Відтворення імпліцитності на лексичному рівні в текстах німецько-українських міжнародних угод

Визначення ролі перекладу в процесі укладання офіційно-ділових угод. Узагальнення типології імпліцитності в німецькій і українській мовах. Виділення засобів та прийомів її відтворення на лексичному рівні на прикладі німецько-українських міжнародних угод.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.03.2017
Размер файла 24,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відтворення імпліцитності на лексичному рівні в текстах німецько-українських міжнародних угод

Гудманян А Г.

Баклан І. М.

Постановка проблеми. Вивчення проблем, пов'язаних з інституційним спілкуванням, набуває міждисциплінарного характеру й відбувається в парадигмі «людина і мова». Міжнародні угоди як тексти-зобов'язання (комісиви) допомагають регулювати відносини на міждержавному рівні, через що процес їхнього укладання є складним і тривалим, вимагає залучення людського ресурсу, зокрема фахівців із перекладу. Відкритим на сьогодні залишається питання повноти відтворення інформації в текстах міжнародних угод, пов'язане з різним ступенем вербалізації німецького та українського комунікативних просторів. Лексичні, граматичні, стилістичні й прагматичні аспекти офіційно-ділових документів і особливості їхнього перекладу досліджено в наукових працях С.Є. Максимова [1], Т.Р. Кияка [2], Ю.В. Юлінецької [3], О.А. Шаблій [4], О.Р. Зару- ми-Панських [5], І.С. Орлової [6] та ін. переклад імпліцитність мова лексичний

Метою статті є розгляд процесу перекладу міжнародних угод і визначення особливостей відтворення імпліцитної інформації на лексичному рівні. За основу візьмемо твердження про те, що імпліцитність як універсальна характеристика тексту є характерною для будь-яких текстів, зокрема для офіційно-ділових. У дослідженні застосовано зіставно-типологічний метод, що дає змогу визначити спільні закономірності й відмінності у відтворенні мовних засобів вираження імпліцитності в німецькій та українській мовах на матеріалі текстів міжнародних угод.

Виклад основного матеріалу дослідження. Переклад міждержавних дво- й багатосторонніх угод розглядається як окремий підвид офіційного юридичного перекладу (О.А. Шаблій) [4, с. 11]. Укладання текстів угод є тривалим переговорним процесом із юридично-лінгвістичною експертизою, метою якої є забезпечення максимальної взаємної відповідності текстів як за формою, так і за змістом [4, с. 106]. Процес підготовки автентичних текстів включає низку прийомів (наприклад, паралельну розробку текстів, узгодження), що не обходяться без перекладу. Поняття «офіційний переклад» означає автентичний виклад українською мовою тексту багатостороннього міжнародного договору України, складеного мовою іншою, ніж українська [7]. Автентичність перекладу полягає в орієнтації на транслят, який виступає в ролі інструмента комунікативної дії в ситуації мови перекладу ^іеНйиаїюп), у результаті чого реципієнт цільової культури сприймає текст як оригінал [8, с. 115].

Зважаючи на загальноприйняту класифікацію видів імпліцитності, яка включає конвенціональну й кодуючу, можна провести паралель і розглянути імпліцитність на лексичному рівні відповідно до цієї класифікації. У відтворенні конвенціональної імпліцитності на лексичному рівні в нагоді стають пресуп- позитивні знання, контекст і еліпсис. Кодуюча імпліцитність ґрунтується на понятті імплікаціоналу, що позначає приховані та потенційні семи, які не входять до обов'язкового переліку сем. Він створює периферію значення й упорядкований завдяки вірогідній вазі та причиново-наслідковим залежностям ознак [9, с. 55]. Імплікаціонал є важливим джерелом імпліцитних значень у висловлюванні й тексті на основі асоціативних зв'язків слів [10, с. 134]. Окремо розглядається парольна імпліцитність як підвид кодуючої імпліцитності. Вона має знаковий характер і, зазвичай, відтворюється в перекладі за допомогою стратегії збереження або вербалізації.

Похідним поняттям імпліцитності можна розглядати імплі- кативність (Г.В. Чернов), що позначає смислову надлишковість повідомлення, яка полягає в неоднозначності та необмеженості його розуміння [11, с. 41-42]. Це твердження наводить на думку про безпосередній зв'язок між імпліцитністю й полісемією, оскільки здатність тексту містити явно невиражену інформацію породжує багатозначність.

У перекладі імпліцитність відтворюється завдяки стратегіям збереження, вербалізації та елімінації, які реалізуються за допомогою різних перекладацьких прийомів (трансформацій). За основу візьмемо узагальнену класифікацію морфолого-кате- горійних трансформацій додавання, вилучення, перестановки й заміни [2, с. 193]. Останні, у свою чергу, ділитимемо на лексичні (транскодування, калька), лексико-семантичні (конкретизація, генералізація й модуляція), граматичні, лексико-граматичні (експлікація, антонімічний переклад і компенсація), а також синтаксичні заміни.

Відтворення імпліцитності лексичного рівня пов'язане з власними та загальними назвами. До першої групи належать лексеми, які позначають географічні об'єкти, установи, документи, організації тощо, до другої - лексеми, відтворені за допомогою нерегулярних відповідників.

Власна назва містить у своїй семантичній структурі імплі- цитну інформацію, що декодується завдяки пресуппозитивним знанням перекладача (фоновим, ситуативним тощо) або випливає з контексту. У перекладі лексем, що позначають географічні об'єкти, найчастіше застосовують прийом конкретизації. Наприклад: in Kananaskis - у м. Кананаскіс, in Europa - на Європейському континенті, in Bonn - у Бонні (Німеччина), in Essen (Deutschland) - у м. Ессені (Федеративна Республіка Німеччина) тощо. Варто наголосити на особливостях функціонування лексем Німеччина та Федеративна Республіка Німеччина. Незважаючи на те що офіційною назвою держави є Федеративна Республіка Німеччина (die Bundesrepublik Deutschland), для більшості німців політкоректним залишається варіант Deutschland (Німеччина), що асоціюється з єдиною державою й зайвий раз не наголошує на колись наявний поділ на Федеративну Республіку Німеччина (ФРН) і Німецьку Демократичну Республіку (НДР). Саме ця особливість простежується в такому прикладі:

In der Sitzung wьrdigten die Vertreter des Bundesministeriums fьr Bildung und Forschung der Bundesrepublik Deutschland und der Staatlichen Agentur fьr Wissenschaft, Innovation und Informatisierung der Ukraine die Fortschritte ... .

На засіданні представники Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України й Федерального міністерства освіти та дослідження Німеччини відзначили успіхи ... [12].

Для позначення сторін угод часто застосовується прийом генералізації з перестановкою (transposition) за принципом паритетності сторін, який також є невід'ємною складовою пре- суппозитивних знань перекладача. Наприклад:

Die Zusammenarbeit der Partner begrьndet sich auf dem Artikel 13 des Abkommens zwischen der Regierung der Bundesrepublik Deutschland und der Regierung der Ukraine ьber die Entwicklung... .

Співробітництво Сторін здійснюється відповідно до статті 13 Договору між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про розвиток ... [13].

Дещо складнішим є відтворення назв офіційних документів у текстах міжнародних угод. Вони містять зашифровану інформацію, яку доводиться розкривати за допомогою прийому експлікації (описового перекладу). Наприклад:

internationale Ьbereinkьnfte auf dem Gebiet von Zoll und Handel anwenden, ... HS-Ьbereinkommen von 1983, der WTO (z.

A. ьber den Zollwert), der VN (TIR-Ьbereinkommen von 1975, ... [14, с. 550].

застосування міжнародних документів, що використовуються у митній справі і торгівлі, ... Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису і кодування товарів 1983 року), СОТ (наприклад, Угода про застосування Статті VIIГАТТ1994), ООН (Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975року, ... [15].

Для адекватного відтворення вищезазначених міжнародних документів варто звернутися до енциклопедичних знань чи фахівців із міжнародного права. У багатьох випадках відбувається збереження парольної імпліцитності, що допомагає фахівцям легше орієнтуватися в нормативно-правових актах, хоча важко сприймається пересічними громадянами, що також належать до цільової аудиторії текстів міжнародних угод. Наприклад:

Zur Klarstellung gilt, dass die Aufbereitung von Kernmaterial alle Tдtigkeiten der Gruppe 2330 der UN-Klassifikation ISIC Rev. 3.1. umfasst [14, с. 554].

Для більшої впевненості переробка ядерних матеріалів включає всі заходи, передбачені в [класифікації] ISIC ООН Rev. 3.1 Кодексу 2330 [15].

На нашу думку, вилучення лексеми Klassifikation (класифікація) в українському тексті угоди є недоречним, адже вона полегшує сприйняття абревіатури ISIC. Безсумнівно, повністю розкрити абревіатуру ця лексема не допоможе, але хоча б надасть приблизне уявлення, про що йдеться в тексті. Звернувшись до словника, знаходимо розшифрування ISIC (International Standard Industrial Classification), що позначає Міжнародну класифікацію промислових стандартів.

Низка лексем групи загальних назв у певному контексті потребують уточнення імпліцитної інформації, що міститься в них. Наприклад, угода `die Vereinbarung` може бути укладена у формі обміну нотами, про що наголошується в тексті. Наприклад: Die deutsch-ukrainische Vereinbarung ьber die Verbesserung des physischen Schutzes im Transport- und Lagerkomplex des Ukrainischen Staatlichen Produktionsunternehmens „IZOTOP" in Kiew - УГОДА (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про посилення фізичного захисту транспортно-складського комплексу Українського державного виробничого підприємства «Ізотоп».

За допомогою прийому конкретизації вдається передати максимально точний зміст вихідного тексту, що випливає з вербального контексту (наприклад: in die Anlage - на територію об'єкта, der Eisenbahneinfahrt - пункт залізничного в'їзду, Strahlenquelle - джерело іонізуючого випромінювання тощо). Джерелом імпліцитної інформації, закладеної в лексему, може бути еліпсис, що відтворюється за допомогою експлікації. Наприклад, дієслово leisten у німецькій мові має чимало значень, які об'єднує сема `виконувати роботу', дає змогу створити по- стсуппозицію, виходячи з нижченаведеного переліку видів виконуваних робіт:

Die Partner leisten

Цffentlichkeitsarbeit...;

Auftau internetgestьtzter Kontaktbцrsen .;

Organisation von Kontaktveranstaltungen ... .

Сторони мають виконувати роботу, пов'язану з:

зв'язком із громадськістю .;

створенням механізмів із налагодження контактів за допомогою інтернет-технологій

організацією заходів ... з метою налагодження контактів ... [13].

Схожу ситуацію спостерігаємо в перекладі усталених зворотів із дієсловом folgen і похідним віддієслівним іменником Folgendes, які в українській мові уточнюються за допомогою прийому конкретизації відповідно до контексту висловлювання. Наприклад:

Der politische Dialog wird auch wie folgt gefьhrt: [14, с. 533].

Політичний діалог здійснюється також у таких форматах [15].

Diese Zusammenarbeit betrifft unter anderem Folgendes: ... [14, с. 536].

Таке співробітництво спрямовується на вирішення, inter alia, таких проблем: ... [15].

Аналізуючи автентичні тексти міжнародних угод, можна помітити незбіжність словникових відповідників окремих лексем, що являє собою закономірність на основі причиново-наслідкового зв'язку між поняттями. При цьому застосовується прийом модуляції, у результаті чого виводиться імплікатура. Наприклад: Zusage `згода' ^ зобов'язання, Krisenbewдltigung `подолання кризи' ^ антикризове управління, verantwortungsvolle Staatsfьhrung `відповідальне управління державою' ^ добре врядування. Прийом додавання застосовується для виведення асоціативної семантики слів, що випливає з контексту. У наведеному нижче прикладі лексема Migrationsfragen `міграційні питання' набуває в перекладі додаткового відтінку значення, на який указують лексеми illegal `нелегальний', Schleuserkriminalitдt `незаконне переправлення осіб через державний кордон ',Menschenhandel `торгівля людьми':

Die Vertragsparteien ... entwickeln den umfassenden Dialog ьber alle mit der Migration zusammenhдngenden Fragen weiter, unter anderem ьber illegale Migration, legale Migration, Schleuserkriminalitдt und Menschenhandel sowie ьber die Einbeziehung der Migrationsfragen ... [14, с. 535].

Сторони . надалі розвиватимуть всеохоплюючий діалог щодо всіх питань у сфері міграції, зокрема нелегальної мігра- Щ легальної міграції, незаконного переправлення осіб через державний кордон та торгівлі людьми, а також включення проблемних питань у сфері міграції... [15].

Висновки. Отже, процес укладання міжнародних угод є тривалим і складним. Він потребує залучення комплексних фахових знань, зокрема в галузі перекладу. Імпліцитність позначає здатність тексту містити явно невиражену інформацію на різних мовних рівнях, зокрема на рівні слова. Загалом розрізняють конвенціональну й кодуючу імпліцитність. Відтворення конвенціональної імпліцитності на лексичному рівні відбувається завдяки пресуппозитивним знанням, контексту та еліпсису. У перекладі застосовуються прийоми конкретизації, генералізації, експлікації й додавання, які реалізують стратегію вербалізації імпліцитної інформації в перекладі. Кодуюча імпліцитність представлена на рівні імплікаціоналу та позначає асоціативну семантику слів, що відтворюється за допомогою прийомів модуляції й додавання. Визначальним у процесі відтворення кодуючої імпліцитності є контекст. Парольна імпліцитність зазвичай зберігається в перекладі, хоча іноді сприйняття імпліцитних компонентів ускладнюється вилученням елементів контексту, завдяки яким можна краще зрозуміти текст. Завдяки цьому реалізується стратегія елімінації в перекладі. Безперечно, тема відтворення імпліцитно- сті на лексичному рівні не є вичерпною, вона відкриває нові обрії в дослідженні прагматичних аспектів перекладу міжнародних угод.

Література

1. Максимов С.Е. Прагматические и структурно-семантические особенности текста международного договора (на материале английского языка) : дисс. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.04 / С.Е. Максимов. - К., 1984. - 198 с.

2. Кияк Т.Р Перекладознавство: німецько-український напрям : [підручник] / Т.Р Кияк, А.М. Науменко, О.Д. Огуй. - К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. - 543 с.

3. Юлинецкая Ю.В. Кодификационно-интерпретационные особенности текстов международных нормативно-правовых актов (на материале англоязычных версий МНПА XX-XXI вв.) : дисс. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.04 / Ю.В. Юлинецкая. - Одесса, 2005. - 196 с.

4. Шаблій О.А. Німецько-український юридичний переклад: методологія, проблеми, перспективи : [монографія] / О.А. Шаблій. - Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2012. - 320 с.

5. Зарума-Панських О.Р Англійська лексика міжнародних договорів: структурні, семантичні та дискурсні особливості : автореф. дис. . канд. філол. наук : спец. 10.02.04 / О.Р Зарума-Панських. - Львів, 2001. - 21 с.

6. Орлова І.С. Лексико-граматичні трансформації у перекладі міжнародно-правових документів (на матеріалі двосторонніх іспансько-українських міждержавних угод) : автореф. дис. . канд. філол. наук : спец. 10.02.16 / І.С. Орлова. - К., 2006. - 17 с.

7. Про затвердження порядку здійснення офіційного перекладу багатосторонніх міжнародних договорів України на українську мову : Постанова Кабінету міністрів України від 17 березня 2006 р. № 353 // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/353-2006-n.

8. Cadric M. Translatorische Methodik / M. Cadric, K. Kaindl, M. Kaiser- Cooke. - 2. ьberarbeitete Auflage. - Wien : Facultas, 2007. - 165 S.

9. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике : [учебное пособие] / И.В. Арнольд. - М. : Высш. шк., 1991. - 140 с.

10. Арнольд И.В. Стилистика: современный английский язык : [учебное для вузов] / И.В. Арнольд. - 4-е изд., испр. и доп. - М. : Флинта, Наука, 2002. - 384 с.

11. Кашичкин А.С. Имплицитность в контексте перевода : дисс. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.20 / А.В. Кашичкин. - М., 2003. - 153 с.

12. Protokoll der 9. Sitzung der deutsch-ukrainischen Arbeitsgruppe fьr wissenschaftlich-technische Zusammenarbeit (WTZ-AG). Протокол 9-го Засідання німецько-української робочої групи з науково-технічного співробітництва (WTZ-AG) // Офіційний сайт Посольства Федеративної Республіки Німеччина в м. Києві [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.kiew.diplo.de/ contentblob/3610736/Daten/2541558/protokoll_9_sitzung.pdf.

13. Memorandum of Understanding ьber die Fцrderung der Zusammenarbeit in Wissenschaft, Technologie und Innovation zwischen dem Bundesministerium fьr Bildung und Forschung und dem Ministerium fьr Bildung und Wissenschaft der Ukraine. Меморандум про взаєморозуміння щодо сприяння співробітництву у сфері науки, технологій та інновацій між Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством освіти і наукових досліджень Федеративної Республіки Німеччина // Офіційний сайт Посольства Федеративної Республіки Німеччина в м. Києві [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.kiew.diplo.de/contentblob/3209014/ Daten/1429751/04_memorandum_dt.pdf.

14. Assoziierungsabkommen zwischen der Europдischen Union und der Europдischen Atomgemeinschaft und ihren Mitgliedstaaten einerseits und der Ukraine andererseits vom 21. Mдrz 2014 und vom 27. Juni 2014 // Bundesgesetzblatt, Teil II, vom 3. Juni 2015, Bonn (2015); Nr. 15. - S. 530-627.

15. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 21 березня 2014 року та від 27 червня 2014 року // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/984_011.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.