Засоби досягнення конотативної еквівалентності перекладу фразеологічних одиниць: пошук когнітивної дослідницької оптики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Маріупольський державний університет

Засоби досягнення конотативної еквівалентності перекладу фразеологічних одиниць: пошук когнітивної дослідницької оптики

Дорменєв В. С., старший викладач

Романюк С. Г., старший викладач

Анотація

У статті окреслено особливості відтворення фразеологізмів в українському та англійському художніх дискурсах, визначено основні прийоми для адекватної репрезентації їхньої образної структури.

Ключові слова: фразеологізми, художній переклад, конотативний аспект, денотативний аспект, образна структура.

Постановка проблеми. Нинішня відкритість перекладознавства, що виявилася наслідком методологічних перетворень у зазначеній галузі наукового знання, поставила перед дослідниками низку категоріальних проблем, пов'язаних із засвоєнням певного обсягу культурологічних знань, зосередженням на залученні до інтерпретативної практики найрізноманітніших зв'язків художніх творів і взаємодії різних культурних дискурсів.

Оскільки саме художня література є тим осередком, що вміщує дух певного етносу і є відбитком його історичного та духовного розвитку, важливим постає питання розробити такі підходи до перекладу, які сприятимуть точному й адекватному відображенню змісту і краси мистецтва слова, донесення його своєрідності до реципієнта - носія іншомовної культури. Напрацювання нової методології викликане, з одного боку, структуралізацією гуманітарних наук, де особливо відчутні дисбаланси й кризові тенденції, з іншого - потребою певної конгломерації, конвергенції окремих підходів до розв'язання перекладацьких завдань і поєднання їх у певній методології синтезу.

У контексті окресленої тези увагу науковців привертає значна кількість питань, серед яких вирішального значення набуває проблема «гармонійного» перекладу (О. Павленко) фразеологічних одиниць, пошук найбільш ефективних засобів досягнення його конотативної еквівалентності, зафіксованих у художньому тексті, що саме й зумовлює актуальність цієї розвідки та її основну мету - окреслити визначальні параметри перекладу фразеологічних одиниць, визначивши через систему нових аргументацій оптимальну дослідницьку оптику.

Теоретико-методологічну основу визначеної в статті проблеми становлять праці вітчизняних і зарубіжних дослідників (О. Кунін, В. Коптілов, Р Зорівчак, В. Карабан, О. Павленко, А. Коваленко, В. Білоноженко, В. Вакуров, Т. Гусейнова, М. Джаграєва, В. Телія, М. Шанський, А. Дармаєва, Б. Ларін, В. Мокієнко, І. Чернишова, Р. Яранцев, В. Тархов, А. Науменко, Я. Рецкер, С. Влахов, С. Флорін, А. Супрун, Л. Щерба- чук, Н. Ковальова, Ж. Куліш, О. Левченко, Р Гіббс, Дж. Рей,

В. Швайгерт, Б. Фрейзер та ін.), у яких зазначена методологічна парадигма розгортається в межах плюралізму методологій, наголошуючи на необхідності вирішення низки питань термінологічного й понятійного плану. Це насамперед аргументації, версії та контроверсії, пов'язані з особливостями перекладу фразеологізмів з української на англійську, намагання виробити таку перекладацьку модель, яка б надала можливості спроектувати її в площину дослідження еквівалентності на всіх рівнях. Кожний із цих підходів, безперечно, має право на існування, працюючи на паритетних умовах у сучасному дослідницькому інтерпретаційному просторі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Методологічна проблема, акумульована в художньому перекладі, розкривається в ситуації, яку можна сформулювати як набуття нового досвіду, що трансформує «проблему істини у сферу конкуренцій теорії» [4, с. 8], засвідчуючи, отже, можливості напрацювання методологічної свідомості в парадигмі пошуку нових практик художніх інтерпретацій як певної реакції на наявні традиційні підходи, що бачиться суголосним виразно артикульованій перекладацькій позиції А. Федорова як реакції на домінування в науковій палітрі перекладознавства поняття «концептуальний переклад» (А. Науменко). Така ситуація розширює горизонти художнього перекладу, коли на зміну теорії буквалістичного перекладу приходить та, за якою вже закріплено статус культурологічної теорії, у якій пріоритетна роль відводиться «не так теоретизуванню, як різноманітним практикам інтерпретації, у яких бере участь літературний текст», і внаслідок чого здійснюється його «реконструктуралізація» [1, с. 454]. Це насамперед пов'язано з глибинним освоєнням перекладачем іншомовної культури, яка передбачає не тільки володіння певним обсягом культурологічних знань, а й формування здатності до розуміння й адекватного її сприйняття, що, безперечно, сприяє вирішенню багатьох проблем між- культурної комунікації.

Залучення фразеологічного потенціалу тієї чи іншої національної мови є одним із головних джерел її збагачення, тому адекватна його репрезентація в перекладі не тільки засвідчує його високу мистецьку якість, а й логічно вписує його в загальний контекст світового письменства. Як зазначає В. Коптілов, «художній переклад здійснює інтернаціоналізацію надбань літератур народів світу. Разом із тим він (художній переклад - В. Д., С. Р.) збагачує кожну національну культуру, уносячи в неї думки та образи великих письменників усіх народів» [5, с. 37]. Саме через переклади український читач має можливість ознайомитися з найвищими досягненнями світової літератури, відчути «дух» першотвору і своєрідність його мовної палітри, удосконаленої виражальними засобами, до реєстру яких входять фразеологізми, паремії, усталені порівняння, перифрази, приказки, примовки, прислів'я тощо. Тому адекватне їх відтворення в перекладі залежить від здатності інтерпретатора віднайти правильну дослідницьку оптику, яка б дала змогу говорити про збереження і трансляцію культурних кодів, а також виявляти, декодувати, коментувати художню дійсність першотвору загалом і закладену в ньому культурну інформацію зокрема.

У процесі художнього перекладу відбувається «діалог автопортретів» автора й перекладача [9, с. 2], коли індивідуальність останнього порівнюється з «творчою лінзою», пройшовши через яку й неминуче переломившись, витвір мистецтва слова з'являється в новому обличчі [10, с. 219]. Це означає, що талановитий перекладач скеровує свою творчу індивідуальність на те, щоб якнайглибше зрозуміти закладені автором оригінального твору інтенції й засобами рідної мови забезпечити їх найповніше втілення. фразеологізм англійський репрезентація

Варто також зазначити, що, на відміну від текстів, які мають інформативний характер (функціонально-стильовий переклад), головним критерієм еквівалентності яких є проблема адекватного відтворення первісної семантики, у перекладі літературного твору пріоритетного значення набуває художній зміст, а отже, авторська специфіка бачення та відображення світу. Із таких позицій, на нашу думку, повинна виходити й художньо орієнтована концепція, яка має враховувати ту обставину, що концептуальний переклад спрямовує перекладача на пізнання і ґрунтовне осмислення саме художнього об'єкта, який неможливо окреслити в межах термінів чистої логіки, оскільки цей об'єкт створює модель певної реальності й у такий спосіб слугує знаряддям її адекватного сприйняття. Отже, ключовою постає теза, згідно з якою єдино можливим засобом відтворення художньої концепції автора оригіналу є її творча трансформація під час перекладу, яка «долає обмеження та дає змогу творчо маневрувати в межах концепції першотвору» [10, с. 314].

У контексті напрацювання дослідницької оптики щодо еквівалентного передання фразеологічного потенціалу тексту оригіналу, безперечно, постає проблема мови. При цьому «техніка» аналізу фразеологічних одиниць не тільки не повинна підмінювати собою аналіз літературознавчий, а й покликана увиразнювати останній усіма наявними мовними засобами, які фактично завжди є рухомими. Ураховуючи це, семантика фразеологічних лексем створює ґрунт для відновлення текстуальних модифікацій, які в лінгвістиці кваліфікуються як наслідки перекладацьких трансформацій. Певний образний «ключ» до подібного пошуку можна висловити спостереженням О. Павленко: «Щоб зрозуміти якість перекладу, співвіднесеність його з оригіналом, треба не тільки фіксувати й пояснювати причини взаємоперетинів і відхилень, а й збагнути функції перекладних версій у літературних зв'язках певного періоду». Тільки всебічний аналіз суспільних, естетичних і перекладознавчих моментів рецепції, на думку дослідниці, надає можливості це здійснити [8, с. 298].

При цьому варто зазначити, що прочитання тексту включає як аспекти розуміння значення слова в конкретному контексті, так і викликані певним словом асоціації читача, оскільки в іншому тексті, прочитаному колись реципієнтом іншої культури, це слово мало відмінне значення. У відтворенні тексту іноземною мовою ця проблема певною мірою ускладняється, бо, окрім того, що перекладач відновлює оригінал крізь призму особистого сприйняття, він ще й уписує його в інонаціональний дискурс, де читач має іншу психологію, культуру, світоглядну орієнтацію тощо. Завдання перекладача - наблизити твір до рецепції іншомовного читача, зберігаючи форму, зміст, образність і художній світ оригіналу загалом, а також засоби, за допомогою яких цього можна досягти.

Співвіднесення статусу тексту перекладу з контекстом тієї чи іншої епохи, що, як бачимо, є справою не тільки суто текстуальної інтерпретації, поширюється на інші означувальні його функції, розгортаючи тим самим текст перекладу в «бік відображення потреб» (В. Ізер), які й покликані стати предметом розгляду.

1) нерозчленовано (ідіоматичними значеннями);

2) розчленовано (лексичним складом);

3) своїми прототипами (генетично вільні словосполучення, які окреслюють звичаї, традиції, особливості побуту й культури) [11, с. 24].

Усе це дає змогу стверджувати, що більшу кількість фразеологізмів становлять образні утворення, притаманні стилю художньої прози, які, окрім певного змісту, містять комплекс експресивно-стилістичних відтінків, що певним чином впливають на способи їх перекладу. Останні, як відомо, залежать від функцій, які вони виконують у цьому контексті. Виходячи з того, що більшості фразеологізмів притаманна номінативна функція, яка має на меті заповнення лакун у лексичній системі тієї чи іншої мови, найкращим прийомом її відтворення в перекладі є використання відповідного фразеологізму з акцентуацією не тільки на передання змісту, а й повноцінне відтворення його образності. Саме таким є переклад образних фразеологізмів із художніх творів англійською та українською, які, відповідно, передано повними або відносними еквівалентами: «Ніколи, панове, людина не відчуває такої близькості до інших, і любих і рідних людей, як у так званій «межовій ситуації» - на грані життя і смерті» [3, с. 45]. - “Never does a person experience such a closeness to the people near and dear to him as in the so called “border situation", when he is on the brink of death” [14, с. 41]; «Камінням лягають на нашу душу несказані слова і недоконані вчинки» [3, с. 92]. - “Unsaid words and unfinished actions fall like boulders on one's conscience” [14, с. 82]; «І я лежу в одному ряді з усіма, злегка повернувши голову, і, вивертаючи очі з орбіт, дивлюсь» [3, с. 111]. - “And I was lying in one row with them, my head slightly tumed^ndlooking^yeyesturningoutoftheirsockets'^M^^]; «Як у казці: перша стріла - недоліт, друга - переліт, а третя - просто в серце» [3, с. 116]. - “Just like in a fairy-tale: the first arrow falls short, the second overshoots its target, and the third goes straight into the heart” [14, с. 101]; "... but to Aunt Ann they seem all Forsytes - and certainly there was not much difference - she saw only her own flesh and blood" [13, с. 20]. - «Але тітоньці Енн усі вони здавалися Форсайтами, та й різниця між ними і Форсайтами, певна річ, була не дуже велика - вона бачила тільки власну плоть і кров» [2, с. 34].

Проте варто зазначити, що такий спосіб перекладу фразеологічних одиниць не є поширеним, оскільки відсоток образних фразеологізмів, які є релевантними їхньому змістові й образності в англійській та українській мовах, досить невеликий. У зв'язку з цим перекладач змушений використовувати варіативний відповідник, який має віддзеркалювати самобутність і тонкий глибинний зміст закладених в оригіналі повідомлень так, щоб переклад, призначений для англійця, справив на нього такий самий вплив, як оригінал - на українця. Це вимагає від перекладача відповідної прагматичної адаптації вихідного тексту, тобто внесення певних поправок на соціально-культурні, психологічні й інші відмінності між оригіналом і перекладом за допомогою прийому конкретизації та розширення змісту, змішаної лексико-семантичної й синтактич- но-морфологічної трансформації, що можна проілюструвати такими прикладами: “However, that small amount of George's property which his mother got hold of she kept, in defiance of all the King's horses and writs” [12, с. 37]. - «Одначе ту невелику частину Джорджевихречей, якою заволоділа його мати, вона вже не випустила з рук, незважаючи ні на що й ні на кого” [7, с. 31]; “... as he was meditating on that blessed martyr, Father Parsons, and that other more blessed martyr, Father Garnet of Gunpowder fame...” [12, с. 32] - «... задумавшись про блаженного мученика, отця Парсонса, та ще блаженнішого мученика, отця Гернета, героя Порохової змови...» [7, с. 26]; "The aristocracy still pretty flip, keeping its tail up” [12, с. 53]. - «Аристократія ще бадьориться, не хнюпить носа» [7, с. 45].

Серед інших прикладів перекладу фразеологічних одиниць виокремлюємо такі, у яких значення фразеологізмів репрезентується дескриптивно, без збереження емоційності повідомлення: “I don't care a fig for his opinion” [12, с. 24]. - «А мені до його думки байдуже» [7, с. 38]; “The working class beginning to heave restively, but still Moody and Sankeyish” [12, с. 43]. - «Робітничий клас починає потроху ворушитись, проте він іще заворожений проповідями Муді й Санкі» [7, с. 44]; “He would never have done anything so positive and energetic if he had not been nagged and goaded into it by his wife” [12, с. 28]. - «Він ніколи б не взявся за справу, що потребувала такої діловитості й енергії, якби його не гризла дружина» [7, с. 22]. Тут, як бачимо, ідеться про «абсолютизацію» перекладачем окремих лек- сико-стилістичних випадковостей, наявних у тексті оригіналу.

Висновки

Визначення оптимальної дослідницької оптики щодо перекладу фразеологічних одиниць з англійської на українську залежить від урахування перекладачем різноаспектних чинників, які синтезують множинність напрацьованих методологічних підходів до їх інтерпретації. Але, попри наявне розмаїття прийомів і методів перекладу фразеологізмів, визначальним є художнє втілення їхньої образної структури з метою створення якісно нового, об'ємного уявлення про досліджуваний предмет, коли проблема усвідомлюється й осягається з урахуванням цілісності перекладацького досвіду.

Перспективою подальших пошуків у цьому науковому напрямі вважаємо детальне дослідження конотативної еквівалентності фразеологічних одиниць в українсько-англійському художньому дискурсі.

Література

1. Бужинська А. Культурологічний поворот теорії / А. Бужинська // Теорія літератури в Польщі: антологія текстів: друга половина ХХ - початок ХХІ століття. - К. : ВД «КМ Академія», 2008. - С. 429-467.

2. Голсуорсі Дж. Сага про Форсайтів. Романи: Власник. В зашморгу. Здаємо в оренду / Дж. Голсуорсі ; пер.О. Тереха. - К. : Дніпро, 1998. - 847 с.

3. Качуровський І. Шлях невідомого / І. Качуровський. - Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1956. - 155 с.

4. Коверский А.Е. Теория и её обоснование / А.Е. Коверский. - К. : Центр практичної філософії, 2000. -180 с.

5. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу / В.В. Коптілов. - К. : Вища школа, 1982. - 165 с.

6. Науменко А.М. Концепція оригіналу і переклад / А.М. Науменко // Мови, культури та переклад у контексті європейського співробітництва : збірник наукових праць. - КДУ, 2001. - С. 314-318.

7. Олдінгтон Р Смерть героя / Р Олдінгтон ; пер. з англ Ю. Лісняка ; передм. І. Кієнко. - К. : Дніпро, 1988. - 341 с.

8. Павленко О.Г Конгеніальний переклад: межі адекватності /

О.Г Павленко // Актуальні проблеми науки та освіти : збірник матеріалів Х підсумкової наук.-практ. конф. викладачів, м. Маріуполь, 01 лют. 2008 р. - Маріуполь, 2008. - С. 297-299.

9. Павленко О.Г «Розмикання меж...» (Авторські концепції перекла- дацтва другої половини XX століття: компаративний аспект) : [монографія] / О.Г Павленко ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К. : Логос, 2015. - 444 с.

10. Топер П.М. Перевод в системе сравнительного литературоведения / П.М. Топер. - М. : Наследие, 2000. -253 c.

11. Фелицина В.П. Русские фразеологизмы: Лингвострановедческий словарь / В.П. Фелицина, В.М. Мокиенко ; под ред. Е.М. Верещагина, В.Г Костомарова. - М. : Русский язык, 1990. - 220 с.

12. Aldington R. Death of a hero / R. Aldington. - Moscow : Foreign language publishing house, 1958. - 443 p.

13. Galsworthy J. The Man of Property / J. Galsworthy. - М. : Менеджер, 2002. - 384 с.

14. Kaczurowsky I. Because Deserters are Immortal. Translated from the Ukrainian by Yuri Tkach / І. Kaczurowsky. - Bayda Books, 1979. - 144 p.

Размещено на Allbest.ru