Мовні стилістичні функції професіоналізмів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Реферат

на тему:

“Мовні стилістичні функції професіоналізмів”

Виконала:

Студентка 1 курсу

Групи ОДС-11

Петришин Христина

Тернопіль -2016

План

Вступ

Профісійне спілкування

Шляхи утворення професіоналізмів

Функції професіоналізмів

Використиння професіоналізмів

Висновок

Використана література

Вступ

Кожна національна мова - універсальна система, в якій живе національна душа кожного народу, його світ і духовність. Українська мова - невмирущий скарб істини, краси, благородства, знань, мистецтва. Сьогодні йдеться про розширення сфер функціонування української мови. Це засіб не лише спілкування, а й формування нових виробничих відносин.

Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності людини має велике значення для всіх. Оскільки мова не тільки обслуговує сферу духовності культури, а й пов'язана з виробництвом, з його галузями і процесами, із соціальними відносинами, вона - елемент соціальної сфери

Ми стали свідками народження нових професій і формування їх мови. У зв'язку з упровадженням української мови на підприємствах та установах помітно збагачується словник різних професій новою науково-технічною, суспільно - політичною лексикою і термінологією. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в складній професійній ситуації та в контактах з представниками своєї професії.

Професіоналізми - слова й мовлення звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення певних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.

Профісійне спілкування

Профісійне спілкування є мовленнєвий взаємодія фахівця з іншими фахівцями та клієнтами організації в ході здійснення професійної діяльності.

Культура професійної діяльності багато в чому визначає її ефективність, а також репутацію організації в цілому і окремого спеціаліста.

Культура спілкування становить важливу частину професійної культури, а для таких професій як, наприклад, викладач, журналіст, менеджер, юрист, - провідну частину, оскільки для цих професій мова є основним знаряддям праці.

Професійна культура включає володіння спеціальними вміннями і навичками професійної діяльності, культуру поведінки, емоційну культуру, загальну культуру мови і культуру професійного спілкування. Спеціальні навички здобуваються в процесі професійної підготовки. Культура поведінки формується особистістю відповідно до етичних норм суспільства. Емоційна культура включає вміння регулювати свій психічний стан, розуміти емоційний станспівбесідника, керувати своїми емоціями, знімати хвилювання, долати нерішучість, встановлювати емоційний контакт.

Загальна культура мови передбачає норми мовної поведінки і вимоги до мови в будь-яких ситуаціях спілкування, культура професійного спілкування характеризується рядом додаткових по відношенню до загальної мовної культури вимог.

У професійній культурі спілкування стає особливо високою роль соціально-психологічних характеристик мовлення, таких як відповідність мови емоційного стану співрозмовника, ділова спрямованість промови, відповідність мови соціальним ролям.

Мова є засобом набуття, здійснення, розвитку та передачі професійних навичок.

Культура професійного мовлення включає:

- Володінняттермінологією даної спеціальності;

- Вміння будувати виступ на професійну тему;

- Вміння організувати професійний діалог і управляти ним;

- Вміння спілкуватися з неспеціалістами з питань професійної діяльності.

Знання професіоналізмів , вміння встановлювати зв'язки між відомими раніше і новими термінами, вміння використовувати наукові поняття і професіоналізми в практичному аналізі виробничих ситуацій, знання особливостей стилю професійного мовлення складають лінгвістичну компетенцію в професійному спілкуванні

Шляхи утворення професіоналізмів

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни - це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми - конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад:

1. Слова та словосполучення, притаманні мові моряків:кок - кухар;камбуз- кухня;кубрик- кімната відпочинку екіпажу;бак - носова частина корабля;чалитися- приставати до берега;ходити в море -плавати;компас, Мурманськ, рапорттощо.

2. Професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних сфер: зняти касу,підбити, прикинути баланс.

3. Назви фігур вищого пілотажу в льотчиків:штопор, бочка, петля, пікета ін.

4. Професіоналізми користувачів ПК:мама -материнська плата,клава- клавіатура,скинути інформацію- переписати,вінт- вінчестер.

5. Професіоналізми музикантів:фанера- фонограма,ремікс- стара мелодія з новою обробкою,розкрутити(пісню, ім'я) - розрекламувати.

Професіоналізми утворюються різними шляхами:

- вживання загальнонародного слова у специфічному значенні:човник/деталь швейної машинки/,липовий баланс;

- шляхом усічення основ слів: кібер/кібернетик/,термояд /термоядерна реакція/; скорочення слів:мехмат/механіко-математичний факультет/;

- зміною в наголошені слів:а?томний - ато?мний, ко?мпас - компа?с, ра?порт - рапо?рт;

- шляхом перенесення /метафори/дно- нижня частина виробу,машина- комп'ютер,удар- одиниця швидкості станка;

- зміни граматичних категорій (вживання іменників абстрактних та речовинних назв у множині):масла, олії, жири, води, пшениці;

- шляхом префіксації і суфіксації:заморозити рахунки, збити в купу рахунок, бюлетенити, відгул, документувати, дообладнання, недовнесок, пливучість, бойовитість, маршрутизація, задебетувати.

Професіоналізми зберігають емоційність, вони іноді передають якийсь образ:проектувати з чистого місця; зводити, підбивати рахунки; дебет кредит обганяє; липовий баланс; заморозити рахунки.

Функції пофесіоналізмів

професіоналізм спілкування мовленнєвий

· Номінативно-комунікативна. Вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізм вживають у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах).

· Професіоналізми використовуються в текстах художніх творів з метою мовної характеристики персонажів, реалістичного відтворення мовного колориту різних професійних груп, з метою емоційного увиразнення мовлення і т. д.

Роль

професіоналізмів:

· Професіоналізми деталізують мовний словник, розширюють його там, де є на це потреба.

· Спрощують комунікацію між представниками певної професії.

· Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в складній професійній ситуації та в контактах з представниками своєї професії.

Використання професіоналізмів

Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізм вживають у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах).

Професіоналізми використовують також літератури з метою створення професійного колориту, відтворення життєдіяльності певного професійного середовища у своїх творах.

Наукові поняття визначаються спеціальними словами - термінами, які складають основу наукової мови. Термін - це слово, або усталене словосполучення. Що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а навпаки, поняття, приписується терміну, додається до нього. У цій різниці вбачається вдома конвенційність термінова, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї чи іншої галузі домовляються. Що розуміти, яке поняття вкладати в той або інший термін. Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції - лаконічному, логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета, або зазначення поняття. Тобто його зміст і межі.

Усі терміни мають низку характерних ознак, до яких належать:

а) системність термінова (зв'язок з іншими термінами даної предметної сфери);

б) наявність дефініції (визначення) в більшості термінів;

в) моностемічність (однозначність) термінова в межах однієї предметної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності;

г) стилістична нейтральність;

д) відсутність експресії, образності, суб'єктивно-оцінних відтінків.

Терміни поділяються на загальновживані (ідея, гіпотеза, формула) та вузькоспеціальні, уживані в певній галузі науки (знаменник, діяльник, чисельник).

На відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах.

ДО будь-якої сфери діяльності це дуже важливо, оскільки неточне вживання того чи іншого слова може мати небажані наслідки. Цього можна легко уникнути, якщо вживати терміни лише в тій формі та значенні, які зафіксовані в словниках останніх видань.

У множині термінів кожної галузі вирізняють дві складові частини: термінологію і терміносистему. Термінологія - це така підмножина термінів, яка відображає поняття, й утворились й функціонують у кожній галузі стихійно. На відміну від термінології, терміносистема - це опрацьована фахівцями певної галузі та лінгвістами підмножина термінів, яка адекватно й однозначно відображає систему понять цієї галузі.

Від термінів слід відрізняти номенклатурні назви-своєрідні етикети предметів, явищ, понять. Якщо в основі терміна лежить загальне поняття, то в основі номенклатурної назви - одиничне.

Висновок

Отже, професіоналізми -- слова, що їх уживають люди, об'єднані певною виробничою діяльністю, тобто слова, притаманні мовленню представників певної професії: забій, врубмашина, на-гора (шахтарі); сталеплавильна груша, мартен. Правда, не всі професіоналізми можна віднести до високої лексики. Зрозуміло, що такі вирази, як крутити бублика чи рос. мотор барахлит, мотор чихает належать не до високої, а низької лексики

Використана література

1.Білецький А.О. Про мову і мовознавство. - К., 1996.

2.Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. - К., 1989.

3.Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. - К., 1991.

4.Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. - К., 1984.

Размещено на Allbest.ru