Відмінність американського та британського варіантів англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

англійський мова граматика лексика

В наш час є дуже актуальною тема відмінностей американського та британського варіантів англійської мови. Між ними існує певний зв'язок та, звичайно ж, конкуренція. Англійська мова - це міжнародна мова. За її допомогою укладаються міжнародні договори та навіть всесвітньоважливі угоди. Особливості англійської мови в Америці вже давно привертають увагу лінгвістів. Тривалий час більшість англомовних друкованих видань була зорієнтована на британський варіант англійської мови. Однак, з огляду на пожвавлення туристичних подорожей, фахових стажувань, обмінів інформацією, пресою, літературою чи продукцією кінематографу, телебачення, реклами дедалі частіше натрапляємо на невідповідності, які дещо різняться від загального британського слововжитку [6, c. 23].

В США, Англії та інших закордонних країнах опубліковано чимало спеціальних монографій, нормативних довідників та лексикографічних посібників, присвячених англійській мові в США та окремим її аспектам. Дослідженню питання варіантології англійської мови і, американського варіанта зокрема, присвячено чимало праць як закордонних науковців (R. Berndt, A. Markwardt, R. Quirk, D. Crystal, R. McDavid, К. Janicki), так і вітчизняних вчених (Г.Б. Антрушина, Т.І. Арбекова, Ю. Зацний, Р. Кріцберг, Д.Е. Розенталь, О. Швейцер, Ю. Жлуктенко). Говорячи про співвідношення двох основних, історично базових варіантів англійської мови, британського і американського, А.А. Рівліна зазначає, що протягом досить довгого періоду часу між ними відбувалося наростання відмінностей, де переважали відцентрові тенденції в силу соціально-історичних причин. Проте в другій половині XX століття у зв'язку з процесами глобалізації та посиленням доцентрових тенденцій настав період розмивання кордонів варіантів, переходів особливостей одного варіанта в інший [3, c. 43].

Об'єктом дослідження є американський і британський варіант англійської мови. Охарактеризовуючи відмінні особливості американського варіанту англійської мови в області граматики, можна сказати, що обидва варіанти належать до цілісного мовного тіла і насправді нівелюються переважною більшістю подібностей, які все-таки помітно домінують. Можна констатувати, що процес американізації британської англійської мови, будучи складним явищем, осмислюється лінгвістами в різних аспектах. У сукупності дані аспекти вивчення американізації британської англійської мови являють собою єдиний дослідницький простір, пов'язаний з осмисленням впливу США на лінгвістичну ситуацію не тільки у Великобританії, але і у всьому світі.

Предметом дослідження є граматичні відмінності між американським і британським варіантом англійської мови. Зростання впливу американського варіанту англійської мови відзначається і в галузі навчання англійської мови як іноземної. Незважаючи на те, що в сучасній реальності британський і американський варіанти як і раніше є основними в практиці викладання англійської мови, як зазначає З.Г. Прошіна, в останні десятиліття відбувається збільшення ролі американського варіанту, особливо в країнах Європи. У закордонній науці на дану тенденцію вказує європейський лінгвіст Марко Модіано, підкреслюючи, що американська вимова, лексика, граматика, отримують все більше визнання в галузі міжнародних іспитів з англійської мови. [4, c. 13].

Метою дослідження є розглянути специфіку граматичних особливостей американського та британського варіантів англійської мови. Знайти, дослідити, проаналізувати та систематизувати граматичні відмінності між британською та американською англійською мовою.

Завдання:

Проаналізувати літературу;

Знайти відмінності;

Порівняти та систематизувати граматичні відмінності в американській та британській англійській мові;

Класифікувати граматичні відмінності;

У своєму дослідженні ми використовували методи:

Аналізу;

Синтезу;

Моделювання;

Спостереження;

Порівняння;

Індукція.

Гіпотеза дослідження. У цьому дослідженні ми виходимо з припущення про те, що «конкурентність» між американським та британським варіантом англійської мови може добре впливати на подальший розвиток англійської мови, за таких умов:

Аргументація введення нових відмінностей між американським та британським варіантом англійської мови;

Порівняння обох варіантів англійської мови;

Необхідність введення (дотримання) нових граматичних відмінностей.

Завдання дослідження

На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження виокремити особливості американської та британської англійської мови.

Теоретично обґрунтувати основні граматичні відмінності між американською та британською англійською мовою.

Експериментально перевірити вплив розбіжностей між американським та британським варіантом англійської мови на правильне сприймання матеріалу.

Розділ 1. Теоретичні засади

1.1 Історичні особливості розвитку британської англійської мови в 19 ст.

Мова - це жива матерія, яка знаходиться в постійному розвитку і змінюється разом з культурою носіїв. Тому для того, щоб успішно оволодіти іноземною мовою і навчитися відчувати її, необхідно знати її історію, розуміти, чим зумовлені ті чи інші зміни. Історія походження англійської мови іде далеко в минуле. В 1 тисячолітті нашої ери Британію населяли кельти (галли) - стародавні індоєвропейські племена. Більшу частину Британських островів завоювали римляни, а до 5-6 століття нашої ери Британію підпорядкували собі англосакси. Кілька областей залишилися не захопленими (Гірська Шотландія, Ірландія, Уеллс, Корноул). У цих областях збереглися місцеві мови (валлійська і галльський), які існують і сьогодні, і називаються кельтськими. У 7-10 століттях нашої ери утворилася англо-саксонська народність, яка ввібрала в себе і елементи культури кельтів. Потім до Британії прийшли скандинави (вікінги), які говорили на давньоісландських мовою. Пізніше, у 1066 році землі Англії були завойовані французами. Так, мова та культура англосаксів змішалися з данцями, норвежцями та французами - звідси і беруть початок англійські народності. За всю історію свого існування англійська мова зазнала безліч вторгнень, в результаті яких англосаксонське ядро обросло запозиченою лексикою. Кельтські мови, якими говорили в стародавній Британії, були майже повністю втрачені з приходом німецьких племен. Збереглися вони лише у віддалених районах Ірландії, Шотландії та Уельсу. Пізніше, в період вторгнення вікінгів, мова розвивалася під впливом давньоісландської. Поворотним моментом стало завоювання англійського престолу нормандцями, які буквально нав'язували поширення французької мови. Довгий час французька вважалася мовою аристократії, англосаксонською ж говорили тільки простолюдини - це і послужило потужним поштовхом для перетворення і збагачення мови, який в результаті примусової асиміляції сформувався в знайомий нам варіант англійської. Завоювання Англії французами сильно позначилося на мові, на якій говорили в той час британці. Майже два тисячоліття французький мова була мовою, якою розмовляли англійські аристократи, англійська ж мова була поширена тільки серед простих людей. Це призвело до того, що в лексиці англійської мови з'явилося безліч французьких виразів, і словник мови вже містив у себе в два рази більше слів. Лексика англійської мови розділилася надвоє: у ній поряд зі словами німецького походження вживалася французька лексика. Це дуже добре відчувається і сьогодні. Результатом використання двох мов на сьогоднішній день є те, що в англійській мові існує багато слів-синонімів, які однакові за значенням, але різні за звучанням. Наприклад, слова вівця - sheep, корова - cow - слова німецького походження, а mutton - баранина і beef - яловичина - французького. Однак основою англійської все-таки залишилася лексика англосаксонського мови. З XIV століття в Британії англійська мова набуває статусу державного. Він є мовою, який використовують в юриспруденції, англійською мовою викладають у навчальних закладах та його вживають в літературі. У той час, коли почалися масові переселення британців до Америки, англійська мова знову зазнавав зміни в різних напрямках: він, то в якійсь мірі змінювався, то зберігав свої британське коріння. Три століття тому існував тільки один варіант англійської мови. На ньому говорили жителі Британії. Але історія не стояла на місці. У XVII-XIX століттях англійські мандрівники відкрили багато нових земель, які згодом заселялися англійцями або ставали колоніями Великобританії. Це острова Нової Зеландії, Індія, країни Азії та Африки, Австралія і Америка. Британський англійська мова почала поширюватися по світу. І в кожному регіоні мову еволюціонував і розвивався, збагачувалася його лексика, фонетика та орфографія. Емігранти поверталися на батьківщину, привозячи разом з новими технологіями і товарами і змінений в тій чи іншій мірі мову. Підводячи підсумки і намагаючись розібратися, що ж являє собою в даний час британський англійська мова, потрібно відзначити кілька моментів. Перше, на чому треба зупинитися, це той факт, що сьогодні британський англійська мова позбавлена однорідності, а друге - це те, що вона зовсім не схожа на ту англійську мову, яка існувала три століття тому. Розглядаючи сучасну англійську мову, можна виділити в ньому три типи: received pronunciation або BBC English - мову засобів масової інформації, стандарт, прийнятий у Великобританії, conservative - консервативний тип мови, якою розмовляють у парламенті і спілкуються члени королівської сім'ї та - мова, на якою розмовляє молодь, вона носить назву - просунутої англійської. Третій тип мови - просунутий - будучи мовою молоді, активно змінюється. У нього постійно вносяться слова з інших мов і елементи культури інших країн. Advanced english зазнає більшою мірою, ніж інші типи мови тенденцію до спрощення. Змінюється лексика британської англійської. З'являються назви нових явищ, що виникають у житті, а назва старих, вже існуючих, змінюється. Якщо говорити про фонетичні особливості британської англійської мови, то потрібно відзначити, що ця його частина змінилася більше, ніж всі інші частини. Відмінності діалектів мови полягає в їх фонетиці. Наприклад, слово «любов» - «love» звучить по-різному на різних діалектах англійської мови: на британському діалекті - «лав», на шотландському - «Лув», а на ірландському - «лів». І таких прикладів безліч. У американському варіанті англійської мови можна виділити три основні діалекти, які використовують у спілкуванні жителі Північної Америки (північний діалект), Південної Америки (південний діалект) і Центральної Америки (центральний діалект). Кожен з цих діалектів ділиться на субдіалекти. Південний діалект значно відрізняється від інших, він як би є основою, сутністю вимови, прийнятого в американській англійській мові. До класичної британської англійської мови ближче всього північний діалект. На ньому розмовляють жителі східного узбережжя. Саме сюди в роки еміграції переселилися вихідці з Великобританії. Якщо говорити про саме Об'єднане Королівство, то тут також мають місце різні діалекти, характерні для тієї чи іншої області. Так виділяють ірландський, валлійський, шотландський, південно-східний і південно-західний, центральний і північний діалекти. Найближче до класичної англійської мови є мова, якою спілкуються в Новій Зеландії, Австралії та Ірландії. Ці країни досить ізольовані з географічної точки зору, від інших країн. Саме тому англійська мова в них відносно не змінилася - вплив на неї її сторони мов та культури інших країн було обмежено. Основні відмінності діалектів цих країн полягає не так у самій фонетиці, як у мелодичності мови. Слова вимовляються рівніше, міжзубний звук th-замінюється звичайним, і т.д. Крім цього, ірландський діалект, в основу якого лягла кельтська мова, більш музична, милозвучна. У ньому присутні нейтральні голосні звуки між приголосними (це стосується вимови). Ритм австралійського діалекту повільніший, вимова позбавлена бурхливих інтонацій. Що ж стосується американської англійської мови, То можна сказати, що в Америці утворилася своя, зовсім нова мова. Тут британська англійська мова змінилася повністю. Нововведення були введені в фонетику, лексику і навіть у граматику, в саму стійку частину мови. Сьогодні американську англійську прийнято називати спрощеним варіантом британської англійської. Вже на початку XX століття англійська мова - це мова міжнародного спілкування. І вже тоді було піднято питання про вдосконалення викладання мови, яка включала б у себе вироблення певних ознак і засобів, які б дозволили з найбільшою ефективністю вивчати мову.

1.2 Граматичні особливості сучасної англійської мови

Убога і нерозвинена в період до 12 століття, англійська сформувалася до початку 15 століття в красиву і сильну літературну мову, що застосовувалася в офіційних установах, школах і судах. Незабаром вона була визнана державною мовою. В період масової еміграції британців в Америку англійська досить швидко набула міжнародного значення, розділившись на територіальні відгалуження. Сучасна англійська являє собою кілька регіональних варіантів - британський, американський, канадський, австралійський, новозеландський та інші. Найбільш широко використовуваними серед них є два основні різновиди - британська англійська (British English), що нараховує кілька десятків діалектів, і американська англійська (American English), яка на сьогоднішній день по праву займає домінуюче положення в світі. Британська англійська більш консервативна, вимагає суворого дотримання граматичних правил, зокрема - неухильного дотримання правильного порядку слів у реченні, не терпить скорочень фраз і «проковтування» закінчень слів. Істотно відрізняється й вимова з характерними витягнутими голосними, а також інтонація пропозицій. Втім, сучасне життя вносить свої корективи, і молоде покоління англійців, крокуючи в ногу зі світовою лінгвістичної тенденцією, прагне до максимального спрощення мови. Так звана «королівська англійська» - діалект, яким розмовляє велика частина населення Великобританії. Однак Британські острови налічують десятки інших діалектів, деякі з яких збереглися лише в найвіддаленіших регіонах і навряд чи вживані в повсякденному житті. Такі територіальні варіанти англійської є скоріше символічною історичною спадщиною. Американський варіант англійської мови самі англійці називають «поганим англійським» і ставляться до нього з деякою зневагою. Вважається, що це дуже спрощена на всіх рівнях мови англійська, яка неабияк збідніла в процесі таких перетворень. Насправді таке перетворення мови зумовлено іншою культурою - більш розкутою і динамічною. В Америці неможливо уявити плавне розмірене мовлення «в ніс» ідеально правильною англійською. Інший темп життя та інші цінності породили й іншу мову - стислу, лаконічну, спрощену. Завдяки великій кількості запозичень і широкій території розповсюдження, англійська володіє багатою лексикою з безліччю синонімічних слів. У той же час граматика її досить проста, незважаючи на достатню кількість винятків із правил і неправильних дієслів, які потрібно заучувати. Більшість слів - односкладові. Пунктуація сучасної англійської - одна з найпростіших в світі. Складність представляє собою лише орфографія, так як написання англійських слів часто не збігається з вимовою. Саме тому в словниках до кожного слова прийнято вказувати транскрипцію. Для сучасної мови характерні спрощення, стиснення фраз, вживання сленгової лексики. Часто в розмовній мові простежується нехтування правилами граматики, скорочення слів і «проковтування» закінчень, внаслідок чого непідготовленій людині важко сприймати на слух таку мову.

1.3 Історичні особливості розвитку американської англійської мови

XVII століття стало початком величезного потоку емігрантів із Європи в північну Америку. Охоплюючи понад три тисячоліття, рух виріс від кількох сотень англійських колоністів до мільйону нових переселенців. Більшість європейських емігрантів залишили свої землі через політичні утиски розраховуючи на свободу, поширення своєї релігії або пошуку пригод. Охоплені потужними мотиваціями, вони побудували нову цивілізацію на північній частині континенту. Ранні англійські колоністи у світі говорили англійською мовою королеви Єлизавети, Шекспіра і Марлоу, якіприйшлив Америку. Існує лише кілька чистих мов. Англійська відома як мова словесних запозичень. Появі Американської Англійської сприялианглогомовні колоністи, які покращували контакти з різними народами - носіями різних мов і своєрідних культур. Багато слів, запозичені в інших народів, було додано до англійської мови XVII в. Спершу в ужиток увійшли слова, запозичені з прамови різних індійських племен. Це було необхідно для обговорення нових речей, якостей, операцій, концепцій та ідей. Переселення людей в інше, нове середовище, яке створює проблему спілкування, а й робить її жорстоким. Перші переселенці посадили рослин та виростили тварин, які були новими для них. Земля зайняли племена, котрі розмовляли дивною мовою, носили дивний одяг і готували дивну їжу. Навіть ландшафт сильно відрізнявся від англійської в сільській місцевості. Назви було дано всім цим аспектам, їхнім діям, новому життю.

Сьогодні більшає і більше людей хочуть вивчати Американський Англійський. Вона більше живої, гнучкий і споживач, піддаючись змін. Отже, є більше причин використати його під час подорожей та ділових переговорів. Яскрава американська поп-культура - ще одне причина, через яку багато людей воліють Американський варіант. Упродовж багатьох років Американський Англійський був об'єктом лінгвістичних, культурних і соціологічних досліджень. Деякі лінгвісти розглядають його як мову відносини із своїми особливостями в лексиці, вимові, написанні, граматиці і інтонації. Проте, що люди з Великій Британії та США чудово розуміють одне одного. Поява американського варіанту англійської мови - це результат тривалого процесу, який протікав паралельно і незалежно від розвитку людей, які влаштувалися на новому місці для того, щоб вести новий спосіб життя. У роботі були розглянуті відмінності між британським і американським варіантами англійської мови. Порівняльний аналіз британського та американського варіантів англійської мови показав, що існує ряд відмінностей між двома різновидами однієї мови. Для американського варіанту англійської мови характерно спрощене написання (наприклад, усунення надлишкових знаків, приклад усунення винятків із правил, вживання менш поширених графічних варіантів слів більш поширеними).

1.4 Граматичні особливості американської англійської мови

Пройшовши грандіозний етап розвитку, американська англійська мова все ж виокремила конкретні відмінності в граматиці. У даному розділі ми розглянемо граматичні особливості американського варіанту англійської мови на основі порівняння з британським варіантом англійської мови, а найбільше уваги пред'явимо морфологічним особливостям. Одиницями зіставлення на морфологічному рівні є морфеми та аломорфеми. Відмінності, які спостерігаються між BE і АЕ на морфологічному рівні, охоплюють такі пари, як got - gotten, struck - stricken, pleaded - pled, dived - dove. Ясно, що мова тут йде не про наявність в американському та британському варіанті якихось особливих морфем. Справді, якщо виходити з того, що морфема - це клас семантично подібних аломорфев, що знаходяться у відношенні додаткової дистрибуції, то слід зазначити, що в обох варіантах дієслівна парадигма характеризується одними і тими ж словозамінними морфемами.

У граматиці розрізняється фонологично і морфологічно обумовлена дистрибуція алломорфов . У першому випадку мова йде про сукупність фонематических оточень, в яких зустрічається той чи інший аломорф. Сюди відносяться закономірності, що визначають дистрибуцію /-d, -t, -id/. Ясно, що ці закономірності одні і ті ж як для британського, так і для американського варіантів літературної англійської мови. Трохи інакше йде справа з морфологічно обумовленої дистрибуцією аломорфів. Огляд матеріалів свідчить про те, що і у більшості випадків дистрибуція алломорфов в АЕ і BE збігається. Однак в окремих випадках спостерігаються коливання в дистрибуції аломорфов словозамінних морфем. Ці коливання обумовлені морфологічним оточенням, тобто кореневою морфемою, з якою поєднується дана словозамінна морфема. Для того щоб з'ясувати природу цих розбіжностей, розглянемо детальніше наведені вище приклади. Прийнято вважати, що формою got в BE відповідає gotten в АЕ. -For if we had missed our trains and gotten home latel (Dreiser).

- His stuff had already been moved into Number Two for him, and the men inNumber Two had gotten together and fixed it up for him (Jones).

- You never would have gotten anything like this in Paris (Hemingway).

При цьому, однак, часто упускається з виду, що словоформа got також використовується в Америці, хоча і значно рідше. Показовим у цьому відношенні наступний приклад з п'єси американського драматурга Едварда Олбі:

- George (very cheerful). Well, now let me see. I've got the ice.

- George.Got, Martha. Got is perfectly correct... it's just a little archaic like you.

У цьому прикладі цікаво те, що один з персонажів сприймає рідше, внапроти як це використовується в американському варіанті. Форму got- архаїзм (хоча, насправді, більш архаїчна форма gotten). У той же час форма have got регулярно використовується в АЕ як поєднання, еквівалентного дієслова have:

- What have you got to eat? (Hemingway). -I've got plenty of material if I can just handle it (L a r d-n e r). Форма gotten, чужа британському варіанту, є єдиним локально маркованим членом цього протиставлення, яке може бути, таким чином, розглядається як протиставлення з одностороннім локальним маркуванням. З іншого боку, форма got може зустрічатися і в АЕ. При цьому якщо у сказаному вище значенні вона є обов'язковою, то в інших значеннях вона вільно варіює з gotten. Подібним протиставленням є struck - stricken, де stricken також є локально маркованою формою. В Англії stricken зустрічається лише в порівняно невеликій кількості стійких словосполучень: stricken heart (пригнічене серце), stricken field (поле бою), stricken in years (похилого віку). У цих стійких словосполученнях stricken зазнало повної ад'єктивації. Його відрив від дієслівної лексеми підтверджується тим, що жодне із значень, що виявляються ним у наведених словосполученнях, не простежується в лексичному значенні дієслова to strike. Необхідно зазначити, що діапазон використання форми stricken в АЕ суворо обмежений. Досліджуваний матеріал показує, що ця форма зустрічається лише в тих контекстах, в яких дієслово to strike вживається у значенні «викреслювати»: -Objection to this interminable irrelevancy about the crate request and it be stricken from the record (W о u k). -The clause was stricken out (Evans). Як видно з наведених прикладів, словоформа stricken відповідає лише одному з лексико-семантичному варіантові дієслова to strike. Іншим лексико-семантичним варіантам цього дієслова відповідає словоформа struck, використовувана як в АЕ, так і в BE.

Інша картина спостерігається при зіставленні словоформ proved та proven. Якщо в Англії proven використовується лише в сталій формі not proven, що представляє собою цитату з шотландського закону, то в США обидві форми використовуються паралельно у всіх значеннях і у всіх синтаксичних оточеннях дієслова prove: -Getting these two problems... ironed out before going to the bowling alley has proven to be a great help. -I have used a little different methodin teaching bowling proved that has very successful. ЗаданимиБ. іК. Еванс, авторів «Словника сучасного американського вживання», відмінність міжd ived і dove полягає в тому, що другі члени обох протиставлень (тобто dove і pled) тяжіють до сфери розмовної мови. Іншими словами, локально марковані члени цих протиставлень мають чітко виражену стилістичну забарвленність, отже, більш обмежену сферу вживання, ніж протистоять їм стилістично нейтральні елементи загального ядра (dived і pleaded). -Не dove for them, heard the club whistle over his head (S a x t о n). -And he begged and pled so humble... (Benet). В окремих випадках дієслова, які в британському варіанті ставляться до продуктивної парадигматному підкласу /-d, -t, -id/, в американському варіанті можуть ставитися до непродуктивного підкласу з нульовим аломорфом словозамінногоафіксу.-Не quit smoking. -Не sweat during the night. Укладачі цитованого вище «Словника сучасного американського вживання», з якого запозичені обидва прикладу, вважають, що в АЕ quit вживається частіше, ніж quitted, sweat частіше, ніж sweated. Однак щодо sweat слід зробити суттєве застереження : дистрибуція цієї форми обмежена певними синтаксичними та лексико-семантичними контекстами. У конструкціях з прямим додатком у значенні “to cause to sweat" єдиною допустимою формою АЕ є sweated:

- The doctor sweated him. З наведених вище прикладів можна зробити висновок про те, що в межваріантних відмінностях, пов'язаних з морфологічно обумовленої дистрибуцією окремих алофонів, форма з /-en/ в американському варіанті протистоїть формі без /-en/ в британському варіанті (пор. stricken - struck, gotten - got, proven - proved), а форма, що входить в продуктивний парадигматичний підклас /-d, -t, -id/, використовувана в британському варіанті, протистоїть формі, що входить в один з непродуктивних парадигматичних підкласів, використовуваної в американському варіанті (пор. proved: proven, quitted: quit, sweated: sweat). Виняток становлять дієслова to thrive (переважні форми в BE - throve, thriven, а в АЕ - thrived, thrived) і to beget (форми причастя II в АЕ - begot і begotten, а в BE-тільки begotten). Морфологічно обумовлені дистрибуційні відмінності у іменників найчастіше виражаються в різній поєднання нульового суфікса однини і суфікса множини з різними субстантивними основами. У тих випадках, коли британці вживають Present Perfect, в Штатах може вживатися і Present Perfect, і Past Simple.

Take a shower / a bath замість have a shower / a bath . Shall не вживається. У всіх обличчях вживається will. Needn't (do) зазвичай не вживається. Звична форма- don 't need to (do). Після demand, insist, require etc. should зазвичай не вживається. I demanded that he apologize (замість I demanded that he should apologise вбританськомуваріанті). to / in THE hospital замість to / in hospital в BrE on the weekend / on weekend замість at the weekend / at weekend.

on a street замість in a street. Different from or than замість different to / from

Write вживається з to або без прийменника. Past participle of "got" is "gotten"

To burn, to spoil і інші дієслова, які можуть бути правильними чи неправильними в британському варіанті, в американському варіанті завжди правильні.

Past Perfect, як правило, не вживається зовсім. Також в американському розмовному варіанті англійської мови яскраво виражена така тенденція англійського дієслова to do, як поступове витіснення форми третьої особи does формою першої і другої особи do. Це відноситься і до заперечної форми цього дієслова. Ця тенденція виявляє себе і в британському варіанті англійської мови (в якості прикладу можна навести рядок зпісні групи «The Beatles» - «she's got a ticket to ride, and she don't care»), тобто не є власне американською. Однак літературною нормою, як і раніше, залишається вживання в третій особі дієслова does. В американському варіанті мови не використовується should після дієслів demand, insist, require та ін. подібних, наприклад: «I demanded that he apologize» замість «I demanded that he should apologise» в британському варіанті. По-різному вживаються артиклі. Наприклад, «to/in the hospital» в американському варіанті, в той час як в британському «to/in hospital» без артикля. Часто в одному і тому ж вираженні замість одного прийменника використовується інший, наприклад, «on the weekend/on weekend» замість «at the weekend/weekend at» в британському варіанті; «on a street» замість «in a street».

Багатосталих висловів в американському варіанті мови зазнають змін. Наприклад, американецьскаже «take a shower/a bath» замість «have a shower/a bath». Замість «needn't» використовується складна форма «don't need to».

Прикметники slow і real в американському варіанті англійської мови вживаються як прислівники: -He likes to drive slow (замість slowly). -She's real nice (замість really). Американці менш охоче, ніж англійці, вживають множину іменника для узагальнених іменників (the audience were, the government have).

Однак, незважаючи на все викладене вище, більшість граматичних особливостей американського варіанту англійської мови не мають у сучасній англійській статусу нормативних.

Розділ 2. Експериментальна перевірка

2.1 Граматичні відмінності американської та британської англійської мови

На сучасному етапі історичного розвитку англійська мова є, як відомо, мовою полінаціональною - вона обслуговує кілька націй і існує в формі національних варіантів, зокрема, американського. Відмінність соціокультурного фону зумовлює особливості у розвитку кожного з різновидів. Однак, як відмічають науковці, приналежність до єдиної комунікативної системи мови, тісні і різноманітні зв'язки між регіонами сприяють зближенню мовних форм, їх конвергенції. У синхронії дивергентні процеси американського та британського варіантів англійської мови охоплюють широке коло явищ: способи вираження понять і змісту мовних одиниць на лексико-семантичному рівні, морфологічні й синтаксичні особливості в уживанні мовних одиниць, фразеологічні елементи. У діахронії дивергенція регіональних варіантів англійської мови стала виявлятися з формуванням американської літературної норми, яке було остаточно завершено в 1880-х рр., коли визріли необхідні історичні передумови й було закінчено об'єднання країни. Розрізнювальні елементи різних рівнів американського варіанта до цього часу стійко вживаються в художній і публіцистичній літературі. При цьому регіоналістика в США у своєму розвитку пройшла чотири етапи: від реєстрації і класифікації місцевих національних форм наприкінці XVII-на початку XIX ст. - до диференційного підходу до проблем регіональних досліджень з початку 1960-х рр. При вживанні територіально обмеженої та застарілої британської лексики в літературному американському варіанті виявляються як дивергентні процеси (зняття обмежень на вживання одиниць), так і процеси конвергентні внаслідок зворотнього вживання частини діалектизмів та архаїзмів у літературному британському варіанті в результаті американського впливу. Найпоширеніші відмінності між американською та британською англійською детально та зрозуміло окреслені в Додатку А. Всі відмінності класифіковані, та надані приклади до кожного варіанту англійської мови.

2.2 Граматичні відмінності на сучасному етапі в період глобалізації

Для співставлення американського та британського варіантів англійської мови особливе значення має визначення характеру відмінностей між цими варіантами в галузі граматики. Хоча ці відмінності і не багато численні, однак вони заслуговують найуважнішого вивчення. Говорячи про нещодавно минулі події, або при використанні слів already, just і yet, британський варіант англійської мови вимагає Present Perfect. Щодо американського варіанту англійської мови, то в цих випадках переважно використовують PastIndefinite, хоча обидва варіанти в американському англійською вважаються правильними. "I've just arrived home." / "I just arrived home." "I've already eaten." / "I already ate." "Я тільки що приїхав додому." / "Я щойно прибув додому." "Я вже поїв." / "Я вже поїв." В інших випадках традиційне розходження між Present Perfect і Present Indefinite дотримується в обох варіантах англійської мови. Позначення простого майбутнього часу в першій особі словом shall (I shall) практично зникло з американської англійської. Використання форми begoingto для простого майбутнього (I'mgoingtosee a doctor замість I willsee a doctor). Я збираюся звернутися до лікаря замість я / буде звернутися до лікаря) приблизно в два рази поширеніший в американському, ніж у британському варіанті англійської мови. У ряді випадків в американському варіанті англійської мови неправильні дієслова переходять у регулярну дієвідміну: spelt>spelled. -В інших випадках американська англійська часто зберігає нерегулярну форму дієслів, сприйняту в Британії як діалектизм або архаїзм (наприклад, get - gotten, sneak - snuck, dive - dove). В літературній мові зустрічаються такі відхилення у вживанні окремих граматичних форм: дієслово toget: англ. get -- got -- got амер. get -- got -- gotten. Зустрічаються також форми: boughten замість bought; crep, cropecrept тощо. Вживання Present Conjunctive: англ.- I suggest that he may (should) go, амер.- І suggest that he go. Вживання умовного способу можуть бути: анг.- If I were you.-, амер.- If I was you. Розмовна мова в США характеризується більш помітними відхиленнями від граматичних норм літературної мови. Найістотнішими з них є особливості в системі відмінювання дієслів: допоміжне дієслово tohave в формах Perfect часто зовсім опускається: I seenhim замість I have seen; He given замість He has given тощо. Утворення Past та Past Participle неправильних дієслів часто відбувається за допомогою суфікса -ed, -d, як наприклад: knowed замість knew; growed замість grew. Деякі правильні дієслова утворюють форми PastParticiple за типом неправильних:clomb замість climbed. Допоміжні дієслова в питальній формі часто опускаються: You going to merry him? (Are you going…?Where you going? Where are you…? Часто вживається подвійне заперечення: You don't care for nobody but your self. I can't see nothing. [2, c. 153].

Типовим для американського варіанту виявляється поєднання дієслова go з інфінітивом без to, що має переваги в розмовній мові. Англійці у подібних випадках вживають конструкцію типу goanddosomething. Цікавою особливістю американського варіанту є упущення артиклю у словосполученнях певного типу. Так, наприклад, якщо в мові англійців певний артикль опускається в таких словосполученнях з all як allday та allnight, то американці регулярно пропускають його і в таких сполученнях, як all morning, all weеk, all summer. В певних називних словосполучення з прийменником американці нерідко упускають артикль в тих випадках, коли його вживання є прийнятою в Англії нормою. Англієць Хоруїлл приводить в одній із свої статей ряд прикладів, що запозичені із робіт американських професорів-істориків. Американському варіанту є чужим відсутність артикля в таких словосполученнях, як наприклад, beat table, send into hospital. Розходження в порядку слів виявляють і сполучення river з власними назвами річок ( порівнюючи англ. The river Thames та амер. The Mississippi River). Ви також можете помітити різницю в вживання прийменників: “at the weekend” (анг.) і “on the weekend” (амер.), “Monday to Friday” (анг.) і “Monday through Friday (амер.) , “along the street” (анг.) і “down the street” (амер.).

Висновки

На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження ми виокремили основні особливості американської та британської англійської мови.

Теоретично обґрунтували основні граматичні відмінності між американською та британською англійською мовою.

Експериментально перевірили вплив розбіжностей між американським та британським варіантом англійської мови на правильне сприймання матеріалу.

Узагальнюючи вище сказане, можна констатувати, що процес американізації британської англійської мови, будучи складним явищем, осмислюється лінгвістами в різних аспектах. У сукупності дані аспекти вивчення американізації британської англійської мови являють собою єдиний дослідницький простір, пов'язаний з осмисленням впливу США на лінгвістичну ситуацію не тільки у Великобританії, але і у всьому світі. Система англійської мови реалізується у своїх регіональних формах і відзначена дихотомічним характером: американський і британський варіанти є домінуючими і чинять значний вплив на інші мікросистеми. Процеси дивергенції та конвергенції між метропольним і філіальними варіантами визначають певною мірою динаміку розвитку всієї системи англійської мови. Такі процеси зумовлені географічними, історичними, соціальними та культурними факторами. При цьому мовні зміни, обумовлені географічними та соціальними відмінностями, тісно пов'язані між собою і становлять складний комплекс соціально-територіальних змін у системі мови.

Список використаної літератури

1. Бабенко А.П., Христенко Е.В. Американский вариант английского языка. / А.П. Бабенко, Е.В. Христенко - Харьков: Рубикон, 1991. - 256 с.

2. Євдокимов М.С., Шлеев Г.М. Короткий довідник американо-британських відповідностей. / М.С. Євдокимов, Г.М. Шлеев - М., 2000. - 96 с.

3. Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. (елементарний курс, видання друку виправлене і доповнене) / Ю.П. Костюченко - К., 1963. - 422 c.

4. Швейцер А.Д. Очерки современного английского языка в США. / А.Д. Швейцер - М.: Высш. школа, 1963. - 215 с.

5. Janick Karol, Elements of British and American English. - 3 Wyd. / Karol Janick - Warszawa: Panswowe Wydawnisto Naukove, 1977. - 138 p.

6. Кристал Д. Англійська мова як глобальний. / Д. Кристал - М., 2001.

7. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание./ А. Вежбицкая - М., 1996.- 289 с.

8. wikipedia.ruВ«Американський варіант англійської мовиВ».

9. yanglish.ruВ«Літературна енциклопедія англійської мовиВ».

10. Хаймович Б.С., Роговська Б.І. Теоретична граматика англійської мови: Учеб.пособие для вузів. / Б.С. Хаймович, Б.І. Роговська - М., 1967.

11. Чернов Г.В. Американський варіант. Англо-русский/русско-английский словник. / Г.В. Чернігов. - М., 2001.

Додаток А

Размещено на Allbest.ru