Англомовні запозичення у сфері інформаційних технологій (на прикладі українських електронних засобів масової інформації)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Англомовні запозичення у сфері інформаційних технологій (на прикладі українських електронних засобів масової інформації)

Вишнівський Р. Й.,

кандидат педагогічних наук, доцент

Терлецька Л. П., кандидат педагогічних наук,

Анотація

У статті розглянуто мовні та позамовні чинники вживання англомовних запозичень у сфері інформаційних технологій, наведено приклади вживання англіцизмів в українських електронних засобах масової інформації. Зосереджено увагу на рівнях адаптації англомовної лексики до норм сучасної української мови; особливостях електронних засобів масової інформації; наявності значної кількості англійських варваризмів у публіцистичних текстах; необхідності правильного й доцільного вживання англіцизмів.

Ключові слова: англомовні запозичення, чинники вживання запозичень, асиміляція, варваризми, особливості засобів масової інформації, публіцистичний текст.

Постановка проблеми. В умовах глобалізації, розвитку інформаційних технологій, поширення Інтернету, збільшення кількості друкованих і електронних засобів масової інформації (далі ЗМІ) різко зросла кількість іншомовних запозичень, передовсім англійського походження, в сучасній українській мові. Активне проникнення англіцизмів у сферу інформаційних технологій зумовлене ще й тим, що більшість комп'ютерного обладнання, програмного забезпечення та ігор розробляється в англомовних країнах, передовсім у США. англомовний запозичення масовий публіцистичний

Відсутність цензури в ЗМІ, жорстких вимог до викладу матеріалу, пошук нових засобів вираження, прагнення до «образності, емоційності й експресивності, влучності, викривальності й каламбуру, гумору, іронії, іноді сарказму» [8, с. 214] теж слугують причинами інтенсивного проникнення англіцизмів. Сучасні ЗМІ нерідко є першим фіксатором іншомовної лексики, яка може стати надбанням широкого кола носіїв української мови. У цьому контексті особливої актуальності набуває питання вживання англіцизмів у сфері інформаційних технологій у мові ЗМІ.

Різним аспектам іншомовних запозичень в українській мові присвячена значна кількість монографій і дисертаційних досліджень (Л. Архипенко, Я. Битківська, Г Дружин, Л. Кислюк, І. Кочан, В. Сімонок, О. Стишов, С. Федорець та ін.), а також публікацій (Н. Босак, Н. Гудима, П. Селігей, Н. Попова,

Лєснова, О. Йолкіна й ін.). Так, на матеріалі англіцизмів у пресі кінця ХХ початку ХХІ ст. Л. Архипенко досліджує проблеми адаптації іншомовних лексичних запозичень в українському мовному середовищі [1]. Англійським запозиченням у мові сучасної української реклами присвячена дисертація

Федорця [10]. На матеріалі друкованих, електронних, телей радіомовних ЗМІ, художньої літератури, розмовного мовлення, словників некодифікованої лексики Я. Битківська аналізує семантичні процеси, які супроводжують появу новітніх англіцизмів на лексичному, словотвірному і граматичному рівнях [2]. Однак окреслене питання потребує окремого висвітлення.

Мета статті на матеріалі сучасних українських електронних ЗМІ розглянути особливості вживання новітніх англіцизмів у сфері інформаційних технологій.

Виклад основного матеріалу дослідження. Наявність англійських запозичень у сфері інформаційних технологій зумовлена як мовними (лінгвістичними), так і позамовними (екстралінгвістичними) чинниками. Так, значна кількість англіцизмів уживається для позначення комп'ютерного обладнання, понять, приміщень, закладів, осіб, котрі працюють у сфері інформаційних технологій. Вони, як правило, не мають аналогів у мові-реципієнті, стають міжнародними й у нинішню епоху глобалізації значно полегшують процес комунікації (комп'ютер, ноутбук, планшет, смартфон, сервер, браузер, портал, монітор, інтерфейс, драйвер, вінчестер, сайт, провайдер, хакер тощо). Наприклад: «Западенські торговці ноутбуками, планшетами та смартфонами» (Газета по-українськи, 23.02.2015); «Текст постанови від 5 листопада міститься на урядовому портал» (Українська правда, 07.11.2005); «Для максимального забезпечення сумісності з Vista поставляються драйвери для 30 тисяч пристроїв» (Українська правда, 30.11.2006).

Серед інших чинників, які створюють сприятливий ґрунт для проникнення англійської лексики в українську мову, дослідники (Л. Архипенко [1, с. 5-6], М. Бондар [3, с. 8], Н. Босак [4, с. 43-45], Н. Гудима [5, с. 314], О. Стишов [8, с. 21-22] та ін.) відзначають таке: престижність англійської мови; збільшення кількості українців, які володіють англійською мовою; прагнення до новизни, емоційності й експресивності висловлювання; бажання «осучаснити» текст за допомогою іншомовного слова; намір нівелювати або навіть навмисно приховати інформацію, використовуючи англійські запозичення, що виконують евфемістичну функцію. Нерідко англійські запозичення вживають з метою заміни словосполучень і описових зворотів однослівними найменуваннями. У цьому випадку вони є незамінним засобом лаконічного й точного передання інформації в текстах (флуд марнослів'я у форумах; флейм обмін повідомленнями у форумах, чатах, які не мають жодного стосунку до початкової теми; спам масова розсилка кореспонденції рекламного характеру; блог мережевий журнал; тролінг -розміщення в Інтернеті провокаційних повідомлень тощо). Наприклад: «Жодних обмежень від особистих загроз ... до гігабайтів флуду» (Українська правда, 30.03.2011); «... китайські чайники та праски ... розсилають спам» (Українська правда, 30.10.2013); «Українців за тролінг Меркель у Facebook можуть забанити» (Газета по-українськи, 15.07.2014).

Серед англіцизмів, пов'язаних зі сферою інформаційних технологій, чільне місце посідають варваризми. Варто зазначити, що в мовознавстві існують й інші терміни: вкраплення чи введений у твір з певною змістовою або стилістичною метою уривок іншомовного тексту (слово, словосполучення, речення чи будь-яке їхнє поєднання) [9, с. 82]; трансплантати іншомовні одиниці (вислови, фрази, словоформи, морфеми та букви), які передаються за допомогою графіки мови-донора [6, с. 47-57]; гібридні композити різновид варваризмів, першу основу яких становить іншомовне слово в неадаптованій формі, переважно в іншомовній графіці, а другу питоме слово [7, с. 19-22]. Ми будемо користуватися терміном «варваризм», позаяк він має тривалішу історію побутування й охоплює всі важливі аспекти аналізованого сегменту лексики. Характерними ознаками варваризмів є те, що вони здебільшого позначають поняття, які мають аналоги в українській мові; зберігають структурні ознаки англійської мови, по-різному пристосовуються до фонетики, морфології мови-реципієнта; позбавлені стилістичного забарвлення, науковості; мають обмежену сферу вживання; залишаються за межами українського словника. Зазвичай варваризми вживаються з міркувань престижу або моди, але не закріплюються в мові надовго. Проте доля сучасних комп'ютерних варваризмів може бути іншою, позаяк вони нерідко виявляють риси граматичної асиміляції, набуваючи ознак роду, числа та відмінювання в українській мові (юзер, лайк, репост, гугл транслейт, нік, мейл, фоловер, діджитал, софт, DVD-чейнджер, RTF-формат, ІР-адреса, CD-диск, SIM-картка, USIM-картка, R-UIM-картка, SMS-повідомлення, internet-магазин, internet-провайдер, on-line-торгівля, web-дизайн, IT-менеджер, web-сторінка, web-браузер, cookie-файл, Bluetooth-протокол, GPS-навігатор тощо). Наприклад: «В певні моменти ти робиш паузи, вмикаючи гугл транслейт в голові» (Газета по-українськи, 30.01.2015); «Рада заплатить 8 мільйонів за ліцензійний софт» (Українська правда, 24.12.2014); «Компанія також користується cookie-файлами ...» (Українська правда, 05.11.2013); «... абонентам зазначених мобільних операторів масово розсилаються sms-повідомлення наступного змісту» (Газета по-українськи, 03.09.2014).

Серед англіцизмів варто виокремити ті, які ще зберігають латинське написання (on-line, off-line, wi-fi, web, YouTube, cookie, Google, browser, Bluetooth, Facebook, Twitter тощо). Ми також зараховуємо їх до варваризмів, позаяк вони ускладнюють сприйняття текстового матеріалу. Більшість із них уже отримали кириличний вигляд шляхом транслітерації або транскрипції (он-лайн, офф-лайн, веб, браузер, ютуб, кукі, гугл, браузер, блютус, фейсбук, твіттер тощо). Наприклад: «У 2013 р. люди почали всіляко використовувати потужні смартфони, обладнані ... GPS-навігаторами, ... і зв'язком через wi-fi» (Українська правда, 27.12.2013); «... модернізований мультимедійний комплекс з ... Bluetooth ...» (Газета по-українськи, 19.02.2015); «Група назвала себе «Молодіжною референтурою ОУН» і розмістила в Ютубі відеоролик» (Українська правда, 17.03.2011).

Спостерігаємо різні варіанти написання варваризмів, що ще більше заплутує читача, адже в такому випадку він дезорієнтований у написанні нових слів і виразів (блютуз блютус; імейл і-мейл мейл; аккаунт акаунт акант екаунт тощо). Наприклад: «Через вбудований блютуз я приймаю дзвінки, не беручи слухавки» (Газета по-українськи, 26.04.2013); «... бізнесменів з блютусом на вусі, людей з майже пушкінськими бакенбардами.» (Газета по-українськи, 13.09.2011); «Користувачі, що входять на YouTube через свій аккаунт ...» (Українська правда, 05.11.2013); «Шкода, що Більдт рекламував фейковий екаунт» (Львівська газета, 17.12.2013).

На основі аналізу англіцизмів зі сфери інформаційних технологій, віднайдених у текстах українських електронних ЗМІ, доходимо висновку, що вони по-різному адаптуються до норм української мови, піддаються асиміляції на фонетичному, орфографічному, граматичному, лексико-семантичному рівнях. Поряд із прямим запозиченням комп'ютерних термінів спостерігаємо й процес калькування: миша (mouse), жорсткий диск (hard disk), завантажувати (load), електронна пошта (e-mail) тощо.

Відзначимо, що значну кількість англіцизмів становлять композити, у яких повторюється якийсь один структурний елемент, а другим компонентом є або транслітерований англіцизм, або калька, а саме: лексеми з компонентом Інтернет(Інтернет-зв'язок, Інтернет-контент, Інтернет-провайдер, Інтернет-компанія, Інтернет-спільнота, Інтернет-простір, Інтернет-бізнес, Інтернет-сервіс тощо); веб(веб-браузер, веб-дизайн, веб-сайт, веб-сторінка, веб-контент, веб-ресурс, веб-сервер, веб-камера тощо); онлайн(онлайн-сервіс, онлайн-система, онлайн-трансляція, онлайн-покупки, онлайн-магазин тощо). Наприклад: «Лідери бойовиків вимагають із інтернет-провайдерів ...” (Українська правда, 15.10.2014); «Ця веб-сторінка недоступна ...» (Українська правда, 05.08.2013); «Онлайн-трансляція брифінгу генерального прокурора ...» (Газета по-українськи, 16.02.2015).

Чимало складних слів утворюється на основі англіцизмів і лексики мови-реципієнта або ж раніше запозичених слів, що є результатом поглибленого освоєння запозиченого слова (мейларт, імейл-адреса, спам-розсилка, флеш-карта, компакт-диск, кібер-безпека, кібер-злочин, скайп-конференція тощо). Наприклад: «Я просто зайшов на їхній сайт, там була імейл-адреса проекту» (Газета по-українськи, 04.02.2013); «... забезпечення ефективної боротьби з кібер-злочинами» (Українська правда, 02.11.2012).

До окремої групи варто зарахувати англіцизми, головно варваризми, які беруть участь у процесі словотворення за допомогою продуктивних суфіксів української мови (фоловити, онлайновий, банити, лайкати, кешувати, кешування, (за) тролити, спамити, чатитися, флудити, постити, діджиталізація тощо). Наприклад: «Тільки дивно інше фоловити цей твіттер Штайнмайєра ...» (Львівська газета, 17.12.2013); Можете не лайкати цей пост, ...» (Час, 19.06.2014); «... кешування дає значні переваги провайдерам .» (Українська правда, 17.05.2013); «Кобу затролили у Фейсбуці ...» (Газета по-українськи, 21.09.2014); «Однак дехто зі студентів продовжував чатитися ...» (Газета по-українськи, 15.05.2013); «... не в соціальних мережах слід флудити .» (Українська правда, 26.02.2010); «Що нам справді помогло, це повна «діджиталізація» суспільства ...» (Українська правда, 12.09.2014).

Висновки. Вищенаведене дає підстави стверджувати, що англомовні запозичення, пов'язані зі сферою інформаційних технологій, серед яких значна кількість є варваризмами, активно проникають у мову ЗМІ. їхнє використання зумовлене як мовними, так і позамовними чинниками. Вони піддаються асиміляції на фонетичному, орфографічному, граматичному, лексико-семантичному рівнях; утворюють складні слова на основі англіцизмів і лексем мови-реципієнта або ж раніше запозичених слів; беруть участь у процесі словотворення за допомогою продуктивних суфіксів української мови.

Перспективними напрямами подальшого дослідження є асиміляція англомовних запозичень у сфері інформаційних технологій на лексико-семантичному рівні, вивчення їхніх стилістичних особливостей у сучасній українській мові.

Література

1. Архипенко Л.М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця ХХ початку ХХІ ст.) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Л.М. Архипенко. Х., 2004. 20 с.

2. Битківська Я.В. Тенденції засвоєння та розвиток семантики англізмів у сучасній українській мові : автореф. дис. . канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Я.В. Битківська ; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2008. 20 с.

3. Бондар М.В. Активні лексико-семантичні процеси в мові художньої прози кінця ХХ початку ХХІ ст. : автореф. дис. . канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / М.В. Бондар ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології. К., 2004. 19 с.

4. Босак Н.Ф. Причини появи запозичень-англіцизмів в українських ЗМІ / Н.Ф. Босак, В.А. Печерська // Материалы ІІ Международной научной конференции «Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках» (Днепропетровск, 14-15 апреля 2005 г.). Д. : Пороги, 2005. С. 43-45.

5. Гудима Н.В. Вплив мовних та позамовних чинників на збагачення словникового складу сучасної української літературної мови / Н.В. Гудима // Актуальні проблеми слов'янської філології. Серія «Лінгвістика і літературознавство» : міжвуз. зб. наук. ст. 2010. Вип. XXIII. Ч. 4. С. 308-316.

6. Дьяков А.И. Деривационная интеграция англицизмов в русском языке конца ХХ века в функциональном аспекте : дисс. канд. филол. наук : спец. 10.02.01 «Русский язык» / А.И. Дьяков. Новосибирск, 2001. 291 с.

7. Клименко Н.Ф. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі / Н.Ф. Клименко, Є.А. Карпіловська, Л.П. Кислюк. К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2008. 336 с.

8. Стишов О.С. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) / О.С. Стишов. 2-ге вид., перероб. К. : Пугач, 2005. 388 с.

9. Ткаченко О.Б. Вкраплення / О.Б. Ткаченко // Українська мова : [енциклопедія] / редкол.: В.М. Русанівський, О.О. Тараненко, М.П. Зяблюк та ін. 2-ге вид., випр. і доп. К. : Укр. енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2004. С. 82.

10. Федорець С.А. Англійські запозичення в мові сучасної української реклами : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / С.А. Федорець ; Харківський національний педагогічний ун-т ім. ГГ Сковороди. Х., 2005. 20 с.

Размещено на Allbest.ru