Варіативність інтонації англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення в соціолінгвістичному аспекті

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

УДК 811.111: 81'342:81'27

ВАРІАТИВНІСТЬ ІНТОНАЦІЇ АНГЛІЙСЬКОГО ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ В

СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОМУ АСПЕКТІ

(експериментально-фонетичне дослідження)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ЮЩЕНКО Ганна Олександрівна

Одеса - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі германської філології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, професор ДВОРЖЕЦЬКА Маргарита Петрівна, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри германської і фінської філології.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ПЕТРЕНКО Олександр Дем'янович, Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського, завідувач кафедри теорії і практики перекладу та соціолінгвістики, декан факультету іноземної філології;

кандидат філологічних наук, доцент ГРИГОРЯН Нектар Размиківна, Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, завідувач кафедри теоретичної і прикладної фонетики англійської мови.

Захист відбудеться “26” червня 2008 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 165а.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І.Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано “22” травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Матузкова О.П.

АНОТАЦІЯ

Ющенко Г.О. Варіативність інтонації англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення в соціолінгвістичному аспекті (експериментально-фонетичне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Одеський національний університет імені І.І.Мечникова. - Одеса, 2008.

Дисертацію присвячено експериментально-фонетичному дослідженню варіативності інтонації англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення в соціолінгвістичному аспекті її реалізації. Використаний у дослідженні функціонально-прагматичний підхід до розгляду специфіки інтонаційної організації англійського офіційно-ділового діалогу уможливив здійснення аналізу й систематизацію його структурно-семантичних, соціолінгвістичних, функціонально-прагматичних та емоційно-модальних ознак, які визначають закономірності взаємодії системи просодичних засобів усної актуалізації офіційно-ділового діалогічного мовлення.

У праці проаналізовано вплив таких соціолінгвістичних чинників: соціальний статус мовців, функціонально-прагматична спрямованість мовлення та його емоційно-прагматичний потенціал, які зумовлюють варіативність тональних, темпоральних і динамічних характеристик просодичної організації англійського діалогу в офіційно-діловій сфері комунікації. мовлення діалогічний соціолінгвістичний семантичний

На основі аудитивного й акустичного аналізу експериментально обґрунтовано функціонування інваріантної інтонаційної моделі англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення, а також визначено низку варіантних просодичних ознак, параметри яких описано в межах структурно-семантичних блоків і фрагментів діалогів.

Ключові слова: англійське офіційно-ділове діалогічне мовлення, просодичні засоби, соціолінгвістичні чинники, соціальний статус мовців, функціонально-прагматична спрямованість, емоційно-прагматичний потенціал, аудитивний та акустичний аналіз, інваріантна інтонаційна модель, варіантні просодичні ознаки.

АННОТАЦИЯ

Ющенко А.А. Вариативность интонации английской официально-деловой диалогической речи в социолингвистическом аспекте (экспериментально-фонетическое исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Одесский национальный университет имени И.И.Мечникова. - Одесса, 2008.

Диссертация посвящена экспериментально-фонетическому исследованию вариативности интонации английской официально-деловой диалогической речи в социолингвистическом аспекте ее реализации. На основе анализа результатов теоретических и экспериментальных исследований специфики актуализации диалогической речи в официально-деловой сфере установлено, что социолингвистические особенности официально-делового диалога определяются его социальной адресованностью, функционально-прагматической направленностью, взаимодействием средств его лексико-стилистической структуры и социальными факторами, под влиянием которых формируются конкретные условия реализации диалогической речи. Процесс актуализации речи в официально-деловой сфере связан с необходимостью выбора таких просодических средств, которые, взаимодействуя с лексико-грамматическими элементами, обеспечивают максимальную эффективность реализации коммуникативной цели общения.

Использованный в исследовании функционально-прагматический подход к рассмотрению специфики интонационной организации английского официально-делового диалога позволил проанализировать и систематизировать его структурно-семантические, социолингвистические, функционально-прагматические и эмоционально-модальные признаки, определяющие закономерности взаимодействия системы просодических средств устной актуализации официально-деловой диалогической речи.

В работе проанализировано влияние следующих социолингвистических факторов: социальный статус говорящих, функционально-прагматическая направленность речи и ее эмоционально-прагматический потенциал, которые определяют вариативность тональных, темпоральных и динамических характеристик просодической организации английского диалога в официально-деловой сфере коммуникации.

На основании аудитивного и акустического анализа экспериментально обосновано функционирование инвариантной интонационной модели английской официально-деловой диалогической речи, а также определен ряд вариантных просодических признаков, параметры которых описаны на уровне структурно-семантических блоков и фрагментов диалогов.

По данным аудитивного анализа установлены следующие инвариантные просодические признаки актуализации английской официально-деловой диалогической речи: ровная предшкала высокого, среднего и низкого высотнотональных уровней; нисходящая ступенчатая или ровная шкала; нисходящий терминальный тон высокого, среднего и низкого уровней с малой скоростью его изменения; средний и расширенный тональный диапазон; высокий и средний повышенный высотнотональные уровни начала фрагментов и экстранизкий уровень их завершения; позитивный средний и суженный тональный интервал оформления стыков фрагментов; умеренный темп; средняя и короткая длительность пауз; сложная ритмическая структура и умеренная громкость.

Акустический анализ интонационных особенностей английской официально-деловой диалогической речи подтвердил надежность результатов аудитивного анализа и позволил установить следующие характерные признаки: локализация максимума частоты основного тона в первой и терминальной ритмогрупах; высокий и средний повышенный уровни тонального максимума; ровный, восходящий и восходяще-нисходящий такт; нисходящая волнообразная шкала; нисходящая (прямая и выпуклая формы) и восходяще-нисходящая конфигурация тона в терминальной ритмогруппе; средний и расширенный тональный диапазон; доминантность средней зоны среднезвуковой длительности фрагментов; средняя и короткая длительность пауз; малая скорость изменения частоты основного тона; средний и малый уровень интенсивности среднего диапазона с локализацией ее максимума на таких функционально значимых участках - ядерный слог и первая ритмогруппа.

Социолингвистическая вариативность интонационной организации английской официально-деловой диалогической речи проявляется в таких ведущих просодических признаках: вариативность уровней ровной предшкалы; изменение характера мелодического контура (усеченный/неусеченный); чередование нисходящих и восходящих кинетических тонов; вариативность высотнотональных уровней начала и завершения фрагментов; повышенная частота узкого и нулевого тонального интервала как средства семантической связности смежных фрагментов; изменение уровня громкости и темпа; увеличение длительности паузы при повышении социального статуса говорящих; изменение динамики и структуры ритма; частотность просодического выделения семантически важных элементов сообщения; вариативность локализации максимума частоты основного тона и интенсивности (первая ритмогруппа/ядерный слог); вариативность движения тона в такте и шкале, скорости изменения частоты основного тона; наличие фонемных модификаций (пролонгация гласных и согласных).

Ключевые слова: английская официально-деловая диалогическая речь, просодические средства, социолингвистические факторы, социальный статус говорящих, функционально-прагматическая направленность, эмоционально-прагматический потенциал, аудитивный и акустический анализ, инвариантная интонационная модель, вариантные просодические признаки.

SUMMARY

Yuschenko H.O. Intonation Variability of English Formal Business Dialogic Speech within Sociolinguistic Aspect (Experimental Phonetic Research). - Manuscript.

Thesis for а Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Odesa I.I.Mechnikov National University. - Odesa, 2008.

The dissertation focuses on the experimental phonetic research of English formal business dialogic speech intonation variability within sociolinguistic aspect of its realization. The functional-pragmatic approach to the study of English formal business dialogue intonation modelling used in the research made it possible to analyze and systematize its structural, sociolinguistic, functional-pragmatic and emotional-modal features, which define the specific character of prosodic means interaction in formal business dialogue oral actualization.

The variability of tonic, temporal and dynamic characteristics of English formal business dialogue prosodic organization determined by such sociolinguistic factors as speakers' social status, functional-pragmatic aim of speech and its emotional-pragmatic potential is analyzed.

On the basis of auditory and acoustic analysis the invariant intonation model of English formal business dialogic speech is experimentally grounded. The corresponding variant prosodic features are regarded against the background of their interaction within dialogues structural components and fragments.

Key words: English formal business dialogic speech, prosodic means, sociolingustic factors, speakers' social status, functional-pragmatic aim, emotional-pragmatic potential, auditory and acoustic analysis, invariant intonation model, variant prosodic features.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасний стан розвитку лінгвістики, спрямований на вивчення мовних явищ як цілісної системи та її комунікативної варіативності в соціокультурних ситуаціях спілкування, викликає потребу в нових підходах до опису її одиниць з огляду на комунікативно-когнітивний і соціолінгвістичний аспекти мовлення. У зв'язку з цим виникає необхідність у дослідженні лінгвістичних феноменів у конкретних сферах комунікації з урахуванням стилістичних особливостей мовлення та специфіки позамовних чинників, які визначають варіативне функціонування мовної системи.

В епоху розширення мультикультурного і мультимедійного простору й активної глобалізації комунікативних процесів, що передбачає численні міжнародні контакти, нагальними стають дослідження особливостей використання соціально маркованих засобів мови взагалі (Р.Т.Белл, В.Д.Бондалетов, М.Гордон, Л.П.Крисін, Д.Кристал, У.Лабов, Л.Мілроу, О.Д.Петренко, Л.І.Прокопова, Р.А.Хадсон, О.Д.Швейцер) та соціолінгвістичних аспектів просодичної організації мовлення зокрема (Д.Бразил, А.Гімсон, Д.Джоунз, Ю.О.Дубовський, С.Б.Кереєва, Л.С.Козуб, Т.І.Шевченко, Л.О.Штакіна, Я.Р.Федорів). Крім того, невпинність соціального прогресу максимально загострює проблему ефективності комунікації, насамперед пов'язаної з наданням релевантної інформації в умовах певного соціолінгвістичного контексту.

Антропоцентричність сучасної лінгвістичної парадигми сприяє тому, що просодичне оформлення офіційно-ділового мовлення як невід'ємна частина англійського національно-мовленнєвого етикету стало об'єктом численних наукових досліджень. При цьому вивчалися різні аспекти його фонетичної організації: просодичне оформлення діалогічного (С.В.Костюк, М.Д.Путрова) та монологічного (Н.С.Градобик, Ю.О.Дубовський, О.П.Крюкова, С.О.Новицький) офіційно-ділового мовлення; особливості функціонування фонетичних засобів сегментного (Дж.Гамперц, Д.Джоунз, Б.О.Жигальов, У.Лабов, П.Традгілл) й надсегментного (Л.Л.Баранова, А.С.Гімсон, Д.Кристал, О.Д.Швейцер) рівнів. Встановлювалися мелодійні (С.Б.Кереєва, А.Круттенден) й темпоральні (Т.І.Шевченко) характеристики офіційно-ділового мовлення, а також роль ритму в його організації (С.О.Дубінко). Проте потреби ситуативно детермінованої мовленнєвої комунікації висувають на перший план питання теоретичного обґрунтування та експериментального дослідження специфіки впливу соціолінгвістичних чинників на варіативність просодичного оформлення офіційно-ділового мовлення. З огляду на викладене, експериментально-фонетичне дослідження соціолінгвістичної варіативності інтонації англійського діалогічного мовлення в офіційно-діловій сфері комунікації набуває особливої актуальності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах держбюджетної наукової теми факультету іноземних мов Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка “Системи комунікації у міжлінгвістичному та полікультурному просторі” (код державної реєстрації 0101V004663), затвердженої Міністерством освіти і науки України. Тему дисертації затверджено вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету (протокол № 13 від 07.06.2005 р.).

Метою дослідження є обґрунтування соціолінгвістичних особливостей інтонаційного оформлення англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення шляхом встановлення закономірностей реалізації його інваріантної інтонаційної моделі та її диференційних ознак.

Для досягнення поставленої мети розв'язано такі завдання:

1) виявлено провідні соціолінгвістичні чинники, які зумовлюють варіативність інтонаційного оформлення англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення;

2) систематизовано основні структурно-семантичні, функціонально-прагматичні й емоційно-модальні ознаки англійського діалогу в офіційно-діловій сфері спілкування;

3) встановлено експериментальним шляхом закономірності взаємодії просодичних підсистем у реалізації соціально маркованих моделей англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення;

4) виявлено інваріант та соціолінгвістичні варіантні ознаки інтонаційної моделі діалогу в офіційно-діловій сфері комунікації;

5) обґрунтовано передумови для розробки методичних рекомендацій з навчання просодичного оформлення англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення.

Об'єктом дослідження є інтонаційне оформлення англійського діалогічного мовлення в офіційно-діловій сфері спілкування.

Предметом дослідження є соціолінгвістичні особливості інтонаційної організації англійського діалогічного мовлення в офіційно-діловій сфері комунікації.

Матеріалом дослідження слугував експериментальний корпус діалогічних текстових фрагментів, начитаних дикторами - носіями англійської мови (британський варіант), матеріал із лінгафонних інтерактивних курсів та відеокурсів англійської мови, а також оригінальних англійських фільмів. Загальний обсяг експериментально-фонетичного матеріалу дослідження склали 183 діалоги, 1280 експериментальних реалізацій загальною тривалістю звучання 3 години.

Методи дослідження. Для досягнення мети дисертаційного дослідження було використано методи лінгвістичного спостереження та аналізу для встановлення структурно-семантичних, соціолінгвістичних, функціонально-прагматичних й емоційно-модальних ознак офіційно-ділового мовлення, які слугували основою для вибірки діалогічних текстових фрагментів та побудови гіпотетичної класифікації його диференційних ознак; метод зіставлення для реєстрації спільних та відмінних просодичних параметрів в інтонаційній організації англійських діалогів офіційно-ділової сфери спілкування з метою встановлення інваріантної інтонаційної моделі та виявлення впливу соціолінгвістичних чинників на її варіативність. Фонетичний експеримент базувався на емпіричних загальнонаукових методах (спостереження, порівняння, вимірювання), експериментально-фонетичних методах (аудитивний та акустичний аналіз, лінгвістична інтерпретація), а також спеціально-наукових методах (звукозапис, інтонографічний, комп'ютерно-осцилографічний, комп'ютерно-спектральний, статистичний метод обробки даних) для організації поетапного проведення об'єктивного аналізу інтонаційного оформлення англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення з метою визначення його соціолінгвістичної варіативності.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі експериментального матеріалу вперше комплексно й системно встановлено провідні риси варіативності інтонаційної організації англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення з урахуванням його соціолінгвістичних особливостей. У роботі вперше визначено і систематизовано основні структурно-семантичні, соціолінгвістичні, функціонально-прагматичні й емоційно-модальні ознаки англійського діалогу в офіційно-діловій сфері; обґрунтовано парадигму моделей просодичного оформлення офіційно-ділового мовлення та виявлено специфіку впливу соціолінгвістичних чинників, які зумовлюють його варіативність. Уперше на матеріалі англійської мови теоретично обґрунтовано й експериментально доведено функціонування інваріантної інтонаційної моделі офіційно-ділового діалогічного мовлення та її варіантних соціолінгвістично маркованих просодичних ознак.

Теоретичне значення роботи полягає в одержанні нових даних про соціолінгвістичні та просодичні характеристики англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення; в обґрунтуванні основної структури компонентів інтонаційної моделі англійського офіційно-ділового діалогу та специфіки їх варіювання у відповідності з низкою соціокультурних чинників; у розширенні наукових знань про закономірності взаємодії просодичних підсистем у процесі актуалізації мовлення комунікантами з різним соціальним статусом. Висновки роботи набувають особливого значення в інтонології для вивчення питань, пов'язаних з аналізом ролі просодичних засобів у формуванні соціолінгвістично маркованої моделі офіційно-ділового спілкування. Отримані нові наукові дані сприяють з'ясуванню специфіки впливу соціальних факторів на закономірності взаємодії лінгвальних та позалінгвальних засобів реалізації функціонально-прагматичної спрямованості офіційно-ділового діалогу.

Практична цінність дослідження полягає в можливості використання його основних положень й отриманих результатів у курсах теоретичної та практичної фонетики (розділи “Інтонація мовлення”, “Фоностилістика”) під час навчання коректного й ефективного просодичного оформлення мовлення в реальних ситуаціях офіційного та неофіційного спілкування, а також у курсах соціолінгвістики, стилістики (розділи “Функціональні стилі мовлення”, “Офіційно-діловий стиль”), риторики й культури мовлення. Практичні здобутки дисертації можуть слугувати основою для розробки методичних і навчальних посібників із практичної фонетики та фоностилістики сучасної англійської мови. Основні результати роботи можуть бути використані в науково-дослідній діяльності студентів лінгвістичних навчальних закладів.

Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження проводилася на 13 конференціях, у тому числі семи міжнародних: Міжнародній науковій конференції “Документалістика на зламі тисячоліть: проблеми теорії та історії” (Луганськ, 2001); Міжнародній науковій конференції “Соціальні, стилістичні та риторичні аспекти дослідження та викладання фонетики германських та романських мов” (Київ, 2001); Міжнародній науково-практичній конференції “Когнітивні та дискурсивні структури германських мов у соціокультурному просторі комунікації” (Київ, 2005); II Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики” (Горлівка, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції “Дні науки - 2005” (Дніпропетровськ, 2005); ХІІ Міжнародній конференції TESOL “Humanistic and Pragmatic TEFL” (Київ, 2007); I Міжнародній науково-практичній конференції “Новітні обрії розвитку германської та романської філології” (Запоріжжя, 2007); одній всеукраїнській: IV Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Етнос. Культура, Нація.” (Дрогобич, 2004); трьох міжвузівських “Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002); “Актуальні проблеми іноземної філології” (Запоріжжя, 2004); “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов та літератур” (Донецьк, 2005); двох звітних наукових конференціях кафедри практики германських мов Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Кіровоград, 2006-2007).

Публікації. Основні теоретичні положення й результати дисертаційного дослідження висвітлено в 6 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях ВАК України (2,65 др.арк.), а також у матеріалах наукових конференцій (7 тез).

Структура дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (329 позицій) та чотирьох додатків. Загальний обсяг дисертації становить 252 сторінки, з них 178 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, визначено мету й завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито його наукову новизну, практичне й теоретичне значення, сформульовано положення, які виносяться на захист, описано методи і прийоми дослідження, подано дані про апробацію його результатів.

У першому розділі “Теоретичні передумови дослідження соціолінгвістичних особливостей англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення” викладено теоретико-методологічні засади дослідження, зокрема проаналізовано й узагальнено наявну в лінгвістичній літературі інформацію і наукові факти про лінгвостилістичну специфіку офіційно-ділового мовлення; визначено структурно-семантичні характеристики англійського діалогу в офіційно-діловій сфері спілкування; встановлено специфіку впливу соціальних факторів на закономірності взаємодії лінгвальних та позалінгвальних засобів реалізації функціонально-прагматичної спрямованості англійського офіційно-ділового діалогу; обґрунтовано загальні ознаки просодичної моделі офіційно-ділового мовлення й виявлено основні соціолінгвістичні чинники, які зумовлюють її варіативність.

Здійснений на основі функціонального підходу аналіз лінгвістичних джерел, присвячених проблемі вивчення специфіки офіційно-ділового стилю мовленнєвої комунікації, засвідчив, що офіційно-діловий діалог є особливим типом міжособистісної мовленнєвої комунікації в сукупності лінгвістичних і екстралінгвістичних чинників його організації, структурування та динаміки функціонування (З.О.Гетьман, Л.В.Мінаєва, Л.Пашко, Т.В.Чрділелі). Мовний статус офіційно-ділового спілкування визначається його функціональною домінантою, суть якої полягає в досягненні прагматичної мети інтерактивної комунікації, що реалізується за рахунок взаємодії лексико-граматичних і просодичних засобів її оформлення. Процес актуалізації мовлення в офіційно-діловій сфері пов'язаний насамперед з необхідністю вибору таких просодичних засобів, які, взаємодіючи з лексико-граматичними елементами, забезпечують максимальну ефективність реалізації комунікативної мети спілкування.

Прагматична настанова офіційно-ділового діалогічного мовлення реалізується в межах різних структурно-семантичних блоків та фрагментів діалогу. Згідно з традиційно прийнятим у фонетиці підходом до аналізу тексту (Л.С.Козуб, Л.І.Тараненко) структуру тексту діалогу поділено в роботі на три блоки: початок, який слугує актуалізації прагматичної мети діалогу; основна частина, у межах якої відбувається розвиток подій та вирішення проблеми; завершення, що слугує логічним закінченням спілкування в цілому. У межах зазначених блоків було виокремлено типові фрагменти, спрямовані на реалізацію функціонально-прагматичної мети діалогу: початок (контакто-встановлювальний, стратегічно-визначальний фрагменти); основна частина (конфліктотвірний, динаміко-подійний, аргументативно-дискусійний фрагменти); завершення (попередньо-заключний, власне-заключний фрагменти).

Зазначимо також, що ефективний вибір мовних засобів у сфері офіційно-ділового спілкування потребує адекватної оцінки мовцем комунікативної ситуації, передбачення належності співрозмовників до певної соціальної групи, врахування вікових і психологічних особливостей комунікантів, їх соціокультурної належності тощо. Саме “безперервна динамічна зміна величезної кількості соціокультурних чинників” (Я.Р.Федорів) формує реальні обставини мовного спілкування та спонукає носіїв будь-якої мови користуватися у процесі комунікації наявним у ній варіантно-інваріантним інструментарієм.

Соціолінгвістична специфіка вибору мовних засобів актуалізації офіційно-ділового діалогу визначається його функціональним призначенням, прагматичним спрямуванням, взаємодією засобів лексико-стилістичної структури та соціальними факторами, під впливом яких складаються конкретні умови їхньої усної реалізації, адже нормативною рисою будь-якої вербальної інтеракції є її соціальна маркованість (В.Д.Бондалетов, Л.П.Крисін, Е.Ф.Тарасов), оскільки мовлення породжується лише в контексті певної ситуації і завжди містить відбиток цього контексту (А.Д.Швейцер). На думку Л.В.Щерби, мовлення змінюється залежно від того, з ким, в яких умовах і з якою метою відбувається вербальне спілкування.

Узагальнення результатів аналізу теоретичних та експериментальних досліджень (В.І.Бєліков, Р.Т.Белл, Б.Бернстайн, Т.А.ван Дейк, Дж.Гамперц, М.Гордон, Ю.Д.Дешерієв, Д.Кристал, У.Лабов, Л.Мілроу, Н.Б.Мечковська, О.Д.Петренко, П.Традгілл, Р.Фасольд, О.Д.Швейцер, Т.І.Шевченко та ін.), присвячених проблемі вивчення комплексу соціолінгвістичних чинників, які детермінують варіативність мовлення, довели необхідність обґрунтування класифікації соціолінгвістичних, функціонально-прагматичних й емоційно-модальних ознак англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення, яка б слугувала теоретичним підґрунтям для проведення експериментально-фонетичного дослідження впливу цих ознак на варіативність інтонаційних засобів його реалізації. Так, диференціювання класифікованих ієрархічно підпорядкованих ознак має такий вигляд: ступінь офіційності ситуації спілкування (високий, середній, низький); соціальний статус мовця відносно статусу слухача (вищий, рівний, нижчий); міжкультурна належність комунікантів (монокультурна, полікультурна); функціонально-прагматична спрямованість мовлення (досягнення згоди, отримання інформації, спонукання до дії) та його емоційно-прагматичний потенціал (високий, середній, низький).

У другому розділі “Програма й методика експериментально-фонетичного дослідження інтонаційної організації діалогу в офіційно-діловій сфері спілкування” представлено програму й методику експериментально-фонетичного дослідження, висвітлено логіку його проведення та послідовність аналізу експериментальних даних.

Програмою експериментального дослідження передбачено: підбір і запис експериментального матеріалу; аудитивний аналіз англійських діалогів офіційно-ділової сфери мовленнєвої комунікації аудиторами-інформантами; аудитивний аналіз перцептивних характеристик англійських офіційно-ділових діалогів аудиторами-фонетистами; акустичний аналіз просодичних (тональних, темпоральних, динамічних) характеристик англійських офіційно-ділових діалогів; лінгвістична інтерпретація та узагальнення результатів експериментально-фонетичного дослідження.

У підрозділі “Методика експериментального дослідження” викладено послідовність опрацювання корпусу експериментального матеріалу, порядок виконання етапів аудитивного аналізу англійських офіційно-ділових діалогів, процедуру дослідження акустичних параметрів фрагментів експериментальних діалогів із застосуванням комп'ютерних програм SpectraLAB, WaveLAB, Cool Edit Pro, а також послідовність обчислення статистичних показників результатів експериментально-фонетичного дослідження.

Експериментальні тексти діалогів було оцінено та відповідно марковано за ознаками прийнятої класифікації, з поділом їхнього експериментального масиву за провідною соціолінгвістичною ознакою (соціальний статус мовця відносно статусу слухача) на 3 групи: вищий, рівний, нижчий. У межах кожної групи було здійснено членування тексту діалогу на його структурно-семантичні блоки і фрагменти, з яких складаються ці блоки. Подальша диференціація експериментальних діалогів спиралася на їхню функціонально-прагматичну спрямованість (досягнення згоди, отримання інформації, спонукання до дії) та емоційно-прагматичний потенціал (високий, середній, низький).

Викладення результатів дослідження проводилося у вербальній і графічній формах. Графічна форма інтерпретації отриманих у процесі дослідження результатів містила таблиці та інтонограми. За результатами аудитивного й акустичного аналізу було обчислено частотні показники актуалізації інтонаційних параметрів досліджуваних діалогів. Узагальнені таблиці результатів аудитивного й акустичного аналізу експериментального матеріалу, результати статистичної обробки показників актуалізації інваріантних просодичних ознак англійського офіційно-ділового діалогу, а також зразок графічної репрезентації результатів експерименту подано у додатках дисертації.

У третьому розділі “Результати експериментально-фонетичного дослідження інтонаційної організації англійського діалогу в офіційно-діловій сфері спілкування” описано результати експериментально-фонетичного дослідження варіативності інтонації англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення під кутом зору соціолінгвістичного аспекту її реалізації та наведено їхню лінгвістичну інтерпретацію.

Аудитивний та акустичний аналіз було спрямовано на встановлення якісних і кількісних характеристик взаємодії просодичних засобів у процесі актуалізації англійського офіційно-ділового діалогу. Варіативність інтонаційної моделі англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення досліджувалася з погляду виявлення особливостей взаємодії просодичних підсистем залежно від соціального статусу мовця відносно статусу слухача, функціонально-прагматичної спрямованості мовлення та його емоційно-прагматичного потенціалу, які визначалися аудиторами-інформантами провідними чинниками, що зумовлюють варіативність інтонаційної організації англійського діалогу в офіційно-діловій сфері спілкування.

Результати аудитивного аналізу дають підстави стверджувати, що офіційно-ділове мовлення характеризується одноманітністю його просодичного оформлення, оскільки в ньому сконцентровано типові інтонаційні моделі. Це пояснюється відомим фактом, згідно з яким, що простішою й одноманітнішою є інтонаційна організація тексту, то простішою є формула його інтонаційної моделі (Г.Н.Іванова-Лук'янова). Отже, найтиповіша інтонаційна модель офіційно-ділового спілкування охоплює реалізацію спадної ступінчатої шкали з чергуванням спадного, спадно-висхідного та висхідного ядерних тонів.

У наведеному прикладі можна помітити ідентичність мелодійного малюнка усіх його інтоногруп, характерною ознакою якого є наявність спадної ступінчатої шкали в поєднанні з висхідним напрямком руху тону в нетермінальній частині і спадним у фінальній синтагмі. Як бачимо, інтонаційні засоби не контрастують з лексичним та граматичним значенням, що виражається вербально та за допомогою граматичних конструкцій, а радше виступають засобом логічної зв'язності складових частин основного повідомлення і виконують функцію забезпечення його адекватного сприйняття. Так, нетермінальні синтагми оформлюються за допомогою висхідного тону, який, пов'язуючи комунікативно вагомі елементи висловлення, водночас сигналізує про його незавершеність і передбачає певне логічне продовження. У свою чергу, використання спадної ступінчатої шкали робить висловлення емоційно-нейтральним, спокійним, але водночас логічним, категоричним, послідовним і вагомим.

Важливо відзначити, що в офіційно-діловому мовленні особливого значення набувають засоби його інформаційної сегментації, що пояснюється передусім необхідністю виділення важливих елементів висловлення, економного й адекватного вираження основного змісту повідомлення та досягнення основної функціонально-прагматичної мети. Серед комунікативно вагомих елементів повідомлення на особливу увагу заслуговує просодичне оформлення ключових слів, які є найбільш емоційно й комунікативно навантаженими словами в реченні та вирізняються інтонаційно-смисловою активністю як актуалізатори текстового змісту (М.П.Дворжецька). Вони здебільшого оформлюються за допомогою таких комплексів просодичних параметрів: логічного наголосу, який виділяє комунікативний центр речення; сповільнення темпу мовлення під час виділення комунікативно вагомої інформації; переривання поступовості спадної шкали; вживання складних ядерних тонів; підвищення тонального рівня або гучності мовлення на виділеному слові.

Під час здійснення аудитивного аналізу аудиторами було також відзначено, що однією з дистинктивних ознак соціолінгвістичної варіативності англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення на перцептивному рівні є темп мовлення, який детермінує характер паузації, членування мовлення на синтагми та його ритмічну організацію. Як відомо, варіативність темпу залежить від ступеня офіційності мовлення (Т.І.Шевченко): саме темп виступає показником ситуативної зумовленості мовлення та спричинює появу в мовленні соціолінгвістичних варіантів вимови. В офіційно-діловому спілкуванні темп мовлення може виступати засобом інформативного членування повідомлення, що дозволяє слухачеві розмежовувати основну й фонову інформацію: сповільнення темпу спостерігається на важливих інформативно актуальних частинах повідомлення, у свою чергу менш важливі частини повідомлення вимовляються прискореним темпом. Таким чином, інтонація підвищує прагма-інформативний потенціал висловлень мовця, що достатньо повно проілюстровано в наведеному нижче прикладі, в якому сповільнення темпу в першій і третій синтагмах акцентує комунікативно вагомі компоненти повідомлення.

В аналізованому фрагменті простежується також типове просодичне оформлення фонової інформації (друга й четверта синтагми), що актуалізується через функціонування другорядного наголосу на низькому тональному рівні й часткового наголосу, які зумовлюють складну ритмічну структуру висловлення. Під час передачі фонової інформації мовцям властива також тенденція до зниження гучності при вимові менш важливих слів, звуження тонального діапазону, прискорення темпу мовлення, зменшення кількості пауз, а звідси функціонування переважно довших інтонаційних груп.

Разом із тим, темп мовлення може слугувати індикатором зниження ступеня його офіційності та підвищення його емоційно-прагматичного потенціалу. Було виявлено, що зі зростанням емоційно-прагматичного потенціалу висловлення спостерігається загальне прискорення темпу вимовляння, яке може набувати різних емоційно-конотативних відтінків, що передається взаємодією декількох просодичних параметрів. Наприклад, у наведеному нижче фрагменті, який характеризується середнім емоційно-прагматичним потенціалом, відзначено прискорення темпу вимовляння та стакатоподібний ритм, що кваліфікувалося аудиторами як засіб вираження негативних емоцій комуніканта (роздратування).

Про емоційне забарвлення фрагмента свідчить послідовність високих спадних ядерних тонів і хвилеподібний рух мелодійного контуру у першій синтагмі.

При цьому варто підкреслити, що негативна конотація висловлень найбільш експліцитно виражається в мовленні вищого за статусом комуніканта. Це доводять зауваження аудиторів про досить недбалу артикуляцію висловлень, реалізованих вищим за статусом комунікантом у заключному блоці діалогу та відчутне зверхнє ставлення завдяки цьому. Про це свідчить інтонаційне оформлення такого фрагмента діалогу.

Так, аналізоване висловлення сприймається досить категорично завдяки повторюваності інтонаційної моделі, зокрема реалізації високого спадного ядерного тону в обох синтагмах. Зверхнє ставлення передається за допомогою недбалої артикуляції слова “right” та відчутної пролонгації заальвеолярного сонорного приголосного що інтенсифікується закінченням обох синтагм на середньому підвищеному тональному рівні.

Характеризуючи акцентно-ритмічну структуру офіційно-ділового мовлення, аудитори відзначили такі її загальні риси: перевага одно- і двоскладових ритмічних груп; значний відсоток наявності ритмічних груп, що функціонують як інтонаційні групи; перевага коротких фраз та реплік, зумовлених насамперед складною композиційною структурою офіційно-ділового мовлення і необхідністю його адекватного членування; менша кількість головних наголосів та функціонування другорядних наголосів, звідси типовість використання складних і змішаних ритмічних груп; загальна плавність ритмічного оформлення мовлення.

Як видно з прикладу, у фрагменті простежується висока частотність актуалізації слабонаголошених складів. Перцептивне сприйняття плавності мовлення досягається завдяки поступовому зниженню висоти голосу під час реалізації спадної ступінчатої шкали в першому висловленні та поступовому її підвищенню при реалізації висхідної ступінчатої шкали в останньому. Плавність мелодійного контуру корелює з малою швидкістю зміни руху ядерного тону, яка надає пологості його звучанню. Такий ритмічний малюнок відповідає основній характеристиці офіційно-ділового спілкування, а саме - його нейтральності та неупередженості.

Важливо також додати, що аудитори вказували на варіативність акцентно-ритмічної структури діалогу залежно від його функціонально-прагматичної спрямованості, зокрема було виявлено, що висловлення, спрямовані на реалізацію прагматичної мети спонукання до дії у прескриптивному типі діалогу, характеризуються уривчастим ритмом. У свою чергу висловлення, актуалізовані в інформативному й кооперативному типах діалогу, оформлюються плавним ритмом.

У наведеному фрагменті друге висловлення, актуалізоване комунікантом з вищим соціальним статусом та кваліфіковане аудиторами як таке, що спрямоване на реалізацію функціонально-прагматичної мети спонукання до дії з низьким емоційно-прагматичним потенціалом, має змішану ритмічну структуру з чергуванням наголошених, напівнаголошених та ненаголошених складів. Чіткий ритмічний малюнок, створений завдяки функціонуванню головного та другорядного наголосів, сприяє категоричності звучання всього фрагмента, що підсилюється також використанням емфатичного середнього спадного термінального тону, який відбиває певну відстань у мовленні нерівних за статусом комунікантів і зверхнє ставлення мовця з вищим статусом. Наголошені склади вимовляються досить уривчасто, що слугує також для виділення комунікативно вагомих елементів повідомлення під час актуалізації спонукання до дії. Саме спонукання інтенсифікується надретельністю й чіткістю вимови, підвищеною гучністю при акцентуації комунікативних центрів повідомлення та динамікою розгортання подій, про що свідчить перехід від сповільненого темпу на початку речення до його прискорення наприкінці.

Узагальнення результатів експериментально-фонетичного дослідження дозволило виявити інваріант інтонаційної моделі англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення та диференційні ознаки її варіантних реалізацій. Так, було встановлено, що соціолінгвістичні особливості інтонаційного оформлення англійського діалогу в офіційно-діловій сфері спілкування виявляються в таких просодичних ознаках: варіативність мелодійного контуру; широке варіювання термінальної частини фрагментів у межах спадного, висхідного, спадно-висхідного й рівного тонів; зміна характеру мелодійного контуру (усічений/неусічений); розширення тонального діапазону; варіативність висотнотональних рівней початку й завершення фрагментів; рекурентність вузького й нульового тонального інтервалу як засобу семантичної зв'язності суміжних фрагментів; варіювання темпу і гучності; зміна структури і динаміки ритму; збільшення тривалості паузи при підвищенні соціального статусу мовців; частотність просодичного виділення семантично вагомих елементів повідомлення; наявність фонемних модифікацій (пролонгація голосних і приголосних).

Варіативність просодичних ознак, яку було зареєстровано під впливом чинника соціального статусу мовців, виявляється в таких параметрах:

1) реалізації, актуалізовані мовцями з вищим статусом, маркуються такими просодичними характеристиками: рівна середня й низька передшкала, висхідний та рівний такт, значна рекурентність висхідної шкали, середній спадний термінальний тон переважно опуклої форми, середній підвищений висотнотональний рівень початку фрагментів, позитивний середній тональний інтервал, підвищена гучність, високий тональний максимум, середня та коротка середньозвукова тривалість фрагментів, збільшена тривалість пауз, наявність найвищої частки максимальної тривалості пауз, звужений діапазон інтенсивності, максимальна частка вузького діапазону інтенсивності;

2) реалізації, актуалізовані мовцями з рівним статусом, виявляють такі варіантні просодичні ознаки: рівна висока й середня передшкала, рівний та висхідно-спадний такт, значна рекурентність спадної ковзної шкали, наявність усіченого мелодійного контуру, висхідно-спадна конфігурація тону в шкалі, високий спадний термінальний тон прямої форми, частотність спадно-висхідного тону, високий висотнотональний рівень початку фрагментів, переважно розширений тональний діапазон, максимальна частка широкого діапазону й екстрависокого висотнотонального рівня початку фрагментів, варіативність тональних інтервалів, підвищена гучність, високий тональний максимум, середня та збільшена середньозвукова тривалість фрагментів, середній та великий рівень інтенсивності;

3) реалізації, актуалізовані мовцями з нижчим статусом, демонструють варіативність у таких просодичних параметрах: рівна середня й низька передшкала, висхідно-спадний та рівний такт, значна рекурентність спадної ковзної шкали, високий спадний термінальний тон опуклої форми, частотність рівного тону, максимальна рекурентність висхідно-спадної конфігурації тону, переважно середній підвищений висотнотональний рівень початку фрагментів, позитивний звужений тональний інтервал, коротка тривалість пауз, знижена гучність, середній підвищений тональний максимум, найбільша рекурентність збільшеної середньозвукової тривалості, наявність найвищої частки мінімальної тривалості пауз, переважно мінімальна швидкість зміни частоти основного тону, максимальна частка широкого діапазону інтенсивності.

Варіативність просодичного оформлення структурних фрагментів діалогів у відповідності з їх функціонально-прагматичною спрямованістю та емоційно-прагматичним потенціалом можна простежити в актуалізації таких просодичних ознак:

1) у контакто-встановлювальному фрагменті: відсутність передшкали, усічена шкала або її відсутність, висхідний термінальний тон, звужений тональний діапазон, високий або екстрависокий висотнотональний рівень початку та середній підвищений або середній знижений рівень завершення фрагмента, проста ритмічна структура, локалізація максимуму частоти основного тону на ядерному складоносії, мінімальна швидкість зміни частоти основного тону;

2) у стратегічно-визначальному фрагменті: спадна ковзна або висхідна шкала, високий спадний термінальний тон, розширений тональний діапазон, позитивний звужений або нульовий тональний інтервал, сповільнений темп, складна ритмічна структура, локалізація максимуму частоти основного тону в першій ритмогрупі, висхідно-спадна конфігурація тону, середня тривалість пауз, середня швидкість зміни частоти основного тону;

3) у конфліктотвірному фрагменті: спадний такт, спадна ковзна шкала, висхідно-спадна конфігурація тону в шкалі та термінальній ритмогрупі, звужений тональний діапазон, позитивний розширений або широкий тональний інтервал, сповільнений/прискорений темп, підвищена гучність, наявність екстрависокого тонального максимуму, локалізація максимуму інтенсивності в першій ритмогрупі, мінімальна швидкість зміни частоти основного тону, значна частотність актуалізації великого рівня інтенсивності;

4) у динаміко-подійному фрагменті: висхідний або висхідно-спадний такт, рівна шкала, низький спадний термінальний тон, висхідно-спадна конфігурація тону, розширений та широкий тональний діапазон, високий або екстрависокий висотнотональний рівень початку фрагмента, позитивний звужений тональний інтервал, змішана ритмічна структура, локалізація максимуму частоти основного тону в першій ритмогрупі, найбільша рекурентність екстрависокого тонального максимуму;

5) в аргументативно-дискусійному фрагменті: висхідно-спадний такт, рівна шкала, низький спадний термінальний тон, висхідно-спадна конфігурація тону в шкалі та термінальній ритмогрупі, розширений та широкий тональний діапазон, високий або екстрависокий висотнотональний рівень початку й екстранизький рівень завершення фрагмента, коротка або мінімальна тривалість пауз, змішана ритмічна структура, найвища частка локалізації тонального максимуму в іншій ритмогрупі як засобу виділення семантично вагомих слів, найбільша рекурентність екстрависокого тонального максимуму, великий рівень інтенсивності;

6) у попередньо-заключному фрагменті: відсутність передшкали, рівний такт, усічена шкала або її відсутність, висхідний термінальний тон, висхідно-спадна конфігурація тону в термінальній ритмогрупі, звужений або вузький тональний діапазон, середній знижений тональний рівень початку фрагмента, прискорений темп, проста ритмічна структура, знижена гучність, локалізація максимуму частоти основного тону на ядерному складоносії, середній знижений та низький тональний максимум, середня тривалість пауз, малий рівень інтенсивності розширеного діапазону, локалізація максимуму інтенсивності на ядерному складі;

7) у власне-заключному фрагменті: рівний такт, усічена шкала або її відсутність, високий спадний термінальний тон прямої форми, звужений або вузький тональний діапазон, середній знижений тональний рівень початку фрагмента, позитивний вузький або нульовий тональний інтервал, прискорений темп, проста ритмічна структура, знижена гучність, локалізація максимуму частоти основного тону в першій ритмогрупі, середній знижений та низький тональний максимум, малий рівень інтенсивності розширеного діапазону, локалізація максимуму інтенсивності на ядерному складі.

Таким чином, використані в процесі лінгвістичної інтерпретації результати аудитивного й акустичного аналізу засвідчили існування між ними досить тісного кореляційного зв'язку, що дає підстави вважати доцільним їх подальше використання в лінгвістичній теорії та практиці під час теоретичного обґрунтування закономірностей коректного просодичного оформлення англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення і розробки відповідних методичних рекомендацій щодо особливостей його соціолінгвістичної варіативності.

ВИСНОВКИ

Теоретичні обґрунтування, які базуються в цій праці на засадах функціонально-прагматичного підходу до вивчення специфіки інтонаційного оформлення англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення під кутом зору соціолінгвістичного аспекту його реалізації, та узагальнення результатів експериментально-фонетичного дослідження дозволяють зробити такі висновки.

З позицій функціонального підходу офіційно-ділове діалогічне мовлення слід розглядати як соціально зумовлену інтерактивну мовленнєву діяльність, спрямовану на досягнення комунікативно-прагматичних цілей, що реалізується за рахунок взаємодії засобів усіх рівнів мови. Коректний і цілеспрямований вибір мовних засобів, які слугують ефективності мовленнєвої комунікації в офіційно-діловій сфері, забезпечує певну інтеграцію семантичного й соціопрагматичного планів висловлення в межах комунікативної стратегії, частиною якої виступає просодична організація мовлення.