Особливості процесу номінації в румунській та слов'янських мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості процесу номінації в румунській та слов'янських мовах

Вікторова Л. В.

Анотація

У статті аналізуються лексичні одиниці, пов'язані з номінацією особи в румунській, польській, українській та російській мовах (у межах лексико-семантичної групи). Вивчення мовної семантики на міжмовному рівні дає можливість глибше розглянути національно-мовні картини світу, побачити їх своєрідність, виділити спільні вектори сучасного розвитку лексичних систем споріднених і неспоріднених мов. Досліджується лексико-семантична група іменників «той, хто любить жінок», оцінні параметри якої експлікуються досить активно.

Ключові слова: номінація, номінативні одиниці в румунській, польській, українській та російській мовах; семантика, вторинна номінація, лексико-семантична група, зіставна типологія, мовна картина світу.

В статье анализируются номинативные единицы в румынском, польском, украинском и русском языках (в пределах лексико-семантической группы). Изучение языковой семантики на межъязыковой уровне дает возможность глубже рассмотреть национально-языковые картины мира, увидеть своеобразие, выделить общие векторы современного развития лексических систем родственных и неродственных языков. Исследуется лексико-грамматическая группа существительных «тот, кто любит женщин», оценочные параметры которой эксплицируются достаточно активно.

Ключевые слова: номинативные единицы в румынском, польском, украинском и русском языках, семантика, вторичная номинация, лексико-семантическая группа, сопоставительная типология, картина мира.

The article analyzes the nominative units in the Romanian, Polish, Ukrainian and Russian languages (within the lexical-semantic group). The study of the semantics of the language on the level of cross-language enables a deeper consideration of the national language picture of the world, to see the originality, identify common vectors of the modern development of the lexical systems related and unrelated languages. We investigate the lexical and grammatical group nouns "he who loves women", estimates the parameters of which are explicated sufficiently active.

Key words: nominative units in the Romanian, Polish, Ukrainian and Russian languages, designation, semantics, secondary nomination, lexical-semantic group, contrastive typology, picture of the world, conceptual sphere.

Постановка проблеми

Сучасним лінгвістичним дослідженням властивий динамічний, діяльнісний підхід до мови з обов'язковим урахуванням змісту, умов і цілеспрямованості протікання процесів мовлення. Провідними принципами мовознавчих розвідок стають антропоцентричний та функціональний. Вони передбачають погляд на мовні факти з позиції носія мови, увага зосереджується на структурі мовлення й способах спілкування, мова досліджується у зв'язку з виконуваною нею соціальною функцією [9, с. 1]. Міжмовне зіставлення одиниць лексичного рівня має на меті вивчення своєрідності концептуалізації світу в різних мовах. Інтерпретативний характер мовних картин світу, що виявляється, зокрема, під час зіставлення семантики одиниць лексичного рівня, відображає специфіку національного сприйняття та свідчить про своєрідне бачення навколишнього світу представниками різних етносів. Дослідження мовної семантики на міжмовному рівні не лише дають можливість глибше розглянути національно-мовні картини світу, побачити їх своєрідність, а й виділити спільні вектори сучасного розвитку лексичних систем споріднених, віддалено споріднених і неспоріднених мов.

Метою статті є порівняння лексичних одиниць, пов'язаних із номінацією особи за позитивними чи негативними якостями, у румунській, українській та російській мовах. Предметом дослідження є румунські, польські й російські номінативні одиниці, а об'єктом - оцінні назви та експериментальна семантизація номінативної лексики в румунській, польській і російській мовах у межах лексико-семантичної групи.

Мовна картина світу, що розуміється як певним чином організований, структурований простір, представлений у семантиці мовних знаків і їхніх відношень, включає універсальні, етнічні та індивідуальні компоненти. Одиниці, пов'язані з номінацією особи за позитивними чи негативними якостями, тобто частина семантичного поля «людина», більшою мірою, ніж інші розряди конкретних імен, передають країнознавчі конотації, оскільки саме вони оформлюють суб'єктивне бачення світу через фіксацію етичних або естетичних норм конкретного мовного колективу. Таким чином, найбільш цікавими для порівняльного дослідження такого плану є лексичні одиниці, оцінні параметри яких експлікуються досить активно. Тому дослідження й зіставлення оцінної лексики в межах лексико-семантичної групи «той, хто любить жінок» у румунській, польській і російських мовах є актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Зіставним вивченням семантики займалися такі вчені: Д.Х. Баранник, М.П. Фабіан, Дж. Сантаян, В.М. Манакін, О.Ф. Мочар, М.П. Кочерган, Т.В. Сорока. У сучасній лінгвістиці виділяють два найзагальніші напрями: зіставне дослідження семантики на міжмовному рівні та зіставне дослідження семантичних явищ на рівні однієї мови [1, с. 4]. Перше здійснюється переважно в типологічному плані та на рівні загальних категорій семантичної структури, зіставлення яких спрямовується на встановлення спільного й відмінного в основних формах логічного мислення. За методикою проведення зіставне дослідження семантики на міжмовному рівні вважають дослідженням із горизонтальним розташуванням об'єктів, тим часом як зіставний аналіз семантичних явищ на рівні однієї мови є вертикальним. У процесі зіставлення включаються одиниці мовної семантики різних структурних рівнів однієї мовної системи з урахуванням їх ієрархічного зв'язку [2, с. 55].

Звертаючись до проблеми одиниць відбору, варто зазначити, що найкоректнішим, на нашу думку, є висновок П.М. Денісова, який зазначав: «Слово - основна одиниця відліку, проте його смислова структура може бути розроблена з більшою чи меншою глибиною, і фактично необхідно було б визнати лексико-семантичний варіант (слово в одному зі своїх значень) одиницею відліку в навчальній лексикографії» [3, с. 34]. Отже, досліджуючи полісемантичні слова, ми будемо аналізувати та враховувати окремо кожний лексико-семантичний варіант (далі - ЛСВ) слова, а не слово в цілому.

Виклад основного матеріалу

У ході роботи було виділено лексико-семантичну групу оцінних назв «той, хто любить жінок», яка в українській мові представлена 35 ЛСВ: бабій (розм.) 1; бабич (розм.); баболюб (зневажл.); баламут(а) 2; бахур (лайл.) 1; волоцюга (зневажл.) 2; гульвіса (розм.); джигун (розм.); донжуан (ірон.); закоханець (заст., розм., ірон.); залицяльник; зальотник; звабник; звідник (зводник) 2; кавалер 1; казанова, коханець 1, 2; коханок (розм.); коханочок (розм.); коханчик (пе- стл.); ловелас; любас (діал.); перелесник (перен.) 2; перелюбник (заст.); перелюбець (заст); підлабузник; поклонник (розм.) 3; полюбовник (розм.); розбещувач; селадон (заст.); сластолюбець; споку- ситель; спокусник 2; фаворит 1.

У румунській мові ця група має такі ЛСВ: ademenitor; afemeiat; amant; bдbдlдu; destrдbдlat; desfrвnat; casanova; cavaler; ceducator; crai; craidon; cuceritor; donjuan; ibovnic; ispititor; muieratic; favorit; fustangiu [11; 12; 13].

У російській мові ця група складається з таких ЛСВ: бабник; вздыхатель; воздыхатель; волокита; донжуан; женолюб; женолюбец; искуситель; кавалер; казанова; кобель; ловелас; любезник; любовник; обожатель; обольститель; поклонник; развратитель; селадон; сладострастник; сластолюбец; соблазнитель; совратитель; ухажер; фаворит; хахаль.

У польській мові до окресленої групи можемо зарахувати такі ЛСВ: absztyfikant; admirator; amant (ірон.); adorator; balamut (розм.); bawidamek (ірон.); casanova; epuzer (заст.); facet (розм.); fagas (зневажл.); fatygant (розм.); flirciarz; gach (зневажл.); galant (ірон.); gloryfikator; kobieciarz ; kochanek, kochas (пестл.); kusiciel; lowelas (ірон.); miiosnik; Romeo; sympatyk; umizgus; uwodziciel (розм.); wielbiciel; zalotnik (заст.).

Зіставний аналіз номінативних одиниць у румунській, польській і російській мовах передбачає виконання таких завдань: 1) зі збору мовного матеріалу; 2) лексико-семантичного аналізу слів; 3) їх семантичного аналізу; 4) зіставлення оцінних назв «той, хто любить жінок» у румунській, польській та російській мовах; 5) використання методу вільної атрибуції ознак значення [4, с. 25].

Дослідження лексичних одиниць, пов'язаних із номінацією особи в румунській, українській і російській мовних системах, проводимо на основі розробленої комплексної методики аналізу лексичної семантики, яка дала змогу кількісно та якісно охарактеризувати лексико-семантичну групу оцінних назв «той, хто любить жінок» у різних мовах.

Аналіз структурних типів свідчить про кількісну перевагу похідних одиниць. З них суфіксальним способом було утворено 51 лексичну одиницю. Вихідними основами виступають субстантивні, ад'єктивні й дієслівні основи, найпродуктивнішими з яких є останні. Словотворчих формантів - суфіксів в українській мові нараховується 12 (-юга, -ник, -ич, -тель, -ун, -ець, -ач, -ок, -очок, -чик, -ас, -віс), у російській мові - 6 (-тель, -(н)ик, -ит, -ец, -ер, -л), у польській мові - 8 (-ant, -ator, -arz, -(i)ciel, -nik, -ek, -yk, -er). Спільними для трьох мов є два форманти: -(н)ш/-пШ та -тель/-(i) ciel. Наприклад: залицяльник, спокусник, поклонник, спокуситель; бабник, любовник, обольститель; zalotnik, uwodziciel, kusiciel. Для російської й української мов спільним є також формант -ец(ь): закоханець; женолюбец. Його польським відповідником є -ec, який не використовується для формування семантично окреслених лексем. Причому частотність зазначених формантів у межах цієї групи відрізняється. Так, формант -тель, який за своїм походженням є старослов'янським і допомагає відтворити в слові книжну стилістичну забарвленість, російська мова успадкувала більшою мірою, ніж українська. Цікавим є також той факт, що 3 з 11 питомих російських одиниць є застарілими (прельститель, сожитель, воздыхатель).

Наявні також випадки створення нових слів шляхом поєднання основ (усього 4 композити). Словоскладання після афіксації є найбільш продуктивним способом творення нових слів. Принципова різниця між афіксацією й словоскладанням полягає в тому, що під час афіксації лише один компонент має самостійне значення, тоді як складні слова утворюються шляхом об'єднання в одну лексичну одиницю двох чи більше основ самостійних частин мови.

До найпоширеніших композитів належать утворення, оформлені за моделями: «іменник + дієслово» інколи з додаванням суфікса -ец: баболюб («баба» + «любити»); женолюб та женолюбец («жена» + «любить»). У польській мові використано формулу «дієслово + іменник + -eh»: bawidamek («bawic» + «dama»). Спостерігаються номінації, які були створені від складних ад'єктивних основ шляхом додавання суфіксів -ец(ь) та -ник (усього 3): сластолюбець; сладострастник, сластолюбец.

Можна виділити застарілі номінації та діалектизми:

закоханець (заст., розм., ірон.) - той, хто закохався в кого-небудь, залицяльник; любас (діал.) - коханець; перелюбник (діал.), перелюбець (діал.) - той, хто перелюбствує (тобто порушує подружню вірність);

волокита (разг., уст.) - любитель волочиться за женщинами, ухаживать без серьезных намерений; воздыхатель (уст.) - поклонник; любезник (уст.) - тот, кто постоянно любезничает с женщинами; прелестник (уст.), прельститель (уст.) - тот, кто подчиняет своему обаянию; прелюбодей (уст.) - тот, кто совершил прелюбодеяние; любовник 2 (уст.) - влюбленный человек;

admirator, adorator (przestarz.) - milosnik; epuzer (przestarz.) - kandydat do malzenstwa; zalotnik (przestarz.) - mqzczyzna starajqcy siq o wzglзdy lub rqkq kobiety.

Група європеїзмів складається з таких одиниць: бахур (лайл.); ловелас; донжуан (ірон.); кавалер 1; казанова; селадон (заст.); фаворит; ловелас; донжуан; кавалер (прост.); казанова; селадон (устар., теперь ирон.); фаворит; donjuan, casanova, cavaler. Основною мовою-реципієнтом, як і варто було очікувати, виступила французька: кавалер, селадон, фаворит. Є запозичення з іспанської (донжуан), англійської (ловелас), італійської (казанова) та давньоєврейської (бахур) мов. Цікавим для нас є той факт, що 8 із 13 одиниць у мовах-реципієнтах позначають власні назви. Це імена історичних осіб або літературних героїв: донжуан - від ісп. Don Juane, ловелас - від англ. Lovelace, селадон - від фран. Cйladon, казанова - від італ. Casanova. Процес засвоєння нових слів і перетворення їх із власних назв на загальні є постійним. Це підкреслюється відсутністю в академічних тлумачних словниках, словниках В.І. Даля, Б.Д. Грінченка та С.І. Ожегова, а також словниках іншомовних слів лексеми казанова. Ми можемо припустити, що процес перетворення з власної на загальну оцінну назву ще не остаточно закінчився, тому ця одиниця не фіксується словниками. Однак про функціонування одиниці в мовленні свідчать дані проведеного опитування: з 20 опитаних осіб (віком від 18 до 25 років, переважно із середньою освітою, чоловічої статі) лише 2 особи відмовились семантизувати слово; 11 осіб-реципієнтів зрозуміли це слово як власну назву; лише 7 на перший план винесли значення «коханець», «той, хто любить жінок» [4, с. 27]. Оцінні значення європеїзмів великою мірою залежать від контексту.

Кавалер позначає «супутника жінки в товаристві, залицяльника». У французькій мові ця лексема мала значення «вершник». Отже, ми можемо говорити про трансформацію лексичного значення. Фаворит - «коханець знатної особи». Лексему було запозичено з французької мови, яка у свою чергу запозичила його з латини, де воно мало значення «прихильність, доброзичливість». У випадку з лексемою бахур, яка в мові-реципі- єнті має значення «молодий хлопець, учитель», відбулась не лише трансформація лексичного значення, а й оцінних конотацій.

Оцінні назви особи, які характеризують людину з позитивного боку, фіксуються порівняно рідше, ніж негативно-оцінні номінації.

Позитивно-оцінні номінації нараховують в українській мові 6 одиниць: 2 одиниці запозичені (кавалер, селадон), 1 застаріла (закоханець), а також такі одиниці, як залицяльник, поклонник (розм.) 3 - той, хто залицяється до дівчини, жінки; коханець 2 - коханий, той (та), кого кохають.

Російська мова представлена 8 одиницями: обожатель (разг., шутл.), поклонник 3, ухажер (прост.) 2, ухаживатель (разг.), угодник, вздыхатель (разг., шутл.) - мужчина, ухаживающий за женщиной, проявляя при этом свою любовь, симпатию; мужчина, старающийся добиться расположения женщины; сладострастник, сластолюбец - сладострастный человек, отличающийся чувственностью.

У польській мові наведемо 7 лексем: 2 застарілі (epuzer - kandydat do malzenstwa; kawaler - (daw.) mqzczyzna zalecajqcy siq do kobiety), 2 запозичені (adorator, admirator - wielbiciel), а також такі, як milosnik - osoba rozmilowana w czyms lub kims; sympatyk - osoba okazujqca swojq sympatiз i przychylnosc komus lub czemus; wielbiciel - osoba, ktora wielbi kogos lub cos.

Негативно-оцінні номінації розрізняються інтенсивністю вираження негативно-оцінної експресії: волоцюга (зневажл.); джигун (розм.); гульвіса (розм.); кобель (груб., прост.); хахаль (груб., прост.); бабник (разг., презр.); bawidamek (pot., zart.), baiamut (pot.), fagas (obrazl.), galant (iron.), gach (lekcew.), kobieciarz, playboy, uwodziciel; afemeiat, bдbдlдu, destrдbдlat, desfrвnat.

Найяскравішими негативно-оцінними назвами є ті, які в словниках мають відповідні позначки: зневажл., груб., прост., презр. Наприклад: волоцюга (зневажл.) 2. Той, хто любить волочитися за ким-небудь; баболюб (зневажл.) - той, хто дуже упадає за жінками; бабник (разг., пре- зр.) - любитель ухаживать за женщинами; кобель (груб., прост.) - о похотливом мужчине; хахаль (груб., прост.) - ухажер; gach - (lekcew.) o kochanku, zwlaszcza o kochanku mqzatki; fagas - (obrazl.) zamiast «facet»; galant (iron.) - przesadnie ugrzeczniony, szarmancki wobec kobiet; kobieciarz - mqzczyzna majqcy kontakty erotyczne z licznymi kobietami; corditor - amant, bдrbat afemeiat.

Негативно-оцінна ознака меншою мірою виражається в тих словах, які не мають подібних позначок, проте вона експлікується за допомогою дефініції. В українській мові ця група складається з таких лексичних одиниць: бабій (розм.) 1, бабич (розм.) - той, хто дуже упадає за жінками; зальотник - той, хто любить залицятися до жінок, волочитися за ними; баламут(а) 2, джигун (розм.) - той, хто настирливо домагається взаємності в коханні; спокусник 2, спокуситель, перелесник (перен.) 2 - чоловік, що зваблює дівчат, жінок; гульвіса (розм.) - той, хто любить гуляти (у значенні перебувати в близьких любовних стосунках), джигун; звабник, звідник (зводник) 2 - той, хто навмисне, з певним наміром викликає почуття кохання до себе; розбещувач - той, хто розбещує кого-небудь; коханець 1, коханок (розм.), коханочок (розм.), коханчик (пестл.), полюбовник (розм.) - чоловік, що перебуває в позашлюбному зв'язку з жінкою або дівчиною; підлабузник - той, хто підлабузнюється до кого-небудь (у значенні підлещуватись, загравати до кого-небудь); сластолюбець - той, кому властиве сластолюбство (тобто схильність до надмірної почуттєвої насолоди; хтивість).

У польській мові до окресленої групи відносимо такі одиниці: bawidamek - pot., zart. mqzczyzna lubiqcy kobiety; baiamut - uwodziciel, flirciarz; kochanek, kochas - mqzczyzna utrzymujqcy stosunki seksualne z kobietq bez zawarcia zwiqzku malzenskiego; playboy - mqzczyzna uwodzqcy kobiety, oddajqcy siq z upodobaniem zabawie i drogim rozrywkom; kusiciel - ten, kto kusi, zachqca do czegos; uwodziciel - mзzczyzna uwodzqcy kobiety. Вкажемо на відповідність зазначених номінацій в українській і польській мовах.

У румунській мові ця група складається з таких лексичних одиниць: afemeiat (destrаbаlat, desfrвnat) - care umblь dupв femei, cьruia оi place sв facв curte femeilor; bаbаlаu - (Cel) care este stвpвnit de slвbiciune pentru femei.

Під час зіставлення номінативної лексики в досліджуваних мовах помічаємо, що деякі одиниці та їх еквіваленти однаково відображаються в румунській і російській мовах. Так, у російській мові ця група складається з таких лексичних одиниць: женолюб, женолюбец - мужчина, слишком любящий ухаживать за женщинами; искуситель (книжн.) - тот, кто искушает кого-либо, соблазнитель; любовник 1, полюбовник (прост.) - мужчина по отношению к женщине, находящейся с ним во внебрачной связи; обольститель 2, соблазнитель 2 - мужчина, добивающийся обладания девушкой; развратитель (книжн.) - тот, кто развратил кого-либо (разврат - половая распущенность, беспутная половая жизнь); совратитель - тот, кто совращает кого-либо (совращать - склонять к дурным поступкам); ухажер (прост.) 1 - мужчина, любящий и умеющий ухаживать за женщинами; волокита.

Незважаючи на те, що словники досить об'єктивно фіксують лексичні значення, у них непослідовно відбиваються оцінні емоційні елементи або ж ці елементи визначаються інтуїтивно. Щодо позначок типу зневажл., пестл., презр., груб., fam., рор., glumet та деяких інших більшість учених погоджуються, що вони вказують на оцін- ність, науковці навіть називають їх емоційними [5, с. 10]. Щодо позначок книжн., розм. думки розділились: одні вважають їх власне функціональними, стверджуючи, що вони вказують на сферу вживання мовних одиниць, інші ж припускають, що подібні ремарки можуть мати експресивний характер і вказувати на додаткову інформацію [6, с. 34; 7, с. 28; 8; 11]. Ми схиляємось до думки, що всі назви особи зі словниковими позначками типу зневажл., розм., лайл., ірон., пестл. є оцінно маркованими, хоча розуміємо, що вони відрізняються за ступенем і характером вияву оцінності й емоційності.

Висновки

Таким чином, зіставлення параметрично однакового матеріалу сприяє глибшому визначенню специфіки кожної мови. Включення сучасних семантичних досліджень до когнітивної парадигми наукових знань дає змогу вивчити характер систематизації, категоризації та концептуалізації відображеного в мові людського досвіду через аналіз значень мовних одиниць із залученням лінгвокультурних даних. А поєднання досягнень традиційної й когнітивної семантики в сучасних мовознавчих студіях та залучення лінгвокультурних даних дають змогу провести комплексне дослідження номінативної лексики в румунській, польській і російських мовах.

Застосована методика порівняння номінацій, що мають негативне забарвлення, і позитивно-оцінних номінацій особи в румунській, польській та російських мовах відкриває перспективи подальших досліджень особливостей вербалізації номінативних одиниць з огляду на екстралінгвістичні чинники, які в розмовному мовленні можуть набувати іронічного забарвлення.

Література

1. Баранник Д.Х. Аспекти зіставного дослідження мовної семантики / Д.Х. Баранник // Проблеми зіставної семантики: матер. республік. конф. К. ; Черкаси: ЧДІП, 1992. С. 3-4.

2. Фабіян М.П. Принцип цілісної системності в зіставних дослідженнях / М.П. Фабіян // Проблеми романо-германської філології: зб. наук. праць / відп. ред. М.М. Полюжин. Ужгород: УжНУ, 1999. С. 52-55.

3. Денисов П.Н. Принципы отбора лексики для учебных словарей / П.Н. Денисов // Вопросы учебной лексикографии / под ред. П.Н. Денисова, Л.А. Новикова. М., 1968. С. 74.

4. Вікторова Л.В. Експериментальна семантизація номінативної лексики в межах лексико-семантичної групи (на матеріалі сучасної румунської мови) / Л.В. Вікторова, О.О. Коротун // Актуальні проблеми сучасної філології: матер. І Міжнар. наук.-практ. конф. / за ред. А.Г. Ніколенка. Тернопіль: Вид-во НТПУ, 2011. С. 25-28.

5. Павлова Н.М. Эмоциональные значения в лексикографическом отражении (на материале английского языка): автореф. дисс.... канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки» / Н.М. Павлова ; МГУ. М., 1971. 22 с.

6. Кожина М.Н. Стилистика русского языка / М.Н. Кожина. М.: Просвещение, 1983. 223 с.

7. Кузнецова Э.В. Лексикология русского языка / Э.В. Кузнецова. М.: Высшая школа, 1982. 212 с.

8. Левицкий В.В. Экспериментальные методы в семасиологии / В.В. Левицкий, И.А. Стернин. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1989. 193 с.

9. Остроушко О.А. Семантико-синтаксична структура текстів українських замовлянь: автореф. дис.... канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / О.А. Остроушко ; Дніпропетровський нац. ун-т. Дніпропетровськ, 2002. 24 с.

10. Рудяков А.Н. Опыт системного описания лексико-семантических групп: автореф. дисс.... канд. филол. наук / А.Н. Рудяков. К., 1983. 16 с.

11. Семчинський С.В. Вступ до порівняльно-історичного мовознавства (на матеріалі індоєвропейських мов): [навч. посібник для магістр. укр. мови, рос. мови та класичної філол.] / С.В. Семчинський. К.: ВПЦ «Київський ун-т», 2002. 174 с.

12. Семчинський С.В. Наслідки українсько-румунських мовних контактів у молдавських говірках румунської мови / С.В. Семчинський // Мовознавство. 1994. № 1. С. 46-50.

13. Doca G. Limba romдnд (Gramaticд de mvдfe pentra cursurile de varд) / G. Doca. Bucure^ti: Editura Universitдt, 1993. Vol. al II lea: Structuri morfo-sintactice §i lexicale. 1993. 200 s.

Размещено на Allbest.ru