Художній текст у структурі російського тлумачного словника

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Дніпропетровський національний університет

імені Олеся Гончара

Спеціальність 10.02.02 - Російська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Художній текст у структурі російського тлумачного словника

Крищенко Тетяна Алімівна

Дніпропетровськ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник

доктор філологічних наук, професор

Панченко Олена Іванівна,

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара,

завідувач кафедри перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців

Офіційні опоненти

доктор філологічних наук, професор

Тропіна Ніна Павлівна,

Херсонський державний університет, завідувач кафедри російської мови і загального мовознавства,

кандидат філологічних наук, доцент

Шашкіна Наталія Іванівна,

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури,

завідувач кафедри іноземних мов

Захист відбудеться „12“ лютого 2009 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 1, кімн. 48.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8).

Автореферат розісланий „9“ січня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М. C. Ковальчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Словник як унікальний об'єкт наукової праці лінгвістів займає особливе місце у формуванні культурного члена суспільства. Це надзвичайно зручна книга, що відрізняється чіткістю структури, дає можливість користуватися кожним її фрагментом як елементом певної системи. Основний принцип практичної лексикографії - «максимум інформації на мінімумі місця». Досягти цієї мети дозволяє, зокрема, вживання у словниковій статті цитат-ілюстрацій, які роблять тлумачення слова або словосполучення переконливим, підтверджують ті висновки і рекомендації стилістичного, семантичного і граматичного характеру, які пропонує словник. Для словників різних типів, перш за все тих, що описують семантику слова, ілюстративний матеріал має особливе значення.

Проблема вивчення цитати, «чужого» слова у «своєму» є в наш час однією з найбільш популярних, хоча почала розроблятися порівняно недавно, зокрема, у роботах таких лінгвістів, як Ю.М. Лотман, І.Р. Гальперін, Ю.Д. Апресян, І.В. Алєщанова, Е.Я. Фесенко та ін.

Цитування уривків художніх та інших текстів у тлумачних словниках російської мови має давні традиції, але ще не існує їх комплексного лінгвістичного дослідження.

Актуальність дослідження цитування художніх текстів у тлумачному словнику російської мови визначається, з одного боку, відсутністю цілісного, чітко структурованого їх опису, з другого - важливістю цього словникового компонента. Незважаючи на те, що проблема цитування художнього тексту знаходиться в центрі уваги дослідників, ступінь вивченості питань, пов'язаних із функціонуванням художнього тексту у словниках, далеко не достатній. Залишаються поза полем зору лінгвістів принципи підбору цитат, способи їх стиснення, семантико-синтаксична структура цитати у словнику; невирішеність цих та інших питань також свідчить про актуальність обраної теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Кандидатська дисертація є частиною державного плану науково-дослідної роботи «Культурологічний і комунікативний аспекти навчання та вивчення мов», яка проводиться на кафедрі перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара. Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради ДНУ (протокол № 6 від 27 червня 2006 р.) і на засіданні Наукової ради Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України з проблем «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» (протокол № 4 від 17 жовтня 2006 р.).

Мета роботи - на основі вивчення функціонування художнього тексту в лексикографічному творі показати способи, напрямки і характер його взаємодії з іншими елементами словника і описати виявлені особливості цитат на функціонально-стилістичному і структурно-семантичному рівні.

Досягнення даної мети передбачає вирішення наступних завдань:

розробити теоретичні основи дослідження використання художнього тексту в лексикографічній практиці;

визначити лінгвістичний статус і функції художнього тексту у тлумачному словнику;

описати функціонально-стилістичні параметри цитат як фрагмента тексту-донора; текст цитата тлумачний словник

виявити граматичні і лексичні зміни в цитованому фрагменті, що є наслідком функціонування його як елемента тексту-реципієнта;

розглянути експериментальним шляхом особливості сприйняття цитат користувачами словником.

Об'єктом дослідження є текстові ілюстрації у тлумачному словнику російської мови.

Предметом дослідження є когнітивно-лінгвістичні особливості текстових ілюстрацій.

Характер об'єкта, мета, завдання і загальний напрямок пропонованого дослідження визначили використання відповідних методів лінгвістичного аналізу, основними з яких є описовий метод з усім комплексом його прийомів. Використовувались також прийоми кількісного аналізу і лінгвістичного експерименту.

Матеріалом для дослідження послужили словникові статті зі Словника російської мови в 4-х томах під редакцією А.П. Євгеньєвої (Малый академический словарь). Фактичний матеріал був відібраний методом суцільної вибірки на кожній 25-й сторінці словника. Загальний обсяг картотеки склав близько 3 тисяч одиниць.

Наукова новизна дисертаційної роботи визначається обраним предметом дослідження і постановкою проблеми. У ній вперше представлений комплексний аналіз лексикографічної інтерпретації художнього тексту. Новизна отриманих результатів полягає в тому, що лексикографічне цитування розглядається як особлива різновидність тексту зі своїми кількісними і якісними параметрами; описані особливості тексту цитати як стислого вторинного тексту; проаналізовані когнітивні можливості цитування.

Теоретична значущість дисертації полягає у її спрямованості на вирішення сучасних проблем природи тексту в цілому і стислого художнього тексту зокрема. Отримані результати сприятимуть подальшій розробці теорії тексту, більш глибокому осмисленню відношень між художнім і науковим текстом; вони також роблять певний внесок у подальший розвиток теорії лексикографії і стилістики в цілому.

Практичне значення. Теоретичні положення, висновки і матеріали дисертації можуть бути використані у процесі підготовки вишівських курсів лексикології російської мови, при написанні студентами дипломних і курсових робіт, а також у практиці складання словників.

Апробація роботи і її результатів. Основні положення дисертаційної роботи обговорювались на ІІ і ІV Міжнародних конференціях «Лексико-граматичні інновації в сучасних східнослов'янських мовах» (Дніпропетровськ, 2005, 2007), Всеукраїнській конференції «Лінгвістичні та лінгвокультурологічні аспекти навчання іноземців у вищих навчальних закладах України» (Дніпропетровськ, 2008), а також на міжвузівських науково-практичних конференціях Дніпропетровської державної медичної академії (2005 - 2008).

Публікації. Основні положення і результати дослідження відображено у чотирьох публікаціях, три з яких надруковані у провідних наукових виданнях, що входять до затвердженого ВАК України списку спеціалізованих видань. Усі результати отримані особисто автором.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (218 позицій) і додатку. Основний зміст дисертації викладений на 167 сторінках, загальний обсяг тексту 189 сторінок. Основний зміст доповнюється однією діаграмою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, сформульовано мету і завдання дисертації, окреслено теоретико-методологічні засади дослідження, визначаються об'єкт та предмет роботи, її джерельна база, вказується її зв'язок із науковими програмами, планами, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, подано інформацію про апробацію та публікацію результатів дослідження.

У першому розділі «Художній текст як компонент лексикографічного твору» висвітлюється коло теоретичних засад, на основі яких проведене дослідження; з'ясовується лінгвістичний статус лексикографічних цитат; аналізується роль виправдувальних цитат у переконливому тлумаченні слів або словосполучень; цитата розглядається як особливий компресований периферійний текст у жанрі словникової статті.

У підрозділі «Цитата як фрагмент художнього тексту та її лінгвістичний статус» йдеться про те, що всі існуючі тексти за їх функціонально-стильовими та стилістичними якостями можна віднести до основних книжних стилів: офіційно-ділового, наукового, публіцистичного, художнього. Звичайно, їхні жанрово-стилістичні різновиди і ступінь диференціювання можуть бути різними.

При визначенні стильової приналежності тексту враховуються як екстралінгвістичні показники, так і власне мовні.

Як відзначає Н.С. Валгіна, «подавляющее большинство авторов…первоначально делят все тексты на нехудожественные и художественные. Нехудожественные тексты характеризуются установкой на однозначность восприятия, художественные - на неоднозначность».

На наш погляд, словникова стаття, до якої включена цитата з художнього твору, являє собою своєрідне сполучення, так би мовити, контамінацію нехудожнього і художнього типів тексту. При включенні цитати з художнього твору у текст словника властива їй образність збагачує деяку одномірність нехудожнього тексту, розширюючи його виражальні можливості, як, наприклад, у наступному тексті:

Внезапность, -и, ж. 1. Неожиданность, непредвиденность (поступка, события и т.п.). В плане штурма --- внезапность и хитрость должны восполнить недостаток сил. Б. Полевой, Рождение эпоса. Таню напугала внезапность этого признания, она не поверила в монументальную, по ее выражению, и, следовательно, непрочную любовь. Ажаев. Далеко от Москвы.

Для комплексного дослідження цитати як своєрідного текстового феномена необхідно встановити її лінгвістичний статус, для чого у підрозділі розглядаються такі поняття, як «текст», «стислий текст» і «жанр».

Існує велика кількість точок зору на таке складне поняття, як текст: від повного заперечення існування тексту як окремої складної лінгвістичної одиниці (Е. Бенвенист) до висновку про те, що культура в цілому може розглядатися як текст (Ю.М. Лотман). У своєму дослідженні ми спиралися на визначення тексту І. Р. Гальперіна: «Текст - это произведение речетворческого процесса, обладающее завершенностью, объективированное в виде письменного документа, литературно обработанное в соответствии с типом этого документа, произведение, состоящее из названия (заголовка) и ряда особых единиц (сверхфразовых единств), объединенных разными типами лексической, грамматической, синтаксической связи, имеющее определенную целенаправленность и прагматическую установку».

Окремі характеристики тексту, на наш погляд, можна віднести і до цитати у лексикографічному виданні. Так, до ілюстративної цитати можна застосувати слова про те, що текст вмикає інтелектуальну машину одержувача (Ю.М. Лотман). При використанні цитати відбувається також переключення від пояснювальної, суворо наукової частини тексту до тексту ілюстративного, художнього. З точки зору інформаційного навантаження цитату можна вважати поліфункціональною - це і художній текст, і текст у тексті, і лінгвістичний індикатор тієї епохи, в яку був написаний той чи інший твір.

З метою і темою нашої роботи узгоджується думка деяких лінгвістів (зокрема, М. Холлідея) про те, що текст складається з речень, кількість яких не може бути менше, але може бути скільки завгодно більше за одиницю, тобто текстом можна вважати будь-який лінгвістичний твір, в якому є хоча б одне речення.

Для нашої роботи особливий інтерес становить аналіз довідково-інформаційного тексту як об'єкта мовної прагматики (енциклопедії, довідники, довідкові посібники тощо). Важливою є думка Т.В. Радзієвської про те, що внаслідок своєї специфіки довідково-інформаційний текст постає як «текстовое коммуникативное образование со «сниженной» текстуальностью», внаслідок чого головною моделлю його сприйняття стає користування, а не читання, при цьому опозиція «користуватися - читати» поєднує дві найважливіші ознаки довідково-інформаційного тексту як засобу комунікації. Автор приходить до висновку, що побудову тексту визначає комунікативна мета.

Таким чином, цитата має такі ознаки тексту, як різні типи лексичного, граматичного, синтаксичного зв'язку, певна цілеспрямованість і прагматична установка, вона об'єктивована у вигляді письмового документа і літературно оброблена відповідно до типу цього документу - жанру довідково-інформаційної літератури.

Розуміння різними лінгвістами того, що являє собою цитата, різниться. Р. Барт вважає цитатою будь-яке запозичення будь-якої частини тексту-донора текстом-реципієнтом. І.В. Алєщанова у своєму дисертаційному дослідженні «Цитація в газетному тексті» класифікує цитати на основі критеріїв форми та обсягу, виділяючи такі структурні форми цитати, як повна, редукована і сегментована, а відповідно до виконуваної функції пропонує розмежувати цитацію-думку, цитацію-приклад, цитацію-замінник. У нашому випадку ми маємо справу з цитацією-прикладом.

В.П. Берков і О.В. Беркова класифікують цитати відповідно до виду інформації, що ними повідомляється («гномічні», «такі, що характеризують» і так звані естетичні цитати). Ми вважаємо, що цитати, надані у словниках, належать до групи тих, що характеризують, оскільки вони дають додаткову характеристику значенню слова.

У зв'язку з дослідженням цитат як особливого виду тексту ми звернулися до поняття мовного жанру, проблемі якого приділяв значну увагу М.М. Бахтін. На думку дослідника, у кожній сфері існують і застосовуються свої жанри, що відповідають специфічним умовам даної сфери, тобто відносно стійкі тематичні, композиційні та стилістичні типи висловлювань. Ми вважаємо, що тексти словникових статей повною мірою відповідають цьому визначенню: їхня тема - розкриття значення того чи іншого слова, вони мають певну композицію і належать до наукового стилю мови.

Суттєвою нам також видається думка М.П. Котюрової про існування основного і периферійного тексту, які розрізняються більшим чи меншим ступенем розгорнутості інформації. Периферійні тексти - це відносно самостійні тексти, що виражають у результаті цілеспрямованого узагальнення основного тексту наукове знання у статиці, частково реалізують пізнавально-комунікативну функцію (її варіанти) як у межах конкретного наукового твору, так і у межах наукової комунікації в цілому. На наш погляд, таким самим видом тексту є цитата-ілюстрація у тлумачному словнику, отже, можна вважати цитату певним видом тексту - периферійним елементом у жанрі словникової статті.

У другому підрозділі «Словникова стаття: побудова і основні компоненти» увага приділяється значущим для дослідження цитати у словнику основним поняттям лексикографії.

Основним способом репрезентації семантичної структури мовних одиниць, результатом абстрагування від численних конкретних вживань конкретного значення слова виступає словникова дефініція. Побудову словникової статті досліджують Ю.Д. Апресян, Р.А. Будагов, В.В. Виноградов, Ф.П. Сороколєтов, Н.Ю. Шведова та ін. Один із найбільш авторитетних лексикографів А.Є.Карпович поділяє терміни лексикографії на три групи: заголовне слово, «чорне» слово, словоформа, вокабула; словникова стаття і словникове гніздо; тлумачення, словникова дефініція, словникове значення.

Словниковою статтею тлумачного словника називається відносно автономний розділ такого словника, що вводиться заголовним словом, у якому останнє, а також усі можливі похідні за складом вокабули отримують багатосторонню лінгвістичну характеристику. Наведемо приклад типової словникової статті, що включає в себе цитату.

Перелог, -а, м. Возделывавшийся ранее участок земли, оставленный без обработки в течение нескольких лет и заросший дикой растительностью. Ноздрёв повёл своих гостей полем…. Гости должны были пробираться между перелогами и взборонёнными нивами. Гоголь, Мертвые души.

Ми погоджуємося з тим, що в обсяг поняття, позначеного терміном тлумачення, потрібно ввести ті елементи словникової статті, котрі безпосередньо пов'язані з розкриттям значень і відтінків, тобто словникові дефініції, ілюстративний матеріал, лексико-стилістичні і граматико-функціональні позначки. При цьому словникові дефініції розглядаються як ядрова частина, як обов'язковий компонент для тлумачення значення вокабул, що належать до знаменних частин мови.

Словникова дефініція дає стислу характеристику значення за кількома найбільш суттєвими ознаками. Для подальшого, більш повного розкриття значення використовуються ілюстративний матеріал і відповідні позначки як складова частина тлумачення, наприклад:

Огневица, -ы, ж. Обл. Лихорадка, горячка. Матушка Манефа стала больно плоха - лежит в огневице, день ото дня ей хуже. Мельников-Печерский, В лесах и на горах.

Обсяг поняття тлумачення вокабули можна уявити у вигляді наступної складної структури:

а) основна семантична характеристика вокабули (словникові дефініції для її значень);

б) ілюстративний матеріал (авторські речення, цитати, пояснювальні парафрази, рисунки);

в) додаткова семантико-функціональна характеристика (система лексико-стилістичних позначок);

г) граматико-функціональні позначки, що іноді виступають у ролі словникової дефініції.

Для нашої роботи особливий інтерес становить думка про те, що питома вага компонентів словникової статті може змінюватись (зменшуватись, збільшуватись) у залежності від призначення того чи іншого тлумачного словника, що припускає варіювання обсягу цитати і її функціонального навантаження у тексті словникової статті.

Роль цитати у словниковій статті важко перебільшити: лише виправдувальна цитата-ілюстрація робить для користувача словником тлумачення слова або словосполучення переконливим, підтверджує ті висновки і рекомендації стилістичного, семантичного і граматичного характеру, котрі пропонує словник.

Надзвичайно важливим аспектом є обсяг цитати. Цитати невиправдано великого розміру збільшують обсяг словника, що знижує його споживчі якості, а цитати надто маленькі не дозволяють досягти головної мети словника - максимально вичерпного, глибокого, всебічного тлумачення слова. Оптимальною можна вважати, наприклад, наступну цитату:

Кой, коего, м.; коя и (устар.) кая, коей, ж.; кое, коего, ср.; мест. 1. вопросительное. Устар. и обл. Какой? который? - А кой тебе годик? - Шестой миновал. Некрасов, Крестьянские дети.

У підрозділі «Лексикографічна цитата: функції і компресія» досліджується когнітивна функція і її провідна роль при лексикографічному цитуванні. Результатом того, що в наш час обсяги наукової інформації зростають у геометричній прогресії, став інтерес до проблеми особливого мовного твору, який носить назву стислого тексту. Прагнення досягти мовної економії можна вважати причиною і основою для процесу створення стислого тексту і прояву мовної компресії (від лат. сompressio - стискання).

Ми визначили, що в цитатах можна простежити три рівні компресії:

1) первинна компресія, що первісно властива тому чи іншому тексту, який був обраний як ілюстрація, наприклад:

Пуделять, -яю, яешь; несов. Охот и прост. Делать промахи в стрельбе. Начал частенько Мазай пуделять. Выпалит дедушка - заяц уходит. Н. Не- красов, Дедушка Мазай и зайцы;

2) вторинна компресія, застосована до цитати, відібраної для тієї чи іншої словникової статті:

Размахаться, -машусь, -машешься и (разг.) -аюсь, -аешься; сов. Разг. Начать махать все сильнее и сильнее. Ну, довольно, довольно! Размахался тут кулаками! --- Обрадовался, что драться можно! Носов, Незнайка в Солнечном городе;

3) відсутність компресії, тобто нульовий рівень скорочення:

Размеренно. Нареч. к размеренный. В хате стояла гнетущая тишина, и лишь размеренно тикали на стене старые ходики. Поповкин, Семья Рубанюк;

4) негативна компресія, тобто цитата у словнику має більш об'ємний вигляд через додавання певних слів:

Размен, -а, м. 1. Действие по глаг. разменять - разменивать ( в 1 и 4 знач.). [Степан Разин] ждал, когда астаринский хан предложит размен пленных. Злобин, Степан Разин.

Таким чином, ми визначаємо лексикографічну цитату як своєрідний жанр стислого тексту, що являє собою уривок із будь-якого художнього твору, включений у словникову статтю для більш точної передачі необхідної інформації.

У другому розділі «Цитата у словнику як фрагмент тексту-донора» розглядаються ілюстративні цитати як компоненти того чи іншого вихідного тексту, який називається текстом-донором; аналізується жанрово-іменне поле у словнику; розглядаються зміни синтаксичної структури тексту-донора; стилістичні особливості тексту-донора і цитати.

У першому підрозділі «Жанрово-іменне поле ілюстративних цитат» окреслено жанрово-іменне поле текстів-донорів, під яким ми розуміємо перелік джерел цитати у тлумачному словнику: цитовані автори і жанри використаних творів.

Лише на проаналізованих нами сторінках нам вдалося нарахувати понад 120 імен, при цьому найчастішими є посилання на твори класиків російської літератури. Цитатами у словнику представлені практично всі літературні напрями. Значним різноманіттям відзначається жанрове поле художніх ілюстрацій, джерелом для яких послужили епічні твори (оповідання, повість, роман), поетичні (вірш, пісня, байка, роман у віршах, поема), драматичні (трагедія, комедія, драма).

У другому підрозділі «Збережені і втрачені ознаки тексту-донора в ілюстративній цитаті» проаналізовано деякі риси тексту-джерела, що зберігаються в цитаті, його граматичні, лексичні та стилістичні ознаки. Показано, що синтаксична структура тексту-донора є достатньо стійкою і не зазнає принципових змін при цитуванні у словнику. При цьому обмежений обсяг цитати у словнику не позбавляє її можливості бути представленою різноманітними синтаксичними структурами, що відбивають багаті можливості сучасної російської мови, наприклад:

Безразличный, -ая, -ое; -чен, -чна, -чно. 1. Не выражающий интереса к кому-, чему-л.; равнодушный, безучастный. Он произнёс эти слова таким безразличным, таким обыденным тоном, что всё их огромное значение не сразу дошло до меня. Чаковский, Это было в Ленинграде;

Понтонный, -ая, -ое. Прил. к понтон (в 1 знач.); связанный с устройством понтонов. Командарм Шестой [армии] взволновался и потребовал сведений о запасах понтонного имущества. Наркевич доложил: для двух мостов не хватит. Голубев, Когда крепости не сдаются.

У цитатах переважають розповідні речення досить різноманітної синтаксичної структури: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові інфінітивні, різні види ускладнених речень, речення, що містять чужу (непряму) мову, речення, що містять діалог:

Мириться, -рюсь, -ришься; несов. 1. (сов. помириться) с кем-чем и без доп. Прекращать ссору, вражду. [Орлик:] Разбитый нами, нет сомненья, Царь не отвергнет примиренья. [Мазепа:] Нет, поздно. Русскому царю со мной мириться невозможно. Пушкин, Полтава.

Наші спостереження дають підстави стверджувати, що номенклатура стилів, які є джерелами цитат у словникових статтях, є значно звуженою у порівнянні з тією функціонально-стильовою системою, котра властива сучасній російській мові, і обмежується художнім, науково-популярним, елементами офіційно-ділового і публіцистичного стилів. Внаслідок певних кількісних підрахунків ми переконалися, що в масиві цитат-елементів словникової статті максимально представлені цитати з текстів художнього стилю - 94%; науково-публіцистичний стиль як джерело словникової цитати займає 2% ілюстрацій, офіційно-діловий - 1%; публіцистичний - 3%. При перевазі художнього стилю в цитатній тканині словника інші стилі значною мірою зазнають його впливу. У ряді випадків відбувається контамінування стилів при цитуванні, тобто цитата поєднує в собі ознаки різних стилів:

Кипеть, -плю, -пишь; несов. 4. ?? Развиваться, проявляться с силой, бурно, стремительно (о чувствах, мыслях, переживаниях). В сердцах героев, защищавших остров Даманский, кипела та же нравственная сила, что вела в тяжёлый бой героев Дубосекова. Михалков, Военная косточка (публіцистичний стиль);

Трение, -я, ср. 1. Движение предмета по тесно соприкасающейся с ним поверхности другого предмета. Дикарь умеет добывать себе огня трением двух кусков дерева. Писарев, Зарождение культуры (науково-популярний стиль).

Стилістичні позначки у Словнику служать для характеристики тієї частини словникового складу сучасної літературної мови, яка з тих чи інших причин обмежена у вживанні, і ці слова яскраво ілюструються цитатами. Але в тих випадках, коли смисловий діапазон заголовного слова ширший, ніж основна позначка, і словник коментує декілька його значень, кожне з них ілюструється цитатою відповідної стильової приналежності.

Як правило, тлумачення значення стилістично нейтральних слів супроводжується великою кількістю цитат, які ілюструють різні відтінки лексичного значення.

Серед текстових ознак, відсутніх в ілюстративному матеріалі словника, - зв'язність, смислова цільність тексту. Наведемо приклад, у якому відсутній такий засіб реалізації зв'язності тексту, як займенниковий зв'язок, відсутні слова, які займенник заміняє у тексті.

Обтереться, оботрусь, оботрёшься; прош. обтёрся, -лась, -лось; деепр. обтёршись; сов. (несов. обтираться). 2. Обтереть своё тело куском ткани, смоченным в какой-л. жидкости, с лечебной, гигиенической и т. п. целью. Узнавши о болезни жены, он вошел в ее спальню и --- посоветовал ей обтереться вином с перцем. Писемский, Боярщина.

Із смислової цільності тексту випливають наступні ознаки тексту, котрі не властиві цитатам як окремим його фрагментам:

- текст - це висловлювання на певну тему;

- у тексті реалізується задум того, хто говорить, основна думка;

- текст будь-якого розміру - це відносно автономне (завершене) висловлювання, яке звичайно має початок і кінець;

- до тексту можна підібрати заголовок.

Таким чином, синтаксичні і стилістичні ознаки тексту зберігаються в цитаті, тоді як його зв'язність і цільність цитаті не властиві.

У третьому розділі «Цитата у складі словника як тексту-реципієнта» нами проведено дослідження функціонування цитат у словниковій статті.

У першому підрозділі «Про деякі кількісні та історичні параметри цитування у словнику» з метою закріплення кількісними свідченнями виконаних нами практичних спостережень і теоретичних висновків ми провели наступні кількісні підрахунки:

1) щільність цитування у словнику;

2) обсяг цитати (середній, мінімальний і максимальний);

3) концентрація цитування у словниковій статті;

4) частота відсутності цитування.

Під щільністю цитування ми розуміли середню кількість цитат на одну сторінку, яка склала приблизно 30. На підставі наших підрахунків можна говорити про те, що в середньому на словник кількість ілюстративних цитат становить приблизно 8,5 тисяч. В одній словниковій статті щільність цитування дорівнює приблизно 3-5 цитатам. Розмір цитати значно варіює, при цьому середній розмір цитати становить приблизно 10-12 слів:

Приводниться, -нюсь, -нишься; сов. (несов. приводняться). Опуститься на воду (о летательном аппарате, парашютисте и т.п.). Гидросамолёт держался береговой черты и был готов в случае опасности приводниться у берега. Н. Кузнецов, На флотах боевая тревога.

Словникові статті не завжди містять ілюстративний матеріал - цитати або словосполучення, що пов'язано з обмеженим обсягом словника, тобто має місце нульове цитування (не ілюструються терміни, фразеологізми тощо).

У другому підрозділі «Створення стислого тексту у словниковій статті» ми досліджували явище компресії у словниковій статті і можемо сказати, що упорядник словника «може дозволити» собі як вторинні по відношенню до тексту лише наступні види компресії:

- пропуск авторського тексту, що позначається крапками;

- запис поетичної строфи у рядок (початок кожного нового рядка позначається за допомогою великої літери):

Неверный, -ая, -ое; -рен, -рна, -рно. 6. Изменчивый, непостоянный. [Марина:] Но слушай: я решилась С твоей судьбой и бурной и неверной Соединить судьбу мою. Пушкин, Борис Годунов;

- передача діалогу за допомогою запису в рядок;

- подання джерел цитатного матеріалу (прізвище автора у більшості випадків подається без ініціалів, а назва твору, звідки взяті цитати, - без лапок):

Набезобразить, -ражу, -разишь; сов. Прост. То же, что набезобразничать. - Тот-то раз порядочно вы, Автономыч, набезобразили, - детей что есть перепужали. Короленко, Ненастоящий город.

В усіх цих випадках укладачі словника досягають ефекту компресії, скорочуючи, але не змінюючи сам текст.

У третьому підрозділі «Роль цитати у розкритті граматичного значення слова у Словнику» ми простежили, яку участь беруть цитати у відображенні особливостей граматики сучасної російської мови. Проблема скорочення при цитації у словниковій статті має певне відношення до граматичного аспекту, зокрема, спостерігається залежність редукції цитати-ілюстрації від частини мови, до якої належить заголовне слово.

У четвертому підрозділі «Експериментальне дослідження сприйняття цитати споживачем» ми висвітлили результати експерименту, проведеного з користувачами словником (студентами вишів м. Дніпропетровська). Учасникам експерименту пропонувалось дати відповіді на запитання відповідної анкети. Загальним підсумком нашого експериментального дослідження, на наш погляд, можна вважати наступне: більшість респондентів усвідомлюють, що в цілому цитата-ілюстрація у словниковій статті необхідна і за її допомогою досягається адекватне розкриття значення слова. Позитивну оцінку ролі цитати дали близько 65% учасників.

Для респондентів найбільш зручним є ступінь компресованості тексту на середньому рівні (31 слово редуковано до 16, і такий обсяг цитати назвали оптимальним близько 80 % учасників експерименту). Ряд цитат-ілюстрацій може бути і далі скорочений без особливих семантичних втрат.

При аналізі функціонально-стильових і структурно-семантичних особливостей використання фрагментів художнього тексту нашу увагу привернули деякі випадки використання цитат, які дають у результаті вдале або невдале сприйняття тієї чи іншої словникової статті. Так, ми вважаємо вдалими ті випадки, коли сприйняття тексту підкріплюється сприйняттям зоровим, слуховим, матеріально-речовинним, нюховим, смаковим тощо:

Аромат, -а, м. 1. Приятный запах, благоухание. Вот и опять я в Глупове; --- вот и опять пахнуло на меня ароматами свежеиспечённого хлеба. Салтыков-Щедрин, Сатиры в прозе. [Аксинья] вдруг уловила томительный и сладостный аромат ландыша. Шолохов, Тихий Дон;

Кислый, -ая, -ое; -сел, -сла, -сло. 1. Имеющий своеобразный острый вкус, напоминающий вкус лимона, уксуса, клюквы и т.п. Кислые яблоки. Кислое вино.

3. перен. Разг. Выражающий недовольство, неудовлетворённость, тоскливо-унылый. Вид у него кислый, помятый ---; на сером лице выражение недовольства. Чехов, Отец семейства.

У ряді випадків при використанні тієї чи іншої цитати актуалізуються системні відношення між словами. Так, заголовне слово в цитаті може пояснюватись за допомогою синонімів, антонімів, іноді - словами того ж семантичного ряду.

Можна навести приклади невдалого, на наш погляд, застосування ілюстрацій, коли в контексті немає однозначного розуміння значення заголовного слова, або цитата не повністю розкриває смисл заголовного слова. На наш погляд, більш повному розкриттю значення слів сприяло б прагнення вибирати цитати, в яких заголовне слово є ключовим і може бути зрозумілим з контексту або реально пояснене.

У висновках узагальнені результати проведеного дослідження:

1. Реальний художній текст є полісемантичним і поліфункціональним. Однією з його багатьох функцій може бути функція когнітивна, зокрема, участь в організації лексикографічного тлумачення лексичних одиниць.

Вивчення словників зводиться сьогодні до певного кола питань конкретного характеру, якими є у нашому випадку проблеми використання фрагментів художнього тексту як цитат-ілюстрацій у тлумачному словнику. Особливою перевагою словника визнається, якщо він не лише показує, що те чи інше слово означає, а й вказує, як його вживати. Такий показ значення і вживання слова в мові дається в ілюстративному матеріалі словника - в цитатах.

2. Лінгвістичний статус лексикографічних цитат, що є об'єктом нашого дослідження, ми визначаємо наступним чином: це своєрідний стислий периферійний текст жанру словникової статті, який являє собою елемент будь-якого художнього твору-донора, включений у словникову статтю для більш точної передачі необхідної інформації.

Цитата у словнику являє собою фрагмент, який має певну композиційну, мовну і формальну сутність. Основною функцією фрагмента художнього тексту у тлумачному словнику є тлумачення і уточнення значення слова.

3. Цитата являє собою компресований відрізок тексту з різними рівнями компресії:

- первинна компресія;

- вторинна компресія;

- відсутність компресії, тобто нульовий рівень компресії;

- негативна компресія.

Фрагмент тексту, використовуваний як засіб ілюстрації заголовного слова у словнику, носить подвійний характер: з одного боку, цитата - це фрагмент вихідного тексту-донора, з другого - це елемент тексту-реципієнта.

Як фрагмент тексту-донора цитата зберігає ряд його особливостей, зокрема, різноманітну синтаксичну структуру.

У Словнику використано як ілюстрації цитати з творів понад 120 авторів, які представляють практично всі літературні напрями, жанри і стилі. При цитуванні спостерігається контамінування стилів, тобто цитата поєднує в собі ознаки різних стилів. У заголовних словах, проілюстрованих цитатами нехудожнього стилю, представлені практично всі знаменні частини мови.

4. Функціонування цитати як елемента тексту-реципієнта певною мірою залежить від типу словника. Одним із принципів побудови дослідженого нами Малого академічного словника є надання більшості словникових статей тієї чи іншої кількості цитат, при цьому середня кількість цитат на одну сторінку словника становить приблизно 30.

Компресія в цитатах можлива на всіх рівнях мови, перш за все на графемному (за допомогою особливого знаку пропуску, тире та ін.), морфологічному, синтаксичному рівнях. В усіх випадках упорядники словника досягають ефекту компресії використовуваної цитати, скорочуючи, але не змінюючи сам текст. На наш погляд, використання цитат особливо важливе при ілюстрації таких граматичних категорій, як категорія виду, живого-неживого, числа і деяких інших. Вдало використані цитати можуть відіграти ключову роль при розумінні значення тієї чи іншої лексичної одиниці.

5. У ході експериментального дослідження більшість учасників відзначили, що в цілому цитата-ілюстрація у словниковій статті допомагає досягти адекватного розкриття значення слів. Поряд із позитивними сторонами цитування (авторитетність і документованість тексту, розкриття значення слова і його стилістичних особливостей), цей прийом ілюстрування у словнику нормативного типу має і свої недоліки (неекономічність, надмірність конкретних відомостей, наявність застарілих або ненормативних супутніх слів, форм і сполучень).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Крищенко Т.А. Концепты «радость-печаль» в их лексикографическом освещении. - Наукові записки Луганського національного педагогічного університету: зб. наук. праць. - Луганськ: «Альма-матер», 2005. - С.239 - 245.

Крищенко Т.А. Редукция как один из способов языковой компрессии при цитации. - Вісник Дніпропетровського університету. - Вип. 11. - Т. 1. - Дніпропетровськ, 2005. - С.189-194.

Крищенко Т.А. Художественный текст как лексикографический инструмент. - Вісник Луганського національного педагогічного університету: зб. наук. праць. - Луганськ: «Альма-матер», 2006. - С. 150 - 155.

Крищенко Т.А. Цитата как часть словарной дефиниции. - Філологічні науки: Матеріали підсумкової наукової конференції. - Дніпропетровськ: Пороги, 2007. - С. 44 - 46.

АНОТАЦІЯ

Крищенко Т.А. Художній текст у структурі російського тлумачного словника. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 - російська мова - Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпропетровськ, 2009. - 18 с.

У роботі здійснено комплексний аналіз ролі художнього тексту у структурі російського тлумачного словника. Художній текст розглянуто як елемент тексту-донора та компонент тексту-реципієнта. На основі вивчення функціонування художнього тексту у лексикографії показано способи, напрямки і характер взаємодії художнього тексту і тексту словника, описано виявлені особливості цитат на функціонально-стилістичному і структурно-семантичному рівні. Розглянуто особливості концептологічного функціонування цитат, їх застосування для побудови деяких концептів. Висвітлено результати експериментального дослідження ролі цитати у тлумачному словнику. Проведено дослідження цитати у словнику як зразка стислого тексту.

Ключові слова: лексикографічна цитата, тлумачний словник, словникова стаття, семантико-синтаксична структура цитати, стислий текст, рівні компресії, текст-донор, текст-реципієнт.

АННОТАЦИЯ

Крищенко Т.А. Художественный текст в структуре русского толкового словаря. - Рукопис.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара. ? Днепропетровск, 2009. - 18 с.

Основное достоинство любого словаря - адекватность языковой действительности - проявляется как в полноте запаса слов, вводимого в словарь, так и в полноте семантической характеристики каждого из слов, вошедших в словарь. Адекватный показ значения и употребления слова в речи дается в иллюстративном материале Словаря - в цитатах известных классиков. Мы рассматриваем цитату как определенный вид текста, который характеризуется той или иной степенью компрессии, имеет определенную композиционную, языковую и формальную сущность. Основной функцией фрагмента художественного текста в толковом словаре является толкование и уточнение значения определенного слова.

В цитате-иллюстрации в словарной статье наличествуют следующие уровни компрессии: 1) первичная компрессия, изначально присущая тому или иному тексту, выбранному в качестве иллюстрации; 2) вторичная компрессия, примененная к цитате, отобранной для той или иной словарной статьи; 3) отсутствие компрессии, то есть нулевой уровень компрессии; 4) отрицательная компрессия, то есть цитата в словаре имеет более объемный вид из-за добавления определенных слов.

Лингвистический статус лексикографических цитат, являющихся объектом нашего исследования, мы определяем следующим образом: это своеобразный сжатый периферийный текст жанра словарной статьи, представляющий собой выдержку из какого-либо художественного произведения, включенную в словарную статью для более точной передачи необходимой информации. Этот фрагмент текста носит двоякий характер: с одной стороны, цитата - это фрагмент исходного текста-донора, с другой - это элемент принимающего текста-реципиента.

Как фрагмент текста-донора цитата сохраняет ряд его особенностей, в частности, разнообразную синтаксическую структуру. В Словаре использованы в качестве иллюстраций цитаты из произведений более 120 авторов, которые представляют практически все основные литературные направления. Номенклатура стилей, представленных в цитатах - компонентах словарных статей, является несколько суженной, в цитатах представлены наряду с художественным также научно-популярный стиль и элементы официально-делового и публицистического стилей.

Функционирование цитаты в качестве элемента текста-реципиента в определенной мере зависит от типа словаря. В работе исследованы особенности сжатия текста при его отборе в качестве периферийного текста словарной статьи. Тенденция к экономии отвечает стремлению современного общества к увеличению информативности текста за счет его сокращения. Она находит свое выражение в результатах действия различных средств компрессии, которые позволяют наименьшим набором знаковых средств передать максимум информации в тексте.

Средний объем цитаты в словаре ограничен одним - двумя предложениями, внутри каждого из которых может иметь место редукция. Объем редуцированной части варьирует от 2-3 до 20-22 слов, в среднем составляя 8-15 слов. Компрессия в цитатах возможна на всех уровнях языка, прежде всего на графемном (с помощью особого знака пропуска, тире и др.), морфологическом, синтаксическом уровнях. Применяется также запись поэтической строфы в строку, передача диалога при помощи записи в строку, особая подача источников цитатного материала (фамилия автора в большинстве случаев подаётся без инициалов, а название произведения, откуда взята цитата, - без кавычек). Во всех этих случаях составители словаря достигают эффекта компрессии используемой цитаты, сокращая, но не изменяя сам текст. Удачному использованию цитаты способствует включение в иллюстрацию слов, апеллирующих к сенсорному восприятию того или иного понятия, синонимов и антонимов.

Особенности восприятия цитат пользователями словарем были проанализированы в ходе экспериментального исследования, большинство участников которого отмечают, что в целом цитата-иллюстрация в словарной статье со своей задачей справляется и с ее помощью достигается адекватное раскрытие значения слова.

Ключевые слова: лексикографическая цитата, толковый словарь, словарная статья, семантико-синтаксическая структура цитаты, сжатый текст, уровни компрессии, текст-донор, текст-реципиент.

SUMMARY

Krishchenko T.A. Artistic Text in the Structure of Russian Explanatory Dictionary. - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of the Candidate of Sciences (Philology) in speciality 10.02.02 - the Russian language. - Dnipropetrovsk National University named after O. Honchar, Dnipropetrovsk, 2009. - 18 p.

The work presents the complex analysis of the role of artistic text in the structure of the Russian explanatory dictionary. The artistic text is regarded as an element of the donor text and the component of the recipient text. On the basis of study of functioning of artistic text in lexicography the methods, directions and character of co-operation of artistic text and the dictionary are described, the features of quotations are investigated on the functional stylistic and structural and semantic level. The features of the concept-forming functioning of quotations, their application are considered for the construction of some concepts. The results of experimental research of the role of quotations in an explanatory dictionary are reflected. The research of quotations as a sample of the compressed text in the explanatory dictionary is carried out.

Keywords: lexicographic quotation, explanatory dictionary, dictionary entry, semantic and syntactic structure of quotation, compressed text, levels of compression, text-donor, text-recipient.

Размещено на Allbest.ru

...