Логіко-семантичні відношення у структурі простого неелементарного речення з вторинним предикатом на матеріалі українського дієприслівника та французького герундія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Логіко-семантичні відношення у структурі простого неелементарного речення з вторинним предикатом на матеріалі українського дієприслівника та французького герундія

Ковбанюк М.І.

Стаття присвячена аналізу семантико-синтаксичної структури речення в українській і французькій мовах з погляду функціонування відносин предикат - вторинний предикат. Увагу зосереджено на логічних відношеннях каузальної, умовно-наслідкової, допустової та таксисної семантики. За допомогою кількісного аналізу встановлено частотність уживання досліджених конструкцій.

Ключові слова: предикат, відношення, дієприслівник, герундій.

Ковбанюк М. И. Логико-семантические отношения в структуре простого неэлементарного предложения с вторичным предикатом (на материале украинского деепричастия и французского герундия).

Статья посвящена анализу семантико-синтаксической структуры предложения в украинском и французском языках с точки зрения функционирования отношений предикат - вторичный предикат. Фокусируется внимание на логических отношениях каузальной, условной, уступительной, таксисной семантики. С помощью количественного анализа установлена частотность употребления исследованных конструкций.

Ключевые слова: предикат, отношения, деепричастие, герундий.

Kovbaniuk M. I. Logical-semantic relations in the non-elementary sentences structure with a secondary predicate (based on Ukrainian adverbial participle and French gerund). The article in question deals with the analysis of the semantico-syntactic structure of the sentence in the Ukrainian and French languages from the point of view of predicate - second predicate relations functioning. The author draws special attention to the logical attitude of causal, conditional-consequent, concessive and taxis (time) semantics.

Key words: predicate, relations, adverbial participle, gerund.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Питання про співвідношення функціонування українського дієприслівника і французького герундія традиційно вважаються дискусійними. Зазначені категорії вирізняються своєю гібридністю, складною проблематикою частиномовної належності, співвідношенням із особовими формами, загальними принципами виділення, класифікації та функціонування. Логіко-семантичний підхід до структури речення закріпив погляд щодо фі- гурування кількох елементарних ситуацій у межах простого неелементарного речення, які, у свою чергу, по-перше, відображають логіко-семантичні зв'язки первинного і вторинного предикатів, по-друге, репрезентують відповідне функціонально-семантичне оточення кожної з ситуацій [11, 133-136]. Поширена думка [15, 320-323; 18, 38; 20, 12; 24, 221] про те, що український дієприслівник та французький герундій повинні розглядатися не тільки як компоненти простого ускладненого речення, але і як члени речення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Помітне місце в дослідженні структурних та семантичних особливостей українського дієприслівника і французького герундія посіли праці Л. Є. Азарової (2005); З. І. Комарової (2003), О. М. Кузьмич (1996), О. В. Кульбабської (2011) © Ковбанюк М. І. Логіко-семантичні відношення у структурі простого неелементарного речення з вторинним предикатом (на матеріалі українського дієприслівника та французького герундія) на матеріалі української мови [3; 10; 13; 14] та О. О. Алєксєєвої (2005), Т. Є. Каменєвої (2004), О. Алмуа (2008), Т. Арнавіель (2010), Ж. Клебер (2009) на матеріалі французької мови [3; 9; 22; 19; 24] та ін.

Детальний аналіз відношень, що виокремлюються на тлі сполучуваності вторинного предиката з первинним мотивує актуальність наукової розвідки.

Мета статті - описати логіко-семантичні відношення в структурі простого неелементарного речення з українським дієприслівником і французьким герундієм. Зазначена мета передбачає розв'язання таких завдань: 1) охарактеризувати основні типи відношень, що знаходять мовне втілення в реченнях із вторинним дієприслівниковим і герундійним предикатами; 2) визначити особливості таксисної семантики вторинного предиката в досліджуваних мовах; 3) обґрунтувати досягнуті результати кількісними показниками. Усього проаналізовано 3347 конструкцій із українським дієприслівником і 3202 - з французьким герундієм, дібраних методом суцільної вибірки з художніх текстів українських і французьких письменників. Вивчення логіко-семан- тичних відношень здійснюється із застосуванням трансформаційного методу, котрий допоможе розгорнути компонент речення із українським дієприслівником і французьким герундієм у відповідну пропозицію.

Виклад основного матеріалу дослідження. Кількість і набір можливих зв'язків звороту з основним складом речення першочергово визначається взаємозв'язком семантики предиката й дієслівної форми звороту. Вторинні предикати виступають актуалізаторами складних логічних зв'язків (причини, мети, умови, допусту, часу тощо) [12, 53-56]. Трансформація дієприслівникових і герундійний зворотів у підрядні речення часу, причини, мети, наслідку, умови тощо може пояснюватися встановленням між головною і другорядною діями відношенням мотиваційної предикації, подібної до тієї, що поєднує дії у складнопідрядних реченнях з підрядними обставинними [10, 8], наприклад: укр.: «А завтра вони бренькають, регочуть під вікнами, ніби навмисно випробовуючи Іванів терпець та оту його дикість» (4) ^ Бренькотять, регочуть, щоб випробувати (відношення цілі); «За обідом, покликавши на допомогу весь свій недовго- літній педагогічний досвід, намагалася знайти з покоївкою спільну мову» (13) ^ Намагалася знайти з покоївкою спільну мову, при цьому покликала на допомогу весь свій недовголітній педагогічний досвід (відношення способу дії) // фр.: “Denise en souriant, pour se montrer aimable ” (25) «Денис посміхався, щоб здатися милим» ^ en souriant, pour se montrer aimable (відношення мети); “Et il se mit а danser et а chanter en agitant le sac au-dessus de sa tкte” (18) «і він почав танцювати й співати, махаючи сумкою над головою» ^ Et il se mit а danser et а chanter avec ceci il agitait le sac au-dessus de sa tкte. (відношення способу дії).

На рівні мови причиново-наслідкові відношення відповідають категорії каузативності. Каузативні відношення беруть участь у впорядкуванні думок, в організації мисленнєвого процесу [8, 249]. У площині структури це складна ситуація, що може бути репрезентована у вигляді двох простих ситуацій, пов'язаних між собою відношенням каузації [17, 263]. Виконуючи функції вторинного предиката, дієприслівник і герундій можуть набувати значення причиново-наслідкових відношень і семантично трансформуватись у відповідне підрядне речення, при цьому певного значення набуває суб'єкт, дія і об'єкт каузації. Надпредикати (тому що, бо, так як, через те що, оскільки, car, parce que, puisque тощо), які семантично містять інформацію про причиново-наслідкові відношення, активно функціонують при трансформаціях дієприслівникового і герундійного вторинних предикатів, наприклад: укр: «Соловейко захрип, співаючи цілу ніч» (16) ^ Захрип, бо співав цілу ніч // фр.: “En recevant ces heureuses nouvelles, Etienne Pascal se hвta de revenir а Paris” (17) «отримавши ці гарні новини, Етьєн Паскаль поспішив назад до Парижу» ^ Etienne Pascal se hвta de revenir а Paris, car il recevait ces heureuses nouvelles. Кількісний аналіз фактажу дозволив стверджувати, що український дієприслівник на позначення причиново-наслідкових відношень ширше репрезентований, ніж французький герундій (1051 проти 788, або 31 % проти 24 %).

Будучи однією з форм зумовленості, умовно-наслідкові відношення відображають універсальні й логічні закони мислення і мають статус поняттєвих категорій - умови і наслідку [5, 5].

Функціонування умовно-наслідкових відношень в українському реченні з вторинним дієприслівниковим предикатом забезпечується за участю дієприслівника доконаного виду та первинного предиката в формі майбутнього (рідше теперішнього) часу. Щодо суб'єкта він виступає в ролі носія умови й наслідку, встановлюючи семантико-синтаксичний зв'язок як з вторинним, так і з первинним предикатами; однак умовно-наслідкові відношення реалізуються і при модифікації суб'єктного актанта, наприклад: укр.: «А ну ж Мазепа, сполучившись з Карлом Станіславом, погромить царя і загорне цілу Україну» (10) ^ «Як сполучиться, той погромить і загорне; Чи мало старі люди такого розказують, так що наслухавшись, цілу ніч дрижаки спати не дадуть» (9) ^ неозначено-особова модифікація суб'єктного актанта конденсує умовно-наслідкові відношення, семантично підкреслюючи, що будь-хто, наслухавшись (умова) цілу ніч, не може спати (наслідок).

Семантичне моделювання дало змогу узагальнити, що вторинний герундійний предикат французької мови на позначення умовно-наслідкових відношень вирізняється постійною залежністю від форми умовного способу первинного предиката (Subjonctif), обов'язковою участю суб'єктного актанта, наприклад: “Comme j'aurais pu кtre heureuse en йpousant un autre homme” (22) «я б могла бути щасливою, одружившись із іншим чоловіком» ^ Comme j'aurais pu кtre heureuse si j'йpousais un autre homme.

Кількісні дані засвідчили, що умовно-наслідкова семантика вторинного предиката нешироко представлена в обох мовах, однак частотнішими виявились конструкції з українським дієприслівником (296 і 238 або 9 % і 7 %).

Первинна функція допустової семантики при вторинному предикаті - це реалізація дій, що суперечать одна одній, відбуваються наперекір, наприклад: укр.: «Вони, нічого не вполювавши, сіли вечеряти» (5) ^ Вони, дарма що нічого не вполювали, сіли вечеряти // фр.: “Tout en йtant malade, il travaille encore” (розм.) «будучи хворим, він ще працює» ^ Bien qu'il soit malade, mais il travaille. Допустова семантика вторинного предиката ширше реалізується при дієприслівниковому, ніж при герундійному предикаті (896 проти 472, або 27 % проти 16 %), що зумовлюється структурно-функційними формами категорій, семантико-синтаксичними функціями, позицією у реченні тощо. Вивчення структурної організації предикатів аналізованих речень виявив на дібраному матеріалі української мови більше семантичних типів, ніж на матеріалі французької мови. Вторинний дієприслівниковий предикат допустової семантики функціонує при експліцитному й зредукованому суб'єктному актантові, при цьому розгалужується на висловлення з вказівкою на емоційний стан суб' єкта, на фізичну дію, рух, переміщення, зорову, слухову, мовленнєву та інтелектуально-ментальну діяльність тощо, наприклад: укр.: «Дмитрик, не чуючи запрошення, переступив поріг» (1) ^ Дмитрик, хоч і не чув запрошення, переступив поріг; «Жий, не питаючи, звідки це життя береться і пощо воно» (11) ^ Жий, попри те не питайся; «Пішла вона з сином від тієї черги, не знаючи, що далі робити» (2) ^ Пішла вона з сином від тієї черги, попри те, що не знала, що далі робити; «Змарнієте ви, зів 'янете, не розцвівши вповні» (10) ^ Хоча й не розцвітете вповні, змарнієте ви, зів 'янете.

Сьогодні таксис визначають як функціонально-семантичне поле, що має специфічні морфологічні можливості вираження [2, 1-25]; «як виражене у поліпредикативних конструкціях поєднання дій (компонентів) поліпредикативного комплексу» у межах єдиного часового плану. Мається на увазі поєднання (зв'язок), який виступає у таких основних різновидах відношення: одночасність і неодночасність (передування і наслідок) [6, 98-99]. Що ж до часового періоду, то таксисне співвідношення дій має певне темпоральне значення (минулий, теперішній, майбутній), що співвідносяться з відповідною семантикою висловлення [16, 67]. Таксис не виходить за межі одночасності/різночасності й постає як семантично й функціонально звужена категорія периферійного типу [4, 110]. Послуговуючись працями О. Алмуа, О. В. Бондарка,

Б. Комбетта, О. В. Кульбабської український дієприслівник і французький герундій розглядаємо в межах поняття «залежний таксис», що передбачає семантико-часові відношення між матричною та вторинною (хронологічною) діями.

Вісь одночасності репрезентується відношеннями: 1) повної одночасності (первинна дія (далі Р1) і вторинна дії (далі Р2) відбуваються в одній точці на таксисно-часовій вісі), наприклад: укр.: «Надворі сонно перегукувались півні, сполохуючи спокій ночі» (7) ^ перегукувались (P1) і водночас сполохували (P2); фр.: “Un jour de printemps, Cicio saluait le soleil levant а la faзon des oiseaux, en chantant а plein gosier ” (23) «якось навесні Сісіо вітав сонце, що піднімалося мов птах, співаючи на все горло» ^ Cicio saluait le soleil (P1) et dans le mкme temps chantait а plein gosier (P2); 2) неповної одночасності (вторинна предикативна дія, виражена вторинним предикатом (далі P2Vs) локалізується у рамках часового періоду первинної предикативної дії, вираженої основним предикатом (дала P1V1)), наприклад: укр.: «Дівчина опустила очі, прикривши їх довгими, чорними віями» (15) ^ Опустила очі (P1V1) і таким чином прикрила їх (P2Vs); фр.: “Tout а coup il s'arrкta en voyant le quartier d'une de ses pantoufles qui passait sous la porte-fenкtre qui s'ouvrait sur le balcon” (19) «раптом він зупинився, бачачи в околиці, ще один із його пантуфлів проходять під відкритим на балконі вікном» ^ Il s'arrкta (P1V1) ^ семантична пауза ^ parce qu'il voyait le quartier (P2Vs); 3) неповної одночасності2 (вторинна предикативна дія, виражена основним предикатом (далі P2V1) локалізується у рамках часового періоду первинної предикативної дії, вираженої вторинним предикатом (далі P1Vs), наприклад: укр.: «Він, легко застогнавши, мимоволі похилився, щоб поцілувати його» (15) ^ застогнав (P1Vs) і мимоволі похилився (P2V1); фр.: “En sortant de table, j'offris mon bras а la marquise jusqu'а la porte du salon” (24) «вставши з-за столу, я подав руку маркізі й провів її до вітальні» ^ Je sortais de table (P1Vs), j'offris mon bras а la marquise jusqu'а la porte du salon (P2V1). семантика предикат герундій

Досліджуючи семантичне поле одночасності вторинних предикатів, варто розрізняти одночасну (у момент (період) коли) і супровідну дії (під час), наприклад: укр.: «Чай вона запарювала, ледь усміхаючись» (6) ^ Під час того, як вона запарювала чай, вона ледь посміхалась // «Мати розболілась, ридаючи (батька давно вже не було на світі)» (14) ^ Мати розболілась у момент (період), коли ридала за батьком // фр.: “Espйrance s'approcha en souriant” (21) «Ес- перанс наближалась, посміхаючись» ^ Pendant Espйrance s'approcha, elle souriait // “La Ramйe s'inclina lйgиrement en regardant Henriette qui s'apprкtait а monter а cheval” (21), «Ла Раме злегка вклонився, дивлячись як Анрієтта збиралась їхати верхи» ^ La Ramйe s'inclina lйgиrement au moment oщ il regardait Henriette qui s'apprкtait а monter а cheval.

Темпорально-таксисне поле різночасності вирізняється відношеннями наступності та передування й характерне лише для вторинного дієприслівникового предиката. Вісь наступності представлена відношеннями: 1) контактної наступності (P₂V_s іде за PjVj після завершення дії PjVj), наприклад: укр.: «Тихенько вийшла, навіть не зачинивши за собою замка» (12) ^ Вийшла (PjVj) і не зачинила (P₂V_s); 2) дистантної наступності (P₂V_s іде за PjVj через деякий семантичний інтервал після завершення дії PjVj), наприклад: укр.: «Він деякий час чекав мовчки, заявивши про свою присутність легким кашлем» (3) ^ Він чекав мовчки (PjVj) - деякий час (інтервал), він заявив про свою присутність легким кашлем (P₂V_s). Відношення передування репрезентуються у межах 1) контактного передування (дія P₂Vj іде за PjV_s після завершення дії PjV_s), наприклад: укр.: «В центрі Терехівки, минувши дощану альтанку, машина загальмувала й звернула до складів райспоживспілки» (8) ^ Машина минула дощану альтанку (PjV_s), а потім загальмувала і звернула (P₂Vj); 2) дистантного передування (дія P₂Vj слідує за PjV_s через деякий семантичний інтервал по завершенню дії PjV_s), наприклад: укр.: «Каже капітан, подумавши хвильку» (14) ^ Капітан подумав (PjV_s) хвильку (інтервал) і каже (P₂Vj); 3) перервного передування (PjV_s починається раніше, триває і її наслідок семантично накладається на P₂Vj), наприклад: «Та сам російський менталітет, попередньо вкравши в сусіда, й краде тепер сам у себе» (5) ^ попередньо вкрав (PjV_s), крав (семантичне накладання дій) і тепер краде (P₂Vj). У французькій мові герундій може передавати значення контактного передування, коли передає семантико-логічні відношення часу, умови, причини, наприклад: фр.: “En sortant du college, il avait fait un voyage d'йtudes en Allemagne, en Autriche, en Russie” (20) «закінчивши коледж, він здійснив поїздки до Німеччини, Австрії і Росії» ^ Quand il йtait sorti du college (PjV_s), il avait fait un voyage d'йtudes en Allemange, en Autrich, en Russie (P₂Vj) ^ часові відношення. Часові відношення підтверджено кількісними показниками - 1104 речення української мови проти 1714 речень французької мови, або 33 % проти 53 %.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Каузальна, умовно-наслідкова, допустова, таксисна тощо семантики вторинних предикатів обох мов кваліфіковані як складні логіко-семантичні відношення, у встановлені яких беруть участь різноманітні лексичні та граматичні засоби, закладені в предикат функції, мета інформаційного змісту. Аналіз семантичних трансформацій підтвердив, що такі відношення між первинним і вторинним дієприслівниковим і герундійним предикатами мають багато спільного. Основною відмінністю між вторинним дієприслівниковим і вторинним герундійним предикатами є їхнє функціонування на темпорально-таксисній осі. Аналіз фактичного матеріалу підтвердив, що герундій залишає за собою первинну функцію передачі відношень одночасності й вторинну - відношення контактного передування, в той час як дієприслівник за допомогою виду функціонує на осях одночасності, наступності та передування. Перспективи подальших досліджень убачаємо в зіставному вивченні семантико-синтаксичних особливостей реалізації вторинної предикації на матеріалі різних структурних типів мовних категорій.

ЛІТЕРАТУРА

2. Акимова Г. Н. Новое в синтаксисе современного русского языка : [уч. пос.] / Г алина Николаевна Акимова. - М. : Высшая школа, 1990. - 168 с.

3. Алексеева Е. А. Второе сказуемое во французском языке : автореф. дисс. ... д-ра. филол. наук : 10.02.05 / Е. А. Алексеева. - Воронеж, 2005. - 40 с.

4. Барчук В. М. Таксис передування/наступності в українській мові / В. М. Барчук // Лінгвістика. - 2011. - № 1 (22). - С. 110-118.

5. Бєляєва Т. В. Варіантність і синонімія в умовно-наслідкових складних реченнях : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Т В. Бєляєва. - Харків, 2004. - 25 с.

6. Бондарко А. В. Грамматическое значение и смысл / Александр Владимирович Бондарко. - Л. : Наука, 1978. - 175 с.

7. Бондарко А. В. Общая характеристика семантики и структуры поля таксиса / А. В. Бондарко // Теория функциональной грамматики: Введение, аспектуальность, временная локализованность, таксис. - М. : УРСС

8. Глущук Г. І. Предикати каузативності в іспанській мові / Г. І. Глущук // Наукові Записки. Серія «Філологічні науки». - 2009. - Випуск 81 (3). - С. 248-253.

9. Каменева Т Е. Функциональный анализ французских причастий: статика и динамика в истории языка : дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.05 / Татьяна Евгеньевна Каменева. - Санкт-Петербург, 2004. - 190 с.

10. Комарова З. І. Формально-синтаксичні і семантико-функціональні параметри дієприслівникових зворотів у структурі речення: автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / З. І. Комарова. - К., 2003. - 22 с.

11. Кононенко В. І. Мова. Культура. Стиль / Віталій Іванович Кононенко. - Київ - Івано-Франківськ : Плай,

2001. - 459 с.

12. Кудрина Н. А. Второстепенные члены предложения как один из контекстуальных факторов актуализации значения причастных и герундиальных оборотов // Грамматическая семантика / Н. А. Кудрина. - Горький : Горьк. ГПИ, 1977. - С. 52-59.

13. Кузьмич О. М. Віддієслівні утворення в українській мові: дис. . канд. філол. наук : 10.02.01 / Олександра Михайлівна Кузьмич. - К., 1996. - 200 с.

14. Кульбабська О. В. Вторинна предикація у простому реченні [монографія] / Олена Валентинівна Кульбаб- ська. - Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. - 672 с.

15. Мещанинов И. И. Члены предложения и части речи / Иван Иванович Мещанинов. - Л. : Наука. Ленинградское отделение, 1978. - 387 с.

16. Талаш І. О. Типи часових значень як результат взаємозв'язку таксисних і темпоральних ситуацій у публіцистичних текстах / І. О. Талаш // Мандрівець. - 2009. - № 3. - С. 67-71.

17. Фукс Н. В. Каузативные конструкции с глаголом mettre в старофранцузском языке / Н. В. Фукс // Языкознание. - 2008. - № 12 (85). - С. 262-267.

18. Чупашева О. М. Почему деепричастие - глагол / О. М. Чупашева // Русский язык в школе. -2011. - №

5. - С. 36-43.

19. Arnavielle T. Centre et pйriphйrie dans la conjugaison. Le cas du gйrondif franзais/ Teddy Arnavielle // Echo des йtudes romanes. - 2010. - Vol. VI, Num. 1-2. - P. 129-142.

20. Arnavielle T. Le gйrondif franзais: nouvelle dйfinition d'un objet йtrange / Teddy Arnavielle // Les Cahiers de L'AFLS. - 2010. - Num. 16. - P. 6-24.

21. Combettes B. Les constructions dйtachйes en franзais / Bernard Combettes. - Paris : Ophrys, 1998. - 143 p.

22. Halmoy O. Les formes verbales en -ant et la prйdication seconde / Jane-Odile Halmoy // Travaux de linguistique.

- 2008. - Num. 57. - P. 43-62.

23. Halmoy O. Rйflexions prйalables а une nouvelle йtude du tour: tout+gйrondif / Jane-Odile Halmoy // Revue Romane. - 1990. - Num. 25. - P. 181-196.

24. Kleiber G. Le gйrondif: fonctions syntaxique ou catйgorie grammatical? / Georges Kleiber // Panorama des йtudes en linguistique synchronique et diachronique. - Paris, 2009. - P. 215-239.

Размещено на Allbest.ru