Роль трикомпонентних іменників як засобу актуалізації лексико-семантичних варіантів багатозначних двокомпозитів у середньоверхньонімецькій мові

Анотація

У статті проаналізовано лексико-семантичні варіанти двокомпонентних безпосередніх складників іменникових трикомпозитів у середньоверхньонімецькій мові з огляду на їхню реалізацію у складі трикомпонентних іменників.

Ключові слова: іменниковий трикомпозит, безпосередній складник, семантична структура, лексико-семантичний варіант, моносемність.

Постановка проблеми. Останнім часом все більшої актуальності набуває проблема вивчення семантичної структури слова, яка представляє собою сукупність значень, лексико-се- мантичних варіантів (далі - ЛСВ) слова та відношення між ними. У сучасній лінгвістиці питання семантичної структури багатозначного слова та семантичного варіювання розглядаються під різними кутами, відповідні дослідження проводяться з точки зору семасіології, ономасіології, когнітивної лінгвістики, фразеології, стилістики, прагмалінгвістики, психолінгвістики та інших лінгвістичних напрямів. Витоки дослідження семантичної варіативності слід шукати у працях О.С. Ахма- нової, В.В. Виноградова, В.А. Звегинцева, О.І. Смирницького, Ю.С. Степанова, Г.А. Уфімцевої, які заклали основи аналізу семантичної структури багатозначних слів. Так, В.В. Виноградов уперше висунув теорію про можливість виділення в межах багатозначного слова окремих значень, які реалізуються у мовленні і співвідносяться з певним контекстом, при цьому кількість значень слова визначається «кількістю відокремлених контекстів вживання цього слова» [1, с. 21-22]. Термін «лек- сико-семантичний варіант» увів у науковий обіг О.І. Смир- ницький, який надав найбільш повне тлумачення явища семантичної варіативності [2, с. 24]. В.А. Звегинцев, розвиваючи теорію ЛСВ, запропонував виділяти у будь-якої мовної одиниці єдине значення (інваріант), яке модифікується в залежності від контексту (варіанти), визнаючи при цьому рівноправність і незалежність варіантів і абстрактність інваріанту, тобто неможливість його реалізації у мовленні [3, с. 217-228]. Протилежної думки дотримуються Ю.Д. Апресян [4, с. 187], І.В. Арнольд [5, с. 12], Є.Р. Курилович [6], Д.М. Шмелев [7], які при розгляді семантичної структури багатозначного слова роблять акцент на встановленні основного (головного, первинного, ядерного) значення і визначенні ієрархічної структури додаткових (похідних, прихованих, потенційних) значень. Отже, у сучасній лінгвістиці існує дві основні точки зору відносно структурної організації семантики багатозначного слова: а) всі значення багатозначного слова (його ЛСВ) зв'язані між собою ієрархічними відношеннями і розподіляються на основні і похідні, прямі і переносні; б) ЛСВ багатозначного слова рівноправні і незалежні [8, с. 208]. У пропонованій роботі ЛСВ розглядаються як рівноправні «окремі значення у складі слова, як воно описується у тлумачному словнику», з кожним із яких співвідноситься певний тип контексту [9, с. 298].

Витоки дослідження семантичної структури складних іменників у німецькій мові слід шукати у працях О. Бехагеля, В. Віль- маннса, О. Грегера, Я. Ґрімма, Г Пауля, В. Генцена. Звичайно, на цьому етапі германістів цікавили, перш за все, формальна структура та питання класифікації композитів, однак у межах цих досліджень зроблені перші спроби аналізу семантичних особливостей складних слів. Значний внесок у розвиток теорії ком- позитотворення в цілому та дослідження семантичної структури композитів зокрема зробили І. Барц, Г Брінкманн, В.С. Вашунін, К.Г Городенська, Ст. ЖЄпіч, Є.А. Карпіловська, Н.Ф. Клименко, В. Кюршнер, В. Мотч, Л. Ортнер, Х. Ортнер, В.М. Павлов, М.Д. Степанова, Ґ. Фанзелов, В. Фляйшер. їхні наукові розвідки сконцентровані саме на семантиці складних слів, яка розглядається як комплексна ієрархічно побудована структура, що складається із підпорядкованих один одному семантичних рівнів (лексичного, синтаксичного, словотвірного). Однак, незважаючи на наявність досить великої кількості праць, присвячених вивченню семантичних особливостей складних слів у сучасній німецькій мові, лише деякі наукові розвідки зосереджені на аналізі ЛСВ композитів та дослідженні їхньої реалізації у контексті. Так, питання лексико-семантичного варіювання складних слів у сучасній німецькій мові розглядається у роботі Г.І. Шейдемана, який під лексичними варіантами складних слів розуміє іменники зі спільним вихідним компонентом словотвірного гнізда та різними змінними компонентами, що примикають до нього. Відповідно до цього лексичні варіанти він поділяє на однотипні, тобто такі, в яких взаємозамінні змінні компоненти є основами слів, що відносяться до однієї і тієї ж частини мови, та різнотипні, в яких взаємозамінні змінні компоненти є основами слів, що відносяться до різних частин мови [10, с. 19]. Практичному дослідженню ЛСВ складних слів у німецькій мові з точки зору їхньої реалізації у контексті присвячена докторська дисертація О.М. Яковлюка [11]. Проте основна увага лінгвістів при вивченні лексико-семантичної структури складних слів зосереджується, в першу чергу, на пошуку ефективних методів розмежування ЛСВ багатозначного слова, а також визначенні способів нейтралізації полісемії на матеріалі сучасної мови, залишаючи при цьому поза увагою питання реалізації ЛСВ композитів у складі інших багатокомпонентних слів, які у даному випадку можуть розглядатися як мікроконтекст. Поза межами сучасних досліджень залишаються також інші періоди розвитку німецької мови, зокрема середньоверхньонімецька.

У пропонованій статті вперше зроблено спробу визначити особливості реалізації ЛСВ двокомпонентних іменників у складі іменникових трикомпозитів у середньоверхньонімецькій (далі - свн.) мові.

Отже, предметом дослідження виступають іменникові трикомпозити, тобто складні слова, утворені з трьох іменникових основ, а також їхні двокомпонентні безпосередні складники (далі - БС) у свн. мові.

Об'єкт - ЛСВ зазначених одиниць.

Мета роботи полягає у визначенні ролі іменникових трикомпозитів як мікроконтексту для ідентифікації, реалізації і актуалізації ЛСВ багатозначних двокомпонентних іменників у свн. мові.

Для досягнення поставленої мети у дослідженні розв'язуються такі завдання:

- складання корпусу багатозначних іменникових триком- позитів, а також полісемних двокомпозитів, які зустрічаються у складі трикомпонентних іменників;

- аналіз ЛСВ двокомпонентних іменників, які реалізовані у складі іменникових трикомпозитів;

- встановлення закономірностей відбору ЛСВ двокомпозитів, задіяних у формуванні трикомпонентних іменників;

- визначення обмежень, які накладаються на ЛСВ при їхній реалізації у складі іменникових трикомпозитів.

Матеріалом для дослідження слугують 357 трикомпонентних іменників у свн. мові, отримані шляхом суцільного добору із словників свн. мови [12] та [13].

Аналіз досліджуваного матеріалу показав, що переважна більшість трикомпонентних іменників у свн. мові є моносем- ними, тобто мають лише одне значення. Це можна пояснити розгалуженою структурою зазначених одиниць, яка передбачає надання слову тих специфічних характеристик, які виокремлюють його серед низки інших. Виключення становить лише 1 трикомпонентний іменник, а саме: koufmanschaz stm. f., який має 4 ЛСВ, а саме:

1. handelsgut, waare `товар';

2. auch als fem. herьber genommen von koufmanschaft `купецтво';

3. handel, kaufmannschaft `торгівля, торговельна справа';

4. ein hьs der koufman `будинок купця'.

Наявність лише одного прикладу багатозначного трикомпонентного іменника у свн. мові підтверджує гіпотезу, висунуту Г. Альтманном, Е. Бьоті та К.-Х. Бестом у статті «Складність значення слів та закон Менцерата» про те, що відповідно до закону Менцерата (чим більше ціле, тим менші його частини) семантичний обсяг слова (кількість значень багатозначного слова) зменшується при збільшенні довжини слова [14, с. 537], а також закономірність, сформульовану Р. Келером у роботі «Лінгвістична синергетика: структура та динаміка лексики» про те, що «величина зміни полілексії зворотно пропорційна довжині» [15, с. 60-61].

Двокомпозити, які виступають у ролі БС трикомпонентних іменників у свн. мові, також здебільшого мають 1 ЛСВ, що пояснюється вищезазначеними закономірностями відносно залежності семантичної структури слова від його будови. Лише в окремих випадках (33 одиниці, 9%) двокомпонентні складні іменники, задіяні у формуванні іменникових трикомпозитів, при вільному вживанні налічують більшу кількість ЛСВ (від 2 до 7). Отже, цікаво простежити, чи всі ЛСВ двокомпонентних іменників реалізуються у складі іменникових трикомпозитів, які у даному випадку можна розглядати як мінімальний контекст, за допомогою якого відбувається актуалізація певного ЛСВ.

Найбільшу кількість значень (7 ЛСВ) має іменник husgenцg stm. Однак, у складі трикомпонентних іменників реалізованим виявляється лише один із них, а саме четвертий ЛСВ «die mьnzer eines fьrsten» `чеканник монет і керівник монетного двору', напр.: husgenцgenambet stn. `посада чеканника монет і керівника монетного двору'.

Іменник tagedinc (tegedinc, teidinc) stn.m. також має 7 ЛСВ, із яких задіяними у формуванні іменникових трикомпозитів виявилися два, а саме: перший «auf einen tag anberaumte gerichtliche Verhandlung (dinc), gerichtstag, gericht, placitum» `день суду, суд', напр.: tagedincstat stf. `місце судового засідання' та п'ятий «geschдft, hдndel» `справа (торговельна), угода', напр.: tagedincbrief stm. `договір (торговий), уставна грамота'.

Двокомпозит notdurft stf. у вільному вживанні налічує 6 ЛСВ. З них у складі іменникових трикомпозитах реалізований лише п'ятий ЛСВ «erfordernis, bedarf an notwendigen dingen, besonders an speise und trank, lebensunterhalt» `потреба у най- необхідніших речах, особливо їжі, воді', напр.: hьsnцtdurft stf. `найнеобхідніше у домі'.

Іменник herberge stswf. має 5 ЛСВ. У складі іменникових трикомпозитів у свн. мові виявився реалізованим останній ЛСВ «haus, auf welchem eine solche Verpflichtung lastet, die herberge» `дім, у якому надається ночівля', напр.: ellentherberge stf. `будинок (і шпиталь), у якому приймають мандрівників'. лексико-семантичний двокомпозит іменниковий

Двокомпонентний іменник houbetman stm. також має 5 ЛСВ. У складі іменникових трикомпозитів реалізований лише перший ЛСВ зазначеного іменника «der oberste mann, die hauptperson einer Vereinigung» `голова об'єднання', напр.: reishoubetman swm. `провідник'.

Семантична структура двокомпозита bьmeister stm. представлена 4 ЛСВ, із яких реалізованим у складі іменникових трикомпозитів виявляється також лише перший «baumeister, architectus» `майстер будівельної справи, будівельник', напр.: almuosenbьmeister stm. `будівельник, який працює за милостиню, подаяння'.

Двокомпозит burcreht stn. нараховує 4 ЛСВ. У складі трикомпонентних іменників у свн. мові реалізованими виявились другий ЛСВ «aufnahmegebьhr eines neuen bьrgers» `вступний внесок нового громадянина', напр.: burcrehtgelt stn. `гроші, що слугують вступним внеском нового громадянина', і четвертий ЛСВ «liegenschaften» `земельне володіння', напр.: burcrehtacker stm. `рілля, нива, орне поле, що належить до земельного володіння'.

Іменник tagewan (tagewen, tagewon) stm. також нараховує у своїй семантичній структурі 4 ЛСВ. Із них реалізованими у складі іменникових трикомпозитів виявився перший «tagwerk, arbeit um taglohn, frohnarbeit von einem tage, dieta» `денна робота, робота за денну оплату, повинність, виконувати денну роботу', напр.: tagewanphenninc stm. `грошовий внесок замість виконання денної повинності'.

Двокомпонентний іменник ertriche / erderiche / erderich stn. має 3 ЛСВ. Із них у іменникових трикомпозитах реалізується лише перший ЛСВ «erde, erdreich als wohnstдtte der menschen» `Земля (планета), земля як місце проживання людей', напр.: ertrichgerьste stn. `земельні споруди'.

Іменник hagendorn (hagedorn) stm. має 3 ЛСВ. У складі іменникових трикомпозитів реалізується другий ЛСВ «das heckholz, der heckbaum» `дерен криваво-червоний, бирючина звичайна', напр.: hagendornhecke stf. `живопліт із кущів дерену криваво-червоного, бирючини звичайної'.

У лексико-семантичній структурі іменника hantwлrc stn. налічується 3 ЛСВ. Реалізованими у складі трикомпонентних іменників у свн. мові виявились перші два, а саме: «werk der hдnde, handwerk, gewerbe» `промисел, ремесло', напр.: hantwлrcman `ремісник', а також «zunft» `ремісничий цех, гільдія', напр.: hantwлrcmeister stm. `ремісник певного ремісничого цеху, гільдії'.

Лексико-семантична структура іменника hovestat (hofstat) stf. репрезентована 3 ЛСВ. Із них ЛСВ реалізованим у складі іменникових трикомпозитів виявився лише перший «grund und boden, worauf ein hof mit den dazu gehцrigen gebдuden steht oder stehen kцnnte» `земля, на якій розташована або може бути розташована садиба феодала з будівлями, що належать до неї, двір феодала', напр.: kelterhofstat stf. `кордон міста (у межах якого чужоземцям заборонялося займатися торгівлею і ремеслами)'.

Іменниковий двокомпозит koufrлht stn. має 3 ЛСВ. Реалізованим у складі трикомпозитів виявився другий ЛСВ «durch kauf erworbenes recht» `право, отримане внаслідок купівлі чого-небудь', напр.: koufrлhtbrief stf. `документ, що підтверджує право, отримане в результаті купівлі чого-небудь'.

Двокомпонентний іменник trлsekamere f має у своїй семантичній структурі 3 ЛСВ. У складі трикомпозитів реалізується перший ЛСВ «schatzkammer, gazetum, thesaurarium» `скарбниця, казначейство', напр.: trлsekamerhort stm. `скарби, що знаходяться у скарбниці, казначействі'.

Лексико-семантична структура іменника wлrcman stm. представлена у свн. мові 3 ЛСВ, з яких у трикомпозитах виявився реалізованим другий ЛСВ «werk-, baumeister, kьnstler (bes. in schmiedearbeit), handwerker, arbeiter, artifex, operarius, opifex» `майстер, будівельник, митець, ремісник, робітник, спеціаліст', напр.: statwлrcman stm. `місцевий майстер, будівельник, митець, ремісник, робітник, спеціаліст'.

Двокомпозит wоnkouf stm. має 3 ЛСВ. У складі іменникових трикомпозитів у свн. мові реалізується останній ЛСВ «weinkauf, -preis» `ціна вина', напр.: wоnkoufgлlt stn. `завдаток, запорука у вигляд вина'.

У лексико-семантичній структурі іменника hovemeister stm. нараховується 2 ЛСВ, із яких у складі іменникових трикомпозитів у свн. мові реалізується лише перший «aufseher ьber die hofdienerschaft, ьber den hofhalt eines fьrsten» `наглядач за маєтком феодала', напр.: erbhovemeister stm. `спадковий керівник маєтком.

Лексико-семантична структура іменника оsenkrыt stn. репрезентована 2 ЛСВ, із яких у складі іменникових трикомпози- тів реалізується лише перший «eisenkraut, verbena» `вербена', напр.: оsenkrыtsaft stn. `сік вербени'.

Іменник koufman stm. має 2 ЛСВ. У складі іменникових трикомпозитів у свн. мові виявився лише перший ЛСВ «kaufmann, Verkдufer sowol als kдufer» `торговець, купець', напр.: koufmanschaz stm. f. = koufmansguot stn. `товар'; `купецтво'; `торгівля, торговельна справа'; `дім купця'.

Двокомпозит kranewite stm. має 2 ЛСВ. Реалізованим у складі іменникових трикомпозитів є лише перший ЛСВ «wacholder, juniperus» `ялівець', напр.: kranewitber `ялова ягода'.

Лексико-семантична структура іменника marschalc (marcschalc) stm. представлена 2 ЛСВ. У складі іменникових трикомпозитів у свн. мові реалізується другий ЛСВ «marschall, als hof- (oder stдdtischer) beamter, aufseher ьber das gesinde auf reisen und heereszьgen, befehlshaber der reisigen, waffenfдhigen mannschaft des hofes, allgemein» `маршал', напр.: marschalkln stf. `дружина маршала'.

Іменник ougenweide stf. має 2 ЛСВ, останній із яких, а саме «weide, erquickung fьr die augen, ьberhaupt anblick» `вид, насолода, для очей, відрада' реалізується у складі іменникових трикомпозитів у свн. мові, напр.: sumerougenweide stf. `літній краєвид, пейзаж'.

Семантична структура іменника selgerate stn. також репрезентована 2 ЛСВ. У складі іменникових трикомпозитів у свн. мові реалізований другий ЛСВ «letzter wille, testament» `остання воля, заповіт', напр.: selgeratbuoch stn. `книга записів останньої волі, заповітів'.

Двокомпонентний іменник schifman stm. має 2 ЛСВ. Із них реалізованими у складі трикомпонентних іменників у свн. мові виявився перший «schiffer, nauclerus, nauta (schiff-, scheffman)» `шкіпер, капітан судна', напр.: schifliutzeche f. `гільдія шкіперів, капітанів суден'.

Двокомпозит sunneschln (sunnenschln) stm. налічує 2 ЛСВ. Із них у складі іменникових трикомпозитів у свн. мові реалізується перший ЛСВ «sonnenschein, tageslicht» `сонячне сяйво, денне світло', напр.: дbentsunnenschln stm. `вечірнє сяйво'.

Іменник tagewerc stn. у своїй лексико-семантичній структурі також налічує 2 ЛСВ. У складі трикомпонентних іменників у свн. мові цей іменник реалізує другий ЛСВ «ein flдchenmass» `міра площі; квадратна міра', напр.: tagewercseil stn. `мотузка для виміру площі'.

Іменник tavelrunde stswf. має 2 ЛСВ. У складі іменникових трикомпозитів реалізується другий ЛСВ «ein ritterspiel, wobei turniert wird» `лицарська гра, під час якої проводиться турнір', напр.: tдvelruntbuoch stn. `книга записів лицарських турнірів'.

Двокомпонентний іменник twinchof stm. має у своїй лек- сико-семантичній структурі 2 ЛСВ, з яких у складі трикомпонентних іменників у свн. мові реалізується лише перший ЛСВ «herrenhof, der hцrige gьter unter sich hat» `резиденція, двір феодала', напр.: twinchoftor stn. `ворота резиденції, двору феодала'.

Лексико-семантичні структура іменника viurglocke f. представлена двома ЛСВ. Із них у складі іменникових трикомпо- зитів у свн. мові реалізований другий ЛСВ «glocke, womit das signal zum austun des feuers bei einbruch der nacht gegeben wird, horologium» `дзвін, який сповіщає про необхідність запалення вогнища при настанні ночі, годинник (сонячний або водяний)', напр.: viurglockenzlt stf. `комендантська година'.

Двокомпозит willekьr (wilkьr) stf. має 2 ЛСВ. Реалізується у складі трикомпонентних іменників лише перший ЛСВ «freie willenswal, freier wille, freiwillige entschliessung, neigung, zu-, ьbereinstimmung, gutdьnken» `вільне волевиявлення', напр.: willekurbrief stm. `документ, який підтверджує волевиявлення'.

Серед трикомпонентних складних іменників у свн. мові також зафіксовано 3 одиниці, семантична структура яких не дозволяє виявити, який з ЛСВ реалізується у складі іменникових трикомпозитів.

Так, іменник morgengдbe stf. має у своїй лексико-семантичній структурі такі ЛСВ: 1) geschenk des mannes an die frau `подарунок чоловіка жінці'; 2) geschenk der frau an den mann `подарунок жінки чоловіку'. Зазначений іменник зустрічається у складі іменникового трикомпозита morgengдbereht stn. `традиція дарувати подарунки після весілля'.

Лексико-семантична структура двокомпозит kirchspil (kirchspel) stn. також 2 ЛСВ, які пересікаються між собою:

1) kirchspiel, parochia kirchspel oder pfarre `церковний прихід або єпархія'; 2) die gesammtheit der pfarrkinder, gemeinde `паства, громада'. Цей композит задіяний у формуванні чотирьох трикомпонентних іменників, а саме kirchspilgerihte stn. `суд пастви, церковного приходу', kirchspilliute `паства, прихожани', kirchspilman stm. `паства, прихожанин', kirchspilpfaffe swm. `священик, священослужитель'.

Двокомпонентний іменник vleischhacker stm. налічує у своїй лексико-семантичній структурі 2 ЛСВ: 1) fleischacker `м'ясник'; 2) carnifex, henker `кат; мучитель, катувальник'. Поданий іменник зафіксований у двох іменникових трикомпозитах у свн. мові, тлумачення яких також не дає можливості визначити ЛСВ, який задіяний у їх формуванні, пор.: vleischhackerkneht stm. `помічник м'ясника або ката', vleischhackertanz stm. `танець м'ясника або ката'.

Викладений матеріал можна узагальнити у вигляді таблиці.

Реалізація ЛСВ двокомпонентних іменників у складі іменникових трикомпозитів у свн. Мові