Размещено на http://www.allbest.ru/

Доповідь на тему «Арготична лексика турецької мови»

студентки групи Птур10-12

Урум Світлани

Зміст

арготизм турецький лексика

Арго

Виникнення арго

Основні функції арго

Класифікація арготичної лексики

Механізм творення арготизмів

Арго в турецькій мові

Способи утворення турецького арго

Класифікація турецького арго

Список використаної літератури

Арго

Мова служить коштовним джерелом інформації при необхідності встановлення національної приналежності, рідної мови тієї, або іншої людини. Мовні особливості людей прямо й безпосередньо пов'язані з виконуваними ними соціальними ролями. У мові людини відбивається й більша постійна його характеристика -- соціальний статус (місце, яке він займає у суспільстві, професія, рівень його культури), тобто ті компоненти соціального «портрету» людини, що відображаються в його мові, у її «літературності», у широті вибору слів і виразів, в умінні будувати фразу й знаходити більш, або менш вдалі слова для вираження різних станів, адже різні люди виконуючи ту саму соціальну роль, говорять по-різному. Це пов'язане із соціальними особливостями мови людини -- «соціальними діалектами» (професійні мови, жаргони, умовні мови (арго). Всі ці соціальні діалекти, будучи поширені всюди, в різних ступенях проникають у загальнонародну мову. Професійні мови характеризують широке коло спеціальностей, в той час, як арго (таємна мова), -- лише особливу соціальну групу.

Арго -- термін, який застосовують для позначення сукупності мовних засобів (головним чином, особливих слів та ідіоматичних виразів), які виробляються членами певних суспільних груп для цілей внутрішньогрупової, часто - таємної комунікації. Той факт, що арго призначене для розуміння тільки всередині деякої обмеженої групи людей, відрізняє його, з одного боку, від сленгу, тобто безлічі виразів, по суті призначених для широкого вживання, і, з іншого боку, від жаргону, який хоча і є спеціальним мовою певного стану чи професії, проте не обмежений навмисно рамками тієї чи іншої специфічної групи.

У праці Die Geheimsprachen bei den Slaven (1896) В. Ягіч говорить про арго як про "таємну мову"; цієї точки зору, сфокусованої на "таємності" дотримується Олекса Горбач, український мовознавець, який детально вивчав арго в українській мові, а також вчені російські (П. Тіханов). Українські вчені (К. Студинський, В. Гнатюк) та радянські (В. Жирмунський, Б. Ларін, В. Стратен) також зачіпали тему таємності. Інші ж, як і К. Студинський, говорять про штучну мову [видумана мова], в той час як між західними етнологами (Лев -Брюль, Ясперсен) було поширене порівняння арго з "священними" мовами, які вживали аборигени Океанії. Французький термін арго (argot) був прийнятий науковою літературою як російсько-радянською (В. Жирмунський, Б. Ларін, В. Стратен), так і українською (Ю. Шерех) як загальний термін для визначення усіх жаргонних мов, а не тільки - на відміну від значення терміну у французькій мові - мовної форми поширеної серед злочинців.

Арготизми, як і жаргонізми, стоять поза межами літературної мови. У художній літературі, зрідка -- у публіцистиці, письменники використовують їх для створення колориту відповідного соціального середовища.

Арго не є незалежною мовою із власними фонетичною та морфо-синтаксичною системами: це сукупність термінів, що мають підкреслене виразно-емоційне забарвлення та можуть взаємодіяти з термінами, що належать до койне Койне - функціональний тип мови, який використовується в якості основного засобу повсякденного спілкування з широким діапазоном комунікативних сфер в умовах регулярних соціальних контактів між носіями різних діалектів (етнолект) або мов.. Коли жаргонний вираз входить до вжитку серед широкого загалу (через «транс - класові» канали розповсюдження, такі як школа або ринок), він може перетворитися на вираз просторіччя; коли ж він стає "заяложеним", то втрачає власне емоційне забарвлення й перетворюється на розмовний вираз.

Виникнення арго

Виникнення арго пов'язане ще з тим періодом історії мови доби феодалізму, коли існували замкнені корпорації ремісників, бродячих торгівців, жебраків та ін., які з метою самозахисту та відособленості від решти суспільства і збереження своїх професійних таємниць створювали спеціальні мовні коди. В українській мові здавна відомі арго сліпих кобзарів і лірників -- т. з. лебійська або шлепецька (сліпецька) мова, а також кушнірів, кожухарів, шаповалів, рашевців (бродячих торгівців) тощо. Арго цих соціальних груп у цілому мають спільні риси з незначними місцевими чи професійними відмінностями.

У ХІХ столітті вчені розглядали мову злочинців як феномен історичний, поява якого була пов'язана з класовим розподілом суспільства, що почався у Середньовіччі із народженням цехів та гільдій; так само радянські вчені підкреслювали класовий характер цієї мови, вбачаючи у ньому "лихо" суспільного ладу, яке мало б зникнути з встановленням егалітарного суспільства. У ХХ столітті проблема привернула увагу етнологів та соціологів, які, як Ван Геннеп, заперечували, що арго може зумовлюватись економічною структурою народу. Вважаючи функцію арго суто соціальною та психологічною, як інструмента виокремлення однієї групи осіб поміж іншими, вчені визначили деякі риси подібності з "особливими" мовами племен Океанії, вжиток яких був магічно-сакральним. З часом арго не втратило своїх "ексклюзивних" рис, набуваючи ролі "індикатора суспільної належності", особливо з початком індустріалізації та масовим переселенням сільських мешканців до міст. Вища інтенсивність обміну у суспільних стосунках призвела також до ширшого територіального розповсюдження жаргонних виразів, що перетворилися таким чином на розмовні.

Основні функції арго

1. Конспіративна. Арго виробляється стихійно, багато слів можуть перейти з арго у звичайну розмовну мову.. Наприклад, існують такі слова, які перейшли до нас з арго розбійників. В наш час в мову проникає все більше слів «декласованих». Арго незрозуміло для «непосвячених» у певну групу, і це злочинний світ використовує у своїх цілях.

2. Розпізнавальна. Арго - пароль, за яким пізнають один одного члени певних суспільних груп.

3. Номінативна. В арго існує велика кількість слів і фразеологізмів, які використовуються для позначення тих предметів і явищ, для яких немає еквівалента в літературній мові.

4. Світоглядна. Наприклад, заниженість і вульгаризм злодійської мови - особливість нашого сприйняття, а в сприйнятті самого злодія вона носить героїчний, піднесений характер. Однак, цей «героїчний» характер залежить від ситуації. При спілкуванні «декласованих» елементів між собою багато «поганих» із загальноприйнятої точки зору слова мають нейтральний характер.

Класифікація арготичної лексики

У результаті опрацювання спеціяльної літератури (праць К. Студинського, Ф. Ніколайчика, В. Гнатюка, П. Тіханова, Д. Ліхачова, М. Смірнова, В. Яґича, В. Беца, А. Курки, В. Попова, М. Фридмана, А. Сєліщева, Б. Ларіна, А. Бараннікова, Н. Дмітрієва та ін.) мовознавцеві Горбачу вдалося зібрати та виокремити українське арго людей таких професій, не всі з яких сучасний пересічний українець навіть чув:

1. дідів (жебраків, старців);

2. офенів (людей, що міняють крам);

3. кубраків (збирачів милостині для церкви);

4. шаповалів (продавців вовни) ;

5. лірників;

6. музикантів;

7. пастухів;

8. глинотопів;

9. кравців;

10. злодіїв;

11. тюремників;

12. каторжан;

13. вуличників;

Механізм творення арготизмів

Механізми творення арготизмів в українській мові:

1. метафора й метонімія (наприклад, «академія» - тюрма, «армянский спорт» - гомосексуалізм, «грач» - багатий чоловік, якого хочуть обікрасти);

2. запозичення з українських діялектів («жуковина» - перстень);

3. утворення від місцевих назв («Париж» - Краківський базар у Львові, «йти під Варшаву» - лізти під ліжко);

4. утворення від власних імен («адамові сльозки» - горілка, «Мацєк» з пол. - живіт, черево);

5. ономатопея Ономатопея - слово, що є результатом звуконаслідування, а також процес творення таких слів. і вигуки («м'явкати» - жебрати, «шурнути» - вкрасти);

6. запозичення з дитячої мови («ґога» - воша);

7. засекречування, евфемічні перекручування («замкни свою жузепе бізе» - перестань пердіти);

8. скорочення («нац» - в'язень, засуджений за приналежність до ОУН).

У засекречуванні виділено:

1. префіксальний механізм («кулопата» - лопата, «шилостиня» -милостиня);

2. суфіксальний («кучморити» - кусати, «ломоськати» - ламати);

3. метатезний («цілітний» - цілий).

Загальну тенденцію О. Горбачем сформульовано так: «Якщо в давніших професійних арго переважають іще перекручення та засекречення, то нове міське арго виказує опертя головно на переосмисленнях і позичках, зчаста теж уже народньою етимологією спертих на якусь власну лексему».

Арго в турецькій мові

Як і в кожній мові в турецькій мові також існує арго. Арго, як соціальний різновид мови, практично не роз'яснена в існуючих підручниках і навчальних посібниках. Особи, які вивчають турецьку мову, визначаючи значення того чи іншого слова за словником, можуть дізнатися про їх належність до арго по умовному позначенню argo. Недостатня вивченість арготизмів, а також їх рухливість в мові - міграція з однієї лексичної групи в іншу - відображається в непослідовності їх тлумачення укладачами словників, які видаються в Туреччині. Існуючі дослідження арго турецькими авторами НЕ переведені на іноземні мови, у тому числі на російську. Глибоке вивчення і освоєння турецької мови вимагають знання арго і його особливостей, уміння класифікувати їх. В Туреччині спочатку це був засекречена, штучна мова злочинного світу, відомий лише присвяченим. Іншими словами це варіант розмовної мови, який не збігається з нормою літературної турецької мови. Окремі арготизми набувають поширення за межами арго, але при цьому вони практично переходять у розряд просторічної лексики і в словниках даються з відповідними стилістичними позначками: argo, kaba, halk dili. Містить багато слів і виразів, відмінних від спільної мови, в тому числі штучних, іноді умовних.

Щоб слово перетворилося на арго, необхідно, щоб воно крім повсякденного значення мало й ще одне значення, відоме обмеженій кількості людей. Так слово «inek» має основне значення «корова». Крім цього у повсякденному мовленні використовується в образливому значенні «дурень, тупиця, пентюх». Ці обидва значення загальновідомі. Тому й друге значення не є арго. А в значенні «Eюcinsel erkek» (гомосексуаліст) знає обмежене число людей. Тому турки в даному значенні слово «inek» відносять до арго. Це ж слово в шкільному арго має значення «зубрила».

Арго не є штучною мовою типу есперанто, і не є закодованою мовою, яку використовують спецслужби. По суті арго це засекречена, умовна, алегорична мова. Щоб зрозуміти арго недостатньо знати турецьку мову в цілому, бо арго створено штучно, щоб не зрозуміли інші. Причому він з'явився не за рішенням будь-яких осіб чи органів, а стихійно в процесі повсякденного вживання певною групою осіб окремих слів у іншому значенні. Арго НЕ використовується повсюдно всім населенням країни. Воно постійно змінюється,оновлюється. Арго вважається вульгарною мовою, по суті, такою і є. Тому арго використовується не скрізь. Воно використовується в усному мовленні. В офіційному листуванні арго практично не зустрінете.

Кожне арго, що використовується в даний час, має історію свого виникнення. Спочатку внесок у виникнення арго внесли неосвічені люди, хулігани, картярі, шахраї, шарлатани, бандити.

Способи утворення турецького арго

Відносно утворення арго турецький мовознавець Мехмет Арслан виділяє аж 31 шлях утворення арго в турецькій мові. Тут будуть представлені деякі з них:

1. Частина слів, використовуваних у повсякденному житті, час від часу приймають інше значення і включаються до складу арго. Однак ці слова зберігають своє первинне значення і в цьому значенні продовжують застосовуватися і в повсякденній мові. Так слово «bэldэrcэn» має значення «перепілка», а як арго має значення «etine dolgun, ufak tefek kadэn - пампушка (про жінку)».

2. Не тільки споконвічно турецькі слова, а й слова іноземного походження можуть перетворитися на арго: деякі запозичені з іноземних мов слова не змінюючи свого значення в турецькій мові перетворилися на арго. Наприклад, в грецькій мові слово «Malama» має значення «altэn - золото». Турецькою мовою це ж слово використовується як арго у значенні «золота ліра», тобто дане слово зберігається в обох мовах.

3. Власні імена переходять в арго. Так назва восьмого місяця місячного календаря «Єaban» як арго має значення «пришелепуватий, придуркуватий».

4. Деякі імена набувають друге значення через свою схожість з іншим предметом. Причому ця схожість може бути конкретною і абстрактною.

Появі арго сприяють фізична, біологічна, хімічна, соціальна, функціональна та інша схожість. Наприклад, слово «pekmez» означає «виварений до густоти меду виноградний сік». Через те що цей сік за кольором нагадує кров, слово «pekmez» як арго означає «kan» - кров.

5. Утворення дотепного жарту чи влучного виразу також призводить до появи арго. Так фразеологізм «imam kayэрэna binmek» (досл. сісти в човен до імама ) означає «цlmek, tabuta girmek » - померти. Слово «kayэk» в даному фразеологізмі набуває значення «tabut» - труну і перетворюється в арго.

6. Арго може бути утворено шляхом заміни абстрактних імен конкретними іменами і навпаки. Так арго «fэrзa yemek - з'їсти щітку» означає «azar iєitmek - вислухати докір; отримати наганяй ».

7. Утворення арго також здійснюється шляхом метафоризації, тобто шляхом перенесення назви або властивості одного предмета на інший на підставі якої-небудь подібності їх ознак. Слово «рergeller - циркулі» як арго має значення «bacaklar - ноги».

8. Арго також утворюється шляхом заміни його значення антонімом. Слово «Okєamak - погладжувати» як арго має значення «dцvmek - побити, відлупцювати ».

9. Арго утворюється шляхом заміни прямого значення слова його переносним значенням, синонімом. Слово «temizlemek - чистити» як арго означає «Цldьrmek - прикінчити, ліквідувати, знищити».

10. Утворюється шляхом переробки слова в більш легшу для вимови форму. Слово AIDS перейшло в арго Adiю.

11. Шляхом повторення (редуплікації), в основному, завдяки ономатопеї. Наприклад, арго «Pьfpьf» було утворено від звука «pьf». Воно означає «курити гашиш».

12. Арго може бути утворено шляхом зміни одного поняття іншим. Наприклад, слово «Nonoю», що використовується як пестливе щодо дітей, як арго означає «трансвестит, гомосексуаліст».

Класифікація турецького арго

В порівнянні з українською мовою, турецьке арго має більш широкий спектр груп використання арго й ці групи є більш дослідженими. Існують декілька класифікацій турецького арго. Хулкі Актунч виділяє 18 груп, що збирає у 6 загальних.

1. Арго кримінального світу

· арготична лексика злодіїв, аферистів та кишенькових злодіїв:

Kьl yutturmak: Aldatmak - Обдурити (букв. змусити проковтнути попіл);

· арго розповсюджувачів наркотиків і наркоманів:

Cura: Sigaranэn son yudumu. En ziyade esrarkeюler kullanэrlar.

Остання затяжка сигаретою (букв. джура - струнний музичний інструмент);

· арго хуліганів: Mikrop: Polis, jandarma. - Поліція, жандармерія;

· арго любителів азартних ігор: Abunlanmak: Kumarda bьtьn paralarэnэ kaybetmek - продути в карти;

· арго жебраків: Dэragon: Parasэz, zьрьrt, kopuk. - Босяк, халамидник, волоцюга; безгрошовий, бідний;

2. Арго відносно замкнутих груп

· тюремне арго: Bilezik: Kelepзe - Наручники;

· казармне арго: Hemєo: Hemєehri - Земляк;

· арго моряків і матросів: Palamarэ koparmak (зцzmek): Ayrэlmak, kaзmak, sэvэюmak - змитися, відірватися;

3. Арго меншин

· арго етнічних груп;

· арго переселенців: Zarbo: Polis memuru - поліцейський;

4. Арго пов'язане з статевими відносинами

· статеве арго: Ahtu: cinsel iliюki - статеві відносини;

· гомосексуальне арго: Kurюet: Eюcinsel olduрunu gizleyen - той, хто приховує що, він є гомосексуалістом;

· арго повій і гуляк: Aftos: Metres, mantinota.- Хахаль, коханка, утриманка;

5. Торгівельне арго

· арго ремісників: Эmюa olmak: Kвrda ortak olmak - Бути партнером в доходах;

· арго водіїв: Цrdek: Yolcu. - Подорожній, якого шофер підбирає по дорозі; лівак;

· арго розважальних місць: Faзa: Yьz, surat - морда, пика;

6. Спортивне арго

· арго спортсменів: Зocuрu koymak: Gol atmak - забити гол.

Невзат Озкан ж додає до цього переліку ще дві великі групи:

7. Арго людей, які у щось свято вірять (арго релігійних угрупувань та сект; арго осіб, що належать до політичних угрупувань, до організацій за інтересами);

8. Арго працівників засобів масової інформації.

Також Озкан склав ще одну класифікацію турецького арго, що включає в себе 7 великих груп, перша з яких ділиться ще на 5 менших.

Крім згаданих груп арго, можна розглянути і ряд інших, виходячи з їх власне лінгвістичних ознак: арго однозначні і багатозначні, синонімічні антонімічні.

a. Синонімія арго: деякі арго близькі за значенням і використовуються для вираження одного і того ж почуття, для пояснення однієї і тієї ж події, факту, явища і т. п.

b. Антонімія арго: антонімічні відносини в арго розвинені менше, ніж синонімічні.

c. Однозначність і багатозначність арго: більшість арго характеризується однозначністю. Вони мають лише одне значення, їх семантична структура досить монолітна, нерозкладна:

Naрme yapmak: Mэrэn kэrэn etmek, nazlanmak, numara yapmak - замовляти зуби

Але є арго, що володіють декількома значеннями: Iska geзmek:. 1.Hedefe rast getirememek. - Не потрапити в ціль, промахнутися, промазати. 2. Эю yapamamak, becerememek. - Не впоратися з роботою, не змогти зробити. 3. Ьzerinde durmamak, цnem vermemek, atlamak. - Наплювати, не надавати значення.

Як вже зазначалося, арготична лексика рідко, але все ж таки використовується в літературі для створення колориту, надання експресивності. Турецька мова не виключення. В своїх творах арго використовували такі письменники як Мехмет Арслан у своїх книгах «Leyla Hanэm Divanэ», «Юeref Hanэm Divanэ», Омер Сейфетін, Якуп Кадрі, Мехмет Акіф, Ахмед Расім та ін. У віршах турецького поета Суат Ташера дуже часто й у великій кількості можна зустріти арго. Також арготизми можливо побачити у віршах Салаха Бірселя, Метіна Елоглу, Хільмі Тунер . Юміт Яшар Докузчан же відомий тим, що перероблює вірші інших поетів, використовуючи арго.

Список використаної літератури

1. Горбач Олекса. Арґо в Україні. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2006 (Серія “Діалектологічна скриня”) - 684 с.

2. Словарь лингвистических терминов / Под ред. О.С.Ахмановой. - М., 1964.

3. Бондалетов В.Д. Типология и генезис русских арго. -- Рязань, 1987. - 566 с.

4. Ставицька Л. «Блатна музика» української мови // День. -- 1999. -- № 48; її ж. Кровозмісне дитя двомовності // Критика. -2001. -- Ч. 10. -- жовтень.-- С. 20; її ж. Український жаргон. Словник. -- К.: Критика, 2005. -- 496 с.

5. Дзендзелівський Й. О. Арго нововижницьких кожухарів на Волині // З кн.: Дзендзелівський Й. Українське і словянське мовознавство. -- Збірник праць. -- Львів, 1996. -- 500 с.

6. Грачев М. А. Большой словарь ттысячелетнего русского арго. М.: - Рипол классик -2003г. - 1120 с.

7. Турецко-русский словарь = Bьyьk Tьrkзe-Rusзa sцzlьk : [48 000 kelime / A.N. Baskakov, N.P. Golubeva, A.A. Kamileva, K.M. Lyubimov, F.A. Salimzyanova, R.R. Yusipova; denetleyenler E.M-E. Mustafayev, L.N. Starostov]. - Москва : Русский язык, 1977. - 950с.

8. Mehmet Arslan. Argo Kitabэ. - Эstanbul: Kitabevi, 2009. - 337s.

9. Hulki Aktunз. Tьrkзenin Bьyьk Argo Sцzlьрь. - Эstanbul: Yapэ kredi Yayэnlarэ, 2006. - 406 s.

10. Ali Pьskьllьoрlu. Tьrkзenin Argo Sцzlьрь. - Ankara: arkadaю, 2012 - 196s.

Размещено на Allbest.ru