4. Історико-морфологічні студії П. О. Бузука побудовані здебільшого на матеріалі східнослов'янських мов. Науковець широко застосовував дані “живої” мови та пам'яток писемності до досліджень географії та хронології морфологічних процесів. Причини конкретних морфологічних змін мовознавець часто вбачав у дії аналогії. П. О. Бузук вказував на велике значення методу лінгвістичної географії для досліджень з історії мови. Результати історичного вивчення іменних форм двоїни, кличного відмінка, чоловічого роду, окремих відмінків тощо в українській і білоруській мовах П. О. Бузук підтверджував даними лінгвогеографічних студій у цій царині.

5. У лінгвістичній спадщині П. О. Бузука міститься оригінальне (для сучасної мовознавцю науки) трактування окремих питань мовної історії. Це, зокрема, стосується питання про балто-слов'янську мовну єдність. Діахронічне моделювання за теорією “родовідного дерева” та методом “прамови” давало змогу вченим виділяти спільну балто-слов'янську прамову як окремий етап історії слов'янських мов. На користь цієї гіпотези висловлювались А. Шлейхер, К. Бругман, П. Ф. Фортунатов, О. О. Шахматов, Б. М. Ляпунов, В. К. Поржезинський, І. С. Свєнціцький, М. Ф. Сулима та інші мовознавці кінця ХІХ ст. - початку ХХ ст., а також П. О. Бузук - на початку науково-дослідницької діяльності. Згодом учений дійшов висновку, що спільні балто-слов'янські мовні явища є наслідком такої епохи в історії мови, під час якої фонетичні та ін. процеси, починаючись у центрі новоутворення, охоплювали територію поширення балтійських і слов'янських мов. Сукупність таких явищ і становила епоху переваги спільних балто-слов'янських ізоглос. Подальші лінгвістичні дослідження у цій царині були спрямовані на встановлення часових і просторових характеристик спільних балто-слов'янських ізоглос, ізолексем тощо, на вивчення мови писемних джерел, на збирання фактологічного матеріалу, що є необхідним для розв'язання методоло-гічних завдань і подальших узагальнень у цій галузі.

6. Найбільшу значимість для сучасної науки мають лінгвогеографічні дослідження П. О. Бузука. Учений одним з перших розробив методологічні засади лінгвогеографічного дослідження, продемонстрував їх практичне застосування, довів велике значення методу лінгвістичної географії для досліджень з історії мови. Зокрема, П. О. Бузук наголошував на тому, що історичне вивчення мови має враховувати дані географічних досліджень мовних процесів (передісторичної та історичної доби). З ім'ям П. О. Бузука пов'язаний початок застосування лінгвогеографії в українських діалектологічних дослідженнях. Підготовлений П. О. Бузуком атлас білоруської мови можна вважати першим атласом на матеріалі слов'янської мови.

Важливими для сучасного мовознавства є методологічні ідеї П. О. Бузука, зокрема розроблення вченим засад “хвильової” теорії, власної періодизації історії мови тощо. Індоєвропейські, балто-слов'янські, спільнослов'янські, діалектні слов'янські явища, мовні процеси історичної доби подані П. О. Бузуком у хронологічній послідовності. Ініціатива П. О. Бузука з географічного вивчення східнослов'янських мов, розроблення вченим теоретичних і методологічних аспектів лінгвістичного атласу білоруської мови тощо сприяли подальшим успіхам білоруської (ширше - східнослов'янської) лінгвістичної географії.

Особливе значення мають спостереження П. О. Бузука над мовою пам'яток писемності. Результати цих студій вченого виступають матеріалом для подальших узагальнень лінгвістів ХХ - початку ХХІ ст. Вивчення П. О. Бузуком історії фонетичних і морфологічних явищ допомогло отримати цінний матеріал, на який спираються сучасні дослідники історії мови.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Праці П. О. Бузука з історії східнослов'янських мов / О. М. Голуб // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии: Науч.-метод. сб. / Отв. ред. В. А. Глущенко. - Славянск: СГПУ, 2003. - Вып. XI.- С. 75-84.

2. Лінгвістична дискусія з питань історії української мови у “Записках історико-філологічного відділу УАН” / О. М. Голуб // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии: Науч.-метод. сб. / Отв. ред. В. А. Глущенко. - Славянск: СГПУ, 2004. - Вып. XIІІ. - С. 49-58.

3. Историко-лингвистическая концепция П. А. Бузука / Е. М. Голуб // Веснік Віцебскага дзяржаўнага універсітэта імя П. М. Машэрава. - Віцебск, 2005. - № 4 (38). - С. 70-75.

4. П. О. Бузук і балто-слов'янська проблема у мовознавстві кінця ХІХ ст. - 20-30-х рр. ХХ ст. / О. М. Голуб // Вісник Дніпропетровського університету. Серія “Мовознавство”. - Вип. ХІ. - Т. 2. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 17-25.

5. П. О. Бузук про методологію лінгвогеографічного дослідження / О. М. Голуб // Актуальні проблеми слов'янської філології: Міжвузівський збірник наукових статей. - К. - Ніжин, 2006. - Вип. ХІ: Лінгвістика і літературознавство. - Частина І. - С. 5-9.

6. Проблема хронологізації мовних явищ в українській компаративістиці кінця ХІХ - 30-х рр. ХХ ст. / О. М. Голуб, К. А. Тищенко // Східнослов'янська філологія: Зб. наукових праць. - Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2006. - Вип. 8. Мовознавство. - С. 114-123.

7. Дослідження праць П. О. Бузука у лінгвоістріографічній літературі / О. М. Голуб // Загальні питання філології: Зб. наук. праць: В 2-х тт. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. І. - С. 56 - 62.

8. Методологічні засади лінгвогеографічних досліджень П. О. Бузука / О. М. Голуб // Матеріали 2-ї загальноуніверситетської наукової конференції молодих учених, присвяченої 60-річчю перемоги у Великій Вітчизняній війні / Відп. ред. проф. В. А. Глущенко. - Слов'янськ: Вид. центр СДПУ, 2004. - Вип. 2. - С. 92-96.

9. Лінгвістична дискусія про балто-слов'янські мовні зв'язки (ХІХ ст. - 20-30-ті рр. ХХ ст.) / О. М. Голуб // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції / Дніпропетровськ, 14-15 квітня 2005 р. // Упорядник Т. С. Пристайко. - Дніпропетровськ: Пороги, 2005. - С. 85-88.

10. Періодизація мовної історії у лінгвістичній концепції П. О. Бузука / О. М. Голуб // Слов'яни: історія, мова, культура: Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції / За заг. ред. Ю. О. Шепеля. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Т. 1. - С. 5-6.

11. Языковедческие взгляды П. А. Бузука / Е. Голуб // Acta albaruthenica, rossica, polonica / VII міжнародная навуковая канферэнцыя “Беларуска-руска-польскае супастаўляльнае мовазнаўства, літературазнаўства, культуралогія”: Зборнік навуковых артыкулаў / Пад агульнай рэд. Г. М. Мезенка. - Віцебск: Выд-ва УА “ВДУ імя П. М. Машэрава”, 2006. - С. 20-22.

АНОТАЦІЯ

Голуб О. М. Лінгвістична спадщина П.О. Бузука в сучасному контексті. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.15 - загальне мовознавство. Донецький національний університет. - Донецьк, 2006.

Роботу присвячено дослідженню лінгвістичної спадщини українського та білоруського вченого П. О. Бузука (1891-1937). Здобутки дослідника у галузі мовознавства розглядаються у широкому контексті позицій представників лінгвістичної науки кінця ХІХ - 20-х-30-х рр. ХХ ст. Основну увагу зосереджено на дискусійних аспектах проблеми діахронічного моделювання, періодизації історії мови тощо в інтерпретації П. О. Бузука. Погляди дослідника проаналізовано з урахуванням їх еволюції. Значення лінгвістичної спадщини П. О. Бузука вбачається в цінності його методологічних розвідок, в актуальності поглядів ученого на історію конкретних індоєвропейських, балто-слов'янських, спільнослов'янських, східнослов'янських та ін. мовних явищ, у важливості даних, отриманих істориком мови під час вивчення пам'яток писемності, що використовуються для подальших узагальнень сучасними мовознавцями; у розробленні вченим основ методу лінгвістичної географії, на які сьогодні спираються українські, російські, білоруські та ін. вчені.

У дисертації розглянуто інтерпретацію вченим фонетичних і морфологічних явищ передісторичної та історичної доби. Розкрито роль П. О. Бузука у становленні та розвитку лінгвістичної географії. Визначено внесок науковця у порівняльно-історичне мовознавство.

Ключові слова: моделювання історико-мовних процесів, прамова, епохи переваги ізоглос, лінгвістична географія, періодизація, хронологізація.

АННОТАЦИЯ

Голуб Е. М. Лингвистическое наследие П. А. Бузука в современном контексте. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15 - общее языкознание. Донецкий национальный университет. - Донецк, 2006.

На передний план работы выдвинуты вопросы методологии исследования истории языка в лингвистической концепции П. А. Бузука. Взгляды ученого освещаются с учетом их эволюции. Внимание сосредоточено на тех аспектах проблемы диахронического моделирования, периодизации языковой истории и т.п., которые вызывали полемику в языкознании конца ХІХ - 20-х-30-х гг. ХХ в. В частности, анализируется материал лингвистической дискуссии, развернувшейся на страницах “Записок историко-филологического отдела УАН” вокруг вопросов реконструкции этапов языковой истории. Отказавшись от своих взглядов о необходимости моделирования истории того или иного языка в соответствии с теорией “родословного дерева” и связанного с ней “метода праязыков”, П. А. Бузук выступил в поддержку “волновой теории” и “метода изоглосс”. Разрабатывая основы данной теории на материале славянских языков, ученый пришел к выводу о том, что единственной периодизацией истории языка, которая соответствовала бы реальным вехам его развития, является выделение доисторического и исторического периодов. Применив “волновую” теорию и “метод изоглосс” к материалу славянских языков, П. А. Бузук выработал оригинальную периодизацию истории восточнославянских языков, согласно которой доисторический период охватывал эпохи преобладания диалектных индоевропейских, общих балто-славянских, общеславянских и диалектных славянских изоглосс.

Детально раскрыты взгляды П. А. Бузука на языковые явления, которые ученый относил к доисторическому и историческому периоду. В соответствии с классификацией языковеда последовательно анализируются индоевропейские, общие балто-славянские, общеславянские и диалектные славянские фонетические процессы. К анализу привлекается широкий материал, освещающий позиции украинских, российских и зарубежных лингвистов конца ХІХ - 20-х-30-х гг. ХХ в. Кроме того, проводится сопоставление идей П. А. Бузука с современными концепциями.

Одним из аспектов, рассматриваемых в диссертации, является проблема балто-славянских языковых отношений. Прослеживается развитие этого вопроса в лингвистике. Показано, что украинские, российские, немецкие и др. языковеды по-разному подходили к решению этой задачи. Общие балто-славянские языковые явления интерпретировались либо как результат общего периода в жизни языков - балто-славянского праязыка, либо как результат независимого и параллельного развития и т.д. П. А. Бузук решал соответствующий круг вопросов с помощью “метода изоглосс”, интерпретируя совокупность изоглосс, которые охватывали балтийские и славянские языки, как отдельный этап в истории языка - эпоху преобладания балто-славянских изоглосс. Особое значение для современной науки имеет идея П. А. Бузука о необходимости изучения хронологических и географических параметров общих балто-славянских изоглосс.

В диссертации отмечается, что, исследуя характер фонетических и морфологических процессов разных периодов, П. А. Бузук ставил перед собой задачу установления времени их осуществления и территории распространения. Именно эти данные способствовали становлению позиции языковеда в полемике о восточнославянском праязыке. Большую часть тех фонетических явлений, которые интерпретировались лингвистами конца ХІХ - 20-х-30-х гг. ХХ в. как обще-восточнославянские, П. А. Бузук трактовал как диалектные славянские фонетические изменения. К таким выводам ученый пришел на основании изучения хронологических и географических параметров языковых процессов. Источником изучения истории языка у П. А. Бузука выступают письменные памятники и данные “живых” диалектов.

Особое внимание уделяется изучению вклада П. А. Бузука в развитие лингвистической географии. Отмечается, что П. А. Бузуку принадлежит заслуга теоретической и практической разработки этого метода лингвистического исследования. П. А. Бузук подчеркивал, что метод лингвистической географии способствует разрешению вопросов, связанных не только с синхронией, но и с диахронией языка. В частности, применяя этот метод для изучения языка на определенном этапе его развития, можно определить его границы, изучить территориальную проекцию того или иного фонетического или морфологического явления и т.д. Что касается роли метода лингвистической географии для историко-языковых исследований, то П. А. Бузук подчеркивал огромное значение данных, полученных путем географического изучения языка для установления центра инновации и путей ее распространения, для установления взаимосвязей явления-причины с одним или несколькими явлениями-следствиями, для изучения лексических и др. заимствований и т.д. П. А. Бузук последовательно доказывал значение метода лингвистической географии для исследований истории языка, утверждая, что история языка должна стать исторической диалектологией.

Дальнейшее развитие эти и другие постулаты, положенные П. А. Бузуком в основу славянской лингвистической географии, нашли в практических исследованиях языковеда. Кроме того, П. А. Бузук принимал участие в разработке анкет и программ по сбору материалов для лингвогеографических исследований. На основании этих и других работ ученого можно сделать вывод о своеобразии методики лингвогеографического исследования в концепции П. А. Бузука. Речь идет о том, что лингвист изучал распространение не конкретных слов, форм слов, а явления в целом, при этом каждое явление наносилось на отдельную карту. Кроме того, П. А. Бузук рассматривал распространение конкретных языковых явлений, а не особенности конкретной очерченной территории. С теоретическими и практическими исследованиями П. А. Бузука в этой области современные языковеды связывают достижения белорусской лингвистической географии.

Значение лингвистического наследия П. А. Бузука усматривается в ценности его методологических изысканий; в актуальности взглядов ученого на конкретные индоевропейские, балто-славянские, общеславянские, восточнославянские и др. языковые явления; в важности данных, полученных историком языка в ходе изучения памятников письменности и используемых для дальнейших обобщений современными языковедами; в разработке ученым основ метода лингвистической географии, на которые сегодня опираются украинские, белорусские и др. исследователи.

Ключевые слова: моделирование историко-языковых процессов, праязык, эпоха преобладания изоглосс, лингвистическая география, периодизация, хронологизация.

SUMMARY

Golub O.M. P. O. Buzuk's linguistic heritage in modern context. - Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of Candidate of Philological Sciences, 10.02.15 - General Linguistics. - Donetsk National University. - Donetsk, 2006.

The work is devoted to the study of linguistic heritage of Ukrainian and Byelorussian scholar Petro Opanasovych Buzuk (1891-1937). The achievements of the investigator are studied against the wide background of the theories of linguists who worked in the period of the end of the 19^th - 20-30s of the 20^th centuries. The main attention is given to the controversial aspects of such problems as diachronic modelling, periodization of language history etc. in P. O. Buzuk's interpretation. The evolution of the researcher's views is taken into consideration. The importance of P. O. Buzuk's linguistic work is seen in the value of his methodological studies, in the significance of scholar's views on the particular Indo-European, Balto-Slavic, Proto-Slavic, dialectal Slavic and other language phenomena; in the role of actual data, found out by the researcher in the course of studying the peculiarities of written documents, which are used by modern linguists for further generalizations; in P. O. Buzuk's role in the development of Eastern-Slavic Linguistic Geography.

Scholar's interpretation of phonetic and morphological phenomena of pre-historic and historic periods is subject to the careful analysis in the dissertation. P. O. Buzuk's role in the formation and development of Eastern Slavic Linguistic Geography is stated. With the help of analysis of scholar's methodological and applied investigations P. O. Buzuk's contribution to the development of historic and comparative Linguistics is defined.

Key words: modelling of historic linguistic processes, parent language, the epochs of predominant isoglottic lines, Linguistic Geography, periodization, chronology.

Размещено на Allbest.ru