Вербалізація концепту сім’я в українській мовній картині світу

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Взаємозв'язок ментальності та мовної системи // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика»: Збірник наукових праць. - Вип. 4. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. - 378 с.; С. 201-204.

2. Лексема мати як компонент фразеологізмів у контексті етнокультурних концептів // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць. - Харків, 2006. - Вип. 20. - 184 с.; С. 36-43.

3. Фразеологізми з компонентом батько в контексті етнокультурних концептів // Вісник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Філологія. - Випуск 15-18. - Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2007. - 730 с.; С. 496-500.

4. Концепт як базова одиниця культурології (на прикладі етнокультурного концепту мати) // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць. - Харків, 2007. - Вип. 23. - 184 с.; С. 93-100.

5. Прикметникова сполучуваність лексем син, брат як термінів системи спорідненості української мови // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика»: Збірник наукових праць. Випуск VI. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2008. - 354 с.; С. 100-105.

6. Сім'я як лінгвокультурний елемент ментального простору українців // Семантика мови і тексту: Матеріали IX Міжнародної конференції. - Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. - 594 с.; С. 443-446.

7. Сполучуваність слова мати як назви спорідненості // Слово. Думка. Людина: Збірник наукових праць із актуальних проблем лінгвістики. (До 80-річчя від дня народження доктора філологічних наук, професора Л.А. Лисиченко). - Харків: ХНПУ ім. Г.С. Сковороди; ФОП Андрєєв К.В., 2008. - 300 с.; С. 269-275.

8. Концепт батько в мовній картині світу творів Г. Квітки-Основ'яненка // Міжнародна наукова конференція «Сучасна україністика: наукові парадигми мови, історії, філософії»: Збірник наукових робіт. - Ч.1. - Харків: Вид-во ХНЕУ, 2008. - 256 с.; С. 235-241.

9. Фразеологізми з назвами спорідненості та свояцтва в контексті етнокультурних концептів // Матеріали ІІІ науково-практичної конференції молодих учених «Методологія сучасних наукових досліджень»: У 2-х ч. - Ч.1. - Харків: ХНПУ, 2006. - 92 с.; С. 79.

АНОТАЦІЯ

Яковлєва В.Б. Вербалізація концепту сім'я в українській мовній картині світу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню етнокультурного концепту сім'я в його вербальному вираженні в українській мовній картині світу. Мовна картина світу розуміється як зафіксована в мовних знаках (лексичних одиницях) мовна свідомість народу, концепт - утворення специфічної природи, одиниця людської свідомості, що віддзеркалює світ національного світосприйняття і світовідношення засобами мови. Основним засобом вербалізації концепту постає лексико-семантична група сім'я, до складу якої входить система назв спорідненості і свояцтва української мови.

Здійснено розгляд лексико-семантичної структури концепту сім'я завдяки аналізові семантичного простору одиниць відповідної лексико-семантичної групи. Під семантичним простором лексеми розуміється сукупність усіх її значень, що реалізуються в напрямках розгортання семантики мовного знака - етимологічному (мотивація значення слова), семантичному (зміни семантичної структури слова), словотвірному (витворення похідних від аналізованого слова), синтагматичному (здатність слова до сполучення з іншими словами).

Проаналізовано особливості вербалізації досліджуваного ментального утворення у фольклорних записах і творах представників літературного процесу кінця XVIII - І половини ХІХ ст. (І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко, Т. Шевченко) із метою виявлення динаміки в мовному вираженні концепту сім'я в українській мовній картині світу.

Ключові слова: мовна картина світу, концептуальна картина світу, лінгвоментальність, етнокультурний концепт, лексико-семантична група, семантичний простір лексеми, проекції семантичного простору, концептуальний смисл, макроконцепт, мікроконцепт, мовна проекція концепту.

Яковлева В.Б. Вербализация концепта семья в украинской языковой картине мира. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды. - Харьков, 2008.

Диссертация посвящена исследованию этнокультурного концепта семья в его вербальном выражении в украинской языковой картине мира. Под языковой картиной мира понимается зафиксированное в языковых знаках (лексических единицах) языковое сознание народа; концепт предстает как единица человеческого сознания, которая отображает мир национального мировосприятия средствами соответствующего языка.

Концепт семья является одним из архетипных историко-культурных концептов украинского народа и соотносится с представлениями о социальном институте семьи и брака. В отношении смыслового наполнения концепт семья предстает как макрообразование - сложная ментальная единица, в составе которой выделяется ряд микроконцептов - простых, одноуровневых ментальных образований. Основным средством вербализации концепта является лексико-семантическая группа семья, в состав которой входит система названий родства и свойства украинского языка.

Проведено исследование лексико-семантической структуры концепта через анализ семантического пространства слов выделенной для анализа группы. Под семантическим пространством лексемы понимается совокупность всех ее значений, которые реализуются в направлениях расширения семантики лексемы - этимологическом (мотивация значения слова), семантическом (изменения семантической структуры слова), словообразовательном (образование производных от анализированного слова), синтагматическом (возможность слова сочетаться с другими словами).

Усложненность образа, с которым соотносится концепт, обусловила разделение единиц исследуемой лексико-семантической группы на ядерные (обобщенные названия семейного коллектива) и слова для называния маскулинных и феминных образов членов семьи. Разделение позволило осуществить сопоставление на уровне мотивации языковых единиц (этимологическая проекция), векторов восприятия названных ними образов как представителей семьи (концептуальные основы словообразовательной проекции семантического пространства), архетипных основ представлений о социальных ролях членов семьи (синтагматическая проекция).

В плане этимологической проекции семантического пространства лексем рассмотрены вопросы о формировании и комплектации системы названий родства и свойства украинского языка, мотивации семантики языковых знаков и основных концептуальных смыслов, которые реализуются в семантике лексем.

В отношении семантической структуры единиц исследуемой группы освещены аспекты характера (способности к отображению разного рода отношений, которая лежит в основе выделения группы базовых единиц, поясняющих остальные термины) и тип структуры (разветвленность; процессы изменения семантического пространства лексем и причины их осуществления).

На уровне словообразовательной проекции единиц лексико-семантической группы семья рассмотрены вопросы морфологической структуры слов, их словообразовательного потенциала и наборов концептуальных смыслов, которые реализуются в группах производных.

Исследование синтагматической проекции семантического пространства слов направлено на выявление специфических акцентов при вербализации образов членов семейного коллектива, анализ соответствия последних архетипам национального сознания украинцев.

Сопоставление проекций семантического пространства исследуемых единиц лексико-семантической группы семья позволило выявить особенности языкового закрепления этнокультурной информации как в отдельных точках соприкосновения, так и ряде отличительных черт.

Проанализированы особенности вербализации ментального образования в фольклорных записях и произведениях отдельных представителей украинского литературного процесса конца XVIII - І пол. ХІХ ст. (И. Котляревский, Г. Квитка-Основьяненко, Т. Шевченко). Выбор материала для исследования обусловлен вкладом писателей в развитие украинского литературного языка, художественной и культурной ценностью произведений, а также их тематическим направлением и жанровой спецификой, показательной для рассмотрения динамики лексико-семантической группы семья как средства выражения концепта.

В произведениях структуранты ментального макрообразования семья дополнительно дифференцируются на основные (авторские) и микроконцепты с закрепленным ценностным компонентом при параллельном выявлении пунктирных проекций концепта как отображения отдельных ассоциативных связей.

Компаративный анализ вербализации этнокультурного концепта семья позволил проследить динамику его языкового выражения и выявить основные закономерности изменений. Исследование языкового материала с учетом екстра- и интралингвальных факторов и внутренне-литературных условий (тематика, проблематика, жанровая специфика произведений, индивидуально-авторские предпочтения, языковая ситуация) способствовало установлению основ особенностей вербализации этнокультурного концепта.

Ключевые слова: языковая картина мира, концептуальная картина мира, лингвоментальность, этнокультурный концепт, лексико-семантическая группа, семантическое пространство лексемы, проекции семантического пространства, концептуальный смысл, макроконцепт, микроконцепт, языковая проекция концепта.

Yakovleva V.B. Concept family verbalization in the Ukrainian language world image. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree for Candidate of philological sciences for speciality 10.02.01 - the Ukrainian language. - Kharkiv G.S. Skovoroda National Pedagogical University. - Kharkiv, 2008.

The dissertation focuses on the ethnocultural concept family verbal expression in the Ukrainian linguistic world image. Linguistic world image is presented as language mentality of the nation, fixed in language symbols (lexemes). Concept is determined as a unit of special nature that reflects national world image with the help of language means. The main means of the concept verbalization is the lexical-semantic group family which contains kinship terms of the Ukrainian language.

The analysis of the lexical-semantic structure of the concept is conducted via the investigation of the lexemes semantic space. The semantic space is determined as the totality of lexeme meanings in different directions of its semantics expansion: etymological (language symbol motivation), semantic (changes of the word semantic space), word-building (motivated words formation), combinable (word combinability).

The paper presents the analysis of the word embodiment of the mental unit in the folklore and fiction of some Ukrainian writers of the XVIII - XIX centuries to determine the dynamics of the concept family word expression in the Ukrainian language.

Key words: linguistic world image, conceptual world image, language mentality, ethnocultural concept, lexical-semantic group, lexeme semantic space, semantic space projection, conceptual sign, macroconcept, microconcept, concept word projection.

Размещено на Allbest.ru