Категорія інтенсивності в сучасній німецькій фразеології (на матеріалі фразеологічних одиниць тематичної групи "інтелектуальні здібності людини")

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 10.02.04. - Германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Категорія інтенсивності в сучасній німецькій фразеології (на матеріалі фразеологічних одиниць тематичної групи ”інтелектуальні здібності людини”)

Гурко Манана Зібіловна

Запоріжжя - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти та науки України.

Науковий керівникдоктор філологічних наук, професор

Гамзюк Микола Васильович

завідувач кафедри німецької мови Київського національного лінгвістичного університету

Офіційні опонентидоктор філологічних наук, професор

Денисенко Софія Никифорівна

професор кафедри іноземних мов природничих факультетів Львівського національного університету ім. І. Франка

кандидат філологічних наук, доцент

Прутчикова Валентина Василівна

завідувач кафедри іноземних мов Дніпропетровської національної металургійної академії

Провідна установаКиївський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра германської філології

Захист відбудеться ” 16 ” березня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К17.051.02 у Запорізькому національному університеті за адресою: 69600 м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. 2, ауд. 230.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Запорізького національного університету за адресою: 69600 м. Запоріжжя, вул. Жуковсь-кого, 66, корп. 2, к. 101.

Автореферат розіслано ” 14” лютого 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.І. Кучеренко канд. філол. н., доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Концентрація уваги на мовній (мовленнєвій) особистості людини з її системою уявлень, знань і цінностей дозволяє розуміти природну мову як явище когнітивного порядку, що використовується в комунікативному процесі та має для цього необхідні одиниці, структури й механізми. Це, у свою чергу, зумовлює підвищений інтерес до вивчення мовних одиниць в єдності їхніх когнітивних властивостей (роботи Ф.С. Бацевича, А.Д. Бєлової, І.А. Бехти, В.І. Карасика, В.В. Козловського, М.Л. Макарова, А.М. Приходька, G. Brunner, T.A. van Dijk, G. Graefen, B. Johnstone, А. Kertsz, D. Schiffrin, H.-J. Schmid, М. Schwarz, W. Sucharowski та ін.).

Серед питань, що розв'язуються в межах сучасної парадигми лінгвістики, на одне із пріоритетних місць висувається проблема когнітивно-семантичних просторів та їх розбудови в межах певних лексико-фразеологічних систем. Чільне місце в ній посідають питання створення, модифікації та варіювання значень у контексті різних типів фразеотворення. Зокрема, це стосується і феномена ”інтенсивність”, лінгвістична невизначеність якого зумовлює звернення дослідницької уваги до сучасних наукових міждисциплінарних напрацювань.

Поняття інтенсивності ознаки становить значний інтерес із точки зору пізнавального сприйняття дійсності (М.М. Полюжин, Л.І. Сахарчук, О.О. Селіванова, І.С. Шевченко). У процесі перетворення фактів дійсності у факти мови, що втілюють у життя суспільний досвід її носіїв, значну роль відіграє непряма (фразеологічна) номінація, у результаті якої з'являються комплексні вербальні знаки з чітко вираженою номінативно-експресивною функцією.

Реферована дисертація присвячена аналізу механізмів створення й модифікації інтенсивності ознаки ”інтелектуальні здібності людини” (ІЗЛ) на матеріалі фразеологічних одиниць (ФО) сучасної німецької мови. В основу цієї роботи покладено детальний аналіз структурно-семантичних видозмін ФО внаслідок первинного та вторинного фразеотворення. Незважаючи на те, що лінгвістична література приділяє помітну увагу вивченню засобів інтенсифікації висловлювання на матеріалі української мови (Л.В. Самойлович, В.Д. Ужченко), російської (О.С. Кубрякова, В.М. Телія, А.М. Полянський), французької (Л.В. Воробйова, А.Г. Назарян), англійської (О.М. Сергєєва, І.І. Сушинський, І.І. Туранський, І.І. Убіна, С.О. Швачко, О.І. Шейгал, L. Demjanova, D. Jurafsky) та німецької (М.В. Гамзюк, С.Н. Денисенко, В.І. Дудка, К.Д. Рсалдінов, А.А. Паутова, В.В. Прутчикова, С. Baldauf, I. Barz, W. Fleischer), слід констатувати, що системне дослідження категорії інтенсивності певної семантичної ознаки фразеологічних одиниць у мовознавчих студіях усе ще відсутнє.

Актуальність зумовлена вищеокресленими чинниками та визначається незмінним інтересом лінгвістичної громадськості до семантики мовних одиниць у цілому та фразеологічних зокрема, а також недостатньою розробкою системи визначення механізмів створення, модифікації та функціонального прояву інтенсивності ознаки ІЗЛ у фразеокорпусі сучасної німецької мови. Розв'язання цих і суміжних із ними питань може сприяти, з одного боку, більш глибокому усвідомленню процесів формування мовних і концептуальних картин світу, а з іншого, - лінгвофілософському осягненню алгоритму актуалізації емотивних компонентів мовлення.

Зв'язок роботи з науковими темами й програмами. Дисертація виконана в межах комплексної науково-дослідної теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету ”Взаємодія одиниць різних рівнів мовлення та мови” (затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 4 від 27.11.2000 р.), яка становить частину держбюджетної наукової теми МОН України ”Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем германських і романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти” (затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 5 від 25.01.1997 р.).

Мета дослідження полягає у визначенні місця та ролі категорії інтенсивності ознаки ІЗЛ у фразеологічних одиницях сучасної німецької мови, а також у встановленні механізмів її творення та модифікації.

Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

встановлення лінгвофілософських засад категорії інтенсивності як кількіcно-якісного явища;

визначення лінгвістичного статусу та структурно-семантичних параметрів категорії інтенсивності;

аналіз кількісних та якісних характеристик інтенсивності ознаки ІЗЛ у фразеокорпусі сучасної німецької мови;

з'ясування лексико-семантичних і структурно-граматичних особливостей консти-туювання інтенсивності ознаки ІЗЛ при первинному фразеотворенні;

опис інтра- та екстралінґвальних факторів варіювання інтенсивності ознаки ІЗЛ при вторинному фразеотворенні;

систематизація механізмів впливу на посилення чи послаблення інтенсивності прояву ознаки ІЗЛ фразеологізмів при вторинному фразеотворенні. інтенсивність німецький мова фразеотворення

Об'єктом дослідження є специфіка реалізації категорії інтенсивності ознаки ІЗЛ у фразеологічних одиницях сучасної німецької мови.

Предмет дослідження - лінгвокогнітивні властивості та семантико-функціональні особливості реалізації категорії інтенсивності ознаки ІЗЛ у фразеологічних одиницях сучасної німецької мови в контексті первинного та вторинного фразеотворення.

Матеріалом дослідження слугували понад 2000 ФО сучасної німецької мови, отримані методом вибірки в межах відповідної тематики з таких лексикографічних джерел: ”Wцrterbuch der deutschen Umgangssprache” (укл. Г. Кюп-пер), ”Deutsches Wцrterbuch” (укл. Г. Варіх), ”Deutsches Sprichwцrterlexikon” (укл. К.Ф. Вандер), ”Wцrterbuch der deutschen Gegenwartssprache” (укл. Р. Клап-пенбах), ”Мoderne deutsche Idiomatik” (укл. В. Фрідріх), ”Wцrterbuch der deutschen Sprache” (укл. Й-Х. Кампе), ”Das groЯe Wцrterbuch der deutschen Sprache” (укл. Г. Дроздовскі), ” Idiome im mentalen Lexikon” (укл. Д.А. Добро-вольский), ”Німецько-український фразеологічний словник” (укл. В.І. Гаврись, О.П. Пророченко), а також шляхом опитування інформантів.

Методи дослідження визначаються метою та завданнями роботи. Основними серед них стали: описовий, лексикографічний, діахронічний, методи компонентного аналізу та фразеологічної ідентифікації О.В. Куніна. Крім того, у роботі використовувалися процедури та прийоми системного, контекстуального, формально-логічного, синтагматичного аналізу, а також елементи статистичних і кількісних підрахунків.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше було визначено й описано семантичну категорію ”інтенсивність виявлення ознаки” з наступною екстраполяцією її суттєвих властивостей на способи реалізації засобами сучасної німецької мови в межах фразеополя ІЗЛ. Новим у роботі є з'ясування специфіки прояву цієї категорії в параметрах кількості та якості. Інновативним моментом дисертації є й аналіз механізмів конституювання та трансформування феномена інтенсивності в межах первинного та вторинного фразеотворення. За рахунок усвідомлення діалектичного взаємозв'язку інтра- та екстралінґвальних чинників доведено, що в сукупності вони є тією рушійною силою, яка активізує механізм модифікації інтенсиву в мовленні та в результаті дії яких варіативні зміни мовленнєвого порядку можуть або закріплюватися, або не закріплюватися в мовній системі та її фразеологічній підсистемі.

Теоретична значущість роботи полягає у встановленні лінгвістичного статусу категорії інтенсивності, визначенні загальних принципів і підходів до об'єкта дослідження, що сприяє поглибленню й розширенню наукових уявлень про когнітивно-семантичну організацію та комунікативно-функціональний потенціал фразеологічних одиниць сучасної німецької мови. Висновки й результати проведеного дослідження мають певну теоретичну значущість для германського мовознавства - лексикології, стилістики, граматики, а також для лінгвокогнітології та лінгвокультурології. Запропонований аналіз механізмів формування та модифікації інтенсивності ознаки ІЗЛ у фразеології може послужити фундаментом для подальшого вивчення аналогічних і/або споріднених явищ в інших природних мовах.

Практична цінність роботи визначається тим, що її матеріали можуть бути використані в академічному процесі у вищих навчальних закладах при розробці лекційних курсів із загального мовознавства, лексикології та стилістики, у спецкурсах з проблем фразеології та когнітивної лінгвістики, при написанні курсових і дипломних робіт студентами-германістами тощо. Окремі дані дослідження, зокрема положення про шляхи і способи первинного та вторинного фразеотворення, можуть бути застосовані на практичних заняттях з німецької мови на спеціальних факультетах, а також при укладанні відповідних навчально-методичних розробок і посібників.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях КНЛУ (2001, 2003), на 9-й Всеукраїнській науковій філологічній конференції ”Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 2002), на V Всеукраїнській науковій конференції ”Нові підходи до філології у вищій школі” (Запоріжжя, 2002), на Всеукраїнській науковій конференції ”Переклад як вторинна комунікація” (Харків, 2004).

Публікації. Результати дослідження висвітлено в семи одноосібних публікаціях автора, серед яких чотири - у фахових наукових виданнях України та три у вигляді тез виступів на наукових конференціях різних рівнів.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури. Обсяг основного тексту дисертації становить 169 сторінки, загальний обсяг - 197 сторінок. Список використаної літератури містить 303 позиції, серед яких праці вітчизняних і зарубіжних дослідників.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, визначено актуальність, об'єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну значущість і практичну цінність дисертації, сформульовано основні положення, що їх винесено на захист.

У першому розділі (”Лінгвофілософські основи категорії інтенсивності”) здійснено аналіз основних поглядів лінгвістів щодо категорії інтенсивності, обґрунтовано онтологічні та психологічні передумови виникнення та модифікації інтенсивності ознаки ІЗЛ у ФО в контексті дії діалектичного закону переходу кількісних змін у якісні.

У ході дослідження встановлено, що механізми створення та модифікації інтенсивності ознаки ІЗЛ аналізованої групи ФО німецької мови залежать як від інтра-, так і від екстралінґвальних чинників, що призводить до кількісних і якісних змін у їх семантиці.

Модифікація інтенсивності ознаки ІЗЛ у ФО відбувається внаслідок дії закону переходу кількісних змін у якісні, конкретизованого такими логічними категоріями, як ”якість”, ”кількість”, ”властивість”, ”міра”, ”стрибок”. Ці операції складають онтологічне підґрунтя існування феномена інтенсивності на всіх рівнях мовної системи, у т.ч. й її фразеологічної підсистеми.

Категорія якості розуміється в роботі, услід за філософом І.С. Тимофєєвим, як сукупність характерних особливостей об'єкта, втрата яких автоматично призводить до втрати ним своєї сутності, тобто якості. Категорія кількості розглядається як об'єктивна визначеність якісно однорідних явищ. У сучасних дослідженнях категорію якості вивчають через поняття властивості - ознаки, стосовно якої об'єкти виявляють подібність або відрізняються один від одного. Властивості можуть бути істотними та неістотними.

Встановлення ступеня прояву (інтенсивності) ознаки ІЗЛ у ФО в роботі здійснюється через мисленнєве відокремлення від певної якісної цілісності якої-небудь властивості, тобто через абстракції ”кількість” / ”якість”.

Перехід того самого явища з одного якісного стану в інший відбувається внаслідок взаємодії якісних і кількісних модифікацій. У першому випадку цей перехід виглядає в часі як щось поступове, а у другому - як стрибок. Стрибок - це наслідок процесу докорінної модифікації певної якості. Єдність кількісних і якісних модифікацій об'єкта становить міру - царину кількісних змін інтенсивності прояву певної ознаки, в межах якої якість не змінюється.

Базовою понятійною категорією при розгляді ступеня вияву ознаки слід вважати градуальність, що є семантичною категорією, сутність якої зводиться до відображення здатності якісної та кількісної ознаки розрізнятися за ступенем свого вияву стосовно певної норми якості. Норма - це певний архетиповий еталон прояву ознаки ІЗЛ, що викликає у свідомості ті асоціації, які зазвичай відповідають усталеним етнокультурним уявленням.

І.І. Туранський та І.І. Убін уперше зробили спробу виміряти інтенсивність прояву ознаки за допомогою шкали, на якій інтенсема є дискретним її показником, оскільки вона сигналізує про позицію суперординарної якості ознаки по відношенню до еталона-норми: groЯe Klasse: groЯe + Klasse; ganz + groЯe + Klasse. Екстраполюючи цю точку зору на об'єкт дослідження, можна зобразити шкалу інтенсивності у вигляді горизонтальної прямої, де місце нуля займає норма (еталон якості), що розводить дві антонімічні семи - ”розум” і ”дурість” (рис. 1).

sehr dumm nicht so klug klug sehr klug

doof dumm nicht so dumm

Рис. 1. Шкала інтенсивності ознаки ІЗЛ

Чим далі вліво та вправо знаходиться мовна одиниця від нуля, тим інтенсивніше виявляється представленою ця ознака. Під інтенсивністю в дисертації розуміється така семантична категорія, якій властива градація ступеня вияву ознаки за моделлю інтенсифікації - процесу її підсилення відносно результату, тобто показника цієї інтенсивності на відповідній шкалі.

Проведений у роботі аналіз емпіричного матеріалу дозволив виявити ФО, які мають нульовий ступінь інтенсивності прояву ознаки ІЗЛ. Нульова інтенсивність ознаки розуміється як локалізація ФО на шкалі інтенсивності у точці відліку, що відповідає нормі цієї ознаки (das ist chinesisch fьr mich - ”etwas ist unverstдndlich”/ ”щось незрозуміле для когось”), що свідчить про наявність ознаки, а не про міру її вияву.

Категорія інтенсивності ознаки кваліфікується в реферованій роботі як якісно-кількісне явище, що служить для відображення кількісних градацій певної ознаки на шкалі градуальності.

Розрізняють кількісну та якісну інтенсивність ознаки, які диференціюються за засобами підсилення - фонетичними, лексичними, граматичними, лексико-граматичними. Якісна інтенсивність пов'язана з такими явищами, як фразеологічна образність, оцінність, емоційність, переосмислення основного значення. В останньому випадку мають місце або метонімічне (bei ihm ist es unterm Dach nicht ganz richtig / ”несповна розуму” (Dach = Kopf = Gehirn), або метафоричне (Mist im Kopf haben) переосмислення.

Мова має вирішальний вплив на мислення, вона виступає основним фактором, який визначає його становлення, характер і розвиток. Процес становлення категорії інтенсивності в мові об'єктивується завдяки використанню основних логічних операцій, що відбуваються в мисленні (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, конкретизація), та їх наслідків (судження, умовивід, дефініція).

Другий розділ (”Вираження інтенсивності ознаки ”інтелектуальні здібності людини” при первинному фразеотворенні”) присвячено вивченню механізмів модифікації інтенсивності ознаки ІЗЛ при первинному фразеотворенні. Однією з основних умов творення та функціонування ФО у цьому режимі є структурно-семантична сталість фразеологічної одиниці. Сталість структури забезпечує сталість значення і навпаки.

Для реалізації поставленої в цьому розділі мети було досліджено 2000 ФО зазначеної тематичної групи, дібраних шляхом вибірки з лексикографічних джерел. Становлення інтенсивності ознаки ІЗЛ при первинному фразеотворенні було розглянуто з урахуванням взаємодії таких чинників, як мотивація мовленнєвої інформації, дериваційна база ФО, екстралінґвальний вплив.

Мотивація мовленнєвої інформації підлягає реалізації у ФО. Внаслідок фразеологічної диференціації відбувається розщеплення слова (нейтралізація предметно-логічних сем у значеннєвій структурі слова; зміна внутрішньої форми слова, мотиваційна база ФО), яке супроводжується утворенням нових рис у структурі значення ФО. Дериваційна база служить основою утворення фразеологізмів як при первинному (ФО утворюється на основі слів, словосполучень і речень), так і при вторинному фразеотворчому процесі (ФО утворюється на основі стійких мікротекстів фразеологічного та нефразеологічного характеру).

При первинному фразеотворенні виникає в основному якісна інтенсивність ознаки ІЗЛ, яка багато в чому залежить від інтра- та екстралінґвальних чинників. Детермінуючись перш за все етимологічно (територіальними чинниками, способом життя, традиціями, культурою, економічним становищем тощо), екстралінґвальні фактори найбільшим чином сприяють кодуванню та декодуванню сили прояву інтенсивності ознаки ІВЛ у ФО.

Такі позамовні чинники природного характеру, як порівняння з певним об'єктом позамовної дійсності, впливають на ступінь вияву феномена інтенсивності у ФО через суспільне ставлення до тих чи інших явищ. Цей сформований у свідомості образ переноситься на людину та набуває негативно забарвлених конотацій у фразеологізмах на позначення інтелектуальних здібностей людини. Наприклад, об'єкт die Kuh (”корова”) асоціюється за моделлю метафоричного переосмислення з образом товстої, нерозумної, повільної людини, яка постійно жує, а тому й мало мислить. Пор.: von etw. soviel verstehen wie die Kuh vom Sonntag (Brezelbacken) (груб.) / ”нічого не тямити в чомусь”.

Аналіз процесів впливу та змін інтенсивності прояву ознаки ІЗЛ у ході перетворення ФО здійснюється в роботі за трьома основними моделями первинного фразеотворення - лексичною, граматичною та лексико-граматичною.

Для опису семантики ФО було розглянуто структуру значення цих мовних одиниць, а застосування методу компонентного аналізу дозволило виділити такі значення: категоріальне (найзагальніше за змістом, відповідає інваріантному частиномовному значенню ”предметність”, ”ознака”, ”дія”), архісемне (спільне для певної ЛСГ), диференційне (розрізняє значення за інтенсивністю), потенційне (не характеризує предмет чи явище системно, а з'являється лише в конкретних ситуаціях), градуальне (кількісна та якісна характеристики не збігаються). Так, наприклад, у структурі прототипу die Mдuse / ”миші” на тлі дезактуалізації архі- (”тварина”), родової (”гризун”) і видових (”сіра”, ”хвороба”, ”зараза”) диференційних сем у ФО Mдuse haben / nicht recht bei Verstand sein / ”бути не при своєму розумі” актуалізується потенційна сема ”негативна емоція”, викликана ставленням до мишей як до чогось брудного, заразного.

Аналіз значеннєвого складу ФО, в межах якого проявляється інтенсивність прояву ознаки, дозволяє говорити про ”інтенсему” та розрізняти у структурі значення ФО типу ІЗЛ такі її види: ?порушення етичних табу (Mist im Kopf haben / ”пришелепкуватий”), ?фамільярності (виявляється у стилістично знижених ФО, що не мають табу, закріплена за ситуаціями на позначення ”панібратських” стосунків - bei ihm ist ein Rдdchen locker / ”у нього не вистачає клепок”), експресивності загального типу (міститься в арготичних ФО термінологічного плану - schwer / langsam von Begriff sein / ”занадто повільно щось розуміти”).

Експресивні жаргонізми, в яких домінантою семного набору можуть виступати дві комбінації сем, поділяються залежно від домінанти на дві групи - вульгарні (offenes GesдЯ haben / ”бути дуже дурним”) та фамільярні (dich hat der Esel im Galopp verloren / ”бути тупим, важко розуміти”). Переосмислення компонентів ФО призводить до виникнення цілісного значення ФО. Складене значення є фактом первинної номінації. Пор.: im Kopf nicht ganz richtig sein / ”не все в порядку з головою”; Mist reden / ”говорити нісенітницю”; wie Hase tun / ”нерозумно себе поводити”; heller Kopf / ”світла голова”.

Для розуміння механізмів, які регулюють наявність / відсутність високого ступеня прояву ознаки ІЗЛ, було проведено анкетування інформантів у різних регіонах Німеччини. Як результат, найінтенсивнішим за силою прояву цієї ознаки було названо ФО Du kriegst nichts gebacken, у якій в ролі підсилювачів виступають прийменник du і заперечення nichts, а складний предикат gebacken kriegen засвідчує певну подію, що сталася. Крім того, змістове навантаження ФО має відтінок значення ”ніколи нічого не зміниться”. Оскільки ця ФО використовується завжди в імперативних мовленнєвих ситуаціях, то експресивність слід вважати інгерентною ознакою її семної структури.

У роботі було виділено й описано дві основні моделі, в межах яких при первинному фразеотворенні здійснюється модифікація сили прояву інтенсивності ознаки ІЗЛ у бік її збільшення: 1) Nichts + Partizip II + du-Form + mehr (Du kriegst nichts gebacken!); 2) Du-Form + Partizip II + wohl/ja/einfach/nicht richtig/nicht ganz richtig/total (Du bist wohl vor den Schank gelaufen!).

Емпіричний матеріал показав, що всі ФО на позначення ІЗЛ містять у своїй структурі а) внутрішній інтенсив, б) інтенсифікатор, в) граматичний формант, що маркує ступінь прояву інтенсивності ознаки. Проте ці компоненти не є однаковими з точки зору реалізації спроможностей. Кількісні підрахунки показують, що найбільш продуктивну групу складають ФО з внутрішнім інтенсивом (50%) та ФО з інтенсифікатором у своєму складі (42%).

Окрім згаданих чинників, суттєвий вплив на інтенсивність прояву ознаки ІЗД має й фактор фонетичний. Арсенал фонетичних засобів її маркування включає мелодику, темп, гучність (на перцептивному рівні), інтенсивність, тривалість (на акустичному рівні), а також алітерацію, асонанс, риму, які в сукупності також суттєвим чином сприяють інтенсифкуванню висловлювання, що містить відповідну ФО. Більш того, звукова подібність слів і словосполучень є основою для різного роду каламбурів.

У роботі докладно описуються комбінаційні моделі поєднання несумісних понять, які суттєво впливають на інтенсивність прояву ознаки ІДЛ. Так, при поєднанні понять на кшталт tertio comparationis у ФО j-d hat einen Horizont wie ein Wagenrad / “не бачити далі власного носа” феномен макропорядку (der Horizont) ототожнюється з феноменом мікропорядку (das Wagenrad). Інша модель - ототожнення понять в метафоричний спосіб (ein alter Sack / ”старий мішок” - ”старий дурило”), де перенесення поняття здійснюється за функціональною подібністю).

Сила емоційного впливу порівняльного звороту може залежати й від ступеня неординарності об'єкта порівняння, що є показником якісної сторони ознаки. Так, стереотипні ФО es fдllt j-m wie Schuppen von den Augen / ”щось раптово зрозуміти” або so klug wie vorher sein / ”бути розумним” становлять собою структури з найменшим ступенем прояву інтенсивності. Навпаки, такі ФО, як j-d ist dumm wie Bohnenstroh / ”бути дуже дурним”; von etw. so viel verstehen wie die Kuh vom Brezelbacken / ”бути дуже дурним” свідчать про високий прояв сили ознаки через порівняння.

Сила емоційного впливу того чи іншого порівняння є зворотно пропорційною ступеню ”стертості” чи штампованості порівняння. Зокрема, ФО, що мають вигляд усталених штампів і стереотипів на кшталт j-d hat Einfдlle wie ein altes Haus / ”мати дивацтва”, du bist als Kind zu heiЯ gebadet worden / ”бути не при своєму розумі”, er ist falsch wie eine Schlange / ”дуже розумний, хитрий”, мають найнижчий ступінь впливу об'єкта порівняння на силу прояву інтенсивності ознаки ІЗЛ. У той же час порівняльні звороти, в яких відбивається індивідуальна манера мовця в аранжуванні оцінки інтелектуальних здібностей певних об'єктів мовлення, вирізняються пошуком нових форм для втілення експресивних настанов такої оцінки (пор. приклади індивідуальної репрезентації феномена ”бути дуже дурним”: jetzt habe ich endlich heraus, wie man die Bьchse цffnen kann або so viel verstehen wie der Hahn vom Eierlegen).

Перетин значень слів може актуалізувати й інтенсивність чуттєвого тону. Таку властивість має гіпербола, яка спрямована на збільшення або зменшення прояву в прототипі відповідної ознаки (das ist aber die Hцhe! / ”це нечувано”). Надовго зберігає емотивну образність і вдала метонімія (nichts auf dem Kasten haben / ”нічого не розуміти” (Kasten = Kopf); bei ihm ist es unterm Dach nicht ganz richtig / ”він несповна розуму” (Dach = Kopf = Gehirn). У цьому відношенні йдеться не про нав'язування відношення вміщеності одного поняття в інше, а про використання цього відношення задля підвищення інтенсивності ФО за рахунок емотивності або шляхом вживання назви певної ознаки замість усього поняття.

В основі семантичних змін у процесі первинного фразеотворення лежить метафоричне або метонімічне переосмислення предметно-логічних сем у структурі значення слів або вільних словосполучень, які сигналізують ступінь прояву ознаки ІЗЛ при її формуванні. За силою цього прояву метафоричне переосмислення є більш інтенсивним порівняно з метонімічним. Механізмами ж такої інтенсифікації у прототипі ФО служать мейозис, епітет, оксюморон.

До граматичних засобів, що впливають на ступінь інтенсивності ознаки, належать насамперед морфологія (ступені порівняння прикметників - groЯe / grцЯere Klasse) та синтаксичні конструкції. Особливе місце серед останніх посідають такі структурно-логічні схеми: N ist N (Blech ist Blech! / ”цілковите безглуздя”; Adj. + N (grosse Klasse / “знавець високого класу”), stillvergnьgter Halbidiot /”дуже дурний”); Welch + ein(e) + N (Welch ein Mann / ”дуже розумний”); Х ist so...wie (er ist so dumm wie er lang ist /”дуже дурний”); Nicht ganz...: (nicht ganz beieinander / ”бути не в собі”); Auch + ein(e) + N (Auch eine Klasse! / ”бути розумним”).

До лексико-граматичних засобів відтворення й модифікації інтенсивності ознаки ІЗЛ належать: експлікація початкової форми (er ist nicht bei sich - er ist nicht ganz bei sich), а також фразеологічна диференціація, перифрази, евфемізми та лексико-семантичний зсув, викликаний наявністю архаїзмів.

Третій розділ (”Варіювання інтенсивності ознаки ”інтелектуальні здібності людини” при вторинному фразеотворенні”) присвячено вивченню механізмів утворення та модифікації інтенсивності прояву ознаки ІЗЛ у межах вторинного фразеотворчого процесу. Виходячи з того, що корпус ФО зі значенням ІЗЛ у своєму розвитку постійно піддається якісним і кількісним трансформаціям, значна увага приділяється опису процесів збільшення та зменшення інтенсивності цієї ознаки. При цьому основною методологічною посилкою є діалектика єдності змісту та форми.

Модифікація форми аналізованих ФО безпосередньо пов'язана з якісними змінами в їх семантиці. Отож, у роботі основна дослідницька ідея концентрується навколо структурно-семантичних трансформацій ФО тематичної групи ІЗЛ, що мають своїм наслідком зміни кількісно-якісного порядку в інтенсивності прояву відповідної ознаки.

Категорія інтенсивності ознаки ІЗЛ реалізується мовними засобами різних рівнів - лексико-семантичного (метафоричне й метонімічне переосмислення, елімінація відтінків значення, поєднання несумісних понять, мейозис, оксюморон); граматичного (ступені порівняння прикметників і прислівників, підсилювальні синтаксичні конструкції, часова форма дієслова); лексико-граматичного (експлікація початкової форми, фразеологічна диференціація /перифрази, евфемізми, лексико-синтаксичний зсув). Такого роду модифікації сприяють зміні якісних і кількісних параметрів інтенсивності прояву ознаки ІЗЛ.

Відтак поняття ”фразеологічне значення” трактується в роботі як таке цілісне значення, найважливішим способом формування якого є образність (у межах предметно-логічного аспекту фразеологічного значення) та переосмислення, що відбуваються за рахунок метафоризації, метонімізації, гіперболізації та порівняння.

Метафоричне переосмислення значення передбачає зміни, при яких більша частина основних сем ФО нівелюється, зате акцентується лише одна із них, причому та, що набула абстрактного характеру. Метонімічне переосмислення відбувається внаслідок того, що пряме значення залишається частково актуальним, але на нього нашаровуються нові конотації.

Інтенсивність прояву ознаки ІЗЛ залежить і від внутрішньої форми ФО, яка пов'язана з образністю. При утворенні ФО компоненти її значення набувають додаткових конотацій, які утворюються внаслідок зв'язку старої внутрішньої форми з новим значенням, що призводить до трансформації фразеологізму. Так, унаслідок метафоричного переносу образу тварини на людину виникають різні за емоційним сприйняттям асоціативно-образні уявлення, на формування яких великий вплив мають екстралінґвальні чинники, оскільки ФО пов'язані з історією, традицією, матеріальною та духовною культурою народу. При фразеотворенні Mist im Kopf haben з багатопланової семної структури слова Mist при метафоричному переосмисленні актуалізується лише значення ”пришелепкуватий”. ФО Du hast ja nicht alle Kugeln am Christenbaum та його еквівалент nicht recht bei Verstand sein / ”не вистачає клепки в голові” має в своїй семантичній структурі негативні конотації. Унаслідок метафоричного переосмислення внутрішня форма ФО набуває нової образності та, як наслідок, - модифікує рівень/силу прояву інтенсивності ознаки.

Інтенсивність прояву ознаки ІЗЛ пов'язана з оцінністю - позитивним чи негативним ставленням суб'єкта мовлення до предмета / об'єкта мовлення. Оцінка, крім того, буває амбівалентною та невизначеною, а оцінним ФО властива підвищена інтенсивність прояву ознаки (пор. so ein Mist; bei ihm ist ein Rad locker), яка разом із емотивністю залежить від стилістичного компонента семантики, оскільки обидві вони притаманні функціонально маркованим одиницям.

Основний прошарок ФО тематичної групи ІЗЛ становлять нейтральні ФО, не позначені стилістичними ремарками у словникових дефініціях, що зайвий раз свідчить про конотативний характер ознаки експресивно маркованої ФО. Найчастотнішими (50%), однак, є позначки розмовного та фамільярного стилів, які відбивають специфіку комунікативно-прагматичних настанов ФО.

Услід за І.І. Туранським, у роботі експресивність визначається як ознака, а інтенсивність - як ознака ознаки, тобто як її атрибут. Інтенсивність є якісною стороною мовлення, експресивність - кількісною. Як феномен мовленнєвого порядку експресивність тісно й нерозривно пов'язана зі своїм позамовним (психологічним) корелятом - емоційністю. Залежно від експліцитної чи імпліцитної репрезентації феномена інтенсивності емотивні фразеологізми чітко поділяються на такі групи: ФО з внутрішнім інтенсивом (Stroh im Kopf haben), з нульовою інтенсивністю (Bescheid wissen), ФО з екстенсивом (weniger, un-: er ist schwach im Kopf - er ist weniger schwach im Kopf), ФО з інтенсифікатором (das ist fьr mich zu hoch). Найуживанішими інтенсифікаторами, що сприяють модифікації інтенсивності прояву ознаки ІЗЛ, є модальні частки wohl, zu, а також слова-підсилювачі типу sehr, fantastisch, які сприяють експлікації найсильнішої ознаки в її кількісних вимірах.

Кількісні підрахунки показали, що найбільший відсоток серед виділеної групи складають фразеологізми з внутрішнім інтенсивом (50%) та з інтенсифікатором (42%). ФО з екстенсивом і з нульовим ступенем інтенсивності становлять відповідно 4%.

Важливу роль у формуванні інтенсионалу відіграє семантика прототипів, де конотативні семи супроводжують предметно-логічні. Сутність семантичних змін таких прототипів полягає у збільшенні питомої ваги конотації та у відході предметно-логічних сем на задній план (dicke Milch im Kopf haben; bei ihm fehlt ein Rad). До механізмів, що інтенсифікують ознаку в прототипі ФО, належать: мейозис (втілення умисне-надмірного применшення певних властивостей - jmd hat ein Kцpfchen), оксюморон (поєднання понять, що виключають одне одного - genialer Idiot) та епітет (вибір несподіваної характеристики об'єкта, що підкреслює його несуттєві риси - jmd hat einen dicken Schдdel / ”у когось порожній череп”). Особливо інтенсивно епітети використовуються з абстрактними поняттями (der gelbe Neid / ”жовта заздрість”).

Ступінь оцінності та емотивності ФО, від яких безпосередньо залежить і ступінь прояву ознаки ”інтенсивність”, пов'язаний із стилістичним компонентом її семантики, оскільки оцінність та емоційність властиві функціонально обмеженим, стилістично маркованим одиницям.

Одним із різновидів якісної інтенсивності є конвергенція - збіг двох і більше лінґвальних сутностей. Вона може охоплювати як окремі рівні мовної системи (фонологічний чи лексичний), так і всю систему в цілому. Так, на зменшення інтенсивності ознаки в семантиці ФО суттєво впливає структурно-діахронічна конвергенція, що є наслідком історичного процесу, який призводить до зникнення відмінностей (напр., збіг двох фонем). Сутність фонологічної конвергенції полягає в дефонологізації деяких фонемних відмінностей, тобто у втраті тією чи іншою розпізнавальною ознакою її диференціювальної функції та перетворення її в надлишкову. Матеріал свідчить, що випадків збільшення інтенсивності ознаки ІЗЛ у ФО сучасної німецької мови набагато більше (65%), ніж випадків її зменшення.

У дисертації акцентується увага і на структурно-семантичних трансформаціях, що керують механізмом змінювання інтенсивності ознаки у ФО. У роботі розрізняються структурно-семантичні зміни (субституція) якісного та кількісного порядку (перерозподіл, контамінація, звуження, розширення значення).

Заміна компонентів ФО відбувається завдяки прагненню мови до більшої образності. Так, лексема Grьtze, що ототожнюється з розумом і кмітливістю, у ФО Grьtze im Kopf haben була замінена в XX ст. антонімом Mist. Це призвело не тільки до зміни значення з позитивного на негативне, але й сприяло прояву більшої експресивності порівняно з вихідною одиницею (пор. Mist im Kopf haben / ”пришелепкуватий”). Заміна компонента Grьtze на компонент Mist перетворила колишню цілком позитивну ФО у фамільярно-брутальну і тим самим різко обмежила сферу її використання, але водночас і різко збільшила інтенсивність прояву відповідної ознаки.

Заміні може підлягати як один, так і відразу кілька компонентів ФО. У більшості випадків змін зазнають їх іменні компоненти. Порівняння з іншими різновидами структурно-семантичних перетворень дозволило дійти висновку про те, що субституція дає значний відсоток (37%) зміни інтенсивності ознаки ІЗЛ. Такі зміни відбуваються шляхом звуження або розширення значеннєвої структури ФО.

Звуження (12% усього аналізованого корпусу) є складним процесом змін у структурі та семантиці, що відбивається на інтенсивності ознаки у ФО. Унаслідок дії закону мовної економії ФО набувають здатності передавати величезний обсяг інформації у стислій формі. Це призводить до того, що первісні ФО зникають, поступаючись місцем своїм більш “укомпактненим” синонімам, в яких інтенсивність ознаки ІЗЛ стає суттєво підсиленою.

Механізм розширення компонентного складу ФО, результатом якого є підсилення ознаки, охоплює понад 30% усіх відібраних для аналізу ФО. Найчастіше він може реалізовуватися у вигляді міжпозиційного розширення (j-d ist nicht ohne j-d ist nicht ganz ohne; Pudding haben Pudding unter der Glatze haben), що сприяє конкретизації й тим самим інтенсифікації відповідних значень.

У ході дослідження було виявлено й ФО, розширення значеннєвого компонента яких уможливлюється в межах інших моделей. Показовим у цьому плані є ФО, ядром якої є der Groschen fдllt (розм.): а) препозиційне займенникове (bei j-m fдllt der Groschen / ”до кого-небудь доходить важко”) та б) прислівникове розширення (endlich ist der Groschen gefallen / ”нарешті дійшло” (груб.) + заміна часової форми дієслова, що також підсилює інтенсивність ознаки), в) інтерпозиційне розширення (endlich ist bei ihm der Groschen gefallen (груб.) / ”нарешті до нього дійшло” - образність ФО підсилена за рахунок конкретизації особовим займенником ihm), г) постпозиційне розширення (bei j-m fдllt der Groschen, aber langsam (розм.) / ”щось до когось доходить, але повільно”). Якщо вилучити з кожної із зазначених ФО сему, що вплинула на інтенсивність ознаки в цілому, то можна отримати ланцюжок Der Groschen fдllt: bei j-m langsam pfennigweise ist gefallen. У такий спосіб варіативні компоненти, включаюсь до складу ФО, сприяють її переосмисленню в межах процесів інтенсифікації.

Активізувати значення ФО можуть і різного роду інтенсифікатори. У структурі ФО ними можуть виступати: модальні частки (er ist ja mit Brettern vernagelt), прикметники (ein dummer Esel), дієприкметники (beschrдnkter Esel), прислівники (er hat das Pulver wieder nicht erfunden), логічні частки (er hat seinen Kopf nur, damit die Krawatte nicht rьberrutscht), займенники (einen in der Mьtze haben), числівники (nicht fьr drei Groschen Verstand haben), прийменниково-відмінкові форми (eine Meise im Gehirn haben), індефінітне заперечення (keinen Sinn fьr etwas haben) тощо. У контексті вторинного фразеотворення існує стійка тенденція, з одного боку, до збільшення кількості прислівників, займенників і часток, а другого, - до зменшення кількості іменників, дієслів і складних структурних компонентів у ФО на позначення ІЗЛ.

До засобів, які підвищують інтенсивність ознаки ІЗЛ при вторинному фразеотворенні, належить і фразеологічна контамінація, внаслідок дії якої відбуваються зміни в бік актуалізації чи деактуалізації цієї ознаки. Така контамінація фактично є процесом ”нав'язування” стійким виразам відношень перехрещування. Виходячи з цього, у роботі виділено дві моделі останнього - семантичну (j-d ist aufrichtig wie Kuhschwanz) і формальну, або лінійну (dumm, dreist und gottesfьrchtig). Контамінація доволі суттєво впливає на збагачення лексичного фонду новими ФО з підвищеним ступенем інтенсивності ознаки ІЗЛ.

Зміна ступеня інтенсивності ознаки ФО тематичної групи ІЗЛ у бік її послаблення (er ist beschrдnkt / ”він має обмежені розумові здібності”; er ist ein biЯchen beschrдnkt in seinen Ansichten / ”його погляди мають низьку розумову планку”) спостерігається в 20% усього проаналізованого корпусу. В цілому ж проведений аналіз ФО засвідчив, що при зміні інтенсивності ознаки ІЗЛ перевага віддається субституції (37%), розширенню (30%) і контамінації (21%), тоді як звуження значення репрезентують лише 12% випадків.

Експресивно-емоційна ”спрацьованість” мовних одиниць є основним чинником, за допомогою якого можна пояснити факти різного роду трансформацій у структурі та семантиці стійких виразів, що ними є ФО, а також наявність моменту суб'єктивності при кодуванні та декодуванні феномена інтенсивності в них.

ВИСНОВКИ

Вираження інтенсивності прояву ознаки ”інтелектуальні здібності людини” у фразеології є значущим з точки зору пізнавального сприйняття дійсності. Процес її становлення базується на філософському законі переходу кількісних змін в якісні та конституюється шляхом екстраполяції відповідних логічних операцій (аналіз, синтез, порівняння, ототожнення, абстрагування, узагальнення тощо) на фразеологічну підсистему мови, що може бути підтвердженим лише при комплексному підході до аналізу цього явища.

Інтенсивність є градуйованою семантичною категорією та становить собою кількісну характеристику певної якості у вигляді шкали (відносно визначеної норми якості), на якій інтенсема виступає як мінімальний дискретний репрезентант інтенсионалу ІЗЛ у фразеологічних одиницях. Якісна інтенсивність ознаки ІЗЛ пов'язана з образністю, емоційністю, оцінністю, переосмисленням основного значення, впливом екстралінґвальних чинників. Кількісна інтенсивність досягається лексичними, граматичними та лексико-граматичними засобами на основі якісних змін внутрішньої форми ФО. У процесі фразеотворення на інтенсивність ознаки ІЗЛ впливають як лінґвальні, так і екстралінвальні чинники.

Становлення інтенсивності ознаки ІЗЛ при первинному фразеотворенні відбувається при взаємодії мотивації мисленнєвого процесу, дериваційних та екстралінґвальних чинників на основі слів, словосполучень і речень. До лексико-семантичних засобів становлення інтенсивності зазначеної ознаки у ФО належать метафоричне та метонімічне переосмислення, елімінація відтінків значення, суміщення несумісних понять, мейозис, оксюморон. Лексико-граматичними засобами її відтворення є: експлікація початкової форми, фразеологічна диференціація, перифрази, евфемізми, лексико-синтаксичні зсуви.

До граматичних засобів відтворення інтенсивності ознаки ІЗЛ у фразеологічних одиницях належать ”підсилювальний” синтаксис, часові форми дієслова, ступені порівняння прикметників / прислівників тощо. Фонетичні засоби (зміна основного тону, фразовий, логічний та емфатичний наголоси, сила голосу, чергування темпу, паузація, алітерація), гармонійно взаємодіючи з граматичними та лексичними, сприяють підсиленню якісних показників інтенсивності в патерні первинного фразеотворення, у межах якого конституюється в основному якісна інтенсивність.

Реалізація категорії ”інтенсивність ознаки ІЗЛ” пов'язана з образністю, експресивністю, емоційністю, стилістикою. Образність виступає однією з причин становлення цієї категорії у фразеології німецької мови. Експресивність є мовленнєвим втіленням інтенсивності у ФО, емотивність комплементарно її супроводжує, а інтенсивність вказує на характер її прояву в тій чи іншій ФО. Ступінь оцінності та емоційності мовної одиниці, від яких безпосередньо залежить і ступінь прояву інтенсивності ознаки ІЗЛ, корелює із стилістичним компонентом, оскільки обидва вони властиві функціонально обмеженим, стилістично маркованим ФО.

Для вторинного фразеотворчого процесу характерна як якісна, так і кількісна моделі конституювання інтенсивності. Тут відбуваються активні модифікаційні процеси у ФО з інваріантним значенням ”інтелектуальні здібності людини”, причому на основі стійких мікротекстів фразеологічного та нефразеологічного плану. При вторинному фразеотворенні підсилення цієї ознаки відбувається внаслідок субституції компонентного складу, граматичної та орфографічної модифікації компонентів, розширення чи звуження значення, а також контамінації. Серед процесів, які регулюють прояв інтенсивності ознаки ІЗЛ, найбільшими преференціями користується субституція компонентного складу ФО, тоді як розширення, контамінація та звуження лише доповнюють цей арсенал.

У роботі відзначено також помітне підсилення інтенсивності прояву ознаки ІЗЛ внаслідок кількісного збільшення компонентного складу фразеологізмів (кількісна інтенсивність). Лексичні одиниці, які виступають розширювачами ФО, одночасно сигналізуючи про інтенсивність, утворюють двочленну систему, частини якої складаються зі слів-підсилювачів (сприяють більшій актуальності ознаки ІЗЛ) і слів-інтенсифікаторів (мають ”внутрішній інтенсив”). Модифікація фразеологічного значення у процесі діахронічного варіювання є засобом підсилення ознаки й ”оновлення” образу.

Розроблена методика аналізу інтенсивності семантичної ознаки ”інтелектуальні здібності людини” на матеріалі фразеологічних одиниць німецької мови може бути застосована й до аналізу інших фразеологічних груп, а також для спеціального дослідження лексичних і граматичних засобів, що виражають інтенсивність будь-якої градуйованої ознаки в різних природних мовах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гурко М.З. Интенсивность как лингвистическая категория // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Серія ”Педагогіка. Філологія”. - К.: Логос, 2001. - Вип. 27. - С. 189-196.

2. Гурко М.З. Категория интенсивности во фразеологии // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Серія ”Педагогіка. Філологія”. - К.: Логос, 2002. - Вип. 30. - С. 180-188.

3. Гурко М.З. Уменьшение интенсивности признака при вторичном фразообразовании // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Серія ”Педагогіка. Філологія”. - К.: Логос, 2003. - Вип. 37. - С. 170-176.

4. Гурко М.З. Усиление интенсивности признака при вторичном фразообразовании // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Серія ”Педагогіка. Філологія”. - К.: Логос, 2003. - Вип. 40.- С. 147-157.

5. Гурко М.З. Категория интенсивности во фразеологии // Нова філологія. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - № 1 (12). - С. 288-290.

6. Гурко М.З. Деякі різновиди прояву категорії інтенсивності при первинному фразеотворенні // Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики: Тези 9-ї Всеукр. наук. філол. конф. - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - С. 76-77.

7. Гурко М.З. Модификация интенсивности признака при вторичном фразообразовании // Переклад як вторинна комунікація: Тези Всеукр. науково-методичної конф. - Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2004. - С. 86-88.

АНОТАЦІЯ

Гурко М.З. Категорія інтенсивності в сучасній німецькій фразеології (на матеріалі фразеологічних одиниць тематичної групи ”інтелектуальні здібності людини”). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет. - Київ, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню шляхів і механізмів створення й модифікації інтенсивності ознаки ”інтелектуальні властивості людини” у фразеологічних одиницях сучасної німецької мови. У зв'язку з різним ступенем маркованості цієї ознаки простежуються шляхи її вербального відображення у процесі формування цілісного фразеологічного значення. У роботі здійснено комплексний аналіз ступеневого ранжування інтенсивності цієї ознаки під кутом зору діалектичної взаємодії її кількісних і якісних параметрів.

У дисертації доводиться, що філософський закон про перехід кількості в якість є базою становлення та зміни інтенсивності ознаки ІЗЛ і реалізується він у ФО внаслідок дії як лінґвальних, так і екстралінґвальних чинників. Отже, існують два різновиди інтенсивності цієї ознаки - кількісний і якісний. Відтак, категорія інтенсивності ознаки є явищем якісно-кількісного порядку, в якому кількісні зміни відбиваються на шкалі градуальності в межах якісно нової міри інтенсивності.

У результаті аналізу фразеотематичного поля ІЗЛ окреслено шляхи і способи становлення та трансформацій інтенсивності цієї ознаки при первинному та вторинному фразеотворенні. У межах першого процесу мають чинність лексико-семантичні, фонетичні та лексико-граматичні засоби, а в межах другого - лексико-граматичні перетворення (субституція, розширення та звуження компонентного складу ФО, контамінація). Обидва ці процеси значною мірою залежать від емоційного стану мовця.

Ключові слова: категорія кількості, категорія якості, категорія інтенсивності ознаки, міра, шкала градуальності, інтенсема, первинне фразеотворення, вторинне фразеотворення, засоби експлікації.

АННОТАЦИЯ

Гурко М.З. Категория интенсивности в современной немецкой фразеологии (на материале фразеологических единиц тематической группы “интеллектуальные способности человека”). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный лингвистический университет. - Киев, 2005.

Диссертация посвящена исследованию путей и способов создания и изменения интенсивности признака ”интеллектуальные способности человека” (ИСЧ) во фразеокорпусе современного немецкого языка в связи с его ролью в формировании целостного фразеологического значения. Работа является попыткой комплексного описания степени проявления интенсивности указанного признака в контексте взаимодействия качественных и количественных характеристик фразеологических единиц.

Становление и изменение интенсивности признака ИСЧ во ФЕ происходит в рамках действия закона перехода количественных изменений в качественные, который объективируется в языке с помощью таких логических категорий, как качество, количество, свойство, мера, скачок и который является онтогенетической основой реализации категории интенсивности признака во фразеологии.

С учетом теоретических предпосылок и обширного эмпирического материала были выделены две разновидности интенсивности - количественная и качественная. Первая включает в себя образность, оценочность, эмоциональность. Вторая достигается лексическими, грамматическими и лексико-грамматическими средствами. Категория интенсивности признака трактуется в работе как явление, в котором количественные параметры признака служат источником его качественных свойств. Размещенные на шкале градуальности, оба они могут быть конкретизированы в пределах меры.

В процессе развития фразеосемантическое поле ИСЧ претерпевало количественные и качественные изменения плана выражения и тем самым оказывало воздействие на план содержания, что в конечном результате приводило к изменениям структуры и семантики ФЕ, в т.ч. и к изменениям интенсивности проявления признака ИСЧ с прототипичными семами 'глупость' и 'мудрость'.

Проявление и изменение интенсивности признака ИСЧ рассматривается в работе в рамках двух взаимосвязанных процессов - первичного и вторичного фразообразования. Основой категории интенсивности признака ИСЧ при первичном фразообразовании является деривационная база. Она же задает и три основных способа образования соответствующих ФЕ - лексический, грамматический и лексико-грамматический. При этом самым продуктивным механизмом создания интенсивности признака ИСЧ является процесс переосмысления языковых единиц путём установления новых типов логико-семантических отношений между ними, что становится возможным благодаря различного рода коннотациям, возникающим в результате переосмысления языковых единиц. Именно последние оказывают существенное влияние на степень проявления интенсивности признака ИСЧ и на сферу использования ФЕ.

...