Лінгвокультурний концепт як багатомірне смислове утворення концептуальної картини світу

Анотація

Статтю присвячено дослідженню лінгвокультурного концепту SIRE/SEIGNEUR, виначенню логіко-семантичні лінії розгортання. Проаналізовано мовні засоби об'єктивації концепту та змодельовано його структуру

Ключові слова: когнітивний концепт, лінгвокультурний концепт, концептуальна картина світу.

Постановка проблеми

Спрямування курсу мовознавчих досліджень із системно-структурної (статичної) парадигми на антропоцентричну, функціональну, когнітивну (динамічну) парадигму відбулося наприкінці минулого століття. Поступово орієнтація на міждисциплінарний підхід стала ознакою актуальності лінгвістичного дослідження.

У межах антропоцентричної парадигми акцент дослідницьких інтересів переноситься з об'єктів пізнання на суб'єкт, тобто аналізується людина в мові й мова в людині. Детальніше зупинімось на провідних напрямах антропоцентричної парадигми: когнітивній лінгвістиці та лінгвокультурології.

Мета когнітивної лінгвістики полягає в розумінні процесів накопичення знань, визначенні систем, відповідальних за різні види опрацювання інформації, а саме: її сприйняття, категоризацію і класифікацію; мета лінгвокультурологічних досліджень - у вивченні взаємодії культури й мови в її функціонуванні та дослідженні цього процесу як цілісної структури одиниць у єдності їхнього мовного й позамовного змісту за допомогою системних методів [2, с. 4].

Методологічний апарат зазначених дисциплін апелює термінами «картина світу» й «концепт». У лінгвокогнітивних дослідженнях учені розмежовують поняття «мовна картина світу» та «концептуальна картина світу». Концептуальна картина світу складається з певним чином упорядкованих і структурованих концептів, вона значно ширша за мовну картину світу, тому що відомості про світ кодуються не тільки вербально, а й невербально [4, с. 101].

У когнітивній лінгвістиці концепт визначають як змістову, оперативну одиницю пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи, цілісної картини світу, відображеної у психіці людини, локалізація якої відбувається у свідомості [7, с. 54]. Концепти мають мовну об'єктивацію, адже вони є одиницями концептуальної системи у їхньому відношенні до мовних виражень.

У лінгвокультурологічних дослідженнях концепт розглядається як згусток культури у свідомості людини, представленої у вигляді понять знань, асоціацій, які супроводжують слово [9, с. 14].

Розмежовуючи поняття «когнітивний і лінгвокультурний концепти» Г.Г. Слишкін зауважує, що когнітивному концепту відповідає одна мовна одиниця, лінгвокультурний концепт, навпаки, може й повинен реалізуватися за допомогою низки таких одиниць [8, с. 22].

С.Г. Воркачов уважає, що лінгвокогнітивні дослідження мають типологічну спрямованість і сфокусовані на виявленні загальних закономірностей у формуванні ментальних уявлень. Зацікавленість лінгвокультурологів зосереджено на вивченні специфічного у складі ментальних одиниць і спрямовано на накопичувальний і систематизуючий опис специфічних ознак конкретних культурних концептів [1, с. 43-44].

Детальніше зупинімось на розбіжностях у структурі когнітивного та лінгвокультурного концептів. Відомо, що в когнітивних дослідженнях фігурує польова модель концепту, тобто наявність ядра і прототипових шарів. Лінгвокультурний концепт являє собою багатомірне смислове утворення, яке містить понятійний, образний і ціннісний боки. Понятійний бік відповідає за мовну фіксацію концепту, його означення, опис, ознакову структуру; образний бік містить зорові, слухові, тактильні та смакові характеристики предметів, явищ і подій , відображених у нашій свідомості; ціннісний бік характеризує важливість цього утворення як для індивідуума, так і для колективу [5, с. 154].

Мета статті полягає у відтворенні логіко-семантичних ліній лінгвокультурного концепту sire/seigneur у фольклорному дискурсі Франції на матеріалі епічного твору «Пісня про Роланда» [11].

Виклад основного матеріалу дослідження. У словнику французької мови Dictionnaire du Moyen Franзais лексема sire/ seigneur тлумачиться так:

I. Fйodalitй : a) - “Celui qui possиde un fief, une terre, et qui a autoritй sur les hommes qui y demeurent; dйtenteur du ban, de la justice dans une ville, une rйgion ”; b) 1) “Supйrieur immйdiat d'un vassal ; suzerain ” ; 2) “Prince ou souverain ”.

II. Comme titre, en forme allocutive ou dйlocutive : a) Appliquй au seigneur fйodal ou, p.ext., а un personnage de haut rang ou а un personnage d'une certaine importance sociale, ou bien, p. affaiblissement (oup. iron.), а toutes sortes de personnages :1) titre honorifique donnй au seigneur fйodal ou а un personnage de haut rang ; 2) titre d'un homme de loi, des membres du parlement, des conseillers du roi...;3) titre d'un ecclйsiastique (ou d'un saint) ; 4) titre donnй а un personnage d'une certaine importance ou prйsentй comme tel ; proche de “monsieur ” ; 5) P ext. plais., pour s'adresser а des compagnons ; b) Comme forme allocutive ou dйlocutive, dans un cont. familial (par appellation dйfйrente) ; c) relig. comme forme allocutive ou dйlocutive pour dйsigner Dieu “Dieu, Jйsus-Christ”.

III. p. ex. “maоtre de qqn ou de qqc ”.

IV. astr. “Planиte qui domine dans un lieu donnй du zodiaque ou а un moment dйterminй ” [10].

Вивчення вокабуляру середньовічної Франції здійснювалося у працях К.Ж. Холліман, М.І. Олевської, однак вихід дослідження у площину когнітивних і лінгвокультурологічних розвідок зумовлює його новизну [6; 12]. Застосування семного аналізу дасть нам змогу відтворити логіко-семантичні лінії розгортання концепту sire/seigneur у таких напрямах: 1) володар (власник), 2) сюзерен (представник феодальної знаті), 3) Бог,

1) чоловік.

Детальніше зупинімось на першому значенні лексеми sire/ seigneur - сюзерен, що виникла за часів феодалізму.

Sire (сюзерен). Найбільш показовими для цього значення є контексти «Пісні про Роланда», де форми sire/seigneur уживаються в супроводі присвійного детермінативу. Поява присвійного детермінативу сприяє виявленню цього значення, тобто вказує на те, хто є васал, а хто є сюзерен. Антитезу «сюзерен - васал» у межах досліджуваного тексту найяскравіше видно на прикладі контекстів 296-297: 296... Guenes respunt: “Pur mei n'iras tu mie! // Tu n'ies mes horn ne jo ne sui tis sire...".

Sire фігурує в цьому контексті у функції іменної частини складеного іменного присудка та слугує вираженню основної для цієї ситуації характеристики персонажа. У висловлюванні встановлюється антитеза: “Tu n'ies mes hom ne jo ne sui tis sire ... “ з метою з'ясування ставлення героїв один до одного. Гане- лон не є господарем Роланда, Роланд не є васалом Ганелона, тому Ганелон справедливо зауважує, що Роланд не має права замінити його під час виконання завдання.

Контекст епічної пам'ятки розкриває якості сюзерена, його зобов'язання перед васалами, а також зобов'язання васалів перед ним. Так, у «Пісні про Роланда» показовими є контексти 24-26, 378-379, 1009-1013, 1117-1119, у яких ідеться про зобов'язання васалів перед сюзереном: васал повинен допомагати сюзерену, причому «допомагати» вживається у значенні «надавати військову підтримку», завдяки сусідству з лексемами prozdom, chevaler, vasselage, і давати поради. Своєрідний кодекс поведінки васала простежуємо у строфах 1009-1013 «Пісні про Роланда»: 1009... Ben devuns ci estrepur nostre rei. // Pur sun seignor deit hom susfir destreiz // E endurer e granz chalz e granz freiz, // Sin deit hom perdre e del quir e del peil... Васал повинен заради свого сюзерена зазнавати фізичних страждань, терпіти холод і спеку, втрачати кров і плоть.

Зобов'язання сюзерена перед васалами яскраво проілюстровані у строфах 819, 1254, 2377 «Пісні про Роланда». У контексті 819 строфи йдеться про обов'язкове володіння сюзерена землею: "... la tere lur seignur “, контекст 1254 строфи демонструє зобов'язання сеньйора щодо своїх васалів бути за- хисникомом і гарантом: 1254 ... Carles, mi sire, nus est guarant tus dis ... У строфі 2377 ідеться про події, коли Роланд перед смертю згадує про найважливіше й найдорожче для себе: ратні подвиги, Батьківщину та родичів, короля Карла. Дієслово nurrir, яке використовує Роланд у промові, згадуючи Карла: “... Carlemagne, Sun seignor, kil nurrit ... “, підтверджує розуміння особливого характеру відносин між сеньйором і васалом. При цьому відомо, що бретонський граф Роланд перед смертю не згадує про землі й титули, а лише про те, що Карл виростив його, акцентуючи увагу на особистій близькості у взаєминах дядька та племінника.

Найбільш частотно лексема seigneur фігурує у супроводі присвійного прикметника в значенні «повелитель сюзерен» в однині, проте низка контекстів містять аналізовану лексичну одиницю у множині, зберігаючи таке значення. Цей випадок проілюструємо прикладом із контекту строфи 2148 : “... Perdut avum noz seignurs e noz pers... “, у якому йдеться про те, як язичники залишають поле битви. У цьому контексті лексема seigneur уживається разом із присвійним прикметником, тобто лексему seigneur ужито тут у значенні «сюзерен, сеньйор васала». У контекстах строф 2420-2421: “... Plurent lur filz, lurfreres, lur nevolz e lur amis e lur lige seignurs" фігурує словосполучення lur lige seignurs, що означає «прямий сюзерен», тобто той, із яким васал був пов'язаний омажем, первинністю васальних зобов'язань.

Аналізована лексична одиниця може виступати самостійно, проте загальний ситуативний фон дає змогу інтерпретувати її значення як «повелитель сюзерен». У строфі 364 «Пісні про Роланда»: ... lui aidez еpur seignur le tenez ... граф Ганелон, готуючись до від'їзду в Сарагосу, звертається у своїй останній промові до васалів із проханням допомагати його синові й уважати його їх сюзереном. Цей контекст розкриває ще один із варіантів звертання до особи, демонструючи відповідне ставлення до неї. Також значення «сюзерен» експлікується в цьому контексті через сусідство з дієсловом aider, що виражає обов'язок васала щодо сеньйора.

Sire в значенні «повелитель, сюзерен» у проаналізованому епічному творі найбільш часто вживається у функції звернення в прямому відмінку в однині щодо особи, від якої залежить мовець в умовах цієї конкретної ситуації.

У контекстах строф 326, 3841 «Пісні про Роланда», спостерігаємо апелювання до особи (короля), до якої звертаються sire. У строфі 326 ідеться про те, як Ганелон заявляє Карлу та два- надцатьом перам про свою ненависть до Роланда “... Desf п les, sire, vostre veiant...". Фактично звертання до Карла адресоване насамперед Роланду: 3841Е dist al rei: “Sire, vostre est li plaiz: // Car cumandez que tel noise n'i ait! // Ci vei Tierri, ki jugement ad fait. // Jo si li fais, od lui m'en cumbatrai".

Решта контекстів містять інформацію про надання васалом сюзерену поради або повідомлення інформації нейтрального характеру. Sire може вживатися в супроводі лексеми, яка уточнювала б титул особи. Наприклад, у всіх перерахованих контекстах семантичний компонент, умовно кажучи, «верховенства» особи, sire, виявляється уточненням титулу: наприклад, у «Пісні про Роланда» - “ .. 2790 Sire amiralz ... 2831-2834 Sire Reis, amiralz, 2945 Sire emperere”.

Лексема sire може також уживатися в поєднанні з власною назвою. У проаналізованому матеріалі, відповідно до сюжетної специфіки зазначених творів, лексема sire поєднується з іменами Людовика Looys, Гійома Guillelmes та Карла Charles.

Sire (володар). У контексті середньовічного ставлення до багатства важливості набуває не сам предмет володіння, а та влада, яку надає володіння цим предметом. В епоху феодалізму панівному класу багатство потрібно було передусім як засіб споживання, задоволення особистих і станових потреб, а не як джерело накопичення та збагачення ... [3, c. 27].

лінгвокультурний фольклорний франція концепт

Рис. 1. Схема розгортання концепту SIRE/SEIGNEUR

У «Пісні про Роланда» лексему sire з явною перевагою в семантичній структурі компонента «власник» ужито двічі. Основною ознакою цієї смислової реалізації є обов'язковий додаток, тобто уточнення предмета володіння: у першому випадку йдеться про кораблі: ... Sire est par mer de. ІІІІ.С. drodmunz ..., у другому - про землі: ... Icil ert sire de Belne e de Digun ....

Загалом реалізація лексеми sire/segneur у цьому значенні здійснюється в однині, що з'ясовно логічно: одна річ, як правило, належить одному власникові, а не кільком одразу. У проаналізованому матеріалі нами виявлений усього один контекст, де досліджувана лексична одиниця фігурує у множині у строфі 1079: “Li rois Otrans qui en oi parler, // Il et Harpin avalent les degrez: // Freres estoient, molt se durent amer, // Segnor estoient de la bone cite”.

Sire (чоловік). У контексті «Пісні про Роланда» слово sire вживається у значенні «господар своєї дружини, чоловік» тричі. У всіх трьох випадках слово sire та його відмінкова форма seigneur уживаються в супроводі присвійного детермінативу. Значення «чоловік» жодною мірою не суперечить ідеї влади й верховенства: чоловік - голова дому, господар своєї дружини. Наведемо найбільш яскравий контекст строф 634-636, який слугує підтвердженням цього. Королева Брамімонда у своїх судженнях і оцінках орієнтується на судження свого чоловіка, короля Марсилія, який є беззаперечним авторитетом в очах дружини: 634 “... Atant i vint la reine Bramimunde: // “Jo vos aim mult, sire ", dist ele al cunte, // «Car Mult Vos priset mi Sire e tuit Si Hume... “.

Sire (Бог). У дослідженому ілюстративному матеріалі лексичну одиницю sire/seigneur ужито в текстах для номінації як християнського Бога, так і язицницьких божеств.

1) Sire (християнський Бог). У контексті строф 2503-2504 «Пісні про Роланда»: 2503... Asez savum De la Lance parler, // Dunt Nostre Sire Fut en la cruiz nasfret ... семантичне значення в лексеми sire у значенні «Господь» реалізується за рахунок комбінації з присвійним прикметником: форма прикметника nostre підкреслює загальну підпорядкованість (і мовця, і слухача) особі, позначеній як sire. В окремих випадках наявні й інші ідентифікатори: до вказівного прикметника може додаватися прикметник saint. Слово Dieus уже саме по собі без будь-яких додаткових ідентифікаторів може слугувати реалізації значення «Господь».

2) Sire (язицницький бог). Такі вживання, порівняно з описаними вище, не такі численні. Особливо показовий контекст строф 2710-2713: “... Par bel'amur malvais saluz Iifirent: // Cil Mahumet ki nus ad en baillie, // E Tervagan e Apolin, nostre sire, // Salvent Ii rei e guardent la reine! " У цьому контексті лексему sire вжито у значенні «господь, бог», проте цим словом позначається не християнський Бог, а божества сарацинів Tervagan та Apolin.

Яскравим прикладом реалізації в значенні «святий покровитель» може слугувати контекст строф 2344-2347 «Пісні про Роланда»: “.... ЕDurendal, cum es bele e seintisme!//En l'omet punt i ad reliques... //... E des chevels // mun seignur seint Denise... “.

На підставі вибірки контекстів, у яких фігурує слово sire і його відмінкова форма seigneur в обраних для аналізу контекстах, а також на підставі контекстуального аналізу виділених фрагментів нами було встановлено, що це слово і його відмінковий варіант фігурують у текстах не в одному, а в кількох значеннях, утворюючи підґрунтя для формування лінгвокультурного концепту sire/seigneur. Вищезазначений аналіз дав нам змогу простежити логіко-семантичні лінії розгортання концепту sire/seigneur, структуру якого ми можемо відобразити у вигляді патронімічного фрейму.

Нижче наведемо схему розгортання концепту SIRE/ SEIGNEUR:

Висновки

На підставі здійсненого аналізу ми плануємо визначити ключові концепти фольклорного дискурсу Франції з метою подальшого укладання його когнітивної карти.

Література

1. Воркачев С.Г Лингвокультурология, языковая личность: становление антропоцентричной парадигмы в языкознании / С.Г. Воркачев // Филологические науки. - 2001. - № 1.

2. Воробьев В.В. Лингвокультурная парадигма личности / В.В. Воробьев. - М. : Рос. ун-т дружбы народов, 1996. - 170 с.

3. Гуревич А.Я. Избранные труды / А.Я. Гуревич. - М.-СПб. : Университетская книга, 1999. - Т. 2 : Средневековый мир. - 1999. - 560 с.

4. Гришаева Л.И. Введение в теорию межкультурной куммуникации / Л.И. Гришаева, Л.В. Цурикова. - Воронеж : Воронежск. гос. ун-т, 2003. - 369 с.

5. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В.И. Карасик. - Волого град : Перемена, 2002. - 477 с.

6. Олевская М.И. Процессы десемантизации терминов титула- туры в функции общения (на материале «Песни о Роланде» // М.И. Олевская. -Смоленск : Риторика, 1999. - 195 с.

7. Попова З.Д. К проблеме унификации лингвокогнитивной терминологии / З.Д. Попова, И.А. Стернин // Введение в когнитивную лингвистику.- Кемерово, 2004. - С. 53-54.

8. Слышкин ГГ Лингвокультурные коцепты и метаконцепты / Г.Г Слышкин. - Волгоград : Перемена, 2004. - 290 с.

9. Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования / Ю.С. Степанов - М. : Школа «Языки русской культуры», 2001. - 824 с.

10. Dictionnaire du Moyen Franзais [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.cnrtl.fr/definition/dmf/seigneur.

11. La chanson de Roland [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k102947j.

12. Le dйveloppement du vocabulaire fйodal en France pendant le Haut Moyen Age. Йtude sйmantique / K.J Hollyman. - Genиve, 1957. - 342 р.

Размещено на Allbest.ru