Темпоральні функції поширювачів семантичної моделі речення польської та української мов

Дослідження функціональної типології поширювачів у структурі речення сучасної польської та української мов. Розглянуто темпоральні функції поширювачів семантичної моделі речення польської та української мов. Осмислення лінгвістичного статусу поширювачів.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.08.2017
Размер файла 21,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕМПОРАЛЬНІ ФУНКЦІЇ ПОШИРЮВАЧІВ СЕМАНТИЧНОЇ МОДЕЛІ РЕЧЕННЯ ПОЛЬСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ

Воробець О.Д.,

кандидат філологічних наук, докторант кафедри загального і германського мовознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Анотація

Стаття продовжує цикл публікацій, присвячений дослідженню функціональної типології поширювачів у структурі речення сучасної польської та української мов. Розглянуто темпоральні функції поширювачів семантичної моделі речення польської та української мов, причому репрезентовано авторське бачення місця досліджуваних семантичних компонентів і комплексів у лінгвістичному вимірі. Перспективним у цьому контексті є не лише всебічне внутрішньомовне осмислення лінгвістичного статусу поширювачів, а і їхнє дослідження в міжмовних паралелях, зокрема українсько-польських.

Ключові слова: семантика, поширювач, розширена модель, функція, темпоральна синтаксема, предикат, семантична структура речення.

темпоральний семантичний поширювач речення

Постановка проблеми. У сучасній лінгвістиці польської та української мов статус речень із поширювачами є, як і раніше, неоднозначним і питання чіткого окреслення меж се- мантико-синтаксичних модифікацій досить актуальне, тому назріла потреба детального вивчення досліджуваних компонентів через призму систем темпоральних відношень зіставлюваних мов. Ця проблема на різних теоретичних засадах вивчалась багатьма дослідниками, такими як В. Барчук [1],

О. Бондар [2], І. Вихованець [3], М. Всеволодова [6], А. Загнітко [8], О. Кульбабська [9], О. Межов [10], М. Мірченко [11], R. Grzegorczykowa [13], B. Milewska [14], R. Przybylska [l5], F. Schilder [16], F. Wierzbicka [17] та ін.

Слідом за Д. Г'юмом, дотримуємось думки: «Ідея часу, яка випливає з послідовності нашого сприйняття усіх видів - як ідей, так і вражень, у тому числі вражень рефлексії і вражень відчуттів, - може служити для нас прикладом абстрактної ідеї, яка охоплює ще більшу розмаїтість ідей, ніж ідея простору, але втім представлена в уяві певною одиничною ідеєю визначеної кількості та якості» [7, с. 65].

Мета статті полягає у проведенні порівняльного аналізу темпоральних функцій поширювачів семантичної моделі речення польської та української мов з урахуванням реченнєвотвірного потенціалу семантичних компонентів і комплексів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Темпоральне значення предиката в типологічному сенсі є власне граматичним і умовно протиставлене лексико-граматичному. Це означає, що предикати властивості можуть бути визначені з погляду іманентної темпоральної семантики безвідносно до лексико-граматичної належності. Оскільки структура речення визначається як лексико-граматичним, так і власне граматичним Перелік умовних скорочень: Adjl, Дdj2 ... Adjx - відмінкові форми ад'єктивів; Adverb - прислівник, S}, S2 ... S - відмінкові форми субстантивів; Ро - поширювач; Pr - предикат; Praep - прийменник (препозитив); Pron1, ... ProUx - відмінкові

форми займенників; S - речення; V- дієслово (вербатив); V- особова форма дієслова.значенням предиката, то врахування темпоральної семантики надає можливість повніше охарактеризувати се- мантико-синтаксичний склад речення [12, с. 300].

Як уважає О. Межов, темпоральні мінімальні семантико- синтаксичні одиниці - найпоширеніший різновид вторинних предикатних систем, які виражають часові відношення між вихідними елементарними простими реченнями, причому сформовані на рівні двох різновидів темпоральних семантико-синтаксичних відношень (одночасності або різночасності подій, явищ) [10, с. 267]. Подібно О. Кульбабська зазначає, що семантичні варіанти вторинних предикатів із часовим значенням ґрунтуються на системі бінарних опозицій одночасність/різночасність явищ, неозначеність/означеність їх тривалості як визначальних для часової сфери протиставленнях [9, с. 265-266].

Згідно з В. Барчуком, темпоральність - загальнограматична міжрівнева категорія, яка ґрунтується на семантиці дієвості, вираженій дієсловом, і відображає внутрішній, зовнішній і співвідносний аспекти тривання дії, граматично інтерпретуючи онтологічний час [1, с. 75], тоді як ми репрезентуємо нові інтерпретаційні засоби вираження темпоральних відношень (поширювачі різноструктурного комбінування), що функціонують як поряд із вербальними компонентами, так і одноосібно.

Категорія темпоральності ґрунтується на мовних одиницях, що репрезентують функціонально-семантичну зовнішньо-темпоральну та внутрішньо-темпоральну системи, компонентами якої є морфологічна категорія часу дієслова, синтаксична категорія часу речення, категорії таксису й аспектуальності [5, с. 66-68]. Саме у взаємодії з цими категоріями поширювачі функціонують як виразники темпоральних відношень, наприклад: Postanawia napic siq jeszcze herbaty przed wyjsciem (O. Tokarczuk) - модель поширювача [przed + S5] temp // Безпосередньо перед запіканням рибу можна нафарширувати підсмаженими на олії цибулею, морквою і печерицями (газ.) - модель поширювача [безпосередньо перед + S5] temp; Przed nami do podpisania najprawdziwszy weksel z czasow Wokulskiego (M. Gretkowska) - модель поширювача [z czasow + S2] temp // Із часів Константина Великого візантійське мистецтво жило думкою, що зримий світ живих людей - лиш химера, видиво, з'ява (П. Загребельний) - модель поширювача [з часів + S2 + S2] temp; Zalowal, ze zatrzymano mnie w Zamku i zobaczymy siq dopiero na wiosnq (E. Bialol^cka) модель поширювача [na + S6] // Тільки їдь навесні або краще раннього літа (О. Гончар) - моделі поширювачів [Adverb] temp і [Adj 2 + S2] temp та ін.

У розширеній моделі семантико-синтаксичної структури речення поширювачі виступають у функції темпорального компонента двоядерної предикативної системи. Вихідною конструктивною моделлю, яка відображає необхідні для комплексного розуміння глибинної структури речення компоненти, є S + P [Pr (V) + Po (Praep + Sx)/Po (Adverb)/Po (Sx + Sx)... temp]1. емпоральних синтаксем беруть участь 38 прийменників української мови [4, с. 217] і 32 препозитиви польської мови [14], співвідносні із просторовими: біля, близько, в (у), від (од), упродовж, услід за, слідом за, до, з, за, коло, між, поміж, на, над, перед, під, по, при, проти, серед, посеред, через // obok, blisko, w, od, z, za, koto, mi^dzy, pomi^dzy, na, nad, przed, pod, po, przy, wsrцd, posrцd, przez та ін.; неспіввідносні із просторовими: напередодні, наприкінці, на протязі, о (об), одночасно з, під час, пізніше (пізніш), після, опісля, починаючи з, протягом, раніше (раніш), у міру, у процесі, у ході // w przeddzien, w przededniu, w ciqgu, o, jednoczesnie, z, podczas, pцzniej, na koncu тощо.

Як засвідчують, зокрема, лексикографічні джерела (Великий тлумачний словник сучасної української мови, 2005, Словник українських прийменників, 007; Stownik przyimkow wtornych, 2003, Ukrainsko-polski stownik syntaktyczny, 2003) і фактичний матеріал, прямими репрезентантами семантичної моделі речення S + P [Pr (Vf) + Po (Praep + Sx) temp] у сучасній польській та українській мовах є більше ніж 30 моделей у польській мові й більше ніж 40 - в українській мові із розгалуженою системою одиниць субмодельного спрямування.

Проектуємо темпоральні відношення, висловлені семантичним комплексом [Praep + Sx] temp, через розгляд трьох моделей, які характеризуються високою частотою вживання і складністю із семантико-синтаксичного погляду:

S+P [Pr (Vf)+P o (з+S J temp] // S+P [Pr (Vf)+P o (z + S J temp]: А доля їх на тебе наложила З дитячих літ (В. Самійленко) - модель ПСК [з + Adj2 + S2]; Небо віщувало близьку заметіль, хрипло й насторожено шурхотів жужелицею повноводий з осені Дністер (Р Андріяшик) - модель ПСК [з + S2]; Вже ж минуло з того часу Аж три довгі роки, Як втопилась дівчинонька У річці глибокій (Леся Українка) - модель ПСК [з + Pron2 + S2] // Okazalo si§, ze on myslal o kolorowych balonikach z dziecinstwa (M. Gretkowska) - модель ПСК [z + S2]; Nie sposцb opisac zapachu - jest najwczesniejszq emocjq z czasow (M. Gretkowska) - модель ПСК [z + S2]; Impas przelamaly nieoczekiwane reperkusje incydentu granicznego z piqtku, 11 marca (M. Waldemar) - модель ПСК [z + S2]. Частота вживання: укр. 92 речення - 6,13 відсотка, пол. 90 речень - 6 відсотків від загальної кількості 3 000 прикладів із темпоральною семантикою.

Зупинимось на реченні Вже я з того весілля за ним пропадаю (Марко Вовчок) - модель ПСК [з + S2] (А знаходиться під впливом Х від певного моменту t) Складовий компонент реченнєвої структури з того весілля фокусує потенційно основну предикацію: Вже я за ним пропадаю (основна предикація) + Відбулося весілля (потенційно основна предикація) ^ Вже я за ним пропадаю, відколи відбулося весілля. ПСК з того весілля, розглянутий як трансформ, посідає позицію перед предикатом, що є семантично й граматично сильною і становить темпоральний компонент двоядерної предикативної системи.

Подібну ситуацію спостерігаємо в польському реченні Okazalo si§, ze on myslal o kolorowych balonikach z dziecinstwa (M. Gretkowska) - модель ПСК [z + S2], де семантичний комплекс функціонує в ролі конкретизатора минулого часового проміжку. У поліпредикативних конструкціях споріднених мов моносуб'єктні дії характеризуються послідовною темпоральністю, ураховуючи імплікації сприймання, із окресленим періодом (дія теперішня - основна предикація, дія минула - потенційно основна предикація).

Ця модель оперує системою субмоделей, що складається із трьох різновидів:

S + P [Pr (Vf) + Po (з / із моменту + S2) temp]: З моменту проголошення незалежності Південного Судану всі жителі фактично стали людьми без громадянства (газ.) - модель ПСК [з моменту + S2] // S + P [Pr (Vf) + Po (z czasu + S2) temp]: Ale za to dzisiajpojawil siз moj chlopak z czasu studiow (R. Figura) - модель ПСК [z czasu + S2];

S + P [Pr (Vf) + Po (з/із часів + S2) temp]: Ці переклади зберігалися ще з часів першовчителів слов'янства - Кирила та Мефодія (газ.) - модель ПСК [з часів + S2] // S + P [Pr (Vf) + Po (z czasow + S2) temp]: Noc w tym pociqgu minзla mi bezsennie, poniewaz w starych, pochodzqcych z czasow kolonii wagonach trzзslo (R. Kapuscinski) - модель ПСК [z czasow + S2];

S + P [Pr (Vf) + Po (з/із часу + S2) temp]: З часу проголошення незалежності керівництво України озброїлося інструментом стратегічного партнерства для набуття друзів на міжнародній арені (газ.) - модель ПСК [з часу + S2] // S + P [Pr (Vf) + Po (z czasu + S2) temp]: Bojapamiзtam, mnie tez zabierano towarzyszy walki z czasu wojny (W. Zukrowski) - модель ПСК [z czasu + S2].

Розглянуті субмоделі зіставлюваних мов демонструють співвідношення моделей ПСК як 3:2 (модель ПСК [з моменту + S2], [з часів + S2], [з часу + S2] / модель ПСК [z czasu + S2], [z czasow + S2]), оскільки синсемантизм таких систем співвідносний із виділенням синтаксичних компонентів аналітичної будови, основну увагу зосереджуючи на виявленні причин, умов і способів реалізації семантичних єдностей, утворених синсемантизмом слів і комплексів із підкресленням їхньої граматикалізації.

S + P [Pr (Vf) + Po (після + S2) temp] // S + P [Pr (Vf) + Po (po + S2) temp]. Порівняймо: Де після ночі ранок синій / Збирає роси не мені... (Г Чубач) - модель ПСК [після + S2]; Після вечері я спитав старого, де б мені знайти такого чоловіка, щоб провів мене до Ненаситця і в Капулівку (О. Стороженко) - модель ПСК [після + S2]; Після смерті Осмомисла Володимир князем став (О. Олесь) - модель ПСК [після + S2] // Potem w swojej straszliwej rozpaczy po smierci syna, do ktorej posrednio sam siз przyczynil (R. Kapuscinski) - модель ПСК [po + S2]; Kobieta widzi wystajqce z kop sniegu, pomalowane odblaskowqfarbq slupki i dopiero po chwili rozumie, ze oznaczajq zakrзt (O. Tokarczuk) - модель ПСК [po + S2]; Zawsze po przebudzeniu slucha bicia serca (O. Tokarczuk) - модель ПСК [po + S3]. Частота вживання: укр. 68 речень - 4,53 відсотка, пол. 70 речень - 4,67 відсотка від загальної кількості 3 000 прикладів із темпоральною семантикою.

Проаналізуємо речення Маю після вашого приказу шукати «реформатора» (О. Кобилянська) - модель ПСК [після + Pron2 + S2] (А шукає Х-а після момент t0). Складовий компонент після вашого приказу конденсує потенційно основну темпоральну предикацію: Маю шукати «реформатора» (основна предикація) + Відбувся ваш приказ (потенційно основна предикація) ^ Після того як був ваш приказ, маю шукати «реформатора» / Маю шукати «реформатора», бо відбувся ваш приказ. Складність цього ПСК з огляду на трансформаційні можливості полягає в інтерпретації його семантики як поєднання значень темпоральності й каузальності, що на рівноправних засадах функціонують у складі компонента двоядерної предикативної системи.

Ця модель оперує двома субмоделями:

S + P [Pr (Vf) + Po (після завершення + S2) temp]: Після завершення перегонів «День» поцікавився в Селіо, як йому «ганялося» Дніпром (газ.) - модель ПСК [після завершення + S2] // S + P [Pr (Vf) + Po (po ukonczeniu + S2) temp]: Sporo rozgarniзtych dziewczqt i chlopcow, z ktorymi ponagrywalem rozmowy dla radia - o ich planach, ambicjach zyciowych po ukonczeniu studiow (J. Krzyszton) - модель ПСК [po ukonczeniu + S2];

S + P [Pr (Vf) + Po (після закінчення + S2) temp]: Після закінчення терміну дії державних програм у сфері енергетики та енергоефективності ми обов'язково побачимо, ким і що було реально зроблено (газ.) - модель ПСК [після закінчення + S2] // S + P [Pr (Vf) + Po (po zakonczeniu + S2) temp]: Swiatlo zgaslo w kinie po zakonczeniu seansu (M. Tomaszewska) - модель ПСК [po zakonczeniu + S2].

Презентовані моделі [після завершення + S2], [після закінчення + S2] і [po ukonczeniu + S2], [po zakonczeniu + S2] можна розглядати в типологічному ракурсі, оскільки й перші, і другі ПСК функціонують у своїх мовних системах за власними принципами, що виключає їхнє міжмовне координування.

S + P [Pr (Vf) + Po (через + S4) temp] // S + P [Pr (Vf) + Po (przez + S4) temp] : Уже сьогодні їх заручають, А через тиждень і повінчають (Леся Українка) - модель ПСК [через + S4]; Хіба я не вернуся через якийсь час до цього міста? (І. Микитенко) - модель ПСК [через + Pron4 + S4]; Значить, діло облагодимо через кілька днів, з солідністю (Р Андріяшик) - модель ПСК [через + Num4 + S4] // Ona lezy jeszcze przez chwilз i powoli uswiadamia sobie, gdzie jest (O. Tokarczuk) - модель ПСК [przez + S4]; Dojrzewalem przez piзcdziesiqt lat do tego trudnego zadania (T. Rфzewicz) - модель ПСК [przez+ Num4 + S4]; Przez dwa miesiqce zwalczalam cztery centymetry czegos, co rozpanoszylo siз w srodku mnie (M. Gretkowska) - модель ПСК [przez+ Num4 + S4]. Частота вживання: укр. 50 речень - 3,33 відсотка, пол. 46 речень - 3,07 відсотка від загальної кількості 3 000 прикладів із темпоральною семантикою.

Розглянемо українське речення Уже через місяць Олімпійський вогонь прибуде в столицю України (газ.) - модель ПСК [через + S4] (А прибуде місце Х у момент t ). ПСК через місяць виражає темпоральне значення, конденсуючи потенційно основну предикацію: Мине місяць (потенційно основна предикація) + Олімпійський вогонь прибуде в столицю України (основна предикація) ^ Коли мине місяць, Олімпійський вогонь прибуде в столицю України. Семантичний комплекс через місяць, що посідає лівобічну позицію щодо вербального компонента, визначається на межі між компонентом двоядерної предикативної системи та детермінантом.

Характеризуємо польське речення Dojrzewalem przez piзcdziesiqt lat do tego trudnego zadania (T. Rфzewicz) - модель ПСК [przez+ Num4 + S4] (А прибув місце Х у момент t ). ПСК przez piзcdziesiqt lat, обіймаючи постпозицію щодо предиката, має трансформаційний потенціал (Dojrzewalem do tego trudnego zadania, gdy przeszlopiзcdziesiqt lat) і наділений достатньою семантичною цінністю для комплексного розуміння реченнєвої структури, що дає змогу включати семантичний комплекс такого складу до двоядерного предикативного центру.

Висновки. Отже, поширювачі в ролі темпоративів, що входить до предикативного центру, виражають часові відношення між компонентами семантико-синтаксичної структури речення, указуючи на одночасність або різночасність подій, явищ і на їхні кількісно-часові вияви. Семантичні модифікації темпоральної синтаксеми ґрунтуються на протиставленні одночасність - різночасність дії й часового моменту, неозначена тривалість - означена тривалість дії чи стану, наповненість - незаповненість дією часового відрізка, обмеженість - необмеженість дії в часі та її повторюваність і неповторюваність.

Література

1. Барчук В.М. Граматична темпоральність: Інтервал. Час. Таксис : [монографія] / В.М. Барчук. - Івано-Франківськ : Сімик, 2011. - 416 с.

2. Бондар О.І. Темпоральні відношення в сучасній українській літературній мові: Система засобів вираження : [монографія] / О.І. Бондар. - Одеса : Астропринт, 1996. - 192 с.

3. Вихованець І.Р Нариси з функціонального синтаксису української мови / І.Р Вихованець. - К. : Наук. думка, 1992. - 224 с.

4. Вихованець І.Р Прийменникова система української мови : [монографія] / І.Р Вихованець. - К. : Наук. думка, 1980. - 286 с.

5. Воробець О.Д. Темпоральна предикація прийменниково-субстантивного комплексу / О.Д. Воробець // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / уклад. А. Загнітко (наук. ред.) та ін. - Донецьк : ДонНУ 2011. - Вип. 22. - С. 66-70.

6. Всеволодова М.В. Теория функционально-коммуникативного синтаксиса: фрагмент прикладной (педагогической) модели языка / М.В. Всеволодова. - М. : Изд-во МГУ, 2000. - 502 с.

7. Г'юм Д. Трактат про людську природу / Д. Г'юм. - К. : Всесвіт, 2003. - 550 с.

8. Словник українських прийменників. Сучасна українська мова / [А.П. Загнітко, І.Г Данилюк, Г.В. Ситар, І.А. Щукіна]. - Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2007. - 416 с.

9. Кульбабська О.В. Вторинна предикація у простому реченні : [монографія] / О.В. Кульбабська. - Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. - 672 с.

10. Межов О.Г. Типологія мінімальних семантико-синтаксичних одиниць : [монографія] / О.Г Межов. - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. - 464 с.

11. Мірченко М.В. Структура синтаксичних категорій : [монографія] / М.В. Мірченко. - 2-ге вид., переробл. - Луцьк : Вежа, 2004. - 393 с.

12. Предикат у структурі речення : [монографія] / за ред. В.І. Кононенка. - К. - Івано-Франківськ - Варшава : Вид-во Прикарпат. нац. ун-ту ім. В. Стефаника, 2010. - 408 с.

13. GrzegorczykowaR.Wprowadzeniedosemantykij^zykoznawczej/R.Grzegorczykowa. - Warszawa : Wyd-wo Naukowe PWN, 2011. - 224 s.

14. Milewska B. Siownik przyimkow wtornych / B. Milewska. - Gdansk : Wydawn. Uniw. Gdanskiego, 2003. - 291 s.

15. Przybylska R. Polisemia przyimkow polskich w swietle semantyki kognitywnej / R. Przybylska. - Krakow : TAIWPN Universitas, 2002. - 608 s.

16. Schilder F. From Temporal Expressions to Temporal Information: Semantic Tagging of News Messages / F. Schilder, Ch. Habel // The language of time: a reader. - Oxford ; New York : Oxford University Press, 2005. - S. 533-544.

17. Wierzbicka A. Semantyka: jednostki elementarne i uniwersalne / A. Wierzbicka. - Lublin : Wyd-wo Uniw-tu Marii Curie-Skiodowskiej, 2006. - 535 s.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Дослідження функціональної типології поширювачів структурної моделі речення сучасної української мови. Зроблено акцент на ідентифікації функціонально-семантичної моделі речення, що досить неоднозначно витлумачується в різних лінгвістичних колах.

    статья [19,9 K], добавлен 31.08.2017

  • Синтаксичні категорії речення як одні з найбільш важливих конститутивних категорій української мови. Загальна характеристика головних ознак речення. Розгляд особливостей сучасної теорії синтаксичних одиниць, знайомство з формально-граматичнім аспектом.

    реферат [75,9 K], добавлен 24.04.2015

  • Поняття та місце вільного поєднання в системі синтаксичних зв’язків сучасної української мови. Критерії диференціації явищ слабкого керування та вільного поєднання у відмінковому вияві. Специфіка зв’язку цілісних словосполучень із синтаксичною домінантою.

    автореферат [50,3 K], добавлен 11.04.2009

  • Поняття про складне речення, його функції в мові. Засоби вираження зв’язку між частинами складного речення. Характеристика типів складних речень. Структура складносурядних речень, їх основні різновиди. Ознаки складносурядних речень, його складові частини.

    лекция [22,2 K], добавлен 26.08.2013

  • Складне речення як речення, що складається з двох і більше граматичних основ, які становлять семантичну, структурну та інтонаційну єдність, його функціонування. Складне безсполучникове речення, складносурядне та складнопідрядне, розділові знаки в них.

    контрольная работа [117,7 K], добавлен 21.04.2013

  • Опис номінативно-денотативної і предикативної функцій простого речення. Аналіз форм словосполученнєвого прислівникового підрядного зв'язку у внутрішньореченнєвій структурі. Визначення особливостей сурядного та детермінантного синтаксичних зв'язків.

    статья [30,3 K], добавлен 20.09.2010

  • Місце складносурядного речення у синтаксичній системі української мови. Специфіка та класифікація складносурядних речень з єднальними сполучниками. Граматичні та смислові, розділові знаки та смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

    курсовая работа [35,8 K], добавлен 06.12.2015

  • Синтаксична і семантична структура та властивості речення. Характеристика терміну "агенс". Моделі експліцитності і імпліцитності агенса. Його висловлення в англійських реченнях за допомогою займенників та словосполученнями з іменником в якості ядра.

    курсовая работа [172,9 K], добавлен 02.02.2014

  • Вплив релігійної сфери життя та латинської мови на формування польської мови. Характеристика способів словотвору сучасної польської мови, у яких беруть участь латинізми. Адаптація афіксів латинського походження на ґрунті сучасної польської деривації.

    дипломная работа [97,0 K], добавлен 09.01.2011

  • Різновиди складних безсполучникових речень. Види безсполучникових складних речень з різнотипними частинами. Складні синтаксичні конструкції, їх функції у мові. Формування української пунктуації, її основні принципи. Схеми граматичного аналізу речень.

    курс лекций [124,3 K], добавлен 26.08.2013

  • Поняття терміну "актуальне членування речення". Членування речення у контексті на вихідну частину повідомлення. Розчленування вираженої в реченні думки на предмет думки-мовлення і предикат думки-мовлення. "Граматична" та "логічна" форми речення.

    реферат [24,5 K], добавлен 20.09.2010

  • Проблема еліпсису та еліптичних речень. Методика позиційного аналізу речення. Семантичний критерій смислового заповнення. Використання методики трансформаційного аналізу. Функціонально-комунікативні особливості еліптичного речення англійської мови.

    дипломная работа [51,4 K], добавлен 03.12.2010

  • Просте речення. Визначення. Структура. Види простого речення. Категорія безособовості. Безособові речення в історичному контексті. Присудок безособових речень. Двочленні структури з it. Дієслівний та іменний присудок. Засоби вираження предикативу.

    курсовая работа [58,4 K], добавлен 23.06.2007

  • Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.

    реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011

  • Сутність та ознаки речення як мовної одиниці, загальна характеристика його головних і другорядних членів. Диференційні та семантичні ознаки означень, їх класифікація за способом підрядного зв'язку і морфологічне вираження. Прикладка як різновид означення.

    курсовая работа [40,5 K], добавлен 26.01.2014

  • Теоретичні основи синтаксису сучасної української мови. З’ясування структурно-семантичних і функціонально-стилістичних особливостей вставних і вставлених частин речення. Дослідження ролі та значення вставних синтаксичних одиниць у публіцистичних текстах.

    курсовая работа [51,2 K], добавлен 22.12.2017

  • Поширені і непоширені називні речення. Основні види односкладних речень. Особливості односкладних речень з головним членом - підметом. Способи вираження головних членів речення односкладних речень. Роль односкладних речень у текстах різних стилів.

    разработка урока [145,1 K], добавлен 25.11.2014

  • Вивчення багатокомпонентного складного речення в системі мови. Неелементарне складносурядне речення. Структурні особливості неелементарних складнопідрядних речень. Багатокомпонентні конструкції у пам'ятках староукраїнської писемності XIV-XVII ст.

    курсовая работа [95,3 K], добавлен 26.03.2014

  • Правила вживання лапок в афішах. Особливості утворення складносурядних речень. І.П. Котляревський як автор першого твору нової української літератури. Аналіз мотивів трагічної внутрішньої роздвоєності центрального персонажу у творі "Я (Романтика)".

    тест [203,3 K], добавлен 04.06.2010

  • Сутність сполучника, що служить для зв’язку однорідних членів речення і частин складного речення. Сурядність та підрядність, морфологічні типи та правопис сполучників. Особистості вживання службової частини мови "і" за для уникнення збігу приголосних.

    презентация [2,1 M], добавлен 07.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.