Багатозначність дієслів конкретної фізичної дії в сучасній українській літературній мові

Лексико-семантична парадигма вербатива колоти, первинним значенням якого є Д1 "натискати або проколювати чим-небудь гострим, спричиняючи біль", містить 17 значень: Д1 ^КД1 ^КД2 Д2 Д3 Д4_рідко Д5 ^КД3 ^КД4_фраз ^КД5_фраз К1_фраз ^КД6_{фраз/рідко} ^КД7_фраз ^КД8 К2 ^КД9 ^КД10. Дієслово колоти як засіб вторинної номінації служить для позначення негативних явищ у сфері соціальної діяльності людини чи її міжособистісних стосунків, відбиваючи тим самим процес пізнання від конкретного до абстрактного у таких напрямках: 1) від фізичних процесів до фізіологічних станів людини: Ото як полола колись на вгороді, щось у мене у попереці тріснуло, а тепер коле та й коле, так і штрика (О. Вишня); 2) від фізичного впливу до морально-емоційного впливу: - Наш поет, здається, саме зараз компонує в голові чергову поемку, - вколов Юрка дель Кампо (Ю. Андрухович); 3) від фізичної дії до зорового сприймання дійсності: Одні стояли з виглядом покірливих тварин, інші, ті, що не змирилися з долею, мали печать шаленства на лицях; одні плакали, інші сухими очима гостро кололи своїх мучителів - мали б силу, то вбивали б поглядами (П. Загребельний); 4) від фізичного впливу до психічного впливу, спричинення душевного болю: Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить... Як горе, мов терен, всю душу поколе, Коли одцуралось тебе вже усе..? (О. Афанасьєв-Чужбинський). Префікси, приєднуючись до дієслова, зумовлюють нейтралізацію певних ядерних компонентів його семантики і актуалізацію периферійних елементів інформаційного потенціалу вихідного значення.

Лексико-семантична парадигма вербатива свердлити, первинним значенням якого є Д1 "обертаючи свердло, робити в чому-небудь отвори, заглибини", містить 7 значень: Д1 Д2 ^КД1_фраз Д3 ^КД2 ^КД3 К1. Вторинні значення лексеми виникли в кінці ХХ століття, основним джерелом їх появи є функціональне ускладнення вихідного значення (Д2 "робити свердлом глибокі отвори в гірській породі, ґрунті"), метафоричне перенесення ознак дії (^КД1_фраз "пильно, пронизливо дивитися на кого-небудь", ^КД2 "пронизувати повітря, швидко рухаючись", ^КД3 "постійно і сильно тривожити (про біль)", варіювання семи семантичного суб'єкта за категоріями персональності/імперсональності (Д3 "прочищати, проточувати отвори, ходи"), конкретності/абстрактності (К1 "непокоїти, гнітити").

Лексико-семантична парадигма вербатива топити, разом із первинним значенням Д1 "нагріваючи, робити м'яким, рідким", містить 8 семем: Д1 Д2_спец Д3_техн ^КД3_фраз К1 К2 К3_фраз К4_фраз. Розвиток у дієслова топити абстрактних ЛСВ, які не були безпосередньо пов'язані з фізичними діями і можуть бути віднесені до моральних або раціональних (К1 "робити м'якшим, лагіднішим; розчулювати", К2 "сприяти зникненню чого-небудь", К3_фраз "ліквідувати холодність, недовір'я, ін.", К4_фраз "позбутися загрози чого-небудь"), був спричинений абстрактним сприйняттям людиною навколишнього світу та відображенням нових реалій та їх ознак у мовній картині світу.

Схарактеризовано також розвиток багатозначності дієслів нищити, громити, сікти, рубати, тяти, стругати, тесати, кувати, клепати, дробити, кришити, тикати, шпигати, шпиняти, штрикати, буравити, плавити, варити та ін.

Дослідження семантичних структур та умов функціонування дієслів КФД виявило, що для більшості дієслів КФД з семантикою зруйнування і пошкодження об'єкта характерна поняттєва полісемія. У семантичних структурах лексем аналізованих підгруп метафоричні значення домінують над метонімічними. Метафоричні перенесення зумовлені субкатегорійним варіюванням семи суб'єкта та об'єкта за категоріями конкретність / абстрактність, істота / неістота, персональність / імперсональність, а також актуалізацією експліцитних та імпліцитних сем вихідного значення, аналогією, варіюванням акціональних характеристик дієслів, рідше зовнішньою подібністю дій, звуковою формою дієслова, виникненням образно-символічних асоціацій, фразеологізацією контексту, семантичною конденсацією. Похідні метонімічні значення виникають на основі результативно-наслідкових та асоціативно-поняттєвих відношень.

Висновки

дієслово багатозначний полісемія синтаксичний

На підставі проведеного дослідження зроблено такі основні висновки:

Процес розвитку лексичних значень є багатовекторним, зумовленим низкою чинників гносеологічного, психологічного, прагматичного і власне лінгвістичного характеру. Виникнення нових переносних значень у дієслова можна пояснити також екстралінгвістичними чинниками. Крім згаданих, на семантичні зміни дієслова може впливати його контекстуальне оточення (лексико-синтаксичне чи синтаксико-фразеологічне), аспектуальні характеристики лексеми, звукове оформлення та лексична система, в якій воно існує.

Полісемія пов'язана з лексичною синонімією та словотвором. Закон семантичної аналогії, згідно з яким синоніми розвивають однакові переносні значення, є підтвердженням впливу на розвиток багатозначності системних зв'язків.

У семантиці перехідної дієслівної лексеми зафіксовано її суб'єктні та об'єктні зв'язки, суб'єктна і об'єктна спрямованість дії, тому семантичні варіанти дієслова формуються зазвичай у результаті складних взаємовідношень між дієсловом і тими розрядами слів, які можуть виступати у сполученні з ним.

Дієслівна полісемія ґрунтується на засадах логічної і семантичної валентності. Лексико-семантичні варіанти багатозначного дієслова можна ідентифікувати у відповідних контекстах, бо план змісту дієслівної лексичної одиниці реалізується не ізольовано, а в безпосередніх зв'язках з іншими лексемами у межах висловлення. Семантична валентність уточнює семантику логічних актантів на рівні таксономічних класів. Логічна та семантична валентності пов'язані між собою і визначають семантичну модель ситуації.

У формуванні нових значень дієслів конкретної фізичної дії беруть участь семантичні ознаки первинного значення, а також семантичні категорії, що уточнюють семантику дієслова. Визначальними для формування переносної семантики дієслів конкретної дії виступають семантичні категорії суб'єкта та об'єкта: конкретність / абстрактність, істота / неістота, персональність / імперсональність (особа / неособа). Значення дієслова варіюється відповідно до семантики іменників, що виступають у ролі суб'єкта та об'єкта дієслівної дії.

Поява іменників з абстрактною (пропозитивною) семантикою у ролі об'єктів при дієслові КФД веде до його узагальненості, дематеріалізує дієслово (будувати гіпотези, різати душу, зруйнувати стосунки, знищити віру, кремсати життя тощо); при цьому абстрактні іменники зазнають опредметнення, конкретизації.

Семантичну деривацію завжди супроводжує зміна семантичної сполучуваності. За дієслівної метафоричної деривації відбувається активне зрушення таксономічного класу суб'єкта та об'єкта у напрямку від людини, природних явищ, фізичних артефактів, техніки до інтелектуальних артефактів, соціальних, емоційних та психічних явищ (зарубати ворога - зарубати статтю, різати галушки - різати на іспиті, розтопити олово - розтопити сумніви, колупати землю - колупати на серці).

Архаїчні семеми, що належать до маргінальних явищ мови, і застарілі значення, що використовуються в сучасному літературному мовленні для стилізації мовлення, відбивають живі процеси розвитку семантичної структури слова (ускладнення, спрощення, переінтеграцію ЛСВ) та словникового складу мови в цілому, а також взаємодію різних компонентів вихідного значення дієслова. Архаїчні (застарілі) номінації пов'язані з архаїзацією контекстного оточення лексеми, а також зникненням відповідних мовних фактів: гризти "терти, тиснути (про взуття)", кувати речі недобрії "плести плітки", мостити "робити постоли", варити "повчати, читати науку", стругати вулиці "чистити" тощо.

Сленгові деривати гатити (ціну), мовчанка задовбала, різати диски, вирубатися від втоми, рубати в математиці, сікти (варити) в комп'ютерах є зразком мовної тенденції до технократизму та антропоцентризму, їх виникнення пов'язане із загальною тенденцією демократизації суспільства та мови.

Індивідуально-авторські (оказіональні) значення характеризуються невисокою частотністю вживання, новизною, стилістичним та емоційно-оцінним забарвленням: копирснути кудись "полетіти", руйнувати увагу "заважати", копати очима "дивитися", гризти "розмивати", мостити "недбало будувати що-небудь" тощо.

Нові значення дістають своєрідну граматичну спеціалізацію. Усю повноту граматичних ознак дієслова мають в основному значенні (Д1) та значеннях, що функціонально ускладнюють первинне (Д2, Д_Х), коли дієслово сполучається з найменуванням особи - активного діяча у ролі суб'єкта дії та з іменником предметної семантики у функції об'єкта дії. У вторинних значеннях граматичні категорії дієслова, зокрема виду, перехідності/неперехідності, особи, є неповними.

На семантичному рівні метафоризація зумовлює втрату частини сем вихідної семеми і появу нових сем у семантичній структурі похідної семеми. Метафоричні зрушення в семному складі семеми супроводжуються зрушеннями в характері суб'єктів та об'єктів, що сполучаються з метафоризованим дієсловом. Дієслівна метафора ґрунтується на зближенні та порівнянні двох дій за внутрішніми семантичними ознаками: способом виконання дії, метою, результатом, причиною, динамічністю, інтенсивністю тощо. Внутрішньослівними мотивантами похідних семем можуть виступати експліцитні та імпліцитні семи мети, способу, характеру дії, причини дії, кількісної характеристики матеріалу, перебігу дії у часі, характеру об'єкта дії тощо.

У процесі розвитку метонімічно мотивованої семеми дієслівної лексеми не відбувається втрати чи набування якихось сем, здійснюється внутрішня перебудова семної структури: у результаті зміщення акцентів у семемі актуалізується і підкреслюється одна її частина, інша стає другорядною. З мовного погляду ця внутрішня перебудова семеми зумовлена зміною суб'єктної чи об'єктної валентності дієслова. Продуктивним щодо утворення вторинних семем у дієслів конкретної фізичної дії стало метонімічне перенесення на основі результативно-наслідкових зв'язків (суб'єктно-об'єктна метонімія) за моделями "дія > спосіб виконання дії", "дія > результат цієї дії", "дія > наслідок дії" та асоціативно-поняттєвих зв'язків (об'єктна метонімія) за моделями "матеріал > готовий об'єкт з цього матеріалу", "дія > видобування об'єкта тим способом, який позначає дія". Метонімічне перенесення не змінює референтну віднесеність дієслова.

У результаті вторинної номінації, що зумовлена логіко-поняттєвими, семантико-валентнісними або й словотвірними чи позамовними чинниками, розширюються значення дієслівних лексем не лише в системі мови, у мовленні, а й у стилістичних можливостях їхнього використання як синонімічних засобів, насамперед у художніх текстах.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Шумейкіна А.В. Регулярна дієслівна полісемія // Система і структура східнослов'янських мов: Зб. наук. пр. / Відп. ред. В.І. Гончаров. - К.: Знання України, 2006. - С. 183 - 191.

2. Шумейкіна А.В. Багатозначні дієслова конкретної фізичної дії ламати, топтати, бити, гризти в сучасній українській мові: функціональний аспект (на матеріалі історичного роману П.Загребельного "Євпраксія") // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови: Зб. наук. пр. / Відп. ред. А.П. Грищенко. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. - Випуск 2. - С. 301 - 310.

3. Шумейкіна А.В. Лексико-семантична парадигма дієслова гатити та роль асоціацій у формуванні нових значень дієслова // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. / Відп. ред. О.І. Чередниченко. - К.: Київський ун-т, 2007. - Випуск 21. - Частина 3. - С. 299 - 305.

4. Шумейкіна А.В., Задорожна О.Є. Функціонування вторинних лексико-семантичних варіантів дієслова руйнувати в сучасній українській мові // Вісник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Філологія.- І.-Ф.: ЦІТ, 2007. - Випуск XV - XVIII. - С. 386 - 390. (Автор дослідила механізми та чинники формування вторинних лексико-семантичних варіантів дієслова руйнувати.)

5. Шумейкіна А.В. Лексична полісемія дієслів конкретної фізичної дії з первинною семантикою пошкодження об'єкта // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови: Зб. наук. пр. / Відп. ред. М.Я. Плющ. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2007. - Випуск 3. - С. 163 - 173.

6. Шумейкіна А.В. Багатозначність і контекст // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Зб. матеріалів ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції: У 5 т. / Редкол. І.І. Тимошенко та ін. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2006. - Т.4. - С. 102 - 105.

7. Шумейкіна А.В. Моделі регулярного дієслівного метафоричного перенесення // Семантика мови і тексту: Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції / Редкол. В.І. Кононенко та ін. - І.-Ф.: ВДВ ЦІТ, 2006. - С. 212 - 215.

8. Шумейкіна А.В. Об'єктне варіювання як чинник формування нових значень дієслова // Україністика: нові імена в науці: Зб. наук. пр. / Редкол. А.П. Загнітко та ін. - Горлівка: Вид-во ГДГШМ, 2006. - С. 50 - 53.

Размещено на Allbest.ru