Парадигма гендерних стереотипів у мовній картині світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чорноморський державний університет імені Петра Могили

Парадигма гендерних стереотипів у мовній картині світу

Кузенко Г.М., к.філол.н.,

доцент кафедри теорії і практики перекладу,

Анотація

У статті розкриваються гендерні стереотипи, що являють собою культурно і соціально обумовлені думки про характеристики, атрибути і норми поведінки представників обох статей і їхнє відображення в мові.

Ключові слова: гендерний стереотип, фемінінність, маскулінність, гендерна асиметрія.

гендерний стереотип поведінка англомовний

Аннотация

Существует тесная взаимосвязь между гендером и стереотипом. С одной стороны, языковые методы позволяют изучать гендерные стереотипы в структуре текста, с другой, анализ гендерного фактора в языке позволяет исследовать, языковые отличия: лексические, словообразовательные и синтетические, в зависимости от роли гендерных стереотипов. Гендерные стереотипы представляют собой культурно и социально обусловленные мнения о характеристиках, атрибутах и нормах поведения представителей обоих полов, что выражаются в языке.

Ключевые слова: гендерный стереотип, фемининность, маскулинность, гендерная асимметрия.

Annotation

Kuzenko КМ. PARADIGM OF GENDER STEREOTYPES IN THE LANGUAGE WORLD

Gender and stereotypes are deeply interrelated. On the one hand, linguistic methods allow revealing gender stereotypes in the text structure. But on the other hand, the analysis of gender factor in language makes it possible to explore how language devices differ - lexical, word-formative, and synthetic - depending on the role of gender stereotypes. Gender stereotypes are culturally and socially conditioned ideas about the characteristics, attributes and norms of behavior of both sexes and their reflection in а language.

Key words: gender stereotypes, femininity, masculinity, gender asymmetry.

Основні тенденції розвитку культури третього тисячоліття обумовлені фундаментальними проблемами, що виникли у сфері соціальних та індивідуально-особистісних відносин, притаманних сучасним суспільствам. Серед найгостріших виокремлюється проблема соціокультурної стереотипізації гендерних відносин. Характер та особливості функціонування гендерних стереотипів, що відображають найбільш поширені способи соціалізації статі, свідчать про гендерну нерівність, яка продовжує існувати у більшості сучасних соціумів. Відкритість гендерної політики, увага до гендерних інтересів - це шлях до реалізації індивідуальних можливостей кожної особистості, до зняття соціальної напруженості за рахунок розв'язання конфліктів у стосунках між індивідами різної статі.

Обумовлена не стільки природно-біологічними, скільки соціально-культурними факторами, гендерна асиметрія у сучасних соціумах змусила світову науково-гуманітарну думку досліджувати історичні причини, що призвели до формування гендер- но-непаритетних культур. Нині очевидно, що гендерні стереотипи мають глибинні онтологічні корені. Їх зміст і характер не можуть бути простою оманою у сфері соціальної думки. Вони складають серйозну наукову і філософську проблему.

Людська свідомість наділена здатністю відображати навколишню об'єктивну реальність і це відображення виступає суб'єктивним образом об'єктивного світу, утворюючи певну модель, а саме картину світу. В процесі об'єктивізації дійсності свідомістю вмикаються так звані механізми стереотипі- зації. Результатом відображення в свідомості людини фрагменту картини світу є стереотип. Так, стереотип - це стійкий елемент картини світу, що зберігається у свідомості. Об'єктивовані в мові стереотипи стають мовними стереотипами.

Гендер - соціальна стать людини, яка є також елементом картини світу, відтворюється у вигляді гендерного стереотипу. Відмінною рисою стереотипу є його відносна стабільність.

Українська і російська гендерна лінгвістика репрезентована культурологічними дослідженнями гендерного концептуального змісту на матеріалі лексики (О.Л. Бессонова,

О.С. Бондаренко, А.В. Дудоладова, Г.І. Емір- суїнова, М.С. Колесникова, І.Г Ольшан- ський, Г.Ю. Цапро), фонетики (В.В. Потапов, Т.Н. Шевченко), фразеології (І.В. Зикова, Т.А. Клименкова, Д.Ч. Малишевська), паремії

(Ю.В. Абрамова, О.Ю. Дубенко, А.В. Кири- ліна); соціолінгвістичними (В.В. Потапов), психолінгвістичними (Н.В. Абубікірова,

О.А. Андріанова, О.І. Горошко) та дискурсивними (О.Л. Антинескул, Г.Ю. Богданович, Е.В. Піщікова, Л.Н. Синельникова, І.І. Халєєва) дослідженнями мовленнєвої поведінки статей, аналізом гендерного аспекту художнього дискурсу (Н.Д. Борисенко, О.Л. Козачишина, І.І. Морозова), рекламного дискурсу (Т.А. Ускова), а також спілкування в мережі Інтернет (М.С.Колесні- кова, Л.Ф. Компанцева).

Хоча гендер не є лінгвістичною категорією (виняток становлять соціо- і, частково, психолінгвістика), аналіз структури мови дозволяє отримати інформацію про те, яку роль відіграє гендер в тій або іншій культурі, які поведінкові норми для чоловіків та жінок фіксуються в текстах різного типу, як змінюється уявлення про гендерні норми, маскулінність та фемінінність в часі, які стильові особливості можуть бути віднесені до переважно жіночих або переважно чоловічих, як усвідомлюється мужність та жіночність в різних мовах і культурах, як гендерна приналежність впливає на засвоєння мови, з якими фрагментами і тематичними сферами мовної картини світу вона пов'язана. Вивчення мови дозволяє також встановити, за допомогою яких лінгвістичних механізмів стає можливою маніпуляція гендерними стереотипами [4].

Об'єктом дослідження тендерної лінгвістики є взаємовідношення мови і статі, тобто питання про те, у який спосіб стать маніфестується в мові. Основною метою таких досліджень є опис і пояснення того, як визначається стать у мові, які характеристики приписують мові чоловіків та жінок, і в яких семантичних галузях вони найбільш поширені, а також вивчення мовної поведінки статі, виділення і опис особливостей чоловічої та жіночої мовних картин світу [3]. Значний внесок у розвиток даної науки належить Робін Лакофф - американській дослідниці, праці якої стали фундаментальними для вивчення мовних особливостей жінок і чоловіків [5].

У зарубіжній лінгвістиці сформувався ген- дерологічний напрямок, що вивчає, з одного боку, зафіксовані в мові стереотипи феміні- ності й маскуліності, а також гендерні асиметрії, а з іншого - особливості мовної поведінки чоловіків і жінок.

Сучасні дослідники відзначають, що «якщо мовна картина світу - це зафіксована в мовнихзнаках і виявлена у формах мовної діяльності (текстах, дискурсах) мовна свідомість, то гендерні ознаки - це суттєві прояви пізнання світу крізь призму чоловічої й жіночої свідомості, що виявляють особливості номінативної й комунікативної діяльності чоловіків і жінок, обумовлені статевою особливістю мовної діяльності й мовної поведінки» [2; 5].

Організація гендерної інформації в англомовному дискурсі регульована мережею фреймових структур, що відбивають гендерні стереотипи й еталони англомовної лінгво- культури. Стереотип трактують як мінімізоване й конкретизоване, «суперстійке» уявлення про предмет чи явище, що асоціюється з конкретним концептом [1, с. 127].

Гендерні стереотипи являють собою культурно і соціально обумовлені думки про характеристики, атрибути і норми поведінки представників обох статей і їхнє відображення в мові. Стереотип кореспондує з уявленням, репрезентуючи мінімізоване, типізоване й аксі- ологічно марковане знання про об'єкт. Відповідно, гендерний стереотип постає як типізоване, мінімізоване й соціокультурно марковане уявлення про фізіологічні, фізичні, емотивні, психологічні, психічні та соціокультурні властивості чоловіка й жінки, а також усі можливі образні асоціації, пов'язані з належністю індивіда до чоловічої або жіночої статі у певній лінг- вокультурі.

Отже, гендерні стереотипи є відображеними в мові елементами культури. «Мова повною мірою є дзеркалом культури, яке фіксує усі символічні проявлення, відображає усі упередження та стереотипи суспільства» [4, с. 58]. Мова пропонує вже готовий набір шаблонів та стереотипів (для позначення жінок та чоловіків), які характеризують певну стать, формують у людини, яка їх використовує, певне бачення того, яким є світ та яким він повинен бути. Мова активно бере участь у процесі конструювання гендеру, тому мова вважається могутнім засобом формування стереотипних уявлень про гендер, що саме й стало причиною того, що гендерні дослідження сформувалися в самостійну течію, а питання взаємозв'язку мови і статі її носіїв залишається вельми актуальним і на сучасному етапі.

«Підхід до гендеризму як до реальності, опосередкованої знаками, символами і текстами (тобто з позицій герменевтики), дозволяє визначити гендер як свого роду міждисциплінарний елемент, в основі якого переплітається безліч наук про людину, про її не тільки біологічну, але й соціально і куль-

турно обумовлену специфіку, сукупність обставин, подій і дій, в центрі яких знаходиться людина, особистість» [2, с. 56].

Гендерна проблематика в лінгвістиці розглядається в двох аспектах:

1. зафіксовані в мові гендерні стереотипи, тобто узагальнені уявлення про те, якими якостями і соціальними ролями володіють чоловіки і жінки;

2. гендерна асиметрія мови, тобто особливості мови чоловіків і жінок, мовних стратегій і тактик, а також власне лінгвістичні особливості мовлення обох статей [3].

У першому випадку ми маємо справу переважно з мовою як системою, тоді як у другому - з мовленням, мовленнєвою діяльністю, яка є реалізацією мови на практиці.

Наступна класифікація гендерних стереотипів відображає їхній зміст відповідно до першого аспекту [2]:

1. Стереотипи, що корелюють з діяльністю та активністю: для чоловіків - досягнення мети будь-якими засобами та методами, прагнення до змагання і суперництва, рішучість. Жінці ж приписуються пасивність, нерішучість, обережність, турбота про дотримання норм, конформізм.

2. Стереотипи, що співвідносяться з позицією влади і управління: для чоловіків - прагнення до лідерства, амбітність, владність. Для жінок більш характерними є покірність, безпорадність, залежність.

3. Стереотипи, що характеризують ког- нітивну сферу: логічність, раціональність і більш швидка реакція, дотепність асоціюються з чоловіком; ірраціональність, нелогічність, схильність до роздумів - з жінкою.

4. Стереотипи, що характеризують емоційну сферу: «чоловічими» вважаються такі якості як здатність відокремити раціональні рішення від емоційних, холоднокровність, «жіночі», фемінні характеристики - це емоційність, сприйнятливість, чутливість, вразливість.

5. Стереотипи, пов'язані з процесом міжо- собистісної взаємодії: «жіночі» якості - жертовність, м'якосердність, дбайливість, дружелюбність, мінливість, хитрість, балакучість. До чоловічих стереотипів належать рішучість, наполегливість, надійність, нетактовність, черствість, егоїзм.

6. Нарешті, чоловікам і жінкам відводять виконання різних соціальних ролей. Чоловіка сприймають, перш за все, як працівника і громадянина, а жінку - як дружину і мати.

«Особливості мовного стилю чоловіків і жінок проявляються на двох рівнях - мовноїповедінки й мовлення. Наприклад, чоловіки частіше перебивають, більш категоричні у своїх судженнях і оцінці, прагнуть керувати діалогом. Як це не дивно, проте на відміну від поширеної думки, чоловіки говорять більше, ніж жінки. Хоча, речення чоловіків, як правило, коротші за жіночі висловлювання. Чоловіки в цілому набагато частіше вживають абстрактні іменники, а жінки - конкретні (у тому числі власні назви). Чоловіки частіше використовують іменники і прикметники, в той час як жінки вживають більше дієслів. Чоловіки вживають більше відносних прикметників, а жінки - якісних. Чоловіки частіше використовують дієслова доконаного виду дійсного способу» [2, с. 126].

«Жіноче мовлення включає в себе велику кількість емоційно оцінювальної лексики, в той час як чоловіча оцінювальна лексика частіше стилістично нейтральна. Найчастіше жінки схильні до інтенсифікації насамперед позитивної оцінки. Чоловіки частіше і більш впевнено використовують негативну оцінку, включаючи стилістично знижену, лайливу лексику і інвективи; вони набагато частіше вживають сленгові слова і вирази, а також нелітературну та ненормативну лексику» [1, с. 43].

Говорячи про другий аспект дослідження гендерних стереотипів, то наведемо класифікацію американської дослідниці Робін Лакоф, яка запропонувала ряд відмінностей, що відрізняють мовлення жінок від мовлення чоловіків, основними з яких є: «ухильні» фрази (hedges): sort of, kind of, I guess; підсилювальні слова та фрази (intensifies): so, very; «порожні» означення (empty adjectives): divine, adorable, gorgeous; надзвичайноввічливі форми (superpolite form): «Would you mind...» «Is it ok іЈ..?»;ви- бачення (apologizing): «I'm sorry, but I think that...»; евфемізми (euphemisms) з метою уникнення грубої лексики (coarse language); непрямі прохання (indirect requests): «Wow I'm so thirsty»; розділові запитання (tag questions): «You don't mind eating this, do you?»; граматично правильні форми (hypercorrect grammar); модальні конструкції (modal constructions) з can, would, should, ought:»Should we turn up the heat?»; прямі цитати (direct quotations) - чоловіки частіше перефразовують; своєрідне почуття гумору (specific sense of humour) - жінки не вміють розповідати жарти і часто не розуміють анекдотів.

Крім того, за спостереженнями Р. Лакоф, в усному мовленні жінки частіше, ніж чоловіки інтонаційно підкреслюють слова-підсилю- вачі: «so», «very», «quite» (speak in italics) [5].

А. Кириліна в свою чергу у статті «Лінгвістичні гендерні дослідження» запропонувала відмінні характеристики чоловічого мовлення у порівнянні з мовленням жінок [4].

Отже, маскулінні маркери мовлення проявляються у вживанні чоловіками таких засобів організації комунікації:

- вживання термінологічної та професійної лексики «... inflation was actually negative», «... if you have health insurance,.», «... it's going to be deficit neutral»;

- схильність до використання у мовленні абстрактних іменників «... it is a form of collaboration based on honesty, sincerity..» ;

- використання негативних конструкцій: «. there some people who don't like me because of my .», «. you don't - you don't get - you don't get time on the nightly news»;

- вживання прецизійної лексики: «You and I are both paying $900.», «There are essentially private HMOs.»;

- вживання при передачі емоційного стану або оцінки предмета чи явища слів з найменшою емоційної індексацією;

- одноманітність лексичних прийомів при передачі емоцій.

Як висновок можна зазначити, що реалізація чоловіками та жінками гендерних ролей передбачає використання ними мовних засобів, які сприймаються ними як призначені для їх тендерної групи. В цьому сенсі бінарна опозиція, яка асоціюється з маскулінністю та фемінінністю, абсолютно доречна при дослідженні гендерної мовної поведінки.

Література

1. Бессонова О. Л. Оцінний тезаурус англійської мови: ког- нітивно-гендерні аспекти / О.Л. Бессонова. - Донецьк: ДонНУ, 2002. - 362 с.

2. Дудоладова О.В. Гендерные аспекты речевого взаимодействия / О.В. Дудоладова // Функциональная лингвистика. Итоги и перспективы: материалы науч. конф. - Ялта : ТНУ 2002. - 265 с.

3. Емірсуїнова ГІ. Лексикон сучасного фемінізму (на матеріалі англійської мови): автореф. дис. канд. філол. наук : 10.02.04 / Г.І. Емірсуїнова ; Київ. нац. ун-т. - К., 2003. - 22 с.

4. Кирилина А. В. Развитие гендерных исследований в лингвистике / А. В. Кирилина // Филологические науки, - 1998. - 150 с.

Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Thins / G. Lakoff - Chicago University, 1990. - 123 p.

Размещено на Allbest.ru