Лігвокогнітивні параметри концептуалізації Багатства засобами англійської фразеології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кременецький обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Кафедра англійської філології

КУРСОВА РОБОТА

з англійської мови

на тему:

«Лігвокогнітивні параметри концептуалізації Багатства засобами англійської фразеології»

Студентки 4 курсу 41-А групи

напряму підготовки 6.020303 Філологія*

спеціальності англійська мова

Хавень О.В.

Кременець - 2015



Зміст

лігвістичний концепт фразема багатство

Вступ

Розділ I. Концепт як об'єкт лігвістичних досліджень

1.1 Історія терміна «концепт»

1.2 Сучасне розуміння терміна «концепт» у лінгвістиці

1.3 Вербалізація концепту засобами фразеологічних одиниць (етнокультурний компонент)

Розділ II. Опозиція багатство/ бідність як компонент англійських фразем

2.1 Концепт багатство у складі англійських фразем

2.2 Концепт бідність у фразеологізмах англійської мови

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Актуалізація в сучасних гуманітарних науках антропоцентричної парадигми, у рамках якої мовні явища розглядаються в тісному взаємозв'язку з людиною, її свідомістю і світоглядом, сприяла активізації досліджень у різних галузях сучасної лінгвістики процесів концептуалізації дійсності. Основною їх формою, як визнають учені, є концепт, що став предметом опису в працях зарубіжних і вітчизняних учених: Ю.С. Степанова, А.П. Бабушкін, З.Д. Попової, В.Л. Іващенко, В.І. Карасика, С.Г. Воркачева, та ін.

Незважаючи на активне вивчення природи концепту, методів його дослідження і способів репрезентації, єдиний підхід до розв'язання проблеми концепту відсутній. Що зумовлено відносною новизною концептуальних досліджень, складністю, поліфункціональністю цієї ментальної сутності. Теорії концепту розробляються в працях з когнітивніої лінгвістики.

Актуальність дослідження полягає в тому, що до сьогодні не має фронтального опису концепту багатство/ бідність на матеріалі фразеології анлгійської мови.

Метою дослідження є опис концептуальних понять багатство/бідність у складі англійської фразеології.

Для реалізації окресленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

1. Опрацювати наукову літературу з досліджуваного питання;

2. Виявити й описати концепт багатство у складі ФО;

3. Виявити й описати концепт бідність.

Об'єктом дослідження у курсовій роботі є засоби реалізації концепту багатство / бідність в англійській фразеології.

Предмет вивчення становлять особливості мовленнєвої концептуалізації понять багатство / бідність у складі фразеології англійській мови.

Методи дослідження: описовий, елементи компонентного аналізу та квантитативного.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній проаналізовано особливості репрезентації концепту багатство/бідність у складі фразеологічних одиниць англійської мови.

Практичне значення дослідження визначається тим, що його матеріали та результати можуть використовуватись при читанні курсу «Фразеологія» у вищій школі, а також у роботі проблемних груп, слугувати основою для написання дипломних та магістерських робіт.

Картотека матеріалу нараховує 80 одиниць.



Розділ I. Концепт як об'єкт лігвістичних досліджень

1.1 Історія терміна «концепт»

Говорячи про концепт, не можемо оминути питання походження терміна та історію семантичної трансформації, що зумовила його універсальність, здатність функціонувати у термінологічних системах різних наук.

Слово концепт походить від латинського conceptus, що в перекладі означає “думка, уявлення, поняття” і первинно застосовувалося як термін логіки та філософії [1;7-13]. За другою версією, автором якої є В. Колесов, під концептом розуміється “не conceptus (умовно передається терміном “поняття”) а conceptum (“зародок”, “зернятко”), з якого й виростають у процесі комунікації всі змістові форми його втілення в дійсності” .На мою думку, слушними є обидві версії походження терміна, хоча друга точніше відбиває суть лінгвістичної категорії.

Хоча термін є новим у мовознавстві, є підстави говорити, що його формування та розробка тривали протягом усього часу розвитку філософської думки. З одного боку, підґрунтям для терміна є дослідження семантичної системи мови. Серед науковців, які займалися вивченням цієї галузі мовознавства, відомі Аристотель, Н. Арутюнова, В. Виноградов, В. Григор`єв, В. фон Гумбольдт, Р. Карнап, К. Льюїс, О. Потебня, Б. Рассел, Черч та інші. З другого боку, термін концепт розроблявся в термінологічній системі логіки та філософії. Ним оперували М. Бубер, Л. Вітгенштейн, Г.Х. фон Вригтом, Е. Гуссерль, Х.-Г. Гадамер, М. Гайдеґґер, Хосе Ортега-і- Гассет, І. Фізер, З. Фрейд, Т. Юнг та інші [16;67].

Тісний зв`язок між логікою та лінгвістикою стосовно терміна концепт простежується також у виданні “Краткий словарь по логике” за авторством Д. Горського, в якому термінові присвячена окрема енциклопедична стаття. Концепт тут визначається як “зміст поняття, те ж, що і смисл.

У семантичній концепції Р. Карнапа між мовними виразами та денотатами, що їм відповідають, тобто реальними предметами, є ще деякі абстрактні об`єкти - концепти” Можна припустити, що в радянській мовознавчій науці визначений термін як лінгвістична категорія з'явився внаслідок полісемії співзвучного англійського терміна для позначення одного зі значень вітчизняного терміна “поняття”, що виділилося в окремий термін семантики [5;17].

На сучасному етапі розвитку лінгвістики термін набуває поширення та теоретичного обґрунтування. Так, серед його дослідників відомі Ю. Степанов, Н. Арутюнова, Н. Рябцева, Б. Борухов, Р. Розіна, О. Кубрякова, С. Нікітіна, Т. Радзієвська, А. Вежбицька, В.Телія та інші. Можна говорити про період адаптації терміна концепт у сучасному українському мовознавстві. Вважаю, що існують усі підстави для уведення його до активного словника термінології сучасної лінгвістики [2;87].

1.2 Сучасне розуміння терміна «концепт» у лінгвістиці

У сучасній лінгвістичній науці загальновизнаними є три основні підходи до розуміння концепту, які базуються на такому положенні: концепт - те, що називає зміст поняття, синонім смислу. Прибічники такого підходу (Ю. С. Степанов та ін.) при трактуванні концепту надають перевагу передусім культурологічному аспекту, розуміючи всю культуру як сукупність концептів і відношень між ними. При такому осмисленні терміна «концепт» значення мови експлікується як другорядне, що виступає лише допоміжним засобом. Представники іншого підходу до аналізу концепту (А. Д. Шмельов основним засобом формування змісту концепту висувають семантику мовного знака[20;99-106]. Із цих самих позицій підходить до трактування концепту М. Ф. Алефіренко, який також постулює семантичний підхід до концепту, розглядаючи його як одиницю когнітивної семантики . На думку прихильників третього підходу ( Д. С. Лихачов та ін.), концепт є результатом зіткнення значення слова з особистим і загальнонародним досвідом людини, тобто посередником між словами і дійсністю. Спільним для трьох підходів є утвердження безперечного зв'язку мови і культури, а розходження зумовлені різним баченням значення мови у формуванні концепту [16;55].

Незважаючи на те, що термін «концепт» міцно утвердився в сучасній лінгвістичній науці, він до цього часу не має однозначного тлумачення. Згідно з різними дефініціями, концепт - це «знання людини про дійсність в її елементах і перспективах» концепт - це те, що «реконструюється через своє мовне вираження і позамовні знання» ; концепт - «відомості про те, що індивід знає, думає, уявляє про об'єкти» ; концепт - це будь-яка дискретна одиниця колективної свідомості тощо. Як видно з наведених вище визначень, найбільш послідовно виокремлюються в концепті властивості знання, оцінки, культури і психіки, які й беруться за основу в тій чи іншій дефініції [2;79-83].

Вагомий внесок у розбудову поняття «концепт» зроблено М. Шварц. На думку дослідниці, мовну концептосферу складають «концепти-категорії і концепти-символи (або ідіоконцепти)» .Категоріальні концепти вербалізуються як лексичними, так і граматичними засобами; культурні ж - лише лексичними, оскільки їм притаманний характер субстанції, яка, у свою чергу, може осмислюватися і конкретно, і абстрактно [25;44].

Концепт, з точки зору когнітивної лінгвістики, є «парадигматична структура, що виводиться з синтагматичних відносин імені, фіксованих в тексті».

І.А. Стернін трактує концепт як «комплексну розумову одиницю, яка в процесі розумової діяльності повертається різними сторонами, актуалізуючи в процесі розумової діяльності свої різні ознаки і шари». І.А. Стернін представляє модель концепту в термінах ядра і периферії. У результаті аналізу даних, отриманих в ході психолінгвістичного експерименту, автор приходить до висновку, що в ядро концепту входить найбільш яскравий образ, який носить індивідуальний чуттєвий характер і, за висловом І.А.Стерніна, кодує концепт для розумових операцій. Ядро концепту володіє яскравим особистісним забарвленням, так як наочно-чуттєвий образ формується з особистого досвіду людини. Таким чином, ядро концепту являє собою його базовий шар і сукупність когнітивних шарів і когнітивних сегментів у сукупності утворюють їх когнітивні ознаки [16;37].

Польова модель концепту, розроблена З.Д. Поповою і І.А. Стерніним, виглядає наступним чином:

1) ядро - наочно-чуттєвий образ;

2) базові шари - різні за ступенем абстракції концептуальні ознаки і в силу цього знаходяться на різній відстані від ядра, володіючи різною яскравістю по відношенню один до одного;

3) інтерпретаційне поле концепту, що відображає оцінки і трактування змісту ядра та концептуальних ознак у вигляді установок свідомості, тверджень, різного роду стереотипів, що належать національній, груповій або ж індивідуальній свідомості .

Абсолютно протилежний напрямок дослідження передбачає лінгвокультурний підхід, що йде, відповідно, від культури до індивідуальної свідомості. Представниками цього підходу слід вважати В.І.

Карасика, Ю.С. Степанова, В.М. Нерознака, В.Г. Зусмана, В.В. Красних, В.А. Маслову, Н.Ф. Алефіренко [15;9-14].

М.М.Полюжин (2009), досліджуючи лінгвокультурний концепт, виокремлює, що є, на його думку, оптимальними для повноти його семантичного опису, а саме: 1) понятійна складова, що відображає його ознакову і дефініцій ну структуру; 2) образна складова, що фіксує когнітивні метафори, які підтримують концепт у мовній свідомості; 3) значеннєва складова, що визначається місцем, яке займає ім'я концепту у лексико- граматичній системі конкретної мови, куди входять також етимологічні й асоціативні характеристики цього імені; 4) специфічна складова для індивіда як носія національного менталітету.

Ще один підход до визначення концепту є системно-ієрархічний. Його прибічники (М.М.Болдирев, С.Г.Воркачев, В.Е.Гольдін, О.В.Головань, Т.В.Луньова, Ю.С.Степанов та ін.) вважали базовим для розгляду структуру концепту розташування його частин або елементів у певному порядку від вищоного до нищого [23;83].

Ю.С.Степанов (2001) зауважує, що концепт має складну структуру. З одного боку, до нього належить все, що належить будові поняття, з іншого- в структуру концепту входить все, що робить його фактом культури, а саме етимологія, історія, сучасної оцінки та інше.

І. Б. Штерн розглядає концепт з позицій психолінгвістики, називаючи його ментальним прообразом. Дослідниця вважає його одним з ключових понять кількох дисциплін, у тому числі - соціолінгвістичного аналізу зміни ціннісних підходів до сприйняття понять у різноманітних історичних контекстах. Розглядаючи концепт як «двоїсту» ментальну сутність, що має два боки - психічний та мовний, І. Б. Штерн зазначає, що психічний та мовний аспекти розгалужуються у такий спосіб: у психіці це об`єкт ідеальної природи, образ, що втілює певні культурно-зумовлені уявлення носія мови про світ і водночас є прообразом, прототипом, «ідеєю» групи похідних понять; у мові концепт має певне ім`я, оскільки реальність відбивається у свідомості не безпосередньо, а саме через мову. На переконання дослідниці, концепту як ідеальному об`єктові, що існує лише в людській психіці, можуть відповідати цілком різні ментальні утворення. Тому, вважає вона, не тільки різні мови «концептуалізують» світ по-різному, але й за одним і тим самим словом даної мови можуть стояти цілком різні концепти.

Інша представниця психолінгвістичного підходу до проблеми концептів О. О. Залевська звертає увагу на те, що концепт - це поняття, яке не піддається прямому спостереженню. Вона вважає, що ми дивимось на один і той же об`єкт з різних позицій, а тому кожен з нас бачить лише частину картини, яку не слід сприймати за картину в цілому [9;90-93].

Отже, концепт - категорія, ширша за поняття та значення, оскільки він поєднує у собі елементи обох вищезгаданих категорій і при цьому має додаткові характеристики суб`єктивності (асоціативне та емоційне наповнення).

Попри розмаїття визначень і підходів до поняття «концепт», більшість дослідників погоджуються на тому, що концепт - оперативна одиниця свідомості, ментальне утворення, що має образний та емоційно-оцінний потенціал, етнокультурну специфіку, і є базовою одиницею універсального предметного коду людини. Перспективним видається подальше дослідження функціонування концептів у різних жанрах дискурсу, зокрема в екологічному дискурсі [4;23]. Варто звернути увагу на систематизацію концептів екодискурсу та вивчення особливостей реалізації концептосфери екодискурсу в науковому та медійному просторі.

Отже, мною були представлені різні підходи до розуміння суті явища концепт, сфокусовані на різних сторонах цього багатовимірного ментального утворення.

1.3 Вербалізація концепту засобами фразеологічних одиниць (етнокультурний компонент)

Перехід від мови до її творця логічно відбувся наприкінці ХХ століття унаслідок кризи структурно-семантичної парадигми - вичерпаності системно-класифікаційного підходу. Отже, етнолінґвістика покликана необхідністю визначення взаємовідношення культурно зумовленого в мові і власне мовного в культурі, описання принципів вербалізації ментальних одиниць - концептів різних мовних етносистем, функціонування їх імен у мегатексті через зіставлення з аналогічними одиницями інших мов для виявлення етнокультурно значущих інформацій [7;65].

Фразеологічний фонд мови, як «концентрат» історичної пам'яті народу, у площині вищезгаданого, представляє неабиякий інтерес, та впродовж останніх років активно вивчається під багатьма кутами зору. Виникнення та життя мовних реалій та ідіоматики залежить лише від суспільної необхідності та багатьох екстралінгвістичних чинників. Загальний об'єм зафіксованого в лексиці пізнаного буття переважно збігається в усіх розвинених мовах, хоча лексична конкретизація дійсності - розчленування буття на поняття, що їх виражають слова чи словосполучення, - у різних мовних системах відбувається по-різному [2;7-11].

У європейських дослідженнях з етномовознавства, часто вживаються поняття «етноаксіологія», «етнофразеологія», «етнопрагматика», «етносемантика» та інші, що за визначенням Берта Пітерса, є галузями етнолінґвістики . «Етнофразеологія» (Анна Вежбицька, 1999) розуміється як галузь етнолінґвістики, що «вивчає культурно-специфічні фрази та ідіоми, з ціллю виявлення культурних цінностей, раніше відомих чи новодосліджених.» Анатолій Івченко використовує цей термін, вираховуючи його за формулою «фразеологія + етнолінґвістика». В. Коваль уживає поняття «етнофразеологія» у двох значеннях: "сукупність етнофразем, тобто немотивованих на синхронному рівні фразеологічних одиниць (фразеологізмів, фразем), що відносяться до сфери народної духовної культури", і "напрям у фразеології, який вивчає фразеологічні одиниці в етнокультурному аспекті". Таким чином, етнофразеологія, як окрема галузь вивчення ФО у їх зв'язку зі сферою народної духовної культури, залишається в полі зору мовознавців, і за останні роки досягла нового рівня розвитку [22;86].

Концепт - це те, через що людина входить в культуру. Це «концентрат» етносвідомості, це умовна ментальна структура. Він має виключно когнітивний статус та не існує поза мисленням. Комплексність концепту полягає в наявності двостороннього зв'язку між мовою та свідомістю, оскільки категорії свідомості реалізовуються в мовних категоріях та одночасно детермінуються ними; культура детермінує концепт (тобто концепт - це ментальна проекція елементів культури) [15;47-55]. Співвідношення феноменів «мова» та «культура» є складним, бо мова є одночасно і частиною культури, і зовнішнім для культури фактором; мова та мовлення - сфери, в яких концепт опредметнюється. Складність розуміння вербалізації концепту особливо виникає при вивченні ФО (універсальних мовних категорій) із етимонним компонентом, у яких спостерігається слоїстість концепту [11;67].

Вербалізація концепту, або надання йому фразеоформи, відбувається спонтанно чи зумисне, але цьому передує наявність багатьох різноманітних факторів. Особливо важливу роль у такій мотивації відіграє емоційна етносуб'єктивність. Саме цей суб'єктивізм вбирає в себе концентровану та синтезовану історію етносу.

Первинне значення, безперечно, з численними культурно-емоційними та ситуативними нашаруваннями, творить домінуючу лінію у структурі концепту [24;44]. Це концептуальне ядро, є, певним чином, компресією множинності чинників, які у діахронії нашаровують додаткові смисли. Навіть у випадку етимона зберігається система історичних зв'язків, - історія концепту, хоча й можливе творення нового концепту з синхронною мотивацією.

Отже, концепт еволюціонує: часто може набувати слоїстої структури. Перша - основна, актуальна ознака. Друга, внутрішній зміст, архезначення - можливо не усвідомлюється в сучасному повсякденному житті, але є внутрішнім прототипом, стовбуром концепту. Можуть долучатися й проміжні шари, що вбирають в себе ціннісні зміни етносу, епохи тощо [3;50-54].

Осмислення, всебічний аналіз фразеологічної системи, як феномену етнокультурної свідомості, як результату специфічних обставин побуту народу та пізнання ним світу, дає змогу, по-перше, краще тлумачити конкретні ідіоматичні фразеологічні вислови, та, по-друге, дає змогу заглибитися у свідомість народу, дає «стереобачення» своєрідності їх соціального апарату, виділяє особливості цієї конкретної спільноти порівняно з іншими [16;33].

Отже, концепт - практично невичерпний комплекс культурно зумовлених уявлень про предмет, явище чи ознаку в певній культурі. Незважаючи на усталений розподіл концептів на загальнокультурні (свобода, вічність, життя, смерть, любов) й етнокультурні (для української культури -- рушник, калина, хата, чумак), він завжди містить етнокультурний компонент, який може виявлятися з різним ступенем виразності, бути по-різному експлікованим, але який наочно прояснюється на основі порівняння з відповідними концептами інших мов чи діалектів однієї мови, або й різних часових відрізків однієї мови чи її різних говіркових ареалів [20;74].



Розділ II. Опозиція багатство/ бідність як компонент англійських фразем

2.1 Концепт багатство у складі англійських фразем

За даними тлумачних словників концепт wealth складають три словникових значення: 1. добробут, матеріальні володіння; 2. велика кількість всього; 3. економічна цінність [1;52]. Психологічно реальне значення лексеми wealth становлять 8 ознак:

1. багатство - привілей економічно розвинених країн (people in the west are materialistic and money orientated; .... Is the lifestyle of people living in developed areas, where there is load of economic activities);

2. багатство - це стиль життя, що полягає в комфорті (so that one has enough to live comfortably; wealth is a state of existence marked by (often invisible) privilege; ... to live comfortably and enjoy any of life pleasure that is desired);

3. багатство припускає існування без стресу (it has the potential to be free of stress and worry; ... having enough money not to worry about being able to buy anything ...);

4. багатство може бути виражене в самодостатності (to be content with what you have; wealth for me is not so much about money or 'things' is more about being content with what you have and being grateful for it);

5. стан багатства полягає в здатності заробляти гроші (having the earning power to be able to invest money in order that you can let your money work for you; I find myself more likely to attribute wealth to hard work ...);

6. багатство протиставляється бідності (wealth is the polar opposite of poverty in many respects);

7. багатство знаходять в друзях, родині (it can also mean being enriched by friends, family that loves you; for others it's having many friends and loved ones to share your life with);

8. багатство передбачає свободу вибору (wealth is ... the power and the freedom to take chances while knowing that everything will be OK; I guess wealth, then, is the freedom of choice).

Отже, що ж насправді означає концепт «гроші» -багатство чи благополуччя. Це я і дослідила у своїй курсовій роботі.Розпочнемо з початку.

Можна сказати, що основне значення багатство - благополуччя, щастя актуально для сучасної англійської свідомості молоді. Значення бажати, прагнути, сподіватися стерлося в дефініціях досліджуваного поняття з плином часу, але підсвідомо до багатства прагнуть, його хочуть і бажають [5;38-42].

Дослідження концептосфери "гроші" пояснюється тим, що цей концепт належить до ціннісних домінант, сукупність яких складає погляди тієї або іншої культури. Так, на думку В. Маслової, кількість лексичних одиниць, які є концептами, обмежена, тому що не всі імена-позначення явищ є концептами. Концептами стають тільки ті явища дійсності, які є актуальними та цінними для даної культури, мають велику кількість мовних одиниць для своєї фіксації, є темою прислів'їв та приказок, поетичних та прозових творів [9;80]. Отже, сталі вирази, приказки та прислів'я, в яких реалізується концепт "гроші", доводять його значущість та багатство. Головними його репрезентантами є слова money в англійській мові та гроші в українській мові: Money begets money; Money has smell; Money is a good servant but a bad master; Money often unmakes the men who make it; Money spent on the brain is never spent in vain; Money makes the mare to go; Money makes money; A heavy purse makes light heart; The love of money is the root of all evil; Money cannot buy everything; Where there is muck there is money; Money burns a hole in the pocket; Money answers all things. Грошей кури не клюють; Грошей хоч греблю гати; Грошей мало - не біда, якщо друзів череда; Грошей ні копійки; Гроші лік люблять; Гроші не пахнуть.

У сучасних тлумачних словниках англійської мови знаходимо наступне визначення концепту "money": "coins and banknotes as a medium of exchange; sum of money; wealth; profit" (монети та банкноти як засіб обміну; сума грошей; багатство; прибуток) [10;75-78]. Тлумачний словник сучасної української мови наводить наступне визначення концепту "гроші": "металеві й паперові знаки, що є мірою вартості за купівлі та продажу; капітал; статок".

Ставлення до багатства і багатих людей є неоднаковим у різних лінгвокультурах. Так, процвітання посідає одне з провідних місць у системі основних соціальних і моральних цінностей британського суспільства. Матеріальна забезпеченість та володіння досить великою кількістю грошей завжди були головними складовими успішного англійця [18;55]. У розумінні багатьох англійців, гроші - це сила, яка може завоювати світ. Процвітання розглядається багатьма британцями як одна з головних життєвих цілей: Prosperity makes friends. Success is never blamed. Однак вислів "багата людина" в українській мовній картині світу відрізняється від такого ж поняття в інших країнах. Для українського суспільства багатство не є показником успіху. Так, багаті люди досить часто вважалися безсоромними та нечесними по відношенню до бідних: Багатому чорт дітей колише; Багатому й чорт гроші носить [19;35]. Отже, лексичні значення слів можуть збігатися, а їхні концепти визначаються по-різному в мовних картинах світу.

Матеріальні цінності суттєво змінилися у XX столітті. Починається комерціалізація суспільства, гроші відіграють все більш значну роль у визначенні соціального успіху "нових українців". У сучасному суспільстві поняття гроші (money), багатство (wealth), прибуток (profit), винагорода (reward), well-being (добробут, благополуччя) стають нероздільними [16;33].

Багатство є одним із найважливіших чинників, який розділяє суспільство на багатих і бідних. Тому поняття багатство (wealth) протистоїть поняттю бідність (poverty).

Дослідник І. О. Голубовська, яка детально вивчала поняття багатство і бідність у національних картинах світу, вважає що у британському суспільстві гроші постають як сила, яка править усім світом [9;41-50]. Про це свідчать наступні пареміологічні одиниці: Money is the only monarch. When money speaks the world is silent. Проте інморфема "багатії погані' притаманна українській ментальності . Це свідчить про національні особливості певної етнічної спільноти, які формувалися під впливом історичних і соціальних чинників.

Водночас досить вагомим і значущим є амбівалентне ставлення до грошей представників англійського та українського соціумів, яке знаходимо у відповідних пареміях: Better things are free. Золотом яйця не здоженеш. Гроші та багатство високо цінуються у суспільстві, проте у порівнянні з істинними духовними цінностями вони інколи втрачають значення [7;102].

З концептом "гроші' також пов'язані поняття, що виражають усі форми прибутку (profit). Так, термін profit у сучасних словниках з бізнесу тлумачиться як the money gained in a business deal, the difference between the amount earned and the amount spent; financial gain (гроші отримані в результаті ділової угоди, різниця між заробленою сумою та видатками; фінансовий прибуток) [4;23]. Назви прибутку і виплат знаходимо і в англійському сленгу: melon (прибуток; велика сума грошей, призначена для розподілу серед певної кількості людей), gravy (неочікуваний або незаслужений прибуток), greengages (зарплата), rock of ages (зарплата) .

Багатозначність поняття "прибуток" віддзеркалює фундаментальний тлумачний словник сучасної української мови, у якому наведено такі його визначення: 1) Сума, яка складає різницю між доходом і витратами. // Дохід, джерелом якого є додаткова вартість. 2) Дохід, одержуваний від якого- небудь виду діяльності або справи. // Дохід від торгівлі або перепродажу; бариш. 3) Приріст, збільшення чого-небудь . Прикладом уживання лексеми прибуток в українському сленгу слугують такі контексти: крупняк (велика сума грошей або велика купюра), зазор (прибуток), калим (вигода, хабар), стьопочка (стипендія), пенсія ( стипендія) [3;59].

Отже, дослідження мовної картини світу в сучасній лінгвістиці спричинило потребу лінгвістичного вивчення концептів. Результати аналізу концепту "гроші" та «багатство» у досліджуваних мовах дозволяють визначити національні особливості мовних систем, які виявляються в різних засобах вербалізації одного й того ж концепту [10;83].У подальших розвідках нашої теми ми плануємо більш детально систематизувати концепт "гроші" у контексті різних лінгвокультур.

2.2 Концепт бідність у фразеологізмах англійської мови

При аналізі лексеми poverty в англійській мові слід виділити первинні понятійні ознаки:

1. Бідність співвідноситься з латинським словом paupertas «бідність».

2. Бідність має дефініцію «мало що бере», «мало що отримує».

3. Бідність має індоєвропейське коріння ие. peu - «бити, різати».

Аналіз первинних понятійних ознак приводить до висновку, що зміст концепту - «бідність, мало що отримує» з плином часу стає основним значенням лексеми poverty. Слід зазначити, що обидві лексеми бідність і poverty мають індоєвропейські корені, які з плином часу трансформувалися, а основний сенс досліджуваних лексем прийшов в середні століття і зберіг своє головне значення [10;122-126].

Англійська молодь пов'язує стан бідності з образом Африки, голодних дітей, країнами третього світу: Black African; Ethiopia; I immediately imagine slums in India or South America, with hungry children, playing in the dirt; starving, sick children ...; Ethiopia, 1985; Starving Africans; a poor hungry child; Africa; seeing children in Africa starving [23;46].

Менш стійкий образ антисанітарії і поганого медичного обслуговування має тенденцію підкреслити, що бідність асоціюється в англійському свідомості з життям поза Королівства Великобританії, що знаходиться за межами країни: people struggling to survive on a daily basis, in the following: food, clean water, medical care, good education and without financial support to get these life important supplies and services ....

Психологічно реальне значення лексеми poverty в англійському мовному свідомості проявляється в 9 ознаках, що не зафіксованих тлумачних словників:

1. бідність припускає занепокоєння за своїх близьких (worrying about how to feed your family not being able to feed yourself and your dependents ...; it means having not enough to properly feed .... Yourself and family; ... .enough money to provide for your family);

2. бідність співвідноситься з дієсловом виживати (someone who can not survive on humanly on; barely enough to survive; ... you need to survive);

3. невпевненість у завтрашньому дні (living everyday not knowing if you will have food the next day; ... when you live from hand to mouth, from one day to the next, not knowing where you'll be next year, next month, maybe even next week);

4. характеризується низьким рівнем розвитку країни (it is a social scandal happening to the poor people of 3rd world countries; the state of being very poor and lacking the very basic needs because they are ripped off by economically strong countries);

5. дає поштовх до зміни способу життя, до пошуку успіху (allow them the life required amounts to live and get on in life with a chance to improve there a lot later; people who want to change);

6. проявляється як одна з форм приниження, жадібності (poverty is a lack of respect, a form of humiliation; lack of compassion for others, putting self and greed above all else);

7. бідність - соціальне явище (poverty is to me, being at the bottom of society ...; it is a social scandal; anyone who lives below a set level within a society that is acceptable to a given way of life);

8. бідність - це безвихідна ситуація (hopeless situation);

9. бідність передбачає відсутність знань, освіти (it may be a serious lack of knowledge, ability or resources to positively affect a situation; it's not having ... education to aim for a better life).

Провідне місце у відповідях англійських інформантів належить когнітивному ознакою бідність - це існування без основоположних (basic) речей таких як нормальна їжа, одяг, житло, оплата рахунків. Слід зазначити, що для англійських респондентів важливим фактом існування без бідності є стабільність і комфортність життя, прийнятні соціальні установки [11;62].

Висновки. Концепт PROSPERITY «займає одне з провідних місць у системі основних соціальних і моральних цінностей британського суспільства» [21;7]. Тому інтерес дослідників до проблеми багатства/ бідності обумовлений важливістю цього феномену для різних культур. Концепція багатства «задає імперативи поведінки, формує ідеали, якими керуються члени цього суспільства» [4;172-173]. Таким чином, мовна фіксація концепту БАГАТСТВО дозволяє нам через дослідження мовного матеріалу вийти на ментальний рівень, тим самим, відтворити образ багатства в картині світу англомовного соціуму.

Отже, соціальне положення, яке виражається в англійській мові мікроконцептами БАГАТСТВО та БІДНІСТЬ, є одним з найважливіших факторів, який розділяє членів британського суспільства. Тому мікроконцепт БАГАТСТВО (WEALTH) протистоїть мікроконцепту БІДНІСТЬ (POVERTY).

Ставлення до БІДНОСТІ в англомовному суспільстві є неоднозначним, тобто, може бути і негативним, і нейтральним, і схвальним (як до рушійної сили прогресу, поштовху до креативності, творчості).

На противагу, БАГАТСТВО безперечно виступає як позитивна цінність у суспільстві. Проте британцям, як і представникам інших націй притаманне подвійне ставлення до грошей і багатства. Чимало ФО відображають позитивне відношення до багатіїв та грошей як необхідної речі, запоруки та свідчення успіху та високого соціального положення або навіть синоніма щастя. Разом з тим існує чимало ФО-вербалізаторів мікроконцепту БАГАТСТВО із загальною семантикою «гроші - це зло, бруд, результат несправедливості», які засуджують вплив багатства та достатку на людину, яка його створила. Порівняння кількості фразеологічних засобів вербалізації мікроконцептів БАГАТСТВО та БІДНІСТЬ в англійській мові виявив, що значно переважають ФО, які передають ставлення до БАГАТСТВА, причому більше позитивне, ніж негативне. Це свідчить про те, що БАГАТСТВО (процвітання) є важливою складовою загального поняття успіху в Британії. Саме багатство розглядається багатьма англійцями як одна з основних життєвих цілей і тому, цей концепт важливий при встановленні базових ціннісних орієнтації англомовного соціуму.

Мовними засобами вербалізації мікроконцепту БАГАТСТВО у складі фразеологізмів виступають їх компоненти, які позначають поняття, що асоціюються з багатством money, possession, might, profit, wealth, gold, prosperity, fortune, full purse, rich (man), а також назви грошових одиниць penny, pence, а в укр.. гроші, багатство, заможність, сила, золото, золотий обушок, золотий ланцюг, панство, сильні й багаті, гріш. Мікроконцепт БІДНІСТЬ реалізується в мовній картині світу на основі семантики слів-компонентів англ.. poverty, beggar, wrinkled purse, light purse, the weakest, poor man, penny, pence та укр.. злидні, жебрак, бідність, бідний, копійка, гріш. Паралельний аналіз відповідних ФО української мови показує, що дуже мікроконцепти БАГАТСТВО та БІДНІСТЬ в англійській та українській мовній картині світу мають приблизно однакове наповнення, що свідчить про спорідненість обох європейських культур у сфері грошових відносин.

Перспективою дослідження є вивчення номінацій, що вербалізують інші складові універсального концепту MONEY (PROSPERITY) в англійській мовній картині світу.



Список використаної літератури

1. Бабушкин А. П. Концепты разных типов в лексике и фразеологии и мето­дика их выявления / А. П. Бабушкин // Методологические проблемы когнитив­ной лингвистики: Научное издание. Под ред. И. А. Стернина. - Воронежский государственный университет, - 2001. - С. 52-57.

2. Болдырев Н. Н. Концепт и значение слова / Н. Н. Болдырев // Методо­логические проблемы когнитивной лингвистики: Научное издание. Под ред. И. А. Стернина. - Воронежский государственный университет, - 2001. -С. 25-35.

3. Воркачев С. Г. Концепт как "зонтиковый термин" / С. Г. Воркачев //Язык, сознание, коммуникация. -М., - 2003 -Вип. 24. - С. 5-12.

4. Воркачов С. Г. Лингвоконцептология и межкультурная коммуникация: истоки и цели // Вестник московского университета. - 2005. - № 4 - С. 76-83.

5. Городецька О.В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу ХХ ст../ Автореферат дисертації канд. філол. наук: 10.02.04/ Київський національний університет ім.. Тараса Шевченка. - К., 2003. - 21с.

6. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу/ Автореферат дисертації канд. філол. наук: 10.02.04/ Київський національний університет ім.. Тараса Шевченка. - К., 2002. - 33с.

7. Гуревич А.Я. Избранные труды: в 2/ А.Я. Гуревич. - М.: Спб.: Унив. кн., 1999. - Т.1. Древние германцы. Викинги. - 360с.

8. Голобородько К. Ю. Лінгвістичний статус концепту / К. Ю. Голобородь-ко // Лінгвістика: 36. наук, праць - Луганськ, - 2003. - Вип. 1. - С. 16-21

9. Залевская А. А. Психолигвистичевкий подход к проблеме концепта / А. А. Залевская // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: На­учное издание. Под ред. И. А. Стернина. - Воронежский государственный университет, - 2001. - С. 36^-4.

10. Игнаткина А. Л. Специфика репрезентации концепта PUBLIC RELATIONS фразеологическими средствами американского и британского вариантов английского языка // Дне. канд. филол. наук: спец. 10. 02. 04. "Гер­манские языки" / Игнаткина Анастасия Львовна - Саратов, - 2005. - 229 с.

11. Іващенко В. Л. Науковий концепт і наукове поняття: проблема диферен­ціації / Вікторія Іващенко // Українська мова. - 2005. - № 3. - С. 62-76.

12. Карасик В. И. Лингвокультурный концепт как единица исследования / В. И. Карасик, Г. Г. Слышкин // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Научное издание. Под ред. И. А. Стернина. - Воронежский государственный университет, 2001. - С. 75-79.

13. Краткий словарь когнитивных терминов / [Кубрякова Е. С, Демьянков В. 3., Панкрац Ю. Г., Лузина Л. Г]; под ред. Е. С. Кубряковой. - М., 1997 - 245 с.

14.Старко В.Ф. Концепт ГРА в контексті слов'янських і германських культур (на матеріалі української, російської, англійської та німецької мов)/ Автореферат дисертації канд. філол. наук: 10.02.04 - К., 2004 - 20с.

15. Степанов Ю. С. Константы: словарь русской культуры: опыт исследова­ния. -М.: Школа "Языки русской культуры", 1997. - 824 с.

16. Стернин И. А. Методика исследования структуры концепта / И. А. Стернин // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Научное издание. Под ред. И. А. Стернина. - Воронежский государственный универси­тет, 2001. - С. 58-65.

17. Угринюк Р. В. Проблеми узгодження категорій "поняття-значення-кон-цепт" / Р. В. Угринюк // Мова і культура. - 2007. - Вип. 9. - С. 224-228.

18. Учайкина Е. Н. Концептосфера БОГАТСТВО в англосаксонской кар­тине мира: концептуализация и категоризация // Диссертация на соискание ученой степени кандидата филол. наук: спец. 10. 02. 04. "Германские языки" / Учайкина Евгения Николаевна - Владивосток, 2005. - 197 с.

19. Чернейко Л. О. Лингвофилософский анализ абстрактного имени / Л. О. Чернейко. - М., 1997. - 320 с.

20. Шафиков С. Г. Категории и концепты в лингвистике / С. Г. Шафиков // Вопросы языкознания. - 2007. - № 2 - С. 3-17.

21. Cowie A.D., Makein R., McCaig Oxford Dictionary of English Phrasal Verbs and Idioms. - Oxford, 1996. - 685p.

Размещено на Allbest.ru

...