Лінгвокультурні и лінгвосеміотичні особливості вербалізації концепту-міфологеми "дракон"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвокультурні и лінгвосеміотичні особливості вербалізації концепту-міфологеми дракон

Колесник О. С.

У сучасну нам епоху відбуваються фундаментальні трансформації, що зачіпають принципи взаємодії людини й природи, економічні моделі, політичні доктрини, способи комунікації та ціннісні орієнтири представників лінгвоспільнот, властивості й функції мовних кодів. Динамічні зрушення, що відбуваються на різних рівнях буття (від мікросвіту до ноосфери), супроводжуються «переформатуванням» картин світу, висвітленням попередньо затемнених ділянок знань, зокрема й міграцією міфологічного простору (ядерної частини картин світу лінгвоспільнот як контейнера вихідних інтерпретаційних аксіом, співвіднесених зі сферою ірраціонального, далі - МП) від периферії до їхнього ядерного сегмента. Ре-активація складників МП в категоризаційних і комунікаційних процесах дотична до творення новітніх моделей культури, що співвідноситься з її ре-міфологізацією, а також зі свідомим мовним моделюванням альтернативних світів. Міждис- циплінарність сучасного мовознавства [2; 3; 5; 8]та увага до етноспецифічних концептосистем [1] дають підстави реконструювати певні сенси із царини ірраціонального (міфу), що впливають на формування національних лінгвокультур і картин світу.

У цьому контексті на особливу увагу заслуговує концепт-міфологема ДРАКОН. В ієрархічній типології концептів міфічна істота (далі - МІ) ДРАКОН належить до макрорівня концептуаліза- ції [3, с. 168-169] (див. рис 1.). З огляду на змістові характеристики він визначається як зооморфний, наприклад: жтєрют^ дуїж «крилаті змії» [18, с. 75]; тон Зє бфюд ц цорфц оїц жєр тож vЗpюv, жтіХа Зє оі> жтєрюта форєєі аХХа тоїоі тцд тктєріЗод жтєроїсп цаХіота к^ єцфєрєотата «Змій за своєю формою схожий до водяної змії; у нього крила без пір'я, схожі на крила кажана» [18, с. 76].

На відміну від східних культур, у яких він традиційно співвідноситься з концептами СИЛА, ЕНЕРГІЯ, СТИХІЯ та є аксіологічно позитивно маркованим [7, с. 560], осмислення ДРАКОНА європейцями, історично викривлене матрицею християнської міфології й ідеології, є здебільшого негативним, або амбівалентним.

Рис. і. Концепт-міфологема ДРАКОН у типології концєптів-міФологєм

З іншого боку, спостерігаємо переосмислення його змісту та інтенсивне використання номінацій ДРАКОНА в різних сферах людської діяльності: у геральдиці, а саме як геральдична фігура Y Ddraig Goch - червоний дракон на прапорі Уельсу, дракон у королівській символіці Арагону, сюжет зі Св. Георгієм [4, с. 10-20]; у назвах типу DragonAlliance (компанія з виробництва спортивних окулярів), Dragon (перший комерційний космічний вантажний човен, 2012 р.), Dragon Mobile Assistant (програмне забезпечення для комунікації на платформі «Android»), Dragon Dictation (програмне забезпечення для перекодування голосових повідомлень у текст), Red Dragon sensor (оптичний пристрій для відео- й фотокамери), Dragon Age (гра), Dragons of Atlantis (онлайн гра), Dungeonsand-Dragons (жанр фентезі-ігор, рольових ігор і створених на їх основі комп'ютерних ігор, основа субкультури LARP (LARP - «live action role playing»)), Pirelli Dragon (марка автомобільних шин), ігрові персонажі в усіх можливих світах, у тому числі Green, Red, Black, Golden, Ghost Dragons, Dragon-type Pokйmon; у творах кінематографу типу Dragon 's Heart, у тому числі Leviathan (гіпотетично - істота з епохи, що передувала відомій конфігурації християнізованого міфу, персонаж у серіалі «Supernatural»); у назвах рок-груп типу Dragonland, Dragonlord, Dragonhammer, Dragonheart, Dragonforce тощо.

Інтенсивність використання номінацій ДРАКОНА в різні історичні епохи дає змогу розглядати його як прецедентний феномен, сутність і культурна релевантність якого проявляються на рівні етимології. Так, номінації концепту-міфологеми ДРАКОН охоплюють комплекс первинних смислів: а. dragon, а. застар. drake, да. draca «дракон, морське чудовисько, змій», снід., дфриз. drake, нід. draak, двн. trahho, свн. trache, н. Drache < дфр. dragon < лат. draco «великий змій, дракон» < грец. drдkцn (SpаKrnv) «звір з гострим зором» < грец. drak- < dйrkesthai (Зєркєаваг) «бачити чітко» < іє. *derk- «бачити» [11]. Функціональна ознака денотата «здатність бачити» може отримувати інтерпретації в напрямах «бачити» ^ «пізнавати» ^ «мудрий» або «дивитись» ^ «шкодити поглядом» ^ «чу- довисько/ворог»; «ворожість», якщо гіпотетично, є наслідком суб'єктивної оцінки здатності бачити сутність речей, приховані секрети людей, або «енергетичної проекції» крізь оптику ока (магії).

З огляду на дані кельтських мов, у яких існує традиційна номінація власне дракона (гел. dragon, dreugan, ірл. dragun, дірл. drac < лат. draco(n) [9, с. 140]), наступні асоціативні кластери значень утворюються навколо семи «бачити» (іє. derk- «бачити» > грец. фpаKrnv, проте також грец. фepxo^ai «дивитись, тримати очі відкритими»): дірл. ad- con-darc «побачив», derc «око», air-dirc «відомий», брет. derc'h «погляд, вигляд», ірл. drech «обличчя», кімр. drych «погляд, дзеркало», кімр. drem, trem, брет. dremm «обличчя», дірл. an-dracht «темний» [10, с. 213], що імплікують як «візуальні ефекти» (та базову функціональну здатність міфічної істоти впливати на стан речей поглядом), так і їх відсутність, «затемнення» й подальші асоціації зі смислами «таємничий», «невідомий» ^ «небезпечний». У цьому контексті висловимо припущення, що іє. derk- пов'язане з герм. derk-/ dark- «темний» (да. deorc, проте draca «дракон»), причому в да. текстах «темний» є кваліфікато- ром ВОРОГА, суб'єкта зі сфери зовнішнього світу, до якого належить також ДРАКОН як МІ: deorc deapscapa «темна тінь смерті» [13, с. 160]. Співвіднесення герм. derk-/dark- «темний» з ознакою «таємничий», відсутність однозначної реконструкції походження цього герм. кореня, традиційні зіставлення derk-/dark- з одиницями типу лит. dregti «ставати вологим», darga(na) «негода» [6, с. 139] дають можливість ідентифікувати ДРАКОНА як «мешканця певної стихії» та, відповідно, «користувача [певної] енергії», наприклад: wyrmcynnes fela, sellice swdracan «подібні до змія, дивні морські дракони» [13, с. 1425-1426].

Порівняймо також гел. dearc, dearcag «ягода», ірл., дірл. derc, *derkes-, співвіднесені із санскр. drдkshд «лоза, виноград», тобто «той, що звивається, оплутує», асоціативно, гіпотетично «помітний (на тлі рослини-носія), той, кого видно», проте також гел. dearc «спостерігати, бачити», ірл. dearcaim, дірл. dercaim «вигляд, вид», derc «око», *derko «я бачу», санскр. darc «бачити» [9, с. 126], що дає змогу провести гіпотетичну реконструкцію «той, хто бачить унаслідок оволодіння («оплутування»)» (порівняймо традиційні уявлення про дракона як «грабіжника» та «на- копичувача/ охоронця скарбів»), тобто «той, хто знає/пізнає», «мудрий»).

У свою чергу ознака «звиватись» є спільною із синонімічними назвами ДРАКОНА: да. wyrm (wurm, weorm), дсакс., двн. wurm, дфриз. wirm, нід. worm, дісл. ormr, гот. waurms «змій, дракон», а. worm, норв., шв., дан. orm < протогерм. *wurmiz (*wurma-z; *wurmen, -*on) < іє. *wrmi- «черв'як» (порівняймо грец. rhomos, лат. vermis, лит. varmas «комаха») < іє. (?) іє. *wer- (3) «повертатись» (балт. *warm-a-, кельт., кімр. gwraint «черв'як»)) [11]. Порівняймо також номінації а. wyvern, са. wyver < а.-фр. wivre < дфр. guivre «змій» (фр. діал. vouivre) < лат. vipera. За умови припущення, що «скручування» є універсальним способом зберігання інформації (за аналогією до конфігурації молекули ДНК, що становить багатовимірну масштабовану (фрактальну) спіраль), ДРАКОН розуміється як «носій знання».

Отже, інхоативною пропозицією у внутрішній формі номінацій ДРАКОНА (фокусним складником поняттєвого сегмента відповідного концепту) є Х00 = «змієподібна істота з надзвичайними властивостями». У картинах альтернативних світів, створених у різні епохи на основі переосмислених фрагментів міфологічного простору, ДРАКОН проявляє певні концептуалізовані риси, які охарактеризовано далі.

Базова онтологічна ознака «змієподібний» (=а01), що співпадає з Х00 та дає можливість вести мову про його морфологічні ознаки з видовими особливостями (This is HungarianHorntail... There S a Common Welsh Green over there, the smaller one - a Swedish Short-Snout, that blue gray - and a Chinese Fireball, that's the red [24, с. 327]; draco vulgaris <...> draco nobilis [23, с. 98]) та індивідуальними рисами (дракони з власними іменами Smaug, Glaurung із творів Дж.Р.Р. Толкіна; Lord Mountjoy Gayscale Talonthrust III of Ankh [23, с. 92]; Moonpenny Duchess Marchpaine, Moonmist Talonthrust [23, с. 98]; Goodboy Bindle Featherstone of Quirm [23, с. 98]; Lord Mountjoy Quickfang Winterforth IV [23, с. 136]). Ознака а01 зумовлює асоціативні смисли «відмінний», «небезпечний», «ворожий» та утворює дифузні кластери з іншими ознаками, що віддзеркалюють стереотипні уявлення про нього як ВОРОГА (=а02с) - «жорстоку, підступну, жахливу істоту за своєю природою», вербалізовану за допомогою аксіологічно маркованих кваліфіка- торів. Наприклад: Dajmy na to, srogi smokpustoszy [25, с. 6]; потворний крилатий ящер-дракон [12, с. 24]; a most specially greedy, strong and wicked worm called Smaug [27, с. 23]; Noble dragons don't have friends. The nearest they can get to the idea is an enemy who is still alive [23, с. 170]. Надзвичайні властивості ДРАКОНА проявляються в таких ознаках:

МУДрИЙ (=а03): «Segdu mer Fafnir // alls pik frodan kveda // ok vel margt vita - «Скажи мені, Фафнір, ти відомий мудрістю та багато знаєш» [16, с. 12];

СИЛЬНИЙ (=а04) / ДЖЕРЕЛО СИЛИ (=а04ь): Et dedit illi draco virtutem suam, et potestatem magnam - «І наділив його (звіра) дракон своєю силою і великою владою» (30 (Rev), 13:2); Inn frani ormr, pu gerdir fras mikla ok galzt hardan hug - «Могутній змій, ти шипів гучно й був хоробрим» [16, с. 19];

ОЗБРОЄНИЙ (=а05): the Horntail. Vicious thing. Its back end's as dangerous as its front... Harry saw long, bronze-colored spikes protruding along it every few inches [24, с. 328];

ЧАРІВНИЙ (=а06): grievous gander of coming under the dragon' spell [27, с. 222]; dragons are strong and too powerfully magical to be knocked out by a single Stunner [24, с. 334]; Dragons are extremely difficult to slay, owingto the ancient magic that imbues their thick hides [24, с. 338];

ВОГНЕННИЙ (=а07): frecne fyrdraca - «жахливий вогненний дракон» [13, с. 2690]; a spark of dragon-fire [27, с. 233]; Glaurung, the first of the Uruloki, the fire-drakes of the North [28, c. 116]; Four fully-grown, enormous, vicious-looking dragons were rearing onto their hind legs <... > torrents of fire shooting into the dark sky from their open, fanged mouths... [24, c. 326].

Варто розглянути його функціональні ознаки. Так, першою з них є ознака ШКІДНИК (=Ь01): En er Fаfnir skreiф af gullinu, blйs hann eitri, ok hraut pat fyrir ofan hфfuф Sigurфi - «І коли Фафнір повз від скарбів, він плював отруту, й та падала на голову Сігурда» [16, с. 1]; Hжfde ligdraca leoda fжsten, // ealond utan, eorфweard фone gledum forgrunden - «Вогненний дракон усі людські укріплення спалив, хвилями розтрощив» [13, с. 23352336]; frecne fyrdraca,fжhфa gemyndig - «жахливий вогненний дракон, убивця» [13, с. 2689]; pa se wyrm onwoc, wroht wжs geniwad - «як дракон прокинувся, він розлютився» [13, с. 2287]. Ознака «агресор/убивця» актуалізується в різні епохи під час ре-трансляції християнського міфу про Св. Георгія (перекодування прецедентного тексту) за допомогою кваліфікативних дескрипторів і констататорів-легісигнумів (віддзеркалюють закономірний із позиції обраного базового оператора перебіг вербалізованих подій), наприклад: a wingedplague-like behemoth, tooth and claw <... > Then the dragon came down to the deafening sound, burning eyes like the winter's sun, and such a terror onwound to this hell-bound requiem; The beast, a ravenous hound on the hunting ground breathes fire to the funeral drums - there's a dragon in town and he won't back down again [26].

Ознака ОХОРОНЕЦЬ СКАРБІВ (=b02) презентована такими прикладами: Жgishjalm bar ek of alda sonum, meфan ek of menjum lаk - «Страшний шолом я завжди носив, як лежав на скарбах» [16, с. 16]; fйi ok fjфrvi // rйфi sа inn frаni ormr - «багатством і життям володів би змій» [16, с. 26]; oффжt an ongan // deorcum nihtum draca ricsian, // se фe on heaum hofe hord beweotode,stanbeorh steapne; stig under lжg, eldum uncuф - «Аж доки почав темними ночами лютувати дракон. У печері в горі скарб він охороняв, у неприступних скелях. Шлях туди був невідомий» [13, с. 2210-2214], що зумовлює виконання функції b01: Hordwynne fond // eald uhtsceaфa opene standan - «Свій любий скарб давній шкідник знайшов відкритим» [13, с. 2270-2271]. лінгвокультура концепт міфологема аксіологічний

Серед функціональних ознак ДРАКОНА надзвичайною є ЛІТУН (=b03): pжs wyrmes denn, ealdes uhtflogan - «(у) лігві дракона, давнього світанкового літуна» [13, с. 2759-2760]; se widfloga - «той що летить здаля» [13, с. 2830]; the roar of the flying dragon [27, с. 217]. «Надзвичайні властивості» та СКАРБИ (ресурси) ДРАКОНА є тригерами сценаріїв, у яких він постає ОБ'ЄКТОМ АГРЕСІЇ (=b04): einen lintrachen sluoch des heldes hant // er badete sich in dem bluote sоn huot wart hurnin // des snоdet in chain wвfen daz ist diche worden schin - «Дракона вразила рука героя; у його крові він скупався й закам'янів - відтоді жодною зброєю його не вразити» [22, с. 100]; Si sprach mоn man ist kьene und dar zv starc genuoc // dф er den lintrachen an dem berge sluoc //do bвtte sich in dem bluote der reche vil gemeit // da von in sоt in stьremen nie dehein wafen versneit - «Вона сказала: «Мій чоловік повний звитяги й сил, якось під горою він вбив дракона, скупався в його крові та став невразливий, його не перемогти жодною зброєю» [22, с. 899]; sypцan wiges heard wyrm acwealde, // hordes hyrde - «хоробрий у битві вбив дракона, охоронця скарбів» [13, с. 885-886]. Загалом участь ДРАКОНА в сценаріях КОНФЛІКТ/ ПРОТИСТОЯННЯ/ВІИНА, де він виявляється ОБ'ЄКТОМ АГРЕСІЇ, визначається його зв'язком із вищими планами буття (альтернативною над- системою або альтернативними джерелами енергії щодо домінантного для певної лінгвокульту- ри пантеону богів), що зумовлює концептуальну опозицію типу оксиморону «НЕБОЖЕСТВЕННЕ БОЖЕСТВО» (мегарівень концептуальних взаємодій). Відповідно, діалектичною щодо ЖЕРТВИ є ознака ОБ'ЄКТ ВШАНУВАННЯ (=Ь05) як елемент САКРАЛЬНОЇ СФЕРИ, двійник БОЖЕСТВА (Et adoraverunt draconem, qui dedit potestatem bestiж - «І поклонялися дракону, оскільки той дав владу звіру» (30 (Rev), 13: 4)) та суперник БОЖЕСТВА, «системна похибка», яку надсистема прагне знищити (In die illa visitabit Dominus in gladio suo duro, et grandi, et forti, super Leviathan, serpentem vectem, et super Leviathan, serpentem tortuosum, et occidet cetum qui in mari est - «Того дня Бог мечем міцним, великим і могутнім подолає (покарає) Левіафана, змія, що втікає, Левіафана, змія, що звивається, вб'є того, що мешкає у морі» (30 (Is), 27:1); Tu confregisti capita draconis; dedisti eum escam populis Жthiopum - «Ти знищив голову дракона, віддав його на їжу мешканцям Ефіопії» (30 (Psal), 73:14); dragon-slayings historical, dubious and mythical [27, с. 227]; Et projectus est draco ille magnus, serpens antiquus, qui vocatur diabolus, et Satanas, qui seducit universum orbem: et projectus est in terram, et angeli ejus cum illo missi sunt - «І великого дракона було скинуто, давнього змія, що зветься дияволом і Сатаною, котрий обдурив увесь світ: і скинуто його на землю, і ангели його разом із ним» (30 (Rev), 12:9)). Вкажемо на певний парадокс у християнській міфології, де ДРАКОН-ВОРОГ уявляється ТВОРІННЯМ БОЖЕСТВА (Illic naves pertransibunt; draco iste quem formasti ad illudendum ei - «Там плавають човни, там той дракон якого ти створив, аби він там (у морі) грав» (30 (Psal),103:26)), що з певних причин виходить із-під контролю надсистеми, тоді як у язичницькій традиції ДРАКОН є рівноранговим щодо БОГІВ елементом контрарно-орієнтованого світу (спорідненість змія Йормунганда та Локі має інше підґрунтя, адже Локі не належить до раси богів).

Розглянемо локативно темпоральні ознаки, а саме такі:

СТИХІЯ/ СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ (=d01):

egeslic eorddraca - «страшний підземний дракон» [13, с. 2825]; Gesawon da after watere wyrmcynnes fela, sellice sadracan - «роздивлялись у воді подібних до черв'яків дивних морських драконів» [13, с. 1425-1426]; Yet draggons are notte liken unicornes, I willen. They dwellyth in some Realm defined bye thee Fancie of the Wille [23, с. 304];

ДАВНІЙ (=d02): ealdes uhtflogan - «давнього світанкового літуна» [13, с. 2760].

Кластер алюзивних зв'язків співвідносить ДРАКОНА з ПОТОЙБІЧЧЯМ (=d03): ДРАКОН - СМЕРТЬ (алюзія) - ПОТОЙБІЧЧЯ (наприклад: Par saug Nidhoggr // nai framgengna, // sleit vargr vera - «Там Нідхьогг гриз трупи померлих, шматував людей» [29, с. 39]), а також перетворює його на маркер евентиву, що змінює конфігурацію світу (сценарій КІНЕЦЬ СВІТУ, (=d04), наприклад: Par kemr inn dimmi // dreki fljugandi, // nadr frann, nedan //fra Nidafjollum; // berr ser і fjodrum, // flygr voll yfir, Nidhoggr nai - «Ось з'являється чорний (похмурий) летючий дракон, блискучий змій, з Темних Гір, що є внизу, несе у пір'ї трупи як летить Нідхьогг над полями» [29, с. 66]; nysk Jormungandr // і jotunmodi. // Ormr knyr unnir - «Йормунганд ворушиться у неймовірній (велетенській) люті, змій б'є по хвилях» [29, с. 50]).

Аксіологічні ознаки ДРАКОНА є амбівалентними. З одного боку, це низка домінантних негативних оцінок (-с01п), що приписуються МІ як перманентні онтологічні й функціональні властивості (an / bn) ^ (-с01п), наприклад: Przeciez wsrod wszystkich potworow smok jest chyba najwredniejszy, najokrutniejszy i najbardziej zajadfy. Najbardziej wstrqtny gad. Napada na ludzi, ogniem zieje i porywa te, no, dziewice [25, с. 6], а також виправдовують агресію проти нього. З іншого боку, у варіативних картинах світу він виявляється символічно переосмисленим РЯТІВНИКОМ (=с02ь), що діалектично поєднує риси ШКІДНИКА, оскільки здійснюваний ним квест призводить до переформатування світу (зміни епох, цивілізацій, балансу сил тощо): All was shattered, and all but memory lost, and one memory above all others, of him who brought the Shadow and the Breaking of the World. And him they named Dragon [19, с. 12]; Like the unfettered dawn shall he blind us, and burn us, yet shall the Dragon Reborn confront the Shadow at the Last Battle, and his blood shall give us the Light [20, с. 10].

Вкажемо також на «транслювання» змісту переосмисленого концепту на інші ділянки картин світу лінвоспільнот:

ДРАКОН - СИМВОЛ (=с03): tipped with gilded beasts, serpents and dragons [14, c. 6]; The beast, half dragon and half worm (ship) [14, c. 54-55], duo dracones <... > quorum unus erat albus, alter vero rubeus. Cumque in vicem appropinquassent, commiserunt diram pugnam, cernentibus cunctis, ita ut ignis de ore eorum et naribus exhalaret - «два дракони, з яких один був білий, а інший червоний <...> наблизились один до одного і розпочали жахливу битву, видихали полум'я» [17, с. 25] (при цьому перемога білого інтерпретована Мерліном як домінування саксів над населенням Британії);

ДРАКОН - ОЗНАКА (ПРЕДМЕТ) (=с04): The beast, half dragon and half worm [14, с. 54-55]; A fleet of dragon-headed killers [14, с. 141];

ДРАКОН - ПРИРОДНЕ ЯВИЩЕ (=а07с): Fiery dragons had whipped across the sky [14, с. 11].

Антропонімічна номінація з використанням вказаної вище іє. основи позначає ВОЛОДАРЯ (=с05): Artur Paendrag Tanreall, Artur Hawkwing, the High King, united all the lands from the Great Blight to the Sea of Storms, from the Aryth Ocean to the Aiel Waste, and even some beyond the Waste [19, с. 281], причому здійснюється алюзивна відсилка до «прецедентних персонажів» Uther Pendragon, King Arthur Pendragon, порівняймо: Quo divulgato, Utherpendragon, excita armatorum copia ivit in Kambriam [17, с. 142]. Номінації ДРАКОНА з'являються в текстах і дискурсах, що стосуються різних сфер буття людини, а відповідні мовні знаки постають ірраціонально вмотивованими «тригерами» прототипних ознак міфічного референта, уявлення про якого співвідносяться зі сферою джерела концептуальних моделей. З іншого боку, ДРАКОН постає метафорою на позначення уявного ВОРОГА або мети квесту (оволодіння ресурсами), симулякром, що створюється задля маніпулювання суспільною свідомістю: More's been empty for years <... > Kneel and behold your new king <... > Time to be killing the dragon [15].

Наголосимо, що злам традиційних уявлень про ДРАКОНА та відхилення в перебігу стереотипних сценаріїв взаємодії з ним можливе за умови концептуальної інверсії фокусного суб'єкта в сенсі ЛЮДСЬКЕ - нЕлюДсЬКЕ (Bo smokow, ktore bez wqtpienia reprezentujq Chaos, nie zabijam <... > Niepolujq na smoki - rzekl Geralt sucho. - Na widlogony, owszem. Na oszluzgi. Na latawce. Ale nie na smoki wlasciwe, zielone, czarne i czerwone. Przyjmij to do wiadomosci, po prostu [25, с. 6]) за умови визнання плюралістичності реальностей, у яких ДРАКОН протистоїть істотам із контар- но-орієнтованих світів (били морські хвилі, здіймалася з глибин огидна, страхітлива потвора, а над нею ширяв у небі вогнедихий дракон [12, с. 7]; (Юкка) затяг у безодню, і загасив полум'я його, і обеззброїв його. Так загинув могутній Сам-Ар [12, с. 7]) або під час включення індивіда до міфологічних сценаріїв, що передбачають кооперацію з МІ задля успішного здійснення квесту (Wait for me dragon, we'll meet in the sky by fire and magic I am sworn <...> On the journey of a shaman a dragon I must ride [21]).

З огляду на виокремлені властивості мовних одиниць окреслимо кластер профільованих ознак вербалізованого концепту-міфологеми ДРАКОН, що становить відповідний квант у структурі МП/ семіосфери людства (див. рис. 2). Схема враховує діалектичний характер уявлень про ДРАКОНА як МІФІЧНУ ІСТОТУ, польовий та ієрархічний принципи аранжування ознак, що віддзеркалюють універсальні закони системних взаємодій.

Рис. 2. Ієрархія пропозицій у структурі змісту концепту-міфологеми ДРАКОН

Причинно-наслідкові зв'язки між надсистемою й планами матеріального (знакового) буття зумовлюють характер сценаріїв за участю ДРАКОНА та логіку їх послідовностей.

Таким чином, ДРАКОН розглядається як преце- дентний феномен, один із найбільш активних елементів МП, що діахронічно «мігрує» від центру до периферії картин світу лінгвоспільнот, а в умовах реміфологізації культури повертається до їх ядерної частини. Реконструкція складників внутрішньої форми відповідних номінативних одиниць свідчить про наявність уявлень про ДРАКОНА як «нечітку сутність» із розмитими варіативними параметрами. Його принципова не-антропоморфність (іконічне втілення хаосу), наявність надзвичайних властивостей і специфічних функціональних ознак перетворює його на антагоніста - агресора або жертву, причому подібні комплекси вербалізованих ознак проявляються на рівні соціальної адаптації й групової взаємодії. В умовах реміфологізації культур зміст концепту ДРАКОН переосмислюється, а в його структурі акцентуються елементи значення «могутній», «надзвичайний», «чарівний», «мудрий», що відображається у використанні відповідних мовних знаків у номінації референтів, які належать до різних сфер людської діяльності. Емоціогенні ознаки підпадають під інверсію та, відповідно, набувають позитивного аксіологічно- го забарвлення. При цьому зазначені мовні знаки виконують як атрактивну функцію (прагматика рекламного дискурсу), так і моделюючу (зазначені надзвичайні властивості ДРАКОНА проектуються на прогнозований варіант функціонування закладу, установи, колективу, успіху товару на ринку тощо). Перспективним є створення багатовимірної типології складників МП, зокрема МІ, а також уні- версологічно орієнтована інтерпретація їх мовних іпостасей.

Література

1. Єсипенко Н.Г. Вербальний профіль і концептуальна структура англосаксонських культурних концептів: когттивно-квантитатив- ний підхід : [монографія] / Н.Г. Єсипенко. - Чернівці : Золоті литаври, 2012. - 320 с.

2. Клименюк А.В. Знание, познание, когниция : [монография] / А.В. Клименюк. - Тернополь : Підручники і посібники, 2010. - 304 с.

3. Колесник О.С. Лінгвосеміотика міфологічного простору : дис. ... докт. філол. наук : спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство» / О.С. Колесник ; Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2012. - 548 с.

4. Конвэй Д.Дж. Танцы с драконами. Мифы и легенды / Д.Дж. Конвэй ; пер. англ. Л.А. Игоревского. - М. : ЗАО «Центрполиграф», 2008. - 282 с.

5. Левицький А.Е. Перспективні напрями зіставних досліджень у межах когнітивно-дискурсивної парадигми / А.Е. Левицький // Мовні і концептуальні картини світу / відп. ред. А.Д. Бєлова. - К. : ВПЦ «Київський університет», 2007. - Вип. 23. - Ч. 2. - С. 119-127.

6. Левицкий В.В. Этимологический словарь германских языков : в 2 т. / В.В. Левицкий. - Винница : Нова книга, 2010- . - Т. 1. - 2010. - 610 с.

7. Энциклопедия сверхъестественных существ / сост. К.М. Королев. - М. : Эксмо ; СПб. : Мидгард, 2007. - 720 с.

8. Helbig H. Knowledge Representation and Semantics ofNatural Language / H. Helbig. - Hagen : Springer, 2006. - 646 p.

9. McBain A. An Etymological Dictionary of the Gaelic Language / A. Mcbain. - Stirling : Eneas MacKay,1911. - 426 p.

10. Pokorny J. Indogermanisches etymologisches Wцrterbuch / J. Pokorny. - Bern : Francke, 1959. - 1183 S.

Анотація

Ключові слова: концепт-міфологема, номінація, інверсія, система, дракон.

Ключевые слова: концепт-мифологема, номинация, инверсия, система, дракон.

Key words: mythic concept, designation, inversion, system, dragon.

Размещено на Allbest.ru