Головні особливості та способи перекладу політичного сленгу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГОЛОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ ПОЛІТИЧНОГО СЛЕНГУ

Штепуляк О.С.

Постановка проблеми. Проблема сленго- вої лексики не є новою для мовознавства. Адже сленг -- це загальновживана лексична одиниця як в англійській, так і в українській мовах, що тісно пов'язана з іншими соціальними діалектами [1, с. 12]. Проте і у наш час сленг стає причиною багатьох суперечок та дискусій серед видатних дослідників мови. І цьому є абсолютно просте пояснення: інтерес до нелітературної лексики реалізувався досить локалізовано, висвітлюючи лише певні вузькі питання, без фундаментального утворення теоретичного підґрунтя, формування системної організації та встановлення взаємозв'язків діахронії з синхронією. Рухомість даного різновиду ненормативної лексики робить майже неможливою фіксацію сталих особливостей функціонування сленгізмів та законів їх розвитку. Саме тому у більшості випадків сьогодення можливо прослідкувати лише певні та здебільшого загальні характеристики, що притаманні сленгу англійської та української мови. А оскільки лексикографічна діяльність у даній сфері досліджень лише започаткована, будь-яка наукова активність в цій галузі має перспективи.

Аналіз останніх досліджень та виділення не- вирішених раніше частин загальної проблеми. Дослідження сленгу проводяться вітчизняними та зарубіжними лінгвістами уже тривалий період часу, а в розробці даного пласта термінології бере участь майже кожен філолог, що займається проблемами некодифікованої мови. Вияви соціальної природи сленгу та різні аспекти сленгізмів, що розглядалися переважно в ракурсі лексико-стилістичних характеристик, вивчалися В.В. Балабіним, В.Г. Ві- люманом, І.Р. Гальперіним, М.М. Маковським, Г.Л. Менкеном, Е. Партріджем, У.О. Потятинник, Л.О. Ставицькою, В.О. Хом'яковим, подружжям Юганових та багатьма іншими науковцями, що належать до різних лінгвістичних шкіл. Цей факт, безсумнівно, став головною причиною існування доволі різноманітних точок зору стосовно природи цього поняття.

Неоднозначність поглядів науковців щодо визначення терміну «сленг», специфіка передачі його експресивності, емоційного забарвлення та функціональної релевантності в політичній мові, відсутність багатостороннього висвітлення проблем та способів перекладу ненормативних одиниць мови політиків та політтехнологів робить подальше дослідження особливостей та способів перекладу політичного сленгу досить актуальним для сучасних мовознавців та перекладачів.

Метою даного дослідження є визначення специфіки поняття сленг, з'ясування особливостей перекладу та найбільш доцільних способів передачі політичного сленгу з англійської на українську мову та навпаки.

Досягнення цієї мети передбачає розв'язання таких завдань: систематизувати теоретичні позиції вітчизняних та зарубіжних мовознавців щодо дефініції поняття сленг; визначити основні характеристики сленгу ти уточнити дефініцію терміну сленг; проаналізувати проблеми відтворюваності та релевантності політичного сленгу при його перекладі; обґрунтувати закономірності частотності використання перекладацьких трансформацій при перекладі політичних сленгізмів.

Об' єктом дослідження виступають політичні сленгові одиниці та сленгові вирази англійської та української мови, а предметом -- способи передачі особливостей одиниць політичного сленгу та їх контекстуального значення при перекладі.

Виклад основного матеріалу. Сучасний світ динамічно розвивається, а разом із постійними змінами у політичному та суспільному житті, демократизацією суспільства, закріпленням канонів свободи слова на світовій арені та поширенням новітніх інформаційних технологій ми можемо спостерігати значне проникнення та тісну взаємодію різноманітних видів ненормованої лексики з літературною мовою. Саме тому зростає й підвищене зацікавлення з боку сучасних дослідників до такого специфічного прошарку мови, як сленг. І цей інтерес є цілком зрозумілим, адже сленг є невід'ємною частиною сучасної лексики, що охоплює майже всі сфери людського життя, описує різноманітні ситуації та привертає до себе увагу своєю метафоричністю, виразністю та «нетрадиційністю» номінації.

У мовознавстві до цього часу існує певна невизначеність щодо термінів, які використовуються для позначення ненормативної лексики. Досліджуючи зазначений прошарок мови, вчені відзначають, що «терміни перетинаються, розкривають одне й те саме поняття з різних сторін, включають один одного, іноді метонімічно та метафорично переносячи один термін на інший» [2, с. 60].

Хоча саме значення терміну «ненормована лексика» не є чітко сформованим, проте, судячи з самого виразу можна зробити висновки, що це поняття нерозривно пов'язане з поняттям «мовної норми». Так, вітчизняний лінгвіст Н.Н. Семенюк у своїх дослідженнях відзначає, що мовна норма -- це сукупність найбільш стійких традиційних в реалізації елементів мовної структури, відібраних і закріплених мовною практикою [7].

У свою чергу більшість відомих дослідників відносять до ненормативного мовлення специфічний шар лексики, що відрізняється саме розмовним, неофіційним характером та емоційною забарвленістю. Багато лінгвістів погоджуються з думкою, що до цього шару мовлення відносяться такі поняття як жаргон, арго, сленг, вульгаризми та просторіччя. Проте етимологія терміну «сленг» -- одне із найбільш суперечливих і заплутаних питань в лексикографії, адже важкість розкриття походження терміну посилюється його багатозначністю та наявністю різних трактувань. Саме тому проблематика сленгу була і залишається предметом постійного наукового пошуку.

Для кращого розуміння цього явища варто звернутися до міркувань найбільш відомих дослідників сленгової лексики та виділити основні характеристики даного поняття, аби краще зрозуміти природу його походження та особливості функціонування у мові.

Розглянувши визначення сленгу, подані у різних словниках (Oxford, Cambridge, Webster), можна констатувати, що сленгу притаманні наступні характеристики: приналежність до нелитературного пласта лексики; більш активне вживання подібних слів в усному мовленні; обмеженість використання контекстом та певними соціальними рамками. [10; 15; 18; 19]

Проаналізувавши думки таких відомих дослідників сленгу, як Г. Менкен, В.А. Хом'яков та Е. Партрідж, варто виділити наступні особливості, що притаманні сленговій лексиці:

1. сленг -- це категорія загального поширення, що перебуває як поза межами загальноприйнятих мовних норм [11], так і за межами діалектів загальнонаціональної англійської мови [8];

2. «тривалість життя» сленгових одиниць може варіюватися в залежності від специфіки їх утворення та факторів існування;

3. сленг включає в себе, з одного боку, шар специфічної лексики і фразеології професійних говорів, соціальних жаргонів і арго злочинного світу, та, з іншого боку, шар широко розповсюдженої і загальнозрозумілої емоційно-експресивної лексики та фразеології нелітературної мови [8];

4. сленг є свідомим та навмисним вживанням з боку мовця елементів загальнолітературного стандарту в розмовній мові для суто стилістичних цілей: створення ефекту новизни, незвичайності, відмінності від загальновизнаних зразків, передачі певного настрою мовця, надання висловлюванню конкретності, жвавості, виразності, точності, стислості, образності, а також для уникнення штампів та кліше. [12]

5. за допомогою сленгових виразів у мовлення впроваджуються певні елементи мовної гри;

6. фамільярно-емоційне забарвлення багатьох слів і виразів сленгу відрізняється великою різноманітністю відтінків. В залежності від контексту та підбору сленгової лексики висловлювання мовця може стати більш жартівливим, іронічним, глузливим, презирливим, грубим і навіть вульгарним.

Тож, розглянувши різнопланові визначення поняття сленг у вітчизняній та закордонній лінгвістиці доцільно запропонувати певне узагальнене визначення цього явища. Сленг -- історичносформований, проте доволі неоднорідний та нестійкий пласт специфічної лексики та фразеології, що є властивою одній обмеженій професійній, соціальній чи іншій особливій групі населення, має чітку емоційно-експресивну забарвленість та використовується для створення ефекту новизни, передачі певного настрою мовця, надання висловлюванню конкретності, точності, виразності та жвавості, а також використовується для уникнення штампів та кліше літературної мови.

Поглянувши на сучасний світ політики, можна з впевненістю констатувати, що вагомою частиною своєрідної політичної мови є політичний сленг, який допомагає наситити мовлення політиків та політтехнологів певними емоціями, завуальовано відобразити їх ставлення до тієї чи іншої події.

Політичний сленг є складним, неоднорідним та малодослідженим явищем, адже саме поняття з`явилося досить нещодавно. Проте варто пам'ятати, що політичний сленг знаходить своє відображення не лише в мові політиків, але і у радіо та телепередачах, в матеріалах газет та журналів, що описують головні події на світовій політичній арені. Беручи за основу усі характеристики сленгу, що були систематизовані нами вище, можна констатувати, що політичний сленг -- це специфічний шар ненормативного мовлення, що використовується конкретною групою людей, пов'язаних зі сферою політики, та відзначається особливим співвідношенням матеріального значення та експресивно-емоційного забарвлення лексики та фразеології.

З огляду на це доцільним є детальний розгляд проблематики та способів передачі значення політичного сленгу, адже нині існує велика кількість думок з приводу того, як саме доцільно передавати відхилення від мовної норми і чи потрібно їх взагалі перекладати.

В одних текстах, що насичені сленговою лексикою, відхилення від мовної норми виконують суто експресивну функцію і виступають в якості стилістичного прийому для надання опису та оцінки образів і середовища. В інших -- ці відхилення є частиною композиційної будови тексту, рушійною силою його «сюжету». Відповідно чим вагомішою є роль мовних відхилень у структурі тексту, тим складнішим буде його переклад. Слід підкреслити, що при перекладі такої зниженої лексики як сленг, будь-якому перекладачу простіше за все під час роботи керуватися матеріалами спеціальних тематичних словників, яких в наш час існує чимало, проте вони не завжди надають доцільну та повну інформацію.

Головною проблемою при перекладі політичних сленгізмів є саме складність підбору його еквівалентів, адже вибір засобів вираження в мові перекладу залежить безпосередньо від з'ясування значення слова у конкретному контексті. Остаточний варіант перекладу повинен не лише передавати саме значення сленгового слова, але й відображати його експресивно-стилістичне забарвлення. У зв'язку з відмінністю смислових відтінків українського та англійського сленгу не можна вимагати існування повних еквівалентів для відтворення усіх виразів даного прошарку мовлення, бо точний переклад у цьому випадку є майже неможливим, адже словник однієї мови ніколи не покривається цілковито словником іншої мови.

Тим не менш, російський перекладознавець А.В. Федоров вважає пошуки повноцінних стилістичних відповідників одним з найактуальніших завдань сучасного перекладу, а проблему передачі ненормованої лексики -- однією з гострих проблем теорії перекладу. На його думку, нехтування такими стилістичними особливостями оригіналу призводить до спотворення тексту, позбавлення індивідуальності мови автора чи доповідача. В побоюванні вживання ненормованої лексики, вульгаризмів та сленгу, в прагненні «облагородити» стиль першотексту А.В. Федоров вбачає принципову хибу багатьох перекладачів [9].

З таким твердженням важко не погодитись. Але у наш час доволі часто трапляються випадки, коли контекст змушує відмовлятися від вибору не лише повного відповідника, але і від будь-якого з варіантних еквівалентів, що вже існують у мові перекладу, бо вони не спроможні передати потрібне значення, тоді доводиться шукати новий варіант перекладу -- контекстуальну заміну, коли у зв'язку з особливостями конкретного контексту перекладач відмовляється від використання існуючого у мові перекладу лексичного відповідника та підбирає варіант перекладу, що підходить лише для даного випадку.

Детальний розгляд статей політичної спрямованості з інтернет-джерел, газетних видань, а також виступів різних політичних діячів на радіо та у телепередачах дозволяє зробити висновок про те, що велика кількість політичних сленгіз- мів можуть вперше вживатися у політичному мовленні та бути незафіксованими у відповідних тематичних словниках. Тож доцільним є всебічне вивчення найбільш актуальних способів передачі значення політичних сленгових виразів та аналіз доречності використання перекладацьких трансформацій в конкретних ситуаціях.

В.Н. Комісаров перекладацькою трансформацією називає перетворення, за допомогою яких можна здійснити перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу у вказаному сенсі. Оскільки перекладацькі трансформації здійснюються з мовними одиницями, що мають як план змісту, так і план виразу, вони носять формально-семантичний характер, перетворюючи як форму, так і значення початкових одиниць. [5]

В рамках опису процесу перекладу, на думку В.Н. Комісарова, перекладацькі трансформації розглядаються не в статичному плані, як засіб аналізу стосунків між одиницями початкової мови і їх словарними відповідностями, а в плані динамічному, як способи перекладу, які може використовувати перекладач при перекладі різних оригіналів в тих випадках, коли словарна відповідність відсутня або не може бути використана за умовами контексту [5].

Основними типами лексичних трансформацій по В.Н. Комісарову є перекладацьке транскрибування і транслітерація, калькування та лексико- семантичні заміни (конкретизацію, генералізацію тощо). Серед комплексних лексико-граматичних трансформацій науковець відзначає антонімічний переклад, експлікацію (описовий переклад) та метод компенсації [5].

Проаналізувавши значну кількість текстів політичної спрямованості, можна констатувати, що приклади антонімічного перекладу політичного сленгу знайти майже неможливо. Це пояснюється тим, що про антонімічний переклад можна говорити лише у разі передачі невідповідностей заперечення у мові оригіналу та мові перекладу (приміром, за наявності конструкцій з wish в англомовних текстах чи подвійного заперечення в українській мові) [4]. переклад політичний сленг лексика

У багатьох випадках доцільним при перекладі політичних сленгізмів виявився прийом експлікації, тобто описовий переклад, який, за словами Комісарова, загалом нечасто використовується під час перекладу зниженої лексики. Це лексико-граматична трансформація, при якій лексична одиниця мови оригіналу замінюється словосполученням, що експлікує її значення, тобто тим, що дає більш-менш повне пояснення або визначення цього значення у мові перекладу. За допомогою експлікації, вважає В.Н. Комісаров, можна передати значення будь-якого безеквівалентно- го слова в оригіналі, проте недоліком описового перекладу є його громіздкість і багатослівність. Тому найуспішніше цей спосіб перекладу застосовується в тих випадках, де можна обійтися порівняно коротким поясненням [4].

Яскравими прикладами можуть стати сленгіз- ми, що доволі недавно з'явилися в політичному мовленні. Так, приміром, слово Grexit, що використовується у наступному контексті: «Grexit: three reasons it should not be treated lightly» [20].

Цей політичний сленгізм є телескопічним словом, тобто результатом словотворчого процесу, при якому нове слово виникає за допомогою злиття повної основи одного слова зі скороченою основою іншого [6]. Grexit походить від злиття основ слів «Greek» та «exit». З контексту розуміємо, що цей політичний сленгізм позначає раптовий вихід Греції з Єврозони.

«The Obamacon phenomenon... should cause soul-searching at the Bush White House about who made the Republican Party so difficult a place for Republicans to stay [21].

В Оксфордському словнику політичного сленгу знаходимо, що Obamacon (Obama+conservative) -- консервативний виборець, що підтримував кандидата від демократів Б. Обаму на президентських виборах у 2008 році [10]. Відповідно, переклад цього сленгізму матиме наступний вигляд: Obamacon - консервативні виборці-прибічники Обами.

В українській політиці доволі актуальними є сленгізми «кидала» та «кидалово». Слово «кинути» у тлумачному словнику сучасного сленгу має наступне значення -- навмисно не виплатити обіцяну винагороду [13]. Можна, звичайно, перекласти дану лексичну одиницю як «throw» або «fling» але перекладач-професіонал не зможе цього зробити, бо для носія англійської мови цей переклад не матиме відповідного змістового навантаження, тож доцільний переклад повинен бути наступним: purposely not paying reward. Відповідно, наступні дві сленгові одиниці матимуть наступні значення в англійській мові: «кидала» - person who purposely don't pay reward, «кидалово» - purposely not paying reward.

Тож, із наведених прикладів видно, що описовий переклад допомагає повністю розкрити значення сленгових виразів, проте недоліком такого рішення при перекладі стає часткова або повна втрата експресивно-емоційного забарвлення, що є досить вагомим у наведених контекстах.

Якщо функціональні аналоги або синонімічні відповідники відсутні в мові перекладу, перекладач може вдатися також до прийому компенсації чи генералізації. Сутність компенсації полягає в тому, що елементи змісту, втрачені при перекладі одиниці в оригіналі, передаються в тексті перекладу іншим засобом, причому необов'язково в тій самій частині тексту чи речення, що і в оригіналі. Таким чином, в тексті перекладу створюється інший образ, що має ідентичну стилістичну спрямованість. Генералізацією В.Н. Комісаров називає заміну одиниці мови оригіналу, що має вужче значення, одиницею мови перекладу з ширшим значенням. Створювану відповідність виражає родове поняття, що включає початкове видове поняття [4].

«Дійшло до того, що й депутатські портфелі, й бюджет країни -- все йде під дерибан». У словнику сучасного українського сленгу знаходимо: Дерибан - незаконний розподіл влади або розкрадання майна, коштовностей, грошей тощо [13]. У англомовних словниках нелітературної лексики можна віднайти одразу декілька слен- гових виразів, що мають приблизно подібне значення: carve up, cut up, piece up, whack up.

У тих випадках, коли прийоми експлікації, компенсації або генералізації не є актуальними по ряду причин, єдиним варіантом залишається упровадження нового слова. Це одне з найскладніших завдань перекладача, бо у цьому випадку він стає творцем нової лексеми у рідній мові та несе велику відповідальність, адже, впроваджує слово, яке у майбутньому буде використовуватись при перекладі даного поняття. Відповідно, найбільш доцільним буде використання прийом транскрипції та транслітерації. Слід також зазначити, що у подібних ситуаціях перекладач обов'язково має надати пояснення до свого перекладу: подати роз'яснення в дужках після перекладу або ж зробити пояснення у вигляді примітки у тексті перекладу.

Досліджуючи наукові матеріали з теми транскрипції та транслітерації, можна побачити, що цей спосіб перекладу не може часто використовуватись при перекладі одиниць політичного сленгу українською мовою, оскільки дані прийоми використовуються в основному для передачі на українську мову власних назв, реалій і понять. За допомогою транскрипції та транслітерації передають політичну термінологію, що частіше за все є новим поняттям для мови перекладу (прийом калькування) [3].

«Democratic presidential hopeful Paul Tsongas told the nation's mayors on Monday that leaders of his own party are advocating 'Twinkie economics' by appealing to popular tastes without offering substance» [14].

У даному реченні слово «Twinkie» є політичним сленгом. У тлумачному словнику знаходимо наступне значення: Twinkie - приваблива але відсутня, даремна субстанція (поєднання) [19]. Для перекладу даного сленгу доцільним є використання прийомів транскрипції та транслітерації з додаванням невеликого пояснення: Twinkie - Твінкі (приваблива але відсутня, даремна субстанція).

«Johnny Congress has been busily engaged for some time past in raising the pay of Naval officers» [16].

У словнику знаходимо: Johnny Congress - The United States Congress [19]. Тобто це назва конгресу сполучених штатів. У даному випадку також варто впровадити нове словосполучення при перекладі, надаючи до нього пояснення: Johnny Congress - конгрес Джонні (конгрес сполучених штатів Америки).

«Certainly the Greek bailout is back on track, and the immediate prospect of Eurogeddon has receded» [20].

Сленгізм Eurogeddon, що використовується у наведеному вище висловлюванні, утворився за допомогою поєднання основ слів «Europe» та «Armageddon». Згідно з контексту випливає, що це слово позначає доволі небезпечні економічні, політичні чи воєнні кризи в Європі. Враховуючи специфіку метода калькування переклад матиме наступний вигляд: Eurogeddon - Єврогедон.

Висновки

У ході дослідження нам вдалося з'ясувати, що до сих пір існують проблеми дефініції та розмежування понять, що відносяться до прошарку ненормативної лексики. Розглянувши значну кількість наукових досліджень сленгової лексики, нами були виявлені її найбільш істотні характеристики та сформульоване узагальнене визначення поняття сленг, що надалі допоможуть упорядкувати усі знання про сленгові вирази. Головною проблемою при перекладі політичних сленгізмів виявилася складність підбору повних еквівалентів. У дослідженні розглянуті та проаналізовані одиниці політичного сленгу та перекладацькі трансформації, що найчастіше використовуються для перекладу політичного сленгу. Найбільш актуальними виявилися способи компенсації, генералізації, описовий переклад та методи транскрибування та транскрипції.

Перспективи. Розробка методів ефективного перекладу політичних сленгізмів, висвітлення проблем відтворюваності даного прошарку мовлення, виявлення прогалин у відповідній сфері лексикографічних досліджень є дуже важливим і необхідним моментом для більш успішної та менш проблемної міжнародної та міжкультурної комунікації, формулювання фундаментальних теоретичних засад та систематизації існуючих знань у сфері сленгової лексики.

Список літератури

1. Балабін В. В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу. - К.: ЛОГОС, 2002. - 313 с. - С. 145-162.

2. Ілик Т. Інтержаргон як елемент жаргонної системи української мови / Т. Ілик // Лінгвістичні студії. - Донецьк, 2004. - Вип. 12. - С. 196-199.

3. Казакова Т. А. Аспекти теорії письмового перекладу // Свердловськ, СГПИ, 1988.

4. Комісаров В.Н. Теорія перекладу. Англійська мова // М.: ВШ, 1990. - 210 с.

5. Комісаров В. Н., Рецкер Я. І., Тархов В. І. Посібник по перекладу з англійської мови на російську // вид. «Вища школа» 1985 р.

6. Омельченко Л. Ф. Телескопійні слова сучасної англійської мови та їх структурно-семантична характеристика // Збірник Львівського університету. Іноземна філологія. - Л., 2003 - Вип. 15. - С. 54.

7. Семенюк Н. Н. Норма языковая // Лингвистический энциклопедический словарь. - М., 1990.

8. Хомяков В. А. Три лекции о слэнге: Пособие для студентов англ. отделения по спецкурсу «Нелитературная лексика и фразеология в современном англ. языке» / Владимир Александрович Хомяков - Вологда - 1970. - 64 с.

9. Федоров А. И. Роль внутренней формы в лексико-фразеологических синонимических отношениях в русском языке // Исследования по лексикологии и словообразованию. Красноярск, 1970. - С. 134-146.

10. Barrett G. The Oxford Dictionary of American Political Slang / G. Barrett. - Oxford: Oxford University Press, 2006. - 322 p.

11. Mencken H. L. The American Language. - N.Y.: A. A. Knopf, 1992. - 333 p.

12. Partridge E. Usage and Abusage. - London, 1963. - Р. 129.

Анотація

Стаття присвячена аналізу особливостей та способів перекладу політичного сленгу з англійської на українську мову та навпаки. Розглянуті та систематизовані головні характеристики сленгу як одного з різновидів нелітературної лексики. На основі отриманих даних синтезовано власну дефініцію терміна сленг. Проаналізовані основні способи перекладу політичного сленгу, серед яких вагоме місце посідають методи експлікації, компенсації, генералізації, транскрипції та транслітерації

Ключові слова: нелітературне мовлення, лексична одиниця, сленг, політичний сленг, перекладацькі трансформації, способи перекладу.

Размещено на Allbest.ru