Главная Коллекция "Revolution" Иностранные языки и языкознание Лінгвопоетичні особливості французької готичної прози

Лінгвопоетичні особливості французької готичної прози

Дослідження лінгвопоетичних французьких готичних новел XVIII-ХІХ століття, які виражаються в специфіці реалізації глобальних текстових категорій, що обумовлюють композиційно-архітектонічну структуру творів, їх граматичні, лексико-семантичні особливості.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.12.2015
Размер файла 42,5 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Психологічна новела, що виникає у другій половині ХІХ століття, представлена, в основному, творами Г. де Мопассана (в деяких романтично-афектованих новелах, наприклад, “Vйra” В. де Ліль-Адана також відчутний певний психологізм, однак він ще не став домінуючою рисою). Психологічна новела конститутивно модифікує прототипні ознаки жанру. У більшості творів зникає образ Іно-персонажа. На зміну зображенню готичної події приходить відтворення її відчуття, що відповідно висуває на перший план емотивну та перцептивну лексики та призводить до зменшення кількості сенсорних лексичних одиниць. Відбувається також зміна композиційної структури, яка набуває ретроспективного характеру внаслідок зміни хронологічної послідовності компонентів художньої події: більшість новел розпочинається з постподії.

У загальних висновках підсумовано результати виконаного дослідження й окреслено подальші перспективи їх застосування.

ВИСНОВКИ

В основі стильової системи жанру готичної новели лежать глобальні текстові категорії, провідними з яких виявляються категорія художньої події, яка лежить в основі сюжету, категорія художнього хронотопу, що розглядається через поняття художнього часу та художнього простору, та категорія антропоцентричності, які у своїй взаємодії визначають композиційно-архітектонічну структуру готичної новели та особливості лінгвостилістичної організації творів. Кожна текстова категорія готичної новели постає як цілісне структурне утворення.

Художня подія представляє собою єдність трьох компонентів - передподії, власне готичної події та постподії, розгортання яких у відповідних компонентах змістового рівня композиції творів - експозиції, зав'язці, висхідному та низхідному розвитку дії, кульмінації та розв'язці, а також у просторово-часових мовленнєвих ситуаціях - топіках, що закріплюються за певним змістовим компонентом та реалізуються за рахунок відповідних мовних засобів, утворює у своїй сукупності прототипну модель композиційної структури французької готичної новели.

Категорії художнього часу та художнього простору постають як нерозривний феномен - художній хронотоп, який знаходиться у постійній взаємодії з категорією художньої події. Крім того, обидві категорії накладають свій відбиток на особливості категорії антропоцентричності, а саме образу наратора та персонажа.

Визначна роль наратора в тексті полягає у наданні описуваним подіям достовірного характеру, відбуваючись у суб'єктивовано-об'єктивований спосіб, граматично фіксуючись у відповідних формах займенників - морфологічних ядрах оповіді та у часових дієслівних формах презенсу, імперфекту та складного перфекту.

Характерною рисою готичної новели виявляється суб'єктивовано-об'єктивований характер оповіді готичної новели незалежно від її форми. Існування перехідних ускладнених форм, де відбувається суміщення різних за семантикою оповідачів, а також наявність засобів суб'єктивації та об'єктивації оповіді в базових відносно чистих формах наративу, дозволяє говорити про єдину суб'єктивовано-об'єктивовану форму оповіді.

Характерною особливістю готичної новели виявилася наявність двох типів персонажа - Героя та Іно-персонажа. Кожен із образів характеризується певною стереотипністю своєї лексичної репрезентації через посилене використання професійної та емотивної лексик в характеристиці Героя та соматизмів у сполученні з прикметниками різної семантики у портретних описах Іно-персонажа, яким, як правило, виступає жінка.

Лексико-семантичні особливості французької готичної новели проявляються у наявності двох провідних великих груп - домінуючої та колоритотвірної лексик, що включають лексичні поля і мікрополя слів, лексико-семантичні групи, елементи яких беруть участь у створенні образів світів та головних дійових осіб. Як свідчить аналіз, провідними для семантики готичної новели виявляються три тематичні поля - “готичне”, “страх” та “смерть”, які відносяться нами до домінуючої лексики і використовуються при створенні образу Іно-персонажа та готичного світу, як найважливіших компонентів образної системи готичної новели. Колоритотвірна лексика представлена полями “Іно-персонаж”, “готичний світ” та “Герой”.

Риторико-стилістичні та синтактико-стилістичні засоби також умовно можна поділити на такі, що беруть активну участь у створенні образів головного героя та Іно-персонажа, та на такі, що набувають особливого значення у створенні образів світів. До першої групи відносяться епітет, порівняння, іронія, контраст та протиставлення, які надають образам Героя та Іно-персонажа більшої виразності та експресивності, а також апосіопезис, еліпсис, градація, парцеляція, риторичний оклик, які виступають засобами передачі емоційного стану головного героя, його відчуття готичного світу.

Детальний аналіз особливостей готичної новели підтвердив наявність жанрових видів готичної новели, а саме існування впродовж ХІХ століття трьох провідних форм - романтично-афектованої, орієнтальної та психологічної, які різняться як особливостями реалізації в них глобальних текстових категорій, так і, відповідно, мають відмінності композиційно-архітектонічного та лінгвостилістичного характеру.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Роль та функції паратекстуальних елементів у французьких готичних творах ХVІІІ - ХІХ століття // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. - К.: КНЛУ, 2002. - Вип. 8. - С. 296-300.

2. Просторово-часова структура готичного твору (на матеріалі англійської та французької літератури ХVІІІ - ХІХ століття) // Мова і культура. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002. - Вип. 5. - Т. ІV. Ч. 2. Мова і художня творчість. - С. 62-69. (Співавт. Рудковська Л.А.).

3. Особливості категорій антропоцентричності та хронотопу в структурі французької готичної новели ХІХ століття // Мова і культура. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. - Вип. 6. - Т. ІІІ. Ч. 2. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. - С. 303-312.

4. Композиція та архітектоніка французьких готичних творів XVIII - XIX століття // Мовні та концептуальні картини світу. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - С. 284-289.

5. Сенсорна лексика у готичних творах Теофіля Готьє // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. - К.: КНЛУ, 2003. - Вип. 9. - С. 307-312.

Размещено на Allbest.ru

...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены