Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТАТТЯ

Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови

Оволодіння основами будь-якої професії розпочинається із засвоєння певної суми загальних і професійних знань, а також оволодіння основними способами розв'язання професійних завдань тобто оволодіння мовою професійного спілкування.

Мова професійного спілкування є підсистемою сучасної літературної мови, якою послуговуються переважно представники певної професії.

Головна ознака мови професійного спілкування - наявність термінології, притаманної тій чи іншій професії та професіоналізмів. Крім того, ця мова має деякі особливості в словотворі і граматиці, відрізняється від інших професійних мов своєю лексико-семантичною системою. Терміни мова професійного спілкування і ділова мова не тотожні. Діловою мовою послуговуються представники різних професій, мова професійного спілкування функціонує в межах певної професійної сфери. Професійні мови неоднорідні, мають різні моделі, наприклад, професійна мова техніки: мова науки (мова теорії ,спеціальна термінологія), мова виробництва (цехова мова, професійна розмовна мова, власне виробнича мова, спеціалізована за дрібними галузями). професіоналізм лексичний мовний спілкування

Мова професійного спілкування (професійна мова) - це функціональний різновид української літературної мови, яким послугуються представники певної галузі виробництва,професії, роду занять.

Фахова мова - це сукупність усіх мовних засобів, якими послуговуються у професійно обмеженій сфері комунікації з метою забезпечення порозуміння між людьми, які працюють у цій сфері. Особливості її зумовлюють мета, ситуація професійного спілкування, особистісні риси комуніканта і реципієнта (мовна компетенція, вік, освіта, рівень інтелектуального розвитку). Залежно від ситуації і мети спілкування доречно й правильно добираються різноманітні мовні засоби висловлення думки: лексичні, граматичні,фразеологічні тощо.

Усі лексичні одиниці фахових текстів переділяються на чотири різновиди:

1)терміни певної галузі,що мають власну дефініцію;

2) міжгалузеві загальнонаукові термінологічні одиниці (терміни філософії, політології, математики,філології тощо);

3)професіоналізми;

4) професійні жаргонізми, що не претендують на точність та однозначність.

Професіоналізм - слово або вислів, уживаний в певному професійному середовищі. Професіоналізми властиві мові певної професійної групи.

Володіти мовою професійного спілкування - це: вільно послуговуватися усім багатством лексичних засобів з фаху; дотримуватися граматичних, лексичних, стилістичних, акцентологічних та інших норм професійного спілкування; знати спеціальну термінологію, специфічні найменування відповідної професійної сфери; використовувати усі ці знання на практиці, доречно поєднуючи вербальні й невербальні засоби спілкування. Отже, професійна мова - це насамперед термінологія, притаманна тій чи іншій галузі науки, техніки, мистецтва, та професіоналізми. Вона виокремлюється відповідно до сфери трудової діяльності, де активно функціонує.

Писемними формами мови професійного спілкування є різноманітні форми ділових документів, ділового листування, зразки наукових текстів, як от наукова стаття, реферат, курсова робота, монографія, дисертаційна робота та ін.

Обслуговуючи потреби суспільства, мова професійного спілкування як частина сучасної української літературної мови виконує цілу низку функцій, важливих для суспільної та виробничої галузей. Найсуттєвішими з них є:

Комунікативна функція мови професійного спілкування - найважливіший засіб спілкування в професійній діяльності і забезпечення інформаційних процесів у виробництві. З комунікативного боку слід розглядати і сукупність текстів, як наслідок діяльності комунікантів, здійснюваною шляхом обміну писемною продукцією.

Ідентифікаційна функція мови професійного спілкування виявляється у часовому і просторовому вимірах. Кожен працівник має своєрідний індивідуальний “мовний” портрет, у якому відображено не тільки національно-естетичні, культурні, вікові параметри, але й рівень професіоналізму.

Експресивна функція мови професійного спілкування полягає в тому, що вона є універсальним засобом вираження внутрішнього світу працівника. Чим досконаліше фахівець володіє мови професійного спілкування, тим виразніше і точніше реалізується як особистість.

Гносеологічна функція мови професійного спілкування є своєрідним засобом пізнання виробничого процесу, стосунків, взаємовідносин. Професіонал користується не тільки індивідуальним досвідом, а й усім набутим суспільним досвідом. Гносеологічна функція полягає не лише в сприйнятті і накопиченні професійного досвіду, вона безпосередньо пов'язана з функцією мислення, формування та існування думки.

Мислетворча функція. Формуючи думку, людина мислить мовними формами. Мислення є конкретне й абстрактне (понятійне). Понятійне мислення - це оперування поняттями, що позначені логічно пов'язаними термінами. Мислити - означає “оперувати мовним матеріалом”.

Естетична функція. Мова - першоджерело культури, а мови професійного спілкування - першоджерело професійної культури, вона є знаряддям професійних цінностей.

Номінативна функція. Це функція називання (номінування). Усе пізнане людиною у виробничій діяльності одержує від неї свою назву і тільки так існує у свідомості. Цей процес називається “омовленням” професійної діяльності. У назвах зафіксовано певні реалії дійсності.

Основні компоненти мовного професійного спілкування:

- Особистісний чинник у професійному спілкуванні.

- Мова як засіб професійного спілкування.

- Текст - мовне втілення інформації у професійне спілкування.

Справжній фахівець повинен мати сформовану мовну, мовленнєву і комунікативну компетенції. Мовна професійна компетенція - це сума систематизованих знань норм і правил літературної мови, за якими будуються правильні мовні конструкції та повідомлення за фахом. Мовленнєва професійна компетенція - це система умінь і навичок використання знань під час фахового спілкування для передавання певної інформації.

Ґрунтуючись на мовній компетенції, вона виявляється у сформованості умінь послуговування усною і писемною літературною мовою, багатством її виражальних засобів відповідно до літературних норм.

Комунікативна професійно орієнтована компетенція - це "система знань, умінь і навичок, потрібних для ефективного спілкування", тобто треба володіти сумою знань про мову, вербальні й невербальні засоби спілкування, культуру, національну своєрідність суспільства і вміти застосовувати ці знання в процесі спілкування. Отже, професійна комунікативна компетенція репрезентує професійні знання, вміння і навички спілкування.

Размещено на Allbest.ru