Главная Коллекция "Revolution" Иностранные языки и языкознание Використання дієслів у сучасній китайській мові

Використання дієслів у сучасній китайській мові

Місце дієслова в системі частин мови китайської мови. Граматичні категорії: виду та часу. Минулий закінчений, миттєвий і незакінчений, теперішньо-майбутній час. Категорія орієнтації в китайській мові. Аналітична форма теперішнього тривалого часу.

Рубрика	Иностранные языки и языкознание
Вид	курсовая работа
Язык	украинский
Дата добавления	18.04.2016
Размер файла	52,7 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Використання дієслів у сучасній китайській мові

Вступ

китайський дієслово минулий теперішній

Актуальність теми:

На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки при аналізі тих чи інших мовних явищ дослідницький інтерес від чисто дескриптивного підходу зрушився до типологічного, спрямованого на пошук закономірностей розвитку граматики і переслідує пояснювальні цілі. Назріла необхідність зіставити дані китайської мови з іншими мовними системами, на сьогоднішній день краще вивченими, описавши і систематизувавши функціонуючі в даній мові релевантні значення і засоби їх передачі.

Теоретична база курсового дослідження:

Семантика окремих граматичних показників і формальні особливості організації дієслівної парадигми в китайській мові вже не раз ставали об'єктом досліджень, однак єдине на сьогоднішній день комплексне дослідження акціональних характеристик китайських дієслів з точки зору їх комбінаторних і синтаксичних властивостей представлено монографією С. Є. Яхонтова (Яхонтов, 1957) [1.C 182]. Відносний і абсолютний порядок проходження граматичних показників при дієслівнім ядрі в китайській мові в поле зору лінгвістів до цих пір також не потрапляли.

Питання, пов'язані з системою частин мови у китайській мові, також детально розглянуті А.А. Драгуновим в «Дослідженнях з граматики сучасної китайської мови». [2]

Мета і завдання дослідження:

Метою дослідження є типологічно орієнтований опис граматичних категорій дієслів різних класів в китайській мові. Поставлена ??мета визначає наступні завдання дослідження:

- Визначити місце дієслова в системі частин мови у китайській мові;

- Описати граматичні категорії дієслова в китайській мові;

- Підвести підсумки.

Об'єкт дослідження:

Об'єктом даного дослідження є дієслівна система сучасної китайської мови.

Предмет дослідження:

Предметом дослідження в курсовій роботі виступають граматичні категорії дієслів у китайській мові. Робота замислювалася як дослідження, що спирається на корпусний матеріал і націлена на виявлення всіх можливих (точніше, зафіксованих в репрезентативній вибірці лексем) комбінаторних характеристик дієслів різних акціональних класів, в типологічному плані які полегшують зіставлення з даними інших мов.

Структура курсової роботи:

Робота складається з вступу, двох розділів і висновку. У введенні визначається актуальність проблеми, ставляться цілі і завдання. У першому розділі розглядається місце дієслова в системі частин мови у китайській мові. У другому розділі описуються граматичні категорії дієслова в китайській мові. І, нарешті, у висновку підводяться підсумки.

Теоретична вагомість:

Виявлені в рамках даного дослідження закономірності комбінаторики дієслівних і придієслівних елементів свідчать про значний вплив лексичної семантики на граматику, про можливість семантичних змін, обумовлених тим чи іншим дієслівним оточенням. У цілому отримані результати показують, що для правильної інтерпретації висловлювання необхідно враховувати не тільки вихідне значення дієслівної лексеми (як представника даного акціонального класу), семантику граматичних показників, але і взаємодія цих параметрів, а також можливість зсуву в аспектуальному значенні речення. Присутня в даному дослідженні граматика порядків може розглядатися як внесок у розширення сфери використання методів типологічного дослідження Аглютинативних мов для вивчення мов ізолюючих.

Практична вагомість:

Дослідження полягає в систематизації дієслівної лексики китайської мови. Отримані дані можуть знайти застосування при написанні граматик китайської мови та створенні словників різного типу, в дослідженнях з граматичної семантики і теорії граматикалізації. Результати роботи можуть бути використані при підготовці навчальних курсів з теоретичної граматики китайської мови.

Структура та обсяг курсової роботи:

Курсова робота включає в себе: вступ, два розділи та висновок, а також бібліографію та список використаної літератури.

1. Місце дієслова в системі частин мови у китайській мові

Питання, пов'язані з системою частин мови у китайській мові, детально розглянуті А.А. Драгуновим в «Дослідженнях з граматики сучасної китайської мови». Згідно з А.А. Драгунова [2.С. 236], дієслово в китайській мові не є єдиною частиною мови, яка може бути присудком речення, і не протиставляється всім іншим частинам мови так різко, як у європейських мовах. Безсполучниковим присудком в китайській мові, крім дієслова, може бути також і прикметник, тому дієслово поєднується з прикметником в одну більш загальну категорію - категорію предикатива (подібно до того, як у російській мові прикметник об'єднується разом з іменником, числівником і займенником в категорію імені).

Найважливіші особливості китайського дієслова, властиві також прикметнику. Однак наявність загальних ознак у дієслова і прикметника не означає, що між цими двома частинами мови абсолютно відсутній яке б то не було розходження. І дієслово, і прикметник мають свої власні граматичні ознаки, за якими можна відрізнити ці дві частини мови одну від іншої.

Основна особливість, що відрізняє прикметник від дієслова, складається в тому, що:

· дієслово і прикметник по-різному ведуть себе у функції визначення. Неоформлене дієслово може бути в реченні присудком, але не визначенням.

· Дієслово відрізняється від прикметника також тим, що може мати після себе доповнення (пряме чи непряме, з прийменником або без прийменника) або після дієслівний підмет, інколи (при зв'язкових дієсловах) - іменну частину присудка.

· Присудок-прикметник не може отримувати після себе додатки або іменної частини присудка; слово, що є підметом до присудку-прикметника, може стояти тільки перед ним, але не після нього.

У тих випадках, коли після присудка-прикметника стоїть якийсь небудь іменник, він завжди означає дещо невідчужувану приналежність особи або предмета, позначеного підметом, і вказує, на яку частину або сторону цієї особи або предмета поширюється якість, виражена прикметником.

Крім доповнення, до дієслова можуть приєднуватися модифікатори, тобто службові та знаменні морфеми, що вказують на результат дії або на напрям руху; дієслово має свою систему рахункових слів і поєднується з деякими службовими дієсловами, що позначають напрямок руху по відношенню до особи, що говорить.

Слід згадати також про те, що дієслово по різному утворює форму подвоєння, і ця форма від дієслова і від прикметника має різне значення. Таким чином, дієслово володіє такими основними ознаками (деякі з них - загальні для дієслова та прикметника):

1) Може бути присудком без зв'язки;

2) У функції означення приймає частку [de];

3) Може приймати після себе пряме або непряме доповнення, іноді - іменну частину присудка або після дієслівний підмет;

4) Безпосередньо з'єднується з прислівниками, зокрема з запереченнями;

5) Має свої рахункові слова;

6) Поєднується з деякими службовими словами;

7) Приєднує до себе модифікатори;

8) Має категорію виду і приєднує до себе різні видо-часові показники.

Багато дієслів володіють лише частиною цих ознак, однак вони залишаються дієсловами (так само, як у російській мові є іменники - наприклад, кенгуру, - які не змінюються за відмінками і, отже, позбавлені одного з найважливіших ознак іменника, але тим не менш залишаються іменниками).

Слова, які за перерахованих вище формальних ознак ми можемо визнати дієсловами, позначають дію суб'єкта, наприклад, ЋКxie [писати], його стан, наприклад Ќї zuo [сидіти] або його відчуття, або ставлення до чого-небудь, наприклад, њ† pa [боятися чого-небудь]. Дієслова зі значенням дії, стану або відношення розрізняються між собою за деяким граматичним ознаками, а проте там, де ці відмінності для нас не важливі, ми для стислості говоримо тільки про дію.

Дієслово в китайській мові не має категорії особи. Цю обставину потрібно спеціально обумовити, так як здатність змінюватися за особою іноді вказується в якості обов'язкової граматичної ознаки дієслова. Звичайно, відсутність категорії особи у дієслова не означає, що це дієслово безособове, воно може мати підмет, виражений особовим займенником будь-якої особи або іменником, може і зовсім не мати підмета. За змістом, відповідно, він може співвідноситися з будь-якою особою або ж не співвідноситися ні з жодною. Проте співвіднесеність з особою (або її відсутність) не отримує ніякого виразу в оформленні самого дієслова, тому ми і не можемо вважати, що дієслово володіє категорією особи.

Деякі мовознавці вважають, що категорія особи може виражатися стоячим перед дієсловом особистими займенниками, а третя особа-навіть «Займенниками або іменниками». Якби ця думка була справедливою, нам довелося б визнати наявність категорії особи не тільки у дієслова, але, наприклад, у російського прикметника і навіть іменника і взагалі у будь-якій частині мови, коли вона вжита в функції присудка без зв'язки (пор.: я короткозорий, ти короткозорий, він короткозорий; я вчитель, ти вчитель, він вчитель). Однак таке широке розуміння категорії особи не можна вважати правильним. Особисті займенники і тим більше іменники, будучи у реченні самостійним його членом - підметом, не можуть одночасно бути показниками граматичної категорії іншого члена речення - дієслова-присудка. Отже, хоча дієслово і може бути співвіднесене з підметом, вираженим займенником будь-якої особи або іменником, сам він все ж позбавлений категорії особи. [3.С 137-149].

2. Граматичні категорії дієслова

Категорії виду і часу

Питання про категорії виду в китайській мові. Проблема виду у китайській мові цікавила дуже багатьох дослідників. Вона детально розглядається майже в усіх наукових граматиках китайської мови, написаних китайськими вченими. У радянській лінгвістичній літературі існує монографія А.А. Драгунова[4], присвячена категоріям виду та часу в дунганскій мові, де одночасно з метою порівняння розглядаються і видо-часові категорії китайської літературної мови (байхуа). Теорія видів китайської мови докладно викладається також у Підручнику китайської мови Б. Ісаєнко, Н. Короткова та І. Совєтова-Ченя[5],; Розбіжності існують і у питаннях про те, які саме граматичні форми слід вважати формами виду. Масперо[6] знаходить в китайській мові чотири найбільш найуживаніші види: «певний» (показниками його є —€ і ‹Ћ), досконалий (Показник —№), тривалий (показник ’…), аорист[7] (показник ?). Масперо помилково вважає складеним з показників тривалого і доконаного виду) і, нарешті, ефективний (різні відтінки його виражаються численними модифікаторами). Проф. Люй Шу-сян вказує такі види: тривалий (Показник-’…), досконалий (показник-—№), розпочинальний (Показник-‹N—€), «продолжательний» (показник-‰є‹Ћ), «Попередній», що позначає момент, що передує дії (Показники—€ і ‹Ћ), «наступний», що позначає момент після того, як дія вже мала місце (показники—€ і—€’…) крім того, ще шість видів (одноразовий, багаторазовий, короткочасний та ін.) виражаються за допомогою рахункових слів до дієслова і подвоєння дієслівного кореня. В основному ті ж самі види знаходить в китайській мові і проф. Ван Лі: «тривалий», або «прогресивний» (показник-’…), досконалий (Показник-—№), недавноминулий (показник-—€’…), розпочинальний (Показник-‹N—€), «тривалий» (показник-‰є‹Ћ), короткочасний (подвоєння дієслівного кореня). Крім того, проф. Ван Лі виділяє «загальний» вигляд, що виражається дієсловом, не має при собі спеціальних видових показників! Він вказує також, що результативні дієслова (Ван Лі називає їх каузативною конструкцією) можна було б теж вважати за особливий ефективний вид, хоча тоді, за його думку, не ясно було б, у чому відмінність цього виду між розпочинальним та тривалим (дієслова цих двох видів теж є результативними). Б.А. Васильєв і Ю.К. Шуцкій [9] розрізняє лише чотири види: одноразовий, тривалий, досконалий (суфікс -—№) і недосконало-багаторазовий (Суфікс?). В «Підручнику китайської мови» Б. Ісаєнко, Н. Короткова, І. Совєтова - Ченя[5] розглядаються наступні види: недосконалий (неоформлене дієслово), недосконалий-багаторазовий (показник -?), досконалий (показник—№), одноразовий (виражається рахунковими словами до дієслова), тривалий (показник -’…). Окремо йдеться про результативний вид, яким володіють всі результативні дієслова, і про види, які утворюються за допомогою -‹N—€і-‰є‹Ћ. Результативний вид і загальний вид. За своїм граматичним значенням результативні дієслова відрізняються від інших дієслів китайської мови (Як від простих, так і від складних дієслів іншого типу) тим, що позначають не просто дію як таку, а певний переломний момент у скоєнні цієї дії - зазвичай момент досягнення цієї дії якого-небудь результату, тому ми можемо вважати, що результативні дієслова відрізняються за видовим значенням від не результативних дієслів. Вид результативних дієслів можна назвати результативним видом, вид інших дієслів китайської мови - загальним або нейтральним. Отже, загальний вид ми можемо охарактеризувати, як вид дієслів (простих і складних), що позначають дію як таку, дія в цілому, іноді - дію разом з його результатом; результативний вид-як вид складних результативних дієслів, що позначають переломний момент у вчиненні дії (зазвичай - досягнення ним результату). Необхідно підкреслити, що самі по собі модифікатори зазвичай не є показниками виду, однак приєднання їх до дієслова змінює вигляд останнього. У цьому відношенні вони нагадують дієслівні приставки російської мови, які самі по собі звичайно не є просто показниками виду, а мають кожна своє конкретне значення, але приєднання їх до дієслова змінює його вигляд. Однак деякі модифікатори китайської мови до такого ступеня втратили самостійне значення, що приєднання їх до дієслова фактично не вносить в його лексичне значення нічого нового, вони змінюють тільки вид дієслова, не змінюючи його значення. Такі модифікатори ми можемо вважати показниками результативного виду. Найбільш поширеними з них є морфеми -Џг і ‰є (Џг [підніматися] і‰є[спуститися]) Ці морфеми можуть приєднуватися до дієсловам з різною семантикою, наприклад:

1.Џг: (ќ\ Џг, ‹Ћ Џг «взяти', ђъЏг 'надіти', ? Џг 'закрити', біЏг 'закрити кришкою', Џг'замкнути на замок', ?Џг 'наклеїти', ?Џг'закрити (рот, очі)', Џг—€ [піднятися], ?Џг 'сісти верхи ', в[ Џг' зустріти ', –„ Џг 'закопати', •к’– Џг 'засіяти', “Y 'додати', ЋК Џг 'написати', ‰ж Џг 'намалювати', ђ” Џг 'нарахувати', ‹hЏг 'з'їсти', ? Џг 'вбити» Љw Џг «навчитися', ? Џг 'вибрати', ?Џг 'полюбити', Ќ¦ Џг 'зненавидіти', ђM Џг 'повірити» та ін

2.‰є: Ќї‰є 'сісти', ?‰є 'лягти', ђ‡‰є 'лягти спати', в‹ ‰є 'зупинитися', —Ї‰є 'залишити', •ъ‰є 'покласти', ‰р‰є' розв'язати ', ’и‰є, ?‰є' ??придбати ', ‘Ё ‰є' схопити ', ќQ ‰є 'знайти', та ін.

Модифікатор ЏZ (висхідний до дієслова ЏZ 'жити', 'оселитися', 'зупинитися'), приєднуючись до дієслова, вказує на надійність, міцність, тривалість результатів дії, позначеного дієсловом, і може бути в разі потреби переведений на російську мову прислівниками міцно, міцно, надійно, добре.

Модифікатор-zhao [’…] не слід плутати з видо-часовим афіксом - [’…] Zhe, який пишеться тим же ієрогліфом, що й zhao. Обидві морфеми мають одне і те ж походження, простуючи до дієслова ’…, який в сучасній мові зберігся тільки в складі невеликого числа стійких виразів (наприклад, zhaohuo 'спалахнути') і має досить невизначене значення.

Таким чином, морфеми zhu [’…] і zhao [’…] надають дієслову не тільки значення результативності, а й деякі інші додаткові відтінки. Ці морфеми не є чистими показниками результативного виду, але їх можна вважати підкресленими, посиленими показниками цього виду.

При дієсловах не-дії та стану модифікатори - Џг, ‰є, [zhu] ’… і ’… [zhao] позначають не результат дії, а початок, становлення стану, відчуття і т. п.

Решта модифікаторів (крім трьох, розглянутих нижче), до яких би дієслів вони не приєднувалися, позначають результат дії; але крім загального результативного значення вони надають дієслову також якесь конкретне значення-наприклад, вказують на напрямок руху, тому їх не можна розглядати як показники виду.

Особливе місце займають модифікатори - ‹N—€, і - ‰є‹Ћ. Приєднуючись до ряду ненасичених дієслів, вони позначають не досягнення результату, а початок дії (- ‹N—€, €д) або продовження його, точніше відновлення його після якоїсь перерв ‰є‹Ћ, наприклад:

3.‹N—€: ? ‹N—€ 'заговорити, љL ‹N—€' заплакати ', ЏО ‹N—€'засміятися', ЏҐ ‹N—€ 'заспівати', љ^ ‹N—€, 'закричати', ‹h ‹N—€ 'почати їсти', ? ‹N—€' спалахнути ', ‰є ‹N—€ піти (про дощ, сніг) та ін.

4.€д: љL €д «розплакатися', ЏО €д 'розсміятися', ‘– €д'розійтися', љ^ €д 'почати кричати» та ін.

5.‰є‹Ћ: ? ‰є‹Ћ «продовжувати говорити» ЏҐ‰є‹Ћ, 'продовжувати співати',

™Я ‰є‹Ћ 'продовжувати слухати', ‘z ‰є‹Ћ 'продовжувати думати',

ЉЕ‰є‹Ћ 'продовжувати читати', ЌH ‰є‹Ћ 'продовжувати працювати',

ЋК ‰є‹Ћ [продовжувати писати] та ін.

Після дієслівний прийменник відрізняється від модифікатора тим, що він тісно пов'язаний з непрямим доповненням або обставиною, яким він керує, і не може бути вжитий без нього або обставини. Модифікатор ж абсолютно не пов'язаний з яким-небудь доповненням, він цілком може закінчувати речення, не маючи після себе ніякого іменника. Зазвичай приєднання до дієслова модифікатора не змінює характеру перехідності цього дієслова: результативне дієслово зазвичай (хоча й не завжди) має такі ж доповнення, що і відповідне дієслово без модифікатора. Якщо ж після дієслова ставиться привід, після прийменника обов'язково повинно бути якесь доповнення або обставина, якого дієслово без прийменника не мав.

Крім того, між дієсловом і прийменником не можна поставити морфеми - De або - bu-показники можливості і неможливості здійснення дії.

Після дієслівний прийменник за своїм значенням не становить єдиного цілого з дієсловом, до якого він приєднується: він не змінює лексичного значення цього дієслова, а вказує на відносини, які існують між дієсловом і стоячим після нього доповненням або обставиною. Однак прийменник дуже тісно пов'язаний з попереднім дієсловом; це виражається, зокрема, в тому, що він змінює вид дієслова.

Отже, між видами дієслів китайської та російської мов існують такі співвідношення. Дія окремо від його результату позначається в китайській мові дієсловами загального вигляду, яким відповідають російські дієслова недоконаного виду, наприклад: hua 'витрачати'. Досягнення дією результату (або інший переломний момент у ході дії) позначається в китайській мові дієсловами результативного виду, яким відповідають російські дієслова досконалого вигляду, наприклад: huashang 'витратити', 'затратити'.

Багаторазове, повторювальне досягнення дією результату позначається в китайській мові також дієсловами результативного виду, але в російській мові їм в цьому випадку відповідають дієслова недоконаного виду; наприклад, китайському huashang відповідає російське 'витрачати'. Що стосується граничних (рус. предельных) дієслів китайської мови, що позначають дію разом з його результатом, то ці дієслова, так само як і утворені від них дієслова результативного виду, можуть відповідати російським дієсловам недоконаного виду, тільки якщо вони позначають повторювану дію; в інших випадках вони відповідають російським дієсловам доконаногу виду, наприклад: ‰Б, ‰БЏг 'додати (один раз)', 'додавати (багаторазово)'.

Таким чином, загальний вид китайської мови завжди відповідає російському недоконаному виду лише у неграничних дієслів, а результативний вид відповідає російському доконаному виду, лише оскільки мова йде про одиничну, одноразову дію. Міра дії (короткочасний вид). Від дієслів загального вигляду, належать до групи дієслів дії, за допомогою подвоєння може бути утворена особлива форма, що має також видове значення, але зовсім іншого характеру. У сучасній мові основне значення цієї форми полягає у вказівці на нетривалі, короткочасність або ж на ослабленість дії, наприклад:

ЉЕЉЕ 'подивитися', ™Я™Я 'послухати', ‘–‘– 'погуляти',

'пройтися', ’µ’µ 'пострибати', ?? 'поговорити', ??

'порозмовляти', ‘z‘z 'подумати', ЏОЏО 'посміятися', 'посміхнутися', љLљL

'поплакати', ќИќИ 'постукати', ЌїЌї 'посидіти', “™“™

'почекати', ђ” ђ” і т. п.

Як видно з цих прикладів, відтінок, що надавав китайському дієслову подвоєнням, може бути переданий в російському перекладі з допомогою дієслівної приставки по -.

Проф. Юй Мінь не включає форму подвоєння в число видових форм китайського дієслова, вважаючи її виразом особливої ??граматичної категорії - «міри дії». І дійсно, короткочасний вид не утворює єдиної системи з результативним і загальним виглядом. Відмінність результативного виду від загального полягає в тому, що перший вказує на якийсь момент у вчиненні дії, а другий - на дію в цілому; подвоєне дієслово теж позначає дію в цілому, але відрізняється від не подвоєного зовсім в іншому відношенні - вказівкою на малу тривалість або ослаблення дії.

Різниця між результативним і загальним виглядом відноситься до області словотворення, а утворення форми подвоєння - до області словозміни. Нарешті, і формальні ознаки цієї форми мають інший характер, ніж формальні відмінності між результативним і загальним виглядом. Таким чином, виділення форми подвоєння в особливу граматичну категорію цілком виправдано, але щоб не занадто ускладнювати термінологію, ми будемо називати цю категорію видом. Подвоєні дієслова відрізняються від всіх інших існуючих в китайській мові випадків граматичного використання подвоєння тим, що вони не представляють собою єдиного нерозривного цілого: між частинами подвоєння можна вставити морфему €к 'один', наприклад: ЉЕ€кЉЕ 'подивитися', ™Я €к™Я 'послухати'. При оформленні подвоєного дієслова суфіксом —№ цей суфікс також приєднується не до всього подвоєння в цілому, а тільки до його першій частині, наприклад: ЉЕ—№ ЉЕ або ЉЕ—№€кЉЕ 'подивився'. Таким чином, подвоєння дієслова - це аналітична форма, що розпадається на два компонента (або навіть на три, якщо вважати факультативне €к), з яких тільки перший отримує дієслівне оформлення. Ця особливість форми короткочасного виду пояснюється її походженням: вона

походить до поєднання дієслова з рахунковим словом.

У сучасній китайській мові винесення другої частини подвоєння дієслова вперед майже не зустрічається. Якщо така конструкція іноді й спостерігається, перша її частина (дієслівний корінь з числівником €к 'один') переосмислюється й сприймається як особлива дієслівна форма. Переосмислення форми подвоєння відбулося порівняно недавно. Не тільки в текстах XVIII-XIX ст., А й у деяких письменників XX ст. (В зокрема, у Лу Синя) подвоєння дієслова нерідко вживається у значенні однократності, і друга частина подвоєння має формальні ознаки звичайного рахункового слова до дієслова. На відміну від результативного виду, короткочасний вид несумісний з поданням про повторюваності дії. Дієслово в короткочасному вигляді завжди позначає конкретну одиничну дію. Тому, зокрема, подвоєне дієслово ніколи не оформляється суфіксом ?; цей суфікс приєднується до дієслова, якщо мова йде про дію, яка повторювалася або принаймні може повторитися. З іншого боку, короткочасний вигляд, як і результативний, не може позначати дії, яка відбувається в даний момент, і, отже, дієслово в цьому виді не може бути оформлений суфіксом ’… [zhe]. Дієслово в короткочасному вигляді, не оформлене видо-часовим суфіксом, теж не може позначати ні повторювання дії, ні дії, що відбувається в даний момент; воно може вказати тільки на очікувальну дію, суб'єкт якої тільки збирається зробити. Таким чином, дієслово в короткочасному вигляді допускає лише дві видо-часові категорії: при оформленні суфіксом —№ він позначає одиничну дію, що закінчилась у минулому, без цього оформлення - така ж одинична дія, яка має відбутися і закінчитися в майбутньому. Ці дві категорії можна назвати відповідно минулим закінченим часом і майбутнім завершеним часом короткочасного виду; детальніше вони будуть розглянуті нижче.

Отже, основне значення форми подвоєння - нетривалість, короткочасність дії. Йому супроводжує значення однократності, точніше - одиничності дії, оскільки дієслово у формі подвоєння не може позначати повторюваних дій. Значення посилення дії ця форма в сучасній мові не має. За допомогою подвоєння дієслова або поєднання двох синонімічних дієслів утворюються також деякі особливі конструкції, що відрізняються від звичайної форми подвоєння, але розглядати їх як форми виду ми не можемо.

Особливості дієслівних форм зі значенням часу в китайській мові. Вище, розглядаючи засоби вираження категорії виду в китайському мовою, ми відзначили, що дієслівні суфікси (—№, ?, ’… [zhe]) виражають не чистий вид, а змішані, видо-часові категорії. Існують і деякі інші дієслівні форми, що мають відношення до вираження часу.

Видо-часові форми (наприклад, форми, які утворюються за допомогою суфіксів) відрізняються від суто видових, зокрема, тим, що можуть бути утворені не тільки від дієслів, а й від прикметників. Найчастіше приєднується до прикметників суфікс —№; інші форми від прикметників досить рідкісні, але все таки зустрічаються. Багато дослідників китайської мови вважають, що категорія

часу дієслова в ньому абсолютно відсутня. Такого погляду дотримуються, зокрема, майже всі китайські вчені, ця ж думка висловлена (хоча і в дещо ухильною формі) у Підручнику китайського мови Б. Ісаєнко, Н. Короткова та І. Совєтова-Ченя. Форми, які ми називаємо видо-часовими, ці дослідники вважають просто видами, не відрізняючи їх від чисто видових форм. Однак таке змішання видо-часових форм з різними іншими дієслівними формами нерідко призводить до суперечностей. Ми вже бачили вище, що суфікси, які ми вважаємо показниками видо-часових категорій, нерідко приєднуються до дієслівних форм, мають чисто видове значення. Якщо вважати, що дієслівні суфікси теж мають чисто видове значення, доведеться припустити, що китайський дієслово може в один і той же час належати до двох різних видів. Наприклад, за системою видів, пропонованої проф. Ван Лі та Люй Шу-Сяном, дієслово ? ‹N—€ «заговорив» належить одночасно до розпочинального і закінченого вигляду; за системою Люй Шу Сяну складна дієслівна форма ‘z—№€к‘z відноситься одночасно до однократного і до здійсненого виду; нарешті, за системою Б. Ісаєнко, Н. Короткова та І. Совєтова-Ченя дієслово, що входить до поєднання —€ ? €кЋџ 'приходив один раз ', відноситься одночасно до однократного і до нездійснено - багаторазового виду, що вже є явним протиріччям. Отже, як би ми не ставилися до питання категорію часу в китайській мові, ми не можемо заперечувати, що дієслівні форми, утворюються за допомогою суфіксів, утворюють свою особливу систему, абсолютно не залежну від суто видових категорій - результативного і короткочасного видів. Коли кажуть, що дієслово у китайській мові не має категорії часу, зазвичай вказують на те, що неоформлене дієслово, що не має видо-часових суфіксів, може означати і дію, що триває в даний момент, і дію, що відбувалася в минулому, і дію, яка очікується в майбутньому. Але навіть якщо це правда, все ж не можна сумніватися в тому, що дієслово, має спеціальне видо-часове оформлення у вигляді суфіксів —№ і ?, може позначати тільки дії, що відбувалися в минулому.

Минулий закінчений час

Минулий закінчений час утворюється за допомогою суфікса - —№.

Значення і вживання цього часу добре відомо і неодноразово описувалося в китайській літературі. Дієслово в минулому завершеному часу позначає одиничну (тобто не повторну) дію, цілком протікшу і закінчину в певному часі у минулому,

Найчастіше суфікс - —№ приймають граничні, а також результативні дієслова. Приєднуючись до неграничних (рус. непредельных) дієслів, - —№ зазвичай надає їм, крім певного часового значення, ще відтінок результативності, тобто вказує, що дія в минулому не тільки закінчилась, а й мала результат. При деяких дієсловах меж (рус. предельных глаголах), при дієсловах стану, а також при прикметниках - —№ позначає не завершення дії, а початок дії, стану або якості, тобто показує, що дія, стан або якість, що виражається основою слова, з'явилася в певний момент в минулому.

Минулий завершений час позначає одиничну дію, але не обов'язково одноразову. Ця дія може бути здійснено декілька разів поспіль (число раз може бути вказано за допомогою рахункового слова), але тоді минулий завершений час відноситься до всіх цих наступних поспіль діям, характеризуючи їх сумарно, як єдиний акт.

Крім основного значення, описаного вище та маючого різні відтінки залежно від характеру самого дієслова, минулий закінчений час від дієслів дії будь-яких груп і від прикметників може мати перфективне значення; в цьому випадку дієслово або прикметник у минулому закінченому часі повідомляє не тільки про дію або зміну стану (якості) в минулому, а й про стан (якість) суб'єкта, що виявився результатом цієї дії або зміни. Всі розглянуті досі відтінки значень китайського минулого завершеного часу має і минулий час російської мові досконалого вигляду. Показник минулого закінченого часу, суфікс -—№ - може приєднуватися не тільки до дієслів, а й до прикметників. Однак прикметник, до якого приєднується -—№, не перетворюється від цього в дієслово.

Суфікс - —№ є не словотворчим, а словозмінної афіксів, тому Љ±—№ «висох» так само є форма слова Љ± «сухий', як ЏО —№ 'засміявся» є форма слова ЏО «сміятися» або ђ‡ —№ «ліг спати» - форма слова ђ‡ 'спати'.

Морфема - —№ після прикметника зазвичай є самим суфіксом, а не кінцевою часткою, тому що якщо після прикметника стоїть якесь слово, - —№ ставиться перед цим словом, безпосередньо після прикметника, а не в кінці речення, наприклад: ‰¤—Н ? ? —№. 'Ван Лі-Чхан почервонів'.

Минулий невизначений час

Минулий невизначений час утворюється за допомогою суфікса - ?. Дієслово в цьому часі позначає дію, що мала місце в невизначений час у минулому і ніяк не пов'язане безпосередньо з цим моментом або взагалі з моментом, про який йде мова. У зв'язному оповіданні дієслово з суфіксом - ? порушує послідовність розповіді спогадами або міркуваннями про якісь попередні факти, про які йдеться в цьому оповіданні.

Дієслово в минулому невизначеному не вживається, коли потрібно охарактеризувати стан предмета в даний момент. Він позначає дію, яка закінчилася до цього моменту і може бути відновлена або повторена.

Минулий невизначений час, на відміну від минулого завершеного, може позначати як одиничне, так і повторювану кілька разів дію. Форма минулого невизначеного часу вільно утворюється від будь-яких дієслів, якщо тільки ці дієслова позначають дії, які можуть повторюватися; всім дієсловам вона надає абсолютно однакове значення, незалежно від того, до якої групи вони відносяться, чи мають при собі обставина часу, що вказує на тривалість, чи належать до загального або до результативного виду і т. п. Тільки від форми короткочасного виду минулий невизначений час не утворюється.

Минулий невизначений час часто називають багаторазовим видом, проте, як зазначає А.А. Драгунов, дієслово в цьому часі цілком може мати при собі рахункове слово з числівником €к 'один', що вказує на однократність дії.

Дія багаторазова або поширена на багато об'єктів може бути позначена і минулим завершеним, і минулим невизначеним часом. Негативна форма минулого невизначеного часу утворюється за допомогою заперечення –v, як і відповідна форма минулого завершеного. Проте суфікс ? в негативній формі зберігається: –v —€ —№ «не приходив». Якщо негативна форма минулого завершеного заперечує вчинення однієї конкретної дії, що очікувалося в минулому, то негативна форма минулого невизначеного заперечує наявність даної дії в минулому взагалі, показує, що дана дія до сих пір жодного разу не мала місця, ніколи не існувала, вона має більш узагальнений, абсолютний характер, який може бути у випадку необхідності переданий в російському перекладі словами досі жодного разу не, раніше ніколи не і т. п. Негативна форма минулого невизначеного дуже часто поєднується з прислівником 'ніколи ще» і різними словами, що підкреслюють тривалість часу або категоричність заперечення.

Теперешньо-майбутній час

Теперішньо - майбутній час мають дієслова загального та результативного виду, не оформлені ніякими спеціальними часозмінними показниками. Негативна форма цього часу утворюється за допомогою заперечення •s. Ми бачили вище, що минулий завершений час в негативній формі теж позбавлений часозмінного афікса, тому теперішньо-майбутній і минулий закінчений час у негативній формі розрізняються не за оформленням самого дієслова, а тільки за використанням при цьому дієслові заперечення: •s—€'Не приходить', 'не прийде', але–v —€'Не прийшов'. Відомо, що дієслово, позбавлене позитивних часозмінних показників, може позначати:

а) дію, що відбувається в даний момент (не обов'язково в момент мови): ‰д‹h?'Я їм';

б) дію, що відбувається безперервно, завжди наявне в наявності, або повторювана дія, або дія, характерна для особи або предмета, позначеного підметом, що є як би одним з ознак, властивостей цієї особи або предмета: ‘јЏн“ћ‰д?—ў—€Він часто приходить до мене ';

в) дію, що очікується після даного моменту (з відтінком наміри зробити цю дію): ‰д‹Ћ?'Я піду!'

Перші два значення - це справжнє (чи теперішнє відносне), останнє - майбутнє (чи майбутнє відносне). Отже, форма теперішньо-майбутнього часу в одних випадках висловлює сьогодення, в інших майбутній час.

Конкретне значення дієслова теперішньо-майбутнього часу в кожному окремому випадку пов'язане з видом цього дієслова, з наявними в реченні обставинами часу і т. п. Між окремими значеннями немає точних кордонів, і існують приклади, які можна одночасно віднести до різних груп.

Значення дії, що відбувається в даний момент, може мати тільки неграничні (рус. непредельные) дієслова і іноді дієслова стану, пов'язані з загальним виглядом; при цьому вони повинні мати після себе пряме або непряме доповнення чи службове слово —€або ‹Ћ, які вказують на напрям руху по відношенню до мовця, але не можуть отримувати обставину зі значенням тривалості або рахункове слово. При всіх цих умовах дієслово може позначати як дію, яка відбувається в момент мовлення, так і дію, що відбувалася в певний момент у минулому (момент цей вказується обставиною часу або навіть просто контекстом), а іноді й дія, яка очікується в певний момент в майбутньому, наприклад: «Џ¬‰¤?‘ј“ћ?ќQ??» Сяо Ван запитав його, «Кого ти шукаєш?» Крім того, ця ж форма від дієслів результативного виду, від граничних дієслів і від дієслів, що мають при собі обставину часу зі значенням тривалості або рахункове слово, може позначати дію, що очікується в найближчому майбутньому. Нарешті, неоформлене неграничне дієслово загального вигляду, якщо воно не має при собі обставини зі значенням тривалості або лічильного слова, може позначати дію, що триває в даний момент, коли ж при такому дієслові опущений додаток або між дієсловом і доповненням вставлена ??морфема ge, він теж позначає очікувану дію.

У сучасній китайській мові існують і спеціальні форми, службові форми для вираження дії, що відбувається в даний момент (Справжній тривалий час) і очікуваної або бажаної дії (Майбутній закінчений час), але ці форми не витіснили вживання в тих же значеннях форми теперішньо-майбутнього часу. Форма стану і теперешньо-тривалого часу. Теперешньо-тривалий час китайського дієслова утворюється за допомогою суфікса’…[zhe]. Форма, що утворюється за допомогою цього суфікса, чи не найдавніша в систему дієвідміни китайського дієслова, але значення теперішнього часу вона отримала порівняно недавно. Значення суфікса’…в середньовічній китайській мові описано Прушеком. Відомо, що в сучасній мові ієрогліф, яким пишеться суфікс’…, служить також і для запису етимологічно спорідненого цього суфіксу службового модифікатора’…[zhao]. Зараз ці дві морфеми вимовляються неоднаково. Суфікс’…[zhe] ніколи не має наголосу і тону і вимовляється з нейтральним гласним; службовий модифікатор’…[zhao] при певних умовах (наприклад, у складі форми можливості-неможливості здійснення дії) може мати наголос, а й під наголосом і без наголосу зберігає своє етимологічне закінчення [-АІ], а не вимовляється з нейтральним гласним. Значення модифікатора’…[zhao] ми вже розглядали вище: приєднуючись до дієслова, він вказує на успішність дії, позначеного дієсловом, або на випадкове досягнення їм результату. Проф. Прушек приходить до висновку, що в середньовічній мові цікавлячи нас дві службові морфеми ще не розрізнялися.

Існувала єдина службова морфема, яку Прушек умовно транскрибує’…[zhao].Приєднуючись до дієслова, вона утворювала дієслівну форму зі значенням стану, що виникає в результаті дії.

Форма [nazhao] позначає одночасно дію і подальше за ним стан: nazhao 'взяв і зараз тримає', ђ‡’…'заснув і зараз спить», і т.д. У сучасній мові значення стану, що виникає в результаті дії, як ми вже бачили, передається формою минулого завершеного часу. У книжковому стилі для вираження стану, що виникає внаслідок дії, існує спеціальна конструкція, яка, найімовірніше, запозичена з якого-небудь південно-китайського діалекту через веньянь. Дієслівна форма, що утворюється за допомогою суфікса-’…[zhe], в сучасній мові в багатьох випадках теж має значення стану, але позначає стан як таке, а не як результат дії перш за все, якщо після дієслова стану або граничного дієслова стоїть обставина часу зі значенням тривалості, дієслово оформляється суфіксом минулого завершеного часу—№; але дієслівна форма —№в цих випадках має не значення становлення стану або вчинення одноразової дії в минулому, а значення стану, що триває протягом якогось проміжку часу. При цьому перехідне дієслово може мати синтаксичні властивості форми стану, тобто ставати неперехідним, будучи все ж оформленим суфіксом—№, а не’…[zhe].

Аналітична форма справжнього тривалого часу

Крім форми з суфіксом’…[zhe], описаної в попередньому розділі, в сучасній китайській літературній мові існує ще одна форма, що має значення цього тривалого часу. Ця форма утворюється аналітично - за допомогою службового дієсловаЌЭ ('перебувати в'), стоячого перед дієсловом (або перед групою присудка в цілому, тобто перед дієсловом з усіма залежними від нього словами).

Форма, що утворюється за допомогою службового слова ЌЭ, так само як і форма na zhe, може мати значення відносного теперішнього часу; вона позначає не тільки дію, що відбувається в момент мовлення, але й дію, що відбувається в будь-який інший даний момент, зазначений обставиною часу або контекстом.

Аналітична форма з ЌЭ, як і форма цього тривалого на ’…[zhe], часто поєднується з прислівником zhen 'якраз', ??'як раз, в цей час', а також з прислівником hai 'ще'.

Дієслово, що має перед собою службове словоЌЭ, може бути одночасно оформлений суфіксом zhe особливо, якщо дієслово не має після себе додатки.

Таким чином, в одних випадках ’…і’…[zhe] дублюють один одного, в інших випадках ЌЭзамінює’…. Однак функції ЌЭвужче, ніж функції суфікса’…: службове слово ЌЭніколи не має значення стану і не вживається при дієсловах стану. Крім того, ЌЭне вживається для підкреслення безперервності дії; в цьому значенні може бути вжито тільки’….

Майбутній закінчений час. Вище ми бачили, що дієслово в короткочасному вигляді, якщо воно не оформлене суфіксом—№, може мати тільки одне значення - позначати одиничну дію, яка цілком повинна відбутися і закінчитися в майбутньому. Дієслово загального та результативного виду, позбавлене позитивних часо-змінних показників, можуть, крім цього значення, мати інші пов'язані до області теперішнього часу. Тому форму, позбавлену часозмінних показників, від дієслів загального та результативного виду ми називаємо теперішньо-майбутнім часом, а ту ж форму від дієслів короткочасного виду можна назвати майбутнім закінченим часом. Дієслова в майбутньому закінченому часі мають в загальному такі ж особливості, що й дієслова в теперішньо-майбутньому часі, коли вони позначають дію, що очікується в майбутньому. Дієслово в майбутньому завершеному часі може позначати дію, що очікується після даного моменту, в тому числі після якогось моменту, може вживатися в наказовому реченні та після модальних дієслів.

Зазвичай форма короткочасного виду утворюється тільки від неграничних дієслів і дієслів стану. Проте форми майбутнього завершеного часу короткочасного виду дуже часто утворюється і від граничних дієслів. У цих дієслів вона позбавлена значення короткочасності і служать для позначення одиничної дії, яка має цілком відбутися і закінчитися в майбутньому, без всякої вказівки на його тривалість (форма загального виду від тих же дієслів без оформлення видо-часовими суфіксами може позначати як одиничну дію у майбутньому, так і повторювану дію), наприклад: wo gen ni huan'Я з тобою обміняюсь'.

Минулий миттєвий час

До счетного слова дієслівного походження сходить, крім майбутнього закінченого, ще один час китайського дієслова - минулий миттевий, що утворюється за допомогою морфеми €к'один', що ставить перед неоформленим дієсловом. Поєднання рахункового слова до дієслова з числівником €к'один 'і в сучасній, і в середньовічній китайській мові може вживатися без дієслова - як самостійний присудок. Оскільки в сучасній китайській мові вже не існує рахункових слів до дієслова, утворених від дієслова ж, ми не можемо розглядати одноразову форму дієслова як рахункове слово в положенні присудка. Одночасно з перетворенням подвоєння дієслова від поєднання дієслова з рахунковим словом в особливий вид, одноразова форма також перетворилася від рахункового слова дієслівного походження в одну з форм дієслова - минулий миттєвий час.

Минулий миттєвий час позначає різку, швидку, раптову дію, або підкреслює несподіванку результатів дії. Минулий миттєвий час утворюється тільки від дієслів загального виду. У той же час він може бути іноді утворений від прикметників.

Категорія орієнтації

Вище вже згадувалося, що в китайській мові існують службові дієслова —€ і ‹Ћ, що вказують на напрям дії по відношенню до балакаючої особі.

Дієслова—€'приходити' і‹Ћ'йти' відносяться до групи дієслів напряму руху. На відміну від більшості інших дієслів напряму руху, —€і ‹Ћу службовій функції не приєднуються до головного дієслова як модифікатора, а залишаються самостійними службовими словами. Поміщаються вони, як правило, в самому кінці групи присудка і можуть бути відокремлені від головного дієслова доповненням, обставиною місця або після дієслівним підметом. Можуть вони стояти і безпосередньо після головного дієслова (в цьому випадку ми за традицією пишемо їх разом з цим дієсловом), але не зливаються з ним при цьому в одне слово, так як завжди можуть бути відокремлені від нього яким-небудь іншим словом. Службові дієслова —€ та ‹Ћнайчастіше поєднуються з іншими дієсловами напрямку руху і з дієсловами, до яких приєднані дієслова напрямки руху як модифікатори.

Граматичну категорію, що виражає напрямок руху по відношенню до мовця, проф. А.Г. Шанідзе називає категорією орієнтації. У китайській мові існують три орієнтації: нейтральна, наближенаі вітдалена, наприклад:

‘ј‘–H. 'Він іде'.

‘ј‘–—€. Він йде сюди '.

‘ј‘–‹Ћ. Він йде туди.

У першому випадку дієслово не містить жодних вказівок на напрямок позначеного ним руху, у другому випадку рух відбувається в сторону мовця особи, на що вказує службове слово —€; в третьому випадку рух здійснюється в бік від мовця, на що вказує службове слово ‹Ћ.

Категорію орієнтації в чистому вигляді (не ускладнену іншими граматичними значеннями) мають не всі дієслова китайської мови, а лише дієслова напрямки руху (і результативні дієслова, друга частина яких вказує на напрям руху) та інші дієслова, які позначають пересування суб'єкта дії в просторі.

Висновок

Отже, слова, які означають дію, поведінку, розумову діяльність, зміну та розвиток ситуації і т. п. називаються дієсловами.

Закінчивши розгляд окремих граматичних форм і конструкцій, властивих дієслову в китайській мові, ми можемо дати загальний огляд граматичних категорій дієслова у китайській мові.

В області власне граматичних категорій дієслова у китайській мові володіють категоріями виду, заходами(мірами) дії, часу, способу і орієнтації.

Кожне дієслово китайської мови належить або до результативного, або до загального вигляду. Результативний вигляд мають результативні дієслова - дієслова, які поєднують два елементи, з яких другий вказує на результат дії, визначеного першим елементом. У багатьох результативних дієсловах другий елемент набуває службового значення; наприклад, в слові feng kai «розділити» морфема-kai не має власного значення і тільки надає дієслову в цілому відтінок «руху в різні сторони». Решта дієслів, окрім результативних, як прості, так і складні, відносяться до загальному вигляду.

Єдиною формою, яка виражає категорію заходів дії, є подвоєння дієслова (короткочасний вид); подвоєне дієслово позначає дію нетривалу або ослаблену, наприклад: ЉЕЉЕ'подивитися', ‘z‘z'подумати'. Цю форму можна назвати короткочасним виглядом. Подвоюватися можуть лише дієслова загального вигляду.

Категорія часу в китайській мові виступає не в чистому вигляді, а ускладнена додатковими видовими і частково модальними відтінками. Часи китайського дієслова, як і дієслівні часи багатьох інших мов, є змішані часо-змінними категоріями. Форми часу утворюються не від усіх дієслів китайської мови: вони майже ніколи не утворюються від дієслів не-дії. У той же час ці форми нерідко можуть бути утворені від прикметників. Категорія орієнтації (напрямок руху по відношенню до суб'єкта, що говорить) виражається службовими словами—€і ‹Ћ Серед граматичних форм китайського дієслова є як аналітичні, що утворюються за допомогою спеціальних службових слів, так і синтетичні, що утворюються приєднанням до дієслова спеціальних службових елементів - суфіксів (guo, le, zhe, de) або інфіксов (de, - bu).

Таким чином, дієслово в китайській мові володіє багатою і складною системою граматичних категорій і форм, іноді вельми своєрідних за значенням або за способом вираження.

Список використаної літератури

1. Яхонтов С.Е «Категория глагола в китайском яыке - издательство Ленинградского университета» (1957);

2. Драгунов А.А. Дослідження з граматики сучасної китайської мови. - М.: Просвещение;

3. Классы глагола, сочетаемость и типология // Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 13. Востоковедение, африканистика. - 2009. - №1.

4. Драгунов А.А. «Исследования в области дунганской грамматики, ч. 1 - Категория вида и времени».

5. Б. И с а е н к о, Н. К о р о т.к. о е, И. Сов е т о в-Ч э нь. Учебник китайского языка. Изд. литературы на иностранных языках, М., 1954.

6. http://www.vseslovari.com.ua/men/page/maspero.847/

7. http://www.classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Ushakov-term-946.htm

8. Люй Шусян. Нарис граматики китайської мови: У 3-х т. - М., 1961. - Т. I; М., 1965.

9. Б.А. Васильєв і Ю.К. Шуцкій, автори «Будуючі китайської мови»;

10. Грамматика порядков: правила формирования глагольных цепочек в китайском языке // Вестник Московского государственного областного универси-тета. Серия «Лингвистика».

11. Іванов А.І. і Поліванов Є.Д. Граматика сучасної китайської мови. - М., 1930.

12. Кузіна Є.Б. Логіка: Сто питань - сто відповідей. М.: Гуманит. вид. центр «ВЛАДОС», 2004.

13. Курдюмов В.А. Курс китайської мови. Теоретична граматика. - М.: Цитадель-Трейд; Лада. - 2005.

14. Горєлов В.І. Граматика китайської мови. - М.: Просвещение.

Размещено на Allbest.ru

...

курсовая работа "Використання дієслів у сучасній китайській мові" скачать

Подобные документы

Використання дієслів у сучасній китайській мові
Місце дієслова в системі частин мови у китайській мові. Формальні особливості організації дієслівної парадигми в китайській мові. Граматичні категорії дієслова. Категорії виду і часу. Аналітична форма справжнього тривалого часу. Минулий миттєвий час.

курсовая работа [50,4 K], добавлен 05.06.2012
Часова словозміна
Темпоральна характеристика категорії часу, особливості регулювання даної категорії по відношенню до дієслів в українській мові. Форми теперішнього та майбутнього часу. Особливості та можливості використання дієслів минулого та давноминулого часу.

курсовая работа [52,0 K], добавлен 04.12.2014
Адаптація іншомовних запозичень в сучасній китайській мові
Причини виникнення іншомовних запозичень у китайській мові. Поняття "запозичення", його видив. Особливості функціонування зон попередньої адаптації іншомовної лексики в сучасній китайській мові. Класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача.

магистерская работа [183,9 K], добавлен 23.11.2010
Особливості використання додаткових членів результату та напрямку в китайській мові
Використання в китайській мові додаткових членів як граматичних способів для уточнення значення смислового дієслова в реченні (вказання на тривалість певної дії, її результат, ступінь, напрямок). Заперечна форма в реченні з додатковим членом результату.

курсовая работа [49,3 K], добавлен 01.02.2012
Засоби вираження майбутнього часу та перфектних форм в сучасній англійській мові
Дієслово, як частина мови. Граматична категорія часу в англійській мові. Проблема вживання перфектних форм. Функціонування майбутньої та перфектної форм в сучасній англійській літературній мові на основі творів американських та британських класиків.

курсовая работа [90,3 K], добавлен 02.06.2015
Особливості дієслова в англійській мові
Дієслово в англійській мові: граматичні категорії, морфологічна класифікація. Розвиток дієслова в різні історичні періоди. Віддієслівні утворення у мові староанглійського періоду. Особливості системи дієвідмінювання. Спільна форма у слабких дієслів.

курсовая работа [7,0 M], добавлен 23.01.2011
Категорія минулого часу в турецькій і англійській мовах
Порівняльна характеристика минулого категоричного часу у турецькій мові і минулого простого в англійській мові. Зіставлення означеного імперфекту і минулого подовженого часу у цих мовах. Минулий доконаний тривалий час в англійській і турецькій мові.

курсовая работа [63,5 K], добавлен 21.03.2015
Дієслово
Поняття та характеристика різних форми дієслова, його морфологічні ознаки. Особливості доконаного та недоконаного виду дієслова. Минулий, теперішній і майбутній час дієслова. Привила написання частки "не" з дієсловами. Схема розбору даної частини мови.

презентация [3,9 M], добавлен 22.02.2011
Граматичні категорії діеслова в давньофранцузькій мові
Історичні умови формування давньофранцузької мови. Мовна ситуація ІХ–ХІІІ ст. Перші писемні та літературні пам’ятки французької мови. Умовний спосіб – романське новоутворення. Функції сюбжонктиву в давньофранцузькій мові. Категорія дієслівного стану.

курсовая работа [66,6 K], добавлен 19.11.2012
Використання рахівних слів у сучасній китайській мові
Явище рахівних слів у китайській мові та сучасний етап їх вивчення. Принципи вживання та проблема класифікації рахівних слів. Іменникові та дієслівні рахівні слова. Значення універсального рахівного слова. Найчастотніші рахівні слова та їх використання.

курсовая работа [65,4 K], добавлен 03.04.2012
Афіксальний словотвір дієслів сучасної англійської мови
Словотвір як лінгвістична дисципліна, предмет її досліджень. Класифікація способів словотвору. Словоскладення основ різних частин мови в сучасній англійській мові. Лінійні та нелінійні моделі словотвору основ усіх частин мови. Сутність поняття "реверсія".

курсовая работа [71,7 K], добавлен 29.01.2010
Категорія виду та часу в англійській та українській мовах
Порівняльний аналіз категорії виду в англійській та українській мовах. Перспективність досліджень порівняльної аспектології. Зв'язок категорії виду з категорією часу, парадигма часових форм. Значення українських і англійських дієслів доконаного виду.

курсовая работа [31,3 K], добавлен 06.05.2009
Семантико-граматичні особливості дієслів "gehen" та "to go" в німецькій та англійській мові
Етимологічна характеристика словникового складу зіставних мов. Лексико-семантичні особливості дієслів переміщення як підвиду "руху" на прикладі дієслів "gehen" в сучасній німецькій мові та "to go" в англійській мові. Суфіксація дієслів переміщення.

дипломная работа [240,1 K], добавлен 27.11.2015
Особливості вживання веньянізмів у фразеологічній системі сучасної китайської мови
Місце класичної китайської мови веньянь та байхуа у розвитку китайської мови. Модернізація писемності. Відмінності в граматичному складі веньянь і сучасної китайської мови. Сфера застосування веньянізмів. Фразеологічна система сучасної китайської мови.

дипломная работа [84,2 K], добавлен 27.12.2012
Система і етапи вивчення дієслова в початкових класах
Загальне поняття про дієслово як частину мови, його значення в мові й мовленні. Зв'язок дієслова з іменником. Неозначена форма дієслова. Як правильно ставити питання до різних граматичних форм, які трапляються в реченнях і текстах. Часові форми дієслів.

презентация [80,7 K], добавлен 29.05.2014
Система модальних часток як невід’ємна складова німецького розмовного мовлення
Категорія модальності у німецькій мові. Вивчення поняття та класифікації модальних часток; визначення їх місця у системі мови. Особливості шляхів використання лексичних засобів вираження емоцій у сучасній німецькій мові та при розмовному мовленні.

курсовая работа [51,6 K], добавлен 21.06.2013
Звуконаслідування в перській мові
Теорії походження звуконаслідувань. Формування звуконаслідувань у мові. Класифікація перських звуконаслідувань за семантичними ознаками. Співвідношення підтипів звуконаслідувань та особливості їх структури. Місце звуконаслідувань у системі частин мови.

курсовая работа [49,9 K], добавлен 09.11.2011
Абсолютне вживання перехідних дієслів в англійській мові
Категорія перехідності - неперехідності в англійській мові. Синтаксичні, лексико-семантичні і семантіко-синтаксичні характеристики дієслів. Типи перехідних дієслів: підклас "give", "eat", "drink", "shrug", їх використання в конкретній мовній ситуації.

курсовая работа [59,5 K], добавлен 14.11.2010
Конверсія як засіб словотворення в англійській мові
Поняття та головний зміст конверсії, її основні типи в сучасній англійській мові. Вплив конверсії на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові. Розгляд і етапи аналізу окремих випадків конверсії на матеріалі різних частин мови.

курсовая работа [301,7 K], добавлен 03.12.2010
Неологізми у сучасній англійській мові
Неологізми і способи їх творення у сучасній англійській мові. Інноваційні мовні одиниці науково-технічної сфери англійської мови. Збагачення словникового складу сучасної англійської мови та особливості функціонування науково-технічних неологізмів.

курсовая работа [54,2 K], добавлен 02.07.2013

Другие документы, подобные "Використання дієслів у сучасній китайській мові"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.