Графіка та її характеристика
Поняття графіки (сукупності усіх засобів письма), алфавіту. Класифікація букв за співвідношенням зі звуками. Характеристика орфографії, її принципи (фонетичний, морфологічний, історико-традиційний та ідеологічний). Соціальне значення орфографії.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | доклад |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.07.2017 |
| Размер файла | 15,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Графіка
Графіка (гр. graphіke від graphd "пишу, креслю, малюю") -
1) сукупність усіх засобів письма (всіх букв і допоміжних знаків);
2) розділ мовознавства, який вивчає співвідношення між графемами і звуками. алфавіт звук орфографія фонетичний
Букви певної мови складають її алфавіт.
Алфавіт (від перших двох букв грецького алфавіту альфа і бета, у середньо-грецькій вимові віта) - сукупність букв якогось фонографічного письма, розташованих у історично усталеному порядку.
Таку ж мотивацію мають і синонімічні назви алфавіту - азбука (перші букви кирилиці аз і буки) та абетка (перші букви українського алфавіту а і бе).
Майже 75 відсотків населення Землі користується бук-вено-звуковим письмом. Нині існує чотири сім'ї алфавітів: латинська (30 відсотків), слов'янська (10 відсотків), арабська (10 відсотків) та індійська (20 відсотків). До латинської сім'ї належать 70 алфавітів: 30 європейських, 20 азіатських і 20 африканських.
Ідеальний алфавіт повинен мати стільки букв, скільки є звуків у мові, причому кожна графема (буква) повинна позначати тільки один звук, а кожен звук - мати одну графему. Однак ідеальних алфавітів немає. Це пояснюється тим, що, по-перше, 24 буквами грецького і 25 латинського алфавітів неможливо передати усі звуки сучасних мов; по-друге, в усіх мовах відбуваються фонетичні зміни, а орфографія залишається традиційною (в англійській мові, скажімо, 46 фонем, а 26 букв). Цю суперечність якоюсь мірою усуває складовий принцип графіки. Так, зокрема, в українській мові немає спеціальних букв для м'яких приголосних, однак вони позначаються голосними я, ю, є, і, які йдуть після них. Але й складовий принцип не може розв'язати всіх проблем графіки. У багатьох графіках доводиться вдаватися до нововведень: фр. с (се седіль), нім. (З (шарфес ес), датськ. 6, польськ. І. Однак і це не рятувало становища, через що в багатьох графіках використовують лігатуру (від лат. ligatura "зв'язок") - букву, утворену поєднанням елементів двох букв (серб. л> (л+ь), іь (н+ь), фр. се (о+е), кириличні ю (і+оу), кх (і+а), ц/ (ш+т), діаграфи (укр. дж, дз, нім. ck, ch, польськ. sz, cz, rz), триграфи нім. sch, англ. oeu [u:J), поліграфи нім. tsch [с], англ. augh [о:], а також букви з надрядковими знаками
(білор. у, нім. O, іі, польськ. с, s, z, чеськ. §, б, z, Ј). І все одно в жодній мові світу немає повної відповідності між звуками і буквами, тоді як невідповідність може бути значною. Так, скажімо, в німецькій мові звук [f ] незалежно від позиції може бути позначений графемами f, v, ph (fьr "для", vor "перед", Phonetik "фонетика"), а англійська графема а може позначати звуки [еі] (lake "озеро"), [аг] (cat "кішка"), [а:] (class "клас"), [з:] (salt "сіль"), [о] (wan "блідий"), [a] (affect "впливати на когось"), [і] (climate "клімат").
За співвідношенням зі звуками букви бувають:
1) однозначні: рос. ц, ш (вони завжди позначають тверді звуки [ц] і [ш]);
2) двозначні: укр. п, б, в, т, д, н, с, з, л, р (позначають тверді й м'які звуки);
3) які позначають два звуки: я, ю, є, ї (яр, юний, єдиний, їм), їх можна назвати силабографемами;
4) які не позначають жодного звука: укр. ь, рос. т>, ь.
Орфографія. Принципи орфографії
Орфографія (відгр. orthos "правильний" і grapho "пишу") - 1) система однакових написань, що історично склалася, яку використовують в писемному мовленні; 2) розділ мовознавства, який вивчає й опрацьовує систему правил, що забезпечують однакові написання.
Орфографія будь-якої мови ґрунтується на певних принципах. Орфографічні принципи визначають вибір одного написання там, де є орфограми, тобто там, де можливі два чи більше різних написань. На основі цих принципів установлюються орфографічні правила.
Залежно від того, який принцип є провідним при позначенні звукового складу слів у тій чи іншій національній орфографії, говорять про основний принцип цієї орфографічної системи загалом.
Існує чотири принципи орфографії: фонетичний, морфологічний, історико-традиційний та ідеографічний.
Фонетичний принцип.
Суть його полягає в тому, що слова пишуть так, як вимовляють.
За цим принципом в українській мові пишуться префікси з- і с- (зробити, здерти, зняти, але спитати, стихати, схопити), а також слова гарячий (пор. горіти), чорний (йор. черниця), чеський (пор. чех), серце (пор. сердечний), тижневий (пор. тиждень) та ін. У російській мові за фонетичним принципом пишуться префікси на -з (-с) (разыграть, безвольный, беззубый, развесить, вознаграждение, чрезвычайный, але расписать, бессилие, восхищаться); голосні в суфіксах після шиплячих під наголосом (снежок, крючок). Дехто до фонетичного принципу написань відносить написання слів типу дар, том, день тощо, але тут фонетичний принцип не діє, бо немає вибору: вони пишуться за вимовою і не можуть бути написаними по-іншому.
Фонетичний принцип характерний для білоруської, сербської та хорватської орфографій. Пор. білор. воды, але вада, голавы, але голова, стол, але сталы, лес, але лясы, вёсны, але вясна, сестры, але сястра; серб, отац "батько", оца "батька", оче "батьку" (кличний відмінок).
Онтологічно фонетичний принцип є першим для всіх мов.
Морфологічний принцип.
Для нього характерне однакове написання однієї й тієї самої морфеми незалежно від її вимови в тій чи іншій позиції.
За морфологічним принципом пишуться слова боротьба, сміється, братський, пісня, агентство, де однакове написання морфем зберігається, незважаючи на вимову [бо-род'ба], [с'м'Уец'а], [брац'киі], [п'їс'н'а], [агенство]. У російській мові за цим принципом, який, до речі, є в ній основним, пишуться слова, що закінчуються на приголосний, як, наприклад, лад, род, друг, дуб, раж (вимовляються [лат], [рот], [друк], [дул], [раш]), префікс с- (сбить, сделать, сговор; вимовляються [зб' ит' ], [зд'з*лгт'], [згбвгр]), ненаголошені голосні (вода, земля, делом; вимовляються [влда], [з'эимл'а], [д'элъм]), буквосполучення стн, стл, здн, рдц у коренях слів типу счастливый, поздно, сердце тощо.
На відміну від російської орфографії, де переважає морфологічний принцип написання, українська орфографія ґрунтується на двох принципах - фонетичному і морфологічному.
Історико-традиційний принцип.
Він полягає в тому, що зберігаються такі написання, які на сучасному етапі втратили свою мотивованість, тобто слова пишуться так, як вони писалися колись, хоч таке написання не відповідає ні звучанню слова, ні його морфемній структурі.
До традиційних написань в українській мові належать написання я, ю, є, ї, щ на позначення двох звуків, збереження подвоєння приголосних в іншомовних власних назвах (Голландія, Руссо, Уатт) і написання без подвоєння іншомовних загальних назв (каса, клас, колектив), а також написання е та и в ненаголошених позиціях таких слів, як левада, леміш, лиман, кишеня тощо.
Значно більше традиційних написань у російській мові. До них належать написання и після твердих шиплячих (жизнь, ширь, цирк), м'якого знака після твердих шиплячих у іменниках Ш відміни й у формах другої особи однини теперішнього часу та формах другої особи однини і множини наказового способу дієслів (рожь, мышь, пишешь, ешь, режьте), закінчень -ого, -его в родовому відмінку однини прикметників, порядкових числівників та деяких займенників чоловічого і середнього роду (доброго, пятого, его, моего).
Дуже багато традиційних написань у французькій мові, а для англійської орфографії історико-традиційний принцип є основним. Так, скажімо, тепер такі слова, як knight "лицар" і night "ніч" вимовляються однаково [naоt], однак пишуться по-різному, і саме так, як вимовлялися і писалися в XIV ст. Однак рекорд за історико-традиційними написаннями утримує ірландська мова, де розбіжності між вимовою і написанням надзвичайно великі. Наприклад, слово sambradh "літо" читається як [saura].
Ідеографічний, або символічний, принцип
(Його ще називають диференційними написаннями). Опирається на смислові відмінності подібних написань.
Так, наприклад, в українській мові є слова компанія і кампанія. Слово компанія вживається тоді, коли потрібно виразити значення "товариство", а кампанія, коли слово має значення "сукупність заходів для здійснення в певний період якогось важливого громадсько-політичного або господарського завдання". За ідеографічним принципом пишуться різні закінчення для різних значень у деяких словах. Наприклад: звука (в музиці, в лінгвістиці) і звуку (в інших значеннях), блока (механізм) і блоку (об'єднання), апарата (пристрій) і апарату (установа; сукупність органів), органа (частина організму) й органу (установа), центра (в математиці) і центру (в інших значеннях), оригінала (дивак) і оригіналу (першоджерело). Цим принципом обґрунтовується також різне написання прийменника з іменником і ононімічних прислівників (до дому і додому, на зустріч і назустріч, з боку і збоку), написання малої букви в загальних назвах і великої у власних (віра і Віра, любов і Любов, орел і місто Орел), а також написання займенників ви і Ви (з великої букви Ви пишеться у випадку підкресленої шанобливості). У російській мові диференційним принципом визначаються написання ожёг (дієслово) й ожог (іменник), плачь (наказова форма дієслова) і плач (іменник).
У німецькій мові на цьому принципі ґрунтується написання з великої букви всіх іменників (пор.: leben "жити" і das Leben "життя", lesen "читати" і das Lesen "читання", gut "добрий" і das Gut "маєток, товар"). Як приклади диференційного написання можна навести Іа (артикль) і їй "там, туди" у французькій мові, di "скажи" і "я дав" - в іспанській.
Деякі вчені як окремий принцип виділяють написання запозичених слів, які відображають іншомовні правила орфографії, тобто ті випадки, які ґрунтуються на практичній транскрипції і транслітерації: фойє, рос. йод, йогурт, майор, батальон, йеменский тощо.
Підсумовуючи все сказане, наголосимо на тому, що орфографія має особливе соціальне значення. Вона торкається інтересів усього суспільства і тому є предметом постійної уваги і турботи мовознавців, які займаються питаннями культури мовлення.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика поетичного тексту та особливостей його композиційної побудови. Особливості вживання фонетичних засобів поезії. Принципи вживання фонетичних засобів, їх роль у віршах. Мовні особливості фонетичних одиниць в англійських творах.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 10.02.2014Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Створення загальнокитайської мови і стандартизація вимови. Упорядкування і проблема ієрогліфічної писемності на сучасному етапі. Перехід до алфавітного письма і проблема орфографії. Система сполучення двох методів машинної обробки китайських текстів.
курсовая работа [62,2 K], добавлен 22.12.2010Происхождение алфавитного письма, употребление алфавитов в современном мире. Развитие строчных букв. Особенности северносемитского письма, его фонематический характер. Характеристика греческого и латинского письма. Кириллическая и глаголическая азбуки.
презентация [501,6 K], добавлен 24.12.2011Сутність, особливості та принципи типологічної класифікації мов. Аналіз структури слова у різних мовах (українській, французькій та англійській). Загальна характеристика основних елементів морфологічної класифікації мови, а також оцінка її недоліків.
реферат [26,1 K], добавлен 11.09.2010Краткая история развития орфографии. Фонетический, традиционный, морфологический принцип. Русская дореформенная орфография, правила употребления упразднённых букв. Реформа кириллицы в 1708-1710 гг. Исключение букв "ять", "фита", "I" из русского письма.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 14.12.2013Виникнення та існування письма як особливого засобу спілкування. Послання та надмогильні надписи. Значення письма в історії суспільства. Предметне "письмо". Піктографія, ідеографія, фонографія. Збереження людського досвіду.
реферат [14,8 K], добавлен 17.01.2007Кириллица - основа азбук. Название букв и их числовое значение. Реформы в русском языке и введение нового "кривописания". Разница между алфавитом и азбукой. Гласные буквы как энергетика языка. Подготовка буквы "Ё уничтожению". Отличие современного письма.
презентация [1,3 M], добавлен 07.10.2013Фахова мова - сукупність усіх мовних засобів, які використовують у конкретній сфері науки, щоб забезпечити взаєморозуміння комунікантів. Точність терміна - адекватне співвідношення висловів до предметів, станів і процесів галузей людської діяльності.
статья [19,4 K], добавлен 19.09.2017Огляд проблеми багатозначності англійської мови. Морфологічний та синтаксичний аналіз тексту. Правила контекстного аналізу, які дозволяють зняти морфологічну омонімію. Коротка характеристика головних особливостей алгоритму прихованої Марківської моделі.
курсовая работа [119,3 K], добавлен 06.06.2013Фонетичний склад та значення слова, типи значень, мотивація значення, зміна значення слова, полісемія. Методична розробка з теми "Значення слова в англійській мові, його типи, мотивація, зміна значення при введенні нових лексичних одиниць на уроці".
курсовая работа [32,1 K], добавлен 02.07.2003Функції фонеми. Теорія фонеми та фонологічні школи. Звуки мови як соціальне явище. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Позиції фонем, варіанти та варіації. Система фонем сучасної української літературної мови. Різниця між звуками і фонемами.
курсовая работа [196,3 K], добавлен 18.12.2007Основні типи мов за П.Ф. Фортунатовим. Типи будови слів у розвитку спільноіндоєвропейської мови. Розмежування генеалогічної класифікації мов від морфологічної. Зв'язок мовознавства з іншими науками у праці Фортунатова "Порівняльне мовознавство".
реферат [20,1 K], добавлен 14.01.2010Поняття та загальна характеристика наукового дискурсу. Визначення синтаксичних та лексичних особливостей наукового стилю на конкретних прикладах, його роль в науковій літературі. Класифікація мовних засобів даного стилю за рівнями літературної мови.
курсовая работа [482,1 K], добавлен 13.12.2014Характеристика основних законів публічного виступу - комплексу знань, умінь і навичок оратора щодо підготовки і проголошення переконливої промови. Сутність тактики оратора - сукупності способів і засобів реалізації стратегії, розгортання й доведення тези.
контрольная работа [33,8 K], добавлен 23.08.2010Історико-соціальні аспекти поширення англійської мови в країнах світу. Основні фонетичні особливості американського варіанту англійської мови. Англомовне суспільство Канади та його контакти з історичною батьківщиною. Англійська мова в Австралії.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 21.07.2011Характеристика принципів формування фонетичних, графічних, морфологічних, словотворчих прийомів мовної гри в рекламних текстах. Дослідження поняття рекламного тексту, його структури. Розкриття текстоутворюючого і прагматичного потенціалу мовної гри.
курсовая работа [60,0 K], добавлен 21.11.2012Сутність бажальності як суб’єктивно-модального значення, виявлення їх основних засобів вираження та семантичних різновидів оптативного значення. Роль мовних засобів у формуванні окремих бажальних значень, їх реалізація у синтаксисі творів Лесі Українки.
курсовая работа [30,4 K], добавлен 23.04.2011История возникновения и распространения письма. Ознакомление с азбукой Константина. Происхождение кириллицы от греческого унциального письма. Изобретение братьями Кириллом и Мефодием глаголицы и алфавитной молитвы. Этапы эволюции письма и языка.
курсовая работа [560,8 K], добавлен 14.10.2010Словотвір як лінгвістична дисципліна, предмет її досліджень. Класифікація способів словотвору. Словоскладення основ різних частин мови в сучасній англійській мові. Лінійні та нелінійні моделі словотвору основ усіх частин мови. Сутність поняття "реверсія".
курсовая работа [71,7 K], добавлен 29.01.2010
