Синтаксичні особливості авторського стилю: гендерний аспект

And what claims has Lydia--what attraction has she beyond youth, health, and good humour that could make him, for her sake, forego every chance of benefiting himself by marrying well? [42, c.161].

What do you think has happened this morning? [42, c.69].

Why should they not go on to Scotland if that had been the case?[42, c.161].

Спеціальні запитання до підмета починаються питальними займенниками “who” хто або “what” що. Вони виконують функцію підмета. Таким чином, у спеціальних запитаннях, що стосуються підмета, зберігається прямий порядок слів:

Who would have thought that she could be so thin and small? [42, c.94].

Who that knows what his misfortunes have been, can help feeling an interest in him?[42, c.113].

Розділове запитання складається з двох частин. Перша частина -- це розповідне речення у ствердній або заперечній формі, друга -- коротке загальне запитання. Відповіді на такі запитання зазвичай короткі і можуть виражати як згоду, так і незгоду з мовцем. В тексті знайдено тільки одне таке запитання:

The present always occupies you in such scenes--does it? [42, c.57].

Альтернативне запитання складається з двох загальних запитань, з'єднаних сполучником or. Такі запитання вимагають повної відповіді. В проаналізованому тексті знайдено 2 таких питання:

Is he married or single? [42, c.3].

May I ask whether these pleasing attentions proceed from the impulse of the moment, or are the result of previous study? [42, c.42].

Наказові (спонукальні) речення виражають спонукання до дії з метою виконання наказу, бажання, прохання, дозволу, поради того, хто говорить. Наказові речення мають дієслово-присудок у наказовому способі. Ці речення характеризуються відсутністю підмета. Наказові речення складають 12 речень (3%), наприклад:

Do not be afraid of my running into any excess, of my encroaching on your privilege of universal good-will [42, c.81].

Make haste, and come down this moment [42, c.94].

Pray do, my dear Miss Lucas, for nobody is on my side, nobody takes part with me [42, c.69].

В окличних реченнях висловлена думка супроводжується виявленням якихось емоцій (здивування, захоплення, радості, обурення тощо). Ці речення часто супроводжуються вигуками. Наприклад:

Oh! Single, my dear, to be sure! [42, c.3]

What congratulations will then flow in! [42, c.57]

Oh! Lizzy, why am I thus singled from my family, and blessed above them all! [42, c.202].

В даному тексті знайдено 29 (6%) окличних речень.



2.3 Класифікація речень за структурою

Згідно з структурною класифікацією у досліджуваному тексті прості речення складають 150 речень (33%) (див. Додаток Б), наприклад:

Your list of the common extent of accomplishments has too much truth [42, c.24].

They had long wished to see him [42, c.150].

Виявлено, що найвживанішим структурним типом в проаналізованому матеріалі є складні конструкції, які становлять 300 речень (67%), наприклад:

I cannot see why Mrs. Forster should not ask me as well as Lydia [42, c.134].

As she pronounced these words, Mr. Darcy changed colour; but the emotion was short, and he listened without attempting to interrupt her while she continued [42, c.113].

Просте речення відрізняється від складного наявністю тільки однієї предикативної одиниці (граматичної основи). Такі речення в свою чергу поділяються на односкладні та двоскладні. В даному тесті знайдено 134 (30%) двоскладних речень:

Mr. Bingley and Jane remained at Netherfield only a twelvemonth [42, c.224].

An union of a different tendency, and precluding the possibility of the other, was soon to be formed in their family [42, c.179].

She will make him a very proper wife [42, c.94].

Та 16 (3%) односкладних речень, серед яких 9 (2%) іменних речень:

A single man of large fortune; four or five thousand a year [42, c.3].

Neglect! [42, c.24].

Та 7 (1%) дієслівних речень:

Do not be afraid of my running into any excess, of my encroaching on your privilege of universal good-will [42, c.81].

Make haste, and come down this moment [42, c.94].

Вище зазначено, що складні речення в англійській мові поділяються на складносурядні, складнопідрядні та складні речення з різними видами зв'язку.

В проаналізованому матеріалі складносурядні речення складають 68 (15%). У досліджуваному тексті 56 (12%) складносурядних речень з'єднуються сполучниковим способом, наприклад:

His regard for her was quite imaginary; and the possibility of her deserving her mother's reproach prevented his feeling any regret[42, c.69].

Elizabeth disdained the appearance of noticing this civil reflection, but its meaning did not escape, nor was it likely to conciliate her [42, c.113].

12 (3%) складносурядних речень з'єднуються безсполучниковим способом - без сполучників та сполучних прислівників, за допомогою інтонації та розділових знаків, наприклад:

No--I cannot talk of books in a ball-room; my head is always full of something else [42, c.57].

The acknowledged lovers talked and laughed, the unacknowledged were silent [42, c.216].

Аналіз матеріалу показав, що складнопідрядні речення складають 139 (31%) речень. Складнопідрядні речення можуть вводитись двома способами:

Сполучниковим зв'язком: за допомогою сполучників підрядності та сполучних слів 112 (25%) речень. Наприклад:

It is evident that you belong to the first circles [42, c.57].

I feel as if I had never done you justice, or loved you as you deserve [42, c.81].

If you were aware, of the very great disadvantage to us all which must arise from the public notice of Lydia's unguarded and imprudent manner--nay, which has already arisen from it, I am sure you would judge differently in the affair [42, c.134].

За допомогою безсполучникового зв'язку 27 (6%) речень. Наприклад:

I assure you it is very refreshing after sitting so long in one attitude [42, c.35].

But I hope there is no strong attachment on either side [42, c.128].

And my aunt Phillips is sure it would do me a great deal of good [42, c.134].

Складні речення з різними видами зв'язку складаються з двох або більше частин з'єднаних сурядним зв'язком, від однієї з них або від кожної з них залежить одна або кілька підрядних або мають спільну підрядну частину. Таких речень в проаналізованому матеріалі налічується 93 (21%). Наприклад:

The old lady is Mrs. Jenkinson, who lives with them; the other is Miss de Bourgh [42, c.94].

We can all begin freely--a slight preference is natural enough; but there are very few of us who have heart enough to be really in love without encouragement [42, c.13].

Mary was the only daughter who remained at home; and she was necessarily drawn from the pursuit of accomplishments by Mrs. Bennet's being quite unable to sit alone [42, c.224].

Класифікація речень за характером підмета

Залежно від характеру підмета, прості речення поділяють на означено-особові, неозначено-особові та безособові.

Найбільш вживаними реченнями виявились означено-особові. Означено-особовим називається речення, підмет якого означає певну особу, предмет або абстрактне поняття, в яких підмет виражений іменником. Вони становлять 119 (93%) від загальної кількості простих речень (див. Додаток Г). Наприклад:

But I am very far from agreeing with you in your estimation of ladies in general [42, c.24].

She is perfectly amiable, and often condescends to drive by my humble abode in her little phaeton and ponies [42, c.42].

Kitty, to her very material advantage, spent the chief of her time with her two elder sisters [42, c.224].

Неозначено-особовим називається речення, присудок якого означає дію, що стосується людей загалом, будь-якої особи або неозначеної кількості людей. В таких реченнях на місці підмета вживається неозначений займенник “one” або займенник “we”, “you”, “they” у неозначено-особовому значенні. Таких речень в даному тексті знайдено всього 6 (1%), наприклад:

No one made any reply [42, c.35].

One has to deal with [42, c.68].

Безособові речення - це речення в англійській мові, що не мають суб'єкта дії. Але оскільки за правилами англійської граматики у реченні завжди має бути підмет, то його роль у таких реченнях виконує займенник “it”, який не перекладається у безособових реченнях. Таких речень в даному тексті міститься 25 (6%). Наприклад:

It is a pity![42, c.42].

Itwaslikeaknifeinherheart[42, c.161].

Висновки до розділу 2

В цьому розділі ми проаналізували стиль Джейн Остін, щоб краще зрозуміти специфіку побудови речень в тексті та їх функції та надали короткий опис її життя та творчості.

Для аналізу було взято 450 речень. Згідно структурної класифікації виявлено, що прості речення складають 33%(150) від усього матеріалу. Дослідження власне структурної класифікації речень на матеріалі англійської мови дозволило виявити, що поміж простих та складних речень домінують складні конструкції речень -- 67% (300), з яких складнопідрядні речення складають 31% (139), складносурядні складають 15% (68) і речення з різними видами зв'язку 21% (93). Складносурядні речення можуть з'єднуватись сполучниковим -- 12% (56) та безсполучниковим 3% (12) способами. Це ж саме стосується і складнопідрядних речень: сполучниковим способом 25 (112%) та безсполучниковим 6% (27).

Згідно з класифікацією за метою висловлювання в романі «Гордість та упередження було виявлено, що переважають розповідні речення - 83% (373), за ними йдуть питальні 8% (36), які в свою чергу поділяються на загальні 3% (14), спеціальні 4% (19), а розділові та альтернативні разом містять 1% (3) від усіх речень. Наказавих речень виявлено 3% (12) та окличних 6% (29).

Аналізуючи прості речення за характером підмета було виявлено, що текст містить 26% (119) означено-особових речень, 1% (6) неозначено-особових речень та 6% (25) безособових речень.



РОЗДІЛ 3. СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТИЛЮ ЧАРЛЬЗА ДІККЕНСА У РОМАНІ «ПРИГОДИ ОЛІВЕРА ТВІСТА»

В основі цього розділу наведені короткі відомості про стиль автора роману «Пригоди Олівера Твіста» Чарльза Діккенса, загальний аналіз синтаксичних конструкцій, використаних в тексті, результати дослідження побудови простих та складних речень, способів зв'язку в складносурядному та складнопідрядному реченнях а також аналіз складних синтаксичних конструкцій з сурядним і підрядним зв'язком.

3.1 Творчість Чарльза Діккенса у контексті англійської літератури ХІХст.

Англійський письменник Чарльз Діккенс увійшов у світову літературу як художник-реаліст, майстер тонкого психологічного аналізу, широкої соціальної типізації, життєрадісного гумору і нищівної сатири. Його проза стала художнім символом Англії Вікторіанської доби. Визнання прийшло до письменника вже після першого оповідання і не залишало до останніх днів, хоча сам митець, його погляди і творчість змінювалися. Секрет популярності англійського реаліста заключався у тому, що він гостро відчув зміни в житті Англії, став виразником сподівань і прагнень тисяч людей.

Ч. Діккенс (1812-1870) ще за життя набув світової слави, став загальновизнаним класиком. Його віднесли до когорти тих письменників, слава яких не згасала ні за життя, ні після смерті. Діккенс був критиком англійського суспільства, займався благодійництвом, віддавав багато сил видавничій справі й журналістиці, був чудовим оратором, обдарованим актором, спостережливим мандрівником і аматором довгих прогулянок, пристрасним організатором святкових розваг. Критики називали Ч.Діккенса великим поетом за легкість, з якою він володів словом, фразою, ритмом і образом, порівнюючи його майстерність лише із талантом Шекспіра [20, c.149].

Чарльз Діккенс народився 7 лютого 1812 року в англійському місті Портсмут. Його сім'я була багатодітною. Батько Діккенса працював портовим чиновником, тому не міг дати своїм дітям все те, в чому вони потребували. Згодом Чарльз описав у своїх творах багато з тих реалій злиднів, які йому довелося пережити особисто.

В юності Діккенс не отримав належної освіти, але все ж влаштувався працювати парламентським стенографом. Пізніше він став газетним репортером, намагався забезпечувати нормальне існування для всієї своєї родини. Але грошей постійно не вистачало[38]. Зневірений у суспільних порядках, Діккенс вбачав краще майбутнє у вихованні та розвитку моральної та чесної особистості. Тому і писав про дітей, керуючись потребою змінити і покращити умови їхнього життя, праці, освіти, виховання.

Роман «Пригоди Олівера Твіста» (1838) був написаний під впливом

вражень від «Закону про бідних» (1834). За цим законом безробітних розлучали із сім'ями силоміць, забирали до спеціальних притулків, так званих «робітних домів». Трагедія мешканців цих домів, особливо дітей, вразила Діккенса. Він збирався написати модернізований «шахрайський роман», у якому б злодії виявилися «благородними героями». Але на цей задум наклалася соціально-викривальна ідея і з'явився не зовсім звичайний пригодницький роман. У «Передмові до Олівера Твіста», написаній через три роки після першого видання роману, Діккенс підкреслив, що його головне завдання - показати «жорстоку правду», змалювати світ злодіїв і злочинців без прикрас. У даному романі він залишився вірний своїм творчим принципам.

Чарльз Діккенс помер 9 червня 1870 р. від крововиливу у мозок. Останню книгу романіст писав уже тяжко хворим. Він це розумів, і тому поспішав, сподіваючись, що здоров'я його не підведе. У квітні - травні 1870 р., не дивлячись на хворобу, письменник брав активну участь у суспільному житті країни, бував присутнім на обідах та прийомах з публічними читаннями.

Діккенса було поховано у Вестмінстерському абатстві поряд з іншими великими людьми Англії. Англія Діккенса - це цілий світ, населений багатими персонажами, які належали до різних соціальних груп. Художній метод письменника багатий і яскравий. Гумор поєднаний із сатирою, шарж із гротеском, комічні описи з ліричними відступами, голосом письменника-проповідника. Діккенс вивів у світ галерею рельєфних, сатирично окреслених образів [20, c.151].

3.2 Класифікація речень за метою висловлювання

Для аналізу речень з художнього твору «Пригоди Олівера Твіста» англійського письменника Чарльза Діккенса з метою визначення їх вживаності було вибрано 450 речень. Було розглянуто речення згідно трьох класифікацій: за метою висловлювання, за структурою та за характером підмета.

Як було вже зазначено, залежно від мети висловлювання речення можуть бути: розповідні, питальні, наказові та окличні (див. Додаток А).

Основну частину проаналізованого тексту складають розповідні речення, які містять у собі повідомлення про явища і предмети оточуючої дійсності або відповідь на запитання. Вони становлять 331 одиниць (74%). Наприклад:

Spirits were produced,in consequence of one of the young ladies complaining ofa coldness in her inside; and the conversation took a veryconvivial and improvingturn[43, c.100].

He hurried through several alleys and streets, and at length turned into one, lighted only by a single lamp at the farther end [43, c.214].

He took some bread and meat; and as he drank a draught of beer, heard the firemen, who were from London, talking about the murder [43, c.572].

Питальне реченнямістить у собі якесь запитання, покликане отримати інформацію, про щось дізнатися. Ми вияснили, що автор використовує 49 (11%) речень цього типу. В англійській мові існує чотири типи питальних речень: загальні, спеціальні, розділові й альтернативні.

Загальні питання потребують короткої відповіді. Порівняно з іншими видами, ці питання можна зустріти в тексті найбільше 23 (5%). Наприклад:

Do you think Nancy and me has got nothing else to do with our precious time but to spend it in scouting arter, and kidnapping, every young boy as gets grabbed through you?[43, c.180].

Has any communication from the great nobs produced this sudden anxiety on your part to be gone?[43, c.413].

Спеціальне запитання вимагає повної відповіді. За формою воно нагадує загальне питання, перед яким стоїть одне з питальних слів. Таких запитань в проаналізованому тексті міститься 17 (4%). Наприклад:

How should you like to grow up a clever man, and write books, eh?[43, c.152].

When would they be, Mr. Bumble?[43, c.261].

Why should we prolong this painful interview?[43, c.409].

Розділові запитання являють собою стверджувальне чи заперечне розповідне речення, до якого приєднане коротке загальне запитання. Відповідь на такі запитання коротка. В проаналізованому тексті налічується 9 (2%). Наприклад:

I suppose yer the new boy, ain't yer?[43, c.48].

There are a good many books, are there not, my boy?[43, c.152].

Too bad, isn't it, Oliver?[43, c.413].

Альтернативне питання або як його ще називають питання вибору, утворює собою два загальні питання, об'єднаних сполучником or. Відповідь на таке запитання дається повна. Ч. Діккенс практично не використовує цей тип питань у своєму творі, тому що в проаналізованому тексті їх не виявлено.

Наказовими називаються речення, що у формі наказу, застереження, запрошення, заклику виражають волю мовця з метою вплинути на інших або намір до дії самого мовця. Спонукання найчастіше виражається дієсловами наказового способу і неозначеною формою. В своєму творі автор вживає 33 (7%) таких речення. Наприклад:

Don't put on an injured look at the question; you've done itmany a time[43, c.167].

Don't be afraid, Oliver, you shall come back to us again [43, c.227].

Wait quietly only one instant, while I speak to aunt[43, c.327].

Come, come, my love, remember who this is who waits to clasp you in his arms, poor child![43, c.619].

Речення, які можуть вимовлятися підвищеним тоном з особливою інтонацією, називаються окличними, в кінці яких ставиться знак оклику. Окличні речення можуть виражати: здивування, іронію, розгубленість, сумнів, невпевненість, упевненість; жах, злість, гнів, жаль, ніжність, любов, захоплення, докір, осуд, погрозу, наказ, заклик, прохання та ін. В проаналізованому тексті їх налічується близько 37 (8%). Наприклад:

What would his mother feel if she had sat by him as I have, and could see him now![43, c.124].

He has brought me to this lonely place to murder me![43, c.246].

He didn't make a very desperate resistance, miss![43, c.327].

God, how the sun poured down upon the very spot![43, c.563].

3.3 Класифікація речень за структурою

Під час дослідження структурної класифікації речень в англійському романі «Пригоди Олівера Твіста» виявлено, що найвживанішим структурним типом в проаналізованому матеріалі є складні конструкції, які становлять 284 (63%), наприклад:

The terrible descriptionswere so real and vivid, that the sallow pages seemed to turn red with gore; and the words upon them, to be sounded in his ears, as if theywere whispered, in hollow murmers,by the spirits of the dead[43, c.230].

The dog growled again; and licking his lips, eyed Oliver as if he were anxious to attach himself to his windpipe without delay [43, c.175].

Прості речення складають 166 (37%) від всіх проаналізованих речень. Наприклад:

They had been beaten, and starved, and shut up together, many and many a time [43, c.78].

In fact, Mrs. Corney was about to solace herself with a cup of tea [43, c.259].

Простим називається речення, в якому є тільки одна граматична основа (предикативний центр). Такі речення в свою чергу поділяються на односкладні та двоскладні (див. Додаток В).

Просте речення, у якому наявні обидва головні члени (підмет і присудок), називається двоскладним. В даному тесті знайдено 139 (31%) двоскладних речень:

The successof Mr. Sowerberry's ingenious speculation, exceeded even his most sanguine hopes[43, c.62].

Their quick ears caught the sound of an approaching footstep [43, c.384].

A father, sister, and mother, were gained, and lost, in that one moment [43, c.619].

Односкладним називається речення, у якому наявний лише один із головних членів -- або підмет, або присудок (27, 6%). Односкладні речення можуть бути іменними та дієслівними. 9 (2%) речень в проаналізованому тексті складають іменні. Це такий тип речень, в якому головна частина виражена через іменник:

Anti-porochial weatherthis, ma'am[43, c.261].

The trouble![43, c.361].

All in two months![43, c.424].

18 (4%) від загальної кількості речень складають дієслівні речення, в яких головна частина виражена через дієслово, а саме інфінітив або герундій. Наприклад:

To--to--stop there, sir?[43, c.227].

Don't be afraid![43, c.152].

Now listen to me [43, c.274].

Два або більше простих речень в англійській мові можуть бути об'єднані в одне складне, що б виражало загальну думку. Складні речення поділяються на складносурядні, складнопідрядніта складні речення з різними видами зв'язку.Складносурядні речення в англійській мові в англійській мові складаються з рівноправних за значенням простих речень, що не залежать одне від іншого. В проаналізованому матеріалі такі речення складають 57 (13%). У досліджуваному тексті 42 (10%) складносурядних речень з'єднуються сполучниковим способом, наприклад:

They were not exactly pretty, perhaps; but they had a great deal of colour in their faces, and looked quite stout and hearty [43, c.100].

The former now held out his hand to Harry Maylie; and hearty salutations were exchanged between them [43, c.393].

15 (3%)складносурядних речень з'єднуються безсполучниковим способом - без сполучників та сполучних прислівників, за допомогою інтонації та розділових знаків, наприклад:

I beg your pardon, sir,did you knock?[43, c.48].

Don't put on an injured look at the question; you've done it many a time [43, c.167].

He was degraded in their eyes;he had lost caste and station before the very paupers; he hadfallen from all the height and pomp of beadleship, to thelowest depth of the most snubbed hen-peckery[43, c.424].

В складнопідрядному реченні складові частини нерівноправні, одне з простих речень пояснює інше. Другорядне, залежне речення, називається підрядним, а основне за змістом - головним.Аналіз матеріалу показав, що складнопідрядні речення складають 146 (32%). речень. В проаналізованому тексті складнопідрядні речення вводяться двома способами:

Сполучниковим зв'язком: за допомогою сполучників підрядності та сполучних слів 130 (29%) речень. Наприклад:

When he reached home Mrs. Maylie was sitting in the little parlour[43, c.384].

I hope I may have good cause to do so[43, c.413].

It's very true, you're matron here, my dear [43, c.424].

I don't think it will, in the slightest degree, interfere with our proceedings [43, c.495].

За допомогою безсполучникового зв'язку16 (3%) речень. Наприклад:

You musn't say you saw me, Dick[43, c.78].

I wonder they don't murder you![43, c.139].

I think I would rather read them, sir [43, c.152].

I'm sure we have all onus a great deal to be grateful for![43, c.259].

У складному реченні можуть поєднуватися різні види зв'язку: сурядний і підрядний, сполучниковий і безсполучниковий. Одні частини таких речень з'єднуються сполучниками сурядності, інші -- сполучниками підрядності та сполучними словами або взагалі безсполучниковим зв'язком. В проаналізованому тексті нараховується 81 (18%) таких речень, наприклад:

A child was weeding one of the little beds; as he stopped, he raised his pale face and disclosed the features of one of his former companions[43, c.78].

He passed near an engine where some men were seated, and they called to him to share in their refreshment [43, c.572].

We are going into the country, and my aunt intends that you shall accompany us [43, c.361].



3.4 Класифікація речень за характером підмета

Залежно від характеру підмета, розрізняють означено-особові, неозначено-особові та безособові речення.

Аналіз показав, що найбільш вживаними реченнями є означено-особові. Вони становлять 155 (35%) від загальної кількості речень. Означено-особовим називається речення, підмет якого означає певну особу, предмет або абстрактне поняття, в яких підмет виражений іменником (див. Додаток Г). Наприклад:

Oliver had been too often subjected to the process to which the very expressive monosyllable just recorded bears reference, to entertain the smallest doubt that the owner of the voice, whoever he might be, would redeem his pledge, most honourably[43, c.48].

The bewildered butler gazed from them towards Oliver, and from Oliver towards Mr. Losberne, with a most ludicrous mixture of fear and perplexity [43, c.356].

He looked suspiciously about him, for the men were conversing in groups, and he feared to be the subject of their talk [43, c.572].

Неозначено-особовим називається речення, присудок якого означає дію, що стосується людей загалом, будь-якої особи або неозначеної кількості людей. В таких реченнях на місці підмета вживається неозначений займенник “one” або займенник “we”, “you”, “they” у неозначено-особовому значенні. В даному тексті відповідного типу речень немає.

Безособові речення - це речення в англійській мові, що не мають суб'єкта дії. Але оскільки за правилами англійської граматики у реченні завжди має бути підмет, то його роль у таких реченнях виконує займенник “it”, який не перекладається у безособових реченнях. Таких речень в даному тексті міститься 11(2%). Наприклад:

It seemed like quiet music for the repose of the dead [56, c.246].

It was too cold [56, c.495].

Висновки до розділу 3

В цьому розділі ми проаналізували стиль Чарльза Діккенса, щоб краще зрозуміти специфіку побудови речень в тексті та їх функції. Чарльз Діккенс - Один з найзнаменитіших англомовних романістів, прославлений творець яскравих комічних характерів і соціальний критик.Проза Ч.Диккенса пронизана дотепністю, що вплинула на оригінальність національного характеру і способу мислення, відомого в світі, як «англійський гумор».

Для аналізу було взято 450 речень з роману «Пригоди Олівера Твіста». Згідно структурної класифікації виявлено, що прості речення складають 37% (166) від усього матеріалу, з яких 6% (27) - односкладні, а 30% (134) - двоскладні. З односкладних речень переважають дієслівні 4% (18), іменні ж становлять 2% (9). Дослідження дозволило виявити, що як і впопередньому розділі, поміж простих та складних речень домінують складні конструкції речень - 63% (284), з яких складнопідрядні речення складають 32% (146), складносурядні складають 13% (57) і речення з різними видами зв'язку 18% (81). Складносурядні речення можуть з'єднуватись сполучниковим - 10% (42) та безсполучниковим 3% (15) способами. Це ж саме стосується і складнопідрядних речень: сполучниковим способом 29% (130) та безсполучниковим 3% (16).

Згідно з класифікацією за метою висловлювання в романі «Гордість та упередження було виявлено, що переважають розповідні речення - 74% (331), за ними йдуть питальні 11% (49), які в свою чергу поділяються на загальні 5% (23), спеціальні 4% (17), розділові 2% (9), альтернативних питань автор не використовує в тексі. Наказових речень виявлено 7% (33) та окличних 8% (37).

Аналізуючи прості речення за характером підмета було виявлено, що текст містить 35% (155) означено-особових речень та 2% (11) безособових речень. Автор не використовував неозначено-особовий тип речень в своєму творі.

ВИСНОВКИ

Одним з основних і важливих питань сучасного мовознавства є вивчення особливостей синтаксису в англійській мові.

Матеріал, викладений у даному дослідженні, дозволяє зробити висновок, що синтаксис -- це розділ граматики, що вивчає граматичну будову словосполучень та речень у мові.Первісно синтаксис не був складовою граматики, яку розуміли як письмо, згодом як орфографію, синоніміку, філософію, літературознавство. Відтак перші граматики дають мало відомостей про синтаксичну термінологію. Ми визначили, що основними завданнями синтаксису євивчення зв'язку між словами в межах словосполучень та вивчення речення, як структурної одиниці.Особливість синтаксису полягає також у тому, що в процесі мовлення мовець постійно створює нові речення.Таким чином, у синтаксисі наочно проявляється творчий аспект мови, і тому синтаксис часто визначають як розділ граматики, що вивчає породження мовлення з обмеженої множини слів,необмеженої безлічі речень і текстів.

В даній курсовій роботі висвітлено такі поняття як одиниці синтаксису, фразеологізми в англійській мові та їх класифікація. Основну увагу ми приділили детальному вивченню речень та їх типів. Ми класифікували речення відповідно до їхньої структури, мети висловлювання та характеру підмета. Досліджено, що всі речення англійської мови можуть бути простими, складносурядними, складнопідрядними та з різними видами зв'язку. Відповідно до класифікації за метою висловлювання речення можуть бути розповідні, питальні, спонукальні та окличні. А також за характером підмета розрізняють особові, неозначено-особові та безособові речення.

В основі нашого дослідження лежить порівняння типів речень використаних в романах англійських письменників ХІХст., а саме «Гордість та упередження» Джейн Остін та «Пригоди Олівера Твіста» Чарльза Діккенса. З кожного твору було взято по 450 речень. Речення було проаналізовано згідно трьох класифікацій: за метою висловлювання, за структурою та за характером підмета. За структурою речення поділяються на прості та складні. Дослідження складних речень засвідчило їх частотність у використанні письменниками. У Чарльза Діккенса вони становлять 63% від усього матеріалу, а в Джейн Остін - 67%. Автори надають перевагу складнопідрядним реченням. В текстах можна зустріти складнопідрядні та складносурядні речення, які з'єднуються сполучниковим та безсполучниковим зв'язком. Аналіз показав, що обом авторам притаманне використання складних речень з сполучниковим зв'язком. Їх кількість коливається в межах: складнопідрядні - 25% - 29%; складносурядні - 12% - 10%. Щодо складних речень з різними видами зв'язку, то в даному матеріалі вони дуже довгі і складаються з багатьох простих речень, особливо в Ч.Діккенса вони могли займати цілі абзаци.

За своєю структурою прості речення поділяються на односкладні та двоскладні. Переважають другі, які становлять близько 30% в обох текстах. Щодо односкладних речень, то Ч.Діккенс використовує їх більше (6%) ніж Дж.Остін (3%). Згідно класифікації речень за характером підмета, ми можемо простежити, що переважають означено-особові речення: Ч.Діккенс 35%; Дж.Остін 26%. Але існують деякі відмінності в стилі написання романів. Ч.Діккенс не використовує неозначено-особові речення в своєму романі, в той час як в творі «Гордість та упередження» можна зустріти декілька таких речень (1%).

В процесі дослідження виявлено, що згідно з класифікацією речень за метою висловлювання, переважають розповідні речення. Вони становлять 83% - 74%від загальної кількості. Щодо питальних речень, то Ч.Діккенс вживає їх в більшій кількості 11% ніж Дж.Остін 8%, але в нього відсутній один з підтипів - альтернативне питання. Можна було прослідкувати використання наказових та окличних речень письменниками для емоційного забарвлення тексту, особливо в діалогах. Хоча Ч.Діккенс більше використав наказових речень 7% ніж Дж.Остін.

Отже, на основі даного матеріалу, ми можемо побачити, що стиль написання романів жінками та чоловіками письменниками ХІХ суттєво не різниться. Згідно загальним правилам англійської мови переважають розповідні та означено-особові речення. Найменшу увагу приділяють неозначено-особовим реченням.

У перспективі запропоновані класифікації речень можуть бути використані для вирішення конкретних граматичних проблем, зокрема таких, як проблема артикля, ієрархії синтаксичних структур у реченні, типів присудка тощо. Також можуть бути поглиблені деякі теоретичні положення, на яких ґрунтується ця класифікація, зокрема такі одвічні мовознавчі проблеми, як проблема взаємовідношення між мовою і мисленням та між мовою і мовленням. У практичному плані класифікації можуть бути застосовані для вивчення не лише писемного, але й усного, спонтанного мовлення.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языков / В.Д.Аракин - М.: Просвещение,1989. - 256 с.

Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка: Учеб.для ин-тов и фак. иностр. яз. -- 3-е изд., перераб. и доп. -- М.: Высш. шк., 1986. -- 295 с., ил. -- На англ. яз.

Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка /И.В.Арнольд - Л.: Просвещение,1973. - 300 с.

Балашова С.П. Теоретична граматика англійської мови / С.П. Балашова -Л.: ЛДУ, 1983. - 219 с.

Баран Я.А. Фразеологія: знакові величини. Навчальний посібник для студентів факультетів іноземних мов / Я. Баран, М. Зимомря,

О. Білоус, І. Зимомря - Вінниця: Нова книга, 2008. - 256 с.

Бархударов Л.С. Структура простого предложения современного английского язика / Л. С. Бархударов. - М.: Высшая школа, 1966. - 250с.

Беловольская Л. А. Синтаксис словосочетания и простого предложения / Л. А. Беловольская - М.:Вища школа, 2001. - 55 с.

Бенвенист Э. Г. Общая лингвистика / Э. Г. Бенвенист - М.: Прогресс,1974.- 365 с.

Бєляєва М.А. Граматика англійської мови / М.А. Бєляєва - М.: Вища школа, 1984. - 300 с.

Бондарко А. В. Теория функциональной грамматики. Персональность. Залоговость. - С.Петербург: Наука, 1991. - 370с.

Бородіна Г. І. Англійська мова/ Г. І. Бородіна - К.: Вища школа, 1994. - 205 с.

БочароваМ. В. Theoretical English grammar. Part 2. Syntax: Учебно-методическое пособие для вузов / Бочарова М. В. - Воронеж, 2007. - 40 с.

Булаховський Л.А. Курс русского литературного языка. - Т.1. / Л. Булаховський - М., 1989. - 214 с.

Верба Л.Г. Грамматика современного английского языка/ Л.Г. Верба - Киев: Логос, 2001. - 366 с.

Виноградов В. В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке / В. Виноградов, А. Шахматов - М. - Л.: «Гослитиздат». - 1947. - 339 - 384 с.

Виноградов В.В. Русский язык: Грамматическое учение о слове/ В.В.Виноградов - М.: Высшая школа, 1986. - 784 с.

Гениева, Е.Ю. Английская литература / Е.Ю. Гениева, М. Урнов // История всемирной литературы: в 9 т. М.: Наука, 1989. - 138 с.

Гениева, Е.Ю. Джейн Остен (1775-1817) / Е.Ю. Гениева // Джейн Остен: библиогр. указ. / сост. и авт. вступ. ст. Е.Ю. Гениева; Всесоюз. гос. Б-ка иностр. лит-ры. М.: Книга, 1986. - 871 с.

Гороть Є. І. Синтаксис сучасної англійської мови : навч. посіб. / Є. І. Гороть, Т. М. Кухарук, Л. К. Малімон, А. А. Семенюк, О. М. Торосян; МОНМС України, Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. - 304 с.

Давиденко Г.Й. Історія зарубіжної літератури ХІХ - початку ХХ століття: навч. посібник. [для студ. вищ. навч. закл.] / Г.Й.Давиденко, О.М.Чайка - [2-ге вид.]. - К.: Центр учбової літератури, 2007 - 400с.

Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис / Загнітко А. П. - Донецьк: Дон ДУ, 2001. - 662 с.

Иртеньева Н.С. Теоритическая граматика английского язика/ Н.С Иртеньева - М.: Высшая школа, 1969.- 327 с.

Каушанская В. Л. Грамматика английского язика / В. Л.Каушанская, Р. Л. Ковнер, О. Н. Кожевникова, Е. В. Прокофьева, З. М. Райнес, С. Е. Сквирская, Ф. Я. Цырлина- Ленинград: Просвещение, 1973. - 381 с.

Кобрина Н.А., Корнеева Е.А. и др. Грамматика английского языка: Морфология. Синтаксис - Грамматика английского языка: Морфология. Синтаксис. Учебное пособие для студентов педагогических институтов и университетов по специальности № 2103 "Иностранные языки". - СПб., СОЮЗ, 1999. - 496 с.

Кочерган М. П., Вступ до мовознавства: Підручник. - 2-ге видання / М. П. Кочерган. - К.:ВЦ "Академія", 2006. - 368 с. (Альма-матер).

Кутузов Л. Ф. Практическая грамматика английского язика / Л. Ф. Кутузов - М.: Вече, 1998. - 232 с.

Мамрак А. В. Вступ до теорії перекладу: навчальний посібник / Мамрак А. В. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 304 с.

Меркулова Т. К. Складне речення. Практична граматика англійської мови для студентів 4 курсу : навчальний посібник з граматики англійської мови для студентів 4 курсу факультету іноземних мов / Т. К. Меркулова, О. В. Шпак - Х: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. - 64 с.

Микитюк О. Р. Формування української граматичної термінології /

О. Р. Микитюк // Дослідження з лексикології і граматики української мови. Сер.: Філологічна. - 2011. - Вип. 10. - С. 176 - 183.

Попова І. С. Словоформа в системі синтаксичних одиниць сучасної української мови / І. С. Попова // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філологічна. - 2013. - Вип. 39. - С. 91-93.

Попова І. С. Фундаментальні категорії синтаксису української мови у формально-граматичному та метамовному аспекті: автореф. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / І. С. Попова. - Чернівці, 2012. - 40 с.



ДОДАТОК А

Класифікація речень за метою висловлювання на основі романів Джейн Остін «Гордість та упередження» та Чарльза Діккенса «Пригоди Олівера Твіста»



ДОДАТОК Б

Класифікація речень за структурою на основі роману Джейн Остін

«Гордість та упередження»

ПРОСТІ 33%	СКЛАДНІ 67%
односкладні 3%	Двоскладні 30%	Складносурядні 15%	Складнопідрядні 31%	Різні види зв'язку 21%
Іменні 2%	Дієслівні 1%		спол. 12%	безспол. 3%	спол. 25%	безспол. 6%



ДОДАТОК В

Класифікація речень за структурою на основі роману Чарльза Діккенса

«Пригоди Олівера Твіста»

ПРОСТІ 37%	СКЛАДНІ 63%
односкладні 6%	Двоскладні 31%	Складносурядні 13%	Складнопідрядні 32%	Різні види зв'язку 18%
Іменні 2%	Дієслівні 4%		спол. 10%	безспол. 3%	спол. 29%	безспол. 3%



ДОДАТОК Г

Класифікація речень за характером підмета на основі романів

«Гордість та упередження» та «Пригоди Олівера Твіста»

Размещено на Allbest.ru

...