Лексичні засоби вербалізації когнітивного дисонансу в сучасному французькому детективному романі

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Лексичні засоби вербалізації когнітивного дисонансу в сучасному французькому детективному романі

Кравченко О. В., аспірант

Анотація

У статті розглядаються лексичні засоби вербалізації когнітивного дисонансу у персонажному мовленні. Розвідку здійснено на матеріалі текстів сучасних французьких детективних романів.

Ключові слова: когнітивний дисонанс, лексичні одиниці, французький детективний роман, персонажне мовлення.

Постановка проблеми. Антропоцентричний підхід, який є провідним в сучасних дослідженнях лінгвістичних явищ, передбачає значний інтерес до вивчення когнітивної діяльності особистості, що здійснюється через дослідження певних мовних засобів, які використовує індивід у своєму мовленні. При цьому інтерес становить не тільки «живе» мовлення, тобто те, яке виникає під час реального спілкування, але й його моделювання в умовах художньої комунікації.

Когнітивна діяльність літературного персонажа, іншими словами його розумова активність, скерована на отримання, перероблення та інтерпретацію інформації оточуючої дійсності, і зокрема когнітивний дисонанс (далі КД), що виникає внаслідок цієї діяльності, знаходить безпосереднє відображення у художньому тексті за допомогою специфічних мовних засобів.

Звернемо увагу також на зв'язок КД з психологічним процесом виникнення емоцій. Когнітивна теорія емоцій вказує на їх тісний зв'язок з розумовими процесами індивіда. Представники цієї теорії вважають, що когнітивна оцінка ситуації індивідом впливає на характер емоційного переживання [1; 2; 3]. Коли між очікуваними й дійсними результатами діяльності, новою інформацією та фактами, відомими індивіду, є розбіжність, тобто КД, виникають негативні емоції; водночас збіг очікуваного й реального результату (когнітивний консонанс) зумовлює появу позитивних емоцій [4, с. 93]. На думку американського психолога Дж. Ханта, КД може сприяти також виникненню позитивних емоцій: необхідним є певний ступінь розбіжності між установками й сигналами, деякий «оптимум розбіжності» (новизни, незвичайності, невідповідності тощо) [5, с. 163]. Якщо сигнал не відрізняється від попередніх, то його оцінюють як нецікавий; якщо ж він відрізняється занадто сильно, то він є небезпечним, неприємним для індивіда [4, с. 93; 6, с. 470].

Романські лінгвістичні дослідження присвячені вивченню мовної реалізації різноманітних емоцій, як позитивних, так і негативних [7; 8; 9; 10; 11; 12], проте їх дослідження здійснюються без урахування теорії КД. На нашу думку, розгляд психологічного стану персонажа взагалі та його емоцій зокрема крізь призму теорії КД дозволить простежити кореляцію між КД, емоціями, що переживає персонаж, та власне вербальними засобами, що використовуються у його мовленні.

Незважаючи на штучність образів героїв твору, їх створення автором здійснюється за аналогією з реальним світом і відбиває всі його властивості [13, с. 151-153]. У процесі діалогічної взаємодії персонажів відбувається обмін інформацією між її учасниками, де отримана дисонуюча інформація провокує виникнення КД, що знаходить безпосереднє вираження у їх мовленні. Але крім того, в художньому тексті ми маємо можливість спостерігати за думками героїв через їх монологічне мовлення, що створює загальну картину виникнення КД у персонажа.

Під час дослідження когнітивної діяльності особистості на матеріалі сучасного французького детективного роману особливого статусу набуває вивчення лексичних засобів, які використовує персонаж у своєму мовленні, адже саме їх вибір є маркером виникнення КД у героя твору.

Мета статті виявити та дослідити лексичні засоби вираження КД в сучасному французькому детективному романі. Зазначимо також факт, що роль лексичних одиниць є контекстуально залежною: чи служать вони для вираження КД, визначається як контекстом розгортання подій у творі, так і змістом окремої комунікативної ситуації безпосередньо.

Виклад основного матеріалу дослідження. Тісний взаємозв'язок когнітивних процесів, і зокрема КД, з виникненням емоцій віднаходить своє відображення в широкому діапазоні стилістично-забарвленої лексики, яку використовують герої сучасного французького детективного роману у своєму мовленні. Відтак, отримавши нову, дисонуючу з його точкою зору інформацію, персонаж переносить своє негативне ставлення до неї на використання вульгарної лексики, у складі якої виокремлюються такі нецензурні, ляйливі слова, як інвективи. Інвектива це пейоративна емоційно-оцінна одиниця, яка є засобом мовної агресії і має на меті образити, принизити іншого учасника комунікації або висловити свою негативну оцінку щодо предмету мовлення [14; 15, с. 11; 16, с. 8].

Використання інвективів є одним із засобів мовного вираження КД.

Наведемо приклад:”к]к]

Uncompte Twitter.Les deux suspects relвchйs. La police dans l'impasse.

“Relвchйs? Qu'est-cequec'estquecettehistoire?" s'interrogea Patrick а voixbasse. лексичний вербалізація когнітивний дисонанс

- Jenesaispas, avoua Jean.

- Uneinformationvйrifiйe? Uncomptefiable?

- Jenesaispas!

- Lessalauds! [17, c. 115]

У наведеному діалозі персонаж отримує інформацію про те, що двох підозрюваних у вбивстві його дружини було звільнено (Lesdeuxsuspectsrelвchйs). Такі дані викликали у героя КД, оскільки його бажання про швидке покарання винних не збігається з реальним станом розслідування злочину (Lapolicedansl'impasse). Спочатку КД вербалізується питальними реченнями персонажа (Relвchйs? Qu'est-cequec'estquecettehistoire? Uneinformationvйrifiйe? Uncomptefiable?), за допомогою яких герой намагається отримати додаткову інформацію від свого партнера по комунікації, щоб краще зрозуміти ситуацію, переконатися у тому, що отримана інформація є надійною (fiable adj. auquelonpeutsefier, а quionpeutfaireconfiance [18]), перевіреною (vйrifiйe adj.vйrifier v.trans. soumettre quelque chose а un examen, а une confrontation avec des faits, des preuves pour en contrфler l'exactitude [ibid.]). Однак відсутність додаткової інформації, на що вказує дворазовий повтор репліки: Jenesaispas іншим персонажем, змушує героя перенести своє невдоволення, розчарування, що є наслідком КД через несумісність бажаного та реального, на використання інвектива (lessalauds), який покликаний висловити агресивне ставлення до поліції, образити та девалоризувати їх дії, оскільки їх вчинки не збігаються з очікуваннями героя.

Засобом вербалізації КД є також використання вигуків, тобто таких лексичних одиниць, які виражають реакцію мовця, його емоції, волевиявлення, а також здатні відображати явища оточуючої дійсності через звуконаслідування [19, c. 228; 20, c. 52]. Отримавши дисонуючу з власною точкою зору інформацію, персонаж висловлює свою першу реакцію на неї через вигуки. Традиційно вигуки поділяють на первинні та вторинні. До первинних належать ті, що не мають омонімів серед інших частин мов: Ah!, Oh! Hй! Zut! Hein? [19, c. 228]. Наведемо приклад їх використання для вираження КД:

Ils'adosseaumurd'un immeuble, sentques on crвne va exploser, simplement exploser. <...> Quand il ouvre les yeux, une femme flic blonde enun iformelere gardedesesyeux bleus <...>:

- Зa va, monsieur?

Jean souritdesonsourirededйmentnumйro quarante-sept, sortsacarte BBR.

- Oui, зa va, merci. Unejournйeunpeurude, c'esttout.

-Ah ! vousкtesdelamaison... Lieutenant! [21, c. 110]

Поліцейський, будучи втомленим після важкого робочого дня (Unejournйeunpeurude), прихиляється до однієї з будівель на вулиці (s'adosseaumurd'unimmeuble). До нього підходить жінка-поліцейський (une femme flic), певно думаючи, що перший є волоцюгою. Однак коли той показує їй своє посвідчення (sortsacarte BBR), то героїня переживає КД через незбіг отриманої інформації про професію та нетиповою реальною поведінкою персонажа, а відповідно, і її очікувань щодо його статусу. КД маркується вигуком (Ah!), який знаходиться на початку речення і відіграє роль ввідного елемента у репліку героїні, вказуючи на її здивування від отримання суперечливої інформації. Окрім вигуку, маркером КД в наведеній комунікативній ситуації є також незавершене речення (vousкtesdelamaison.), що вказує на збентеженість героїні, неможливість підібрати потрібне слово через конфліктність інформації, а також окличне номінативне речення (Lieutenant!), у якому виділяється саме той факт, який спровокував у персонажа КД.

До класу вторинних вигуків належать слова, що походять від інших частин мови, які втратили своє предметно-логічне значення і почали використовуватися як вигуки [19, c. 228]. До вторинних вигуків, які служать для вираження КД, належать Tiens! Tinesdonc! Bon Dieu! Non! Ehbien! та слова стилістично-зниженої лексики: Merde! Putain! Bordel! Наведемо приклад:

- Зa n'explique pas pourquoi aucun policier n'estvenut' interroger.

- Je n'ai pas portй plainte.

- Tiens donc! [22, c. 17]

Відповідно до контексту твору одну з героїнь обікрали на вулиці. її син висловлює своє нерозуміння того, що жоден із поліцейських не провів допит стосовно інциденту (aucun policier n'estvenut' interroger). Однак героїня зізнається, що сама не подала позов до поліції (je n'ai pas portй plainte). Такі нові факти викликали КД у її сина: бути жертвою злочину і не звернутися в поліцію є несумісними, незрозумілими для його сприйняття діями. КД вербалізується вигуком (Tiens donc!), що належить до вторинних вигуків, оскільки він складається з двох лексичних одиниць: дієслова tiens (tenirv. trans. avoir quelque chose avec soi, а lamain [18]) та сполучника doncconj. (marque la conclusion d'un raisonnement [ibid.]), які втратили своє основне лексичне значення і служать для вираження здивування, нерозуміння нової інформації, як наслідок КД. Отже, як первинні, так і вторинні вигуки є маркерами виникнення КД, однак їх використання є виправданим тільки в тому разі, якщо вищезазначений феномен виникає безпосередньо перед його вербалізацією. Якщо між появою КД та його мовним вираженням наявний певний проміжок часу, то вигук не використовується.

Окрім вигуків, лексичним засобом вираження КД є також використання таких займенників (quel / quelle, comme, que), які використовуються переважно в окличних реченнях і служать для інтенсифікації якостей предмета, події чи особи і служать для передачі психологічного стану персонажа в момент висловлювання:

- Quelleraclure! Il йtait le premier а pousser pour l'adoption du dйcret avec tous ces traоtres qui se prйtendent mes amis et n'attendent qu'une chose, me poigner dans le dos! [23, c. 114].

Кандидат у президенти, отримавши інформацію про те, що його найближчі друзі є удаваними (se prйtendent mes amis) , а насправді тільки чекають того, щоб зрадити його (n'attendent qu'une chose, me poigner dans le dos), переживає КД. Психологічний стан персонажа передається за допомогою займенника quelley, поєднаний зі словом, що належить до інвективної лексики racluren. f. (сatйgoried'individus mйprisables [18]), що вказує на негативну оцінку героєм свого друга через розчарування в ньому, через незбіг його поведінки з очікуваннями, тобто з діями, що типово розуміються під поняттям «дружба».

До лексичних засобів реалізації КД належать також прикметники, які характеризують певні факти, події, явища і надають оцінне значення висловлюванню персонажа. Переживаючи КД від отриманої суперечливої інформації, герой виражає своє негативне ставлення до неї шляхом використання прикметників, які мають негативно-оцінну конотацію: absurde, dingue, ridicule, catastrofique, йtrange.

Наведемо приклад:

- Maman, tu te souviens de cette sortie qu'on avaitfaite au parc municipal, il y a quatre ou cinq ans?

-Qu'est-ce que tu racontes? Ton pиre n'aurait jamais eu une idйe aussi absurde. Nous ne sommes jamais allйs au parc municipal, Dieu m'en garde [17, c. 230].

Наведений діалог розгорнувся між членами сім'ї, які живуть у захищеному кварталі, закритому для усіх сторонніх, тобто всіх, хто не є його резидентами. Так, син просить матір згадати про той випадок, коли вони залишили їх квартал і відвідали звичайний міський парк (cette sortie qu'on avait faite au parc municipal). Однак інформація, отримана від сина, не збігається зі знаннями матері, яка не пригадує такої ситуації і загалом вважає такі дії неприпустими (Nous ne sommes jamais allйs au parc municipal, Dieu m'en garde.). Відтак, такі слова сина спровокували у матері КД, який, окрім запитального речення (Qu'est-ce que tu racontes?), маркується використанням словосполучення (une idйe adsurde), в якому лексичне значення прикметника absurde ad'.fquiestcontraire а laraison, ausenscommun, quiestaberrant, insensй [18]) виражає негативне ставлення героїні до нових фактів, їх заперечення та неприйняття, оскільки вони не збігаються з фактами, відомими персонажу.

Окрім прикметників, засобом вираження КД є дієслова. Так, нова інформація, яка вступає в дисонантні відношення зі старими знаннями персонажа, змушує його висловити власне її нерозуміння і несприйняття за допомогою використання таких дієслів, як comprendre, saisir, piger, voir, які використовуються у заперечній формі у поєднанні з прислівниками заперечення (pas, rien, jamais, guиre).

- Le rapport prйliminaire du lйgistre indique une mort par йtouffement. Une dйpression pulmonaire peut-кtre causйe par la ceinture. Peut-кtre pas.

-Mais qu'est-ce que vous racontez? Je ne comprends rien! [17, c. 53]

Наведений діалог розгорнувся між поліцейським та родичем загиблої. За офіційною версією, жінка померла від удушення ременем безпеки після аварії (unemortpar йtouffement), однак поліцейський надає суперечливу інформацію про те, що, можливо, причина смерті є іншою (Une dйpression pulmonaire peut-кtre causйe par la ceinture. Peut-кtre pas). Такі нові факти викликали незбіг у когнітивній системі іншого учасника комунікації з попередньо відомими йому даними, що і спровокувало КД, який знайшов своє вираження у висловлюваннях героя. Відтак, поряд з запитальним реченням (Mais qu'est-ce que vous racontez?), яким персонаж вимагає додаткових роз'яснень та уточнень від поліцейського, КД маркується дієсловом comprendrev. trans. (saisir par l'esprit, l'intelligence ouleraisonnem ent quelque chose [18]), який у поєднанні з прислівником заперечення rien вказує на його нерозуміння, неможливість героя сприйняти і усвідомити суперечливу інформацію, яка спровокувала КД.

Окрім дієслів, які вказують нерозуміння персонажем отриманої інформації, засобом вираження КД є також використання дієслів, за допомогою яких герой описує свій внутрішній емоційний та психологічний стан в той момент, коли він переживає КД. До них належать такі дієслова: chagriner, glacer, choquer, dйplaire, gкner, tracasser.

- Lieutenant, les parents m'ont paru pour le moins йtranges. Comme si le sort de leur fille ne les concernait absolument pas. Comme si je leur annonзais la mort de quelqu'un dans le journal, vous voyez ?

- Je crois, oui.

- Je n'ai pas pu en tirer trois mots. [,..]Зa m'a glacй, cette rencontre. [21, c. 252]

У наведеному уривку діалог розгорнувся між двома поліцейськими, один з яких ділиться власними враженнями щодо візиту до родичів загиблої, який викликав у нього КД. Так, повідомлення про смерть дочки не зворушило батьків (Comme si le sort de leur fille ne les concernait absolument pas. Comme si je leur annonзais la mort de quelqu'un dans le journal), така їх поведінка викликала незбіг у свідомості поліцейського через його очікування типової реакції на смерть близького родича і реальних дій батьків. КД вербалізується прикметником йtrange adj. (qui frappe par son caractиre singulier, insolite, surprenant, bizarre [18]), яким герой характеризує батьків, а також дієсловом glacerv. trans.(figer quelqu'un, le pйtrifier sous l'effet d'un sentiment violent de peur, d'horreur etc. [ibid.]), що використовує персонаж для опису свого психологічного стану після зустрічі. Лексичне значення дієслова вказує на стан глибокого здивування, навіть шоку, що є наслідком пережитого КД.

Засобом вираження КД є також використання прислівників. Французький лінгвіст М. Гревіс виокремлює такі семантичні групи прислівників: способу дії, кількості чи інтенсивності, часу, місця, ствердження, заперечення та сумніву [24; 25, c. 51]. Для вираження КД слугують прислівники таких категорій, як заперечення (jamais, impossible, rien, guиre) та сумніву (possible, peut-кtre).

Відтак, КД, що виникає через отримання нової інформації, яка суперечить фактам відомим адресату, маркується прислівниками заперечення, оскільки основною реакцією персонажа є відторгнення нових даних, їх неприйняття. Якщо КД виникає через наявність декількох суперечливих варіантів вибору, коли персонаж змушений відхилити одну з альтернатив та надати перевагу іншій, він маркується прислівниками сумніву, які виражають вагання персонажа.

Наведемо приклад вираження КД за допомогою прислівників сумніву:

Par quel bout je commence? Je pourrais peut-кtre aller voit cette Borzeix dont parle Moal? [23, c. 211]

Вищенаведена репліка була використана персонажем-журналістом у розмові з колегою. Вона демонструє внутрішній психологічний стан першого, зокрема КД, який той переживає через наявність декількох можливих альтернатив власних дій у розслідуванні справи. Герой не знає, з якого боку розпочати слідство (Par quel bout je commence?). Використання прислівника peut-кtreadv.(marque la probabilitй, l'йventualitй, la vraisemblance, la possibilitй [18]) у питальному реченні вказує на можливість, ймовірність певних вчинків, але також підкреслює непевність персонажа, його вагання щодо правильності обраного шляху, він шукає підтримки в іншого учасника комунікації.

Висновки. Результати аналізу прикладів з сучасних французьких детективних романів, дозволяють нам розподілити усі лексичні засоби вербалізації КД у персонажному мовленні на 2 типи: емотивний та констатуючий.

Специфіка емотивного типу вербалізації КД полягає у тому, що КД як виникнення внутрішньої дисгармонії провокує появу певної емоційної реакції у відповідь. Відтак, цей феномен вербалізується через такі лексичні засоби, які використовуються у персонажному мовленні і служать для вираження його емоцій, переважно негативних, які є наслідком виникнення КД. До них належать стилістично-забарвлені лексичні одиниці, зокрема вульгаризми та інвективи, вигуки, а також займенники quel / quelle, comme, queу у позиції на початку речення.

Констатуючий тип вербалізації КД полягає в тому, що персонаж, не виражаючи власний психологічний та емоційний стан, повідомляє про нього. Це здійснюється через використання певних лексичних одиниць, якими герой сам описує власний психологічний стан, але також через констатацію нерозуміння дисонуючої інформації, її заперечення, неприйняття шляхом використання дієслів розуміння, а також прислівників заперечення та сумніву. Перспективним залишається подальше дослідження КД, зокрема синтаксичних засобів його вербалізації, а також вивчення вищеназваного феномена на матеріалі творів інших жанрів.

Література

1. Danes F. Cognition and Emotion in Discourse Interaction: A Preliminary-Survey of the Field / F. Danes // Preprints of the Plenary Session papers of the XIV-th International Congress of Linguists. Berlin, 10-15 August, 1987. Berlin, 1987. P 272-291.

2. Gray W. Emotional-cognitive structuring: A new theory of mind / W. Gray // Forum for correspondence and contact. 1973. V 5. P. 1-6.

3. Sherer K. Vocal affects expression: A review and a model for future research / K. Sherer // Psychol. Bull. 1986. Vol 99 (2). P 143-165.

4. Ильин Е. Эмоции и чувства / Е. Ильин. 2-е изд. СПб. : Питер, 2013. 783 с.

5. Елфимова Н. Пути исследования мотивации когнитивной психологии: сравнительный анализ / Н. Елфимова // Вопр. психологии. 1985.№ 5.С. 162-168.

6. Варій М. Загальна психологія : [підр. для студ. вищ. навч. закл.] / М. Варій. 3-тє вид. К. : Центр учбової літератури, 2009. 1007 с.

7. Андрійченко Ю. Мовні засоби вираження емотивності у творчості Габріеля Гарсія Маркеса : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.05 «Романські мови» / Ю. Андрійченко. К., 2009. 18 с.

8. Les йmotions dans les interactions / [souslaredactionde C. Plantin, M. Doury, V. Traverso]. Lyon : Presses Universitaires de Lyon, 2000. 329 p.

9. Седых А. Языковые актуализаторы эмоции “colиre” во французском языке / А. Седых // Филологические науки. Вопросы теории и практики : Научно-теоретический и прикладной журнал. 2013. № 3, ч. 1. С. 161-164.

10. Синельникова И. Лексико-фразеологические средства выражения эмоциональных состояний во французском языке / И. Синельникова // Франція та Україна : наук.-практ. досвід у контексті діалогу національних культур : матеріали XI міжнар. конф. / упоряд. Л. Пономарьова. Дніпропетровськ, 2006. С. 83-88.

11. Гак В. Эмоции и оценки в структуре высказывания и текста / В. Гак // Вестник Московского университета. Серия 9: филология. 1997. № 3. С. 87-95.

12. Озонова Л. Метафорическое представление эмоции радости во французском языке / Л. Озонова // Вестник Бурятского государственного университета. 2013. Вып. 11 : Романо-германская филология. С. 40-44.

13. Кухаренко В. Интерпретация текста / В. Кухаренко. М. : Просвещение, 1988. 192 c.

14. Гуз О. Поняття інвективи в сучасній лінгвістиці (на матеріалі французького масс-медійного політичного дискурсу) / О. Гуз // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер.: Філологічна. 2013. Вип. 37. С. 94-97. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2013_37_32.

15. Жельвис В. Поле брани. Сквернословие как социальная проблема в языках и культурах мира / В. Жельвис. М. : Ладомир, 2001. 349 с.

16. Носова В. Французская инвективная лексика в прагмалингвистическом и коммуникативно-дискурсивном аспектах : автореф. дисс. ... канд. филол. наук. : спец. 10. 02. 05. «Романские языки» / В. Носова. Воронеж, 2011. 24 с.

17. Chainas A. Pur / A. Chainas. P : Gallimard, 2013. 308 p.

18. Dictionaire franзais [Електронний ресурс]. Режим доступу : http:// www.larousse.fr/dictionnaires/francais.

19. Гак В. Теоретическая грамматика французского языка / В. Гак. М. : Добросвет, 2000. 832 с.

20. Barberis J.-M. Onomatopйe, interjection : un dйfi pour la grammaire / J.-M. Barberis // L'Information Grammaticale. Vol. 53. 1992. P 52-57. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www. persee.fr/doc/igram_0222-9838_1992_num_53_1_3215.

21. Miskй K. Arabe Jazz / K. Miskй. P : Viviane Hamy, 2012. 301 p.

22. Fйrey C. Zulu / C. Fйrey. P : Gallimard, 2010. 341 p.

23. Manotti D. L'honnorable sociйtй / D. Manotti, DOA. P : Gallimard, 2011. 384 p.

24. GrevisseM. Lebonusage / M. Grevisse, A. Goose [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.lebonusage.com/document/ p3ch6-418025.

25. Nef F. Problиmes de classification des adverbes d'un point de vue logique / F. Nef // Langue franзaise. 1990. Vol. 88. P 51-59. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.persee.fr/doc/ lfr_0023-8368_1990_num_88_1_5752.

Размещено на Аllbеst.ru