Тема-рематичне членування номінативних речень у різноструктурних мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕМА-РЕМАТИЧНЕ ЧЛЕНУВАННЯ НОМІНАТИВНИХ РЕЧЕНЬ У РІЗНОСТРУКТУРНИХ МОВАХ

Швець О.В.

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Стаття присвячена дослідженню комунікативно-прагматичного аспекту функціонування номінативних речень у різноструктурних мовах, пов'язаного з їх тема-рематичним членуванням. Встановлено здатність номінативних речень відображати певну комунікативну або екстралінгвістичну ситуацію, що перебуває у фокусі мовця. Виявлено, що цілісність відображення ситуації уможливлюється наявністю фонових знань учасників комунікації. Визначено, що смисл контексту, до якого входить номінативне речення, сприяє виявленню причин імпліцитного вираження теми цього типу речень. Доведено можливість функціонування номінативних речень в позиції теми або реми залежно від оточуючого контексту.

Ключові слова: номінативне речення, тема-рематичне членування, контекст, ситуація буття, екстралінгвістична ситуація.

тема рематичний екстралінгвістичний речення

Постановка проблеми. Сучасний стан розвитку антропоцентричної лінгвістики передбачає вивчення мови у зв'язку з людиною, її мисленням і комунікативною діяльністю, що неможливе без звернення до комунікативно-прагматичного аспекту функціонування мови. Комунікативно-прагматичний аспект номінативних речень втілює спосіб подання інформації про ситуацію мовлення, суб'єктивний підхід мовця до вербалізації ситуації і його бажання вплинути на її результат.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему актуального членування речення, вираженого протиставленням теми -- реми, вивчали В. В. Бабайцева [1], В. Г. Гак [4], В. Ю. Копров [10], Б. О. Серебренников [13] та інші науковці. Результати проведених ними досліджень засвідчили, що, реалізуючись у процесі мовлення, речення відображає певну комунікативну ситуацію, що перебуває у фокусі мовця (адресанта / автора / героя роману), тобто учасника спілкування.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Відносячи номінативні речення до односкладних, науковці виділяли у їх складі лише рему, ототожнюючи її з присудком. У нашому дослідженні вивчення номінативних речень в оточенні контексту доводить можливість їх функціонування у позиції теми або реми залежно від місця на його початку, всередині або кінці.

Метою статті є виявлення особливостей тема-рематичного членування номінативних речень у різноструктурних мовах, шляхом вивчення їх функціонування у контексті.

Виклад основного матеріалу дослідження. Дослідження номінативних речень у комунікативному аспекті пов'язане з їх актуальним членуванням, здатним виявити «спосіб включення речення до предметного контексту, на базі якого воно виникає» [11, с. 239]. Ми поділяємо думку В.В. Бабайцевої, стосовно складності процесу визначення теми як у номінативних, так і в інших типах односкладних речень, особливо характерного для оповіді (монологічного мовлення), коли відсутнє питання, що актуалізує рему, та інші маркери актуального членування [1, с. 21].

У зв'язку з зазначеним вище, при визначенні теми номінативного речення вважаємо за необхідне брати до уваги контекст, в якому знаходиться номінативне речення, оскільки актуалізація буття предмета можлива лише у тих випадках, коли необхідно співвіднести певний предмет або явище з оточуючим контекстом. У самому номінативному реченні тема може бути імпліцитною, проте зумовлена її знанням із ситуації (відрізка відображеної у мові дійсності з практично безмежною кількістю елементів та їх відношень) або контексту. Тему номінативного речення, як дещо відоме, можна віднести до області пресупозиції (сукупності попередніх знань співрозмовників про предмет мовлення), сформованої у процесі накопичення ідентичного життєвого досвіду учасниками комунікації або у результаті засвоєння реципієнтом інформації, поданої у вигляді тексту.

Результати проведеного дослідження доводять, що загальний смисл контексту, до якого входить номінативне речення, дозволяє пояснити причини імпліцитного характеру його теми. У більшості випадків роль контексту допоміжна -- вплив на сприйняття номінативного речення адресатом як висловлювання, безпосередньо співвіднесеного з екстралінгвістичною ситуацією (референтом), в таких випадках знання теми номінативного речення зумовлене пресупозицією [12, с. 7], наприклад: англ. Cure for a red nose. Drink like the devil till it turns adelite [19, p. 95]; франц. Le solitaire de dix carats! gйmit Mme Rezeau [15, p. 347]; укр. Вчора під ножем, сьогодні на ногах!.. Вітаю вас, Гурійовичу! [8, с. 38]. Референтами номінативних висловлювань Cure for a red nose, Le solitaire de dix carats! та Вчора під ножем, сьогодні на ногах!.. є конкретні події, тема речень відома із ситуації.

Питання актуального членування номінативних речень стосується проблеми взаємодії головного члена цих речень та оточуючого контексту. Перш за все мова йде про зв'язок номінативного речення з сусідніми реченнями: англ. Cayenne, marjoram, cinnamon. The names of lost and fabulous cities through which storms of spice bloomed up and dusted away [17, p. 224]; франц. Nulle rйaction violente. Mon pиre se contente de soupirer [16, p. 102]; укр. Військова кафедра. Це та кімната, де їх стільки муштровано керівником кафедри, прискіпливим та педантичним майором, де так набридли їм оті військові плакати на стінах, і протигаз у розрізі, і учбовий кулемет, що темніє в кутку, з просвердленою дірочкою збоку в стволі... [6, с. 12].

Наведені фрагменти демонструють, що цілісне уявлення про дійсність у контексті досягається завдяки актуалізації номінативного речення у позиції теми висловлювання, віднесеної до області пресупозиції та сформованої у процесі комунікації або шляхом засвоєння адресантом інформації, представленої у вигляді тексту [12, с. 7; 5, с. 367]. Отже, значимість оточуючого контексту для розуміння референтної співвіднесеності номінативного речення є очевидною.

Тема у свідомості читача або слухача викликає свого роду уявлення про предмет висловлювання, реалізований у тексті номінативним реченням, який характеризується інтонацією найменування, ствердження предметів реальної дійсності. Це уможливлює підвищення смислового потенціалу уривку тексту і виокремлення його конструктивно значимих елементів.

Називаючи не окремий, дискретний образ, а всю ситуацію, номінативне речення у позиції теми є комунікативним центром висловлювання, у той час як контекст, слідуючий за ним, виражає семантику буттєвості та характеризується предикативною інтонацією: англ. A series of rifle shots. Screen doors banged one after the other, a sunset valley, along the street [17, p. 111]; франц. Grincement du portail. C'est Pierrot qui l'ouvre, c'est toujours lui le premier descendu [22, p. 161]; укр. Наказ про мобілізацію. Слово до людей, яких війна першими кличе під кулі [6, с. 16]. Наведені фрагменти підтверджують допоміжну роль контексту (називання деталей, за якими читач / слухач повинен відтворити сприйняту ним сцену) -- вплив на розуміння номінативного речення, співвіднесеного з екстралінгвістичною ситуацією.

Проведене дослідження засвідчило, що контекстуально-зумовлені номінативні речення, характеризуючи предмет, особу чи явище, займають у висловлюванні позицію реми, тоді як тема названа у попередньому контексті: англ. God, isn't he dreadful? he said frankly. A ponderous Saxon [19, p. 4]; франц. Sur le gravier rose il y a aussi un tas d'enfants. De jolis enfants [14, p. 65]; укр. Дивився б не надивився, як вона робить щось чи просто як вулицею йде: лице підняте, груди випнуті й руками широко розмахує, аж за спину їх закидає. І хода така пружна, замашиста [7, с. 87]. У наведених фрагментах рематичні висловлювання A ponderous Saxon, De jolis enfants; І хода така пружна, замашиста предикують ознаку відносно підмета попереднього речення.

Виявленню композиційно-синтаксичних зв'язків номінативних речень у позиції реми з передуючим контекстом сприяє аналіз типів контексту, що несуть на собі логічний наголос у межах текстових фрагментів різного типового змісту. Зазвичай, логічний наголос мають контексти з предметним описом: англ. Oh, my gosh! Nickel tablets, dime tablets, notebooks, erasers, water colors, rulers, compasses, a hundred thousand of them! [17, p. 235]; франц. Martine sortait des dessous-de-plat et des verres de trois tailles, et des porte-couteaux. Deux couteaux, deux fourchettes. des petites cuillиres, des tas d'assiettes, des grandes, des petites, des creuses... [22, p. 170]; укр. Леся почула шурхіт коло поштової скриньки і вийшла без особливого поспіху. Газета, дві рекламні листівки, державна лотерея і якийсь медичний препарат [2, с. 566].

В описах предметів номінативні речення доволі часто бувають вкрапленими всередині контексту, виконуючи роль зв'язки між вже відомим (темою) та тим, що повідомляється про неї (ремою): англ. Here's another thing I always carry. A souvenir of Oxford days. It was taken in Trinity Quad - the man on my left is now the Earl of Doncaster [18, p. 71]; франц. Les meubles n'arrivиrent qu'au mois de juin. Et avec les meubles, le service de table, la verrerie, les casseroles... D'un seul coup Daniel trouva l'appartement meublй [22, р. 153]; укр. І слова не добереш, щоб визначити цей колір. Сніг і вранішня зоря... Хоча й це не точно [7, с. 138].

Фрагменти з номінативними реченнями можуть також передавати послідовний розвиток події або дії, а у сфері рематичних дій найчастіше знаходиться експресивна динаміка, що передається номінативними реченнями з рематично виділеними акціональними дієсловами та їх девербативами, прийменниково-іменниковими формами зі значенням напряму, прислівниками зі значенням характеру дії: англ. One day you discover you are alive. Explosion! Concussion! Illumination! Delight! [17, p. 189]; франц. Et un silence total s'йtala sur la route, tout а coup. Un silence de thйвtre [21, p. 23]; укр. Снує і снує люд заводський свої одвічні дороги - зі змін і на зміни, в денні і нічні... Завод, домівка, знову завод [9, с. 269].

В окремих випадках номінативне речення у позиції реми характеризує предмет, особу чи явище, названі у контексті, що передує номінативному реченню, і виражає відтінок припущення, переданий питальною формою номінативного речення: англ. Ha, that's Leo Auffmann's all right! Great Expectations? [17, p. 58]; франц. Marie avait franchi son seuil hier soir? Une revanche contre la famille? [20, p. 71]; укр. Катерина, не довіряючи дійсності, бере з купки акцій один папірець і розглядає його з усіх боків, як банкнот, на який є підозріння, що він фальшивий. Чи не бутафорне часом її щастя? [3, с. 116]. Питальні номінативні речення у наведених вище фрагментах виражають припущення або сумнів, пов'язані зі змістом висловлення у передуючому контексті.

Зв'язок номінативних речень предметної, якісної або динамічної характеризації з контекстом не орієнтований безпосередньо на ситуацію мовлення. Кінцева позиція номінативного речення у мовленнєвому відрізку визначає його предикативну функцію, а двочленність думки зберігається лише завдяки використанню при ньому контексту, який характеризує конкретну мовленнєву ситуацію у формі безпосереднього враження мовця чи спостерігача.

Висновки з даного дослідження і перспективи. Отже, номінативні речення відображають два основних типи ситуацій: ситуацію буття предмета та екстралінгвістичну ситуацію. У контексті номінативні речення у різноструктурних мовах можуть займати як позицію теми, так і позицію реми. В одних випадках тема є відомою з контексту, що передує номінативному реченню, а номінативне речення займає позицію реми, в інших -- номінативне речення займає позицію теми, а контекст, що йде за ним, є ремою.

Перспективу подальших досліджень вбачаємо у виявленні особливостей функціонування номінативних речень різноструктурних мов в іншому контекстуальному оточенні та поза межами контексту.

Список літератури: