Засоби репрезентації та внутрішнє семантичне розгалуження неозначеності в сучасній українській літературній мові (на матеріалі творів Л. Дереша)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ТА ВНУТРІШНЄ СЕМАНТИЧНЕ РОЗГАЛУЖЕННЯ НЕОЗНАЧЕНОСТІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ Л. ДЕРЕША)

Хохрякова І.П.

Постановка проблеми. Теоретичні аспекти студіювання різноманітних мовних одиниць, дослідження їхнього функційного потенціалу, категорійних параметрів, вияву в мовленні репрезентовані в концепціях багатьох зарубіжних науковців, зокрема Ф. Данеша, Л. Теньєра, А. Мартіне, Т. Ґівона, С. Діка, В.Г. Адмоні, Ш. Баллі, Г. Гель- біга, О.В. Бондарка, Є. Куриловича, Г.О. Золотової та ін. В українському мовознавстві вивчення будови мови, опис її одиниць на засадах функціоналізму обґрунтовують І.Р. Вихованець, А.П. Загніт- ко, К.Г. Городенська, М.Я. Плющ, М.В. Мірченко, О.Г. Межов, Р.О. Християнінова та ін.

Зазначений новітній лінгвістичний напрям дає змогу закцентувати на низці найважливіших мовних одиниць, що, з одного боку, структурують функційно-семантичні поля, а з іншого -- виступають репрезентантами функційно-семантичних категорій. Теорію функційно-семантичного поля вибудував О.В. Бондарко [1], який указував, що розглядане поняття слугує засобом маркування угруповання різнорівневих засобів певної мови, об'єднаних їхньою спільною семантичною функцією. У вітчизняній лінгвістиці концепцію функційно- семантичного поля деякі дослідники трансформували в поняття функційно-семантичної категорії. На ІІІ Міжнародному конгресі україністів І. Р. Вихованець визначив термін функційно-семантична категорія як основний для категорійної граматики української мови [3]. Функційно-семантична категорія -- це система різнорідних мовних явищ, які взаємодіють для виконання певних семантичних функцій. Функційно-семантична категорія має план змісту (семантику) і план вираження (формальні показники семантики). Такий аспект студіювання останнім часом застосовують до багатьох мовних категорій, зокрема валентності, відмінка, модальності (Н. М. Костусяк), локативності (Т. В. Булигіна, О. В. Виноградова), темпораль- ності (І. О. Талаш, Г. О. Золотова), потенційності (О. О. Сікорська), сукупності (І. Р. Домрачева), заперечення (М. П. Баган), умови (А. О. Малявін), градації (Л. М. Марчук), інтенсивності (О. М. По- пенко), наслідку (Н. В. Кринська), компаративнос- ті (О. А. Щепка), параметричності (О. М. Хавкіна), допустовості (Т. П. Ткачук) та ін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед усього переліку функційно-семантичних категорійних одиниць найменш простудійована категорія неозначеності. У вітчизняній науцібули зроблені спроби описати деякі фрагменти її вираження (К. Г. Городенська [4], Н. В. Кавера [11], Н. М. Попович [16], І. В. Дудко [10], О. Ю. Се- менко [17], О. В. Литвиненко [14]), проте комплексного монографічного дослідження з порушеної проблеми досі немає, що вказує на актуальність порушеної проблеми.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Виникає потреба ґрунтовного вивчення неозначеності як особливої мисленнє- вої, функційно-семантичної категорійної величини, що дає змогу фіксувати різні ступені знання про об'єкт і має свої лексичні, морфологічні та синтаксичні засоби реалізації. Значну роль у репрезентації неозначеності відіграє контекстуальна вмотивованість, ґрунтовність опису якої забезпечує зорієнтованість на комунікативно- прагматичний аспект.

Метою статті є аналіз категорії неозначеності, зокрема її семантичного розгалуження, що має опертям насамперед класифікацію компонентів власне-неозначеної кількості та вторинної неозначеності (на прикладах із творів Любка Дереша).

Виклад основного матеріалу. У сучасній науковій парадигмі неозначеність зазвичай є об'єктом наукового вивчення як опозитивний компонент означеності. У такому разі основним класифікаційним принципом вирізнення вказаних протиставлених складників дослідники вважають лексико-семантичний чи граматичний чинники. Водночас наявність специфічного плану змісту й складного механізму вираження уможливлює виокремлення неозначеності як самостійної функційно-семантичної категорійної величини. У сучасному українському мовознавстві низка питань, пов'язаних із визначенням її диференцій- них ознак, ще не отримала свого аргументованого розв'язання й потребує уточнення та подальшого опрацювання. Цілком умотивованим вважаємо таку дефініцію поняття неозначеності. Неозначеність -- це функційно-семантична категорія, яка вказує на невизначеність, неконкретизований чи приблизний вияв кого- або чого-небудь.

В українській мові маркування неозначеності пов'язане з:

1) неозначеними займенниковими іменниками на зразок хтось, дехто, що-небудь, наприклад: Під стіну школи хтось насипав велику купу скляних ампулок... [7, с. 19]; Запрошується хтось із глядачів... [8, с. 15];

2) займенниковими прикметниками якийсь, який-небудь, будь-чий тощо: Була якась причина, якийсь сторонній чинник... [7, с. 36];

3) займенниковими прислівниками якось, як- небудь, будь-де, колись, кудись: Вона дивилась кудись у ліс... [7, с. 44]; ...якось він задумав побачити сон [7, с. 61];

4) прикметниками невідомий, незнайомий тощо та їхніми субстантивованими дериватами: ...засаджену смерекою... та ще невідомими мені листяними деревами [9, с. 16]; .. .незнайомий піднявся і заплодував... [6, с. 92]; ...була необережно затулена невідомої породи квіткою... [7, с. 66];

5) числівниками:...за що й поплатилася ще багато років до мене прізвиськом [8, с. 7]; Працівники студії у цю байду вірили мало [6, с. 15]. Важливу роль у вираженні неозначеності відіграють неозначено-кількісні числівники на зразок багато, мало та означено-кількісні мовні одиниці, розміщені після іменника, наприклад: Після уроку до нього підійшло кілька дівчаток... [7, с. 18]; я щойно прочитав книжку, яку бачило чоловік п'ятсот, не більше [7, с. 64].

Комунікативно-прагматичний аспект дослідження функційно-семантичної категорії дає змогу простежити зв'язок неозначеності із синтаксичним рівнем мови. У такому разі потрібно закцентувати передусім на простих односкладних неозначено-особових реченнях: Кажуть, в Аїді душі блукають... [6, с. 20]; Як одного з кращих студентів, його скерували на практику в один коледж [7, с. 7]. Синтаксичний вияв категорії неозначеності реалізують також складені підмети з неозначеним числівниковим компонентом, детермінанти та атрибутивні синтаксеми з неозначеною семантикою: . в глибині душі тішився, що так багато круасанів залишилося йому [7, с. 55]; Колись іще був непоганий костел... [7, с. 152]; Мусів би в якийсь інститут поступати... [8, с. 15].

В україністиці відомі різні класифікації компонентів кількості, де виділяють як означено-кількіс- ні, так і неозначено-кількісні сегменти з різними семантичними варіантами, зокрема І. Р. Вихованця [2], О. Г. Межова [15], Н. М. Попович [16], Н. В. Ка- вери [11]. Проте на сьогодні немає повноцінної класифікаційної схеми всіх мовних одиниць, які моделюють неозначену кількість. Докладний аналіз джерельної бази, що лежить в основі нашої студії, уможливив розмежування двох груп розгляданих маркерів: першу структурують компоненти, які експлікують власне-неозначеність, другу -- одиниці, що моделюють вторинну неозначеність. Розглянемо докладніше кожен із типів.

I. Власне-неозначеність -- центральна грамема функційно-семантичної категорії неозначеності, що позначає невизначеність, неконкрети- зованість кого- або чого-небудь. Її репрезентують мовні одиниці, які з огляду на семантичну спеціалізацію об'єднуємо в шістнадцять значеннєвих підгруп, зокрема з указівкою на:

1) відносно малу неозначену кількість предметів чи людей: У ній у кількох словах мовилось... [7, с. 37]; ...графік вимкнення останнього існує лише у хворобливій фантазії кількох душевнохворих [7, с. 102]; . дітей у місті залишалось небагато [8, с. 5];

2) дуже малу неозначену кількість предметів із додатковим нашаруванням суб'єктивної оцінки: Ще там був мацьопкий письмовий стіл з лакованої вагонки... [7, с. 12];...якого востаннє бачила отакеньким (показує кінчик брудного нігтя) [9, с. 46];

3) велику неозначену кількість предметів, об'єктів, людей, тварин:...лазили по стройках. Їх за школою було чимало [8, с. 16];...зможе ганяти тут із тутешніми собаками. Їх тут багато бігає... [6, с. 175];

4) надто велику неозначену кількість предметів, яку важко собі уявити: І повно-повнісінько жовтого листя [7, с. 31]; По всьому одягу Семпльова- ного було безліч глибоченних кишень [7, с. 46];

5) точно не визначених, невідомих осіб: У класі хтось тяжко зітхнув, а хтось пробурмотів... [7, с. 17]; До мене підійшов якийсь чоловік у простому непримітному одязі... [7, с. 58]; Невідомо хто і невідомо якими методами випросив у пана Андрія дозвіл аж на 3 (три) вечірки [7, с. 66]; А раптом тебе хтось бачив... А якщо хтось додумається. [9, с. 186];

6) точно не визначених предметів, об'єктів: .. .вийшли на якусь замерзлу дорогу коло гори і пішли у напрямку коледжу [7, с. 44]; Здавалося, він повільно наближався до чогось [7, с. 61]; Під п'яткою щось хруснуло [9, с. 161];

8) чітко не визначеного близького місця: І десь тутечки він знайшов бистрий потік [9, с. 57];... поповнюючи власну нехитру бакалію десь у шафі... [9, с. 136];

9) точно не окресленого далекого місця чи відстані: Вона дивилася десь у ліс [7, с. 44]; Той відскочив десь далеко за наші спини [9, с. 18]; Десь глибоко внизу, у білій димці, розпістерлись... наші Мідні Буки [9, с. 66]; Десь наразі дуже далеко гуркотів грім [9, с. 72]; .з кожним кроком здіймаючись усе вище і вище [5, с. 11];

10) невідомого, відносно короткого відрізку часу протікання дій, руху, перебування в певному стані: Хімічні реакції протікали надто швидко. .. [6, с. 49]; На найкоротшу мить удалось утекти, прорватись на іншу сторону [9, с. 83]; За кілька хвилин ми зібрали пожитки... [9, с. 84]; За якусь крихту секунди в голові пронісся вихор думок... [9, с. 146]; Вони мовчки споглядали вогонь ще якийсь час [5, с. 89]; Сподіваюся, через кілька днів я зможу вертіти й головою [9, с. 178]; За кілька днів він перевірить, чи справді офіціантку Машу було звільнено [6, с. 28];

11) невідомого, неозначено тривалого проміжку часу, протягом якого відбуваються дії, процеси чи тривають стани: Подібне безцільне валандання тривало досить довго... [8, с. 17]; Багато часу в те рясне на грози літо я присвятив забавам із пам'яттю [8, с. 25]; ...сотні тисяч років слугував письменами для неймовірних рас і цивілізацій [7, с. 178]; Вона може пробути у сновидінні... десятки вічностей [7, с. 190]; Він прогнав їх і першим пішов вниз по масних, забруднених порохом десятиліть сходах [7, с. 178]; Їхня дискусія, а радше, сповідь Марка Поло тривала б ще хтозна скільки. [7, с. 41]; семантичний грамема неозначеність мовний

12) чітко не окресленого факту, етапу в суспільному чи особистому житті: Але в тисяча якомусь там році в село прийшов один панок... [9, с. 57]; Бо вже так давно не пила чогось тепленького... [9, с. 77]; Він колись точно зайде задалеко і приб'є мене [9, с. 37];

13) неозначено великого обсягу чогось: Це ЩОСЬ мало справді титанічні розміри [7, с. 187];

14) невизначеності певних обставин, способу дії: Туману якимось чином вдалося згущуватись синхронно з Банзаєвою меланхолією [7, с. 72]; Якось він зумів відрізнятися від інших, але як? [7, с. 176];

15) чітко не окресленої відносно малої міри вияву чогось:...треба трішки спуститися, трішки знову піднятись і ще трохи проволочитися непролазними хащами ожини [9, с. 68];...рента- бельність студії була значно нижчою за гроші... [6, с. 15];

16) неозначено великої кількості вияву чогось: ...концертним виконанням партії на фортепіано він заробляє більше, ніж як автор цього ж концерту [6, с. 16].

П. Вторинна неозначеність -- периферійна грамема функційно-семантичної категорії неозначеності, що позначає щось чи кого-небудь, певні дії, процеси, стани, якості, у яких мовець сумнівається, виражає невпевненість щодо їхнього кількісного, часового, локативного та ін. вияву. З огляду на значеннєвий діапазон одиниці розгляданого зразка перебувають на межі між означеністю та неозначеністю. Зокрема вони експлікують:

1) невпевненість, припущення, імовірність із погляду мовця. Роль допоміжного засобу вираження такої семантики виконують службові одиниці наче, неначе, ніби, нібито та модальні слова, що, за спостереженнями Н. М. Костусяк, пов'язані з ірреальним значенням передбачуваності й виступають еквівалентом модальних дієслівних предикатів здаватися, припускати, сумніватися, які структурували головну частину складнопідрядного речення [12, с. 341]. На думкудослідниці, конструкції розгляданого зразка є засобом вираження категорії лексико-граматичної модальності, зокрема грамеми вірогідної модальності [13, с. 131]. Наприклад: ...про трансцендентальну медитацію та про чудесний катарсис, який вона нібито дарує [7, с. 86]; ... поклонялися крижаній горі Кадаф, у якій нібито був ув'язнений бог... [7, с. 59]; Про дуже древніх монстрів, які нібито прийшли з далеких зірок [7, с. 99]; Каже, жи може шось і вдасся прояснити з тими мавками-нявками [9, с. 58];

2) наближеність за певними ознаками, мірою вияву, показниками до кого-, чого-небудь, якогось еталону: Коло вікна, при спортзалі стовбичила група його майже ровесників [7, с. 67]; Корій приїхав сюда ше більш-менш нормальним [9, с. 111].

3) не зовсім точний, орієнтовний час: Їхні діалоги велися приблизно півтора місяця у восьмому класі [7, с. 87]; Він кричав, не перестаючи, приблизно сім секунд [7, с. 132]; Я просиділа близько двох годин... [9, с. 140]; Сказав, що здибаємося близько п'ятої [9, с. 148];

4) приблизне визначення параметрів розміру, обсягу, протяжності та ін. чогось:...ми обидвоє провалилися під воду приблизно по пояс [9, с. 182].

Висновки і пропозиції. Неозначеність -- це функційно-семантична категорія, яка вказує невизначеність, неконкретизований чи приблизний вияв кого- або чого-небудь. Спроба виділення класифікаційної схеми всіх мовних компонентів, які моделюють неозначеність, є першим кроком до комплексного аналізу зазначеної категорійної величини та її грамемного вияву.

У перспективі розв'язання порушеної проблеми вбачаємо зорієнтованість на динамічні процеси у вираженні неозначеності.

Список літератури

1. Бондарко А. В. Функциональная граматика / А. В. Бондарко. - Л.: Наука, 1984. - 136 с.

2. Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови / І. Р. Вихованець. - К.: Наукова думка, 1992. - 224 с.

3. Вихованець І. Р. Принципи категорійної граматики української мови / І. Р. Вихованець // ІІІ Міжнародний конгрес україністів. Мовознавство (26-29 серпня 1996 р.). - Х., 1996. - С. 177-181.

4. Городенська К. Г. Семантичний і морфологічний потенціал предикатів кількості / К. Г. Городенська // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - Луцьк: Вежа, 2002. - № 5. - С. 23-26.

5. Дереш Л. Архее. Монолог, який усе ще триває: [роман] / Любко Дереш. - Харків: Фоліо, 2008. - 319 с.

6. Дереш Л. Голова Якова: алхімічна комедія: [роман] / Любко Дереш. - Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2012. - 240 с.

7. Дереш Л. Культ: [роман] / Любко Дереш. - Львів: Кальварія, 2006. - 208 с.

8. Дереш Л. Намір: [роман] / Любко Дереш. - Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. - 333 с.

9. Дереш Л. Поклоніння ящірці: Як нищити ангелів [роман] / Любко Дереш. - Харків: Фоліо, 2007. - 189 с.

10. Дудко І. В. Семантика і функціонування неозначених займенників у сучасній українській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / І. В. Дудко. - К., 2002. - 24 с.

11. Кавера Н. В. Семантична типологія предикатів стану: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Н. В. Кавера. - К., 2008. - 24 с.

12. Костусяк Н. М. Структура міжрівневих категорій сучасної української мови: [монографія] / Н. М. Костусяк. - Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. - 452 с.

13. Костусяк Н. М. Грамемна структура категорії лексико-граматичної модальності / Н. М. Костусяк // Типологія та функції мовних одиниць: наук. журн. / [редкол.: Н. М. Костусяк (гол. ред.) та ін.]. - Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2014. - № 1. - С. 127-139.

14. Литвиненко О. В. Лексико-семантична група «велика кількість грошей» як складова концепту неозначено великої кількості / О. В. Литвиненко // Дослідження з лексикології і граматики української мови:

15. Межов О. Г. Суб'єктні синтаксеми у структурі простого речення: монографія / О. Г. Межов. - Луцьк: Ред.- вид. відд. «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки, 2007. - 184 с.

16. Попович Н. М. Синтаксична структура речень з числівниковим компонентом у сучасній українській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Н. М. Попович. - К., 2002. - 19 с.

Анотація

У статті досліджено структурні особливості функційно-семантичної категорії неозначеності. Вирізнено грамему власне-неозначеності та вторинної неозначеності. Проаналізовано морфологічні засоби їхньої експлікації. Подано докладну семантичну класифікацію мовних одиниць, що маркують функційно- семантичну категорію неозначеності.

Ключові слова: функційно-семантичне поле, функційно-семантична категорія, власне-неозначеність, вторинна неозначеність, неозначеність.

Размещено на Allbest.ru