Специфіка англо-китайського перекладу суспільно-політичного дискурсу: лексико-граматичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка англо-китайського перекладу суспільно- політичного дискурсу: лексико-граматичний аспект

Постановка проблеми. На сьогодні політичний дискурс посідає одно з найважливіших місць в сучасній дискурсивній парадигмі. Політичні події на вітчизняній та міжнародній арені, які динамічно змінюються, переплітаються та взаємотран- сформуються, вимагають від своїх учасників вмілого використання мови та політкоректної поведінки. Саме тому вивчення мови політичних текстів сприяє паралельній розробці стратегій і тактик успішної взаємодії представників політичної галузі в світовому форматі.

Міжнародні зв'язки України відіграють чималу роль у різ- ногалузевому розвитку країни, конструктивна реалізація яких уможливлюється завдяки мовному інструменту - міжнародної мови, тобто англійської. Проте популяризація та стрімке розповсюдження китайської мови дає підстави констатувати її значущість та конкурентоспроможність англійській мові.

Останніми роками політичний дискурс є об'єктом дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців (А.Н. Баранов, Ф.С. Бацевич, О.І. Воробйова, І.Ф. Ухвано- ва-Шмигова, Є.І. Шейгал, Л. Майлс, Т.А. Дейк та ін.), однак вивченню лінгвістично-перекладацької кореляції компонентів англо-китайського суспільно-політичного дискурсу приділено недостатньо уваги.

Актуальність роботи зумовлена тим, що сутність комплексного поняття «суспільно-політичний дискурс» та його лінгвістична маніфестація в неспоріднених мовах (англійській та китайській) досі залишаються нечітко визначеними у сучасній вітчизняній науці.

Мета статті - виявити типові лінгвістичні й екстралінгвістичні особливості досліджуваного дискурсу та специфіку їх відтворення мовою перекладу у контексті інтенсифікації міжнародної інтеграції у сфері політики та соціального життя.

Досягнення вищезгаданої мети уможливлюється через вирішення таких завдань: 1) виявити дискурсивно-марковані ознаки суспільно-політичного дискурсу на матеріалі англійської та китайської мов; 2) охарактеризувати лексико-граматичні особливості оформлення досліджуваного дискурсу та засоби їх відтворення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Смислоутворю- вальним компонентом загальної семантики політичного дискурсу є феномен «дискурс» (від франц. discourse - мовлення) - «зв'язний текст у сукупності з екстралінгвістичними: прагматичними, соціокультурними, психологічними та іншими чинниками; текст, що функціонує в подієвому аспекті, мовлення, що розглядається як цілеспрямована соціальна дія, як компонент, що бере участь у взаємодії людей та механізмах їх свідомості (когнітивних процесах)»; «втілене в життя» мовлення [1, с. 136-137.]; «тип комунікативної діяльності, інтерактивне явище, мовленнєвий потік, що має різні форми вияву (усну, писемну, паралінгвальну), відбувається у межах конкретного каналу спілкування, регулюється стратегіями і тактиками учасників; синтез когнітивних, мовних і позамовних (соціальних, психічних, психологічних тощо) чинників, які визначаються конкретним колом форм життя, залежних від тематики спілкування, має своїм результатом формування різноманітних мовленнєвих жанрів» [3, с. 138].

Конвертуємо надані дефініції у формат дослідження. Зміст політичних текстів соціально обумовлений, тому доцільним уважаємо використати термін «суспільно-політичний» задля розуміння комплексного характеру означеного феномену. Суспільно-політичний дискурс реалізується на лінгвістичному та екстралінгвістичному рівнях, ефективність якого безпосередньо залежить від його «вербального навантаження» та комунікативного «немовного супроводу». Отже, двоаспектний характер дискурсу дозволяє визначити поняття «суспільно-політичний дискурс» як сукупність мовних актів, що оформлюють політичні дискусії та диспути, передвиборні кампанії (промови політичних діячів), промови / виступи президентів (усна репрезентація), з одного боку; тексти програм політичних партій, звернень до народу / влади, законів і законопроектів (письмова репрезентація), з іншого боку, у певному соціальному просторі з урахуванням правил політкоректної комунікативної поведінки, створених на основі досвіду і традицій, стратегічною метою (стратегією) є безконфліктна інтенційно-стимульо- вана інтеракція зацікавлених суб'єктів. Тактичними напрямами реалізації суспільно-політичного дискурсу через взаємодію лінгвістичних, паралінгвістичних і екстралінгвістичних чинників вважаємо такі: 1) вивчення психолінгвістичних засад здійснення політичної діяльності; 2) фахово-лінгвістична обізнаність політичних діячів (у тому числі, вміння привертати увагу аудиторії, зацікавлювати адресата й стимулювати його подальші дії в бажаному форматі кооперації; 3) толерантне ставлення та гнучка адаптація до умов політично-маркованої комунікативної ситуації та соціокультурних характеристик реалізації міжкультурної комунікації; 4) різнобічне сприяння співпраці учасників дискурсу.

Цілісний концепт англо-китайського суспільно-політичного дискурсу доповнюють екстралінгвістичні (соціокультурні) ознаки його складових. Англомовному компоненту притаманні стриманість висловлювань; наявність доказової бази правильності та доцільності власних / колективних думок, рішень, переконань; упевненість; оптимізм стосовно полишення суспільно-політичного стану в результаті реалізації відповідної програми; конкретність і логічність висловлювань / речень; демонстрація толерантного ставлення представника політичної сфери до аудиторії; використання деяких засобів маніпуляції адресатом / адресатами (володіння вміннями переконувати, розташовувати до себе слухача / читача) для мотивації та стимулювання співпраці-взаємодії. Структура китаємовного компонента ідентична, проте вирізняється некатегоричністю у доведенні політичних позицій, наявністю доказового матеріалу без надання власних / колективних висновків (слухач / читач їх робить сам), більш скритою маніпуляцією адресатом / адресатами, більш стриманим сприйняттям позитивної (чи негативної) інформації та тривалим терміном прийняття рішень, тобто тенденцією не висловлювати (письмово репрезентувати) відразу висновки або власне відношення до отриманого повідомлення. Урахування перекладачем описаних екстралінгвістичних ознак у поєднанні з адекватними лінгвістичними засобами сприяють успішній взаємодії суб'єктів суспільно-політичного дискурсу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Відповідно до мети та завдань започаткованого дослідження розглянемо лінгвістичний компонент, а саме лексико-граматичні особливості його актуалізації, як найважливіший чинник гармонійного англомовного суспільно-політичного дискурсу та перекладацькі прийоми і засоби їх відтворення.

Відомо, що лексико-семантичне та граматичне значення в сукупності маніфестовані в китайському слові-ієрогліфі, тому при дослідженні лексичного рівня китаємовних текстів маємо на увазі лексико-граматичні аспекти слів-символів.

Серед «лексичного навантаження» дискурсу відзначимо політичну термінологію, до складу якою швидко входять неологізми та слова іноземного походження (запозичення), політичні реалії конкретної держави, прізвища та імена учасників дискурсу. Через це правильний вибір перекладацького інструментарію для відтворення семантики висловлювань набуває неабиякої значущості на державному рівні. Наведемо приклади.

Серед найбільш розповсюджених прийомів перекладу англомовних політично-маркованих лексичних одиниць та атрибутивних словосполучень китайською мовою виділяємо кальку: “international law" - ДІЙЙ guojifa (ДЙ - інтернаціональний, міжнародний, міжнародні відносини; Й - закон, право, норма).

Англомовні номінативні словосполучення з of-елементом трансформують позицію компонентів з ініціальної на фінальну, типовим є нульовий переклад of-елемента: “the voice of the people" - Krmmsheng (^ - народ; r - голос).

До складу політичних реалій у світовому контексті відносяться повні та скорочені лексичні одиниці (або їх змішаний тип), наприклад: “NATO Member ship" - i^^beiyuehuijL Порядок слів не порушується у перекладі китайською мовою, перший компонент словосполучення відтворюється частково (І означає «північ», Щ - «договір, пакт, угода»). Порівняйте: “NATO" (абревіатура від “NorthAtlantic Treaty Organization") у розгорнутій формі репрезентована в перекладі китайською мовою зі збереженням послідовності розташування його компонентів (калька) - ЙЙЙ ЙЙЙШЯ (Bei Da хї Yang Gongyue Zu zh).

Інваріантом перекладу політичних посад китайської мовою виступають їх відповідники (засобами лексико-семан- тичних модифікацій), наприклад: “prime minister" відтворюється китайською мовою як «ЙЙЙЙ neigezongli» та має інші варіанти: ФЙ zhongtang (арх. канцлер, державний діяч, прем'єр-міністр); yuanzai (арх. канцлер, прем'єр-міністр) йй gekui (арх. прем'єр-міністр, канцлер); ЙЙ shoukui (арх. прем'єр-міністр, державний канцлер); ЙЙ shouxiang (канцлер, прем'єр-міністр в монархічних країнах); дй taiyue (канцлер, прем'єр-міністр); дЙ taixian (прем'єр-міністр, канцлер); д Ш taibi (прем'єр-міністр, канцлер); дЙ taixiang (прем'єр-міністр, канцлер); д Ш taiheng (прем'єр-міністр, міністр); дЙ taigUn (прем'єр-міністр, канцлер); д^ taifu (прем'єр-міністр, канцлер); дЙ taixuan (прем'єр-міністр, канцлер); д^ taiding (прем'єр-міністр, канцлер). Відзначимо велику кількість синонімічних відповідників означеної посади, під час вибору яких враховується історичний період, політичні особливості певної країни, географія діяльності та інші чинники. Конкретизація виступає основним перекладацьким прийомом відтворення автентичного змісту англомовних політичних реалій.

Проте, слово “president" не вирізняється наявністю значної кількості перекладацьких відповідників у китайській мові - Й Ш zongtong. Специфікація досягається через зазначення країни, де президент виконує свої обов'язки. Посада президента компанії відтворюється китайською мовою такими словами: Й ffi zongli (головний управляючий, генеральний директор, президент); ЙЙхй zongjmgli (генеральний директор, президент (напр., акціонерного товариства)); ЙЙ zongcai (генерал-директор, президент, (напр., акціонерного товариства, банку)) тощо. Отже, труднощі можуть бути викликані домінантністю феномена синонімії в китайській мові, тому перекладачу-схід- нознавцю слід детально вивчити контекст ситуації та підібрати адекватний відповідник.

Таке лексичне явище, як політичний неологізм, потребує особливої уваги. Проаналізуємо деякі приклади.

Новими деріватами словосполучення “new deal" стали прикметники “newdealish', який в китайській мові відтворюється засобом калькування частин мови та їх позиційного порядку: ШЙЙМ - Ш (новий) Й (службова частка - ознака приналежності), компонент мМ jiaoyi перекладається як «обмінюватися; вести мінову торгівлю, торгувати; обмін; торгівля; операція».

Лексикологічний неологізм-абревіатура “Europarliament" (від “European Parliament") у перекладі китайською мовою «розгортає» скорочені елементи: Ші'І'Ійй ouzhouyihui (ШЙІ- Європейський материк, Європа, європейський;- парла

мент, парламентський).

Семантичні новоутворення “umbrella" у значенні «політичне прикриття / захисток» в китайській мові має вигляд ЙйШ ІЙ zhengzhibM (Йй- політика, політичний; ШЙ- захищати, обороняти, брати під захист, накривати; захисток), тобто здійснюється «деметонімізація» оригінального англійського слова - зворотний процес. Якщо перекласти «umbrella» його дено- тативним відповідником Ф san (буквальний переклад), зміст висловлювання втрачає імпліцитний смисл, водночас нейтралізується його первісна стилістика.

Під час трансформування запозичень різного походження в китайську мову часто використовується семантична заміна: політичному феномену російського походження "perestroika" відповідає китайський екземпляр Й Ґ gдige (реформувати, поновлювати; перетворювати; змінювати; перетворення, реформа). Інша політична реалія "glasnost" підлягає функціональній заміні під час передачі її семантики китайською мовою - ЙЙ kдifang (відкривати(ся); відкритий), яка у поєднанні із словом Й $ zhengce (політика) набуває значення «політика відкритості».

У межах суспільно-політичного дискурсу розглянемо засоби англо-китайського перекладу власних назв, а саме прізвищ та імен політичних діячів. Ім'я та прізвище Президента США "BarackObama" перекладається китайською мовою як ШІЙ beilake ^E^aobдmд; Канцлер Германії "AngelaMerkel" - Й ШІ angelamoke'er, Президент України "Petro Poros-

henko" - Ш#Мгїеbцluoshenke.

Фонетичні особливості китайського звукового складу та морфологічних правил побудови ієрогліфів пояснюють тран- скодувальний підхід (змішаний тип) до відтворення власних назв китайською мовою. Звуку «r» в китайській мові відповідає «l», наявність одного звуку (літери) у складі англійського слова компенсується в китайській мові через додавання голосного. Звуко-літерна константність китайського ієрогліфічного складу зумовлює відповідні фонетично-морфологічні заміни: «Ba» ^ «bei», «O» ^ «ao», «ck» ^ «ke», «l» ^ «er»,«Mer» ^ «mo», «Po» ^ «bц», «ro» ^ «luo», «ko» ^ «ke».

Важливим для перекладача є коректне сприйняття англомовного інваріанту перекладу та адекватне відтворення його загальної семантики з урахуванням того факту, що лексична одиниця (ієрогліф) складається з лексичних і граматичних кон- ституентів.

Висновки. Отже, лексичний блок англомовного та кита- ємовного суспільно-політичного дискурсу репрезентований політично-маркованою термінологією, в межах якої простежуються тенденції до його поповнення неологізмами та іншими лінгвістичними новоутвореннями. Серед найуживаніших перекладацьких прийомів визначено калькування (рівень слів і словосполучень атрибутивного типу). Політичні англомовні неологізми та реалії відтворюються засобами лексико-семан- тичної модифікації (конкретизація, пояснення, функціональна заміна). Передача англомовних власних назв китайською мовою здійснюється за допомогою фонетично-морфологічного транскодування. Урахування специфічних екстралінгвістичних маркерів англомовного та китаємовного суспільно-політичного дискурсу під час здійснення перекладу сприяє конструктивності політичної взаємодії представників країн Заходу і Сходу.

Перспективним уважаємо подальше дослідження перекладацьких прийомів і засобів відтворення імпліцитного змісту англомовних висловлювань китайською мовою на синтаксичному рівні.

Література

1. Лингвистический энциклопедический словарь / [под. ред. В.Н. Ярцевой]. - М. : Советская энциклопедия, 1990. - 684 с.

2. Баранов А.Н. Политическая метафорика публицистического текста: Возможности лингвистического мониторинга / А.Н. Баранов // Язык массовой информации как объект междисциплинарного исследования. - М., 2001. - С. 201-247.

3. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики : [підручник] / Ф.С. Бацевич. - К. : Академія, 2004. - 344 с.

4. Воробьева О.И. Политическая лингвистика. Современный язык политики / О. И. Воробьева. - М. : Издательство ИКАР, 2008. - 296 с.

5. Щичко В.Ф. Китайский язык. Теория и Практика Перевода : [учебник] / В.Ф. Щичко. - М.: Восточная книга, 2009. - 223 с.

6. Bell V. 1995 - Negotiation in the workplace: The view from a political linguist // A. Firsted. The discourse of negotiation: Studies of language in the workplace. - Oxford etc.: Pergamon, 1995. - P. 41-58.

7. Van Dijk T.A. Text and Context of Parliamentary Debates. In: Bayley, P (ed.), Cross-Cultural Perspectives on Parliamentary Discourse. - Amsterdam : Benjamins, 2004. - 339 p.

Размещено на Allbest.ru