Питальні слова як маркери вияву емоції інтересу (на прикладі роману А. Бронскі "Spiegelkind")
Визначення семантики питальних слів у складнопідрядних, простих поширених і еліптичних питальних реченнях. Характеристика різновиду досліджуваного матеріалу питальних займенників й питально-займенникових прислівників, основні активатори емоції інтересу.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 31.05.2017 |
| Размер файла | 29,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Питальні слова як маркери вияву емоції інтересу (на прикладі роману А. Бронскі “SPIEGELKIND”)
Романова Н. В.
У статті висвітлено семантику питальних слів у складнопідрядних, простих поширених і еліптичних питальних реченнях, установлено два різновиди досліджуваного матеріалу - питальні займенники й питальні займенникові прислівники, окреслено основні активатори емоції інтересу.
Ключові слова: емоція інтересу, базова емоція, питальне слово, семантика питального слова, питальні займенники, питальні займенникові прислівники. складнопідрядний питальне слово займенників
Постановка проблеми. У сучасному мовознавстві дослідження вербалізації емоцій не втрачає своєї актуальності, попри велику наукову спадщину (праці В.Ю. Апресяна, Л.Г Бабенко, Л.Р Безуглої, Н.І. Бойко, В.І. Болотова, О.П. Воробйової, В.Г Гака, М.В. Гамзюка, К.А. Левковської,
A. М. Манзія, Г.І. Приходько, Ч. Філлмора, В.І. Шаховського,
B. І. Школяренко та ін.).
Дослідники цікавляться лексико-граматичними аспектами вираження емоцій і лексико-семантичними, структурними й семасіологічними, лінгвокогнітивними й концептуальними, лінгвокультурологічними та функціональними, стилістичними й комунікативно-прагматичними. Хоч би який аспект емоцій лінгвісти не вивчали, на периферії завжди залишатиметься низка питань, пов'язаних із семантикою емоцій, психологією мовленнєвої особистості й спілкування [14, с. 290, 94; 20; 13, с. 344-346].
Ретельної уваги потребують, на нашу думку, і питальні слова як мовні одиниці, що беруть участь у запиті або уточненні інформації про навколишній світ. Згадаймо народну мудрість, утілену в німецьких прислів'ях: Durch Fragen wird man klug. Wer fragt, der lernt [2, с. 90]. Очевидним є зв'язок між психічним і раціональним, онтологічним і гносеологічним.
Питальні слова містять у собі фактор не просто мовця [11, с. 125], а активного мовця, спрямованість інтересів якого стосується невизначеності певних фрагментів об'єктивної дійсності [9, с. 1].
Мета статті - визначити семантичні типи питальних слів у сучасній німецькій мові.
Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань: 1) охарактеризувати емоцію інтересу як фундаментальний особистісний процес; 2) висвітлити специфіку досліджуваних мовних одиниць; 3) виявити семантичний потенціал питальних слів.
Виклад основного матеріалу дослідження. Згідно з теорією диференціальних емоцій, інтерес є одним із п'яти позитивних базових психічних феноменів, що очолює список [7, с. 20]. Це пов'язано, по-перше, з генетичною програмою поведінки, по-друге, із селективністю сприйняття навколишнього світу й уваги до численних стимулів, по-третє, з функціями емоції інтересу [7, с. 103-145]. У цьому сенсі логічним буде таке припущення: емоція інтересу - це не лише значущий психологічний стан, який має на меті пізнати людське буття, а й гносеологічний погляд, що оцінює буття суб'єкта.
Найпростішим доказом зазначеного положення є звернення до будь-якої комунікативної ситуації у вигляді діалогу:
Ich nahm den Rahmen und warf ihn auf den Boden. “Juliane!” Mein Vater schnaufte. “Was erlaubst du dir!” “Wo ist Mamas Quadrum? Was habt ihr damit gemacht? Ihr habt kein Recht, es wegzutun!” “Wenn die illegale Kьnstlerin ihre Werke nicht an sich nimmt, hatjeder Normale das Recht und die Pflicht, sie zu vernichten!” “Sie ist keine illegale Kьnstlerin, sondern meine Mutter! ”, schrie ich. “Du hast kein Recht...” Und dann hielt ich inne, weil mir klar wurde: Mein Vater hatte sehr wohl ein Recht darauf [S. 131] (тут і далі приклади ілюструються за [18] - Н. Р).
Наведений уривок демонструє невербальне ініціювання комунікації в родинному колі: донька прагне не лише привернути увагу свого батька, кидаючи раму на підлогу, а й вплинути на його емоційний стан і виразити власний. У ході комунікативного акту стикаються дві позиції, два розуміння, дві оцінки на емоційному тлі. Емоційне тло є важливою умовою для консенсусу. Формування емоційного тла забезпечують рівною мірою негативні й позитивні емоції.
Негативні емоції представлені гнівом і горем, позитивні - інтересом і подивом. Модальність переживання цих емоцій кожним із учасників діалогу різна: для доньки - конструктивна, для батька - деструктивна. Через вік донька має можливість вільно виразити свої емоції, своє ставлення до подій, ситуації, що склалася. Батько ж повинен стримуватися, контролювати свої емоції шляхом гальмування.
Емоційна вразливість доньки та емоційна стійкість батька соціально детерміновані. Статус елітної родини не дозволяє доньці, а тим паче батькові виражати свої почуття повною мірою публічно. Накопичена в організмі людини психічна енергія, яка продукується її базовими емоціями або привноситься ззовні соціальними чинниками, має бути вивільнена через певну господарську діяльність, у тому числі й комунікативну.
Оскільки поняття «базова емоція» не кодифікується у вітчизняних психологічних довідниках [4, с. 58-59; 16, с. 52-53], коротко розглянемо його в нашій студії.
Емоція вважається базовою, «якщо вона має свій власний механізм виникнення (специфічний внутрішньо детермінований нервовий субстрат), виражається зовні особливими мімічними чи нервово-мімічними засобами і є особливим суб'єктивним переживанням» [8, с. 124]. Отже, базова емоція є природжений, фіксований в експресивній формі тип психічної поведінки.
Для ідентифікації інтересу як базової емоції пропонуються мотиваційні ознаки, біологічні, соціально-психологічні й культурологічні [7, с. 105].
Виокремлюють досить широкі класи активаторів емоції інтересу: зміни, новизну, уявлення та мислення. На думку К.Е. Ізарда, людина потребує змін у своєму бутті й оточенні, бо монотонність і одноманітність не тільки не стимулюють до пізнання навколишнього світу, а й мінімізують можливість емоційних переживань [8, с. 107-112]
Die Schьler um mich herum gдhnten, nur der Regen hielt uns aufrecht. Alle sahen so aus, als schliefen sie noch, auf den Wangen die Abdrьcke der Kissen, die Hдnde in der Luft, als suchten sie nach der verrutschten warmen Daunendecke [S. 34].
Свіжі враження можна отримати від добре знайомого й звичного місця, для цього варто лише відвідати це місце в інший час чи прийти туди вільним від повсякденних турбот і обов'язків.
Ich ging nicht an meine persцnlichen Schulgerдte, die verfьhrerisch an meinem Arbeitsplatz leuchteten, sondern an die Bildschirme im Flur, die allen zur Verfьgung standen [S. 37].
Можна поїхати в нові, раніше не бачені місця. Приміром, подорож із рівнинного ландшафту в гористий і, навпаки, з гористого в рівнинний збуджує захват від краєвиду. У стані сильного збудження навколишній світ сприймається зовсім інакше, ніж у звичному стані.
Mein altes Ich, immer freundlich und hцflich, wurde mir zu klein, es barst an den Nдhten und es brach etwas durch, das auch ich war - und das mit selber wohl am meisten Angst machte [S. 96].
У наведеному прикладі емоція інтересу зумовила стан такого загостреного сприйняття навколишнього світу, що навіть викликала в людини страх Angst machte.
Усвідомлення пережитого, набуття соціального досвіду допомагають забезпечити стійкість особистості.
“Aber sie wohnen nicht wirklich hier?”, brьllte ich zurьck. Keine Ahnung, woher ich dieses plцtzliche Wissen hatte [S. 97].
Зміна обстановки як чинник емоції інтересу породжує новизну об'єкта. При цьому значущими є дослідницька та пізнавальна активність.
Stattdessen schmiegten sich groЯe, alte Hдuser aus Holz festlich und stolz an den Hang. Den Eindruck verdarben Ansammlungen diverser Mьlltonnen, die einfach so herumstanden und offenbar lange nicht mehr gewaschen wurden. Aber immerhin trennten die Anwohner hier, den Farben der Tonnen nach zu erteilen, ihren Mьll.
So alte Hдuser zu sehen, war ungewцhnlich [S. 97].
Із прикладу видно, що емоція інтересу спонукає до ідентифікації й диференціації культури житла, проведення вододілу між умовами проживання в нових і старих будинках.
Аналізована емоція супроводжується комплексною оцінкою, яка охоплює естетичний компонент із оцінною лінійкою «гарне - негарне», модусний - із лінійкою «приємне - неприємне», утилітарний - із лінійкою «схвально - несхвально». Під оцінкою услід за О.В. Куніним будемо розуміти «об'єктивно-суб'єктивне чи суб'єктивно-об'єктивне ставлення людини до об'єкта, виражене мовними засобами експліцитно чи імп- ліцитно» [10, с. 169]. Об'єктивний компонент оцінки охоплює ті властивості предметів або явищ, на основі яких і ставиться власне оцінка, суб'єктивний - апелює до позитивного або негативного ставлення суб'єкта оцінки до об'єкта [15, с. 18]. У складній взаємодії суб'єкта оцінки та її об'єкта виділяється оцінний компонент, що інтерпретується як емотивний [6, с. 38], емотивно-емоційний [1, с. 75-77, 111-112], емоційно-раціональний [17; 21, с. 79-80], експресивний [19, с. 48]. Таке розмаїте тлумачення оцінного компонента свідчить про неусталеність поняттєво-теоретичного апарату, пошуки оптимального найменування соціально-психологічного феномена.
Уявлення та мислення спираються на когнітивні процеси, розкриваються через безкінечну кількість образів, які зумовлюють появу різних емоцій, у тому числі емоції інтересу [7, с. 112].
“Ich frag mich immer noch, wie es ihr ьberhaupt gelungen ist, das Sorgerecht zu teilen. Pheen gewinnen sonst wirklich nie in einem Prozess. Brauchen es gar nicht versuchen ” [S. 153].
Мімічне вираження емоції інтересу пов'язане, як правило, з верхньою частиною обличчя - піднятими чи злегка зведеними бровами, переміщенням погляду в бік об'єкта, напіввідкритим ротом або стиснутими губами.
Тривалість емоції інтересу коливається від 0,5 секунди до 4-5 секунд. Тобто, людина може відчувати інтерес, але не виявляти його мімічно.
Оцінюючи міміку емоції інтересу, необхідно також звертати увагу на тонус м'язів обличчя, зокрема на їхнє напруження. Це напруження можна виявити за допомогою спеціальних електрофізіологічних методів, як, наприклад, електроміографії.
На фізіологічному рівні емоція інтересу часто супроводжується брадикардією (зниженням частоти сердечних скорочень) [7, с. 113, 122].
Виявом емоції інтересу вважається й указівний жест на об'єкт. Жест може виконуватися головою, рукою або пальцем руки [12, с. 198]. Безумовно, значення жестів можна інтерпретувати лише в конкретній комунікативній ситуації, що відображає як ступінь знайомства мовців, так і їхнє ставлення один до одного [3, с. 45].
Спостереження над досліджуваним матеріалом дає змогу виділити два типи слів: 1) питальні займенники й 2) питальні займенникові прислівники.
Питальні займенники не називають предмети, ознаки, а лише вказують на їхні пошуки [5, с. 46, 54-56]. До питальних займенників належать такі: wer? (13), was? (89), welcher? (1), welches? (2), welchen? (1), welche? (1), was fьr ein? (1), was fьr einen? (1) - усього 109 випадків.
Питальні займенникові прислівники постають більш розмаїто, ніж питальні займенники, а саме: wieso? (16), wo? (15), von wem? (3), wo ... her? (5), wann? (3), wovor? (2), wonach? (1), woher? (7), wie? (25), warum? (22), wohin? (4), wovon? (6), wozu? (2), wofьr? (1), woran? (1), wie viel? (1) - усього 114 випадків.
Як бачимо, за своєю функцією питальні займенникові прислівники є бінарами, що поєднують у собі ознаки прислівників місця, часу, способу дії, причини, мети, міри й ступеня та водночас питальних займенників; за формою - це складні й прості слова [3, с. 129-130, 64].
Упадає у вічі семантико-граматична (welcher?, welchen?,; was fьr ein?, was fьr einen?), графічна (woher?, wo . her?), лексико-семантична (wozu?, wofьr?, wie?, wie viel?) і функціональна - категорії «живе» (wer?, von wem?) і «неживе» (was?, wovon?) - варіативність аналізованих слів.
Попередньо зазначимо, що категорія «живе» співвідноситься лише з людиною й об'єктивною дійсністю, а категорія «неживе» охоплює предмети, події, дії, зовнішність людини, рід її занять у форматі об'єктивної та ірреальної дійсності.
Об'єктивна дійсність характеризується крізь призму часу:
а) календарного in dieser Woche, б) культурно-історичного Nicht in unserer Zeit - der Zeit der totalen Normalitдt, в) фізичного Morgengrauen;
низку явищ:
а) природних DrauЯen hatte grell die Sonne geschienen [S. 7], б) космічних Himmel, в) соціальних Im Gesprдch mit einem winzigen runzigen Mann hatte es mein Vater durch eine interessante Verschrдnkung der Beine und gebeugte Haltung tatsдchlich geschafft, sich unauffдllig einen ganzen Kopf kleiner zu machen. Diesem Mann gehцrte der Konzern [S. 10];
простору:
а) замкненого обжитого «свого» zu Hause, б) відкритого необжитого «чужого» Ich entferne mich immer weiter von dem Haus, in dem meine Geschwister und meine Freunde sind. Immer tiefer in den dunklen Wald [S. 27];
РУ^
а) самостійного Ich folgte Ivan nach drauЯen [S. 123], б) за допомогою засобів пересування “Ich fahre dich ”, sagte Ivan, “mein Rad ist schneller als Ksьs” [S. 123].
Щодо ірреальної дійсності, то можна виокремити такі її ознаки:
1) ірреальні істоти Phee, Engel, fast durchsichtiges Wesen;
2) ірреальні дії Es wьrde sich schon irgendwie aufklдren, meine Mutter wьrde nach Hause kommen, mein Vater wьrde wieder gehen und in seiner Woche einen Tag spдter ьbernehmen als ursprьnglich geplant, als Ausgleich fьr seine Extrazeit mit uns [S. 19];
3) ірреальні порівняння Er schaute mich an, als wьsste er nicht, wovon ich rede [S. 22];
4) ірреальні можливості Vom Schulgeld, das man hier jдhrlich zahlen musste, hдtte man in der gleichen Zeit eine dreikцpfige Familie durchfьttern kцnnen [S. 34];
5) ірреальні бажання “Ich mцchte Sie gern in der Sprechstunde besuchen und mir einen Plan zum Nacharbeiten des Lernstoffes abholen ”, fьgte Ksь hinzu [S. 44];
б) ірреальні умови Ein ganzer Monat stand ihr dafьr zu - wenn sie es in der Zeit nicht schaffte, den Stoff nachzuholen, wьrde sie wieder gehen mьssen [S. 44];
7) ірреальні поради “Ich wьrde dir empfehlen, zur Polizei zu gehen”, sagte Artemis mit glockenheller Stimme [S. 50].
У трактуванні ірреального світу, на нашу думку, важливим є як біологічне, так і культурне начала. Біологічне начало виявляється в неідентичних рівнях психологічного розвитку (дитина, підліток, дорослий, людина похилого віку), спрямованості пізнавальних процесів, неоднакових запасах і характерах переживань [14, с. 425]. Культурне начало відповідає нормам, які впливають на стосунки людини та її поведінку разом із біологічними чинниками. Відхилення від культурних норм чи невідповідність їхнім критеріям, а також неадаптованість до умов життя в соціумі можуть призвести до конфліктів і, відповідно, до пошуків іншої, так званої «комфортної» реальності, концепція якої сягає глибин когнітивної й психічної діяльності певного індивідуума. Цю реальність можна свідомо контролювати, корегувати, змінювати чи трансформувати, згідно з уявленнями про «комфортний» або «ідеальний» світ:
Als ich vor der Tьr stand, stellte ich mir vor, wie es wдre, jetzt die Tьr zu цffnen und meine Mutter schlafend im Bett finden, sie zu wecken, ihr einen Kaffee ans Bett bringen, ein paar Blumen dazu - warum hatte ich das nie gemacht, als sie noch da war? [S. 63].
Звичайно, можна говорити й про частоту вживання реєстру - формально переважають питальні займенникові прислівники - та частоту поширення мовних одиниць у межах різновидів. Зокрема, серед питальних займенників чільне місце посідає was?
(89), а в парадигмі питальних займенникових прислівників - wie?(25) і warum? (22). Звідси виходить, що емоцію інтересу викликає насамперед категорія «неживе». Пропонуємо розглянути більш детально зазначену вище семантику.
Питальний займенник was? реалізує такі значення:
1) дія (29) Was tust du ьberhaupt hier? [S. 6],
2) фізичний стан (4) Was ist sie? Krank? [S. 25],
3) бажання (5) Was willst du von mir? [S. 61],
4) зв'язок між подіями (2) Was hat das mit ihrem Verschwinden zu tun? [S. 67],
5) об'єкт (носій емоційного стану) (17) “Was ist denn nicht egal?”fragte ich [S. 71],
6) поведінка ірреальних істот (1) Was ist so schlimm an Pheen? [S. 73],
7) час (4) Was heiЯt vorzeitig? [S. 85],
8) ірреальний об'єкт (3) Was kцnnte ich denn von dir haben? [S. 85],
9) зовнішність (1) Was sie fьr ein Gesicht hat? [S. 101],
10) ставлення до ірреальних істот (2) Was sagt dein Bruder? [S. 107],
11) рід занять (3) Was sind ihre Eltern von Beruf? [S. 126],
12) якість об'єкта (1) Was ist das fьr eine Freundin, die du heute besucht hast? [S. 129],
13) подія (7) Was ist passiert? [S. 137],
14) міркування (5) Was meinst du damit? [S. 180],
15) ірреальна дія (4) Was hдtte sie besser tun sollen? [S. 263],
16) плани (1) Was schlдgst du dann vor? [S. 279].
Тут можна простежити три основні тенденції: тенденцію до максимального вживання питального займенника - усього 29 випадків, тенденцію до вище ніж посереднє вживання - усього 17 випадків, тенденцію до мінімального вживання - усього 1-2 випадки. Із певним застереженням можна стверджувати, що пріоритетними стимулами емоції інтересу слугують динаміка навколишнього світу і його численні об'єкти (носії емоційного стану).
Семантика питального займенникового прислівника wie? (25) зорієнтована на уточнення такого:
1) способу дії (5) Wie konnte es passieren, dass sie plцtzlich hier saЯ? [S. 42],
2) засобу пересування земною поверхнею (3) “Und wie sollen die Menschen dann zu den Behцrden ins Zentrum gelangen oder zu ihren Freunden in die anderen Viertel? ”, hatte sich meine Mutter gemischt [S. 55],
3) психічного стану (5) Wie konnten sie so ruhig bleiben, wenn wir nicht wussten, wo unsere Mutter gerade war und wie es ihr ging? [S. 61],
4) механізму думки (4) “Wie meinst du das?”, fragte ich trotzdem, aber er zuckte nur mit den Achseln [S. 72],
5) ірреальної причини (1) “Wie ginge denn so was?”, fragte Jaro und sah mich skeptisch an [S. 72],
6) якості об'єкта (4) “Wie war denn eigentlich ihre Ehe so? ”, fragte Ksь plцtzlich [S. 110],
7) фізичного стану (2) “Sag mal, weiЯt du noch, wie die Malerin heiЯt, die dieses Mдdchen da auf der Fensterbank gemalt hat?” [S. 117],
8) власного імені (1) “Wie heiЯt du?” [S. 233].
Домінують спосіб дії, психічний стан, до яких наближаються механізм думки та якість об'єкта.
Активне побутування в текстовій царині питального займенникового прислівника warum? (22) свідчить про відносно стійку семантику мовної одиниці, що вживається на позначення виявлення причини такого:
1) таємничості дії (2) “Warum tust du so geheimnisvoll?” [S. 61];
2) обмеження а) комунікативного акту (7) Warum hatte sie nie mir darьber gesprochen? [S. 74], б) фізичної і розумової діяльності (1) “Warum arbeitest du nicht weiter?” [S. 78], в) когнітивних процесів (2) Warum war mir das nie aufgefallen? [S. 110], г) сенсорного порогу (1) “WeiЯt du, warum viele den Anblick nicht ertragen kцnnen?”, fragte Ivan [S. 119], ґ) часу (1) Warum war ich nicht eher draufgekommen? [S. 230], д) моральних учинків (3) “Warum hat sie dir nicht vertraut? ” [S. 241], е) кому- нікантів (1) “Warum hast du nicht mit ihr gesprochen? ” [S. 246], є) руху (1) “Fьr immer hierher? Nie wieder raus?” “Warum nicht?” [S. 263];
3) обсягу емоційного стану (1) “Warum hast du solche Angst davor, dass du einePhee sein kцnntest?” [S. 116];
4) девіантної поведінки (2) “Warum hast du dann ihren Bruder so angeschleimt?” [S. 174].
Розглянуте вище дає змогу констатувати факт переваги обмеження комунікативного акту. Тобто, людина, спілкуючись, прагне не стільки активності від свого партнера, скільки пасивності. Це й руйнує міжособистісні стосунки й саму людину [14, с. 353-354].
Висновки. Аналіз найчастотніших питальних слів як маркерів вияву емоції інтересу засвідчив, що її активатори можуть бути природні й штучні, живі та неживі, а також зовнішні (соціально-психологічні, культурно-історичні) й внутрішні (когнітивні, емоційні). Перспективу запропонованої в статті проблеми вбачаємо в дослідженні семантики питальних слів у письмових пам'ятках давньо- або середньоверхньонімецького періодів розвитку німецької мови.
Література
1. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт /
Н.Д. Арутюнова. - М. : Наука, 1988. - 341 с.
2. Байер Х. Немецкие пословицы и поговорки : [сборник] / Х. Байер, А. Байер. - М. : Высшая школа, 1989. - 392 с.
3. Бичкова Т. Національно-марковані жести українців як засіб впливу на комуніканта / Т. Бичкова // Семантика мови і тексту. - Івано-Франківськ : ПНУ ім. В. Стефаника, 2012. - С. 44-47.
4. Бродовська В.Й. Тлумачний словник психологічних термінів в українській мові / В.Й. Бродовська, І.П. Патрик, В.Я. Яблонко. - К. : Видавничий дім «Професіонал», 2005. - 224 с.
5. Васильева М.М. Практическая грамматика немецкого языка / М.М. Васильева, Л.Н. Гевелинг. - М. : Высшая школа, 1963. - 256 с.
6. Вольф Е.Н. Функциональная семантика оценки / Е.Н. Вольф. - М. : Наука, 1985. - 228 с.
7. Изард К.Э. Психология эмоций / К.Э. Изард. - СПб. : Питер, 2008. - 464 с.
8. Кириленко Т.С. Психологія: емоційна сфера особистості / Т.С. Кириленко. - К. : Либідь, 2007. - 256 с.
9. Кондратенко Н.В. Питальні речення в українському поетичному мовленні : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Н.В. Кондратенко. - Одеса, 2001. - 16 с.
10. Кунин А.В. Механизм окказиональной фразеологической номинации и проблема оценки / А.В. Кунин // Сборник научных трудов МГПИИЯ. - М. : МГПИИЯ, 1980. - Вып. 168. - С. 158-185.
11. Максименко Ю.В. Загальна характеристика вираження емоції «інтерес» у комунікативному процесі (на матеріалі сучасного англомовного художнього дискурсу) / Ю.В. Максименко // Україна і світ: діалог мов та культур. - К. : Видавничий центр КНЛУ, 2011. - С. 124-126.
12. Максименко Ю.В. Вербальні та невербальні засоби позначення інтересу в англомовному дискурсі / Ю.В. Максименко // Україна і світ: діалог мов та культур. - К. : Видавничий центр КНЛУ, 2012. - С. 197-199.
13. Максименко Ю.В. Номінативне поле «інтерес» в англійській мові (семантичний аспект) / Ю.В. Максименко // Семантика мови і тексту. - Івано-Франківськ : ПНУ ім. В. Стефаника, 2012. - С. 344-347.
14. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія : у 2 кн. / Л.Е. Ор- бан-Лембрик. - К. : Либідь, 2004. - Кн. 1 : Соціальна психологія особистості і спілкування. - 2004. - 576 с.
15. Приходько Г.І. Способи вираження оцінки в сучасній англійській мові : [монографія] / ГІ. Приходько. - Запоріжжя : ЗДУ, 2001. - 362 с.
16. Психологічний словник / за ред. В.І. Войтка. - К. : Вища школа, 1982. - 216 с.
17. Ayer A.J. Language, Truth and Logic / A.J. Ayer. - London : Gollancz, 1936. - 254 p.
18. Bronsky A. Spiegelkind / A. Bronsky. - Wьrzburg : Arena, 2012. - 304 S.
19. Kerbrat-Orecchioni C. L'йnonciation: de la subjectivitй dans la language / C. Kerbrat-Orecchioni. - Paris : A. Colin, 1980. - 290 p.
20. Litman J.A. Curiosity about the pleasures of learning: Wanting and liking new information / J.A. Litman // Cognition and Emotion. - Tampa : Un-ty of South Florida, 2005. - № 19 (6). - P. 793-814.
21. Prior A.N. Logic and the Basis of Ethics / A.N. Prior. - Oxford : Clarendon Press, 1949. - XI, 111 p.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Визначення терміну "Займенник" та "Відносний займенник" у німецькій мові. Питальні займенники; приклади питальних займенників і вживання їх у сучасному мовленні. "Man" та "einer", "eine", "eines", "nichts" та "jemand" та вживання їх у мовленні.
презентация [1,1 M], добавлен 15.12.2015Основні типи питальних речень (der Fragesatz) - без питального слова (ohne Fragewort) та з питальним словом (mit Fragewort); питання впевненості (Vergewisserungsfragen). Питальна (висхідна) інтонація; питальні займенникові прислівники та займенники.
контрольная работа [16,1 K], добавлен 17.11.2009Граматичне та фонетичне використання слова "need" та похідних від нього в якості правильного та недостатнього дієслова в англійської мові. Значення модального дієслова і його вживання в питальних і заперечних реченнях за допомогою допоміжних слів.
презентация [372,1 K], добавлен 26.04.2016Прості речення як одиниці мовлення, що мають комунікативну функцію. Їх класифікація за метою висловлення та характером питань. Ступінь емоційного забарвлення розповідних, питальних, спонукальних і бажальних речень. Приклади ствердження і заперечення.
презентация [1,6 M], добавлен 13.05.2015Вимоги до ділових паперів: стандартні слова і вирази, ясність, точність, стислість викладу, порядок слів у простих реченнях. Зразок написання розписки та доручення. Реквізити та призначення офіційних (разових, спеціальних, загальних) і особистих доручень.
конспект урока [19,1 K], добавлен 10.03.2011Розряди займенників у перській мові, їх класифікація за семантичними і функціональними ознаками. Випадки самостійного вживання, функції та значення займенників у реченні. Перехід слів інших частин мови до класу займенників, процес прономіналізації.
реферат [37,3 K], добавлен 26.02.2012Дослідження лінгвістики англійської мови. Опис і визначення таких понять як слово, зміна значення слова, полісемія, контекст. Використання цих одиниць при перекладі багатозначних слів на прикладі добутків відомих англійських і американських письменників.
курсовая работа [63,4 K], добавлен 14.06.2011Явище рахівних слів у китайській мові та сучасний етап їх вивчення. Принципи вживання та проблема класифікації рахівних слів. Іменникові та дієслівні рахівні слова. Значення універсального рахівного слова. Найчастотніші рахівні слова та їх використання.
курсовая работа [65,4 K], добавлен 03.04.2012Поняття синтаксису; типи синтаксичного зв’язку у словосполученні. Види німецьких речень та порядок слів у них (узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпорація, замикання та ізафет). Характеристика зв'язку слів в підрядних реченнях.
курсовая работа [33,8 K], добавлен 13.04.2014Лексико-словотвірна синоніміка прикметників. Написання прикметників та їх словотвірна будова. Морфемна структури числівників та способи їх творення. Стилістичне вживання займенників та їх правопис. Способи творення та вживання прислівників. Правопис слів.
реферат [99,4 K], добавлен 10.01.2009Визначення понять "службові частини мови" та "службові слова", їх класифікація та типи: модифікатори та конектори. Багатоваріантність перекладу службового слова "after", "as" та "before". Полiфункціональність слів "for" та "since" та принципи перекладу.
курсовая работа [52,9 K], добавлен 07.01.2014Словосполучення як синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв’язку. Будова і види словосполучень за способами вираження головного слова. Способи зв'язку слів у словосполученні.
реферат [178,3 K], добавлен 01.11.2011Синтаксична і семантична структура та властивості речення. Характеристика терміну "агенс". Моделі експліцитності і імпліцитності агенса. Його висловлення в англійських реченнях за допомогою займенників та словосполученнями з іменником в якості ядра.
курсовая работа [172,9 K], добавлен 02.02.2014Акцентна система сучасної української мови. Взаємодія переселенських середньонаддніпрянських, східнополіських, частково подільських та південноросійських говірок. Акцентна поведінка іменників, прикметників, займенників, дієслів, прислівників говірок.
реферат [28,9 K], добавлен 04.03.2014Дослідження складних слів у мовознавстві. Визначення композитів та юкстапозитів. Словоскладання в мовних терміносистемах. Закономірності побудови складних слів українського походження в творах Ліни Костенко. Семантична класифікація одноструктурних слів.
дипломная работа [100,4 K], добавлен 03.10.2014Загальна характеристика складнопідрядних речень, їх структура і функції в мові. Класифікація підрядних речень, характеристика їх видів. Різнотипні, нерівноправні частини, залежні одна від другої, у складі складнопідрядних речень. Основі засоби зв'язку.
лекция [52,1 K], добавлен 26.08.2013Лексико-семантична характеристика та стилістичне використання вигукової лексики. Поняття та структурно-семантичні особливості ономатопоетичних слів та їх функціонально-стилістичний аспект. Класифікація вигуків та звуконаслідувальних слів української мови.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 03.10.2014Поняття та визначення складних речень, особливості їх утворення з двох чи більше простих, об'єднаних в одне ціле змістом і інтонацією. Застосування сполучників та сполучних слів, види розділових знаків, їх використання. Утворення складносурядних речень.
презентация [211,1 K], добавлен 25.11.2011Основні засоби вираження внутрішньої модальності в сучасних германських мовах. Модальні дієслова, частки, та слова як спосіб вираження ймовірності. Фразеологізми, питальні речення і інтонація сумніву. Збереження вираження ймовірності при перекладі.
дипломная работа [64,6 K], добавлен 23.12.2011Характеристика существенных различий между русским и немецким менталитетом, их признаки и области проявления. Психологические особенности Я-пространства. Сущность уровней общественного коммуникативного поведения, текста, высказывания, семантики слова.
реферат [28,2 K], добавлен 06.09.2009
