Національно-специфічні засоби вербалізації концепту "водний транспорт" в британській лінгвокультурі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Як зазначає Д.С. Ліхачов, у сучасній лінгвістиці особлива увага приділяється дослідженню національних концептосфер та їхній актуалізації ресурсами мовних картин світу. Національні мовні картини світу характеризуються подвійною природою, адже вони відображають матеріальний світ крізь призму свідомості, одночасно сприймаючи світове знання, носії мови користуються ресурсами рідної мови, її семантики і граматики, що певним чином впливає на структуру їхнього мислення та поведінки. Лінгвокогнітивний підхід, об'єктом дослідження якого є лінгвоспецифічні концепти та національно-специфічні засоби вербалізації загальнолюдських концептів для вивчення національної картини світу, допомагає реконструювати та упорядкувати відображену в мові концептосферу народу, тобто цілісну систему уявлень про світ. Тобто, крізь призму мови можливо дослідити ціннісні орієнтири й особливості ментальності певної нації.

Пізнаючи світ, людина членує отриману інформацію на концепти, тобто ментальні одиниці, які уособлюють усі її знання про світ, наслідуючи певні уявлення про дійсність та правила мовної культурної спільноти, представником якої вона є. Культурі кожного народу, в свою чергу, притаманні певні елементи, які не є типовими для інших культурних спільнот. Зазначені елементи є реаліями, які, на думку Г.Д. Томахіна, виникають через існування специфічних умов життя та оточення.

Дж. Локк уважає, що в кожній мові є лексичні одиниці, які не мають еквівалентів в інших мовах, що зумовлено традиціями та укладом життя. Це твердження корелюється з ідеєю М.П. Кочергана щодо наявності таких засобів у кожній мові та ствердження, що вони складають близько 6-7% від загальної кількості одиниць її словникового складу. Таким чином, характерні для певного етносу реалії екстралінгвальної дійсності, актуалізуючись лексичними засобами, сприяють появі у кожній мові лексичних одиниць, значення яких є, повністю або частково, відсутнім в інших мовах, що свідчить про розбіжності у лінгвістично-понятійних кодах націй.

Зазначені вище лексичні одиниці у своєму дослідженні ми детермінуємо, як «етно-» та «національно-специфічні», або «культурно-марковані мовні засоби», під якими розуміємо слова, сталі словосполучення, фразеологізми, що вербалізують певні характерні для досліджуваної культури явища, та актуалізують цінності певної національної спільноти й риси менталітету її представників.

Культурно-специфічними можна назвати такі лексичні одиниці, що за своїми денотатами мають еквіваленти в інших мовах, але не повністю збігаються з ними конотатами, тобто емоційні асоціації представників різних лінгвокультур на такі одиниці мови є різними. Серед прикладів подібних одиниць мови можна навести іменник “gongoozler”, що походить від слів “gawn” та “gooze”, які в лінкольнширському діалекті є синонімами дієслів “stare” та “gape”. Історично зазначений іменник мав сатиричний відтінок та використовувся переважно працівниками каналів, як образлива номінація ледарів, що спостерігали за їхньою тяжкою працею. З часом, зазначена лексична одиниця набула нового змісту без образливого відтінку. Сучасні британці номінують іменником “gongoozler” людей, які люблять спостерігати за роботою на каналі, сидячі на березі. Існують навіть клуби та спільноти, в яких збираються прихильники такого хобі. За відсутності великої кількості каналів, які б застосовувались для перевезень, представники, наприклад, української лінгвокультури можуть, користуючись словником, зрозуміти, що зазначеним іменником номінують ледащих людей, але сучасного уявлення про так званих «гонгузлерів» не отримають. Таким чином, для представників британської лінгвокультури наведене словосполучення має значно ширше значення й може вважатися культурно-специфічним.

Зазначені мовні засоби ми розглядаємо в межах лінгвістичної концептології, завданням якої є максимально повне дослідження семантики одиниць мови, що вербалізують досліджуваний концепт, з метою подальшого моделювання його структури та місця в національній концептосфері. Сукупність засобів мовної репрезентації концепту ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ в британській лінгвокультурі формує відкрите понятійне поле, адже під впливом екстралінгвальних факторів воно постійно вбирає в себе нові лексеми.

И.А. Стернін вважає, що аналіз концепту починається з його ядра шляхом виявлення базових лексем, котрі репрезентують його у мові за такими критеріями, як частотність вживання, достатній рівень абстрактності значення, загальновживаність [7, 60]. Базовим вербалізатором макроконцепту ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ для британської лінгвокультури є словосполучення “water transport”.

Здійснивши аналіз наведених у лексикографічних джерелах визначень базового вербалізатора, можемо виділити низку концептуальних ознак ядра концепту WATER TRANSPORT: 1) засіб пересування: vessel, ship, boat, barge, sailboat, тощо; 2) інфраструктура: bay, haven, port, dock, marina, canal, та ін.; 3) учасник: people, passengers, seaman, seafarer, тощо; 4) рух: to ship, to move, to charter, to freight, тощо.

Окрім того, необхідно додати, що частотність вживаності лексеми “canal”, а також таких термінів, як: canal lock, canal worker, water lift, в текстах транспортної галузі, що належать до британської лінгвокультури, є настільки великою, що можна зробити висновок стосовно надзвичайної важливості мікроконцепту CANAL в структурі досліджуваного макроконцепту WATER TRANSPORT. Таке явище також доводимо тим, що навіть з утратою актуальності перевезень, канали Британії не прийшли у занепад. Групи волонтерів разом з організаціями Environment Agency та British Waterways Board перетворюють непотрібні для перевезення вантажів канали на так звані “canalrings” (наприклад, the Fens Waterways Link та the Bedford and Milton Keynes Waterway), що використовуються з метою рекреації та відпочинку.

Проаналізувавши специфіку вживання центральної лексеми вербалізатора, можемо віднести до навколоядерної зони досліджуваного концепту такі ознаки, як: 1) посилання на простір руху транспортного засобу або місце знаходження об'єкту інфраструктури, наприклад: inland waterways, offshore vessel, water taxi, river port, sea port, тощо; 2) призначення транспортного засобу, об'єкту інфраструктури або організації: eabin cruiser, service vessel, sailing vessel, seismic vessel, sightseeing ferry, cruise ship, amphibious assault ship, mine countermeasures ship, та ін.; 3) характеристика учасника водних транспортних перевезень, наприклад: naval officer, cabin-boy, тощо.

Ближня периферія досліджуваного концепту містить елементи, що представлені в мові суто культурно-маркованими лексемами та стилістично-забарвленим словами, які є національно-специфічними, або вживаються тільки певними прошарками суспільства, як синоніми загальновживаної лексики. Так, до національно-специфічних конституентів периферії можна віднести: 1) назви систем річок, заток, морів, озер, тощо наприклад: the Irish Sea, the North Sea, the Humber, the Mersey, the Thames, the Severn, Loch Ness, тощо; 2) назви каналів, портів, наприклад: Immingham Dock, Port of Immingham, Harwich Ferry Port, Bridgewater Canal, тощо; 3) власні назви учасників перевезення (компанії-виробника / перевізника / контролюючого органу), наприклад: Navigation Safety Branch (NSB), Maritime and Coastguard Agency (MCA), Ailsa Shipbuilding Company, Austin & Pickersgill, Cammell Laird Shipbuilders, тощо; 4) назви культурних заходів та закладів, наприклад: The Mayor's Thames Festival 2015, Hartlepool Tall Ships 2010, Belfast Maritime Festival and Tall Ship Atlantic Challenge та ін.; 5) власні назви водних транспортних засобів, наприклад: HMSFormidable, HMSIllustrious, Silver Shadow, Crystal Serenity, тощо.

Для дослідження семантичних особливостей національно-специфічних вербалізаторів досліджуваного концепту, у своїй роботі ми розділяємо їх на наступні тематичні групи: 1) географічні (природні та створені людиною об'єкти, що оточують людину, включаючи інфраструктурні); 2) етнографічні (транспортні засоби, професії, інструменти та знаряддя); 3) культурно-історичні (святкування, культурні заклади та заходи); 4) адміністративні (назви адміністративно-територіальних одиниць, служб, організацій).

Слід зазначити, що з досліджених нами 15200 лексичних одиниць, які актуалізують зазначений концепт, нами виявлено 971 «культурно-забарвлену» лексему, що складає приблизно 6,2% від загальної кількості, з яких 1,1 % одиниць належать до тематичної групи географічних, близько 3% - до етнографічних, 1,2 % лексики можна віднести до адміністративних, 1,4% вербалізаторів належать до групи культурно-історичних.

Аналізуючи тематичну групу «географічних» культурно-маркованих мовних одиниць, нами встановлено, що переважну більшість складають назви каналів, наприклад: Bridgewater Canal, Birmingham and Warwick Junction Canal, Fairbottom Branch Canal, Huddersfield Narrow Canal та ін. Серед знайдених нами прикладів більшість представлена словосполученнями типу Nj + N2, де Nj це топонім, а N2 є вказує на тип водної артерії (canal, dyke, navigation(s), link, waterway, cut). Також наявні трикомпонентні словосполучення зі структурою N +Adj/N2+ N3, де N це топонім, Adj/N2 надають додаткову характеристику або призначення каналу, а N3 є лексемою, що номінує тип каналу, наприклад, Hertford Union Canal, Hollinwood Branch Canal, Huddersfield Broad Canal, Huddersfield Narrow Canal, Southwick Ship Canal, Somerset Coal Canal, Wednesbury Old Canal. Певна кількість назв складається з двох топонімів, поєднаних сполучником “and” або його графічним варіантом “&” та лексемою “canal”, тобто мають структуру N + and/& + N2+ N3, наприклад Warwick and Birmingham Canal, Wey and Godalming Navigations, Forth and Clyde Canal.

Серед топонімів зустрічаються лексеми германського (Warwick (утворено від “war” зі староанглійської wyrre, werre = “large-scale military conflict” + wick за староанглійської weoce `“wick of a lamp or candle” від західногерманського *weukon); Shrewsbury (від староанглійської Scrobbesbyrig = “the fortified place in (a district called) The Scrub''”); Oxford від староанглійської Oxnaforda (Х ст.) = “where the oxen ford”), кельтського (Trent від кельтської “great wanderer”, Llangollen від валійського “llan” = “a religious settlement' + Saint Collen, і'мя монаха, який у зазначеному місці у VI столітті та заснував церкву)) походження. Також зустрічаються такі топоніми, у складі яких є частини подвійного походження, наприклад, Gloucester (від латинської Latin Coloniae Glev (ІІ ст.), тa від “Glevo ”, кельтської назви “bright place” + Chester від латинської “castrum” = “fortifiedplace”), що пояснюється історією країни та переплетінням багатьох культур.

Досить незначна кількість назв складається з антропоніму у присвійному відмінку та іменника, що позначає тип каналу, наприклад, Sir Nigel Gresley's Canal, Sir John Glynne's Canal, Pidcock's Canal, Parnall's Canal.

До зазначеної тематичної групи також відносяться назви річок, якими здійснюється навігація: Humber, Mersey, Ouse, Severn, Thames, Trent. Окрім того, слід зазначити, що деякі менші за розміром річки класифікуються у багатьох довідниках, як канали, незважаючи на їхнє природне походження, отже класифікація здійснюється не за походженням, а за специфікою використання. Слід також зазначити, що серед назв річок зустрічається Jubilee River, що насправді є найбільшим каналом у країні.

До зазначеної тематичної групи також відносяться назви портів, велика кількість з яких представлена одним елементом - топоніммом, що позначає місце знаходження порту, наприклад, Redcar, Whitby, Scarborough, Bridlington. Серед знайдених нами прикладів є також словосполучення типу N1 + of + N2, де N1 це іменник “port”, а N2 є топонімом та вказує на місце положення, наприклад Port of Dover, Port of Ramsgate, Port of Holyhead.

Окрім того, певна кількість конституентів зазначеної групи має структуру N1 + N2, де N1 це топонім, а N2 є іменником “dock” або “harbour” Falmouth Docks, Cardiff Docks, Portland Harbour, Bristol Harbour.

У межах дослідженої нами тематичної групи « етнографічних» вербалізаторів макроконцепту WATER TRANSPORT в британській лінгвокультурі переважають назви водних транспортних засобів, як військового, так й цивільного призначення, наприклад: Albion, Ocean, HMS Eagle, HMS Africa, LST 3009 тощо.

Слід зазначати, що тенденції номінації транспортних засобів військового та цивільного призначення є зовсім різними. Так, наприклад, усі назви, транспортних засобів ВМФ Британії можливо поділити на наступні семантичні підгрупи, починаючи з найчисленішої за кількістю: 1) метафоризовані вербалізатори, що також можуть бути розділені на декілька підгруп: а) психологізми, тобто ті номінативні одиниці, що наділяють корабель рисами характеру, наприклад, HMS Courageous, HMS Furious, HMS Formidable, HMS Illustrious, HMS Indomitable, HMS Implacable (основними рисами, що акцентуються є відвага, лють, перевага); б) міфологізми, наприклад, HMS Ajax, HMS Hermes, HMS Theseus, HMS Perseus, HMS Basilisk, HMS Phoenix; в) антропоморфізми, тобто ті лексичні одиниці, що приписують транспортному засобу роль чи функцію людини, наприклад, LST 3010 Attacker, HMS Warrior, HMS Vanguard, HMS Monarch, HMS Conqueror; г) анімалізми, наприклад, HMS Eagle, HMS Lion, HMS Tiger, HMS Salamander, Greyhound; д) символізми, наприклад, HMS Vengeance, HMS Triumph, True- love, Society; 2) нумеральні, наприклад, MV25, MV26, MV27, де MV є абревіатурою від “motor vessel”; LST 3029, LST 3031 (LST = maintenance ship); 3) названі на честь графств та міст Сполученого Королівства або інших країн співдружності, наприклад, Hampshire, Kent, HMS Canada, HMS New Zealand, HMS Malaya; 4) названі на честь видатних осіб, наприклад, HMS King George V, HMS Nelson, HMS Prince of Wales та ін.

Слід зазначити, що назви деяких кораблів мають жартівливі еквіваленти, наприклад, судно HMSRamillies також називали “Rolling Ressie”, через погані показники роботи під час шторму (rolling = той, якого хитає + Ressie = зменшувальне від повної назви).

Цікавим також є той факт, що велика кількість водних транспортних засобів військовго призначення є повторно номінованими, тобто одна і та ж назва могла використовуватись для номінації корабля, що побудували замість знищеного транспортного засобу.

Щодо назв водних транспортних засобів громадського призначення, у номінціях кораблів, більшість з них представлена словосполученням зі структурою Adj + N, наприклад, Silver Shadow, Crystal Serenity, Seabourn Quest, що акцентують романтичність подорожей. Також наявна певна кількість кораблів, названих на честь монархів, наприклад, Queen Elizabeth, Queen Mary 2, Queen Victoria. Слід зазначити, що в результаті проведеного нами аналізу таких назв, не знайдено жодної, в якій би згадувався член королівської родини чоловічої статі.

Серед назв паромів досить поширеним є використання частини назви компанії-перевізника у назві самих транспортних засобів, так, наприклад, у назвах паромів компанії Celtic Link Ferries першим елементом є прикметник “celtic”, другим компонентом є іменник, що позначає природне явище, або астрономічний об'єкт: Celtic Mist, Celtic Star, Celtic Sun. Подібна тенденція спостерігається у назвах паромів компанії Condor Ferries. Усі з зазначених лексичних одиниць є словосполученнями, першим елементом якого є іменник “condor”, а другим - назва самого транспортного засобу, або його номер, наприклад, Condor Liberation, Condor Rapide, Condor Vitesse, Condor 12, Condor 10.

До складу дослідженої нами тематичної групи культурно маркованих «етнографічних» вербалізаторів концепту “WATER TRANSPORT” в британській лінгвокультурі входять назви професій, або рангів, пов'язаних з водним транспортом або флотом. Більшість з зазначених лексичних одиниць представлено словосполученнями зі структурою N + N2, де N вказує на функцію, а N2 детермінує ранг, наприклад, warrant officer, brigadier general тощо. Наявні серед зазначених вербалізаторів і трикомпонентні словосполучення зі структурою Adj +N + N2, наприклад, commissioned warrant officer, де Adj вказує на додаткову характеристику, N вказує на функцію, N2 номінує ранг.

Окрім того, досить розгалуженою є система стилістично забарвлених синонімів, що вживаються як професійні жаргонізми. Так, моряків часто називають Jack (або Jenny для жінок), що є скороченням від історичного Jack Tar, та алюзією на звичай «смолити» (tar) одяг, щоб зробити його відштовхуючим. Окрім того, тих, хто виходить в море, в британській лінгвокультурі деколи називаютьMatelot (від французького «моряк»). Робітників доків замість “dockers” в Британії часто називають “stevedore” (назва завезена англійськими моряками з Португалії , як неправильна вимова лексеми “estivador “ = a man who stuffs, here in the sense of a man who loads ships).

Серед вербалізаторів, що належать до культурно-мистецької тематичної групи, переважають назви музеїв, всі з яких за структурою є 2 - 5 компонентними словосполученнями. У досить великій кількості назв, першим елементом є топонім, що вказує на місце знаходження, другим елементом є прикметник, або іменник, який детермінує, чому присвячено музей, а третім є іменник “museum”, наприклад, Scottish Maritime Museum, Aberdeen Maritime Museum, Arbroath Signal Tower Museum, Arklow Maritime Museum, British Military Powerboat Team, Chatham Historic Dockyard, Cotehele Quay Museum . Деякі з зазначених культурних закладів є кораблями- музеями, тому їм передається назва самого судна, наприклад, `HMS'Bronington, HMS Cavalier (D73). Певна кількість музеїв присвячена видатним мореплавцям, тому їхнє імя міститься у назві закладу, наприклад, Captain Cook and Staithes Heritage Centre, Captain Cook Memorial Museum, Blake's Museum. семантика лінгвістичний концепт

Також до зазначеної тематичної групи національно-специфічних вербалізаторів досліджуваного концепту входять назви культурних подій, більшість з яких за структурою є 2 - 8 компонентними словосполученнями. Усі з них можливо поділити на наступні підгрупи: 1) ті, що вказують на місце проведення та тип події (Sail Royal Greenwich, Agecroft Small Boats Head, Henley Women's Regatta), 2) ті, що вказують не тільки на місце, але й на час або частотність проведення (The Mayor's Thames Festival 2015, Hartlepool Tall Ships 2010, Belfast Maritime Festival and Tall Ship Atlantic Challenge 2009 ) 3) ті, що мають метафоричну назву (Weybridge Silver Sculls).

До адміністративної тематичної групи вербалізаторів зазначеного макроконцепту відноситься велика кількість назв організацій, компаній й установ, що переважно представлені 2-5 компонентними словосполученнями, які в, свою чергу, вказують на призначення та територію дії, наприклад, British Royal Navy, Inland Waterways Association, Erewash Canal Preservation Association. Також, до зазначеної тематичної групи належать назви компаній-виробників водного транспорту. Серед зазначених лексичних одиниць досить велика кількість представлена антропонімом - іменем засновника, або засновників, наприклад, William Denny & Brothers, William Doxford & Sons, Sir W. G. Armstrong Whitworth & Company, Hall, Harland & Wolff, R. & W. Hawthorn, Leslie & Company, Henry Robb. Іноді до зазначеної моделі додається форма організації, наприклад, Austin & Pickersgill Ltd, Vickers-Armstrongs Limited, Yarrow Shipbuilders Ltd (YSL); призначення організації, наприклад, Cammell Lairds Shipbuilding and Ship repairs, або місцезнаходження, наприклад, Short Brothers of Sunderland. В деяких назвах виробників першим елементом є топонім, що детермінує місце знаходження, а другим тип або призначення компанії, наприклад, Appledore Shipbuilders, Caledon Shipbuilding & Engineering Company, Shipbuilding and Engineering Company.

Серед досліджених нами національно-специфічних одиниць, які вербалізують концепт WATER TRANSPORT в британській лінгвокультурі, велика кількість представлена словосполученнями, одним з елементів яких є топонім або антропонім. При цьому топоніми за походженням є переважно германськими, або кельтськими. Характерним для досліджуваних вербалізаторів є також утворення способом семантичної деривації з застосуванням механізму метафоризації. Слід також зазначити, що серед досліджених мовних одиниць присутні стилістично-забарвлені лексеми, тобто такі, що належать до категорії сленгізмів та жаргонізмів, які є синонімами нейтральної лексики. Перспективами подальшого дослідження є порівняльний аналіз структурних та семантичних особливостей національно-специфічних вербалізаторів концепту ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ у британській та американській лінгвокультурі.

Размещено на Allbest.ru