ присвячено криптонімії англійської мови. Описано структурні особливості криптонімів, подано кількісні показники в рейтинговому порядку, окреслено основні принципи та мотиви творення криптонімів англійської мови. У третьому розділі розглянуто криптонімію української мови, описано особливості структурного складу криптонімів, подано кількісні показники, основні принципи творення та мотиваційний аналіз криптонімії української мови. У четвертому розділі здійснено зіставне дослідження криптонімів англійської та української мов, проаналізовано спільні та відмінні риси криптонімів за структурними особливостями, кількісними показниками, за принципами творення та мотивами. У загальних висновках підведено підсумки виконаного дослідження та сформульовано основні висновки. Додатки містять таблиці та графіки, які наочно демонструють структуру та принципи творення англійських та українських криптонімів, а також їх порівняння - 12 позицій. У списку використаних джерел подано наукову та бібліографічну літературу обсягом 207 позицій.

Повний обсяг дисертації разом із бібліографією та додатками - 228 сторінок (із них 196 сторінок основного тексту). Список використаної наукової літератури включає 203 позиції. Список джерел фактичного матеріалу складає 4 позиції.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. “Криптоніми як об'єкт наукового вивчення”. Під впливом різних лінгвальних та екстралінгвальних факторів прізвища кожного народу становлять специфічну мовну систему (О. Добровольська).

Основною формою зміненого або добровільно обраного неофіційного імені є псевдонім. Псевдоніми створюються штучно, окремою людиною, часто на основі та за моделями природних іменувань (О. Петрова). Псевдонім - це узагальнююче поняття в науково-бібліографічній літературі, яке включає в себе різні види творення й графічної передачі прибраних імен і позначень прихованого авторства, найголовнішими різновидами яких прийнято вважати такі: власне псевдоніми, узагальнюючі псевдоніми, криптоніми, графоніми, алоніми, титлоніми, анаграми тощо (О. Дей). П. Чучка головними структурними компонентами криптонімів вважає літери, склади, морфеми, тире і крапки в різних їх комбінаціях. В. Німчук зазначає, що роль криптонімів виконують як окремі слова, так і окремі букви, різного роду графічні знаки (астериски - зірочки; крапки, риски; цю групу можна назвати графемними криптонімами, графонімами), цифри (цифрові криптоніми, цифроніми).

В англійському мовознавстві криптонім як термін уживається дуже рідко і, здебільшого, ототожнюється з псевдонімом. Підставою для виокремлення криптонімів в англійській мові стало виявлення відповідників, які в українській мові класифікуються як криптоніми та існують поруч з іншими антропонімами (псевдонімами, прізвиськами, прізвищами, іменами та іменами по батькові, з подвійними і потрійними іменами). Аналіз криптонімів досліджуваних мов здійснювався з погляду їх бачення слов'янськими мовознавцями (О. Дей, Н. Кравченко-Максименкова, В. Німчук, П. Чучка), з аналізу праць яких можна дійти висновку про правомірність і виправданість уживання терміна „криптонім” як в англійському, так і в українському мовознавстві.

Отже, під криптонімом у пропонованій праці розуміється будь-яке скорочення автором одного, кількох чи всіх складників власного імені у вигляді літер, неповних слів самостійно або в поєднанні з різного роду графічними знаками (зірочками, крапками, рисками, дужками), цифрами та приписами у вигляді літер, словосполучень, окремих слів або їх частин.

Як вважає А. Лучик, для глибшого пізнання суті й загалом „прогресу в галузі” лінгвістики, зокрема при дослідженні криптонімів, доцільним видається здійснення пошуків у зіставному аспекті, які б допомагали з'ясуванню типологічних рис певних елементів, що сприяє виявленню універсальних категорій у мовах світу, які, на думку М. Трубецького, утворюють веселкову сітку і внаслідок поступовості переходів від одного сегмента до іншого загальна система мов земної кулі поряд з усім своїм барвистим розмаїттям становить єдине ціле. У зв'язку із цим порівняльний аналіз уможливлює з'ясування типологічних ознак категорії криптонімів, спричинених „ономастичним матеріалом” народу (Д. Фаріон). На думку В. Лучика, процес мислення й відображення навколишнього світу відбувається принципово однаково в мозку людини будь-якої раси чи національності. Однак характер усвідомлення сприйнятих реалій і мовні засоби різні, що свідчить про нетотожність мови й мислення, а також про особливості відбиття національної ментальності та „картини світу” в мовах. Звідси випливає правомірність зіставного вивчення криптонімії, оскільки „можливості зіставного аналізу лінгвістичних одиниць у різних мовах дійсно необмежені, тому що границі мовного знака, які концептуалізують одні й ті ж самі поняття, набувають різної форми та змісту в різних мовах світу” (М. Полюжин).

Криптоніми, поряд із псевдонімами, є окремим видом антропонімів. Головне завдання криптоніма - приховати частково або повністю справжнє ім'я автора літературного твору. Причини, які спонукали авторів до цього, найрізноманітніші: еміграція, зміна місця проживання, довільне спрощення імені (переклад), спрощення імені для полегшення вимови, а іноді навмисне, для розмежування „старого” і „нового” життя. Досить часто автори приховували ім'я для того, щоб мати змогу писати про рідну країну через призму псевдоіноземця. На вибір самоназв впливали і такі чинники, як зміна статі, місця роботи чи служби, утиски, цензура, уникнення переслідування, різного роду асоціації та переконання (релігійні, національні, ідеологічні, географічні тощо). Однією із причин слугувала належність до військових агентів та агентів спеціальних служб, партійних діячів та підпільників, а також до злочинців. Зрештою, це засіб позбутися власного імені, яке не влаштовує людину з тих чи інших причин, звичайна комфортність, авторська скромність, сатиричність, невпевненість у своїх силах або ж данина моді.

На перший погляд, криптоніми досить схожі на скорочення (акронімію) або абревіацію. Але, на відміну від криптонімів, абревіація та акронімія слугують для спрощення слів, виразів і словосполучень задля мовної економії, а основна функція криптонімів полягає в тому, щоб з тих чи інших причин просто приховати ім'я справжнього автора літературного твору, публіциста, літератора тощо, хоча водночас має місце і прагнення до економії мовних засобів.

Розділ 2. “Особливості криптонімії англійської мови”. Криптоніми англійської мови представлені в кількості 2115 одиниць. Усі вони розглянуті у чотирьох ракурсах: за структурою, за кількісними показниками, за принципами та мотивами творення.

У вивченні структури англійських криптонімів визначено їхні структурні особливості й основні складові елементи, з урахуванням криптонімів у наявному вигляді, поданому авторами, не беручи до уваги їхнє походження.

До основних структурних складників досліджених криптонімів англійської мови належать літери, неповні слова, знаки, цифри та приписи. До неповних слів віднесені такі, що подаються шляхом вилучення їх певної частини - початку, кінця, середини або кількох елементів, у зв'язку з чим вони можуть мати вигляд усічення, при якому відбувається відкидання кінця слова; скорочення, коли неповне слово утворюється шляхом подачі фінальних літер слова; конфікса, тобто розщепленого формату слова, що складається з двох компонентів (біформат) без середньої частини; синкопи, яка складається з кількох частин і демонструє випадіння груп літер у слові. Усі перелічені варіанти неповних слів можуть подаватися у вигляді різної кількості літер.

Аналіз досліджених англійських криптонімів дозволив виявити такі групи за основними структурними компонентами: літерні криптоніми; криптоніми з неповних слів; криптоніми з неповних слів та літер; криптоніми з неповних слів та слів; криптоніми із неповних слів, слів та літер; криптоніми зі слів і чисел. Весь спектр криптонімів англійської мови включає 149 структурних форм.

За основними структурними складниками переважну більшість проаналізованих англійських криптонімів утворено за допомогою літер та слів (58,1%). Дещо їм поступаються криптоніми, утворені за допомогою літер - однієї, двох, трьох, чотирьох і більше (34%). Рідше до структури криптонімів внесені слова та числа (6,5%). Незначні групи утворюють криптоніми, до складу яких входять неповні слова (0,6%), неповні слова та слова (0,4%), неповні слова та літери (0,2%), неповні слова, слова та літери (0,2%).

Розмаїття структурних форм англійських криптонімів зумовлено використанням поряд із літерами допоміжних елементів. Загалом, у досліджуваному матеріалі були виявлені такі структурні типи англійських криптонімів: утворення з літер і слів самостійно або в комбінації з різноманітними знаками (крапками, комами, тире) та приписами (&, of, Sir, Dd, Frs, esq) (71 структурна форма); утворення з однієї, двох, трьох, чотирьох, п'яти, шести, семи, восьми та дев'яти літер самостійно та в поєднанні з різноманітними знаками (крапками, комами, тире) та приписами „Mr”, „of”, „de”, „de la” (47 структурних форм); криптоніми з неповних слів, до складу яких входить одне, два, три або чотири неповних слова (10 структурних форм); утворення з неповних слів, які і є власне криптонімами, та слів, що виступають їх структурною складовою (6 структурних форм); утворення з однієї або кількох літер та одного або кількох неповних слів із використанням різноманітних знаків (крапки, коми, тире) та приписів (&, of, Sir, Dd, Frs, esq) (5 структурних форм); трикомпонентні утворення з літер, слова та неповних слів (5 структурних форм); утворення зі слів і чисел із використанням римських або арабських чисел (5 структурних форм).

У дослідженні встановлено продуктивні й непродуктивні способи творення англійських криптонімів. Оскільки кількісний аналіз не ставить за мету здійснення будь-якої класифікації за певним принципом чи ознакою, підрахунки криптонімів за його допомогою здійснено за рейтингом - від найбільшої кількості до найменшої. Серед усього спектра проаналізованого криптонімного матеріалу в англійській мові найбільш численними виявилися криптоніми, до складу яких належать дві літери - 393 одиниці (18,6%). У такий спосіб виявлено й описано 42 криптонімних групи.

Принципи творення англійських криптонімів було розглянуто за збігом їх з ім'ям, прізвищем, ім'ям по батькові (в разі його наявності), псевдонімом тощо. За допомогою вищезазначених критеріїв виявлено 10 груп криптонімів. У пропонованій систематизації криптонімів враховувалася складність англійської прізвищевої системи, зокрема взято до уваги і той факт, що прізвище може складатись із прізвища, другого прізвища або імені, яке перейшло у спадок, дівочого прізвища матері або ж звичайного топоніма. Усі ці назви умовно називаються додатковим прізвищем і подвійним ім'ям автора. Серед усіх досліджених англійських криптонімних одиниць найбільша їх кількість походить від псевдонімів (35,1%). Менша за кількістю група (18,6%) представлена формами, в основу яких покладено принцип походження від імені й прізвища. Криптоніми, які демонструють походження від імені, становлять 15,5%. Зафіксовані випадки походження криптоніма від прізвища (6,2%), від прізвища, імені і псевдоніма (6,2%), від прізвища і псевдоніма (4%), від прізвища (3,4%), від імені (3%). Незначною кількістю представлені криптоніми, в основу творення яких покладений принцип збереження псевдоніма та імені по батькові (0,1%) або імені, імені по батькові та псевдоніма (0,1%). Значна частина досліджених англійських криптонімів (14%) залишається невідомою за своїм походженням.

Мотиви, які спонукали авторів вдаватися до утворення криптонімів, розглянуто у двох проекціях - за мотивом повного або часткового приховування справжнього імені автора. Повним приховуванням вважається варіант, коли криптонім взагалі не збігається зі справжнім ім'ям, прізвищем, ім'ям по батькові чи подвійним ім'ям і прізвищем. Часткове приховування - коли один зі структурних компонентів збігається зі справжнім ім'ям, прізвищем, ім'ям по батькові, подвійним ім'ям чи прізвищем. Серед усієї кількості досліджених англійських криптонімів дещо (неістотно) переважає мотив часткового приховування авторства (1082 одиниці, що становить 51%). Відповідно, за мотивом повного приховування авторства утворено 1033 криптоніми, що становить 49% від усієї вибірки. У зв'язку з цим можна стверджувати, що в мотивах творення досліджених криптонімів англійської мови існує паритет.

Розділ 3. “Особливості криптонімії української мови”. В українській мові, як і в англійській, криптоніми загальною кількістю 6787 одиниць проаналізовано за чотирма принципами: за структурним складом, за кількісними показниками, за принципом походження та за мотивами творення.

Вивчення структури українських криптонімів дозволило визначити ті складові одиниці, які стали основою для утворення криптонімних форм. Переважна більшість досліджених українських криптонімів утворена за допомогою літер (40%) - однієї, двох, трьох, чотирьох, шести і семи. Значна група криптонімів, до складу яких належать літери з додаванням слів (27,7%). Дещо їм поступаються утворення, в структурі яких виявлені неповні слова та літери (19,7%). Описана також група, криптоніми якої утворені різними варіантами неповних слів (10,2%). Нечисленні групи криптонімів із неповних слів і слів (1,6%), неповних слів, слів і літер (1,03%) та припису (0,01%). криптонім псевдонім англійський мова

За розмаїттям структурних форм досліджені українські криптоніми класифікуються так: утворення, до складу яких належать неповні слова у вигляді усічень, скорочень, конфіксів і синкоп - одне або кілька неповних слів з використанням знаків і приписів (134 структурних форми); утворення з одного або двох неповних слів і різної кількості літер із крапками, рисками та приписами „и”, „из”, літерами, частинами слів (119 структурних форм); літерні утворення з використанням різної кількості літер - однієї, двох, трьох, чотирьох, шести, семи (67 структурних форм); криптоніми, в структурі яких наявні одне або кілька неповних слів, слова в повному вигляді та знаки (крапки, коми, риски), приписи слів, припис „из” (31 структурна форма); утворення з різної кількості літер і слів із крапками, приписами частин слів тощо (5 структурних форм); криптоніми з неповних слів, слів і літер (2 структурні форми); криптонім з окремого припису, який є посиланням автора на територіальну належність. Загалом усі українські криптоніми утворюють 359 структурних форм.

Українські криптоніми представлені різноманітними комбінаціями складників. Найпродуктивнішими серед усього аналізованого матеріалу виявились дволітерні криптоніми (1893 одиниці, 27,9%). Загалом виявлено й описано 23 криптонімних групи.

Відповідно до ступеня збігу криптоніма з реальним іменем автора виявлені такі основні принципи творення українських самоназв: похідні від прізвища; похідні від імені; похідні від імені і прізвища; похідні від імені, прізвища та імені по батькові; похідні від прізвища та імені по батькові; похідні від імені по батькові; похідні від псевдоніма; похідні від імені і псевдоніма; похідні від прізвища і псевдоніма; похідні від прізвища, імені і псевдоніма; криптоніми невідомого походження. В основі виділення вищезазначених груп лежить принцип збігу основних структурних одиниць криптоніма - літер і неповних слів із реальним прізвищем, ім'ям, ім'ям по батькові автора.

У досліджуваному матеріалі зафіксовано часті розбіжності в написанні криптонімів, зумовлені невідповідністю сучасного запису імені автора і тієї форми, яка використовувалася за життя носія цього імені. Це може бути пов'язане з історією українського алфавіту, тобто з поступовим впровадженням деяких літер. Тому трапляються випадки, коли у криптонімах збіг із прізвищем, ім'ям, ім'ям по батькові автора відбувається через наявність літер, які в цих словах в сучасній українській мові не вживаються. Наприклад, літера и відповідає сучасній і, е - сучасній є, э - е, є, як в іменах Іван (Иван), Едуард (Эдуард), Євген (Евген) тощо. В інших випадках така розбіжність може відбуватися не внаслідок невідповідності окремих літер, а через зміну в записі власне імені, наприклад, ім'я Олександр відповідає запису Александр, Гнат - Игнатий, Микола - Николай і тощо. Аналогічна невідповідність простежується в деяких прізвищах та іменах по батькові авторів, а також у записі псевдонімів і певних приписів до криптонімів. Усі ці явища непрямого збігу можуть пояснюватись тим, що людина могла бути записана за правилами і російської, й української граматики або ж народилася у ті часи, коли в українському алфавіті ще не існувало певних сучасних літер, а використовувались літери південного давньоруського діалекту.

Аналіз криптонімів за принципами творення дав змогу виявити, що найбільша кількість досліджених українських криптонімів походить від імені і прізвища (40,1%). Менша за кількістю група (12,6%) представлена утвореннями, в основу яких покладено принцип походження від псевдоніма, 9% всіх криптонімів походять від імен авторів, 8,8% - від прізвищ. Окрім того, трапляються випадки збігу криптоніма з прізвищем та ім'ям автора (4,3%), прізвищем і псевдонімом (1%). Незначні групи, які походять від імені та імені по батькові (0,7%), від псевдоніма, імені та імені по батькові (0,5%), від імені по батькові (0,3%), від прізвища та імені по батькові (0,1%), від прізвища, імені і псевдоніма (0,1%), від імені і псевдоніма (0,1%). Походження певної частини (3,8%) українських криптонімів залишається невідомим.

Основний мотив, покладений в основу творення українських криптонімів, - часткове і повне приховування авторства. У досліджуваному матеріалі виявлено 5569 одиниць українських криптонімів, утворених задля часткового приховування авторства, що становить 82% від загальної вибірки. З метою повного приховування авторства в дослідженому матеріалі виявлено 1218 одиниць, що становить 18% від загальної кількості.

Розділ 4. “Порівняльний аналіз криптонімів англійської та української мов”. Зіставний аналіз англійських та українських криптонімів дозволяє виділити їх спільні та відмінні риси.

За основними структурними складниками в досліджуваному матеріалі було виділено спільні для обох мов групи: літерні криптоніми, криптоніми з неповних слів, криптоніми з неповних слів і літер, криптоніми з неповних слів і слів, криптоніми з літер і слів, криптоніми з неповних слів, слів і літер. Відмінним між ними є наявність серед англійських самоназв утворень зі слів і чисел, серед українських - із самостійного припису. Порівняння здійснювалось як кількісно, так і за розмаїттям форм. Кількісні показники представлені у відсотках по відношенню до показника суцільної вибірки.

За кількісними показниками основну масу досліджених англійських криптонімів (58,1%) становлять утворення з літер і слів (*Q. Patrick - Webb, Richard Wilson, Elinor M. Brent-Dyer - Dyer, Gladys Eleanor May, E.D.E.N. Soutworth - Soutworth (Nevitte), Emma Dorothy Eliza), літерні криптоніми (34%) (S. - Swete, John, E.A. - Adams, Samuel, A.L.O.E. - Tucker, Charlotte Maria) та утворення зі слів і чисел (6,5%) (Urban VI - Prignano, Bartolomeo, 20 - Bore - Tozer, Basil, Private 19022 - Manning, Frederic). Решта утворень нечисленні й варіюють у межах від 0,6% до 0,2%.

До більшості досліджених українських криптонімів належать літерні (40%) (Т - Трещаковський, Лев, М*** - Франко, Іван Якович, О.А.А. - Авдиковський, Орест Арсенович), криптоніми з літер і слів (27,7%) (Александер, Б. - Барвінський, Олександр Григорович, .....ъ, Василий - Козарищук, Василь М.), утворення з неповних слів і літер (19,7%) (Фр., І. - Франко, Іван Якович, К-ій, А.Я. - Кониський, Олександр Якович, Авд. Ор. А. - Авдиковський, Орест Арсенович), самоназви з неповних слів (10,2%) (Гр. - Коваленко, Григорій Олексійович, -ат - Щурат, Степан Васильович, М...о - Чернов, Леонід Кіндратович, П-с-к - Антонович, Володимир Боніфатійович). Показники криптонімів інших груп перебувають у межах від 1,6% до 0,01%.

Під структурними формами розуміється розмаїття способів творення криптонімів у межах тієї чи іншої групи самоназв (наприклад, група літерних криптонімів налічує 47 різновидів структурних утворень, таких як велика літера, велика літера із крапкою, велика літера із зірочками, велика літера в дужках, мала літера, мала літера з однією або кількома крапками, мала літера із зірочками, мала літера в дужках, дві літери, дві літери з крапками, дві літери з рисками тощо). Тобто враховуються специфічні особливості криптоніма по відношенню до його основних структурних компонентів (літер, неповних слів, слів і чисел). Усі структурні форми представлені кількістю різновидів криптоніма всередині кожної окремої групи.

Загалом досліджені англійські криптоніми представлені в кількості 149 різновидів структурних форм. Криптоніми українських авторів представлені більшим спектром, який об'єднує 359 структурних форм.

Переважаючими за кількістю структурних форм англійськими криптонімами є утворення з літер та слів (71 різновид) та літерні криптоніми (47 різновидів). Усі інші групи самоназв різняться меншим спектром структурних форм - від 10 до 5.

Найбільш різноманітними утвореннями в аналізованому матеріалі української мови виявились криптоніми з неповних слів (134 різновиди) та з неповних і літер (119 різновидів); 67 різновидів структурних форм є літерними криптонімами, 31 різновид - самоназвами з неповних слів і слів. Решта груп представлені незначною кількістю структурних форм (від 5 до 1).

У структурі досліджених криптонімів обох мов використовуються крапки (англ. E.A. - Adams, Samuel, Z… - Adams, Samuel, укр. А..... - Аркас, Микола Миколайович, О.А.А. - Авдиковський, Орест Арсенович), риски (англ. D - - Defoe, Daniel, C-M- - Macklin, Charles, укр. М-К - Афанасьєв, Олександр Степанович, К.-К., Г. - Коваленко, Григорій Андрійович), зірочки (англ. D***M*** - Voltaire, укр. М*** - Франко, Іван Якович), приписи, які створюють враження колективного авторства, як український припис літери „і” (Р. і Н. - Николайчик, Федір Данилович), а також „др.” або „д-р” (К.С., д-р - Сарницький, Клим) та англійські приписи „&”, „and” (W. & D. - Denne, Samuel).

Тільки у структурі англійських криптонімів виявлені цифри (С.3.3. - Wilde, Oscar), наявне використання крапок і ком (J.C.; S. - Lawrence, Thomas Edward), апострофа (D'AP - Power, D'Arcy), апострофа й риски (D-D'B - Du Bois, Dorothea). Окрім того, для криптонімів англійської мови характерне застосування специфічних приписів „Mr” (Mr. T - Tureaud, Lawrence ), „of” (P. of Hawick - Fowler, William), „de” (M. de Morza - Voltaire), „de la” (J. de la Salle - Hall, John) з одночасним приписом слів або частин слів та літер (St. E.A. and S. - Crowley, Edward Alexander), приписів „Sir” (Sir H.M. - Mackworth, Sir Humphrey), „esq” (P.T., Esq. - Thicknesse, Philip), припису слів у дужках (T.B. (Glossographia) - Blouht, Thomas), припису „of” та слова (J.S. of Dale - Stimson, Frederick Jesup), припису „esq” самостійно або з додаванням літер (St E.A., of M. And S. - Crowley, Edward Alexander), з припису „Frs” (W.D., Frs - Derham, William) тощо.

Особливістю українських криптонімів є наявність утворень з використанням тільки малих літер або малих у поєднанні з великими (в - Весоловський, Ярослав Іванович, ...п - Маковей, Осип Степанович, (іг) - Герасимович, Іван) та комбінації з великих і малих літер (Бб - Боберський, Іван, Д.а. - Дурдела, Михайло, В.-ь - Атаманюк, Василь Іванович). Українські криптоніми містять у собі приписи „із”, „з”, „з-під”, „в”, які використовуються як вказівка на місце проживання чи народження або рід занять і соціальний статус з одночасним використанням літер, частин слів чи слів (Д.М. з Б-н - Мекелита, Данило, И.Б. учитель в Т. - Бігун, Іван). Українські криптоніми різняться великим спектром утворень із неповних слів у вигляді різноманітних скорочень, усічень, конфіксів і синкоп самостійно (Мер. - Козланюк, Петро Степанович, ій-ій - Левицький, Євген, Ал. Андр - Андрієвський, Олексій Олександрович, П-с-к - Антонович, Володимир Боніфатійович) та в комбінації з літерами та словами (Мак..., О. - Маковей, Осип Степанович, М-рц-н-к, Андрей - Марцинюк, Андрій).

Утворення українського криптоніма із припису виявилось одиничним випадком - Из М. - Свидницький, Анатолій Патрикійович.

Підрахунки досліджуваного криптонімного матеріалу порівнюваних мов демонструють кількісну перевагу українських форм над англійськими. Загальний показник вибірки українських криптонімів становить 6787 одиниць, що більш як втричі переважає англійський (зафіксовано 2115 одиниць). Слід зазначити, що обидві вибірки достатні для отримання достовірних показників, необхідних для виявлення певних закономірностей у кожній мові зокрема, а також для порівняльно-зіставного аналізу. Загальна картина останнього може мати наочне вираження при здійсненні порівняння у відсотковому показнику кожної окремої категорії.

Зіставний аналіз принципів творення в англійській та українській криптонімії також дозволяє виділити спільні та відмінні риси творення для досліджуваного матеріалу обох мов. Спільним виявилося походження криптонімів від прізвища (англ. E.A. - Adams, Samuel, укр. Р.Р. - Рулін, Петро Іванович), від імені (англ. Q.E.D. - Craig, Edward Gordon, А.М.Д. - Гехтер, Максим Григорович), від імені і прізвища (англ. R…C… - Challoner, Richard, укр. С...., М - Старицький, Михайло Петрович), від псевдоніма (англ. M.P. - Kilner, Dorothy, R. Andom - Barratt, Alfred Walter, укр. К-о, Юр. - Айзеншток, Ієремія Якович), від прізвища, імені та псевдоніма (англ. E.M. Hardinge - Going, Ellen Maud, укр. По…, О.К. - Кониський, Олександр Якович), від імені та псевдоніма (англ. *J. and W. Baggartaff - Pryde, James, укр. Л-ко, Вол. - Дорошенко, Володимир Вікторович), від прізвища та псевдоніма (англ. Parson H** ne - John, Horne, укр. К-оль, Т. - Король, Митрофан Спиридонович), а також наявність одиниць невідомого походження (англ. L.L.L. - Defoe, Daniel, укр. Григ. Нар. - Студинський, Кирило Йосипович). Загалом англійські криптоніми за принципом творення утворюють 10 груп, українські - 13 груп.

Відмінності між досліджуваними криптонімами полягають у відсутності в англійській мові похідних від прізвища, імені та імені по батькові, від прізвища та імені по батькові, від імені та імені по батькові, від імені по батькові, від псевдоніма, імені та імені по батькові, від псевдоніма та імені по батькові. Аналізовані українські криптоніми не утворюють самоназв від імені по батькові і псевдоніма, від псевдоніма, від псевдоніма, імені та імені по батькові.

Загалом серед усього проаналізованого матеріалу більша кількість варіантів творення спостерігається в англійській мові - 265, в той час як в українській мові їх налічується 252. В обох вибірках найбільш різноманітною виявилася група, до якої належать криптоніми, утворені від імені і прізвища. Друге місце за кількістю варіантів в англійській мові посіли похідні від імені, прізвища і псевдоніма, в українській - від імені, прізвища та імені по батькові.

У системі криптонімії порівнюваних мов діють спільні мотиви творення, зокрема мотив часткового й повного приховування авторства. Основна відмінність полягає в перевазі мотиву повного приховування авторства в англійській мові, що пояснюється залученням англійськими авторами псевдоніма до творення криптоніма, натомість українські автори надають перевагу творенню криптонімів з окремих складників, які пов'язані з реальними іменами.

ВИСНОВКИ

Аналіз праць вітчизняних і зарубіжних дослідників засвідчує наявність терміна криптонім в основному у слов'янській ономастиці й відсутність його в англомовному світі, де криптоніми визначаються терміном “псевдонім” і не виокремлюються в самостійну категорію. Урахування статусу криптоніма у слов'янському мовознавстві та наявність відповідників криптоніма в англійській і українській мовах дають змогу кваліфікувати його як самостійну антропонімну одиницю в системі власних назв досліджуваних мов.

Криптонім є різновидом самоназв прихованого авторства, але, на відміну від псевдоніма, має на меті приховування реального імені автора шляхом подачі його у скороченому або зашифрованому вигляді. Під криптонімом у пропонованій праці розуміється будь-яке скорочення автором одного, кількох чи всіх складників власного імені у вигляді літер, неповних слів самостійно або в поєднанні з різного роду графічними знаками (зірочками, крапками, рисками, дужками), цифрами та приписами, які подаються у вигляді літер, сполук слів, окремих слів або їх частин.

Спільні та відмінні риси у криптонімії порівнюваних мов виявлено на основі методики зіставного аналізу за кількісними показниками, принципами та мотивами номінації, а також структурою.

На підставі кількісних показників, отриманих під час дослідження, зроблено припущення про домінування криптонімних одиниць в українській мові, оскільки досліджуваний матеріал англійської мови об'єднує 2115 одиниць, української мови - 6787 одиниць.

Із погляду структурного розмаїття дослідженого матеріалу українські криптоніми мають перевагу над англійськими. Їм притаманний ширший спектр утворення різноманітних структурних форм.

Аналіз структурних складників досліджених криптонімів дає підстави виділити шість спільних груп: літерні криптоніми, криптоніми з літер і слів, криптоніми з неповних слів і літер, криптоніми з неповних слів, криптоніми з неповних слів і слів, криптоніми із неповних слів, слів і літер.

Специфікою криптонімії англійської мови є поширене використання авторами так званих комбінованих криптонімів, до складу яких належить, окрім власне криптоніма, повне слово. Натомість досліджені криптоніми української мови формуються переважно шляхом використання літер, неповних слів у різних комбінаціях. В англійській мові не виявлено форм криптонімів, утворених із приписів, в українській - зі слів і чисел.

Серед усіх досліджених криптонімів англійської мови за продуктивністю найбільша кількість структурних форм (різновидів) притаманна групі утворень із літер і слів (71). Другою є група літерних криптонімів (47 структурних утворень), третьою - криптонімів із неповних слів, до якої належать 10 структурних форм. Незначними виявились об'єднання одиниць, утворених із неповних слів і слів (6 структурних форм), із неповних слів, слів і літер та зі слів і чисел (по 5 структурних форм). В українській мові за продуктивністю переважають криптоніми з неповних слів (134 структурних форми), з неповних слів і літер (119 структурних форм), із літер (67 структурних форм), із неповних слів і слів (31 структурна форма). Незначною кількістю представлені структурні форми з літер і слів (5), із неповних слів, слів і літер (2), приписів (1).

Визначення принципів творення криптонімних одиниць базується на походженні від основних антропонімних назв, тобто на функціональному навантаженні криптоніма - збереження у шифрі елементів прізвища, імені, імені по батькові. Аналіз досліджуваних криптонімів за принципами творення виявляє їх залежність від особливостей прізвищевої системи порівнюваних мов - наявності в українській системі прізвищ імені по батькові, в англійській - одного або кількох імен і прізвищ. Окрім того, специфіка принципів походження українських криптонімів полягає в утворенні деяких одиниць від справжнього імені автора, поданого шляхом давньоукраїнського правопису.

На основі узагальнення принципів творення криптонімів серед усього дослідженого матеріалу в обох мовах виділено 9 спільних груп за походженням від імені; прізвища; імені і прізвища; імені і псевдоніма; псевдоніма; прізвища і псевдоніма; прізвища, імені і псевдоніма; імені, імені по батькові і псевдоніма, а також криптоніми невідомого походження.

У досліджених криптонімах англійської мови домінує принцип творення від псевдоніма окремо або в поєднанні з прізвищем, ім'ям, подвійним ім'ям та додатковим прізвищем. У досліджуваному матеріалі української мови переважна більшість криптонімних одиниць утворена за принципом збігу з прізвищем, іменем та іменем по батькові автора разом або в різних комбінаціях.

За принципом творення з-поміж усіх досліджених англійських криптонімів найпродуктивнішою є група самоназв, які походять від псевдоніма (35,1%). Значною кількістю представлені похідні від імені і прізвища (18,6%), імені і псевдоніма (15,5%) та криптоніми невідомого походження (14%). Менш регулярні криптоніми, які походять від прізвища, імені і псевдоніма (6,2%), прізвища (3,4%), імені (3%). Незначними є криптоніми, які походять від псевдоніма та імені по батькові (0,1%), від імені, імені по батькові і псевдоніма (0,1%). Слід зауважити, що наявність в англійській криптонімії двох останніх груп пов'язана з поданням у джерелах фактичного матеріалу криптонімів авторів, які мають слов'янське походження. Серед досліджених українських криптонімів найпродуктивніша група, яка об'єднує похідні від імені і прізвища (40,1%). Достатньо вагомі групи, до яких належать утворення від імені і псевдоніма (18,7%) та псевдоніма (12,6%). Рідше простежується утворення криптонімів за походженням від імені (9%), від прізвища (8,8%), від прізвища, імені та імені по батькові (4,3%), а також криптонімів невідомого походження (3,8%). Нечисленні групи, які об'єднують похідні від прізвища і псевдоніма (1%), від імені та імені по батькові (0,7%), від імені, імені по батькові і псевдоніма (0,5%), від імені по батькові (0,3%), від прізвища та імені по батькові (0,1%), від прізвища, імені і псевдоніма (0,1%).

Серед усього проаналізованого матеріалу в обох досліджуваних мовах виявлено криптоніми, утворені за мотивами повного або часткового приховування справжнього імені автора. Спільне для досліджених криптонімів обох мов - це перевага мотиву часткового приховування авторства, незначне (51%) в англійській мові і вагоме (82%) - в українській. Проте в досліджених криптонімах англійської мови на 31% більшим, ніж в українських, є показник повного приховування авторства, що пояснюється частішим, порівняно з українською мовою, походженням криптоніма від псевдоніма.

Здійснене дослідження не є вичерпним. Розроблену методику можна використовувати у вивченні криптонімії англійської або української мов у порівнянні з іншими криптонімними системами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ СТАТЕЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Собков Ю.В. До питання прихованих імен в англійській та українській мовах / Ю.В. Собков // Сучасні наукові дослідження: друга міжнародна конф., 20-28 лютого 2006 р. : матеріали. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. - С. 85-88. - (Філологічні науки; т. 3).

2. Собков Ю.В. Криптоніми як особливі одиниці у системі антропонімів / Ю.В. Собков // Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес : друга міжнародна наукова конф., 20-21 квітня 2007р. : матеріали. - Чернівці, 2007. - С. 322-325.

3. Собков Ю.В. Особливості структурного складу криптонімів англійської мови / Ю.В. Собков // Буковинський журнал. - 2007. - № 2-3. - С. 237-246.

4. Собков Ю.В. Порівняльна характеристика кількісного складу криптонімів англійської та української мов / Ю.В. Собков // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць. - Вип. 23. - Харків, 2007. - С. 40-47.

5. Собков Ю.В. Порівняльний аналіз структури англійських та українських криптонімів / Ю.В. Собков // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. Вип. 356-359. - Чернівці, 2007. - С. 359-365. - (Слов'янська філологія).

6. Собков Ю.В. Склад і структура криптонімів української мови / Ю.В. Собков // Ономастика і апелятиви. - [Ювілейний випуск на пошану 80-річчя від дня народження професора Володимира Олександровича Горпинича]. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 371-377.

7. Sobkov Y. Quantitative analysis of cryptonymic units of the English language / Yuriy Sobkov // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. - (Германські мови. - Вип. 370-371) - Чернівці, 2008. - С. 190-197.

АНОТАЦІЯ

Собков Ю.В. Типологія криптонімів англійської та української мов. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальністі 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2008.

Дисертація присвячена типологічному дослідженню криптонімів англійських та українських письменників, літераторів і публіцистів. Як і псевдоніми, криптоніми функціонують у більшості антропосистем і становлять помітний сектор ономастичного простору в обох досліджуваних мовах. Опрацьовано 2115 криптонімів англійської мови та 6787 - української. У роботі здійснено аналіз структури, особливостей походження (від імен, імен по батькові, прізвищ, псевдонімів тощо), мотивів творення досліджених криптонімів. Коректності результатів наукових пошуків посприяли кількісні підрахунки у відсотках та за кількістю структурних форм криптонімів досліджуваних мов, що наочно представлені у вигляді рисунків і графіків. Визначено спільні й відмінні риси криптонімії досліджуваних мов.