Колоративи "білий-чорний" у фразеології української та німецької мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОЛОРАТИВИ "БІЛИЙ-ЧОРНИЙ" У ФРАЗЕОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ

Харченко Ольга Василівна

Всебічне вивчення мови можливе лише за умови, коли будуть досліджені всі її складові та їх взаємозв'язки. Важливим і перспективним є комплексний аналіз усіх підсистем мови. До актуальних проблем лінгвістичних досліджень належить, зокрема, вивчення фразеологічних одиниць (ФО), складовими компонентами яких є назви кольорів. Фразеологічний фонд як специфічна в культурно-мовному відношенні частина лексичного складу мови виступає основним носієм культури етносу, трансльованої з покоління в покоління від найдавніших часів до сучасності. ФО з компонентами-кольоропозначеннями становлять значний шар лексичного фонду, своєрідний за структурою та системою значень.

Кольори і кольороназви існують у свідомості людей у вигляді чуттєвого образу кольору і лексичної одиниці. Символізація кольоропозначень - це безперервний динамічний процес накопичення певним чином категоризованої інформації, що відображає особливості національного менталітету. На кожному етапі розвитку кольоровий символ і відповідне йому кольоропозначення, зберігаючи предметну співвіднесеність, з часом утворюють нову змістову структуру, набуваючи парадигматичного характеру. Підкоряючись принципові антропоцентричності, прямі й вторинні значення, що виникають у сферах моралі, культури, політики, релігії, мистецтва тощо, кодують соціально-важливу інформацію про етнічну належність, втілюючись в особливих сполуках - ФО [2, 130].

Кольори з погляду їхньої фізичної природи поділяються на ахроматичні (чорний, білий, сірий) та хроматичні (червоний, жовтий, оранжевий, зелений, синій, голубий, фіолетовий). Ахроматичні кольори різняться за ступенем світлості, хроматичні - світлістю, насиченістю і тоном. Як фізичне явище колір даний людині в зорових відчуттях, а поняття про кольори знаходять відображення у словесних одиницях мови - у колоративах. Лінгвістичне осмислення мовної картини кольору базується на виявленні їх словесного багатства і розкритті їхньої внутрішньої форми, пізнанні різних семантичних перетворень і символізації, властивої для певного етносу [3, 240].

Центральне місце в будь-якій лінгвокультурній традиції, зокрема, в українській, належить кольоросимволам чорний, білий, зелений. Найменшою кількістю символічних значень наділені назви, що позначають змішані кольори.

ФО `біла пляма` має значення: 1) щось невивчене (недосліджені періоди в історії нашої держави): Чи уповні ми осягли всю трагедію голодомору, що понад півстоліття був білою плямою в суспільній свідомості 2) недолік, вада, пробіл: Ми виховуємо нове покоління, так давайте робити так, щоб у цьому вихованні не було білих плям; фразеологізм чорний день, виступаючи у значенні тяжкий, безрадісний, у поєднанні з прийменниками про, на (про чорний день, на чорний день) виражає тяжкий період у житті, і тому ФО отримує інше значення: на майбутнє, про запас: Він пересилився на хутір, обріс земелькою, грошенят на чорний день в землі схоронив (М. Стельмах). Найскладнішою семантичною структурою наділені прикметники чорний і білий. У колоратива чорний такі значення: кольору сажі, вугілля (чорний як сім галок), некваліфікований (чорна робота), належний (представник) до нижчих верств суспільства (чорна кістка), темношкірий (чорний невільник), нелегальний (чорна каса, чорний ринок), не головний (чорний двір), тяжкий (чорна звістка), поганий (чорна заздрість), смертельний (чорна смерть), реакційний (чорна реакція), диявольський (чорне духовенство), недосліджений (чорна діра), неприємний (чорна правда, чорні думи), небезпечний (чорна зона), зрозумілий (чорним по білому), недоглянутий (тримати в чорному тілі), обмовлений (чорна мітка), термінологічні назви (чорна металургія) [4, 211].

У прикметника білий ми бачимо такі значення: кольору крейди, молока, снігу (біле золото), дуже світлий (білий хліб), чистий (білий двір), зимовий (білий континент), світлошкірий (біла раса), контрреволюційний (білий рух), недосліджений (біла діра), святий (білий маг), безгрішний (біла заздрість), незвичний (білий вірш), стан людини пов'язаний із алкоголем (біла гарячка), привілегійований (біла кість), пов'язаний із наркотиками (білий порошок), ясний (білий день), старий (біла борода), непрофесійно виконаний (шитий білими нитками), пов'язаний з певним родом занять (білі халати), законний (білий бізнес).

У німецькій мові weiЯ - це колір чистоти, непорочності: eine weiЯe Weste haben - мати незаплямовану репутацію, einen Mohren weiЯ waschen - робити що-небудь нездійсненне. WeiЯ як колір снігу: der weiЯe Tod - смерть у снігах, weiЯe Ostern - Великдень зі снігом. WeiЯ - це також колір невідомого: ein weiЯer Fleck auf der Landkarte - біла пляма на карті; ein weiЯer Rabe позначає людину з дивацтвами; weiЯ werden - побіліти від гніву. Jmdm. das WeiЯe im Auge nicht gцnnen - проявляти недоброзичливість до кого-небудь. Das WeiЯbuch - щорічний парламентський збірник документів [5, 349].

Schwarz c позитивною конотацією зустрічається у виразі ins Schwarze treffen - потрапити в "десятку". Але палітра негативних значень schwarz багата. У цих виразів schwarz позначає погану репутацію: jmdn. schwarz machen / malen - очорняти будь-кого, im schwarzen Buch / auf der schwarzen Liste stehen - бути в чорному списку, das swarze Schaf sein - бути винуватцем чого-небудь, schwarz angeschrieben sein - користуватися поганою славою. Alles schwarz / durch eine schwarze Brille sehen - бачити все в чорному світлі, ein schwarzes Herz besitzen - бути злим.

Це також колір смерті та горя: jmdm. geht schwarz означає, що хтось втратив близьку людину; der schwarze Tod - чума, schwarz vor Hunger sein - посиніти від голоду і холоду, sich schwarz дrgern - розлютитися до смерті; die schwarze Kunst має два значення: магія, чари і друкарську справу.

Schwarz sein має два значення: бути без грошей і бути п'яним. Jmdm. nicht das Schwarze unter dem Nagel gцnnen / nicht so viel wie das Schwarze unter dem Nagel haben - бажати комусь / бути дуже бідним, не мати гроша за душею [5, 350].

Schwarz позначає також небудь заборонене, нелегальне: schwarz arbeiten - халтурити, schwarz verdienen - заробляти нелегальним чином, schwarz fahren - їздити без квитка у громадському транспорті, schwarz wohnen - жити без прописки. Den Schwarzen Peter haben - бути винним, відповідальним.

Евфемізми з weiЯ та schwarz фіксують народні уявлення про негативний вплив "чорних сил" на людину, що має призвести до біди, нещастя, напр.: der schwarze Gottseibeiuns - чорт, сатана, die weiЯe Frau - привид; sich die Hдnde schwarz machen -забруднити собі руки.

Колір, що за своєю природою є поняттям абстрактним, особливо тяжіє до символіки, яка широко представлена в українському фольклорі, геральдиці, релігії, мистецтві тощо. Кольори-символи існують у свідомості у вигляді єдності чуттєвого образу кольору і лексичної одиниці, які, відіграючи інформативну роль у реальному світі, стають символами різноманітних понять і явищ. Кольорова символіка - явище більш пізнє і національно марковане, яке може змінюватися від мови до мови, від однієї мовної спільноти до іншої. Символіка кольору мотивується в національній мовній картині світу особливостями світосприйняття, ментальністю і комунікативною прагматичністю носіїв мови [2, 30].

кольоровий символіка лексичний мова

Література

1. Зубач О.А. Національно-культурна своєрідність фразеологічних одиниць німецької мови з колористичним компонентом /О.А. Зубач. - Луцьк: Волинський Академічний Дім. - 2003. - № 2. - 57 с.

2. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови / Л.Г. Скрипник. - К.: Наукова думка, 1973. - 256 с.

3. Селіванова О.О. Нариси з української фразеології: Психокогнітивний та етнокультурний аспекти / О.О. Селіванова. - К.: Брама, 2004. - 276 с.

4. Нечуй-Левицький І. С. Тлумачний словник Том І / І. С. Нечуй-Левицький. - К.: Вища школа, 1956. - 427 с.

5. Duden Die Zitate und Aussprьche, Band 12. - Mannheim / Leipzig / Wien/ Zьrich: Meyers Lixikoverlag, 2002. - 960 S.

Размещено на Allbest.ru