Значення слова

Лексичне значення слова як продукт мисленнєвої діяльності людини, його види: концептуальне й конотативне, пряме й переносне, вільне й зв'язане (фразеологічно, синтаксично і конструктивно зумовлене) значення, загальна та конкретна предметна віднесеність.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.07.2017
Размер файла 21,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Значення слова

Лексичне значення - історично закріплена в свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності.

Це зв'язок певного звучання з певним поняттям, почуттям, волевиявленням тощо, "відоме відображення предмета, явища чи відношення у свідомості..., яке входить до структури слова як його внутрішня сторона, відносно якої звучання слова виступає як матеріальна оболонка..." (О.І. Смирницький), або це той зміст слова, та інформація, яку воно несе.

Лексичне значення слова є продуктом мисленнєвої діяльності людини. Воно пов'язане з редукцією інформації людською свідомістю, з порівнянням, класифікацією, узагальненням.

Оскільки слова називають речі, то лексичне значення нерідко називають речовим. слово фразеологічний конотативний синтаксичний

Ядром лексичного значення є концептуальне значення (мисленнєве відображення певного явища дійсності, поняття). Так, наприклад, слово обличчя має концептуальне значення "передня частина голови людини". Крім концептуального значення (його ще називають денотативним), слово може мати конотативне значення (від лат. Con "разом із" і notatio "позначення"), тобто емоційні, експресивні, стилістичні "додатки" до основного значення. Наприклад, слова морда, пика, фізіономія мають таке ж концептуальне значення, як і обличчя, але на нього нашаровуються експресивно-стилістичні відтінки (конотації). Пор. ще: кінь і шкапа, черевики і шкарбани тощо.

Концептуальне й конотативне значення є загальноприйнятими, тобто належать мові й зафіксовані в словниках. Від таких значень потрібно відрізняти контекстуальні значення, тобто значення, які виникають у певних контекстах. Так, словами котик і лапочка пестливо називають дітей чи близьких, однак таке значення в цих словах не фіксується словниками.

Говорячи про значення слова, необхідно мати на увазі, що слово загалом вступає в три типи відношень: предметний (слово - предмет), поняттєвий (слово - поняття) і лінгвальний (слово - слово).

Відношення слово-предмет.

Існує у двох різновидах: загальна віднесеність і конкретна віднесеність.

Загальна предметна віднесеність - віднесеність концептуального значення до цілого класу денотатів. Наприклад, слово кінь позначає будь-якого коня.

Конкретна предметна віднесеність - віднесеність концептуального значення до певного, одиничного денотата. Наприклад: На лузі пасся кінь.

Власні імена мають тільки конкретну предметну віднесеність {Івано-Франківськ, Черкаси, Дніпро, Карпати). Загальні назви у мові мають тільки загальну віднесеність [студент, книжка, собака, кінь), а в мовленні - як загальну, так і конкретну (Кінь - велика свійська однокопитна тварина і Сусід купив собі коня). Займенники, як і загальні назви, в мові мають тільки загальну предметну віднесеність (я - будь-який, кожен мовець, ти - будь-який слухач, це - все є це). У мовленні вони набувають конкретної предметної віднесеності. Коли Т. Шевченко пише "Я ввечері посумую, А вранці поплачу", то в цьому випадку під я розуміємо саме його, поета.

Віднесеність слова до предмета називають денотативним значенням (від лат. denotatum "позначуване").

Відношення слово-поняття.

Поняття - результат узагальнення і виділення предметів, явищ якогось класу за певними спільними і в сукупності специфічними для них ознаками. Так, поняття "стіл" означає будь-який за формою та призначенням стіл.

Прямо виражають поняття тільки загальні назви, і то слово-загальне ім'я не стільки виражає поняття, скільки позначає його і вказує на нього. Власні назви й займенники співвіднесені з поняттями, але прямо їх не виражають. Вигуки зовсім не виражають понять, а лише сигналізують про стан мовця.

Віднесеність слова до поняття називають сигніфікативним значенням (від лат. significatum "позначуване").

Необхідно розрізняти побутові й наукові поняття. У мовленні слова, як правило, позначають побутові поняття (їх ще називають формальними поняттями), під якими розуміють мінімум найзагальніших і водночас найхарактерніших ознак, які необхідні для виділення й розпізнання предмета. Відмінність між побутовим (формальним) і науковим (змістовим) поняттями фіксують тлумачні й енциклопедичні словники. Якщо в тлумачному словнику для пояснення слова вода достатнім є таке визначення, як "прозора рідина, що утворює струмки, ріки, озера і моря", то в енциклопедичному словнику вода визначена так:

"Вода, оксид водню, Н.О - найпростіша, найпоширеніша на Землі хімічна сполука водню з киснем... Вода є головною складовою частиною гідросфери, що вкриває близько 360 млн. км2, тобто 70,8% поверхні Землі. Вода - безбарвна рідина без запаху і смаку. При нормальному тиску температура тверднення 100°С, температура кипіння 100°С. Найбільша густина (при 3,98°С) дорівнює 1000,00 кг/м3" (Українська радянська енциклопедія. - К., 1978. -Т.2. - С. 344).

Терміни слово і поняття не збігаються: по-перше, слово може позначати декілька понять (багатозначні слова); по-друге, одне поняття може виражатися декількома словами (синоніми); по-третє, поняття може виражатися сполученням слів (сірчана кислота, квадратний корінь тощо); по-четверте, є слова, які не позначають понять (вигуки).

Немає повної відповідності й між значенням слова та поняттям. Значення слова є ширшим від поняття (як було вже сказано, на концептуальне значення, тобто побутове поняття, нашаровуються різні конотації, а також асоціації (вербиченька, патякати, калина). Поняття ж є глибшим від значення, в чому можна переконатись із вищенаведеного енциклопедичного визначення води. Як зазначав О. Потебня, у слові міститься не сама думка, а відбиток думки.

Відношення слово-слово.

Значення слова існує не само по собі, а в певному співвідношенні зі значеннями інших слів. Близькі й протилежні за значенням слова уточнюють семантику слова, визначають для нього певні семантичні межі. Значення слів, таким чином, є системно зумовленими. У цьому легко переконатися, коли порівняти слова різних мов, які позначають одні й ті ж явища. Такі слова часто виявляються нетотожними за своїм концептуальним значенням. Пор.: укр. рукавичка - рос. рукавичка і варежка, укр. сир - рос. сыр і творог, рос. билет - укр. білет і квиток, укр. дерево - англ. tree і wood, нім. Baum і Holz; укр. рука - англ. hand і arm, нім. Hand і Arm, фр. bras і main; укр. палець - англ. finger і toe, нім. Finger і Zehe, фр. doigt і orteil; англ. to wash, нім. waschen - укр. мити і прати; укр. пастух і вівчар - болг. пастир, овчар, говедар "той, що пасе корови", козяр "той, що пасе кози"; укр. високий - англ. tall (про людину, тварину) і high (про інші предмети). Узбецьке ин позначає житло птахів, ведмедя і миші, тоді як у нас цьому слову відповідають три різні назви: гніздо, барліг, нора.

Співвідношенням слова з іншими словами в лексичній системі мови визначається його структурне значення.

За характером відношення до позначуваного об'єкта розрізняють значення прямі й переносні.

Прямі значення безпосередньо називають явища дійсності. Наприклад: сім'я з трьох осіб, красиве обличчя, ключ від дверей, хлопчик іде, камінна стіна, світлий день.

Переносні значення є вторинними, тобто похідними від прямих, й опосередковано через прямі значення називають явища дійсності: сім'я мов, обличчя театру, ключ від серця, час іде, камінна душа, світлі думки.

Вторинні (переносні) значення можуть утрачати зв'язок із основними. Так, англ. table "стіл" означало "кам'яна дошка", switch "вимикач" - "прут", travel "подорож" - "праця", harvest "урожай" - "осінь"; нім. Rede "мовлення, промова" мало значення "відповідальність", machen "робити" - значення "місити тісто", a Sache "діло, річ" - значення "судовий розгляд справи, судовий спір".

За синтагматичною зумовленістю значення поділяються на вільні й зв'язані.

Вільні значення.

Вживання цих значень не має жодних, крім логічних, обмежень. Так, зокрема, номінативне значення є вільним, бо воно може вільно поєднуватися з певним колом слів (тут обмеження на сполучуваність мають предметно-логічний характер). Наприклад, слово білий у значенні "який має колір снігу" поєднується з назвами всіх предметів, що можуть мати такий колір, а слово дерев'яний сполучається з усіма назвами предметів, зроблених із дерева (білий сніг, біла крейда, біла мука, білий папір, біла стіна та ін.; дерев'яний стіл, дерев'яний будинок, дерев'яна коробка, дерев'яні двері, дерев'яний стелаж, дерев'яна ложка тощо).

Зв'язані значення.

Ці значення можуть реалізуватися за певних синтагматичних умов. Серед зв'язаних значень розрізняють фразеологічно зв'язані, синтаксично і конструктивно зумовлені.

Фразеологічно зв'язані значення - значення слова, які реалізуються лише в певних сполученнях. Так, скажімо, слово білий реалізує значення "який виділяється чимсь незвичайним" лише в словосполученні біла ворона, слово дерев'яний має значення "обезцінений" лише з назвами грошових знаків (дерев'яний рубль). Значення "приємний за тембром" слово малиновий реалізує у словосполученні малиновий дзвін. Рос. потупить значення "опустити" має у словосполученнях потупить взор, потупить глаза, потупить голову (див. неможливість потупить белье в воду, потупить вниз руки).

Синтаксично зумовлені значення - значення, які реалізуються тільки в певній синтаксичній позиції. Так, наприклад, значення "безхарактерна людина, телепень" у слові шляпа реалізується тільки в тому випадку, коли це слово виступає присудком: "Тоді він шляпа, коли не бачить, що під носом робиться" (О. Корнійчук).

Конструктивно зумовлені значення - це такі значення, які реалізуються лише в певних конструкціях. Наприклад, значення "виражати своє ставлення до якихось подій, явищ тощо в слові відгукнутися реалізується тільки в конструкції відгукнутись на щось (дієслово + прийменник ка+ іменник у знахідному відмінку), а значення "позначитися на кому-, чому-небудь" - у конструкції відгукнутися в (на, по) чому (дієслово + прийменник в, на, по + іменник у місцевому відмінку). Пор. ще: грати на скрипці "виконувати що-небудь на музичному інструменті", грати в футбол "брати участь у грі", грати життям "поводитися з чимсь як з іграшкою"; рос. вертеть сигаретой "повертати в різні боки", вертеть сигарету "скручувати, робити, виготовляти".

Лексико-семантичні категорії

Полісемія

У мові є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова з одним значенням називають однозначними, або моносемічними (від гр. monos "один" і sema "знак"), а слова з двома і більше значеннями - багатозначними, або полісемічними.

Полісемія (від гр. polysemos "багатозначний") - наявність різних лексичних значень у одного й того ж слова відповідно до різних контекстів.

Так, наприклад, слово сопілка є моносемічним, бо воно має одне значення "український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами", а слово поле - багатозначним, полісемічним, бо воно має в українській мові десять значень: 1) "безліса рівнина, рівний великий простір" (широке зелене поле); 2) "оброблювана під посів земля" (засівати поле, поле пшениці); 3) "значна площа, відведена під що-небудь" (поле аеродрому, футбольне поле); 4) "простір, у межах якого відбувається якась дія" (поле бою, поле сил тяжіння, магнітне поле); 5) "поприще, сфера діяльності" (поле діяльності, поле науки, поле культури); 6) "основа, на яку нанесено візерунок, зображення, напис тощо; фон, тло" (блакитне поле плаката, темне поле фотографії); 7) "смужка вздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при написанні або друкуванні; берег" (позначки на полях книжки); 8) "відігнуті краї капелюха" (поля капелюха); 9) "родовище корисних копалин" (рудне поле); 10) "сукупність мовних одиниць, об'єднаних спільністю змісту" (лексико-семантичне поле, асоціативне поле слова, граматичне поле часу).

Деякі слова мають більше двадцяти значень. Так, слово брати вживається в 22, а йти - у 30 значеннях. Англійське to take тільки в безприйменниковому вживанні має 51 значення: "брати", "захоплювати", "привласнювати", "користуватися", "діставати, добувати", "приймати", "сприймати, реагувати", "розуміти", "охоплювати", "захоплювати, подобатися", "записувати", "містити", "діяти", "твердити", "наймати, орендувати", "займати (місце)" та ін. Подібну багатозначність має семантично близьке до to take німецьке слово nehmen.

Загалом полісемія дуже поширене явище в усіх мовах світу. Так, зокрема, за даними І.В. Арнольд, тисяча найуживаніших слів англійської мови має 25 тисяч значень.

Окремі лексичні значення слова називають лексико-семантичними варіантами. Лексико-семантичні варіанти багатозначного слова мають семантичну спільність (спільні елементарні смисли - семи). Деякі мовознавці, як, наприклад, P.O. Якобсон, схильні вважати, що для кожного полісемічного слова можна вивести "загальне значення", однак реально, незважаючи на семантичний зв'язок між значеннями полісемічного слова, всі його значення об'єднати в одне загальне не можна, бо кожне зі значень співвідноситься з різними предметами, явищами тощо.

Слово завжди виникає з одним значенням, яке називається первинним. Первинне значення є прямим, оскільки прямо називає позначуваний предмет. Багатозначність слова розвивається на основі перенесення назви з одного предмета на інший. Нове значення є завжди переносним, похідним від первинного, мотивованим через пряме. Пор.: хлопчик біжить і час біжить; ніс дитини і ніс човна.

Є три типи перенесення: за подібністю, за функцією і за суміжністю.

Перенесення за подібністю називається метафоричним (від гр. metaphor а "переміщення"). Метафора за своєю суттю є прихованим порівнянням (скороченим порівнянням). Так, за подібністю з'явилися значення "кулястий плід окремих рослин на кінці стебла" в слові головка (головка маку, головка капусти), "відгалуження ріки" в слові рукав (рукав Дніпра), "місце, де сходяться дві зовнішні сторони якогось предмета" в слові ріг (ріг будинку, ріг вулиць), "нерухома відносно корпусу плоска поверхня літака, що підтримує його в повітрі під час польоту" в слові крило (крило літака). Пор. ще нім. Schlange "змія" і "черга", англ. eye "око" і "вушко голки", neck "шия" і "шийка пляшки", arm "рука від кисті до плеча" і "гілка". Метафоричним є перенесення назв тварин на людей: змія, лисиця, осел тощо.

Перенесення за функцією - перенесення, за якого речі можуть бути абсолютно різні, головне, щоб вони виконували однакові чи подібні функції. Так, наприклад, колись писали гусячим пером. Згодом цю функцію перебрав металевий предмет, який також було названо пером. Годинником називають не тільки механічний прилад, а й пісочний, водяний, сонячний, бо всі вони виконують одну функцію - визначають час.

Функціональне перенесення є різновидом метафоричного, оскільки в його основі лежить також подібність, тільки не за формою, а за функцією.

Перенесення за суміжністю називається метонімічним (від гр. metonymia "перейменування"). Суміжність може бути просторовою (уважна аудиторія, школа на канікулах), часовою (літературний вечір), причиново-наслідковою (чудовий переклад, вивчення словотвору).

Загалом поширеними є такі регулярні моделі метонімічного перенесення:

1) форма (вмістище) - зміст (цікава книжка, випив дві чашки):

2) матеріал - виріб із нього (столове срібло, виставка фарфору, ходить у шовку);

3) місце - жителі цього місця, пов'язані з ним історичні події (все село у полі, герої Крутів);

4) місце - виріб із цього місця (мадера, панама, бостон);

5) дія - її результат (зупинка трамвая, рос. печенье);

6) знаряддя - продукт, що виник внаслідок використання цього знаряддя (гостре сатиричне перо);

7) ім'я - суспільне становище (Цезар - цісар, кесар, цар);

8) ім'я - виріб (маузер, браунінг, форд, макінтош, галіфе).

Особливим різновидом метонімії є перенесення назви з цілого на частину і навпаки (у стаді сто голів, в сім'ї п'ять ротів, у загоні двадцять штиків, бігає за кожною спідницею, начальство [-начальник] веліло; див. ще англ. foot - "нога" і "піхота", hand - "рука" і "робітник"). Таке перенесення називають синекдохою (від гр. Synekdoche із syn "разом" і ekdochл "переймання").

У різних мовах метафоричні перенесення не збігаються. Пор.: укр. вушко голки - англ. eye of the needle (око голки), укр. ніс чайника - фр. bec du bouilloir (дзьоб чайника); рос. хворост - "хмиз" і "вергуни", укр. хмиз такого переносного значення не має; укр. низка - "нанизані на нитку предмети" і "сукупність предметів, явищ" (низка човнів, низка заходів), рос. низка переносного значення не має, рос. вкалывать, пахать - "важко працювати", укр. вколювати, орати таких значень не мають. Укр. баня не тільки "лазня", а й "дуже жарко", англ. bath "баня" не має такого (другого) значення. Англ. rake "граблі" має ще значення чогось дуже тонкого, a peacock "павлин" означає також гордість, тоді як слова-відповідники української мови в таких переносних значеннях не вживаються. Важко логічно пояснити, чому англійська мова акцентує на "мертвості" цвяха (as dead as a doornail "мертвий, як цвях у дверях") або холоднокровності огірка (as cool as а cucumber "холодний, як огірок").

Із перенесенням пов'язані такі явища, як розширення і звуження значення. Слово стріляти спершу мало значення "випускати стріли", згодом, коли було винайдено інші види зброї, розширило своє значення до сучасного "робити постріли". Рос. кожа, що утворене від слова коза(коз+і+а), означало "шкіра з кози", а тепер позначає будь-яку шкіру. Ще частіше доводиться стикатися з випадками звуження значення. Слово пиво, яке утворене від пити, означало все, що можна пити, а тепер означає особливий напій. Слово балик у татарській мові означає "риба", тоді як у нас воно вживається у звуженому значенні "просолена і прив'ялена (інколи ще й прокопчена) спинка великої красної риби". Слово квас використовувалося на позначення всього квасного (кислого), тепер воно означає "кислуватий напій, який готують із житнього хліба або житнього борошна з солодом". Англ. room спершу позначало простір, а тепер кімнату, meat мало значення "їжа загалом" а тепер - "м'ясо". Нім. fahren колись означало взагалі "рухатися", а тепер тільки "їхати".

Значення багатозначного слова реалізуються в контексті (пшеничне поле, футбольне поле, поле в шкільному зошиті, капелюх з широкими полями, поле його інтересів, лексико-семантичне поле), у тому числі ситуативному (слово поле у фразі мокре поле матиме різні значення в селі під час сівби і на міському стадіоні). Основне значення слова є найменш контекстно зумовленим. Переносні значення залежать від контексту більшою мірою. Дуже часто значення слів, особливо дієслів, визначається граматичним контекстом, тобто різні значення слова мають різні граматичні поширювачі. Так, слово йти в прямому значенні вимагає поширювача - обставину місця (йти додому), у значенні "функціонувати" - обставину способу дії (годинник іде точно), у значенні "личити" - додаток у давальному відмінку (сукня вам іде), у значенні "витрачати на кого-, що-небудь" - додаток у знахідному відмінку з прийменником на {На костюм іде три метри цієї тканини), у значенні "гаразд, згода" це слово вживається без поширювачів у формі третьої особи однини ("Пообідаємо?" - "Іде").

Переносне значення слова треба відрізняти від переносного вживання, або оказіонального значення (від лат. occasionalis "випадковий"), тобто випадкового, не загальноприйнятого вживання слова в якомусь значенні. Наприклад, дівчину хтось може назвати кізочкою, хлопчика - шнурком, але такі значення не є загальноприйнятими і не зафіксовані в словниках. Вони є фактами мовлення, а не мови. На відміну від оказіональних значень переносні значення є одиницями мови і зафіксовані в словниках.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Фонетичний склад та значення слова, типи значень, мотивація значення, зміна значення слова, полісемія. Методична розробка з теми "Значення слова в англійській мові, його типи, мотивація, зміна значення при введенні нових лексичних одиниць на уроці".

    курсовая работа [32,1 K], добавлен 02.07.2003

  • Дослідження лінгвістики англійської мови. Опис і визначення таких понять як слово, зміна значення слова, полісемія, контекст. Використання цих одиниць при перекладі багатозначних слів на прикладі добутків відомих англійських і американських письменників.

    курсовая работа [63,4 K], добавлен 14.06.2011

  • Лексичне значення слова. Явище омонімії у сучасній українській мові. Слова індоєвропейського походження. Перифрази та евфемізми як різновиди синонімів. Синтаксичні функції фразеологічних одиниць. Предмет та завдання лексикографії. Типи словників.

    курс лекций [90,5 K], добавлен 03.09.2013

  • Поняття і типологія значення слова. Сутність і види омонімії та полісемії. Поняття "публіцистичний стиль" та його складових. Різноманіття лексико-семантичних варіантів в англійській мові, їх типологізація. Дослідження залежності значення від дистрибуції.

    курсовая работа [86,4 K], добавлен 11.01.2011

  • Наукове трактування понять "лексичне значення" та "полісемія". Способи виникнення полісемії в системі лексикології. Виявлення основного значення слова. Співвідношення лінгвістичних понять полісемія та омонімія. Вживання полісемії в різних аспектах мови.

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 08.03.2011

  • Дослідження функціональних особливостей вживання новотворів та оказіональних слів у статтях американських періодичних видань. Лексичне значення оказіоналізмів. Використання їх у газетних статтях. Вживання іншомовного слова для утворення новотвору.

    курсовая работа [66,0 K], добавлен 29.05.2015

  • Явище рахівних слів у китайській мові та сучасний етап їх вивчення. Принципи вживання та проблема класифікації рахівних слів. Іменникові та дієслівні рахівні слова. Значення універсального рахівного слова. Найчастотніші рахівні слова та їх використання.

    курсовая работа [65,4 K], добавлен 03.04.2012

  • Граматичне та фонетичне використання слова "need" та похідних від нього в якості правильного та недостатнього дієслова в англійської мові. Значення модального дієслова і його вживання в питальних і заперечних реченнях за допомогою допоміжних слів.

    презентация [372,1 K], добавлен 26.04.2016

  • Прикметник як категорія означуваних слів, особливості його параметричної форми. Типи лексичного значення слова та семантична деривація. Поняття валентності в лінгвістиці. Семантична структура параметричних прикметників в англійській і українській мовах.

    дипломная работа [149,2 K], добавлен 12.06.2015

  • Компонентний аналіз як система прийомів розщеплення та синтезу значення слова на складові компоненти (семи), його використання в лексикографії та комп'ютерному перекладі. Методи соціолінгвістики як синтез лінгвістичних і соціологічних процедур.

    реферат [18,0 K], добавлен 15.08.2008

  • Значення слова та його різновиди. Лексеми, які входять до лексико-семантичної групи слів на позначення транспортних засобів в англійській та українській мові. Системні відношення між найменуваннями транспортних засобів, спільні та відмінні риси.

    курсовая работа [213,9 K], добавлен 18.12.2014

  • Поняття архаїзми, напрямки дослідження архаїзмів в лексикографі. Тематичнi групи архаїзмiв, значення слiв архаїзмiв у тлумачному словнику української мови А. Iвченка. Співвідношення архаїчного значення слів, особливості створення сучасних словників.

    реферат [33,1 K], добавлен 16.08.2010

  • Поняття словника, його види та призначення. Давня та сучасна українська лексикографія. Місце і значення словників у житті сучасників. Антропонімічні, двомовні і багатомовні перекладні словники, діалектні, граматичні та лінгвокраїнознавчі словники.

    реферат [28,2 K], добавлен 05.01.2013

  • Ознакомление с научной литературой, посвященной семантике лексических единиц в отечественном языкознании. Выделение своеобразия компонентов семантической структуры многозначного слова. Семантический анализ многозначного слова на материале слова fall.

    курсовая работа [44,1 K], добавлен 18.09.2010

  • Явление лексикализации внутренней формы слова. Лексикализация внутренней формы слова в текстах Цветаевой. Историзмы или устаревшие слова, неологизмы. Образование новых слов. Основной словарный фонд. Ядро словарного состава языка.

    реферат [19,5 K], добавлен 09.10.2006

  • Мотивоване і мотивуюче слово, структурно-семантичні зв’язки між ними. Основа похідна і непохідна. Твірна основа та словотворчий формант. Словотворчий тип і словотворче значення. Особливості вживання осново- і словоскладання, їх правильна вимова.

    контрольная работа [77,4 K], добавлен 21.11.2010

  • Значение слова. Структура лексического значения слова. Определение значения. Объем и содержание значения. Структура лексического значения слова. Денотативный и сигнификативный, коннотативный и прагматический аспекты значения.

    реферат [25,9 K], добавлен 25.08.2006

  • Поняття та типи, принципи утворення та особливості вживання Conditionnel (prsent, pass), концептуальне та часове значення. Аналіз вживання Conditionnel у медійному дискурсі на матеріалі французьких видань, його комунікативно-прагматичний аспект.

    курсовая работа [49,4 K], добавлен 03.01.2014

  • Наголоси у словах. Значення термінів та речення у науковому стилі. Слова в родовому відмінку однини. Правила написання прізвища, чоловічі та жіночі імена по батькові українською мовою. Повнозначні частини мови. Переклад текста українською мовою.

    контрольная работа [25,8 K], добавлен 23.03.2014

  • Исторический характер морфологической структуры слова. Полное и неполное опрощение; его причины. Обогащение языка в связи с процессом переразложения. Усложнение и декорреляция, замещение и диффузия. Исследование исторических изменений в структуре слова.

    курсовая работа [68,0 K], добавлен 18.06.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.