Структурно-семантичні особливості та функціональні аспекти сучасних ергонімів м. Носівки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Історичні події й зумовлені ними змінювані та непостійні процеси, що відбуваються в усіх галузях народного господарства впливають на динаміку зростання різних об'єктів власності (фірм, організацій, заводів, товариств, фабрик тощо). Ці ділові об'єднання становлять особливий інтерес на сучасному етапі розвитку, оскільки їх кількість постійно збільшується.

Різке зростання кількості новоутворених ділових об'єднань людей створює й проблему вибору їхніх назв. Перед власниками фірм, установ, закладів тощо стоїть завдання або вибрати найменування з уже наявних, або придумати власне. Через високу частотність уживання подібних назв і широкий вибір мотиваційної лексики стає зрозумілим, що процес створення такого найменування, яке б відрізнялося оригінальністю, є нелегким.

Вивчення ергонімів як класу власних найменувань привертає увагу багатьох мовознавців. Теоретичну значимість становлять наукові праці О. Суперанської, яка визначила місце ергонімів у загальній класифікації онімів та їх мотиваційні типи, принципи й способи номінації англійської ергонімії розлядає О.В. Беспалова. З'являються ґрунтовні наукові праці українських ономастів. Наприклад, типи мотивованості ергонімів м. Києва стають об'єктами вивчення Л.Н. Соколової. Дисертаційна робота О. В. Мікіної була присвячена номінативним процесам у сучасній європейській ергонімії. Назви комерційно-виробничих підприємств (фірмоніми) Закарпаття комплексно розглянув О.О. Белей.

Однак досі комплексно не досліджено найменування ділових об'єднань невеликих та середніх за розміром населених пунктів України (районних цетрів, міст, сіл міського типу тощо) особливо районних центрів Чернігівської області, зокрема м. Носівки. Хоча потреба в цьому очевидна, бо таких власних назв у м. Носівці досить значна кількість, і це дослідження може виявити нові лінгвістичні тенденції їхнього функціонування.

Метою дослідження є з'ясування структурно-семантичних особливостей та функціональних аспектів сучасних ергонімів м. Носівки, що передбачає реалізацію таких завдань:

· проаналізувати структурно-семантичні типи назв торговельних закладів, підприємств, фірм, товариств, що належать до сфери послуг;

· установити системні зв'язки між ергонімами та традиційними ономастичними класами;

· визначити найбільш поширені структурно-семантичні моделі номінацій;

· систематизувати мотиваційну лексику, на основі якої утворені ергоніми.

Предметом дослідження стали власні назви торговельних закладів, підприємств, фірм, товариств, що належать до сфери послуг м. Носівки.

Об'єкт наукової роботи - структурно-семантичні та функціональні особливості сучасних ергонімів.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше в науковий обіг уводиться значний, не досліджений раніше матеріал; встановлюються структурно-семантичні зв'язки між ергонімами і традиційними ономастичними класами назв; розроблено структурно-семантичну класифікацію найменувань ділових об'єднань людей сфери обслуговування; проаналізовано значеннєві типи назв підприємств, організацій, фірм, товариств та ін. м. Носівки, що займаються наданням послуг.



1. Теоретичні проблеми ергоніміки в сучасній українській мові

Термінологія в ономастиці на сучасному етапі ще не до кінця сформувалася, через це є необхідність в уточненні лінгвістичного статусу ергоніма. Так, аналізуючи ділові об'єднаня людей дослідники оперують різними термінами. Термін ергонім уживають у своїх дослідженнях, Л.Н. Соколова, О.А. Трифонова, М.В. Шимкевич А.В. Беспалова, Т.Ю. Ковалевська, А.В. Кондратова, Б.І. Маторін З.І. Бузинова, О.Ю. Карпенко, О.Г. Мікіна, Є.С. Отін, Н.В. Подольська, Т.П. Романова та ін. Як «власні назви ділового об'єднання людей, у тому числі спілки, організації, установи, корпорації, підприємства, товариства, закладу, гуртка» визначає ергоніми Н.В. Подольська [15].

О.В. Суперанська виділяє власні назви комплексних об'єктів, зокрема назви підприємств, установ, товариств, об'єднань. Проте у своїх подальших дослідженнях назви установ, товариств, об'єднань, органів періодичної преси, компаній тощо авторка називає комплексними ергонімними об'єктами, а також ергонімами [19].

Є.С. Отін визначає ергоніміку як особливу галузь номінації, пов'язану з діловими об'єднаннями людей у виробничій, науковій, політичній, культурній, спортивній та інших галузях, що послуговується власними назвами, які сумарно позначаються терміном «ергонім» ( грец. Эсгпн «справа, праця, діяльність» і пнпмб «ім'я») [14].

Найбільш розгорнуте й повне визначення ергонімів подає Б.І. Маторін, називаючи ергонімом власну назву ділового об'єднання людей у виробничій, культурній, політичній, науковій, торговельній, спортивній та інших сферах зокрема й найменування спілок, організацій, установ, корпорацій, підприємств, закладів, гуртків, акціонерних товариств, брокерських, комісійних, промислових, торговельних, транспортно - експедиційних, транспортних та інших фірм, командитних товариств, концернів, кооперативів, господарчих корпорацій, товариств з обмеженою відповідальністю, повних товариств, рекламних і рекламно - інформаційних агентств, сумісних підприємств, товарних бірж, торговельних домів, трестів, фінансових груп, фінансових компаній тощо [10].

Слушним є зауваження О.Ю. Карпенко, що у визначенні ергоніма як власного імені ділового об'єднання людей слово ділового є зайвим, оскільки воно вносить певну плутанину в ономастичну термінологію. Дослідниця влучно підмічає, що релігійні об'єднання, навчальні заклади - від дитсадків до університетів - не можна кваліфікувати як ділові. Натомість вона пропонує визначати ергоніми як назви усіляких об'єднань людей, не тільки ділових [7].

Б.З. Букчина, Г.А. Золотова, В.І. Ткачук називають ергооб'єкти власними назвами підприємств, установ тощо. С.А. Копорський та Л.М. Щетинін на позначення ергонімних об'єктів, зокрема кінотеатрів та інших закладів - готелів, ресторанів, театрів тощо, уживають термін мікротопонім. В.Д. Бондалєтов запровадив термін ктематонім (від грец. ktematos - майно, багатство) для назв підприємств, установ, організацій, історичних подій, свят, органів друку, видавництв, творів літератури й мистецтва, пароплавів, потягів, супутників, театрів, магазинів, окремих предметів, напр.: мечів, дзвонів та ін., що об'єднав оніми кількох груп і з яким, звичайно, погодитися не можна [3].

Термін урбонім (з лат. urbs «місто») використовує Н.М. Морозова. Авторка відносить до урбонімів культурно-побутові заклади, зокрема кінотеатри, готелі, ресторани, магазини, кав'ярні та ін.[13].

Білоруський дослідник А.М. Мезенко застосовує термін урбанонім на позначення внутрішньоміських об'єктів та ойкодомонім, під яким розуміє найменування магазинів, ательє, салонів тощо. На позначення кооперативів Т.О. Хейлик використовує термін коопонім, з чим, до речі, можна погодитися, якщо розглядати цей термін як видове поняття щодо родового терміна - ергоніма [11].

Як відокремлений клас міських об'єктів дослідник Р.І. Козлов називає локалізовані комерційні підприємства (ЛКП), до яких відносить підприємства торгівлі, громадського харчування, сфери послуг та деякі інші. Суттєвою ознакою, за якою дослідник зараховує підприємство до вищезазначеної групи, є його основна функція - надання товарів чи послуг на комерційній основі. Для позначення назв ЛКП дослідник послуговується терміном ергоурбонім, що фіксує комплексний характер об'єкта номінації, який називає, з одного боку, ділове підприємство (для назви якого використовується ергонім), а з іншого - об'єкт міського простору (номінований урбонімом /урбанонімом) [8].

О.О. Белей уводить в обіг термін фірмонім на позначення «власної назви комерційно-виробничого об'єднання людей», утворений він від слова фірма «організація, що веде господарську діяльність» + онім. Вибір цього терміна дослідник обґрунтовує етимологічною прозорістю, повнотою та точністю передачі позначуваного об'єкта, зауважуючи, що вживання цього терміна не порушує системність української ономастичної термінології. Обумовлюючи доцільність цього терміна, автор доводить, що від найменування фірмонім легко утворити назву підрозділу ергоніміки, присвяченого вивченню власних назв комерційно-виробничих об'єднань людей, - фірмоніміка, назву сукупності фірмонімів - фірмонімія, фірмонімікон [1].

Ю.А. Грушевська вживає два терміни - ергоніми й прагматоніми, називаючи прагматонімами «власні назви, денотат яких перебуває в матеріальній сфері діяльності людини і які вживаються в рекламних текстах, представлених торговими знаками, торговими марками, фірмонімами» [5].

На позначення власних назв книжково-журнальних видавництв С.О. Шестакова вживає термін пресонім (від press - «друкарня», «видавництво») [21].

Т.В. Шмельова на позначення торговельних закладів виділяє термін емпоронім (з грецької - торгівля + онім), цей же термін уживає М. М. Цілина. М.В. Шимкевич уживає термін ергонім і зауважує, що необхідно виділити ще один розряд онімів, які позначають підприємство як суб'єкт права - темоніми [22].

У зарубіжних дослідженнях, присвячених вивченню різноманітних об'єднань людей, також немає усталеності в ономастичній термінології. Зокрема, чеські, болгарські, словацькі, сербські дослідники уживають термін хрематонім, який, крім найменування одиничних предметів (власне - хрематонімів), включає й ергоніми, хрононіми тощо. Так, О.В. Суперанська робить зауваження щодо недоречної заміни терміна ергонім терміном хрематонім.

Ми вживаємо термін ергонім (гр. Эсгп(н) - робота, праця, справа і пнпмб - ім'я, назва) для позначення «назв організацій, виробничих та суспільних об'єднань (ця група власних назв позначається терміном ергонімія й включає величезну кількість найменувань - від партій, товариств, заводів до кінотеатрів, кооперативів, магазинів, фірм тощо)», дотримуючись термінології більшості дослідників.

Аналіз наукової літератури дав змогу сформулювати таке визначення ергонімів: ергоніми - це найменування державних, громадських і суспільно-політичних установ, організацій, промислових підприємств державної й приватної форм власності, зокрема заводів, фабрик, виробничих фірм тощо.

Ергонімію не можна вивчати лише як суто лінгвістичне явище, оскільки вона віддзеркалює особливості відповідної епохи, є наслідком соціальних, політичних, історичних перетворень. Відомо, що в радянський час процес номінації ергооб'єктів перебував під жорстким політичним і соціальним контролем. Невелика кількість наукових праць у цій галузі в середині й кінці ХХ ст. свідчить передусім про незначний репертуар тогочасних ергонімів.

З 90-х рр. ХХ ст. починає розвиватися ринкова економіка, завдяки чому зростає кількість приватних підприємств, фірм, компаній, торговельних, банківсько - фінансових установ, готелів, ресторанів, барів кав'ярень, перукарень, ательє, лікувально-медичних закладів, адвокатських контор тощо, що у свою чергу сприяло значному зростанню нових найменувань для цих ергооб'єктів - ергонімів. Саме через це на сучасном етапі в ергонімії спостерігається, за визначенням дослідників, «ергонімний бум», «номінаційний вибух».

Таким чином, проаналізувавши подану вище інформацію можемо дійти висновку, що, незважаючи на те, що ергоніміка протягом тривалого часу привертає увагу вітчизняних та зарубіжних дослідників, це все ще недостатньо вивчений розділ ономастики. Підтверджується і той факт, що термінологія в ергоніміці ще остаточно не склалася, немає єдиної думки науковців щодо визначення лінгвістичного статусу ергонімів.

Особлива увага звертається на відсутність належного вивчення ергонімії певних регіонів. Завдяки таким дослідженням з'являється можливість прослідкувати цілісну картину сучасної української ергонімії, виявити загальні закономірності й регіональні особливості. Саме тому ергоніми й постають об'єктом вивчення лінгвістів. Дослідження ергонімії ускладняється впливом позалінгвальних чинників, про які згадують О.О. Белей, Н.В. Кутуза та інші науковці [9].

Аналіз наукової літератури вказує на те, що назви ергооб'єктів розглянуті вченими як не просто слова, а як найменування, тісно пов'язані з суспільно - політичними, економічними, історичними, культурними й іншими умовами життя людей. Це спонукає дослідників до класифікації ергонімів залежно від тенденцій найменування об'єктів. Більшість учених поділяє думку, що ергоніми - це клас власних назв, здатних до найбільших змін, причому ці зміни нерідко відображають рівень культури суспільства.



2. Лексико-семантична характеристика ергоніміки м. Носівки Чернігівської області

Ергоніми вважаються особливим видом онімів (власних назв), це обов'язкові складові рекламного тексту. Основна функція ергонімів - приваблення споживачів, клієнтів із подальшим скеруванням до дії, що є першим етапом здійснення впливу. Для цього номінатори, власники вдаються до різних засобів (графічних, семантичних, стилістичних), намагаючись зробити назву конкурентоспроможною, оригінальною. Ці одиниці можна назвати певними впливовими маркерами, використовуваними свідомо, заплановано. Ергоніми м. Носівки, що стали предметом даного дослідження можна, класифікувати на декілька груп за лексико-семантичним принципом:

1. Антропоніми

Антропонім - (anthropos - людина і onoma - ім'я) - одиничне власне ім'я або сукупність власних імен, що ідентифікують людину. У більш широкому сенсі це ім'я будь-якої персони: вигаданої або реальної.

За значенням і походженням антропоніми в більшості своїй представляють із себе ужиткові слова. Деякі з них досі зберегли первинний сенс у мові - носії (наприклад, Віра, Надія, Любов), інші ж його в даний час не мають.

Антропоніми поділяються на декілька типів: 1) особисте ім'я (ім'я при народженні), 2) патронім ( іменування по батькові, дідові і т. д.), 3) прізвище (родове або сімейне ім'я), 4) прізвисько, псевдоніми різних типів, які можуть бути як індивідуальними, так і груповими), 5) криптонім (приховуване ім'я), антропоніми літературних творів (літературна антропоніміка), героїв у фольклорі, в міфах і казках,6) антропоніми - похідні етнонімів (назв націй, народів,народностей [25].

Антропоніми м. Носівки представлені такими ономастичними одиницями: магазин жіночого одягу «Каріна», продуктові магазини «Світлана» та «Наталі», перукарні «Вікторія» та «Лара». Номінації такого типу зазвичай місять у собі офіційне ім'я власника, його близьких чи рідних. І власне цей факт і є тим що умотивовує вибір такої назви.

Цікавою для дослідження є назва магазину сільськогосподарського обладнання «САДко». Згідно зі слов'янською міфологією, Садко (Багатий гість) - герой билин новгородського циклу; хитромудрий купець, який одурив морського цар [25]. Імовірно що вибір такої назви умотивований саме тим що даний антропонім позначає ім'я купця, пов'язуючи таким чином подану назву з торгівлею. Але варто звернути і на зовнішнє оформлення назви. Як бачимо в цій номінації використовується два види шрифту. Зокрема, великими літерами виділено слово «сад», що вказує в даному випадку на специфіку товарів магазину.

2. Варваризми

Варваримзм (від грец. barbarismos -- властивий іноземцю) -- іншомовне або створене за іншомовним зразком слово чи зворот, що зберігають структурні ознаки чужих мов, по-різному пристосовуючись до фонетики, морфології мови-реципієнта іншомовні слова або звороти, що суперечать нормам даної мови. Наприклад, запозичені в українську мову звертання до жінки з різних європейських мов: мадемуаземль (з французької), лемді (з англійської), фраму (з німецької). Ці слова вживають як екзотизми для надання колориту чи відтворення чужоземного середовища в художніх творах. Вони не повністю засвоєні українською мовою, про що свідчить їхня невідмінювана форма. Крім того, про їхній ще іншомовний характер свідчить розташування наголосу, притаманне мовам, з яких ці слова запозичені.

Залежно від того, якого походження слово (зворот), розрізняють латинізми (з латинської), англіцизми (з англійської), галліцизми (з французької), германізми (з німецької), грецизми (з грецької), полонізми (з польської) та ін.

Варваризми вживаються переважно в описах життя і побуту інших народів для відтворення місцевого колориту, назв чужих реалій, звичаїв, запозичених понять (мадам, шериф, консьєрж, імпічмент, салам, харакірі). Використовуються також при передаванні мовлення персонажа-іноземця. Часто служать засобом створення комічного ефекту, висміювання зловживань іншомовними словами.

Іноді варваризмами називають лише ті слова, що трапляються у писемному мовленні в чужомовній графічній передачі (veto, dixi, homo sapiens, idйe fixe, John Bull, niech zyje). Уживаються також як заголовки літературних творів («Boa constrictor» Івана Франка, «Contra spem spero!» Лесі Українки, «Persona grata» Михайла Коцюбинського, «Valse mйlancolique» Ольги Кобилянської) і як вкраплення в їхні тексти. До варваризмів належать численні вислови з латинської мови, а саме: a priori (те, що передує досвіду), ad hoc (до речі), post scriptum (після написаного) тощо [25].

Прикладами варваризмів у досліджуваному ергоніміконі є такі номінантні одиниці.

1. Перукарня «Anett». Ім'я Анетта походить з англійської мови. Саме походження умотивовує подання назви буквами внглійського алфавіту. Людині з таким іменем притаманні ідеалістичні нахили, прагнення бачити «еталон» у всьому, що потрапляє на очі. Ураховуючи таку семантику імені, вибір його в якості назви «закладу краси», в даному випадку перукарні, є більш ніж удалим. [24]

2. Магазин косметики «Vita». За історичними походженням це латинське ім'я, що означає «життя». Людину з таким іменем виділяють такі риси, як незалежність суджень, витримка, хазяйновитість, завзятість і самолюбство. Завзятість і наполегливість особи що носить таке ім'я є запорукою успіху і багатства. Саментика цієї номінантної одиниці є достатньо підходящою для найменування місць пов'язаних з торгівлею, а етимологія - умотивовує його передачу літерами латинського алфавіту. Даний ергонім можна також частково віднести до антропонімів, бо цілком можливим є той факт, що назву свою магазин отримав на честь імені його власниці [24].

3. Салон краси «Egoistka». Поданий ергонім є яскравим прикладом варваризму. Похідним для даної назви є термін еgо.

Егоїмзм (від лат ego -- я) -- ціннісна орієнтація суб'єкта, що характеризується переважанням в його життєдіяльності самокорисливих особистих інтересів і потреб відносно до інтересів інших людей і соціальних груп. Згідно з егоїзмом, задоволення людиною особистого інтересу розглядається в якості вищого блага. Згідно з цим визначенням егоїст - це той, хто відзначається егоїзмом [25].

Завдяки такій семантиці створюється роздвоєне, але все ж скоріше негативне враження від назви закладу. Графічна передача поданого варваризму літерами латинського алфавіту зумовлена знову ж таки його походженням, а використання форми жіночого роду підкреслює те, що заклад орієнтований на жіночу аудиторію.

4. ТОВ Optim-Prodagro (оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами).

Ця ергонімічна одиниця навідміну від попередніх є двокомпонентною. Перша частина Optim, походить з латинської мови і має значення - краще, виключно добре. Походження умотивовує відповідну передачу на письмі. Друга ж частина Prodagro є прикладом уламкової абревіатури, у якій поєднуються асемантичні частини слова. Вибір такої назви для організції зумовлений скоріш за все семантикою слів, які, по-перше, вказують на успішність організації, а по-друге, добре підкреслюють сферу її діяльності.

3.Рекламні назви

Під рекламними назвами розуміємо такі номінантні одиниці, які спрямовані на привернення уваги клієнтів. У виборі подібних назв ураховується велика кількість аспектів, особливо семантичний та стилістичний.

До цієї групи входять такі ергоніми:

1. КООП «Успіх» У слова «успіх» - давньоруські витоки. Воно є похідним від дієслова «співати», який висловлював чотири групи значень. Перша - спішно рухатися. Друга - спішно готувати, запасати. Третя - допомагати, сприяти. Четверта - розвиватися, дозрівати. Пізніше ці значення починають прив'язуватися до певних похідним формам дієслова. На першому етапі змістовної еволюції слова частина значень відходити від дієслова «заспівати» до похідного «поспішати». Потім від нього відділяється дієслівне іменник «поспіх» з трьома групами значень. Перша - «поспішність, швидкість, швидкий рух вперед». Друга - прагнення, старанність, ревнощі. Третя - «досягнення мети, успіх, удача, щастя».

Семантика слова успіх означає позитивний наслідок роботи, справи і т. ін.; значні досягнення, удача. Проаналізувавши етимологічну та семантичну складову поданої назви,стає зрозумілим, що її використання спрямоване на привернення уваги клієнтів.

2. Магазин «Фортуна». Семантична складова поданої номінантної одиниці має ознаки міфоніму, оскільки походить з латинського fortuna і в римській міфології позначає богиню щасливої долі та талану. Помітним є і стилістичний аспект при виборі назви. Подана інформація чітко вказує на рекламну спрямованість цього ергоніма. [25]

4. Росіянізми

Росіянімзм, (або русизм) -- слово або мовний зворот, запозичений з російської мови або побудований за зразком російських слів і виразів. Це лексичне явище поширене на території впливу колишньої Російської імперії [25].

Цю групу ергонімів предсталяють такі назви: магазин будівельних матеріалів «Мастер» (назва відображає спрямованість товарів магазину), кафе «Карапуз» (кафе спрямовано на дитячу аудиторію, саме це пояснює вибір назви закладу), магазин одягу «Shmotka» (російське жаргонне слово на позначення одягу, оформлене латинською графікою в рекламних цілях).

5. Назви іншомовного походження

До цієї групи ергонімів відносимо назви з іншомовною етимологією. Представлена ця група такими номінативними одиницями:

1. Перукарня «Шарм». Шарм (з франц., в якому charme - похідне від charmer - «чарувати») чарівність, привабливість.

2. ТОВ «Тандем». Тандем - (від лат. tandem «нарешті, в кінці кінців) - 1. род. у. Послідовне розташування однакових машин або їхніх частин в агрегаті на одній геометричній осі, лінії.

3. Велосипед із двома ведучими механізмами й двома сідлами, розташованими одне за одним [23],[25].

У виборі обох цих номінативних одиниць в якості назви до уваги номінатори брали перш за все семантичний бік поданих слів. Іншомовна етимологія при цьому також мала важливу роль. У першому випадку первинне значення слова «шарм» вказує на те, що заклад який носить цю назву спеціалізується на красі та чарівності, а французька етимологія це лише підкреслює. У випадку ж зі словом «тандем», при утвердженні його в якості назви, увага, скоріш за все, зверталась більше на семантику, яка означає послідовну, злагоджену роботу механізму, а отже символізує надійність і певні гарантії, ніж на латинське походження слова.

6. Топоніми

Топомнім (від грец. топоним -- місце і грец. ьнпмб -- назва) -- назва місцевості, регіону, населеного пункту, об'єкту рельєфу, будь-якої частини поверхні Землі, тобто географічна назва.

Для назв населених пунктів -- міст, селищ, сіл тощо -- прийнято крім загального терміна «топонім» вживати термін ойконім; для назв водних об'єктів (річок, озер, морів) -- термін гідронім; для об'єктів рельєфу, тобто об'єктів орографічних (гір, хребтів, горбів, долин, плато, низовин, гірських ущелин та інших) -- оронім.

Назви місць (тобто топоніми) часто даються автохтонним населенням певної території, для якої кожний з топонімів несе смислове значення. Завдяки цьому можна встановити, наприклад, що на певній території колись проживав народ, що відрізняється від того, який живе там на теперішній час. Тобто, топоніми часто характеризують територію з точки зору тих народів, які колись населяли ту чи іншу місцевість.

Різновиди топонімів:

· Хороніми -- назви будь-яких територій (областей, районів).

· Ойконіми (від грец. п?кпт -- житло) -- назви населених місць.

· Астіоніми (від грец. ?уфх -- місто) -- назви міст.

· Урбаноніми (від лат. urbanus -- міський) -- назви внутрішньоміських об'єктів.

· Годоніми (від грец. ?дьт -- шлях, дорога, вулиця, русло) -- назви вулиць.

· Агороніми (від грец. ?гпсЬ -- площа) -- назви площ.

· Гідроніми (від грец. ?дщс -- вода) -- назви водних об'єктів.

· Пелагоніми -- назви морів.

· Лімноніми -- назви озер.

· Потамоніми -- назви річок.

· Гелоніми -- назви боліт.

· Дрімоніми (від грец. дс?т -- дерево) -- назви лісів.

· Ороніми (від грец. ?спт -- гора) -- назви гір.

· Дромоніми (від грец. дсьмпт -- біг, рух, шлях) -- назви шляхів сполучення.

· Геоніми -- назви доріг, проїздів.

· Макротопоніми (від грец. мбксьт -- великий) -- назви великих незаселених об'єктів.

· Мікротопоніми (від грец. мйксьт -- малий) -- назви невеликих незаселених об'єктів (від др.-греч. мйксьт -- Малий).

· Антропотопоніми (від грец. ?нисщрпт -- людина) -- назви географічних об'єктів, утворених від власного імені людини [25].

До топонімів можемо віднести такі місцеві ергоніми:

1. Кафе - ресторан «Hollywood» Голлівуд (англ. Hollywood ['h?lэw?d]: holly - падуб, wood - ліс) -- район міста Лос-Анджелес, який лежить на північному сході від центра міста штат Каліфорнія. Традиційно Голлівуд ассоціюється з американською кіноіндустрією, тому що в цьому районі є багато кіностудій, та проживає багато відомих кіноакторів. Завдяки своїй славі та культурній самобутності як історичний центр кіностудій та кінозірок, слово «Голлівуд» часто використовується у ролі метонімії для Американської кіноіндустрії. Назва «Місто мішури» (англ. «Tinseltown») стосується чудової природи Голлівуду та кіноіндустрії [25].

Зважаючи на англійську етимологію поданого топоніма, легко пояснюється його графічна передача літерами англійського алфавіту. Хоча звісно це можна пов'язати з модою на англіцизми та американізми, яка особливо яскраво виражається на протязі останнього десятиліття. Враховуючи всі вищеподані фактори, а також семантичну складову поданої номінантної одиниці, можна зробити висновок, що вибір її в якості назви розважального закладу не випадковий, і, варто зазначити, досить вдалий.

2. Бар «Єреван»

Єревамн (вірм. ?????), (до 1936 -- Ерівамнь) -- столиця Вірменії, одне з найдавніших міст, що збереглися (заснований у 782 р. до н. е.). Етимологія топоніма «Єреван» -- ймовірно урартська; згідно з написом клинописом на знайденій в 1964 на території Єревана кам'яній плиті, місто засноване урартським царем Аргішті I в VII столітті до н. е [25].

Причина вибору даного топоніму в якості назви закладу не до кінця зрозуміла, враховуючи той факт, що ані за дизайном, ані за стравами що подають в тут, заклад не співвідноситься з Вірменією.

3. Готель «Полісся»

Мовознавці стверджують, що східнослов'янська етимологія назви Полісся закорінена у семантиці лісу та болота (лісиста місцевість, лісок). Вона має балтський аналог (Pala, Pelesa, Pelysa), що в литовській і латиській мовах має значення болотистий лісок. Це може свідчити про спільний балто-слов'янський корінь назви. Полісся, а отже -- про паралелі між східнослов'янським етнонімом «поліщуки» (вперше зафіксований у документах XVII ст.) і давнім екзоетнонімом «polexiani».

Полімсся -- історична територія на півночі України (у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, частково Сумській областях), переважно в басейні ріки Прип'ять.

Застосування поданого топоніму випливає, скоріш за все, з семантики, й географічного розташування (місто Носівка знаходиться недалеко від тих областей, які умовно об'єднують в одну історичну територію під назвою Полісся).

4. Кафе - їдальня «Десна»

Слово «десна» є древнім слов'янським словом, що значить «правиця», права рука. Згідно зі словником Б. Грінченка, цим словом українці називали праву руку ще на початку Х сторіччя. Академік О.О. Шахматов на доказ просування на північ слов'янських племен антів після їхньої поразки від аварів (обрів) наводить гідронім Десна. Адже тільки якщо рухатися з півдня на північ, річка Десна стає правою притокою Дніпра, а не лівою, якою вона є за законами географії [25].

Використання цієї номінантної одиниці пояснюється скоріш за все так само, як і попередня. (Місто Носівка знаходиться на відносно недалекій відстані до р. Десна)

3. Кредитна спілка «Чернігівська»

Назва є похідним від назви міста Чернігів. Назва вперше зустрічається у формі Чернігога з 907 року в Констянтина Багрянородного, який наводить договір Русі з Візантією. Перекази, які пов'язують назву з ім'ям князя Чорного, який боровся проти хозар, чи княгині Чорної, яка викинулася із терема, щоби не дістатися ворогам, безпідставні. Припускали в основі власне ім'я Черніга, але основи на -а вимагають присвійного суфікса -ін, а не -ів. У пам'ятках тих часів часто зустрічається форма Чернъговъ. Можливо, назва асимільована за аналогією із численними слов'янськими топонімами на -ів- з більш ранньої невідомої форми або в її основі лежить ім'я Чернъг (Черніг), поки що не знайдене.

Чернімгів -- місто на півночі України, що знаходиться у західній частині Чернігівської області. Розташоване у Придніпровській низовині, на правому березі річки Десна [25].

Вибір подібної назви пояснюється географічним розташуванням організації.

7. Ботанізми

Ботанізм - це різновид ергоніма, у якому семантичною основою виступає назва рослини.

Групу ботанізмів серез інших ергонімів міста Носівки представляють такі назви:

1. Кафе «Волошка»

Латинська назва цієї квітки -- Centaurea cyanus, яка походить від імені давньогрецької міфологічної істоти -- Центавра, який соком волошки зумів залікувати рани, нанесені йому Гераклом [6].

Волошка - польова трав'яниста рослина з синіми квітками. Що росте переважно серед озимих культур [16].

Воломшка (зменшено-пестливе-- воломшечка) блавамт -- польова трав'яниста рослина із синіми квітками, що росте переважно серед ярих і озимих культур, а також квітка цієї рослини; у народній уяві -- символ життя, молодості, краси, скромності, простоти, доброти (вплітали її у віномк надімї -- див.віномк); одна з дванадцяти квіток повного українського вінка; у весільних піснях та обрядах символізувала дівочу ніжність і честь; з пучка волошок робили весільний світильник, і його тримала світилка; квітами прикрашали весільне гільце; цвіте у червні - липні; широко використовується в народній медицині, передусім проти очних хвороб [17].

Беручи до уваги те, що заклад з цією назвою спеціалізується на стравах української кухні, то можна зробити висновок, що ботанізм «волошка» був обраний в якості назви саме через свою семантику.

2. Кафе «Орхідея"

Орхідея - південна трав'яниста рослина родини зозулинцевих з запашними квітками різного кольору і вигадливої форми [16].

3. Магазин косметики «Лотос»

Лотос - південна водяна рослина родини лататтєвих з великими красивими квітками й їстівними плодами [16].

4. Магазин косметики «Едельвейс»

Наукова латинська назва Leontopodium походить від грец. лЭщн (leon) - «лев» і рпдеюн (podion) - «лапка», оскільки зовнішній вигляд суцвіття цієї рослини нагадує левову лапу [6].

Едельвейс для багатьох став символом гір, йому присвячуються окремі ліричні твори. Квітку едельвейса згадується в ряді казкових легенд як образ важкодоступність, любові і удачі. Назва цієї рослини широко використовується для позначення різноманітних об'єктів, не пов'язаних з ботанікою або природознавством [25].

Подані вище номінантні одиниці були обрані, імовірно, через своє екзотичне походження. Назви такого зразку покликані вказати потенційним клієнтам на вишуканість закладу. Тож можна розцінювати використання таким мовних одиниць і як рекламний хід.

8. Метонімія

Метонімія (грец. мефщнхмЯб -- перейменування) -- це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою.

Наприклад, такий вислів, як «весь театр аплодував», містить у собі метонімію, виражену словом «театр». Це слово вжите тут не у прямому, а в переносному значенні, оскільки, кажучи так, ми маємо на увазі те, що аплодував не театр, а глядачі, які в ньому знаходилися. При цьому поняття «театр» і «глядачі» перебувають у тісному взаємозв'язку, виступаючи як близькі за самою своєю природою, реально, а не умовно, як це має місце в метафорі.

Метонімія часто ототожнюється з метафорою, або розглядається як її різновид. Арістотель не виокремлював метонімії з метафори. Як окремий троп метонімію вперше використав римський оратор І століття нашої ери. Квінтіліан. На відміну від метафори, метонімічне зіставлення предметів відбувається не за ознакою їхньої подібності, а за ознакою їхньої суміжності, тобто належності їх до одного кола явищ, до понять одного порядку, пов'язаних часовими, просторовими, причинно - наслідковими та іншими відношеннями. Метонімія широко використовується у віршованому та прозаїчному мовленні як місткий зображувально-виражальний засіб.

Розрізняють такі різновиди метонімії:

1. Метонімія місця (в основі -- заміщення назви об'єкта вказівкою на місце його знаходження). Наприклад: «Гомоніла Україна» (Т. Шевченко); «Борислав сміється» (І. Франко). Особливий випадок -- заміна назви вмістимого вказівкою на предмет, що вміщує його: «Ми випили по кілька чарок, і моя голова з незвички трохи обважніла» (В. Підмогильний).

2. Метонімія часу (в основі -- заміщення назви події вказівкою на час, коли вона відбувалася). Наприклад: «Як і колись, так і тепер ти // Не спромоглась на гарний плід» (В. Сосюра; йдеться про історію України).

3. Метонімія засобу (в основі -- заміщення назви дії вказівкою на знаряддя, яким вона була здійснена). Наприклад: «Під дзвінкії струни гетьмани встають, // І прадіди в струнах бандури живуть» (Л. Боровиковський).

4. Метонімія належності (в основі -- заміщення назви предмета вказівкою на ім'я його творця). Наприклад: «Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні» (Є. Маланюк).

5. Метонімія матеріалу (в основі -- заміщення предмета вказівкою на матеріал, з якого даний предмет зроблений). Наприклад: «Купив князь пісню Боянову, // возложив йому гривну золоту на шию -- // срібні гуслі озолотив, // попліч свого злотокованого стільця // усоболях возсадовив» (І. Калинець) [25].

У склад цієї групи входять такі номінантні одиниці:

1. Ювелірний магазин «Діамант» (Обрана така назва, тому що спеціалізуються на продажу ювелірних виробів, інкрустованих дорогоцінним камінням, зокрема діамантами. Окрім того враховуючи семантику слова «діамант» можна вважати назву рекламним ходом. Адже така номінація якнайбільш вдало підкреслює зв'язок з розкішшю.);

2. Ювелірний магазин «Золота крамниця». Обрана назва вказує на специфіку товару цього магазину, а саме на ювелірні вироби з золота);

3. Продуктовий магазин «Продукти»;

4. Магазин приладдя для садових робіт «Дім,сад,город»,

5. Магазин канцелярського приладдя «Канцтовари» (подані номінанті одиниці використані з метою вказати на специфіку товарів того чи іншого магазину);

6. ТОВ «Носівка - Млин,

7. Магазин побутової техніки «Техномаркет».

Висновки

1. Аналіз зафіксованих у м. Носівці Чернігівської області ергонімів дозволяє констатувати, що вони належать до одиниць ономастичного простору, яким властиві всі ознаки власних назв; вони називають різноманітні об'єднання людей у виробничій, науковій, культурній, політичній, торговельній, спортивній, банківсько-фінансовій та інших сферах діяльності.

2. Ергоніми виконують ідентифікаційно-диференційну та номінативну функції, що характерні для різних класів власних назв. Онімам цього класу властиві також інформативна, комунікативна, рекламна функції як основні та меморативна, емотивна, атрактивна, указівна як факультативні.

3. Ергонімний простір м. Носівки - це система власних назв, що перебуває в постійній динаміці: з'являються найменування нових ергооб'єктів, деякі назви зникають разом із зникненням чи перейменуванням об'єкта.

4. Поширеними мотиваційними ознаками при номінації ергооб'єктів є: належність підприємства власникові, указівка на вид діяльності підприємства чи сферу надання послуг, спеціалізація закладу, об'єкт продажу, особливості роботи закладу, місцерозташування ергооб'єкта, особливості інтер'єру, уподобання власників. Прагнення номінаторів створити назву, яка б ідеально виконувала рекламну чи культурологічну функції, нерідко є причиною пошуку особливих мотиваційних ознак ергоніма.

5. Комплексне дослідження ергонімії м. Носівки дало змогу визначити тенденції формування ергонімікону, зокрема:

- побутування значної частини ергонімів відапелятивного походження, які подають конкретну інформацію про вид діяльності підприємства; його місцезнаходження; зовнішній вигляд, внутрішню будову підприємства, закладу; уподобання власників. Ергоніми, утворені на основі рекламної мотивації, сприяють створенню позитивної оцінки підприємства;

- широке вживання антропонімів, зокрема імен, прізвищ власників при утворенні назв ергооб'єктів. Ця тенденція відзначається й іншими дослідниками сучасної ергонімії та репрезентує поновлення типу номінації, характерного для початку ХХ ст., що засвідчував репутацію підприємства, гарантію високої якості товару / послуги.

- вплив західних культурних стереотипів як позамовного чинника на систему власних назв. Мода на все західне, а також нестабільність в Україні, віддзеркалюється й в ергонімії. Особливістю іншомовного впливу на ергонімію м. Носівки є її російська та англійська форми реалізації на вивісках та біґбордах; підприємці реєструють найменування українською мовою, а на вивісках українськомовні ергоніми вживаються несистематично (у контексті з російськими та англійськими).

- відхилення від нормативного словотворення та орфографічних правил, що пов'язано з ігноруванням усталених норм орфографії, виникненням оказіональних ергонімів;

- прагнення створити оригінальну назву, що привертала б увагу споживача / клієнта до ергооб'єкта завдяки неординарній зовнішній та внутрішній формі. Ця тенденція відзначена й дослідниками ергонімії інших регіонів України.

семантичний ергоніміка лексика місто

Література

1. Белей 1999 - Белей О.О. Сучасна українська ергонімія: власні назви підприємств Закарпаття. - Ужгород: УжДУ, 1999. - 111 с.;

2. Беспалова 1991 - Беспалова А.В. Принципы и способы номинации в английской эргонимии (на материале названий фирм и компаний) // Вопр. ономастики. - Вып. 19. - Свердловск, 1991. - С. 158 - 167;

3. Бондалетов 1983 - Бондалетов В.Д. Русская ономастика. - М.: Просвещение, 1983. - 234 с.

4. Бузинова 1999 - Бузинова З.И. Из истории развития русской эргонимии 20 - 30-х гг. (на материале названий промышленных предприятий) // Восточноукр. лингвист. сб.: Сб. науч. тр. - Вып. 5 / Редкол.: Е.С. Отин (отв. ред.) и др. - Донецк: Донеччина, 1999. - С. 60 - 73;

5. Грушевская 2003 - Грушевская Ю.А. Трансонимизация антропонимов в рекламном тексте: социокультурный аспект // Наук. зап. Луган. нац. пед. ун-ту. - Вип. 4. - Т. 1. Серія „Філол. науки”: Зб. наук. пр. [Структура представлення знань про світ, суспільство, людину: у пошуках нових змістів] / Луган. нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Луганськ: Альма-матер, 2003. - С. 62 - 72;

6. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник - довідник. -- К.: Довіра, 2006. -- С. 465.

7. Карпенко 2006 - Карпенко О.Ю. Проблематика когнітивної ономастики: Монографія. - Одеса: Астропринт, 2006. - 325 с.;

8. Козлов 2005 - Козлов Р.И. Современные эргоурбонимы в городской топонимической системе // Dokument HTML. - http: // www. virlib. eunnet.net / proceedings / № 20_ 01/win/05/;

9. Кутуза 2003 - Кутуза Н.В. Структурно-семантичні моделі ергонімів (на матеріалі ергонімікону м. Одеси): Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Одес. нац. ун-т ім. І.І. Мечникова. - Одеса, 2003. - 19 с.;

10. Маторин 1996 - Маторин Б.И. Онимообразовательные процессы в современной русской эргонимии (на материале названий коммерческих структур // Восточноукр. лингвист. сб.: Сб. науч. тр. - Вып. 2 / Редкол.: Е.С. Отин (отв. ред.) и др. - Донецк: ДонГУ, 1996. - С. 68 - 79;

11. Мезенко 2005 - Мезенко А.М. Тенденции развития в урбанонимии рубежа веков // Ономастика в кругу гуманитарных наук: Материалы междунар. науч. конф., Екатеринбург, 20 - 23 сент. 2005 г. - Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2005. - С. 48 - 50;

12. Мікіна 1993 - Мікіна О.Г. Номінаційні процеси в сучасній європейській ергонімії: Автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.19 / Дон. держ. ун-т. - Донецьк, 1993. - 21 с.;

13. Морозова 1973 - Морозова М.Н. Названия культурно-бытовых учреждений // Рус. речь. - 1973. - № 6. - С. 54 - 59;

14. Отин 1999 - Отин Е.С. Из истории русской эргонимии // Избр. тр. по языкознанию. ІІ. - Донецк: Донеччина, 1999. - С. 155 - 166;

15. Подольская 1988 - Подольская Н.В. Словарь русской ономастической терминологии. - М.: Наука, 1988. - 192 с.;

16. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. -- К.: Наукова думка, 1970--1980.

17. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. -- К., 1907--1909. -- Т. 1. -- С. 252.

18. Суперанская 2002 - Суперанская А.В. Товарные знаки и знаки обслуживания // В пространстве филологии / ДонНУ. Филол. фак-т. - Донецк: ООО «Юго-Восток ЛТД», 2002. - С. 55 - 71

19. Цілина 2006 - Цілина М.М. Ергоніми м. Києва: структура, семантика, функціонування: Автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.01 / Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова. - К., 2006. - 23 с.;

20. Шестакова 2002 - Шестакова С.О. Лексико-семантичні інновації у системі сучасної української номінації (на матеріалі ергонімів і прагмонімів): Дис.... канд. філол. наук: 10.02.01 / Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. - Х., 2002. - 281 с.;

21. Шмелёва 1997 - Шмелёва Т.В. Ономастикон современного города // Материалы Междунар. съезда русистов в Красноярске. - Красноярск, 1997. - С. 147 - 148.

Размещено на Allbest.ru

...