Суфіксація у підсистемі іменників, що означають конкретні назви

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний технологічний університет

Кафедра прикладної лінгвістики

Курсова робота

з дисципліни "Основи лексикології"

на тему: "Суфіксація у підсистемі іменників, що означають конкретні назви"

Науковий керівник: Виконала:

к. наук, доцент студентка 3-го курсу

Лещенко А. В групи ПЛ-83

Павлюк А.О.

Черкаси 2010



Вступ

Визначальною рисою лінгвістики сьогодення є комплексний і міждисциплінарний характер дослідження мови як складного утворення, де тісно взаємодіють мовні одиниці різних рівнів.

Таким чином, актуальність даного дослідження визначає недостатня вивченість процесів словотворення, що відбувається на сучасному етапі розвитку та необхідність вивчення найпродуктивніших суфіксів в англійській та українських мовах. На сучасному етапі просліджується новий поштовх до більш уважного і детального їх вивчення. Такими закономірностями зумовлена поява значної кількості робіт англійських та американських дослідників, що розробляють аспекти процесів словотвору.

Об'єкт дослідження - процес використання суфіксів в різних частинах мови. Як дериваційні елементи, суфікси виконують функцію афіксальної морфеми, що знаходиться між коренем та закінченням і входить до складу основи. Не вживаючись незалежно, суфікс в англійській мові, проте, має семантичне навантаження, яке впливає на новотвір. Це спонукало до численних класифікацій суфіксів стосовно їх походження, утворюваних за їх допомогою частин мови, продуктивності / непродуктивності, частоти вживання, загальних значень і, навіть, емоційного забарвлення.

Метою роботи є дослідження найпродуктивніших словотворчих суфіксів української та англійської мов.

Для досягнення цієї мети в дослідженні необхідно було вирішити наступні завдання:

виявити основні критерії виділення суфіксів у словах;

визначити роль і місце суфіксів в складі англійської та української мов;

розглянути питання про продуктивність суфіксів в сучасній англійській мові; суфікс англійський латинський слово

дослідити використання суфіксів латинського походження в англійській мові;

порівняти найпродуктивніші суфікси англійської та української мов.

На основі аналізу



1. Способи словотворення в українській мові

У сучасній українській літературній мові розрізняємо такі способи словотворення: морфологічний, морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний. Розглянемо морфологічний спосіб словотворення оскільки він включає афіксацію, безафіксний спосіб, осново складання і абревіацію. Для дослідження нашої теми звернемо увагу на афіксацію, а саме на суфіксальний спосіб словотворення.

У сучасній українській літературній мові суфіксальний спосіб у морфологічному словотворенні найпродуктивніший. Для іменників і прикметників - це найголовніший спосіб словотворення; обидві ці частини мови мають дуже розгалужену систему суфіксів; суфіксальним способом твориться і велика кількість дієслів, а також прислівників. Продуктивність суфіксального способу словотворення визначає і той факт, що додаючи різні суфікси до твірних основ, можемо утворювати нові слова як у межах тієї самої частини мови, так і слова іншої частини мови. Наприклад:

1) комбайн - комбайн-ер, машин-а - машин-іст.

2) город - город-н-ий, лісн-ий - лісн-ик, жовт-ий - жовт-изн-а.

У мові для утворення певної частини мови виробилася система суфіксів, так що є, наприклад, іменникові, прикметникові, дієслівні, прислівникові суфікси.

Іменникові суфікси являють собою дуже розгалужену систему. Додаючи іменникові суфікси до дієслівних, прикметникових та іменникових основ, утворюємо іменники найрізноманітніших значень. Наприклад:

загад(-а-ти) + -к- -а > загадка

ган(-и-ти) + -б- -а > ганьба

кмітлив(-ий) + -ість > кмітливість

нов.(-ий) + изн- -а > новизна

трактор + -ист > тракторист

герой + -ізм > героїзм.

Додаючи до іменникових або дієслівних основ прикметникові суфікси, утворюємо якісні, відносні та присвійні прикметники різного значення. Наприклад:

розум + н -ий > розумний

голос + ист -ий > голосистий

перемог(-ти) + -н- -ий > переможний

риб(-а) + -н- -ий > рибний

батьк(-о) + -ів > батьків

коваль + -ськ- -ий > ковальський.

Суфіксальним способом твориться і значна частина дієслів, коли дієслівні суфікси додавати до іменникових, прикметникових та прислівникових основ, наприклад:

фарб(-а) + ува -ти > фарбувати

біл(-ий) + и -ти > білити

жалк(-о) + ува -ти > жалкувати.

Додаванням до прикметникових основ прислівникових суфіксів -о-, -е- утворюються прислівники:

серйозн(-ий) + о > серйозно

рішуч(-ий) + е > рішуче.

1.3. Аналіз словотворчої структури назв полків та сотень Лівобережної та Правобережної України за допомогою найпродуктивніших суфіксів.

Друга половина XVII століття - доба формування української державності. Територія центральної частини України одержала новий адміністративно-територіальний поділ на полки та сотні. За основу було взято поділ, який у XVI ст. існував у козаків [1, 11]. Лінгвістичний аналіз назв полків та сотень дає цікавий матеріал щодо особливостей номінацій та словотворчої структури цих адміністративно-територіальних одиниць.

Назви полків та сотень стовідсотково співвідносяться з найменуваннями населених пунктів і з граматичної точки зору є ад'єктонімами /відтопонімними прикметниками/: Полтава - Полтавський, Миргород - Миргородський, Гадяч - Гадяцький, Лубни - Лубенський, Переяслав - Переяславський.

Фактичний матеріал свідчить про те, що у XVII ст., як і в сучасній українській мові, основним засобом творення ад'єктивних відтопонімних дериватів був формант -ськ-. Французький дослідник А. Мейє вважав, що слов'яни запозичили його з давньоверхньонімецької мови разом з відтопонімними утвореннями [2, 292-293].

У зв'язку з тим, що суфікс -ськ- (давній -ьsk-ъ) наявний у слов'янських, балтійських і германських мовах (давньоруське іskа, лит. - іskа, герм. - іsk-), його розглядають як спільний для цих трьох груп індоєвропейських мов, що виник на базі суфікса - *kо при іменах з основами на *-s [3, 6].

Слов'яно-балто-германський матеріал дає можливість думати, що *-іsk- виник спочатку при прикметниках від назв місцевості і вказував на приналежність та походження, а згодом поширився на інші імена і набув більш загального значення [4, 117].

Тільки генетично можна говорити про суфікс -ськ- як про складну морфему. Між його складниками відбулося спрощення, і вже для староукраїнської доби він є простою морфемою. Назви полків та сотень Лівобережної та Правобережної України у функції базової основи мали топоніми різної структури: 1) багатослівні сполуки: Нові Санжари - Новосанжарський; 2) однослівні географічні назви, серед яких виділяються:

а) безсуфіксні: Грунь - Грунська;

б) суфіксальні: Ковалівка - Ковалівська.

Модель відтопонімного прикметника обумовлена трьома основними факторами: 1) структурою базової основи; 2) фонемним вираженням фіналі мотивуючої основи топоніма; 3) морфонологічними явищами на морфемному шві - місці поєднання мотивуючої основи і твірного суфікса.

Досліджувані назви полків та сотень утворені за кількома моделями, серед яких найпродуктивнішою є модель М1 - „неелізована топооснова + простий суфікс -ськ-": Зіньків - Зінківська, Балаклія - Балаклійська. Деривація ад'єктонімів з використанням цієї моделі ускладнюється лінійними перетвореннями основи мотивуючого імені, які виражаються у чергуванні е з нулем звука: Кропивна - Кропивенська, Котельва - Котелевська.

Інтерес викликають прикметники, утворені від географічних назв з топоформантом -ськ: Глинські - Глинська. Щодо цього способу творення ад'єктонімів у наукових джерелах немає єдиної думки. А. В. Суперанська вважає, що суфікс -ськ- приєднується до топонімної основи, яка втрачає при цьому топоформант -ськ-, тобто відбувається елізія топооснови [5, 166]. О.А.Земська доводить, що в прикметниках такого типу морфеми кореня і суфікса не зімкнулися, а насунулися. Таке явище вона називає накладанням [6, 84]. Л. Л. Гумецька вважає, що від топонімів на -ськ, -цьк- прикметники утворюються шляхом приєднання ад'єктивних флексій -ий, -а, -е, -і [7, 118].

Продуктивними серед назв полків та сотень є прикметникові форми з морфемним вузлом -цьк, -ськ: Шишаки - Шишацька, який виникає внаслідок інтерференції, чергування, стягнення та асимілятивних процесів на морфемному шві, при цьому змінюється якість звуків, на межі морфем, такий спосіб поєднання морфем називається фузією.

В українській мові фузія відбувається в кінці основи після г, д, ж, з, к, с, т, х, ц, ч, ш: Золотоноша - Золотоніська, Чорнухи - Чорнуська, Городище - Городиська, Оржиця - Оржицька, Кобеляки - Кобеляцька. Оскільки суттєві зміни звуків руйнують цілісність морфем, то створюється ситуація, при якій морфемний вузол або сприймається в синхронному плані як новий суфікс, або починає ділитися по-новому (Шишаки - Шишацький, Шишацький). На думку М. М. Шанського, суфікс -к- слід розглядати як фонетично зумовлений варіант морфеми -ськ- [8, 223]. Так твердять і В. Д. Романовська [9, 88] та З. А. Потіха [10, 284].

В українських ад'єктонімах, якими є назви полків та сотень, звукосполучення -цьк, -ськ (Кобеляцька, Золотоніська) тільки своєю структурою нагадують прикметниковий суфікс -ськ. Насправді ж вони не виконують і не переймають морфемних функцій, бо виникають тільки у фонетично зумовленій позиції, і хоч маркірують собою прикметники як категоріальне явище, та все ж їм не притаманна властивість утворювати нові слова і з'являтися в позиції після звуків, які не допускають взагалі ніяких змін або допускають лише несуттєві. Тому, як вказує В. О. Горпинич, такі звукосполуки немає підстав називати морфемами. Це не що інше, як сполучення кінцевого приголосного основи і суфікса -ськ- з відповідними асимілятивними змінами [11, 89].

Модель М2 - „елізована топонімічна основа + простий суфікс -ськ-" - достатньо продуктивна серед ад'єктивних дериватів. За нашими спостереженнями, усічення мотивуючої основи при творенні назв полків та сотень відбувається тоді, коли топооснова має у фіналі два приголосних: Лютеньки - Лютенська (к), Лукім'я - Лукімська (й), Сорочинці - Сорочинська (ц). Елізія топооснови дає можливість реалізувати дериваційний акт.

На базі простого суфікса -ськ- унаслідок перерозкладу виникли складні суфікси, серед яких -анськ- /-янськ-, -івськ- / -ївськ-, -инськ- та -енськ- виявляють найбільшу продуктивність при творенні ад'єктивних дериватів, якими з граматичного погляду і були назви одиниць адміністративно-територіального поділу України в XVII ст.

Модель М3 - „неелізована топонімічна основа + складний суфікс -анськ- / янськ-": Піски - Піщанська, Срібне - Сріблянська. Суфікс -анськ- / -янськ- має у своєму складі поширювач -ан-, як твердять дослідники, латинського походження [12, 152].

Модель М4 - „елізована топонімічна основа + складний суфікс -анськ- / -янськ-" продуктивна при творенні ад'єктонімів від топооснов з двома фінальними приголосними: Багачка - Багачанська, Комишня - Комишанська, Переволочна - Переволочанська.

Компоненти -ів- / -їв- та -ин- у формантах -івськ- / ївськ-, -инськ- - слов'янського походження, з колишнім значенням приналежності (батьків, материн), а -ен- (формант -енськ-) із значенням відносності (залізний < залезьный).

Моделі М5 - „неелізована топооснова + складений суфікс -івськ- / ївськ-" (Білики - Біликівська), М6 - „неелізована топооснова + складений суфікс -инськ-" (Куземи - Куземинська) та М7 - „неелізована топооснова + складений суфікс -енськ-" (Городище - Городищенська) малопродуктивні і представлені як назви полків та сотень поодинокими дериватами.

Відтопонімні прикметники - назви одиниць адміністративно-територіального поділу в Україні ХІІІ ст. - представлені морфологічними варіантами. Баришівка - Баришівська, Бариська; Кишеньки - Кишінська, Кишеньківська; Козелець - Козельська, Козелецька; Переволочна - Переволочинська, Переволочанська; Багачка - Багацька, Багачанська; Сенча - Сенчанська, Сенецька; Комишня - Комишанська, Комишнянська. Таке морфологічне варіювання ад'єктонімів зумовлюється: а) уживанням прикметників, утворених у різні історичні епохи за допомогою синонімічних суфіксів: Переволочна - Переволочинська, Переволочанська; б) здатністю одного й того ж топоніма утворювати прикметники за кількома моделями: Комишня - Комишанська, Комишнянська; в) аналогією, яка особливо активно діє серед утворень від топонімів з морфологічно непохідною основою.

2. Словотворення в англійській мові

Суфікси - це дієслівні елементи, які розміщені в кінці слів і утворюють цілком нові слова. Вони змінюють категорію слова, перетворюючи іменник в прикметник, прикметник в іменник, іменник в дієслово і т.д. додаючи суфікси до прикметника weak ми одержуємо дієслово weaken, іменник weakness і прислівник weakly. Корінь just дає такі похідні як justice, justify, justifiable, justicatory, justificative, justiceship.

Так само від латинської основи dur, значення “hard”, “lasting” мають слова duration, durability, durance, during. Так, одна лише основа може утворювати слова без допомоги суфіксів і це утворює значну кількість незв'язаних слів.

В англійській мові є велика кількість суфіксів, які мають велику кількість значень. Для кращого розуміння сучасних слів нам вистачить ознайомитись з більш важливими суфіксами і визначити більш загальне значення, яке кожен з них передає. Найбільш важливі значення можуть бути згруповані в малій кількості основних значень, такі як “taste” чи “condition” для суфіксів, які утворюють абстрактні іменники, як -dom і -ness.

Загалом більшість суфіксів втратили своє початкове значення і зараз здебільшого позначають частину мови, показуючи наприклад, що visible - це прикметник, а не іменник чи дієслово, що activity - це іменник, не прикметник чи щось інше.

Велика кількість англійських суфіксів походять від грецьких, латинських, французьких суфіксів. Також приєднують англосаксонські не відрізняються у значенні з староанглійськими суфіксами. Одержуючи суфікси від двох мов в різні часи, деякі основи утворювали слова, які в деякій мірі подібні за значенням. Наприклад: fatal I fateful, beauteous, beautiful; plenteous, plentiful, перше має латинський суфікс, другий старо(давньо)англійський. Є незлічимі випадки паралельно латинських і французьких слів, які утворювались таким шляхом, латинські слова почали запозичувати пізніше.

З того часу як значення базувались на походженні суфіксів, почали не застосовувати староанглійські основи з латинськими чи грецькими суфіксами і т.п.

Використання суфіксів у різних частинах англійської мови.

Іменники бувають прості та похідні. До простих іменників відносять іменники, які не мають в своєму складі ні префіксів ні суфіксів. До похідних - іменники, які містять суфікси або префікси, або одночасно і те і інше: darkness - темнота, misprint - помилка, unemployment - безробіття. [14, 8]

До найбільш характерних суфіксів похідних іменників відносяться:

-er

worker

writer

робітник

письменник

-ment

development

government

розвиток

уряд

-ness

happiness

kindness

щастя

люб'язність

-ion

restriction

connection

обмеження

зв'язок

-dom

freedom

wisdom

свобода

мудрість

-hood

childhood

neighborhood

дитинство

сусідство

-ship

leadership

friendship

керівництво

дружба

Прикметники також бувають прості і похідні. Аналогічно до іменників відносно нашого дослідження нас цікавлять похідні прикметники. Найбільш характерними суфіксами прикметників є:

-ful

useful

doubtful

корисний

сумнівний

-less

helpless

useless

безпомічний

некорисний

-ous

famous

dangerous

відомий

небезпечний

-al

formal

central

формальний

центральний

-able, -ible

eatable

accessible

їстівний

доступний

Числівник - це частина мови, яка означає кількість або порядок предметів. Числівники від 13 до 19 включно утворюються від відповідних числівників першого десятка за допомогою суфікса -teen: four - fourteen, six - sixteen. При цьому числівники three і five видозмінюються three - thirteen, five - fifteen. Числівники, які означають десятки, утворюються від відповідних числівників першого десятка за допомогою суфікса -ty: six - sixty, seven - seventy. При цьому числівники two, three, four i five видозмінюються two - twenty, three - thirty, four - forty, five - fifty.[14, 60]

Дієслово - це частина мови, яка означає дію або стан особи або предмету. Дієслова бувають прості або похідні. Аналогічно до іменників похідні дієслова містять в своєму складі суфікси або префікси: to discharge - розвантажувати, to shorten - скорочувати.

До найбільш поширених суфіксів дієслів можна віднести:

-en

to widen

to strengthen

розширяти

посилювати

-fy

to simplify

to signify

спрощувати

означати

-ize

to mobilize

to organize

мобілізувати

організувати

-ate

to demonstrate

to separate

демонструвати

відділяти

Займенники діляться по формі на дві групи: прості та похідні. До групи похідних займенників належать займенники утворені від прикметників за допомогою суфікса -ly: easily - легко, quietly - спокійно, slowly - повільно. Ряд займенників утворена від інших частин мови: daily - щоденно, weekly - щотижнево, monthly - щомісячно та ін.

Утворення слів може відбуватись за допомогою афіксів - префіксів і суфіксів. Префікси стоять на початку слова, а суфікси - в кінці слова.

Суфікси служать для утворення однієї частини мови з іншої:

beauty (іменник)

краса

beautiful (прикметник)

красивий

strength (іменник)

сила

to strengthen (дієслово)

посилювати,(-ся)

happy (прикметник)

щасливий

happiness (іменник)

щастя

calm (прикметник)

спокійний

calmly (прислівник)

спокійно

to read (дієслово)

читати

reader (іменник)

читач

Розглянемо найпоширеніші суфікси в англійській мові.

Для позначення особи: -er, -or (-or приєднується до дієслів латинського походження) приєднуються до дієслів для позначення діючої особи:

to buy

купувати

buyer

покупець

to direct

керувати

director

директор

to inspect

інспектувати

inspector

інспектор

to invent

винаходити

inventor

Винахідник

to produce

виробляти

producer

Виробник

to sell

продавати

seller

Продавець

to supply

поставляти

supplier

Постачальник

to teach

вчити

teacher

Вчитель

to translate

переводити

translator

Перекладач

to visit

відвідувати

visitor

Відвідувач

to work

працювати

worker

Робітник

to write

писати

writer

Письменник

-ist так само, як і суфікс -іст в українській мові служить для визначення належності до політичного або наукового напрямку: Marxist - Марксист, сommunist - комуніст, materialist - матеріаліст.

Суфіксу -ist відповідає у відвернених іменниках суфікс -ism (так само як в українській мові -ізм): marxizm - марксизм, materialism - матеріалізм.

-ee служить для означення особи, на яке направлено дію:

to address

адресувати

addressee

Адресат

to consign

відправляти(товар)

consignee

Вантажоотримувач

to lease

здавати в оренду

lessee

Орендатор

to pay

платити

payee

отримувач платежу (по чеку)

to trust

довіряти

trustee

довірена особа

-ian служить для означення національної належності

Russian

Росіянин

Ukrainian

Українець

Bulgarian

Болгарин

Hungarian

Угорець

Norwegian

Норвежець

-age зазвичай утворює іменники від дієслів:

to leak

протікати

leakage

Витік

to marry

одружуватися

marriage

Брак

to pass

проходити

passage

Прохід

-ance, -ence (відповідні прикметники мають суфікс -ant, -ent):

important

важливий

importance

Важливість

different

різний

difference

Розходження

insistent

наполегливий

insistence

наполегливість

resistant

опірний

resistance

опір

-dom утворює іменники від прикметників і іменників:

free

вільний

freedom

воля

wise

мудрий

wisdom

мудрість

king

король

kingdom

королівство

-hood зазвичай утворює іменники від інших іменників:

brother

брат

brotherhood

братство

child

дитина

childhood

дитинство

man

чоловік

manhood

мужність

mother

мати

motherhood

материнство

neighbour

сусід

neighbourhood

сусідство

-ion (-ation, -tion, -sion, -ssion) утворює іменники від дієслів. При цьому в деяких випадках змінюється вимова, а іноді і написання слів:

to collect

збирати

collection

зібрання, колекція

to combine

комбінувати

combination

комбінація

to connect

з'єднувати

connection

з'єднання

to dictate

диктувати

dictation

диктовка

to include

включати

inclusion

включення

to introduce

вводити

introduction

ввід

to produce

виробляти

production

виробництво

to restrict

обмежувати

restriction

обмеження

to submit

підкорюватися

submission

підкорення

to transmit

передавати

transmission

передача

-ment утворює іменники від дієслів:

to agree

погоджуватися

agreement

погодження, згода

to develop

розвивати

development

розвиток

to govern

керувати

government

керування, уряд

to improve

покращувати

improvement

покращення

to pay

платити

payment

платіж

to settle

регулювати

settlement

врегулювання

-ness утворює іменники від прикметників:

bitter

гіркий

bitterness

гіркота

cold

холодний

coldness

холодність

dark

темний

darkness

темнота

kind

добрий

kindness

доброта

weak

слабкий

weakness

слабкість

-ship утворює іменники від інших іменників:

dictator

диктатор

dictatorship

диктатура

friend

друг

friendship

дружба

leader

вожак

leadership

керівництво

member

член

membership

членство

-ure утворює іменники від дієслів:

to depart

їхати

departure

від'їзд

to please

доставляти задоволення

pleasure

задоволення

to press

тиснути

pressure

тиск

to seize

захоплювати

seizure

захоплення

Тепер більш стисло розглянемо суфікси прикметників та дієслів. Найпродуктивнішими суфіксами прикметників є наступні: -able, -ible, -al, -ant, -ent, -ful, -ish, -ive, -less, -ous, -y.[14, 466]

За допомогою перерахованих суфіксів прикметників утворюють іменники, дієслова.

Найпоширеніші суфікси дієслів це:

-en зі значенням робити або робиться. Утворює дієслова від прикметників і іменників:

black

чорний

to blacken

чорнити (робити чорним)

sharp

гострий

to sharpen

гострити(робити гострим)

short

короткий

to shorten

вкорочувати(робити коротким)

-fy зазвичай утворює дієслова від прикметників:

false

фальшивий

to falsify

фальсифікувати

simple

простий

to simplify

спрощувати

pure

чистий

to purify

очищати

-ize зазвичай утворює дієслова з іменників:

character

характер

to characterize

характеризувати

crystal

кристал

to crystallize

кристалізувати

sympathy

співчуття

to sympathize

співчувати



Список використаної літератури

1. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648-1941 рр) Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. - Полтава. - 2002.

2. Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. Лексикология английского языка. - М.: Высшая школа, 1999. - 129 с.

3. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. - М.: Высшая школа, 1986. - 296 с.

4. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике: Учебное пособие. - М.: Высшая школа, 1991. - 140 с.

5. Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов'янських мов. - К., 1966

6. Горпинич В. О. Відтопонімні прикметники в українській мові. - К.: Вища школа, 1976.

7. Гумецька Л. Л. Нарис словотворчої системи української актової мови XIV-XV ст. - К., 1958.

8. Дементьєв А. А. Нариси зі словотворення іменників в українській мові // Харківського педінституту. Вип. 27. - Харків, 1999.

9. Земська Е. А. Про одну особливість поєднання словотвірних морфем в українській мові // Харків. - 1998.

10. Качалова К.Н., Израилевич Е.Е. Практическая грамматика английского языка. - М.: Юнвес Лист, 2000. - 717 с.

11. Мачхелян Г.Г. Современную английскую лексику в учебный процесс // Иностранные языки в школе. - 199. - № 2. - C.77 - 82.

12. Плющ М.Я. Словотворення та вивчення його в школі. - К., 1969.

13. Потиха З. А. Сучасне словотворення. - К., 1990.

14. Семчинський С. В. Загальне мовознавство. К., 1996.

15. Трофимова З.С. Словарь новых слов и значений в английском языке. - М.: Павлин, 1933 - 304 с.

16. Шанский Н. М. Очерки по английскому словообразованию. - М., 1968.

Размещено на Allbest.ru

...