Риторика як класична основа системи освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

1. Феофан Прокопович - видатний слов'янський оратор

2. Академічне красномовство

3. Рецензія на промову академічного оратора (виступ Стіва Джобса перед випускниками Стенфорда (2005 р.))

4. Слово - зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати (М. Рильський)

5. Дібрати афоризми (5-6), які б вказували на красу, силу, завдання красномовства

6. Культура невербального спілкування в політиці (на прикладі Барака Обами)

Література



1. Феофан Прокопович - видатний слов'янський оратор

Феофан Прокопович (1681--1736) -- видатний український вчений, оратор, письменник, політичний і громадський діяч. Один із засновників стилю українського бароко з його демократичним характером, зв'язком з народною творчістю, умілим використанням культурної спадщини.

Виходець із середніх верств суспільства, рано втратив батьків, виховувався у дядька. Закінчивши Київську академію, продовжував навчання в Польщі та Римі. Завдяки своєму ораторському таланту згодом досягає вищих посад держави, стає, по суті, правою рукою Петра І, його радником, главою «Ученої дружини». З 1706 року Ф. Прокопович -- професор риторики Київської академії, курс якої у той час розглядався як унікальна наука про слово взагалі. Риторика вважалася «царицею душ», «княгинею мистецтв». Спадщину видатного українського просвітителя високо цінували Пушкін, Сумароков, Фонвізін та ін.

Підручник риторики, який створив Ф. Прокопович, увібрав у себе прогресивні ідеї Арістотеля і складався з десяти книг:

Книга І. Загальні вступні настанови.

Книга II. Про підбір доказів і про ампліфікацію.

Книга III. Про розташування матеріалу.

Книга IV. Про мовностилістичне оформлення.

Книга V. Про трактування почуттів.

Книга VI. Про метод писання історії і про листи.

Книга VII. Про судовий і дорадчий рід промов.

Книга VIII. Про епідиктичний, або прикрашувальний, рід промови.

Книга IX, Дещо про священне красномовство.

Книга X. Про пам'ять і виголошування.

Метод риторики автор вбачав у тому, щоб навчити, як у промові за допомогою оволодіння мистецтвом слова дати відповіді на важливі запитання й переконати, що ці відповіді є правильними. Джерелами красномовства він вважав природу, талант, освіту, тренування, наслідування. Учений обстоював принцип античної класичної естетики про відповідність словесного вираження ідейно-емоційному змісту. У своєму курсі риторики він писав про чесноти ритора, який повинен вміло розпочинати виклад, бути поважним у повчанні, дотепним у розважанні, сильним і багатослівним у зворушенні, і, нарешті, підбирати стиль не на свій розсуд, а згідно з вимогами справи і часу.

Творчо використовуючи досягнення античної риторичної науки, Ф. Прокопович розробляє вчення про три стилі:високий, квітчастий і низький.

Завдання і мета високого стилю -- хвилювати аудиторію, для чого слід підбирати емоційні, величні способи викладу: часті метафори, піднесені фігури.

Квітчастий стиль має приносити насолоду, для чого вживаються гарні способи вислову: часті тропи, помірковані сентенції, дотепні вислови.

Низький стиль «служить для повчання і вживається у розповідях, якими ми повчаємо інших. Він виключає сильні емоції, рідко вживає фігури, тропи, буденні справи. Повчання вимагає низького стилю, роз-веселення -- середнього, а зворушення -- високого».

Феофан Прокопович -- автор славнозвісного «Букваря», за яким вчилися українці, росіяни, білоруси, молдавани, грузини, серби, болгари, греки та інші. Він закликав учених академії до формування самостійного мислення, мріяв про генерацію українських «знавців, а не крамарів науки» ². Учений володів багатьма мовами, писав українською, латинською, російською, старослов'янською, німецькою, англійською, французькою, шведською, польською мовами. Така полілінгвістична культура і сьогодні вражає.

Останніми передсмертними словами просвітителя були такі: «О, голово, голово, розуму впившись, куди ся прихилиш?»

Великий російський вчений М. Ломоносов як студент Києво-Могилянської академії був знайомий з риторичними працями її професорів. Знав він і «Риторику» Ф. Прокоповича, про що свідчать виправлення у ній та інші матеріали.

2. Академічне красномовство

Академічне красномовство - це ораторська діяльність науковця та викладача, який доповідає про результати дослідження або популяризує досягнення науки. Воно застосовується у шкільній (різних рівнів) і науковій аудиторіях. Слово походить від грецького оскосбфіа - так називалися сади, поблизу Афін, що начебто належали міфічному героєві Академу. Згодом цим словом назвали філософську школу, засновану Платоном у IV ст. до н. е. саме в цій місцевості.

Античне академічне красномовство було ще дуже невимушеним - так, Арістотель міг читати лекції під час прогулянок з учнями. Проте з часом школа ставала все більш регламентованою і до V ст. н. е., усталився навіть тип лекції. В Європі академічне красномовство почало динамічно розвиватися в середньовічних університетах. Воно існувало тоді в лоні схоластики, що успадкувала від античної софістики інтерес до умоглядних речей (лекція та диспут були домінуючими формами).

Але особливого розквіту набуло воно в післяренесансний період, коли наука, звільнившись від схоластичних моделей, почала широко проникати у світ матеріальних явищ і описувати його.

Ускладнюється робота вищої та середньої шкіл, виникає наукова педагогіка (Ян Амос Коменський). Усе це стало найсуттєвішим чинником у процесі формування сучасної системи академічного красномовства.

В Україні зародження академічного красномовства пов'язано з функціонуванням Острозької школи та Києво-Могилянської Академії, хоча релікти схоластики тут ще були дуже відчутні. Згодом воно розвивається у стінах кількох університетів (Київського, Львівського, Харківського та ін.). Щоправда, лише у XX ст. українська мова набуває в цій дідині прав громадянства (особливо якщо йдеться про епоху здобуття незалежності). Видатними представниками українського академічного красномовства були М. Максимович, М. Костомаров, В. Єрмаков та ін.

Головні риси академічного красномовства - доказог вість, бездоганна логічність, точність мислення, чітка термінологія, позбавлена будь-якої двозначності. Наука, як відомо, є точним описом реальних і матеріальних явищ світу. Науковий опис цих явищ в усній мові і живить академічне красномовство. Не менш суттєво, що результати, наукових досліджень мають бути донесені до громадськості (не кажучи вже про студентів та учнів) у дещо спрощеній (адаптованій) формі. Водночас учні школи та студенти повинні опанувати мову науки, її термінологію та спосіб викладу. Звичайно, ідеалом наукової лекції є виклад, адекватний складності об'єкта дослідження. Тому виступи видатних учених перед професійною аудиторією часто важкодоступні навіть вченим-початківцям, не кажучи вже про школярів або широке коло слухачів. Адаптації матеріалу відповідно свідомості учнів сприяє використання різноманітних наочних технічних засобів. [2, c. 31].

Лектор-професіонал не замикається на предметі своєї науки, а дбає про міжпредметні зв'язки, оскільки будь-яка галузь науки існує не ізольовано, вона пов'язана з іншими галузями знання. Наприклад, викладач риторики не може не апелювати до історії, філософії, релігієзнавства, літературознавства і т. п.

До жанрів академічного красномовства належать:

наукова доповідь;

наукове повідомлення;

наукова лекція (вузівська та шкільна);

реферат, виступ на семінарському занятті, науково-популярна (публічна) лекція, бесіда.

Академічне красномовство поділяється на три різновиди:

власне академічне (наукова доповідь, реферат, огляд);

вузівське красномовство (лекція);

шкільне красномовство (розповідь, бесіда, опис тощо) [1, c. 26].

Лекція ? основний жанр академічного красномовства. Це монологічний вид виступу, але погано, якщо лекція перетворюється тільки на монолог викладача без зворотного зв'язку з аудиторією. Аудиторія повинна не тільки слухати, а й активно сприймати матеріал. Для цього існує певна система прийомів: наприклад, проблемний виклад теми, коли лектор не дає готових оцінок, а розглядає різноманітні точки зору, які існують у науці, що можуть навіть суперечити одна одній ? це провокує інтерес слухачів до матеріалу та їх розумову активність. прокопович оратор спілкування афоризм

У рамках кожної наукової дисципліни можна формувати цикл лекцій, які відповідатимуть загальнодидактичним принципам поступовості та дозованості навчання (вступні, узагальнюючі, оглядові та ін.). Дуже важливо, щоб лектор пов'язував новий матеріал з уже вивченим; до лекції можна вводити елементи діалогу з аудиторією (наприклад, коли треба пригадати, що вивчалося на попередніх заняттях).

Вчені спеціально читають лекції і для широкої аудиторії. В епоху масових комунікацій, завдяки використанню радіо й телебачення, ця форма пропаганди наукових знань набуває особливого резонансу.

Досвідчені викладачі широко використовують також різноманітні форми діалогу зі слухачами: колоквіум, дискусію, диспут, усну рецензію, обговорення. Деякі з цих жанрів мають письмові аналоги: наукова доповідь ? стаття, усна рецензія ? письмова рецензія тощо. Однак на письмі автор пов'язаний законами писемної форми ? він не може жестикулювати, висловлювати свої емоції, робити паузи. В аудиторії ж оратор може вдаватися до різних засобів впливу на слухачів, до акторських прийомів включно [2, c. 32-35].



3. Рецензія на промову академічного оратора (виступ Стіва Джобса перед випускниками Стенфорда (2005 р.))

Стів Джобс виступив з промовою «Залишайтеся голодними, залишайтеся безрозсудними» перед випускниками Стенфордського університету 12 червня 2005 року. Її стиль і зміст сильно відрізнялися від його презентацій продуктів Apple, але вона гідна нашого розгляду.

Важливі елементи цієї чудової мови включають:

відкритість,

просту класичну структуру,

Правило Трьох,

багаті мовні звороти

повторювану тему народження, смерті, відродження.

Сильне початок: похвала і смиренність

Джобс починає свою промову з компліменту для аудиторії: «Для мене велика честь бути з вами сьогодні на врученні дипломів одного з найкращих університетів світу». Далі, він показує смиренність, визнавши те, що він не закінчував коледж. Всього в декількох реченнях він створює позитивний настрій аудиторії до себе і підвищує її сприйнятливість до свого повідомлення.

Розмовний стиль мовлення

Порівняйте фрази «Стівен Возняк і я заснували Apple» з «Віз і я заснували Apple»

1. Перша фраза - формальна і створює уявлення про двох підприємців, які заснували Apple

2. Друга фраза - неформальна і створює уявлення про двох близьких друзів. Джобс вибрав розмовний стиль мовлення і це мудрий вибір. Його аудиторія складається з випускників, чиє завершення навчання часто означає різні подальші життєві шляхи близьких друзів.



Проста структура та пропозиції

Джобс дотримується простий і традиційної структури мови: вступ, потім три історії і висновок. Він веде аудиторію протягом 14 з половиною хвилин, використовуючи прості речення:

«Сьогодні я хочу розповісти вам три історії»

«Перша історія - про з'єднання крапок»

«Моя друга історія - про любов і втрати»

«Моя третя історія - про смерть»

Паузи та узгодження часу

Джобс використовує ефектні паузи після і, особливо, після ключових точок, дозволяючи аудиторії їх осмислити.

Для прикладу він завершує свою першу історію, явно посилаючись на вірш «The road not taken» Роберта Фроста «even when it leads you off the well-worn path ... and that will make all the difference.» Це супроводжується шістьма секундами мовчання.

Ці слова повні гумору, але я відчував, що комедійна складова як-би відсутнє. Можливо, це було його навмисної метою імітувати академічного оратора? Незважаючи на це, узгодження часу було відсутнє в деяких кульмінаційних моментах.

Наприклад, розглянемо його фразу «Я навіть не знав, що таке підшлункова залоза». (10:07) Тут є лише невеликий натяк на акцент, і ніякого натяку на паузу, до чи після. Але я хотів би сказати більше. Це особливий, напружений момент в мові, і ця фраза допомагає аудиторії звільниться від стресу сміхом.

А півтори хвилини по тому він робить ще більш прекрасний трюк, впорскуючи дозу гумору в суть такого серйозного пункту: «Ніхто не хоче вмирати. Навіть люди, які хочуть потрапити на небеса не хочуть вмирати ». (11:40). Узгодження часу проявляється тут дуже добре.



Правило Трьох

Джобс будує свою промову на Правилі Трьох, і він застосовує правило трьох в багатьох пропозиціях і абзацах.

«Я дізнався [1] про serif і sans serif, [2] про різні відступи між комбінаціями букв, [3] про те, що робить прекрасну типографіку прекрасною» (3:39)

«Вона була [1] красивою, [2] історичною, [3] майстерно витонченою ...» (3:47)

«Заснував компанію NeXT, іншу компанію, названу, Pixar і закохався в дивовижну жінку» ... (7:16) - Джобс слід принципом про трьох реченнях, тим самим підкреслення, як важлива кожна їх частина

«Чуже думка, вся ця гордість, вся ця боязнь збентеження або провалу»

«Це означає спробувати сказати своїм дітям те, що б ти сказав за наступні 10 років. Це означає переконатися в тому, що все благополучно улаштовано, так, щоб твоїй родині було наскільки можна легко. Це означає попрощатися. »(10:28)

«Не витрачайте його (час) на життя чийсь чужий жізнью.Не потрапляйте в пастку догми, яка говорить жити думками інших людей. Не дозволяйте шуму чужих думок перебити ваш внутрішній голос »(12:18)

Деякі з прикладів є прикладами прийому анафори - повторення слова чи фрази на початку пропозиції або положення.

Достаток мовних зворотів

Джобс використовує велику кількість мовних зворотів у своїй промові:

Антитези - фігура мови, яка використовується як зіставлення контрастних слів часто в паралельній структурі. Джобс використовує кілька дуже потужних прикладів.

«Якби я не відрахувався, я б ніколи не записався» (4:34)

«Ви не можете з'єднати крапки, дивлячись уперед; ви можете з'єднати їх тільки озираючись у минуле »(4:40)

«Смерть, напевно, найкращий винахід Життя» (11:55)

Синтаксичний паралелізм (й інші приклади анафори)

«Моя прийомна мати - НЕ випускниця коледжу, а мій батько ніколи не був випускником школи» (10:38)

Анадіплосіс (повторення фрази з кінця одного речення та з початку іншого)

«Єдиний спосіб бути повністю задоволеним -робити те, що по-вашому є великою справою. І єдиний спосіб робити великі справи - любити те, що ви робите. »Цей приклад хороший, але він трохи втратив від повторення« єдиний спосіб »

Асонанс (повторення голосних звуків) - «And whenever the answer has been" No "for too many days in a row, I know I need to change something.» (І як тільки відповіддю було "Ні" протягом декількох днів підряд, я розумів, що треба щось міняти).

Повторення

Крім численних прикладів, підкреслених раніше, Джобс завершує свою промову, повторивши "Залишайтеся голодними. Залишайтеся безрозсудними "три рази. Повторення додає сили ключовому аргументу, особливо в закінченні.

Повторювані теми виступу «Народження, смерть, відродження»

У буквальному сенсі розповідь Джобса про його народженні - це перше оповідання, про близькість смерті - третій розповідь. Тим не менш, ця мова містить численні інші метафоричні посилання на концепцію «Коло життя»:

В добавок до його фізичного народженням, Джобс розповідає як спочатку пара вирішила, що вони хочуть дівчинку (символічна смерть, оскільки його життя «обривається» у зв'язку з «зміною статі»). Потім він говорить про вдалий досвід «переродження» з його батьками.

Його навчання в коледжі мало коротке життя. «Смерть» його офіційного навчального процесу дала життя його неформальному навчальному процесу.

Його стосунки з Apple такі «в (20 років) народився, виріс, а потім помер». «Пізніше, коли NeXT був придбаний Apple, його кар'єра в Apple відроджується».

Він використовує слово «Відродження» для опису нинішнього стану Apple.

Він отримує діагноз раку (один «смертний вирок»), але потім переносить вдалу операцію (відродження).

Стюарт Бренд, творець «Whole Earth Catalog» «зробили кілька випусків», і «врешті-решт, видали фінальний номер

Розсипаючись такими історіями, Джобс неодноразово пов'язує їх для аудиторії. Це особливо ясно в ув'язненні, коли він стосується цієї метафори щодо аудиторії востаннє: «І тепер, коли ви закінчуєте інститут і починаєте заново ...»

4. Слово - зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати (М. Рильський)

На світі існує невидима сила. Вона є водночас зброєю та лікарем. Вона здатна змінювати світ та зцілювати душі. Ця сила є словом. Є навіть приказка: “слово -- вершина людського”. Я з нею цілком згодна. Слово -- одне з найвищих досягнень людей.

Особливо велике значення для людини має рідне слово. Його дитина чує ще в колисці від мами, потім вперше вимовляє його своїми вустами, а потім вчиться розбирати його літери у книгах. З рідним словом виростає людина, особистість.

Що це таке -- слово? “Словом можна вбити, словом можна врятувати, словом можна з собою ціле військо скликати!” - такі рядки поети присвячують йому. Одне тільки слово може збудити в людині відчай або лють. А може підбадьорити, надихнути, повернути до життя.

Також слід зауважити, що слово і мовчання пов'язані, вони лежать на тих самих важелях. Недарма кажуть, що слово -- це срібло, а мовчання -- золото. Це правильна приказка. Часто буває, що необачно скривдиш друга або когось з родини, а потім стає соромно. Краще б і не говорив нічого.

До того ж безкінечно базікати не можна. Слова можуть втрачати свою цінність, якщо ми говоримо їх занадто багато або не за темою розмови, а також не підкріплюємо реальними справами. Тобто, просто кидаємо слова, обіцянки на вітер.

Слово є силою, якщо воне не пусте. Гостре слово українських письменників, наприклад, вголос говорило про гноблення простого народу. І сьогодні сміливе слово здатне захистити людину, встановити справедливість. Так будемо користуватися словом обережно та влучно, бо воно є великою силою та цінністю! І тільки від людини залежить, як використати цю силу: на зло чи на добро.

5. Дібрати афоризми (5-6), які б вказували на красу, силу, завдання красномовства

1.Розвиток мови веде до розвитку мислення. Скілеф

2. Якщо мова - одяг думки, то красномовство - її елегантний наряд

Скілеф

3. Найбільша розкіш на світі - це розкіш людського спілкування

Антуан де Сент Екзюпері

4. Красноречие - это живопись мысли. Блез Паскаль

5. Слово - полководець людської сили. В. В. Маяковський

6. Красноречие, точно жемчуг, блещет содержанием. Л. Н. Толстой



6. Культура невербального спілкування в політиці (на прикладі Барака Обами)

Система невербального спілкування - це тон голосу, тембр, висота, швидкість, інтонація та інші різні характеристики невербалики, а також пісня, ваш зовнішній вигляд, ваш одяг, ваша поза, вираз вашого обличчя, ваша усмішка чи її відсутність, ваш погляд, ваші рухи, танці, ваша хода, глибина і швидкість вашого дихання, ваші жести під час бесіди, кивки і мотання головою, напрямок рук і ніг, оплески, дотики під час бесіди, рукостискання та обійми, поведінку.

Барак Обама - процвітаючий політик, перший у світовій історії темношкірий президент Сполучених Штатів Америки і прекрасний оратор. Саме завдяки своєму таланту переконувати, не нав'язуючи свою особисту думку, вмінню достукатися до самих глибин людської свідомості американський президент і зміг стати настільки відомою особою, до слів якого прислухаються і слова якого дійсно щось значать.

Ораторське мистецтво Барака Обами - це не вроджений дар, а результат тривалих тренувань. В основному він використовує три дієвих прийому:

1.Мова жестів. Барак Обама досконало володіє мовою жестів. Варто лише згадати, як на публічних виступах політичний діяч вітає присутніх - відкритою долонею. Цим жестом він підкреслює свою чесність, свою щирість. Коли Обама каже, що радий бути присутнім в тому чи іншому місці, він частенько підносить праву руку до серця - таким чином він показує, що його дійсно дуже зворушує той факт, що йому довірили виступ.

2.Правило трьох пунктів. Барак Обама ніколи не говорить зім'ято, намагаючись умістити в одному реченні всі важливі аспекти того чи іншого питання. Він розбиває відповідь на три пункти - по-перше, по-друге і по-третє, плавно переходячи від самого складного до найпростішого.

3. Особистий приклад. Досить часто в його публічних виступах проскакують його розповіді з особистого життя, з його особистого досвіду. Так оратор намагається стати ближче до тих, хто його слухає. Приміром, не так давно він виступав з промовою про необхідність медичних реформ на території США. Він згадав свою матір, яка померла від онкологічного захворювання. Вставивши в свою промову історію про свою нещасної матері, Обама зайвий раз підкреслив, що тема його дійсно дуже хвилює.



Література

1. Гриценко Т.Б. Риторика : Навчальний посібник ? К.: НАУ, 2006. ? 186 с.

2. Ораторське мистецтво: Навчальний посібник для студентів вищ. навч. закл. юрид. спец. Видання друге /Н.П. Осипова, В.Д. Воднік, Г.П. Клімова та ін. За ред. професора Н.П. Осипової. ? Х.: Одіссей, 2006. -- 144 с.

3. Кравець Л.В. Риторика як класична основа системи освіти європейських народів //Рідні джерела. ? 2000. ? № 4. Кравець Л.В. Риторика від джерел до сучасності // Укр. мова і л-ра. ? 2000. ? № 5.

4. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика: Навчальний посібник ? К.: Вища школа, 2003. ? 311 с.

5. Риторика загальна та судова: Навчальний посібник / С.Д. Абрамович, В.В. Молдован, М.Ю. Чикарькова ? К.: Юрінком Інтер, 2002. ? 416 с.

6. Стів Джобс Стенфордський Початок мовлення 2005 https://www.youtube.com/watch?v=D1R-jKKp3NA

Размещено на Allbest.ru

...