Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЗіМПН

Навчально-методичний комплекс

з курсу «Українська мова з практикумом»:

«лексикологія. фразеологія. лексикографія»

Змістовий модуль 6. ЛЕКСИКОЛОГІЯ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1 (2 год.)

Тема. Лексикологія. Семасіологічна характеристика сучасної лексичної системи

Опрацювати літературу: 6, 238; 8, 16-17; 22, 91-92, 92-95; 98-99; 25, 10-11, 65-66, 81, 122; 27, 10-17; 32, 3-8, 31-40; 34, 5-16, 30-31.

Підготувати відповіді на питання

1. Предмет і завдання лексикології української мови. Словникове багатство української мови.

2. Слово як одиниця лексикології (огляд визначень з коментаріями). Типи слів.

3. Слово і поняття. Значення слова як лексичної одиниці.

4. Повнозначні і неповнозначні слова.

5. Поняття про сучасну лексико-семантичну систему. Парадигматичні, синтагматичні та епідигматичні системні відношення в лексиці.

6. Тлумачні словники як характеристика системних зв'язків слів.

Виконати вправи і завдання /письмово/:

1. З поданого тексту випишіть повнозначні слова, згрупуйте їх тематично: назви істот, рослин, конкретних предметів, абстрактних понять; назви ознак, властивостей, за матеріалом, за належністю особі, тварині; назви дій, станів, мовлення, мислення тощо.

Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне.

Щось наче свердлить там небо, наче струже метал, а вниз спадають тільки дрібні, просіяні звуки.

Ниви шумлять навколо і заважають. Жену від себе голоси поля, і тоді на мене, як дощ, спадають небесні. Тоді пізнаю. Се жайворонки. Се вони, невидимі, кидають з неба на поле свою свердлячу пісню. Дзвінку, металеву й капризну, так, що вухо ловить і не може зловити її переливів. Може, співає, може, сміється, а може, зайшлося від плачу.

Чи не краще сісти тихенько й заплющити очі? Я так і зроблю. Сідаю. Круг мене темно. Блискають тільки гострі колючі звуки, і дрібно сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт. Хочу спіймати, записати в пам'яті - і не виходить. От-от, здається ... Тью-і, тью-і. Ті-і-і... Ні, зовсім не так...

Як вони оте роблять, цікаво знати? Б'ють дзьобами в золото сонця? Грають на його проміннях, наче на струнах? Сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля?

Розтулюю очі. Тепер я винний, що з того посіву зійшла срібна сітка вівсів, гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмінь, пливе текуча вода пшениці.

/М.Коцюбинський/.

2. Перепишіть слова. Чи всяке поєднання мовних звуків становить слово? Як ви розумієте - слова мають значення?

Гагара, потапка, героїня, хчдінка, ватага, тлупа, дошка, пркно, молот, кладіво, прихід, фарност, нахабність, дгзост, герцог, вевода, гвардієць, гардіста, галченя, кавче.

3. Запишіть подані ТГ слів, опустивши “четверте зайве”. Яким словом можна об'єднати кожну групу?

Книга, зошит, олівець, вулиця; радісний, усміхнений, веселий, п'ятий; дівчина, хлопець, чоловік, ластівка; високий, зелений, синій, червоний; хата, будинок, трактор, дім; газета, журнал, вікно, книга; працьовитий, лінивий, сільський, старанний; сніг, дощ, стіл, град; жито, яблуко, овес, пшениця; третій, десятий, прямий, шостий.

4. Згрупуйте слова зі спільним значенням, запишіть їх, давши кожній ТГ узагальнену назву.

З р а з о к. Тварини: ведмідь, олень, вовк...

Ластівка, стіл, п'ять, дуб, тридцять, камбала, костюм, учитель, дятел, шафа, сорок, плаття, береза, стілець, короп, соловей, диван, двісті, ворона, клен, шахтар, пальто, сорок, п'ять, сокіл, агроном, каштан, артист, щука, хек, синиця, ясен, карась, куртка, спідниця.

5. На основі аналізу кількох словникових статей, керуючись запропонованим планом, дайте характеристику тлумачному словнику української мови /див.: 46, 54/: 1. Коли і ким укладено словник. 2. Мета і завдання словника. 3. Обсяг і будова. 4. Лексичний склад словника. 5. Словникова стаття: зміст і композиція. 6. Список умовних скорочень, їх мотивація, принципи обумовленості. 7. Прийоми тлумачення слів. 8. Джерела ілюстративного матеріалу.

6. Порівняйте будову і зміст словникових статей в УРЕС /див.: 57/ і в тлумачному словнику /див.: 46, 54/. Поясніть, чим зумовлена відмінність у поясненні слова “слово”.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2 (4 год.)

Тема. Семантична структура слова

Опрацювати літературу: 3, 5-18; 4; 6, 65-66; 8, 17-18, 18-20, 21-22, 26; 9, 56; 12, 20-21, 26-28, 38-41; 14, 189, 196; 22, 40-42; 27, 26-27, 44-46, 51-56, 57-58; 32, 31-40; 34, 49-50, 54-58, 94-112, 101-103, 112-113; 51, 276, 378-379.

Підготувати відповіді на питання:

1. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів.

2. Типи переносних значень: метафора і метонімія, їх різновиди.

3. Лексема. Основні типи лексичних значень слів.

4. Функціонально-стилістична роль полісемії.

Виконати вправи /письмово/:

1. Чому лексичне значення не тотожне поняттю? Чи лексичне значення виражає поняття, чи позначає і вказує на нього? Які з наведених слів передають поняття, а які - ні:

Ага, гей, Батьківщина, еге, край, киць, но, няв, початок, птаство, студент.

2. Зіставте різні підходи до визначення лексичного значення слова. Який із них, на вашу думку, відповідає рівню сучасної лінгвістики?

“Цю співвіднесеність слова з яким-небудь явищем об'єктивної дійсності, історично закріпленому в свідомості мовців, визначають як лексичне значення слова” /О.Волох/.

“Лексичне значення - це зміст слова та відповідність, яка встановлюється між звуковим комплексом (назвою) і тією об'єктивно існуючою одиницею (предметом, явищем), яка відбивається в мові через поняття” /М.Доленко/.

“Значення лексичне - реальний, предметно-речовий зміст слова, який визначається співвіднесеністю слова з відповідним поняттям” /Д.Ганич, І.Олійник/.

“У теоретичному мовознавстві існують різні розуміння лексичного значення слова. За одним із них лексичне значення - це найменуванняпредметів, якостей, дій як явищ об'єктивної дійсності. Однак цей погляд фактично ототожнює лексичне значення зі словом. Іноді вважають лексичним значенням узагальнений образ, відображення предмета чи явища дійсності. Таке тлумачення веде до ототожнення лексичного значення з поняттям. Нарешті, є погляд, що лексичне значення - це відношення слова, що його виражає, до позначуваного ним предмета або явища дійсності і до його психічного відображення” /С.Семчинський/. В и с н о в к и записати (!).

3.Накреслити схему “Типи лексичних значень слів” /див.: 27, 44/. Посилаючися на дані словникових статей тлумачних словників /див.: 46, 54/, проаналізувати за схемою 2-3 слова (на вибір студента).

4.Подані слова поділіть на дві групи: 1) однозначні і 2) багатозначні. Зробіть висновок, яких слів більше і які слова переважають серед однозначних.

Гострий, година, заєць, лист, стіл, хек, цезій, цунамі, чапля, стіна, ціаноз, чисельник, шлюпка, земля, шахтар, щавель, квочка, змія, хвощ, горобець, бігти, волейбольний, атестувати, клеїти, шлях, голова /див.: 46, 54/.

5.Опрацювати статті Р.А.Будагова /див.: 3; 4/ і статтю “Закон многозначности слова” // Сб. Русская речь, 1972. - №3. - С.132-140, підготувати доповідь на тему: “Закон багатозначності слова”.

6.Із словами голова, поле, світлий, білий утворіть по декілька словосполучень так, щоб там були слова з прямим і переносним значеннями. Запишіть їх. Складіть з деякими з них речення.

7.Визначте типи переносних значень: метафору, метонімію, синекдоху, персоніфікацію.

1. Запорошений снігами

В синіх іскорках синиць,

Сад мій білими руками

Потягнувся до зірниць /М.Нагнибіда/.

2. Київ завжди радо зустрічає друзів /З газ./.

3. Чорнобильська блискавка безжально вдарила в генетичне серце України /З газ./.

4. Ввібрало воно, рідне слово, в себе віковічний плин Дніпра, шурхіт колосся, шепіт дубрави, спів соловейка /Ю.Мушкетик/.

5. Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим, срібним, золотим /Л.Костенко/.

8.За характером організації ЛСВ в багатозначному слові дослідники відзначили три основні типи полісемії / багатозначності/: 1) радіальна, 2) ланцюжкова, 3) радіально-ланцюжкова. Ознайомтеся зі схемами семантичної структури багатозначних слів /див.: 12, 26-28/; посилаючись на дані тлумачних словників /див.: 46, 54/, наведіть приклади багатозначних слів з трьома типами полісемії. Семантичні структури цих багатозначних слів подайте графічно (у вигляді схеми).

9.Перепишіть. Поясніть стилістичний прийом використання багатозначного слова хліб у наведеному реченні художнього стилю.

З хлібом у нас зустрічають гостей, хліб на весіллях цвіте в короваї, і кращих немає на світі вістей, ніж - хліб уродився у рідному краї /П.Воронько/.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3 (2 год.)

Тема. Омоніми, їх типи і роль в лексико-семантичній системі. Пароніми

Опрацювати літературу: 8, 24-27; 10, 31-37; 20, 48-56; 22, 42, 46-47; 27, 68-84; 32, 40-50; 34, 65-91; 35, 17-18; 7, 110-115; 40, 3-6; 42, 3-7.

Підготувати відповіді на питання:

1. Поняття про омонімію. Типи лексичних омонімів, шляхи їх виникнення.

2. Різновиди неповних лексичних омонімів: омоформи, омофони, омографи. Міжмовна омонімія (приклади).

3. Шляхи виникнення омонімів.

4. Проблема розмежування полісемії та омонімії.

5. Функціонально-стилістична роль омонімії.

6. Пароніми, їх різновиди. Функціонально-стилістична роль паронімії.

7. Словники омонімів, паронімів.

Виконати вправи і завдання (письмово):

1. Спишіть. Підкресліть слова-омоніми. З'ясуйте їх типи.

Ой, скажи, дай пораду, як прожити без долі? Як одрізана гілка, що валяється долі /Л.Укр./. 2. Ось рипнули двері, з хати вийшла жінка, почепила на ключку журавля відро, і заскрипів журавель /Ст./. 3. А журавлі летять собі на той бік ключами /Т.Ш./. 4. Ці граби в светрах зеленню паризькою ядуче в очі б'ють, немов шмагають різкою. 5. Вирують весняні струмки, курличуть ключі журавлині /Лук./. 6. По крутих схилах балки росли буйні трави, а в самій глибині то в одному, то в іншому місці били джерельні ключі /Цюпа/.

2. Ознайомтеся зі статтями /див.: 61, 68, 66, 65, 52/, підготуйте доповідь на тему “Проблема розмежування полісемії та омонімії”, давши відповіді на такі проблемні питання:

a. Чому виникла дискусія і обговорення питання про омоніми?

b. Який шлях пропонує В.Абаєв щодо розв'язання цього питання?

c. Чи всі мовознавці поділяють точку зору В.Абаєва? Які аргументи висуваються на захист гомогенної (однорідної) омонімії?

d. Які критерії для розмежування явищ полісемії та омонімії запропоновано в лінгвістичній літературі?

e. Який критерій, на вашу думку, найдоцільніший? Чому?

3. Уведіть у речення слова-омоніми і багатозначні слова. Визначте, які з них є словами-омонімами, а які - багатозначними словами.

Гусениця, лінія, чистий, світ, перо, корінь (користуйтеся словниками!).

4. Прочитайте подані слова. Подумайте, чому їх часто плутають і вживають у невластивому їм значенні. До яких слів вони подібні?

Зброя - збруя, газ - гас, козак - казах, камінь - кремінь, кристал - кришталь, боцман - лоцман, корабель - корабел, диктат - диктант, адресат - адресант.

Користуючися тлумачним словником, складіть із двома - трьома парами слів речення.

5. Визначте пароніми, поясніть їхню стилістичну роль. Що таке парономазія?

Скоро літописи для лінивих типів підвезуть. Сміх не тільки ознака сили, але й сама - сила. Сольних номерів було мало, концерт вийшов малосольним. Декваліфікація спеціаліста є серйозною причиною для дискваліфікації його.

6.Дайте характеристику: 1) “Словнику омонімів української мови”, 2) “Словнику паронімів української мови”, скориставшися планом, запропонованим у пр. зан. № 1, завд.5.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4 (2 год.)

Тема. Синоніми, їх місце і роль в лексико-семантичній системі

Опрацювати літературу: 5, 125-135; 8, 24-27; 7, 115-121; 10, 31-37; 20, 48-56;

22, 42-47; 27, 68-84; 32, 40-50; 34, 65-91; 35, 17-18; 42, 47.

Підготувати відповіді на питання:

1.Поняття синоніміки, синонімії, синоніма. Основні типи синонімів (огляд класифікацій).

2. Поняття про синонімічний ряд (приклади).

3. Причини виникнення синонімів.

4. Евфемізми та перифрази як різновиди синонімів, їх стилістична роль. Короткий словник синонімів української мови. Короткий словник перифраз.

Виконати вправи і завдання (письмово):

1. Замініть кожне із словосполучень одним синонімічним словом.

Лікарня для військових, лікарня для спеціального лікування і відпочинку, вивіз товарів за кордон, очний лікар, шкільна сумка, сосновий ліс.

2. Завдання 37, 42 /див.: 36, С.49-50/.

3. Перепишіть слова. До кожного з них доберіть ряд синонімів. Запишіть їх. Усно поясніть значення наведених слів і дібраних синонімів.

З р а з о к: щирий - чистосердечний, відвертий, щиросердний, прямий, безпосередній.

Високий, сміливий, тихо, думати, сумний, важкий.

З кількома із поданих слів складіть речення.

4. Складіть твір-мініатюру “Мамина пісня”, вживаючи окремі з поданих синонімів.

Рідна, дорога; звучить, лунає; люба, ніжна; щира, сердечна; учити, навчати; пам'ятати, не забувати.

5. Завдання 7, 14 /див.: 64, С.23-24/.

6. Прокоментуйте передмову проф. Л.Полюги до роботи П.М.Деркача “Короткий словник синонімів української мови”; схарактеризуйте словник, посилаючися на передмову С.П.Левченка (Про будову Словника і добір синонімів), С.3-13.

7. За планом, запропонованим у пр.зан. № 1, завд.5, дайте характеристику “Короткому словнику перифраз” /див.: 45/.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5 (2 год.)

Тема. Антоніми, їх типи і роль в лексико-семантичній системі

Опрацювати літературу: 5, 135-141; 7, 121-127; 8, 31-32; 22, 47-51; 27, 139-154; 32, 62-67; 34, 202-209; 35, 20-21; 20, 64-72; 10, 46-54; 47; 50, 3-8.

Підготувати відповіді на питання:

1. Поняття про лексичні антоніми.

2. Типи антонімів за семантикою і структурою (огляд класифікацій) /див.: 7, 122-123; 50, 5/.

3. Загальномовні та індивідуально-авторські антоніми (приклади).

4. Поняття антитези та оксиморона. Стилістичне використання антонімів. Словник антонімів української мови.

Виконати вправи і завдання (письмово):

1. Випишіть антоніми. Дайте характеристику антонімів за частиномовним вираженням та за формою (слово, словосполучення).

То повіє, то ущухне

Буйний вітер на роздоллі...

Глянь - мигне та й знов потухне

Огоньок заблудний в полі /Г.Чупринка/.

Луки, води, баговиння

Вільний голос подають -

Так і чується гудіння

Зверху, знизу, там і тут /Г.Чупринка/.

Там, на заході, ще ніч,

А на сході уже небо

Червоніє від проміння,

Блиску сонця золотого... /О.Олесь/.

2. Завдання 16 /див.: 64, С.24/.

3. Згадайте і запишіть прислів'я, в основі яких лежать антоніми, наведені нижче.

Світ - тьма, битий - небитий, високо - низько, повний - пустий, знайко - незнайко.

4. Складіть твір-опис “Рання весна”. Використайте подані антоніми.

Тепло - холодно, ясно - хмарно, вгорі - внизу, радісно - сумно, мокро - сухо, починається - кінчається, щебечуть - мовчать.

5. Завдання 25, 44 /див.: 36, С.48, 50/.

6. Дайте характеристику “Словнику антонімів” /див.: 50/, скориставшися планом, запропонованим у пр. зан.№ 1, завд.5.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6 (2 год.)

Тема. Склад лексики сучасної української мови за походженням

Опрацювати літературу: 7, 129-151; 8, 31-56; 22, 56-63; 18, 27-36, 40-44; 32, 85-93; 28, 118-215; 11, 20-24; 20, 72-79; 5, 111-116.

Підготувати відповіді на питання:

1. Успадкована лексика. Основні лексичні шари, їх історична зумовленість.

2. Запозичення, їх типи (лексичні, словотвірні, морфологічні, семантичні). Калькування.

3. Старослов'янізми в складі української лексики.

4. Лексичні запозичення з слов'янських мов.

5. Іншомовні (неслов'янські) елементи в складі української лексики. Поняття про інтернаціоналізми.

6. Графічне, фонетичне, граматичне засвоєння іншомовної лексики. Питання про вживання слів іншомовного походження.

7. Етимологічні словники, словники іншомовних слів.

Виконати вправи і завдання (письмово):

1. У “Словарь русского языка, составленный ІІ отд. Академии наук” (1895) увійшли, зокрема, такі українізми: батьківщина, громада, гайдамака, запорожец, гетьман, бандура, гречка, галушки.

Поміркуйте, чому саме ці слова були запозичені російською мовою. Поясніть значення виділених слів, уведіть їх до складу речень. Користуйтеся словниками.

2. Спишіть, знайдіть у реченнях спільнослов'янські власне українські слова. Поясніть значення виділених слів (користуйтеся словниками).

О пам'ять і смуток землі, чи минулися ви? Чи минулись? Бо й тепер од печалі сивіє жито, над ханським і чорним шляхами, бо й тепер є татарські броди й козачі могили. Це давнина, це наша гірка, немов полин, давнина, її вже забуває час по книгах і кобзарі по майданах. Але й досі в хатах-білянках, що під сніжниками зійшли на долонях узлісь і степів, печаляться матері котовців і червоних козаків, і досі в накупаних сонцем і грозами полях з-під серпа й скрізь сльози поглядають матері на приімлені шляхи, по яких пролетіли та й залетіли в югу історії коники-коні /М.Стельмах/.

3. Вправа 50 /див.: 36, С.51/.

4. Знайдіть у тексті старослов'янізми. Визначте, яка їх роль у розкритті головної думки поезії?

Моя любове, ти як бог, - Та я належу ще тобі,

Я вже не вірю, що ти є. Хоч сам від себе це таю.

У безліччі земних тривог Хоч не в молитві, а в клятьбі

Згубилося ім'я твоє. Я силу згадую твою.

Жорстоко в правоті своїй

Невірство не суди моє.

З'явись, благослови, зігрій,

Якщо ти є, якщо ти є! /Д.Павличко/.

/Для довідки див.: 7, 129-145; 8, 39-41; 43/.

5. Вправа 53 /див.: 36, С.51/.

6. Запишіть кілька грецьких і латинських префіксів і суфіксів, наведіть приклади слів з цими афіксами /для довідки див: 8, 45-46/.

7. Дайте характеристику: 1) “Етимологічному словнику української мови” /див.: 43/, 2) “Словнику іншомовних слів” /див.: 52/, скориставшись планом, запропонованим у пр. зан.№ 1, завд.5.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №7 (2 год.)

Тема. Лексика української мови з погляду активного і пасивного вживання

Опрацювати літературу: 6, 87-90; 7, 159-164; 8, 58-61; 22, 65-68, 98; 10; 20; 21.

Підготувати відповіді на питання:

1. Поняття про активну і пасивну лексику української мови.

2. Застарілі слова: а) історизми, б) архаїзми. Стилістичне використання історизмів і архаїзмів.

3. Неологізми, причини і шляхи їх виникнення. Аналіз неологізмів різних епох /див.: 7; 8/.

4. Загальномовні й індивідуально-авторські неологізми (приклади).

5. Словники мови письменників /див.: 22-98/.

Виконати вправи і завдання:

1. Прочитайте застарілі слова і запишіть їх в такому порядку: 1) назви старовинної зброї, 2) назви старовинного одягу, 3) назви старовинного посуду, 4) назви колишніх чинів, 5) назви старовинних одиниць виміру.

Аршин, верства, вершок, ківш, війт, десяцький, жупан, жандарм, таріль, лук, осавула, панцир, становий, мушкет, запаска, сіряк, свита, спис, щит, урядник, фунт, очіпок, меч.

2. Спишіть речення. До виділених слів усно доберіть синоніми - слова сучасної мови. Прочитайте речення. Що від цього змінилося?

Увели мене в буцегарню /О.Стороженко/. - Чому ти не в школі, Андрушко? Чи у вас тепер вакації? /О.Кобилянська/. Простяглася по діброві понад Дніпром козацька ватага /Т.Шевченко/. Він гнівно спиняв надмірно велеречивих промовців /Н.Рибак/. Велико врадувались всі звірі, почувши таке ласкаве слово від свого царя /І.Франко/.

3. Поділіть подані слова на архаїзми та історизми. Доберіть до архаїзмів сучасні слова.

Бранець, гусар, городовий, вельми, перст, гряде, піїт, брань, зигзиця, сотник, соцький, ректи, орда, фунт, узріти, аще, віче.

4. Проаналізуйте комічні новотвори Остапа Вишні. За аналогією утворіть кілька власних неологізмів і складіть з ними коротке гумористичне оповідання.

З р а з о к: викандидатуватись - стати кандидатом наук.

Антифізкультурник, брехологія, трудопрогули, поавтячому /загудіти/, культуртяпство.

5. Зробіть аналіз лексичного складу поданого тексту: виділіть загальновживані слова, історизми, архаїзми, авторські неологізми (з метою стилізації під старовину).

Тіні незабутих предків

Мій дід Михайло був храмостроїтель.

Розводив храми себто цілий вік.

Він був чернець, з дияволом воїтель,

Печерник, боговгодний чоловік,

Він був самітник. Дуже був суворий.

Між богом - чортом душу не двоїв.

І досі поминають у соборах:

Храмостроїтель Михаїл.

Тру ждався сам, нікого не наймав.

Він працював до поту на возлоб'ї

І грошей зроду шеляга не мав.

Ті тридцять срібних теж були грошима.

Це гріх. Це сльози діви Маріам.

Він був святий. Він жив непогрішимо.

І не за гроші будував свій храм.

Різьбив вівтар, збивав тесові паперті,

Клав палець свічки тиші на вуста,

Де з малювань, тонких, як листя папороті,

Світився лик розп'ятого Христа.

Він ставляв хори, амфори й амвони.

В єпархію по ладан дибуляв,

А щоб кращіше бамбиляли дзвони,

Шпіальтеру до міді добавляв... /Л.Костенко/

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8 (2 год.)

Тема. Лексика сучасної української мови з експресивно-стилістичного погляду

Опрацювати літературу: 6, 83-86; 7, 152-159, 165-169; 8, 61-71; 21; 22, 68-75; 29; 30; 35; 38.

Підготувати відповіді на питання:

1.Функціонально-стильове розмежування сучасної української літературної мови /див.: 10; 20/.

2. Стилістично нейтральна (міжстильова) лексика /див.: 7, 165/.

3. Стилістично забарвлена лексика: а) книжна, б) розмовна, в) просторічна, г) терміни і професіоналізми, ґ) жаргонізми і арготизми.

4. Діалектизми (лексичні, етнографічні, семантичні), їх стилістична роль.

5. Групи емоційно забарвленої лексики /див.: 6-86; 8, 69-71/.

6. Термінологічні словники, словники професійно-виробничої лексики /див.: 22/.

7. Діалектичні словники /див.: 22/.

Виконати вправи і завдання (письмово):

1. Прочитайте і спишіть поезію. Визначте стиль тексту. Доведіть, що це так. Назвіть загальновживані слова.

...Жити буде наша мова,

Зоряниця Кобзаря,

Зірка Лесина й Франкова,

Рильського ясна зоря!

Ми самі себе помножим,

Ми народимся стократ,

Ми собі самі поможем,

Якщо справді ми - народ! /Д.Павличко/.

2. До названих груп запишіть загальновживані слова.

З р а з о к: назви явищ природи - дощ, грім, блискавка, сніг...

Назви тварин. Назви людей. Назви речей. Назви почуттів, стану

людини. Назви кольорів. Назви дій. Назви професій. Назви рослин. Назви підприємств. Назви якостей.

3. Прочитайте текст. З'ясуйте, які слова належать до книжної лексики і які до розмовно-побутової (підкресліть ці слова).

... У старій білій сорочці, що розліталася на плечах (усі Артемові сорочки починали рватися на плечах), зазирає у відкритий вулик, і товсті добрі губи його здригаються від лагідної посмішки до бджіл: “Пеемаєш, зараз я тобі, Натко, теплого медку з воском одріжу”, - а бджоли над його великою сивою головою, як золотий вихор; то ось він так само згорблено, як і тоді, з санчатами, сидить у хаті на лаві, на колінах казьона хлібина почата, одламує від неї м'якушку окрайцем - хліб із хлібом їсть, а в очах ні суму від самотини, ні похмурості від сухої вечері, лише тепло в них: спокій людини до всього звичної... Оте любе йому і таке звичне всьому селу “пеемаш” він вимовляв завжди м'яко, довірливо, витягуючи шию до співбесідника., наче велика щира дитина. “Ти, пеемаш, зразу ніколи не сердься, не спіши сердиться, а спробуй засміяцця, воно тоді полегша...” /Гр. Тютюнник/.

4. З'ясуйте, назви яких професій започаткували численні спільнокореневі прізвища. Доповніть ряди.

Ковальчук, Коваленко, Ковалів... Шевченко, Швець... Бондар, Бондаренко... Кухаренко, Кухар... Слюсарський, Слюсарчук...

Які прізвища можуть започаткувати слова столяр, шахтар, пастух? Запишіть їх.

5. Які слова перейшли із розряду діалектних в літературну мову і чому? Складіть із ними речення, поясніть значення слівю

Полонина, смерека, кептар, трембіта.

6. Вправа 52, 66 /див.: 36, С.51, 55/.

7. Схарактеризуйте “Словник лінгвістичних термінів” /див.: 38/ за схемою, запропонованою у пр. зан.№ 1, завд.5.

Змістовий модуль 7. Фразеологія

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №9 (4 год.)

Тема. Фразеологія

Опрацювати літературу: 6, 91-94; 7, 169-178; 8, 71-80; 27, 304-341, 346-356; 32, 193-203; 33, 296-330; 35, 21-24; 1; 13; 23; 24; 48; 55; 56.

Підготувати відповіді на питання:

1. Предмет фразеології. Фразеологізм.

2. Основні типологічні ознаки фразеологізмів. Порівняльна характеристика слів і фразеологізмів.

3. Класифікація фразеологізмів. Зв'язок фразеологізмів з частинами мови.

4. Експресивно-стилістичні властивості фразеологізмів /див.: 7, 174-175/.

5. Джерела фразеології /див.: 7, 175-177; 8, 75-77/.

6. Фразеологічні словники, словник українських ідіом /див.: 48; 55; 56/.

Виконати вправи і завдання:

1. Вправа 1, 2, 4 /див.: 36, С.94/.

2. Вправа 33, 35, 36 /див.: 36, С.99-100/.

3. Вправа 10 /див.: 36, С.95/.

4. Вправа 39 /див. 36, С.101/.

5. За планом, запропонованим у пр. зан. №1, завд 5, охарактеризувати словник (на вибір студента) /див.: 48, 55, 56/.

6. Розподіліть фразеологічні звороти за ступенем семантичного злиття компонентів на три групи: а) фразеологічні зрощення, б) фразеологічні єдності, в) фразеологічні сполучення. У чому особливість кожної групи фразеологічних зворотів? Дайте визначення фразеологізму.

Бенеря вхопила, байдики бити, бити (вдарити) по руках, бити чолом, брати до уваги, брати на кпини, і ріски (крихти) в рот не брати, держати хвіст бубликом, бульки пускати, дев'ятий вал, як вареник у маслі, вирости з пелюшок, вести до кінця, вести за руку, вибивати з сідла, вибивати тропака, здоровий глузд, раз-два і готово, гризти граніт науки, дати перцю, пекти раки, закрутити гайки, лупати очима, ловити мух, ловити кожну хвилину (мить), намилити голову, тримати під каблуком, шкребе на душі.

7.Визначте структурно-граматичні типи фразеологічних одиниць (прислів'я, організовані речення, словосполучення, одиниці з одним повнозначним словом). Зробіть висновки про структурну організацію фразеологізмів, наведіть власні приклади.

Добрий початок - половина справи. З краси не пити роси. Сіль землі. Не до снаги. Душа в душу. Пройти вогонь і воду. З вогником. Скажеш - не вернеш, напишеш - не зітреш, відрубаєш - не приставиш. Між життям і смертю. Як перемиті.

8.Запишіть по п'ять фразеологічних зворотів з опорними словами голова, рука, сім. Поясніть значення дібраних вами фразеологізмів.

Змістовий модуль 8. Лексикографія .

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №10 (4 год.)

Тема . Лексикографія (4 год.)

Опрацювати літературу:46; 54;57; 45; 50; 52; 43; 38; 56.

1.Енциклопедичні і філологічні словники.

2.Тлумачні і перекладні словники української мови.

3.Діалектні, історичні, етимологічні, термінологічні, орфографічні словники. Словники наголосів, іншомовних слів,синонімів, антонімів,фразеологізмів.

4.Поняття словникової статті (приклад за будь-яким словником).

5.Відомості з історії української лексикографії. Сучасна лексикографія.

Виконати вправи і завдання:

1.На основі аналізу кількох словникових статей, керуючись запропонованим планом, дайте характеристику тлумачному словнику української мови /див.: 46, 54/: 1. Коли і ким укладено словник. 2. Мета і завдання словника. 3. Обсяг і будова. 4. Лексичний склад словника. 5. Словникова стаття: зміст і композиція. 6. Список умовних скорочень, їх мотивація, принципи обумовленості. 7. Прийоми тлумачення слів. 8. Джерела ілюстративного матеріалу.

2.Порівняйте будову і зміст словникових статей в УРЕС /див.: 57/ і в тлумачному словнику /див.: 46, 54/. Поясніть, чим зумовлена відмінність у поясненні слова “слово”.

3.Дайте характеристику:1)“Словнику омонімів української мови”, “Словнику паронімів української мови”, скориставшися планом, запропонованим у завданні № 1.

4.Прокоментуйте передмову проф. Л.Полюги до роботи П.М.Деркача “Короткий словник синонімів української мови”; схарактеризуйте словник, посилаючись на передмову С.П.Левченка (Про будову Словника і добір синонімів), С.3-13.

5. За планом, запропонованим у завданні 1, дайте характеристику “Короткому словнику перифраз” /див.: 45/.

6.Дайте характеристику “Словнику антонімів” /див.: 50/, скориставшися планом, запропонованим у завданні1.

7.Дайте характеристику: 1) “Етимологічному словнику української мови” /див.: 43/, 2) “Словнику іншомовних слів” /див.: 52/, скориставшись планом, запропонованим у завданні 1.

8.Схарактеризуйте “Словник лінгвістичних термінів” /див.: 38/ за схемою, запропонованою у завданні 1.

9.За планом, запропонованим у завданні 1, охарактеризувати словник (на вибір студента) /див.: додаткова література (словники !) .

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №11(2 год.)

Тема. Модульна контрольна робота

Варіанти модульної контрольної роботи до розділів

“Лексикологія - Лексикографія”

Варіант 1.

1.Предмет і завдання фонетики. Зв'язок фонетики з іншими розділами мовознавства.

2.Українська орфографія та її принципи: фонетичний, морфологічний, історичний (традиційний), диференціюючи написання.

3.Предмет і завдання лексикології української мови. Словникове багатство української мови.

4.Дібрати з художньої літератури текст (10-12) речень, записати фонетичною транскрипцією.

Варіант 2.

1.Поняття про голосні звуки, їх класифікація.

2.Наголос. Характер українського наголошення. Наголос як засіб вираження лексичного і граматичного значення слів (приклади!).

3.Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів.Типи переносних значень: метафора і метонімія,їх різновиди.

4.Дібрати з художньої літератури текст (10-12 речень), записати фонетичною транскрипцією.

Варіант 3.

1.Приголосні звуки, їх класифікація.

2.Закономірності фонетичної та фонематичної транскрипції.

3.Поняття про омонімію. Типи лексичних омонімів, шляхи їх виникнення. Різновиди неповних лексичних омонімів: омоформи, омофони, омографи. Міжмовна омонімія (приклади).

4.Дібрати з художньої літератури текст (10-12 речень), записати фонетичною транскрипцією.

Варіант 4.

1.Поняття про асиміляцію приголосних. Повна і часткова асиміляція, регресивна і прогресивна асиміляція: за голосом, за м'якістю, за місцем і способом творення (приклади).

2.Позначення на письмі м'якості приголосних; правила вживання м'якого знака.

3.Поняття синоніміки, синонімії, синоніма. Основні типи синонімів (огляд класифікацій).

4.Дібрати з художньої літератури текст (10-12 речень), записати фонетичною транскрипцією.

Варіант 5.

1.Поняття про фонему. Основний вияв фонеми, її позиційні та комбінаторні варіанти.

2.Поняття про лексичні антоніми. Типи антонімів за семантикою і структурою (огляд класифікацій).

3. Короткий огляд розвитку письма.

4.Дібрати з художньої літератури текст (10-12 речень), записати фонетичною транскрипцією.

Варіант 6.

1.Поняття про склад (відкриті, закриті, наголошені, ненаголошені). Закономірності складоподілу в українській мові.

2.Найдавніші чергування в системі голосних фонем.

3.Успадкована лексика. Основні лексичні шари, їх історична зумовленість.Запозичення, їх типи (лексичні, словотвірні, морфологічні, семантичні). Калькування.

4.Дібрати з художньої літератури текст (10-12 речень), записати фонетичною транскрипцією.

Варіант 7.

1.Українська літературна мова і діалекти української мови.

2.Дисиміляція приголосних. Основні правила української вимови голосних і приголосних.

3.Поняття про активну і пасивну лексику української мови.

Застарілі слова: а) історизми, б) архаїзми. Стилістичне використання історизмів і архаїзмів.

4.З художньої літератури дібрати текст (10-12 речень), записати фонетичною транскрипцією.

Варіант 8.

1.Поняття про стиль. Основні стильові різновиди української літературної мови.

2.Спрощення груп приголосних в українській мові.

3.Функціонально-стильове розмежування сучасної української літературної мови .

4.З художньої літератури дібрати текст (10-12 речень), записати фонетичною транскрипцією.

Варіант 9.

1.Позиційні чергування в системі голосних фонем (приклади).

2.Поняття про орфоепію, графіку і орфографію (визначення).

3.Предмет фразеології. Основні типологічні ознаки фразеологізмів. Порівняльна характеристика слів і фразеологізмів.

4.З художньої літератури дібрати текст (10-12 речень), записати фонетичною транскрипцією.

Зміст самостійної роботи студентів

№ п/п	Перелік питань для самостійного опрацювання	Кількість годин	Номери літератури
1	2	3	4
Модуль 6. ПН. 59.
1. 2. 3.	Слово та поняття Джерела синонімії,антонімії Роль соціологічних чинників у розвитку лексичної системи української літературної мови	2 4 4	1, 3, 4, 5, 6, 20, 18,26,8
Модуль 7. ПН.60
4.	Використання фразеологізмів у різних стилях мови	2	1-20
Модуль 8. ПН.61.
5.	Розвиток лексикографії в останні десятиріччя	2	додаткова література(словники)

лексичний слово омонім стилістичний

Самостійна робота №1

Тема 1. Однозначні і багатозначні слова

Виконати вправи і завдання:

1. Випишіть із “Короткого тлумачного словника української мови” п'ять однозначних слів і складіть з ними речення. Поясніть, чому ці слова мають лише одне значення.

2. Спишіть прислів'я. З'ясуйте значення виділених слів (користуйтеся тлумачними словниками).

1. Золото і в огні блищить. 2. Срібло-золото тягне чоловіка в болото. 3.Наука - срібло, а практика - золото. 4.Кинь ячмінь у болото, вбере тебе у золото. 5.Засип правду золотом, затопчи її в болото, а воно все-таки наверх вийде.

3. Спишіть. З'ясуйте, у якому прямому чи переносному значенні вжиті у реченні виділені слова. Якими частинами мови вони є?

Через хмари вечорові ходить місяць навпрошки. Я поклонюся знов дорозі, подорожник пахне громом. Обабич шляху йдуть тополі, такі ж нестримні, як зима. Осіннє небо брови хмурить. Колосом шепче жито.

4. Запишіть речення. З'ясуйте значення слів на позначення дій і стану, обґрунтуйте поняття “багатозначність” (або полісемія).

Двигтіла ніч, і страхом волохатим

Кректала, рвалась, репалась земля.

І небо там, на півночі, двигтіло,

І цвяхи зір все цвяхувало в тіло /І.Драч/.

5. Ознайомтеся з уривком із статті про розвиток значень слів. Зробіть висновок про причини виникнення нових значень слів.

У процесі розвитку мови відбуваються певні зрушення в значеннях слів. Причина цього - в зміні життя, яке віддзеркалює мова. Так, значення багатьох слів розширюється. Напр., словом перо з часом почали називати не тільки роговий нашкірний утвір у птахів, а й металевий предмет для писання чорнилом. Крилом називається тепер не лише орган у птахів, комах, кажанів, а й несуча поверхня літальних апаратів. Крім цього, вживаються звороти “крило будинку”, “батьківське крило”. А от слово синій мало значення “сяючий” і означало будь-який колір.

Самостійна робота №2

Тема 1. Полісемія та омонімія

Виконати вправи і завдання:

1. Запишіть спочатку словосполучення з багатозначними словами, а потім - з омонімами. Зробіть висновки.

Легкий птах, легкий шелест; кормовий трюм, кормовий буряк; праве око, досвідчене око; околиця села, околиця шапки; шкіра людини, шкіра верби; череда корів, цілюща трава череда; красива чашечка, коління чашечка; третя частка заробітку, листя з вузькими частками; морська чайка, козацька чайка (користуйтеся тлумачними словниками!).

2. З'ясуйте, які слова, що повторюються, є полісемічними, а які являють собою лексичні омоніми. Поясніть, чим відрізняється багатозначність від омонімії.

Кріпосні театри існували в неймовірно важких умовах поміщицької сваволі /З журн./. На кріпосному мурі стояв ксьондз і кропив уланів кропилом. /Довж./. Хоч би ж був латку дав налатати /Гол./. - Чи не бачив хто, люди добрі, пару моїх волів з білими латками на спині? /Вас./. Полоти і копати помагала. А недавно кулики на полі розставляла /Авт./. Усякий кулик до свого озера привик /Нар. тв./. Вова біг, доки не почало колоти в боці /Коп../ Біля сарая Галаган колов дрова /Гол./.

(Користуйтеся тлумачними словниками і словником омонімів!).

3. Розкласифікуйте омоніми у три колонки (омографи, омофони, омоформи). Дайте визначення зазначених типів неповних омонімів.

Задачі - за дачі, гриби - греби, потри - по три, доро?га - до рога, о?бід - обі?д, слідкувати - слід кувати, мала? - ма?ла, любо - Любо, кленок - клинок.

4. Доведіть, що слово луна в українській мові і луна в російській мові - міжмовні омоніми.

Дайте визначення міжмовній омонімії. Наведіть власні приклади.

5. Прочитайте прислів'я та приказки. Перепишіть їх, правильно поставивши наголос.

Дорога ложка до обіду. Його й кури загребуть. Не мала баба клопоту, так купила порося. Де високі гори, там глибокі доли. Як прийде туга - пізнаєш друга.

З'ясуйте, до яких слів ще можна дібрати омоніми, змінивши місце наголосу. Запишіть ці слова.

Тема 2. Пароніми

Виконати вправи і завдання:

1. Подайте визначення паронімів. Допишіть другий член паронімічної пари.

Адресат - ..., вакація - ..., кампанія - ..., континент - ..., дипломат - ..., відтинок - ..., відмінний - ..., особовий - ..., снувати - .../див.: 8, 31-32/.

Наведіть власні приклади паронімічних пар; уведіть пароніми у речення; поясніть лексичне значення дібраних паронімів.

2. До поданих паронімів доберіть слова так, щоб утворилися нормативні словосполучення.

Виголошувати (рішення, незалежність, промову).

Оголошувати (доповідь, вирок, закон).

Проголошувати (братерство, прогнози, попередження).

Помітка (цікава, інформаційна, олівцем).

Примітка (змістовна, коротка, фарбою).

Замітка (в газеті, чорнилами).

Користуючися словниками, подайте тлумачення стрижневих слів.

3. Відшукайте і виправте помилки, викликані змішуванням паронімів. Обґрунтуйте своє рішення.

На концерті був присутній увесь особистий склад батальйону. Він працював на водній станції рятівником. Співець - це вокаліст, а співак - народний виконавець, який імпровізує в супроводі народного інструмента. Це була дійова модель космічної станції.

Д о в і д к а: діюча, співець, співак, рятувальник, особовий.

4. Користуючись тлумаченнями, вміщеними у “Словнику паронімів української мови”, визначте, про які пароніми йдеться.

1. Такий, від якого нічого не відокремлюється, наповнений по вінця чим-небудь, узятий повністю. 2. Який відзначається внутрішньою єдністю.3. Який складається або виготовлений з одного шматка, однієї речовини; суцільний. 4.Правове становище установ, організації, осіб і т.ін. 5. Зведення правил, положень, що визначають завдання, устрій, функції і порядок діяльності якоїсь організації, установи і т.ін. 6. Набуття характерних ознак і форм у процесі розвитку і формування когось або чогось. 7. Організація, здійснення чого-небудь; виявлення, введення в дію чогось.

Д о в і д к а: цілий, цілісний; становлення, установлення; статут, статус.

5. Вправа 40 /див.: 36, С.50/.

6. Дайте визначення парономазії. Наведіть свої приклади.

Тема 3. Синоніми

Виконати вправи і завдання:

1. Вправа 37 /див.: 36., С.49/.

2. Спишіть речення. Підкресліть синоніми та вкажіть, якою частиною мови вони виражені. Дайте визначення синонімів.

Земля й небо розколювались від гущу і гуркоту /В.Богомолов/. А поле хитається, гойдається /В.Богомолов/. Справді, було спокійно і тихо, мряку розвіяла сонячна злива /О.Пархоменко/.

В багровій пітьмі виникають розмаїті зорі - лілові, фіолетові, золоті. Пливуть, пливуть химерні, казкові візерунки /О.Бердник/. Студений вітер б'є в холодні вікна /М.Рильський/. Тяжко, важко сиротині, а ніхто не бачить /Т.Шевченко/.

3. Вправа 47 /див.: 36, С.50/.

4. Запишіть синонімічні ряди. З'ясуйте, до яких ТГ (тематичних груп) вони належать. Доберіть, якщо можна, спільний для кожного синонімічного ряду синонім. Якщо не можна, поясніть чому.

1) Веселий, радісний, збуджений, усміхнений; 2) безсумнівний, очевидний, доведений, безперечний; 3) білий, яскравий, ясний, чистий, світлий, прозорий; 4) товстий, ситий, повний, огрядний; 5) просторий, вільний, широкий; 6) лагідний, м'який, ласкавий, спокійний, тихий; 7) короткий, короткочасний, короткотривалий, тимчасовий.

Дайте визначення синонімічного ряду і домінанти синонімічного ряду. Наведіть приклад.

5. Спишіть. Підкресліть перифрази.

Колиско тополина трьох мужів,

Що розтоптали троєжалля змієве, -

Возрадуйся, мій сивочолий Києве, -

Високий щит слов'янських рубежів! /Б.Олійник/.

Дайте визначення перифрази, поясніть стилістичну роль.

Тема 4. Антоніми

Виконати вправи і завдання:

1. Спишіть. Підкресліть антоніми. Дайте характеристику антонімів за частиномовним вираженням та за формою (слово, словосполучення). Дайте визначення антонімів.

Хто ж ти, хто ж ти дух надземний -

Чую голос твій таємний, То повіє, то ущухне

Голос смілий, ніжно-мрійний, Буйний вітер на роздоллі...

То жалкий, то безнадійний, Глянь - мигне та й знов потухне

То бурхливий, то спокійний... Огоньок заблудлий в полі.

Останній звук моєї ліри

Не буде криком безпорадним,

Не буде стогоном зневіри,

А гімном радісно-принадним

Того співця, що лине в вирій

Перед морозом повновладним /Г.Чупринка/.

2. Вправа 47, 48 /див.: 36, С.50/.

3. Користуючись “Словником антонімів”, поясніть особливості вживання антонімів грубий - делікатний, доводити - спростовувати, короткозорість - далекоглядність.

Доведіть, чому людина має бути далекоглядною і делікатною.

4. Чи можна вважати антонімічними такі пари слів: доля - недоля, синій - не синій, писати - не писати, хата - палац?

Якщо ні, то чому? У разі потреби зверніться до “Словника антонімів” /автор М.Полюга/.

Скажіть, які антоніми називають “найпримітивнішими”. Чому?

5. Дайте визначення антитези. Спишіть прислів'я. Підкресліть антоніми. Скажіть, як впливають вони на зміст і виразність прислів'їв.

Молодому книга - крила, старому - кийок. Хто вчиться змолоду, не знає на старість голоду. Ученому - світ, а невченому - тьма. Знайко біжить, а незнайко лежить. Як небеса височина, так морська глибина /З нар. творчості/.

Самостійна робота №3

Тема 1. Склад лексики сучасної української мови за походженням

Виконати вправи і завдання:

1. Вправа 215. - С.94 /див.: М.Т.Доленко. Вступ до мовознавства. - К.: В.шк., 1975. /для довідки див.: 7, 130-151; 8, 36-52/.

2. Вправа 218. - С.97 /див.: М.Т.Доленко. Вступ до мовознавства. - К.: В.шк., 1975/.

3. Дайте визначення інтернаціоналізмів. Із ряду слів виберіть інтернаціоналізми, з'ясуйте їх значення (користуйтеся словниками!).

Джигіт, біологія, джем, концерт, автомат, заблукати, супутник, сектор, архітектура, демократія, супутник, книга, вулик, атом, університет, фізика, соло, соната, малиновий.

4. Продовжіть ряди слів, які б починалися названими грецькими і латинськими елементами. Що означають ці елементи?

Аеро... (гр. “повітря”) - аеробус,...

Біо...(гр. “...”) - біогенез, ...

Зоо... ( гр. “...”) - зоогеографія, ...

Інтер... (лат. “...”) - інтервал, ...

Теле... (гр. “...”) - телеграф, ...

5. Вправа 43, 53 /див.: 36, 50-51/.

Зробіть розгорнуті висновки про склад лексики сучасної української мови за походженням.

Тема 2. Лексика сучасної української мови з погляду активного і пасивного вживання

Виконати вправи і завдання:

1. Вправа 51 /див.: 36, С.51/.

2. Запишіть спочатку застарілі слова, а потім - загальновживані. Поясніть значення застарілих слів, користуючись тлумачним словником.

Дворянин, посуд, слово, війт, пальто, збори, полтина, козак, губернатор, мірошник, десятина, мотика, плуг, голуб, весна.

3. Розгляньте лексику наведених текстів. Випишіть в окремі групи слова, які вийшли з активного словника, і слова, які ввійшли до української мови в різні періоди її розвитку (для довідки див.: 7, 160-164).

Брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани /Коц./. Економ насунув шапку і якось боком просунувся крізь юрбу /Коц./.

Дивна картина постала перед очима Зої, коли вона ввійшла в термічний цех. Увечері величезна будова здавалася ще більшою, протилежна стіна просто ховалася десь у далечині, ледь жевріло світло великих ламп. А біля невисокого стелажа схилилося двоє людей, голови яких були закриті великими масками. Коли Сахно міняв електрод і воль вата дуга на мить погасла, весь цех став зовсім темним після світла зварювання, лампи здавалися згасаючими жаринками.

4. Поясніть значення неологізмів.

Інопланетянин, місяцехід, біоробот, дзюдоїстка, роботокомплекс, відеостудія.

З'ясуйте, яким способом утворилися неологізми.

5. Запишіть окремо: а) загальновживані слова, б) застарілі слова, в) неологізми. Назвіть неологізми, які стали загальновживаними.

Ракета-носій, літак, мушкет, пан, агротехніка, цар, вікно, супермаркет, поміщик, школа, гувернантка, комп'ютер, книга, телеекран, панщина, дерево, жупан, шоу, відеомагнітофон, інтербачення, шолом, гетьман, праця, фунт, море.

Тема 3. Лексика сучасної мови з експресивно-стилістичного погляду

Виконати вправи і завдання:

1. Перепишіть, підкресліть загальновживані слова. Дайте визначення загальновживаних слів.

Бутон, буцик, “коржик”, школа, вандрівка “мандрівка”, весна, бушля “чапля”, журнал, легкий, ватра “вогнище”, зелений, два, свій, характер, ванна, бучина “букове дерево”, вечори на “вечір”, вокруги “навколо”, наука, здрейфити “злякатися”.

2. Прочитайте, запишіть кожну пару слів так, щоб спочатку йшло діалектне слово, а потім - літературне. Дайте визначення діалектизму.

Збузувати - засипати, завгодя - зарані, завидки - завидощі, косоокість - зиз, змисл - смисл, калабатина - калюжа, крів - крав, кропка - крапка, обман - злуда, зглядь - увага, їда - з'їжа.

3. Прочитайте, випишіть виділені слова. Скажіть з діяльністю людей якої професії вони тут пов'язані. Дайте визначення професіоналізмів, наведіть власні приклади.

Простора майстерня, освітлена сонцем, нагадувала велику музейну кімнату, в якій хаотично висіли різні картини, етюди, портрети, все багатство, яке створив він за багато років. Його власний світ, витвір його фантазії і невтомних рук... Намальовані ним портрети, здавалось, оживали й розмовляли з ним лише очима... Біла і червона фарби надавали їм такого вигляду. Береговець часто розглядав знайомі малюнки і пригадував...

4. Розкласифікуйте слова: у першу колонку - науково-термінологічну лексику, у другу - суспільно-політичну, у третю - професійну лексику.

Азот, натрій, ідея, класовий, вуглець, сівба, косовиця, альтернативний, кандидат, обмолот, симфонія, боронування, арія, міщанин, аналіз, дослідження, тотожність, ділення, суцвіття, логарифм, любисток, барвінок, козак, кошовий.

Проблемні питання:

Скажіть, які труднощі були у вас під час виконання вправи. Чи не можна частину слів віднести у різні групи? Чи не здається вам, що поділ лексики з погляду стилістичного використання значною мірою умовний?

5. Наведіть приклади емоційно забарвленої лексики, просторічної лексики і вульгаризмів. Поясніть їх стилістичну роль.

Зробіть розгорнуті висновки про лексику сучасної української мови з експресивно-стилістичного погляду.

Самостійна робота №4

Тема 1. Фразеологія

Виконати вправи і завдання:

1. Розподіліть фразеологічні звороти за ступенем семантичного злиття компонентів на три групи: а) фразеологічні зрощення, б) фразеологічні єдності, в) фразеологічні сполучення. У чому особливість кожної групи фразеологічних зворотів? Дайте визначення фразеологізму.

Бенеря вхопила, байдики бити, бити (вдарити) по руках, бити чолом, брати до уваги, брати на кпини, і ріски (крихти) в рот не брати, держати хвіст бубликом, бульки пускати, дев'ятий вал, як вареник у маслі, вирости з пелюшок, вести до кінця, вести за руку, вибивати з сідла, вибивати тропака, здоровий глузд, раз-два і готово, гризти граніт науки, дати перцю, пекти раки, закрутити гайки, лупати очима, ловити мух, ловити кожну хвилину (мить), намилити голову, тримати під каблуком, шкребе на душі.

2. Визначте структурно-граматичні типи фразеологічних одиниць (прислів'я, організовані речення, словосполучення, одиниці з одним повнозначним словом). Зробіть висновки про структурну організацію фразеологізмів, наведіть власні приклади.

Добрий початок - половина справи. З краси не пити роси. Сіль землі. Не до снаги. Душа в душу. Пройти вогонь і воду. З вогником. Скажеш - не вернеш, напишеш - не зітреш, відрубаєш - не приставиш. Між життям і смертю. Як перемиті.

3.Запишіть по п'ять фразеологічних зворотів з опорними словами голова, рука, сім. Поясніть значення дібраних вами фразеологізмів. Скажіть, якими частинами мови можуть виражатися опорні слова у фразеологічних зворотах /для довідки див.: 7, С.172/.

Модульний контроль

Модульний контроль № 1. Теми 1-13

До модульного контролю № 1 необхідно:

- відвідати лекції;

- на практичних заняттях виконати всі завдання до тем 1-13, передбачені робочою програмою дисципліни ;

- виконати самостійні роботи №№ 1-10;

Складниками оцінки за модуль (30 балів) є:

Поточний контроль - 26 балів	Відвідування лекцій -2 бали. Робота на практичних заняттях, виконання письмових завдань до практичних занять - 13 балів (по 1 балу за кожен змістовий модуль) Виконання самостійних робіт - 5 балів Підготовка навчального проекту -3 бали Участь у науковій роботі - 3 бали
Модульний контроль - 4 бали	Письмовий контроль рівня засвоєння теоретичного,практичного матеріалу: 4 завдання по 1 балу (4 бали)
Усього - 30 балів	Усього - 30 балів

Підсумковий контроль - іспит.

Питання для перевірки знань студентів.

(Розділи “Фонетика - Лексикографія”)

ВСТУП

1. Сучасна українська мова як предмет наукового вивчення і як навчальна дисципліна на факультеті “Педагогіка і методика початкового навчання”.

2. Розділи курсу “Сучасна українська мова”, її основний зміст і обсяг. Завдання курсу.

3. Українська мова - національна мова українського народу. Утворення східнослов'янських мов (української, російської, білоруської) з давньоруської мови.

4. Українська літературна мова і діалекти української мови.

5. Значення творчості І.П.Котляревського в розвитку української літературної мови на народній основі. Т.Г.Шевченко - основоположник української літературної і нової української літературної мови.

6. Основні стильові різновиди писемної і усної форм української літературної мови.

7. Українська літературна мова як унормована і оброблена форма загальнонародної мови.

ФОНЕТИКА. ФОНОЛОГІЯ

1. Предмет і завдання фонетики. Зв'язок фонетики з іншими розділами мовознавства.

2. Мовний апарат. Робота мовних органів при утворенні голосних і приголосних звуків.

3. Голосні звуки, їх класифікація.

4. Приголосні звуки, їх класифікація.

5. Асиміляція приголосних. Повна і часткова асиміляція; регресивна і прогресивна асиміляція за голосом, за м'якістю, за місцем і способом творення.

6. Подовження приголосних, що виникло внаслідок прогресивної асиміляції.

7. Дисиміляція приголосних.

8. Спрощення груп приголосних.

9. Склад. Склади відкриті й закриті, наголошені і ненаголошені. Закономірності складоподілу в українській мові.

10. Наголос. Силовий і музикальний, вільний і постійний. Характер українського наголошення. Наголос як засіб вираження лексичного і граматичного значення слів.

11. Основний і побічний наголоси у багатоскладових складних словах. Логічний, емфатичний і разовий наголоси. Аналіз “Словника наголосів української мови“.

12. Закономірності фонетичної та фонемної транскрипції.

13. Поняття про фонему. Основний вияв фонеми і її позиційні та комбінаторні варіанти.

14. Склад голосних і приголосних фонем в українській мові.

15. Чергування в системі голосних фонем. Найдавніші чергування О-А (гонити-ганяти), Е-І (пекти - випікати).

16. Чергування О, Е з нульовою фонемою.

17. Чергування О, Е з І , пояснення випадків відхилення від цих чергувань.

18. Чергування Е і О після шиплячих на [j]; пояснення відхилень від цих чергувань.

19. Чергування приголосних фонем. Чергування г-ж-з, к-ч-ц, х-ш-с.

20. Чергування приголосних, що виникли як наслідок давніх сполучень губних (б-бл', п-пл', в-вл', м-мл') (див.: М.Жовтобрюх, С.145).

21. Комбінування явищ чергування приголосних, асиміляції і спрощення при утворенні прикметникових та іменникових форм (празький, Туреччина, убозство).

...