Одномовні словники
Види одномовних словників. Тлумачні словники української мови. Тлумачення слів, що недавно з'явилися у мові (словник неологізмів). Словники іншомовних слів, мови письменників, діалектної лексики. Лексика певного історичного періоду в історичному словнику.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.07.2017 |
| Размер файла | 22,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
9
Размещено на http://www.allbest.ru/
Содержание
- Одномовні словники
- Тлумачні словники
- Словники неологізмів
- Словники іншомовних слів
- Діалектні словники
- Словники мови письменників
- Історичні словники
- Етимологічні словники
- Синонімічні словники
- Словники антонімів
- Фразеологічні словники
- Орфографічні словники
- Орфоепічні словники
- Словники правильності мовлення
- Частотні словники
- Зворотні словники
- Словотвірні та морфемні словники
- Ідеографічні словники
Одномовні словники
Тлумачні словники
У цих словниках розкривається (тлумачиться) значення слів. У слові позначається наголос, вказується на його граматичні й стилістичні властивості. До кожного значення наводиться ілюстративний матеріал (приклади вживання з художньої та іншої літератури). Є такі тлумачні словники української мови: "Словник української мови" АН в 11 томах (К., 1970-1980), "Новий словник української мови" у 4 томах В. Яременка й О. Сліпушко (К., 1998), "Короткий тлумачний словник української мови" за редакцією Л.Л. Гумецької (К., 1979; друге видання за редакцією Д.Г. Гринчишина, 1988). Першим тлумачним словником сучасної української мови (він одночасно є й перекладним) слід вважати "Словарь української мови" у 4-х томах за редакцією Б. Грінченка (К., 1907-1909; останнє видання 1996-1997) - видатна пам'ятка української лексикографії. Багатьма тлумачними словниками представлена російська мова: "Толковый словарь живого великорусского языка" в 4-х томах В.І. Даля (1863-1866; шосте видання - 1989-1991; специфічною ознакою цього словника є те, що слова в ньому розміщені за гніздовим способом, тобто всі споріднені слова подаються в одній статті; слово в такому словнику знайти важко, зате добре показано життя кореня кожного слова в мові), "Толковый словарь русского языка" в 4-х томах за редакцією Д.М. Ушакова (1936-1940), академічний" Словарь современного русского литературного языка" в 17 томах (М. - Л; 1948-1965; з 1991 р. виходить друге видання), укладений на основі 17-томного чотиритомний "Словарь русского языка" (1957-1960, друге видання - 1981 - 1084), "Словарь русского языка" СЛ. Ожегова (шістнадцяте видання - 1984). У 1977-1983 pp. у Мінську вийшов "Тлумачальны слоунік беларускай мовы" в б книгах, а в 1958-1968 pp. у Варшаві був видрукуваний "Slownik jezyka polskiego" в 10 томах за редакцією В. Дорошевського. Серед інших тлумачних словників дуже відомими є англійські словники серії Webster (Уебстер), французькі - серії Larousse (Лярус), німецькі - серії Duden (Дуден).
Словники неологізмів
Це словники тлумачного типу, в яких зібрані слова, що недавно з'явилися в мові. Як приклад можна навести словники "Новые слова и значения" за редакцією H.3. Котелової (М., 1973; М., 1984), "Словарь новых слов русского языка (середина 50-х - середина 80-х годов)" за редакцією Н.З. Котелової (С. - Петербург, 1995), "Словарь новых слов/Dictionary of New Words" Джонатана Гріна (M., 1996).
Словники іншомовних слів
Ці словники охоплюють запозичену лексику, вказують на джерело запозичення слова, наводять іншомовну форму в оригіналі і тлумачення слова рідною мовою. Українською мовою видані такі словники іншомовних слів: "Словник чужомовних слів" А. Орла (Нью-Йорк, 1963), "Словник іншомовних слів" за редакцією О.С. Мельничука (К., 1975), "Словник іншомовних слів" М.П. Коломійця і Л.В. Молодової (К., 1998).
Діалектні словники
У діалектних словниках зібрано й розтлумачено лексику одного діалекту або декількох діалектів однієї мови. Як правило, такі словники охоплюють лише ті слова, яких немає в літературній мові або які мають семантичні відмінності порівняно з такими самими словами літературної мови. Серед словників української діалектної лексики можна назвати "Словник бойківських говорів" М.Й. Онишкевича (К., 1984), "Словник полтавських говорів" B. C. Ващенка (Харків, I960), "Словник поліських говорів" П.С. Лисенка (К., 1974), "Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини" в 4-х томах В.А. Чабаненка (Запоріжжя, 1992), "Гуцульські говірки: Короткий словник" за редакцією Я. Закревської (Львів, 1997) та ін.
Словники мови письменників
У цих словниках зареєстровано всі слова, які використав письменник у своїх творах, наводяться значення, в яких ці слова вжиті, фіксуються всі форми кожного слова, скільки разів яка форма вжита і де. Такі словники називають конкордансами (від лат. concordarte "той, що узгоджується"). Уже створені словники мови Еврипіда, Платона, Цицерона, Шекспіра, Шеллі, Пушкіна, Міцкевича. В Україні вийшов "Словник мови Шевченка" в 2-х томах (К., 1964) і "Словник мови творів Г. Квітки-Основ'яненка" у 3-х томах (Харків, 1978 - 1979).
Історичні словники
В історичних словниках подано лексику певного історичного періоду. Українська мова представлена "Історичним словником українського язика" Є. Тимченка (К., 1930-1932), "Словником староукраїнської мови XIV - XV ст." за редакцією Л.Л. Гумецької (К., 1977), "Словником української мови XVI - першої половини XVII ст." (вийшло шість випусків. - Львів, 1994-1999). Давньоруська лексика відображена в "Материалах для словаря древнерусского языка" в 3-х томах І.І. Срезневського (С. - Петербург, 1893-1903; перевиданий у 1958 p.). Найвідомішим у всьому світі є словник-гігант - Великий Оксфордський словник (A New English Dictionary on Historical Principles) у 20 томах (Оксфорд, 1884-. 1928), де пояснено 500 тисяч слів і наведено півтора мільйона ілюстрацій. Цей словник укладався 75 років великим колективом філологів. Такого ж обсягу досягає історичний словник німецької мови (Grimms deutsches Worterbuch).
Етимологічні словники
Етимологічні словники розкривають походження слова, зокрема в них вказується, власне чи запозичене слово; якщо запозичене, то коли і з якої мови. Для корінних (власних, питомих) слів установлюється корінь, із яким ці слова пов'язані, наводяться паралелі з інших мов, простежуються зміни в значенні і формах слова. В Україні вийшло 3 томи "Етимологічного словника української мови" за редакцією О.С. Мельничука (К., 1982-1989). Високо оцінений науковою громадськістю "Russisches etymologisches Worterbuch" (Етимологічний словник російської мови) в 4-х томах німецького мовознавця М. Фасмера (Гайдельберг, 1950-1958; двічі вийшов у російському перекладі: М., 1964-1978; М., 1986-1987). Помітним явищем у лексикографії був вихід "Этимологического словаря русского языка" в 2-х то-махО.Г. Преображенського (М., 1910-1916; перевиданий у 1959 р.). Відомими є "An etymological dictionary of the English language" (Етимологічний словник англійської мови), який вийшов в Оксфорді в 1953 p., "Dictionnaire etymologique de la langue franзaise" (Етимологічний словник французької мови) О. Блоха і В. Вартбурга, який опублікований у Парижі в 1950 р., "Etymologisches Worterbuch der deutschen Sprache" (Етимологічний словник німецької мови) Ф. Клюге (Berlin, 1963), "EtymologickJ slovnik jazyka ceskeho" (Етимологічний словник чеської мови) В. Махка (Прага, 1968), "Siownik etymologiczny jezyka polskiego" (Етимологічний словник польської мови) О. Брюкнера (Варшава, 1957). З'явилися етимологічні словники груп і сімей мов. Так, нині триває публікація "Этимологического словаря словянских языков" за редакцією О.М. Трубачова (випуск 1-23, М., 1974-1996). У 1959 р. побачив світ двотомний "Indogermanisches etymologisches Worterbuch" (Етимологічний словник індоєвропейських мов) чеського мовознавця Й. Покорного (Берн - Мюнхен).
Синонімічні словники
У синонімічних словниках наводяться синонімічні ряди, які складаються зі слів і словосполучень тотожних або близьких за значенням. У межах кожного синонімічного ряду подається семантична (вказується на відмінні відтінки значень) і стилістична характеристика слів, окреслюється їх сполучуваність, наводяться приклади їх уживання в контексті. Саме так побудовані академічний "Словник синонімів української мови" у 2-х томах (К., 1999-2000) і "Словарь синонимов русского языка" в 2-х томах за редакцією А.П. Євгеньєвої (М., 1970 - 1971). У синонімічних словниках для широкого практичного користування наводяться синонімічні ряди без ілюстрацій прикладами їх уживання. Такими є "Короткий словник синонімів української мови" П.М. Деркача (К., 1960), "Практичний словник синонімів української мови" С, Караванського (К., 1995), "Словарь синонимов русского языка" З. Є. Александрової (М., 1968; шосте видання вийшло в 1989 р.), "Gran diccionario de sinonimos y antonimos" (Великий словник синонімів і антонімів) іспанської мови Л. Кастро де Амато (Буенос Айрес, 1988).
Словники антонімів
У цих словниках наводяться і тлумачаться слова з протилежними значеннями, характеризується їх сполучуваність, наводяться приклади їх вживання в суцільному тексті. Так, зокрема, за цими принципами укладені "Словник антонімів" української мови Л.М. Полюги (Київ, 1987) і словники антонімів російської мови Л.О. Введенської (Ростов-на-Дону, 1982), М.П. Колесникова (Тбілісі, 1972), М.Р. Львова (М., 1988) та англійської мови В.Н. Коміссарова (М., 1964).
Словники омонімів. До словників омонімів включено слова, які збіглися за звучанням. У словниковій статті вказують на тип утворення омонімів, а також на граматичні, стилістичні та інші ознаки цих омонімів, які підкреслюють їх протиставленість. Прикладом таких словників можуть служити "Словник омонімів української мови" О. Демської та І. Кульчицького (Львів, 1996), "Словарь омонимов русского языка" О.С. Ахманової (М., 1974; третє видання - 1986), "Словарь омонимов русского языка" М.П. Колесникова (Ростов-на-Дону, 1995).
Фразеологічні словники
У фразеологічних словниках зібрано усталені звороти, яким дається тлумачення і стилістична характеристика. Такими, зокрема, є академічний "Фразеологічний словник української мови" у 2-х книгах (К., 1993; друге видання - 1999), "Фразеологічний словник української мови" в 2-х томах Г.М. Удовиченка (К., 1984), "1000 крилатих виразів української літературної мови" А.П. Коваль і В.В. Коптілова (К., 1964), "Фразеологический словарь русского языка" О.І. Молоткова (М., 1967), "Словарь латинских крылатых слов" "М.Т. Бабичева і Я.М. Боровського (М., 1986), "Geflьgelte Worte" (Крилаті слова) Г. Бюхмана (1864, десятки разів перевидавали).
Орфографічні словники
В орфографічних словниках слова наводяться в алфавітному порядку в їх нормативному написанні. Одними із кращих орфографічних словників є "Орфографічний словник української мови", укладений СЛ. Головащуком, М.М. Пещак, В.М. Русанівським і О.О. Тараненком (К., 1994) і "Український орфографічний словник" за редакцією А.О. Свашенко (Харків, 1997).
одномовний словник тлумачник лексика
Орфоепічні словники
В орфоепічних словниках подано перелік слів літературної мови з позначенням нормативного наголосу і з вказівкою на вимову. Є такі орфоепічні словники української мови: "Словник наголосів української літературної мови" М.І. Погрібного (К., 1973), "Українська літературна вимова і наголос" за редакцією М.А. Жовтобрюха (К., 1973). Широко відомі "Орфоэпический словарь русского языка" за редакцією Р.І. Аванесова (М., 1985) і "Словарь ударений для работников радио и телевидения" за редакцією Д.Е. Розенталя (М., 1970).
Словники правильності мовлення
Такі словники містять найскладніші в уживанні слова. В них пояснюється написання й вимова слів, словотворення, даються граматична і стилістична характеристики слів, наводяться приклади можливої сполучуваності слів і керування. Як приклади цього типу словників можна назвати "Словник труднощів української мови" за редакцією СЯ. Єрмоленко (К., 1989), "Правильность русской речи" Л.П. Крисіна і Л.І. Скворцова (М., 1962), "Трудности словоупотребления и варианты норм русского литературного языка" за редакцією К.С. Горбачевича (Л., 1973), "Словарь трудностей русского языка" Д.Е. Розенталя і М.О. Теленкової (М., 1976; шосте видання - 1987).
Частотні словники
У цих словниках подаються слова не за алфавітом, а за спадом частот, тобто розташовуються в порядку від найбільш частотного до найменш частотного. Для створення частотного словника необхідно опрацювати надзвичайно великий масив текстів (зробити підрахунки в десятках, а то й сотнях мільйонів слововживань), бо від обсягу опрацьованого матеріалу залежить ступінь об'єктивності визначення місця (рангу) слова в словнику. Прикладами частотних словників є "Частотний словник сучасної української художньої прози" в 2-х томах (К., 1981), "The Russian Word Count" (Частотний словник російської мови) Г. Йоссельсона. (Детройт, 1953), "Частотный словарь современного русского литературного языка" Е. Штейнфельдт (Таллінн, 1963; багато разів перевидавався в Москві), "Частотный словарь русского языка" за редакцією Л.М. Засоріної (М., 1977).
Частотні словники дуже корисні в лінгводидактичному аспекті для швидшого й ефективнішого оволодіння іноземною мовою. Як уже було зазначено, 1200 найчастотніших слів покривають 80% будь-якого тексту. Знаючи ці слова, можна читати і розуміти іноземні тексти (20% слів можна зрозуміти з контексту). Через те частотні словники використовують для укладання словників-мінімумів із іноземних мов і для створення текстів для підручників із іноземних мов.
Зворотні словники
У зворотних (інверсійних) словниках слова розташовані за алфавітом із їх кінця: а, ба, баба, жаба, раба і так далі. Такі словники групують слова за морфемами - закінченнями, суфіксами, коренями, префіксами, а це дуже корисно для дослідників мови: з такого словника легко вилучити однокореневі (споріднені) слова, визначити продуктивність того чи іншого суфікса тощо. В Україні вийшли "Інверсійний словник української мови" за редакцією С.Ф. Бевзенка (перше видання - Одеса, 1971, друге - К., 1985) і "Обернений частотний словник сучасної української художньої прози" (К., 1998). За кордоном вийшов "Український зворотний словник" В. Ніньовського (Мюнхен - Едмонтон, 1969). Перший зворотний словник російської мови "Rьcklдufiges Worterbuch der Russischen Sprache der Gegenwart" Г. Більфельдта вийшов у Берліні в 1958 p. Іншими зворотними словниками російської мови є "Обратный словарь русского языка" (M., 1974) і "Грамматический словарь русского языка" A. A. Залізняка (M., 1980).
Словотвірні та морфемні словники
У цих словниках членуються слова на морфеми, визначається твірна основа слова і морфема, за допомогою якої утворене від твірної основи слово. До таких словників належать "Морфемний словник" Л.М. Полюги (К., 1983), "Морфемний аналіз: Словник-довідник" у 2-х томах І.Т. Яценка, "Словник афіксальних морфем української мови" Н. Клименко, Є. Карпіловської, В. Карпіловського, Т. Недозим (К., 1998)"Словообразовательный словарь русского языка" у 2-х томах О.М. Тихонова (М., 1985; друге видання - 1990).
Ідеографічні словники
В ідеографічних словниках слова розташовано не за алфавітом, а за групами, які виділяють на основі спільних значень, тем. Першим ідеографічним словником є "Thesaurus of English Words and Phrases" (Тезаурус англійських слів і фраз) П. - М. Роже (Roget), який вийшов ще в 1852 р. У цьому словнику всі слова розподілені на 6 класів, 24 підкласи, 1000 тем, а в середині тем виділяються ще ближчі за значенням групи, синонімічні ряди, антонімічні пари. За назвою цього словника всі ідеографічні словники стали називати тезаурусами (гр. thлsaurфs "скарб, скарбниця").
Іншим відомим ідеографічним словником є "Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen" (Німецький словниковий склад за предметними групами) Ф. Дорнзайфа (Берлін, 1959). Тут лексика поділена на 20 основних розділів, таких, як "Неорганічний світ", "Рослинний і тваринний світ", "Простір", "Бажання і вчинки", "Відчуття", "Почуття" тощо. Кожен із таких розділів ділиться на класи, класи на підкласи і т.д.
Ґрунтовних ідеографічних словників поки що небагато. Можна було б ще назвати "Diccionario ideologicco de la lengua espaсola" (Ідеологічний словник іспанської мови) X. Касареса (в Іспанії та Італії ідеографічні словники прийнято називати ідеологічними).
Словники асоціативних норм. У словниках цього типу до кожного реєстрового слова наведено асоціації, які це слово викликало у людей, що брали участь у психолінгвістичних експериментах. В Україні вийшло дві такі праці Н.П. Бутенко: "Словник асоціативних норм української мови" (Львів, 1979) і "Словник асоціативних означень іменників в українській мові (Львів, 1989).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Задачі та історія тлумачного словника. Переваги електронних словників. Характеристика найпопулярніших тлумачних словників англійської мови та механізм роботи з ними. Якість тлумачень лексики: загальновживаної, сленгової, спеціалізованої та неологізмів.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 07.10.2009Давня та сучасна українська лексикографія. Поняття словника. Орфографічний словник української мови. Тлумачний словник української мови. Словник синонімів української мови. Винекнення лексикографії з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.
реферат [33,0 K], добавлен 25.01.2009Поняття словника, його види та призначення. Давня та сучасна українська лексикографія. Місце і значення словників у житті сучасників. Антропонімічні, двомовні і багатомовні перекладні словники, діалектні, граматичні та лінгвокраїнознавчі словники.
реферат [28,2 K], добавлен 05.01.2013Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження, спрощення у групах приголосних, відбиття цих явищ на письмі. Види асиміляції звуків. Подовжені м'які приголосні. Словник Лаврентія Зизанія (1596), "Лексикон" Памви Беринди (1627) та сучасні словники.
методичка [56,7 K], добавлен 21.11.2010Поняття архаїзми, напрямки дослідження архаїзмів в лексикографі. Тематичнi групи архаїзмiв, значення слiв архаїзмiв у тлумачному словнику української мови А. Iвченка. Співвідношення архаїчного значення слів, особливості створення сучасних словників.
реферат [33,1 K], добавлен 16.08.2010Словник вживаних іншомовних запозичуваних слів в українській мові. Значення іншомовних слів: авеню, авокадо, будуар, берет, віньєтка, вуаль, гамак, ґофри, діадема, дриль, екіпаж, жакет, жокей, зонт, індивідуум, йогурт, йод, кардіограма, каньйон та ін.
презентация [5,6 M], добавлен 20.10.2017Формування словникового складу японської мови. Види іншомовних запозичень, "васейейго" як феномен лексики. Відсоток запозичених слів в лексиці японської мови, популярність в її лексичному складі англійських слів на сучасному етапі, обґрунтування.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 02.10.2014Вигук та звуконаслідування як частини української мови, відвигукові одиниці: поняття, особливості, класифікація. Структурно-семантичний зміст та функціональна характеристика вигуків і ономатопоетичних слів. Стилістичне використання вигукової лексики.
курсовая работа [92,4 K], добавлен 18.09.2014Найбільш продуктивні способи утворення нових слів в англійській мові, основні сфери вживання неологізмів. Огляд словотворчої системи англійської мови. Способи утворення неологізмів на основі дослідження "Словника нових слів англійської мови" Дж. Ейто.
дипломная работа [82,9 K], добавлен 07.02.2011Вживання іншомовних запозичуваних слів в українській мові та витоки їх появи. Короткий термінологічний словничок. Укладання перекладних багатомовних словників. Проблеми української термінології, основні напрями дослідження та розвитку термінознавства.
лекция [28,4 K], добавлен 17.05.2009Лексико-семантична характеристика та стилістичне використання вигукової лексики. Поняття та структурно-семантичні особливості ономатопоетичних слів та їх функціонально-стилістичний аспект. Класифікація вигуків та звуконаслідувальних слів української мови.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 03.10.2014Номінації сфери одягу сучасної людини. Дослідження особливостей іншомовної лексики як одного з пластів української мови. Визначення основних джерел запозичення слів із значенням "одяг", класифікація цих лексичних одиниць за ступенем засвоєності у мові.
курсовая работа [46,4 K], добавлен 26.02.2014Зміст слів іншомовного походження із обраного фаху. Відокремлення із величезної кількості слів іншомовного походження терміносистеми економічного змісту дає можливість студентам-економістам працювати з ними під час занять із "Української ділової мови".
методичка [61,2 K], добавлен 08.03.2009Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Лексика - це словниковий склад мови з фразеологією включно. Лексикологія. Слово як центральна одиниця мови. Виникнення слів. Лексема і словоформа. Природа лексичного значення слова. Фразеологізми як особливий вид лексики. Походження фразеологізмів.
реферат [27,5 K], добавлен 17.03.2008Процеси, які супроводжують функціонування словникового складу української мови. Пасивна і активна лексика словникового складу. Процес активного поповнення лексики української мови. Поширення та використання неологізмів різних мов в ЗМІ та періодиці.
презентация [1,5 M], добавлен 24.11.2010Процес надходження іншомовних слів в словниковий склад англійської мови. Походження і значення запозичень. Внутрішньо лінгвістичні і екстралінгвістичні причини даного явища. Приклади використання запозиченої лексики в газетно-публіцистичному стилі.
курсовая работа [55,9 K], добавлен 26.03.2015Характеристика запозиченої лексики, її місце у складі сучасної української мови. Особливості вивчення пристосування німецькомовних лексичних запозичень до системи мови-рецептора. Характеристика іншомовних запозичень з соціально-політичної сфери.
курсовая работа [139,6 K], добавлен 08.04.2011Два ступені засвоєння літературної мови: правильність мови (дотримання літературних норм), та мовна майстерність (уміння дібрати зі співіснуючих варіантів найбільш точний у значеннєвому відношенні). Ненормативна та інші види некодифікованої лексики.
контрольная работа [22,9 K], добавлен 13.10.2014Теоретичні проблеми ареального варіювання української мови: закономірності розподілу лексики в межах українського континуума; межі варіативності лексики у зв’язку з проблемою лінгвістичного картографування; семантичні варіанти у говорах української мови.
реферат [20,5 K], добавлен 02.04.2011
